Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/2822/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 02.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2025.
Дата набрання законної сили: 25.03.2025
Номер судового провадження: 51-2129км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017020000000415

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 березня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 127/2822/18
		провадження № 51-2129км23
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
		головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,прокурора:ОСОБА_5 ,засуджених:  ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),захисників:   потерпілого представника потерпілогоОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції), , ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_12 (в режимі відеоконференції),розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженого 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_2,
		та його захисників ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , а також засудженого
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця АДРЕСА_3, без визначеного місця проживання на території України,
		на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 січня 2023 року.
		Обставини справи
		 
		1. Оскарженим вироком: 
		ОСОБА_6 засуджено до позбавлення волі: 
		за частиною 3 статті 299 Кримінального кодексу України (далі - КК) на строк 8 років; 
		за частиною 4 статті 187 КК на строк 15 років із конфіскацією майна;
		за пунктами 6, 9 частини 2 статті 115 КК до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна; 
		за частиною 2 статті 194 КК на строк 10 років.
		За сукупністю злочинів, відповідно до статті 70 КК, йому визначено покарання у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією майна.
		ОСОБА_7 засуджено до позбавлення волі: 
		за частиною 3 статті 299 КК на строк 8 років; 
		за частиною 4 статті 187 КК на строк 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна; 
		за пунктами 6, 13 частини 2 статті 115 КК до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
		За сукупністю злочинів, відповідно до статті 70 КК, йому визначено покарання у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією майна.
		Цим же вироком за частиною 1 статті 396 КК засуджено і звільнено від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності ОСОБА_13 , судові рішення щодо якого не оскаржуються.
		2. За цивільним позовом потерпілого ОСОБА_11 стягнуто в рівних частках з  ОСОБА_7 та ОСОБА_6 478700 грн матеріальної шкоди.
		3. Суд визнав доведеним, що 18 вересня 2017 року в період часу приблизно з 20:00 до 24:00 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за попередньою змовою, отруївши собаку, проникли до домоволодіння ОСОБА_14 та ОСОБА_15 по АДРЕСА_1 , де, завдавши потерпілим смертельних тілесних ушкоджень, заволоділи 5 000 доларів США, 9 000 євро, 2 000 гривень та золотими ювелірними виробами, після чого залишили домоволодіння, в якому ОСОБА_6 попередньо підпалив меблі. 
		4. Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без змін.
		Вимоги і доводи касаційних скарг 
		 
