Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/6279/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Пособництво державі-агресору.
Надіслано судом: 01.04.2025. Зареєстровано: 02.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/766/769/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022230000000506

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 766/6279/23
		н/п 1-кп/766/769/25
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31.03.2025 року м. Херсон
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області в складі: 
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		за участю секретаря: ОСОБА_2 
		прокурора: ОСОБА_3 
		захисника (в режимі відеоконференції): ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42022230000000506 від 21.12.2022, за обвинуваченням  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Копані Цюрупинського району Херсонської області, РНОКПП не встановлено, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		-у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
		 
		в с т а н о в и в:
		І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене і визнане судом доведеним.
		ОСОБА_5 , будучи громадянином України, вчинив умисні дії спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, передачі матеріальних ресурсів представникам держави агресора та окупаційній адміністрації держави агресора.
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі  рф) 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		У порушення вимог п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975, ч. 4 ст. 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV), від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ) президент, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України.
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі  ООН). До складу ООН входять Україна, рф та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН №36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: №2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; №2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; №2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; №3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того,у статтях1-5Резолюції ГенеральноїАсамблеї ООНвід 14грудня 1974року №3314(XXIX)серед іншоговизначено,що ознакамиагресії є: застосування збройноїсили державоюпроти суверенітету,територіальної недоторканностічи політичноїнезалежності іншоїдержави; застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-якез наступнихдіянь,незалежно відоголошення війни,кваліфікується якакт агресії: вторгнення абонапад збройнихсил державина територіюіншої державиабо будь-якавійськова окупація,який битимчасовий характервона немала,яка єрезультатом такоговторгнення абонападу,або будь-якаанексія іззастосуванням силитериторії іншоїдержави абочастини її; бомбардування збройнимисилами державитериторії іншоїдержави абозастосування будь-якоїзброї державоюпроти територіїіншої держави; блокада портівабо берегівдержави збройнимисилами іншоїдержави: напад збройнимисилами державина сухопутні,морські абоповітряні сили,або морськіта повітряніфлоти іншоїдержави; застосування збройнихсил однієїдержави,що знаходятьсяна територіїіншої державиза угодоюз приймаючоюдержавою,у порушенняумов,передбачених вугоді,або будь-якепродовження їхперебування натакій територіїпісля припиненнядії угоди; дія держави,яка дозволяє,щоб їїтериторія,яку вонанадала врозпорядження іншоїдержави,використовувалася цієюіншою державоюдля здійсненняакту агресіїпроти третьоїдержави; засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав закріплені у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року, який визнається рф та Україною.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі  Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною. Незалежність України визнали держави світу, серед яких і рф.
		22 лютого 2022 року президент рф направив до Ради Федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволено. 24 лютого 2022 року президент рф публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24.02.2022 військовослужбовці збройних сил рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні та адміністративні кордони України в Харківській, Херсонській, Сумській, Чернігівській, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.
		З метою протидії збройній агресії рф 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ. У подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався, востаннє 02.05.2023 Законом України про затвердження Указу Президента України від 01.05.2023 №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено дію воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
		Таким чином, у період з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 по цей час на всій території України введено та діє правовий режим воєнного стану, що пов`язано із розв`язанням рф військової агресії проти України та веденням повномасштабних бойових дій на території України.
		Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24.08.1991, територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.
		Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (тимчасово окупована територія)  це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.
		Окупаційна адміністрація рф  сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		У період з 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями збройних сил рф і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75.
		Відповідно до п. п. 1.4, 1.9 наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ» Херсонська міська територіальна громада Херсонського району Херсонської області включена до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій з 11.11.2022, та відповідно до Розділу II з 01.03.2022  11.11.2022 території Херсонської територіальної громади, були тимчасово окуповані рф.
		З початку військової агресії рф, на територіях, які опинилися в окупації, серед яких було м. Херсон, представники держави-агресора створили незаконний орган влади, так звану «Військово-цивільну адміністрацію Херсонської області», яка розпочала впроваджувати політику та стандарти рф, а також, з метою створення більш лояльного відношення місцевого населення до незаконно створеного органу влади, здійснювали пошук осіб, які б надали згоду на співпрацю із ними на підтримку та реалізацію рішень та дій держави-агресора.
		Відповідно до публічних заяв керівництва рф, а також так званого голови незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території міста Херсон Херсонської області  «ВЦА Херсонської області» ОСОБА_6 до основних завдань «ВЦА Херсонської області», серед іншого, відноситься і організація електропостачання на окупованій території.
		Так, 24.06.2022 наказом №121-р так званого голови «ВЦА Херсонської області» ОСОБА_6 на потужностях матеріально-технічної бази АТ «Херсонобленерго» створено так зване Державне унітарне підприємство «Херсонобленерго» (далі  ДУП «Херсонобленерго»), керівником якого призначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		При цьому, станом на 24.06.2022 невстановлені представники окупаційної влади держави-агресора здійснили незаконне втручання в діяльність та фактичне захоплення житлово-комунальних господарств міста Херсону та Херсонської області, які забезпечували життєдіяльність міста та надання місцевому населення житлово-комунальних послуг, в тому числі й електропостачання, з метою реалізації на території окупованого міста Херсон та Херсонської області незаконних владних повноважень та отримання незаконного прибутку з місцевих мешканців.
		Таким чином, з метою встановлення контролю та утвердження тимчасової окупації частини території України, тобто Херсонської міської територіальної громади представниками окупаційної влади держави-агресора, були прийняті рішення щодо необхідності забезпечення електроенергією важливих для утримання окупаційною влади територій та об`єктів, таких як приміщення т.зв. адміністрацій ВЦА, місць дислокації військовослужбовців зс рф, тощо, забезпечивши незалежність енергопостачання окупованих державною-агресором територій від України, виконання якого було покладене на ДУП «Херсонобленерго».
