Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/8931/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них.
Надіслано судом: 01.04.2025. Зареєстровано: 02.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2025.
Дата набрання законної сили: 31.03.2025
Номер судового провадження: 240/8931/25/9429/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		У Х В А Л А 
		(про відмову у забезпеченні позову)
		 
		31 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/8931/25
		категорія 108010000
		 
		Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради, Комунального некомерційне підприємство "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф Гербачевського" Житомирської обласної ради про визнання протиправними та скасування наказів,
		 
		встановив:
		 
		До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Житомирської обласної ради, Комунального некомерційне підприємство "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф Гербачевського" Житомирської обласної ради щодо оскарження наказів директора Комунального Некомерційного Підприємства "Обласна клінічна лікарня імені О.Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради №11-осн від 03.02.2025 "Про оптимізацію роботи та структури відділення рентген-ендоваскулярної хірургії та інтервенційної радіології, відділення кардіохірургії та трансплантації органів і тканин ІСНП "Обласна лікарня" шляхом їх об`єднання, організацію та створення відділення кардіохірургії, інтервенційної радіології та трансплантації органів і тканин КНП "Обласна лікарня" та №401-ос/тр від 03.03.2025 "Про кадрові питання".
		Разом з позовною заявою, подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивача просить забезпечити позовну заяву шляхом:
		- зупинення дії наказу в.о. Генерального директора "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради від 03.02.2025 №11-осн "Про оптимізацію роботи та структури відділення рентген-ендоваскулярної хірургії та інтервенційної радіології відділення кардіохірургії та трансплантації органів і тканин КНП "Обласна лікарня" шляхом їх об`єднання, про організацію та створення відділення кардіохірургії, інтервенційної радіології та трансплантації органів і тканин КНП "Обласна лікарня до моменту набрання законної сили рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради та Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради;
		- заборони посадовим особам "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради вчиняти дії, спрямовані на виконання п.п.4 п.4 наказу в.о. Генерального директора "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради від 03.02.2025 №11-осн "Про оптимізацію роботи та структури відділення рентген-ендоваскулярної хірургії та інтервенційної радіології відділення кардіохірургії та трансплантації органів і тканин КНП "Обласна лікарня» шляхом їх об`єднання, про організацію та створення відділення кардіохірургії, інтервенційної радіології та трансплантації органів і тканин КНП "Обласна лікарня", а саме заборонити здійснення вивільнення працівників відділення рентген-ендоваскулярної хірургії та інтервенційної радіології, працівників відділення кардіохірургії та трансплантації органів і тканин КНП "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради до моменту набрання законної сили рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради та Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради.
		Аргументуючи подану заяви позивач пояснює, що у зв`язку із швидкими темпами здійснення процедури щодо реорганізації, оптимізації та зміни структури вказаних відділень на підставі п.п.1, 2, 4, 5 пункту 4 наказу, а також у зв`язку з тим, що підготовчі дії щодо створення відділення кардіохірургії, інтервенційної радіології та трансплантації органів і тканин КНП "Обласна лікарня" вже були проведені його достроково звільнено з посади завідуючого відділення кардіохірургії та трансплантації органів і тканин людини КНП "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради. Внаслідок створення нового відділення існування кардіохірургії та трансплантації органів і тканин людини буде припинено, то у випадку задоволення позовних вимог поновлення на посаді фактично буде неможливим. При цьому повідомляє, що станом на момент подачі адміністративного позову вже призначено нового завідуючого новоствореного відділення. Вважає, що якщо суд визнає оскаржуваний наказ протиправним, фактичне виконання судового рішення буде взагалі неможливим, оскільки повернення до початкового стану потребуватиме проведення комплексних заходів зворотної реорганізації, які можуть бути практично нездійсненними. Зауважує, що незастосування заходів забезпечення позову створює можливість того, що на момент винесення судового рішення оскаржувані дії будуть повністю виконані, а їх наслідки стануть незворотними, включаючи цілком реальне припинення існування відділення рентген-ендоваскулярної хірургії та інтервенційної радіології, а також відділення кардіохірургії та трансплантації органів і тканин КНП "Обласна лікарня". Крім того зауважує, що внаслідок прийняття оскаржуваного наказу, позивач, як співробітник лікарні підлягає примусовому достроковому вивільненню на підставі положень Кодексу законів про працю без будь-якого врахування його переважного права на залишення на роботі.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, слід врахувати наступне.
		Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
		Згідно з ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Отже, з викладених норм слідує, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності обставин визначених ч.2 ст.150 КАС України, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.
		Зокрема, варто зазначити, що розглядати заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза істотного ускладнення виконання чи невиконання рішення суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Застосований судом захід забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.
		Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим обставинам, а також оцінивши докази, які містяться в матеріалах адміністративного позову, суд зважає на наступне.
		Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
		Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких підстав: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
		Таким чином, під час вирішення процесуального питання про забезпечення позову суд повинен, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
		Отже, заходи забезпечення застосовуються винятково в межах предмету спору за позовними вимогами та повинні бути співмірними з позовними вимогами, тобто з урахуванням співвідношення наслідків вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає про те, що існують очевидні ознаки протиправності наказу №11-осн від 03.02.2025 "Про оптимізацію роботи та структури відділення рентген-ендоваскулярної хірургії та інтервенційної радіології, відділення кардіохірургії та трансплантації органів і тканин ІСНП "Обласна лікарня" шляхом їх об`єднання, організацію та створення відділення кардіохірургії, інтервенційної радіології та трансплантації органів і тканин КНП "Обласна лікарня" виданого в.о. генерального директора Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна лікарня імені О.Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради та в.о. генерального директора КНП "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського Житомирської обласної ради №401-ос/тр від 03.03.2025 "Про кадрові питання", які порушують його права, свободи та інтересів.
		Оцінюючи доводи наведені в обґрунтування поданої заяви слід вказати, що такі зводяться до необхідності вжиття заходів забезпечення позову тим, що невжиття таких заходів може ускладнити виконання рішення суду та перешкодити ефективному захисту порушених прав позивача. При цьому в якості очевидної протиправності актів суб`єкта владних повноважень посилається на обставини, зазначені в обґрунтування позовних вимог щодо порушення відповідачем порядку прийняття та оформлення оскаржуваних наказів, а також на складність захисту своїх прав в майбутньому.
		Суд зазначає, що протиправність рішення суб`єкта владних повноважень перевіряється та досліджується під час розгляду справи по суті згідно з вимогами чинного процесуального законодавства і сама по собі не є безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення позову, крім випадків, якщо реалізація такого рішення може призвести до негативних наслідків у вигляді порушеного права з неможливістю або складністю його відновлення.
		Дослідивши матеріали відокремленого провадження, суд не встановив зазначених вище обставин. Наслідки реорганізації установи, що можуть вплинути на життя позивача, як звільнення, переведення на інші посади чи зміна умов праці становлять самостійні правовідносини і оцінюються в кожному конкретному випадку з урахуванням його обставин як окреме порушення.
		Таким чином, проаналізувавши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що доводи позивача є такими, що не підтверджуються існуванням обставин, передбачених частиною 1 статті 150 КАС України, за яких може бути застосовано забезпечення позову, оскільки, позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, а також не зазначено підстав для висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача.
		Проаналізувавши викладене, суд вважає, що заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача та дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, дійшов висновку про недоведеність позивачем існування, визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
		Тобто у заяві про забезпечення позову наведено лише нормативну підставу вжиття відповідних заходів, що передбачена пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України, без наведення її обґрунтування, що свідчить про необґрунтованість поданої заяви.
		Для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами (в даному випадку такі відсутні).
		Вказані доводи позивача не приймаються судом до уваги, оскільки такі не свідчать про те, в чому саме полягає існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
		Таким чином, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення.
		А тому, у контексті наведеного слід відмітити, що забезпечення позову шляхом вказаним позивачем у поданій заяві, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
		Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
		Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		Згідно з ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Враховуючи співвідношення інтересу заявника, про захист якого він просить, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб, суд дійшов висновку, що обрані заявником заходи забезпечення позову не є співмірними із вимогами, які він висуває до відповідачів.
		Наведене спонукає до формування висновку проте, що будь-яких переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі у разі задоволення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, заявником до заяви про забезпечення позову не було надано.
		Окрім того, варто врахувати й те, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі. Тобто, забезпечивши позов у спосіб, визначений заявником, останній втратить інтерес до розгляду справи по суті.
		Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.11.2019 у справі №640/3277/19.
		Крім того, суд вважає, що запропонований позивачем захід забезпечення позову не відповідає приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, збалансованості інтересів сторін та за даних обставин є неспіврозмірним із заявленими вимогами, оскільки спричиняє невиправдане обмеження у реалізації органом місцевого самоврядування повноважень щодо реорганізації установи комунальної власності територіальної громади.
		Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що аргументи позивача не доведені належними та допустимими доказами у спірних правовідносинах.
		Суд звертає увагу на те, що застосування такого заходу забезпечення позову, який просить позивач, є неможливим, оскільки суперечить положенню ч.6 ст.151 КАС України, а тому в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.
		Керуючись ст. 150-154,256 КАС України, суд,
		 
		ухвалив:
		 
		У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
		Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
		Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
		 
		Суддя О.В. Єфіменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...