		5. Захист ОСОБА_6 , посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить оскаржені рішення в частині засудження за частиною 3 статті 299, частиною 4 статті 187, пунктів 6, 9 частини 2 статті 115, частини 2 статті 194 КК скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		6. Сторона захисту вважає, що суд визнав засудженого винуватим за відсутності належних доказів, його право на захист було порушено, оскільки суд першої інстанції безпідставно замінив засудженому адвоката.
		7. Також захист вважає, що суд зазначив у вироку невірну інформацію щодо показань свідка ОСОБА_16 .
		8. Крім того, сторона захисту посилається на те, суди не взяли до уваги:
		-       заяви про тиск на засудженого з боку правоохоронних органів;
		-       висновок спеціаліста поліграфолога від 19 вересня 2017 року за результатами дослідження після добровільного з`явлення засудженого до поліції;
		-       висновки експертних досліджень щодо ДНК як потерпілих, так і засудженого;
		-       висновок експерта про те, що підпал будинку потерпілих відбувся о 03:00, у той час як засуджений з 01:00 до 07:00 знаходився вдома;
		-       роздруківки телефонних розмов, якими встановлено, що під час вчинення злочину засуджений знаходився в черговій частині ДСНС; 
		-       той факт, що ОСОБА_13 створював собі алібі за допомогою ОСОБА_17 , яка відмовилась давати показання в суді;
		-       покази ОСОБА_7 , який повідомив, що на місці злочину з ним перебував ОСОБА_13 ;
		-       факт виявлення слідів взуття, один з яких співпадає з розміром взуття ОСОБА_13 ;
		-       факт виявлення в помешканні ОСОБА_13 речей потерпілих;
		-       той факт, що ОСОБА_13 відмовився надавати покази в суді, мотивуючи тим, що він спершу хоче почути показання інших обвинувачених;
		-       показання свідка ОСОБА_18 , який підтвердив алібі засудженого і стверджував про тиск на нього з боку правоохоронних органів, а також відсутність аудіо запису його допиту у судовому засіданні; 
		9. Також вони посилаються на те, що Суд апеляційної інстанції відхилив клопотання про допит свідка, який міг надати суттєву інформацію та без дослідження доказів дійшов висновку про його винуватість.
		10. Засуджений ОСОБА_7 у касаційній скарзі та доповненнях до неї посилається на те, що:
		-       не отримав належної правової допомоги від захисників під час досудового розслідування та судового розгляду;
		-       експертиза «Динамометрія» не є експертизою, а є лише експрес-тестом, який можна використовувати лише в сукупності з іншими експертизами;
		-       судом не враховано те, що після того, як засуджений ОСОБА_7 наніс удар кулаком в обличчя потерпілому та побачив, що в останнього почалась сильна кровотеча, він за допомогою підручних засобів спинив кровотечу, щоб зберегти життя потерпілому, що підтвердив експерт під час відтворення злочину на місці події.
		11. Представник потерпілого надала Суду письмові заперечення на касаційні скарги сторони захисту, просила залишити оскаржені рішення без зміни. 
		Позиції учасників судового провадження
		 
		12. Сторона захисту підтримала доводи касаційних скарг, просила їх задовольнити 
		13. Прокурор, потерпілий і його представник  у судовому засіданні заперечили проти касаційних скарг сторони захисту, просили залишити оскаржені рішення без зміни.
		14. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило. 
		Оцінка суду
		 
		15. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені сторонами доводи, Суд дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.
		Щодо доводів касаційних скарг сторони захисту ОСОБА_6 .
		 
		Щодо відсутності прямих доказів
		 
		16. Сторона захисту посилається на те, що суди встановили винуватість засудженого ОСОБА_6 без прямих доказів його винуватості.
		17. Суд зазначає, що доведеність тих чи інших обставин злочину не завжди ґрунтується на прямих доказах і висновок щодо обставин справи може випливати з аналізу сукупності непрямих доказів. 
		18. Відповідно до статті 94 КПК суд ґрунтує своє переконання на дослідженні всіх обставин кримінального провадження і оцінює не лише окремі докази, жоден з яких не має наперед встановленої сили, але й їх сукупність у взаємозв`язку з точки зору достатності. Це положення передбачає, що обставини, які утворюють елементи складу злочину, можуть встановлюватися на основі сукупності непрямих доказів, якщо логічний аналіз їх взаємозв`язку підтверджує відповідні обставини. Доказування часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність або недоведеність винуватості особи поза розумним сумнівом[1].
		19. Суди першої й апеляційної інстанцій проаналізували надані стороною обвинувачення докази і навели розгорнуті аргументи, чому вони у сукупності доводять винуватість засуджених.
		20. Так, суд першої інстанції свій висновок про винуватість ОСОБА_6 обґрунтував, зокрема показаннями обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , а також іншими доказами, зокрема висновками експертиз, протоколами огляду та обшуку, протоколами слідчого експерименту від 22 вересня та 02 жовтня 2017 року за участі засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , протоколом за результатами негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) від 30 жовтня 2017 року відповідно до якого ОСОБА_7 повідомляє про обставини вчинення злочину, протоколом за результатами НСРД від 01 грудня 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_6 , крім іншого, інструктує ОСОБА_7 , щоб той в суді показував, що його били шокером, вибивали покази, а тому ОСОБА_7 писав показання під диктовку, протоколом за результатами НСРД від 07 грудня 2017 року, з якого, крім іншого, можна зробити висновок, що ОСОБА_6 являється організатором злочину. Також було взято до уваги довідку про фіксування у місці вчинення злочину абонентських номерів у період часу з 19 години 18 вересня 2017 року до 07 години 19 вересня 2017 року, відповідно до якої абонентський номер, вилучений у ОСОБА_6 , перебуває у місці злочину та спілкується з іншим абонентом.
		21. За такої сукупності доказів відсутність ДНК потерпілих на речах та одязі ОСОБА_6 , а також його ДНК на місці злочину не має вирішального значення. 
		Щодо порушення права на захист внаслідок заміни захисника
		 