		У червні 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, знаходячись в місті Херсон, Херсонської області, достовірно знаючи про окупацію території Херсонської області, діючи умисно, на шкоду суверенітетові та територіальної цілісності України, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, та сповідуючи проросійські погляди, прийняв пропозицію невставлених досудовим розслідуванням представників окупаційної адміністрації держави-агресора рф зайняти в так званому ДУП «Херсонобленерго» керівну посаду, а саме начальника служби транспорту ДУП «Херсонобленерго» за адресою: місто Херсон, вулиця Пестеля, 5.
		На ОСОБА_5 з метоюреалізації завданьта рішеньвійськово-цивільноїадміністрації Херсонськоїобласті,забезпечення доставкиелектроенергії докінцевого споживача,перш завсе приміщень,які займалат.зв.адміністрація ВЦАта військовослужбовцізс рф,були покладенінаступні завдання: своєчасне табезперебійне забезпеченняавтотранспортними засобамивиробничих структурнихпідрозділів такзваного ДУП«Херсонобленерго»; контроль заексплуатацією іремонтом автотранспортнихзасобів; організація переміщеннятранспортних засобівта механізмівміж окремимивиробничими структурнимипідрозділами такзваного ДУП«Херсонобленерго»; забезпечення кадровогодобору навакантні посадислужби; виконання розпоряджень так званої військово-цивільної адміністрації Херсонської області.
		З метою реалізації завдань та рішень окупаційної влади ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника служби транспорту так званого ДУП «Херсонобленерго» протягом червня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, на шкоду суверенітетові та територіальної цілісності України, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, вчиняв дії з допомоги (пособництво) встановленню та утвердженню на окупованих територіях окупаційної влади держави-агресора, бажаючи цього, з метою виконання покладеного на нього представниками окупаційної влади завдання, забезпечив кадровий добір на вакантні посади водіїв так званого ДУП «Херсонобленерго».
		Організовував роботу очолюваного підрозділу шляхом запрошення на вакантні посади водіїв так званого ДУП «Херсонобленерго» колишніх працівників АТ «Херсонобленерго», погоджував переміщення транспортних засобів, про що свідчить акт приймання-передачі автомобілю марки «RENAUL LOGAN 2017 р.в.» від 14.10.2022, забезпечив функціонування очолюваного підрозділу шляхом отримання зі складів дизельного палива екологічного класу К-5 та бензину автомобільного АІ-95 екологічного класу К-5, що підтверджує акт приймання передачі ГСМ №2/0109.
		У подальшому ОСОБА_5 з червня по 28.10.2022 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) на посаді начальника служби транспорту так званого ДУП «Херсонобленерго», діючи умисно, на шкоду суверенітетові та територіальної цілісності України, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, вчиняв дії з допомоги (пособництво) встановленню та утвердженню на окупованих територіях окупаційної влади держави-агресора, бажаючи цього, з метою забезпечення доставки електроенергії до кінцевого споживача, перш за все приміщень, які займала так звана адміністрація ВЦА, та військовослужбовці зс рф, виконання покладеного на нього представниками окупаційної влади завдання в частині організації переміщення транспортних засобів та механізмів між окремими виробничими структурними підрозділами так званого ДУП «Херсонобленерго», шляхом надання вказівок водіям, про необхідність виїзду під приводом виконання робіт на окуповану частину лівобережжя Херсонської області, організував незаконне переміщення з території АТ «Херсонобленерго», розташованого за адресою: місто Херсон, вулиця Пестеля, 5 та місто Херсон, смт Антонівка, шосе В`ячеслава Чорновола, 1-А, на тимчасово окуповану частину лівобережжя Херсонської області, більш точне місце не встановлено досудовим розслідуванням, наступних транспортних засобів: RENAULT LOGAN» д.н.з. НОМЕР_1 , «Mitsubishi Pajero» д.н.з. НОМЕР_2 , «PEUGEOT BOXER» д.н.з. НОМЕР_3 , «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_4 , «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_5 , «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_6 з полупричепом НОМЕР_7 , «Камаз» д.н.з. НОМЕР_8 , які перебували на балансі АТ «Херсонобленерго».
		Після перевезення вказаних транспортних засобів ОСОБА_5 надав вказівку водіям повертатись до м. Херсон з окупованої частини лівобережжя Херсонської області без вищевказаних транспортних засобів, що останні транспортували. 
		Крім цього, ОСОБА_5 у серпні 2022 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи на посаді начальника служби транспорту так званого ДУП «Херсонобленерго», знаходячись на території так званого ДУП «Херсонобленерго» за адресою: місто Херсон, вулиця Пестеля, 5, діючи умисно, на шкоду суверенітетові та територіальної цілісності України, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, зустрівся з невстановленими досудовим розслідуванням представниками збройних формувань держави агресора, яким після огляду ними автомобіля, шляхом особистої передачі автомобільних ключів представникам окупаційної влади держави-агресора, фактично передав для використання автомобіль марки «Krasz» д.н.з. НОМЕР_9 .
		Продовжуючи свою злочину діяльність ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника служби транспорту так званого ДУП «Херсонобленерго», діючи в підтримку рішення окупаційної адміністрації держави-агресора рф  так званої «військово-цивільної адміністрації Херсонської області», а саме розпорядження так званого «виконуючого обов`язки губернатора Херсонської області» №105-р від 28.10.2022 «Про деякі заходи при евакуації з прибережної частини Херсонської області» про обов`язковий вивіз (евакуацію) підприємств, установ та організацій та товарно-матеріальних цінностей, на початку листопада 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), з метою забезпечення подальшої незаконної діяльності так званого ДУП Херсонобленерго» та утвердження окупаційної влади на території Херсонської області організував незаконне переміщення з території АТ «Херсонобленерго», розташованого за адресою місто Херсон, вулиця Пестеля, 5 та смт Антонівка, шосе В`ячеслава Чорновола, 1-А на тимчасово окуповану частину лівобережжя Херсонської області наступних транспортних засобів: «Volkswagen T6.1» д.н.з. НОМЕР_10 , «МАЗ» (АГП ТК-М-5316-АGP 34) д.н.з. НОМЕР_11 , «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_12 , «ЗАЗ» д.н.з НОМЕР_13 , які перебували на балансі АТ «Херсонобленерго».