		22. Адвокат ОСОБА_9 , який здійснював захист ОСОБА_6 , з 24 лютого 2022 року був мобілізований до Збройних Сил України. В судовому засіданні 06 травня 2022 року суд надав ОСОБА_6 час до 07 червня 2022 року для укладення договору з іншим захисником або призначення захисника через Центр БПД, однак засуджений такою можливістю не скористався. 
		23. 13 червня 2022 року ухвалою суду йому було призначено захисником адвоката ОСОБА_19 , яка здійснювала захист з моменту призначення до видалення суду в нарадчу кімнату, тобто з 13 червня 2022 року до 04 листопада 2022 року, у тому числі брала участь у допиті ОСОБА_13 .
		24. Суд вже зазначав, що положеннями статті 335 КПК передбачено зупинення судового провадження лише у випадках, коли для проходження військової служби під час мобілізації був призваний обвинувачений[2], однак це положення не поширюється на мобілізацію захисника. 
		25. За таких обставин призначення захисника з Регіонального центру із надання безоплатної вторинної правової допомоги, яка брала безпосередню участь у судових засіданнях під час судового розгляду справи, відповідає вимогам закону.
		26. Враховуючи викладене, Суд відхиляє цей довід сторони захисту.
		Щодо доводів про тиск на засудженого 
		 