		Тобто, ОСОБА_5 з червня 2022 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) по 11 листопада 2022 року, перебуваючи на посаді так званого начальника служби транспорту ДУП «Херсонобленерго» за адресою: місто Херсон, вулиця Пестеля, 5, виконуючи покладені на нього завдання, розпорядження так званого «виконуючого обов`язки губернатора Херсонської області», шляхом організації діяльності служби транспорту так званого «ДУП Херсонобленерго» забезпечив доставку електроенергії до кінцевого споживача, перш за все приміщень, які займала т.зв. адміністрація ВЦА, здійснив передачу автомобільного транспорту представникам держави агресора її збройним формуванням та організував незаконне переміщення з території АТ «Херсонобленерго», розташованого за адресою місто Херсон, вулиця Пестеля, 5 та смт Антонівка, шосе В`ячеслава Чорновола, 1-А, на тимчасово окуповану частину лівобережжя Херсонської області транспортних засобів акціонерного товариства «Херсонобленерго».
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 111-2 КК України, як умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора та окупаційній адміністрації держави-агресора.
		ІІ. Підстави для здійснення судового розгляду у кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого (in absentia).
		Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) з урахуванням та дотриманням загальних засад, встановлених процесуальним законом для такого розгляду.
		У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_5 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України, при цьому обвинувачений викликався до суду через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, однак у судове засідання не з`явився.
		Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
		До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.
		При цьому згідно з ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Так, за змістом ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених участині другійстатті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		Відповідно доч.ч.1,2ст.135КПК Україниособа викликаєтьсядо слідчого,прокурора,слідчого судді,суду шляхомвручення повісткипро виклик,надіслання їїпоштою,електронною поштоючи факсимільнимзв`язком,здійснення викликупо телефонуабо телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		Судом у судові засідання ОСОБА_5 викликався шляхом направлення повістки на останню відому адресу проживання, зазначену в обвинувальному акті.
		Водночас зазмістом ч.8ст.135КПК Українипередбачено,що повісткапро викликособи,стосовно якоїіснують достатніпідстави вважати,що такаособа виїхалата/абоперебуває натимчасово окупованійтериторії України,території держави,визнаної ВерховноюРадою Українидержавою-агресором,у випадкуобґрунтованої неможливостівручення їйтакої повісткизгідно зчастинамипершою,другою,четвертою сьомоюцієї статті,публікується взасобах масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдженнята наофіційному веб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора. 
		Особа,зазначена вабзаці першомуцієї частини,вважається такою,яка належнимчином повідомленапро виклик,з моментуопублікування повісткипро їївиклик узасобах масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдженнята наофіційному веб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора. 
		У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
		Вказані положення кримінально-процесуального закону судом були дотримані.
		Так, у газеті «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик до суду ОСОБА_5 у підготовчі судові засідання на 13.10.2023 об 11:30 годині, 27.11.2023 о 14:30 годині, 12.01.2024 об 11:00 годині, 20.02.2024 об 11:00 годині, 22.03.2024 о 10:00 годині, 18.04.2024 о 09:30 годині, 08.05.2024 о 10:30 годині, 06.06.2024 о 09:30 годині, 18.06.2024 о 09:45 годині та судові засіданні, призначені на 25.06.2024 о 10:00 годині, 24.07.2024 о 09:30 годині, 23.09.2024 об 11:00 годині, 25.09.2024 о 09:30 годині, 01.10.2024 о 13:00 годині, 07.11.2024 о 10:00 годині, 02.12.2024 о 10:00 годині, 03.12.2024 о 13:00 годині, 04.12.2024 о 10:00 годині, 07.01.2025 о 14:00 годині, 15.01.2025 о 13:00 годині, 21.01.2025 о 10:00 годині, 19.02.2025 о 10:00 годині, 11.03.2025 о 10:00 годині та 31.03.2025 о 14:00 годині до Херсонського міського суду Херсонської області. Також повістки про виклик в судові засідання були направлені для опублікування на веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також були направлені захиснику обвинуваченого  адвокату ОСОБА_4 .
		Крім того, повідомлення про виклик до суду обвинуваченого ОСОБА_5 були опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
		Зважаючи на правила ст. ст. 42, 135 КПК України, дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації або переховується від органів досудового розслідування, полягає не в обов`язку інших осіб, якими отримано процесуальний документ, призначений для неї, повідомити про надходження процесуального документу, а в тому, що про наявність цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
		Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.08.2023 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42022230000000506.
		Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_5 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Постановами заступника начальника відділу СУ ГУНП в Херсонській області від 03.08.2023 ОСОБА_5 оголошено в розшук та у міжнародний розшук.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК Українисуд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.
		Стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
		Так, постановою заступника начальника відділу СУ ГУНП в Херсонській області від 26.07.2023 постановлено про залучення захисника до участі у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях.
		Згідно доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях від 26.07.2023 №014-002414ч захисником ОСОБА_5 було призначено адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю від 20.10.2000 №255).
		Також, ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.06.2024 задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 .
		На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захиснику, який крім того був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.
		Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_5 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Захисник обвинуваченого, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях не заперечував щодо розгляду даного кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження та здійснював активні дії, спрямовані на захист ОСОБА_5 : приймав участь у дослідженні доказів, виступав у дебатах та просив ухвалити законне рішення.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК Україниз дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		ІІІ. Позиція учасників кримінального провадження.