		27. Суд зазначає, що коли особа небезпідставно заявляє про те, що вона була піддана жорстокому поводженню з боку суб`єктів владних повноважень, це вимагає проведення ефективного офіційного розслідування[3]. 
		28. Водночас для того, щоб у компетентних органів виник обов`язок провести таке розслідування, заява має бути «небезпідставною». Особа, яка заявляє про погане поводження з нею, має навести конкретні обставини такого поводження і надати їм певне підтвердження або, якщо це неможливо з об`єктивних причин, повідомити інформацію, що дасть можливість перевірити, чи має заява певні підстави. Хоча доведення обґрунтованості заяви про погане поводження не може покладати на заявника надмірний тягар доведення, однак за відсутності будь-якої інформації, яку можливо перевірити, заява про погане поводження не може бути визнана «небезпідставною» і не створює обов`язку її розслідування[4].
		29. На підтвердження здійснення неправомірних дій працівниками поліції, засуджений ОСОБА_6 посилається на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 липня 2019 року, якою зобов`язано внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_6 від 17 квітня 2019 року. Однак в цій заяві йдеться про розголошення в засобах масової інформації даних досудового розслідування працівниками прокуратури Вінницької області і не наводиться жодної інформації про тиск на засудженого.
		30. За таких обставин Суд не вважає заяву засудженого про погане поводження «небезпідставною», а його свідчення отриманими внаслідок поганого поводження з ним, і відхиляє цей довід сторони захисту.
		Щодо показань свідка           ОСОБА_16 .
		31. Відповідно до фонограми судового засідання 25 квітня 2018 року, було допитано ряд свідків, зокрема, і свідка ОСОБА_16 . Виклад його показань у вироку відповідають аудіозапису судового засідання, тому доводи касаційної скарги в цій частині Суд вважає необґрунтованими.
		Щодо висновку поліграфолога 
		32. Суд погоджується з рішенням суду першої інстанції не брати до уваги висновок поліграфолога від 19 вересня 2017 року, оскільки законодавством не передбачено перевірку показань із застосуванням спеціального технічного засобу - поліграфу (детектора брехні) та використання отриманих даних як доказу[5].
		33. Враховуючи викладене, Суд відхиляє цей довід сторони захисту.
		Щодо причетності ОСОБА_13 до вбивства потерпілих та підпалу будинку 
		34. Суд відхиляє довід сторони захисту, який ґрунтується на твердженні, що на місці злочину разом з  ОСОБА_7 перебував ОСОБА_13 . Питання його причетності виходить за межі пред`явленого обвинувачення, і захист не обґрунтував, яким чином його можлива причетність спростовує обвинувачення проти ОСОБА_6 .
		35. Суди попередніх інстанцій, дослідивши та проаналізувавши докази, дійшли висновку, що злочини вчинено саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . 
		36. Суд не вбачає підстав ставити під сумнів ці висновки судів попередніх інстанцій.
		Щодо показань свідка ОСОБА_18 . 
		37. Суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_18 щодо тиску на нього з боку правоохоронних органів, а також про відсутність в матеріалах справи запису судового засідання під час якого його було допитано.
		38. В матеріалах справи наявний диск із звукозаписом судових засідань, зокрема і судового засідання 21 вересня 2018 року. Відповідно до аудіозапису судового засідання свідок ОСОБА_18 під час допиту, крім іншого, повідомив, що під час досудового розслідування на нього здійснювався тиск з боку правоохоронних органів з метою надання ним показів, які не відповідають дійсності.
		39. Відповідно до постанови слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області від 12 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження, яка міститься в матеріалах справи, було проведено розслідування за повідомленням ОСОБА_18 про погрози з боку працівників правоохоронних органів, яким ці факти не підтвердилися. 
		40. Також вказаний свідок був повторно допитаний в судовому засіданні 12 грудня 2018 року в присутності адвоката ОСОБА_20 та його показання детально викладені у вироку суду першої інстанції.
		41. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що показання свідка ОСОБА_18 не суперечать встановленому судом часу вчинення вбивства ОСОБА_6 ОСОБА_15 . 
		42. Враховуючи викладене, Суд відхиляє вказані доводи сторони захисту.
		43. Також Суд відхиляє доводи касаційної скарги про необґрунтовану відмову апеляційного суду про допит свідка ОСОБА_21 . Суд апеляційної інстанції, відмовивши у клопотанні сторони захисту у допиті свідка ОСОБА_22 , належним чином обґрунтував його.
		Щодо доводів касаційної скарги засудженого ОСОБА_7 . 
		 