		Прокурор під час судових дебатів просив визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення згідно пред`явленого обвинувачення за ч. 1 ст. 111-2 КК України та призначити йому покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування та суб`єктах господарювання державної та комунальної форми власності строком на 15 років. Обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили. Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати на проведення експертизи. Речові докази залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Захисник припризначенні покаранняпросив врахувати,що ОСОБА_5 ,раніше докримінальної відповідальностіне притягувавсята єособою ранішене судимоюта просивсуд призначити покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті. Зазначив, що хоча вина ОСОБА_5 і підтверджується належними доказами та показаннями свідків, проте у зв`язку з відсутністю обвинуваченого неможливо встановити причини таких його дій. 
		IV. Докази, досліджені судом на підтвердження обставин вчиненого кримінального правопорушення.
		Вина ОСОБА_5 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується наступними показамисвідків,допитаними в ході судового засідання.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8  надав покази про те, що під час повномасштабного вторгнення станом на 24.02.2022 він знаходився в м. Херсоні, працював в АТ «Херсонобленерго» майстром служби високовольтних електричних мереж. Після окупації міста продовжував працювати на вказаному підприємстві, пізніше в період з квітня по червень перевели на 2/3 і викликали на роботу за необхідності. В червні місяці прийшло повідомлення про припинення трудового договору. В липні місяці було змінено правовий статус товариства, почали працювати за російським законодавством. Керівником підприємства став ОСОБА_7 , який до цього займав посаду начальника служби високовольтних мереж. Транспорт знаходився по вул. Пестеля, 5, в гаражі по вул. Робоча, 82 та автоколона на Кіндійському шосе.
		Обвинувачений ОСОБА_5 свідку відомий. До окупації він працював на підприємстві. Після окупації ОСОБА_5 продовжував працювати, перейшов працювати в службу автотранспорту. ОСОБА_5 в усному вигляді давали заявку з приводу транспорту для проведення аварійних робіт. Транспорт виїжджав на об`єкт, після чого повертався назад на підприємство.
		З приводу вивезеної техніки, яка належала АТ «Херсонобленерго» свідок пояснив, що йому відомо з приводу вишки на базі «МАЗ», яку вивезли на лівобережжя Херсонської області та назад не повернули. Була команда від ОСОБА_9 , ОСОБА_10 сказав відправити вишку в м. Нова Каховка на ремонт з подальшим поверненням. Коли спецтранспорт вишка була на лівому березі, водій не встиг повернутися до Херсону, оскільки переправа була вже знищена, в листопаді місяці. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11  пояснив, що на час повномасштабного вторгнення він знаходився в м. Херсоні до визволення міста. Працював до окупації міста водієм в АТ «Херсонобленерго». Після окупації міста написав на ім`я ОСОБА_12 заяву та продовжував працювати на посаді водія на вказаному підприємстві, возив службу ізоляції на спецтранспорті, на якому знаходилося обладнання. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 свідку відомий, з липня місяця 2022 року виконував в окупацію обов`язки начальника гаража. До його обов`язків входило випуск транспорту, щоб машина виходила на роботу. Спецтранспорт перегнали в м. Скадовськ за тиждень до визволення м. Херсон. 05.11.2022 свідку подзвонив ОСОБА_5 та запропонував перегнати машину до м. Скадовськ, на що свідок відмовився, коли прийшов в понеділок на роботу, машини вже не було. ОСОБА_5 нічого не говорив за транспорт та його повернення, на даний час зв`язки з ним свідок не підтримує, та де знаходиться ОСОБА_5 йому невідомо. Будь-яких зовнішніх ознак застосування фізичного чи психічного примусу до ОСОБА_5 візуально не вбачалося.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13  пояснив, що з 2011 року працював в АТ «Херсонобленерго» до 30.06.2022 на посаді заступника начальника служби транспорту. До його посадових обов`язків входило випуск транспорту на лінію, замовлення запчастин, логістика. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 працював охоронником, старшим охоронником, а перед початком окупації інженером по безпеці руху, знайомий з ним 3-4 роки. Після початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_5 зайняв посаду начальника транспорту. За його допомоги було вивезено багато одиниць техніки на лівий берег. Після деокупації міста та проведення інвентаризації на підприємстві було виявлено зникнення близько 50 одиниць техніки. Займаючи вказану посаду, ОСОБА_5 користувався майже всім легковим транспортом, що належав АТ «Херсонобленерго», їздив на «Toyota Land Cruiser», «Renault Logan», «Mitsubishi Pajero». За його допомоги було вивезено спецтехніку: вишки, кран, тягачі. До вивезення транспорту на лівий берег, місцем його розташування було: автоколона на шосе В.Чорновола, 1-а (знаходилася великогабаритна техніка), малогабаритний транспорт, легкові автомобілі  на вул. Пестеля, 5. За жовтень місяць частина техніки була вивезена на лівобережжя Херсонщини. Особисто свідок не чув від ОСОБА_5 , щоб він віддавав накази про направлення транспорту на лівий берег, чув це від персоналу.
		Під час окупації м. Херсон, керівником підприємства був ОСОБА_7 , який до цього працював у службі високовольтних ліній. Ставши керівником, ОСОБА_9 пропонував свідку погодитися співпрацювати, на що свідок відмовився. Щодо місцезнаходження ОСОБА_5 на даний час, свідку відомо, що останній перебуває на лівому березі Херсонської області. Позиція ОСОБА_5 з самого початку окупації та співпраці з росіянами була добровільною.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14  пояснив, що до повномасштабного вторгнення працював в АТ «Херсонобленерго» з жовтня 1972 року на посаді машиніста підйомного механізму. Після окупації продовжив працювати у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 свідку відомий, працював в службі безпеки, охорони на АТ «Херсонобленерго». Під час окупації ОСОБА_5 став начальником служби транспорту, до нього приїжджали військові рф з приводу транспорту. ОСОБА_5 при спілкуванні поводив себе з ними вільно, ніякого примусу не вбачалося. 
		З приводу вивезення техніки на лівий берег Херсонської області, свідок зазначив, що його викликав ОСОБА_5 та повідомив, що потрібно перегнати в м. Цюрупинськ автовишку «ГАЗ-53», р.н. НОМЕР_14 , потрібно її перед цим заправити та підготувати. Вишку свідок переправив на паромі до Цюрупинської РЕС, де залишив техніку та передав ключі охоронцю, після чого повернувся до м. Херсон своїх ходом. ОСОБА_5 не повідомляв. коли повернуть вишку, або коли її забирати. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15  надав покази про те, що до повномасштабного вторгнення він працював водієм на АТ «Херсонобленерго» з 2003 року. Після повномасштабного вторгнення подзвонив ОСОБА_7 та запропонував роботу, на що свідок погодився та продовжував займати посаду водія служби транспорту. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 свідку відомий, знає його років десять, до вторгнення він працював на підприємстві в охороні. Після вторгнення керував в «Херсонобленерго» автотранспортом. 
		З приводу перевезеної на лівий берег Херсонщини техніки, зазначив, що всі розпорядження щодо транспорту надходили від ОСОБА_5 до диспетчера на ім`я ОСОБА_16 , який і повідомив (дав направлення) свідку, що потрібно перегнати «МАЗ», який належав АТ «Херсонобленерго», до м. Скадовськ. На «МАЗ» було загружено все обладнання, після чого свідок перегнав транспорт на лівий берег. ОСОБА_5 після деокупації міста знаходився в м. Скадовськ. ОСОБА_5 співпрацював добровільно, ознак застосування примусу до нього не вбачалося. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17  надав покази про те, що до початку повномасштабного вторгнення працював з 1999 року водієм в АТ «Херсонобленерго». З 24.06.2022 свідок залишив працювати підприємство одразу після того, як змінилося українське керівництво на окупаційне російське. 01.09.2022 свідку зателефонував ОСОБА_5 та запропонував повернутися до «Херсонобленерго» на посаду водія, на що свідок погодився та пропрацював до 21.10.2022. До обов`язків свідка входило розвезення працівників «Херсонобленерго» по домівках після робочого дня. Під час окупації «Херсонобленерго» очолив ОСОБА_18 , який до війни працював начальником служби високовольтних мереж. Обвинувачений ОСОБА_5 до війни працював в службі безпеки АТ «Херсонобленерго». Коли зайшли росіяни, ОСОБА_5 очолив службу автотранспорту. Зазначив, що з 21.10.2022 в «Херсонобленерго» вже нікого не було, всі переїхали на лівий берег, куди було перевезено всю техніку, обладнання.
		ОСОБА_5 погодився на роботу через гроші, примусу не було, його поведінка була нормальною, спокійною.
		З приводу перевезення автомобільної техніки на лівий берег, свідок зазначив, що автомобіль «Renault», який було за ним закріплено та який знаходився до війни на балансі АТ «Херсонобленерго», було перевезено до м. Каланчак. Вказаний автомобіль стояв на підприємстві під навісом, коли свідок прийшов на роботу та побачив, що його робочого автомобіля немає, спитав у ОСОБА_5 , той відповів, що автомобіль перевезено до Каланчака. 
		На даний час свідок ніяких зв`язків з обвинуваченим ОСОБА_5 не підтримує, відомо, що обвинувачений знаходиться або в м. Скадовськ, або в м. Генічеськ.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19  пояснив, що до 24.02.2022, а саме до повномасштабного вторгнення він працював водієм АТ «Херсонобленерго». Під час окупації він знаходився в м. Херсоні. Після того, як в травні 2022 року з ним розірвали контракт, не працював. 
		Обвинуваченого ОСОБА_5 знав п`ять років, він працював до війни в службі безпеки АТ «Херсонобленерго». Після повномасштабного вторгнення, десь в липні-серпні місяці 2022 року свідок зустрів ОСОБА_5 на ринку та через два-три дні ОСОБА_10 йому зателефонував та запропонував вийти на роботу в «Херсонобленерго» водієм, на що свідок погодився та приїхавши на вул. Пестеля, 5, написав заяву на ім`я ОСОБА_7 , який під час окупації був начальником підприємства. 
		Свідок зазначив, що спочатку коли влаштувався, знаходився на території на Пестеля, 5, пізніше йому запропонували бути водієм ОСОБА_9 , возив його на «Mitsubishi Pajero», який до війни був службовим автомобілем на балансі АТ «Херсонобленерго». Декілька разів разом з ОСОБА_9 на вказаному автомобілі їздили на лівий берег, зокрема до м. Олешки (Цюрупинськ), де в останній раз, ОСОБА_9 наказав лишити автомобіль там, а самі на човнах повернулися до м. Херсон. Крім того, до підприємства приїжджали російські військові, яким ОСОБА_5 добровільно віддав ключі від УАЗ СВР «Буханка». 
		З приводу стану обвинуваченого ОСОБА_5 свідок зазначив, що останній був спокійний, був налаштований до співпраці з російськими військовими.
		Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_20  від 11.05.2023, зафіксованого за допомогою технічних засобів відеофіксації і відтвореного в ході судового розгляду кримінального провадження, відповідно до ч. 11 ст. 615 КПК України, свідок пояснив наступне, що до початку повномасштабного вторгнення він працював водієм АТ «Херсонобленерго». Після окупації м. Херсон два місяці не працював, пізніше, в червні місяці зустрів службовий автомобіль «Херсонобленерго», під час спілкування з водіями, йому повідомили, що можна підійти до ОСОБА_5 з приводу влаштування на роботу. Свідок зазначив, що знав до цього ОСОБА_5 п`ять років візуально, оскільки працювали на «Херсонобленерго» разом. Під час окупації ОСОБА_5 був начальником транспортного цеха. Начальником підприємства «Херсонобленерго» під час окупації був ОСОБА_9 . 