		Щодо ненадання належної правової допомоги 
		44. Суд вважає необґрунтованими доводи засудженого про порушення права на захист у зв`язку з тим, що районний суд відмовив у його клопотанні про заміну захисника у зв`язку з таким.
		45. Доводи засудженого зводяться лише до незгоди з рішенням суду, який під час судового засідання 04 листопада 2022 року, не прийняв його відмови від захисника за призначенням, участь якого є обов`язковою.
		46. Як вбачається з матеріалів справи, Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області від 01 липня 2020 року, на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2020 року, адвоката ОСОБА_23 призначено для надання безоплатної правової допомоги ОСОБА_7 . 
		47. Суд уже зазначав, що ефективність захисту не є тотожним досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних і достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов`язковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Подальша незгода обвинуваченого з позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність.
		48. Право особи на заміну захисника, передбачене статтею 54 КПК, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не поширюється на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти.
		49. Під час реалізації цієї державної гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника, оскільки на підставі статті 49 КПК захисник такій особі призначається за постановою слідчого/прокурора або ухвалою судді чи суду. Тому особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього[6].
		50. При цьому об`єктивних даних про неналежне виконання професійних обов`язків захисником ОСОБА_23 , що могло призвести до істотного обмеження чи порушення права засудженого на захист, справедливий судовий розгляд або існували перешкоди для реалізації ним інших передбачених законом прав доводи касаційної скарги та доповнень до неї не містять.
		51. Враховуючи викладене, Суд відхиляє вказаний довід сторони захисту.
		52. Також Суд відхиляє і доводи касаційної скарги про недозволені методи впливу на засудженого ОСОБА_7 , оскільки ні матеріали справи, ні доводи касаційної скарги не містять їх підтвердження.
		Щодо часу настання смерті ОСОБА_14 .
		53. Відповідно до висновку експерта № 774 від 25 жовтня 2017 року смерть ОСОБА_14 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 з 20:00 до 24:00 від черепно-лицевої травми, яка супроводжувалась масивною крововтратою, аспірацією крові та ускладнилась механічною асфіксією від закриття дихальних шляхів кров`ю. 
		54. Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій безпідставно взяли до уваги визначений експертизою час смерті ОСОБА_14 , який співпадає з часом перебування ОСОБА_7 на місці вчинення злочину.
		Щодо доведення винуватості ОСОБА_7 .
		55. Засуджений ОСОБА_7 у касаційній скарзі викладає іншу версію подій, ніж та, яка визнана доведеною судами попередніх інстанцій. Він зазначає, що не мав умислу на вбивство ОСОБА_14 та, нанісши останньому удар кулаком в обличчя, намагався спинити кровотечу, щоб зберегти життя потерпілому.
		56. При цьому суд першої інстанції, дослідивши та проаналізувавши зібрані у справі докази, дійшов висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про винуватість ОСОБА_7 в умисному вбивстві ОСОБА_14 . 
		57. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_7 , знаючи, що у ОСОБА_14 внаслідок тілесних ушкоджень виникла масивна кровотеча з отворів вуха і носу, липкою стрічкою заклеїв потерпілому рот і ніс, а також зв`язав руки та свідомо залишив його у безпорадному становищі, залишивши місце вчинення злочину. Стороною захисту не наведено жодних доводів, які б ставили під сумнів ці висновки судів попередніх інстанцій, у зв`язку з чим Суд відхиляє ці доводи. 
		Узагальнення
		58. Отже, суд першої інстанції ретельно перевірив надані сторонами докази, що мали значення для з`ясування передбачених статтею 91 КПК обставин, дав їм належну оцінку і обґрунтовано визнав їх достатніми для встановлення події злочину та винуватості засуджених. 
		59. Апеляційний суд провів розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і погодився з висновками суду першої інстанції, надавши умотивовані відповіді на всі аргументи, наведені в апеляційних скаргах сторони захисту. Зміст ухвали відповідає вимогам статті 419 КПК.
		60. Враховуючи викладене, Судом не встановлено порушень норм процесуального права, які були б підставами для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень, а тому Суд вважає, що касаційні скарги сторони захисту слід залишити без задоволення.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 січня 2023 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                            ОСОБА_2                                ОСОБА_3 
		 
		 
		[1]     Постанова ВС від 06 квітня 2021 року у справі № 364/439/18, https://reyestr.court.gov.ua/Review/96342826; 28 лютого 2023 року справа № 677/1212/20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/109395411
		 
		[2]     Постанова від 16 лютого 2023 року у справі № 748/479/20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/109273636
		 
		[3]     Kobets v. Ukraine, no. 16437/04, § 51, 14 February 2008
		 
		[4]     Постанови від 27 травня 2020 року у справі № 317/2389/17, https://reyestr.court.gov.ua/Review/89621216; від 26 травня 2020 року у справі № 234/9575/19, http://reyestr.court.gov.ua/Review/89564242; від 19 листопада 2020 року у справі № 640/9837/18, https://reyestr.court.gov.ua/Review/93302411; від 29 жовтня 2019 року у справі № 515/2020/16-к, https://reyestr.court.gov.ua/Review/85583596
		 
		[5]     Постанова від 26 січня 2023 року у справі № 183/3452/19,https://reyestr.court.gov.ua/Review/108686155; 
		 
		[6]     Постанова від 21 листопада 2024 року у справі № 748/1972/19, https://reyestr.court.gov.ua/Review/123338371;

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...