		Свідок зазначив, що після влаштування на роботу спершу їздив на різних машинах, потім його посадили на МАЗ. В кінці жовтня 2022 року свідок на МАЗі поїхав до м. Генічеська, потім до м. Нова Каховка для виконання певного обсягу робіт, після цього поїхав на переправу, де його на паром не пустили, після чого він подзвонив ОСОБА_5 , який сказав загнати МАЗ, реєстраційний номер ВТ6763 до Цюрупинського РЕС, після чого свідок повернувся до переправи, сів на човен та повернувся до м. Херсон. Місцем стоянки вказаного МАЗа був гараж на АДРЕСА_3 . В цей період ОСОБА_5 ще знаходився в м. Херсоні, в основному користувався службовим транспортом «Volkswagen» білого кольору. Де зараз знаходиться ОСОБА_5 свідку не відомо. 
		Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_21  від 11.05.2023, зафіксованого за допомогою технічних засобів відеофіксації і відтвореного в ході судового розгляду кримінального провадження, відповідно до ч. 11 ст. 615 КПК України, свідок пояснив наступне. Під час повномасштабного вторгнення працював на посаді водія в АТ «Херсонобленерго». З 24.02.2022 не працював, в квітні місяці йому прийшло повідомлення про розірвання трудового договору. В 20 числах червня свідку зателефонував ОСОБА_5 та запропонував вийти працювати водієм в «Херсонобленерго» на ту ж машину, на якій свідок працював до окупації, а саме: МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_6 , з напівпричепом НОМЕР_7 , на що свідок погодився. Прийшовши, написав заяву про прийняття на роботу на ім`я ОСОБА_9 , пропрацював до деокупації. ОСОБА_5 був начальником служби транспорту. 
		Восени, точний місяць та дату свідок не пам`ятає, від ОСОБА_5 надійшла команда перегнати МАЗ з завантаженим напівпричепом матеріалами для РЕСів Цюрупинського, ОСОБА_22 та Скадовського. Наступного дня свідок разом з ОСОБА_5 виїхали на лівий берег, де МАЗ вивантажили та ОСОБА_5 сказав лишити тут, а свідка відвезли до речпорту, де посадили на човна і відправили до м. Херсон. ОСОБА_5 залишився на лівому березі, повернувся через три дні. З приводу МАЗа повідомив, що подзвонить, коли його привезуть. Також на лівий берег було вивезено кран на базі КАМАЗа, реєстраційний номер НОМЕР_8 . 
		Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_23  від 11.05.2023, зафіксованого за допомогою технічних засобів відеофіксації і відтвореного в ході судового розгляду кримінального провадження, відповідно до ч. 11 ст. 615 КПК України, свідок пояснив наступне. До початку повномасштабного вторгнення він двадцять років пропрацював на АТ «Херсонобленерго». Після окупації міста, 01.06.2022 йому подзвонив диспетчер служби транспорту АТ «Херсонобленерго» та запропонував вийти на роботу, працювати на автокрані. Прийшовши до «Херсонобленерго», свідок написав заяву про прийняття на роботу на ім`я ОСОБА_7 , який на той час був в.о. обов`язки директора «Херсонобленерго». Начальником служби транспорту був ОСОБА_5 . 
		Вийшовши на роботу, через два-три дні свідок розібрав двигун автокрана та три місяці не виїжджав, стояв на ремонті. Коли у вересні прийшли запчастини для ремонту, ОСОБА_5 сказав зібрати двигун та повідомив, що для подальшої роботи в «Херсонобленерго» необхідно буде отримувати російський паспорт, на що свідок відмовився. Після чого ОСОБА_5 сказав зібрати двигун та полагодити автокран, в іншому випадку у свідка будуть проблеми та 01.09.2022 свідок написав заяву на звільнення. За автокраном закріпили іншого водія, який в подальшому вивіз кран на лівий берег.
		Окрім показань свідків, винуватість ОСОБА_5 також підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
		-листом Акціонерного товариства «Херсонобленерго» від 18.05.2023 №01-000937, відповідно до якого надано документи, створені окупаційною владою ГУП «Херсоноблэнерго» та документи, складені ОСОБА_5 під час тимчасової окупації м. Херсон, які були виявлені працівниками АТ «Херсонобленерго» в приміщеннях підприємства після деокупації м. Херсон, а саме: 1) акт приема-передачи от 14 октября 2022 (оригінал); 2) акт приема-передачи ГСМ №2/0109 от 01 сентября 2022 (оригінал); 3) акт приемки-передачи ТМЦ №3 от 11.10.2022 (оригінал); 4) акт приема-передачи от 14 октября 2022 (оригінал); 5) акт приемки-передачи ТМЦ №167/05/10/22 от 05 октября 2022 (оригінал); 6) Устав Государственного предприятия «Херсоноблэнерго» (копія); 7) выписка из Реестра юридических лиц, осуществляющих деятельность в Херсонской области №1000-312 от 29.06.2022 (копія); 8) Указ №01/131 от 24.06.2022 «О создании государственного унитарного предприятия «Херсоноблэнерго» (копія); 9) Распоряжение губернатора Херсонской области №105-р от 28.10.2022 (копія);
		-протоколом огляду від 06.08.2023, відповідно до якого оглянуто документи, надані 18.05.2023 АТ «Херсонобленерго». У подальшому згідно постанови про визнання речей та документів речовими доказами від 07.08.2023 вказані документи визнано речовими доказами;
		-висновком експерта від 30.05.2023 №СЕ-19/115-23/7525-ПЧ за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, відповідно до якого: 1) підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Передал ОСОБА_5 » в двох примірниках документа з назвою «Акт приема-передачи от 14.10.2022» виконаний ОСОБА_5 ; 2) підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Получил: Начальник СТ ОСОБА_5 » в документі з назвою «Акт приема-передачи ГСМ №2/0109» виконаний ОСОБА_5 ; 3) підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Принял: Начальник службы автотранспорта ОСОБА_5 » в документі з назвою «Акт приемки-передачи ТМЦ №3» виконаний ОСОБА_5 ; 4) підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Принял: нач. сл. транс. ОСОБА_5 » в документі з назвою «Акт приемки-передачи ТМЦ №167/05/10/22» виконаний ОСОБА_5 ;
		-результатами виконання доручення 15.05.2023 №498/8-2023, наданими Управлінням стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України за вх. №682/55/120/03-2023в/с від 16.05.2023, з яких вбачається, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника служби транспорту у незаконно створеному під час окупації підприємстві Государственное унитарное предприятие «Херсоноблэнерго», організовував провадження господарської діяльності у енергетичній сфері спільно з окупаційною владою та здійснив незаконну передачу матеріальних ресурсів АТ «Херсонобленерго», а саме 13 (тринадцяти) автотранспортних засобів: 1) «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_5 (реєстраційна картка тз від 21.06.2014, власник ПАТ «ЕК «Херсонобленерго»), 2) «Volkswagen T6.1» д.н.з. НОМЕР_10 (реєстраційна картка тз від 05.08.2020, власник АТ «Херсонобленерго»), 3) «Krasz» д.н.з. НОМЕР_9 (реєстраційна картка тз від 23.08.2018, власник АТ «Херсонобленерго»), 4) «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_4 (реєстраційна картка тз від 28.04.2020, власник АТ «Херсонобленерго»), 5) «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_12 (реєстраційна кратка тз від 20.01.2012, власник ПАТ «ЕК «Херсонобленерго»), 6) «ЗАЗ» д.н.з НОМЕР_13 (реєстраційна картка тз від 13.03.2019, власник АТ «Херсонобленерго»), 7) напівпричіп д.н.з. НОМЕР_7 (реєстраційна картка тз від 24.07.2009, власник ПАТ «ЕК «Херсонобленерго»), 8) «Камаз» д.н.з. НОМЕР_8 (реєстраційна картка тз від 07.05.2008, власник ПАТ «ЕК «Херсонобленерго»), 9) «RENAULT LOGAN» д.н.з. НОМЕР_1 (реєстраційна картка тз від 21.02.2017, власник ПАТ «ЕК «Херсонобленерго»), 10) «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_6 (реєстраційна картка тз від 16.01.2009, власник ПАТ «ЕК «Херсонобленерго»), 11) «PEUGEOT BOXER» д.н.з. НОМЕР_3 (реєстраційна картка тз від 18.10.2018, власник АТ «Херсонобленерго»), 12) ТК М-5316 АGP 34 д.н.з. НОМЕР_11 (реєстраційна картка тз від 21.12.2021, власник АТ «Херсонобленерго»), 13) «Mitsubishi Pajero» д.н.з. НОМЕР_2 (реєстраційна картка тз від 17.06.2010, власник ПАТ «ЕК «Херсонобленерго»);
		-відомостями від 16.05.2023 №31/21/1160-6-2023, наданими Регіональним сервісним центром Головного сервісного центру МВС в Херсонській області (філія ГСЦ МВС) щодо власників транспортних засобів, наявних в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів з додатком відповідно до якого власником транспортних засобів: «ГАЗ», «Volkswagen», «Krasz», «МАЗ» (синій), «МАЗ» (білий), «ЗАЗ», напівпричіп, «Камаз», «RENAULT LOGAN», «МАЗ» (сірий), «PEUGEOT BOXER», є АТ «Херсонобленерго»;
		-відповіддю АТ «Херсонобленерго» від 13.06.2023 №01-001404, відповідно до якої повідомлено, що транспортні засоби: «RENAULT LOGAN» д.н.з. НОМЕР_1 , «Mitsubishi Pajero» д.н.з. НОМЕР_2 , «PEUGEOT BOXER» д.н.з. НОМЕР_3 , «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_4 , «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_5 , «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_6 з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_7 , «Камаз» д.н.з. НОМЕР_8 , «Krasz» д.н.з. НОМЕР_9 , «Volkswagen T6.1» д.н.з. НОМЕР_10 , «МАЗ» (АГП ТК М-5316 АGP 34) д.н.з. НОМЕР_11 , «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_12 , «ЗАЗ» д.н.з НОМЕР_13 , перебувають на балансі АТ «Херсонобленерго» з визначенням місця зберігання  м. Херсон. Після деокупації м. Херсон 11.11.2022 та проведення АТ «Херсонобленерго» позапланової інвентаризації вищезазначених транспортних засобів у місцях їх дислокації не виявлено;
		-протоколом огляду від 14.06.2023 з доданою флеш-картою до нього, відповідно до якого проведено огляд інформації, що знаходиться на «Micro SD HC 32 GB», яка надана 12.06.2023 АТ «Херсонобленерго». Проведеним оглядом встановлено, що на вказаному флеш-носії знаходиться папка з документами під назвою «Шаблони ПЛ! РАШИКИ». При відкритті файлу «АВТОКРАНЫ» з`являється файли «Путевых листов». При відкритті файлу «Вышки» з`являються файли з подорожніми листами. При відкритті файлів «Дмитрук 6763, Дмитрук 7019, Дудников, Лабаратории, Макеев, ОВБ 2730, ОВБ 6680, ОВБ 8684, Путевые Листы, Трактора» знаходяться зображення подорожніх листів. При відкритті папки «СТ БНН папка 2022» виявлено наступні папки та файли «БНМ 2022 инвентаризация шаблоны, Инвентаризация 2022 СТ, Отчет полугодовой, Список транспорта районы, шаблоны Инвентаризация 2022 СТ, 2022 ОКТЯБРЬ СТ Форма_Инвентаризац описи ОС ИНВ-1+износ, 240822 ТС на 100822 Список ТС ХЕРСОН, График работы ОВБ 10 22, нормы Список ТС ХЕРСОН 2022, Октябрь 2022 Форма_Инвентаризац описи ОС ИНВ-1+износ, Сентябрь 2022 Форма_Инвентаризац описи ОС ИНВ-1+износ, Склад мастила 040822, см 240822 ТС на 100822 Список ТС ХЕРСОН, СУПЕР СПИСОК ТП». При відкритті у папці «БНМ 2022 инвентаризация шаблоны» знаходиться 5 файлів типу «Microsoft Excel», серед яких файл під назвою «2022 ОКТЯБРЬ СТ Форма_Инвентаризац описи ОС ИНВ-1+износ» дата зміни якого «04.10.2022». При відкритті вказаного файлу встановлено, що у ньому міститься 9 вкладок. Вказаний файл є інвентаризаційним описом, складеним за «Форма №ИНВ-1», що затверджена постановою «Госкомстата СССР от 28.12.89 №241». При відкритті вкладки «см нет в автобазе» знаходиться файл зі списком транспортних засобів та місць їх зберігання. При відкритті вкладки «ИНВ-1 (5)» знаходиться інвентаризаційний опис зі списком транспортних засобів та водіїв, що керують ними;
		-відповіддю АТ «Херсонобленерго» від 19.07.2023 №001-002050, відповідно до якої повідомлено, що місце дислокації службових транспортних засобів визначається згідно розпорядчого акту Директора з забезпечення виробництва АТ «Херсонобленерго». Наказів або розпоряджень щодо переміщення транспортних засобів на лівобережну частину Херсонської області керівництвом АТ «Херсонобленерго» не видавалося, заходи з їх переміщення не здійснювалися. Обслуговування електричних мереж лівобережної частини Херсонської області здійснювалося за допомогою службового транспорту, місцем дислокації якого була визначена лівобережна частина;
		-протоколом обшуку від 20.06.2023 з доданою флеш-картою з відеозаписом до нього, відповідно до якого в ході проведеного обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_5 виявлено та вилучено: 1) списки співробітників охорони, які заступили 18.03.2022, 22.03.2022, 25.03.2022, на 3 арк. з чорновими записами у вигляді імен з прізвищами та номерів телефонів мобільного оператора рф; 2) списки транспортних засобів автоколони на 1 арк. на 53 позиції; 3) аркуш паперу формату А4 з чорновими записами у вигляді анкетних даних майстрів та водіїв, номерів телефонів, державних номерів автомобільного транспорту, маршрутів руху, тощо; 4) списки техніки та персоналу на російській мові за 14.03.2022, 17.03.2022, 19.03.2022 на 3 арк., 20.03.2022 на 2 арк., 21.03.2022 на 3 арк., 23.03.2022 на 6 арк., 24.03.2022 на 6 арк., 25.03.2022, 28.03.2022 на 2 арк., 13.04.2022 на 4 арк., 14.04.2022, 13.05.2022 всього на 31 арк., з чорновими записами; 5) паспорт моряка рф № НОМЕР_15 від 10.06.1998 на ім`я « ОСОБА_24 »; 6) комсомольський квиток № НОМЕР_16 на ім`я ОСОБА_25 ; 7) копія паспорта на ім`я ОСОБА_5 на 2 арк.; 8) пластикові картки від сім карток оператора мобільних зав`язків рф: НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 (3 шт.); 9) перепустка №2 ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» служба охорони №72; 10) жорсткий диск «Seagate» об`ємом 500 Гб, S/N: Z3TOYSKJ від ПК; 11) карта пацієнта, вакцинованого від «COVID-19» від 28.10.2021 на 1 арк. з підписом ОСОБА_5 ; 12) акт про прийняття вузла розподіленого обліку від 24.10.2019 на 1 арк. за підписом ОСОБА_5 ; 13) договір оренди від 20.11.2013 на 1 арк. за підписом ОСОБА_5 ; 14) службова записка ОСОБА_5 за його підписом на 1 арк.; 15) газета «Новороссийский Курьерь №10» за жовтень 2009 на 2 арк.; 16) пам`ятки «Памятки в помощь лицам, прибывающим из Украины» Міністерства регіонального розвитку рф від 2014 року на 31 арк.;
		-протоколом огляду від 20.06.2023, відповідно до якого оглянуто документи, які були вилучені відповідно до протоколу обшуку від 20.06.2023 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , які в подальшому згідно постанови про визнання речей та документів речовими доказами від 20.06.2023 визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні;
		-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 04.08.2023 з доданим до нього описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.06.2023 про тимчасовий доступ до речей і документів було вилучено: копію документу «Ф1», який складається при отриманні паспорту на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.08.2023 з довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_20 впізнав на фото №3 ОСОБА_5 , як особу, яка працювала на так званому ДУП «Херсонобленерго» на посаді начальника служби транспорту за командою якого у листопаді 2022 року він перегнав вантажний автомобіль «МАЗ» на лівобережну частину Херсонської області;
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.08.2023 з довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_21 впізнав на фото №1 ОСОБА_5 , як особу, яка працювала на так званому ДУП «Херсонобленерго» на посаді начальника служби транспорту, за командою якого він перегнав автомобілі марки «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_6 з напівпричепом НОМЕР_7 та «Камаз» д.н.з. НОМЕР_8 на лівобережну частину Херсонщини в м. Олешки, де транспорт і залишився.
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 111-2 КК України, інші матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами, а також характеризують особу обвинуваченого.
		V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
		Відповідно до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011  «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України»(«Kobets v. Ukraine»)(з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» («Avsar v. Turkey»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Так, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази та покази свідків, які підтвердили факт сприяння окупаційній адміністрації шляхом зайняття відповідної посади в новоствореному окупаційною владою підприємстві «Херсонобленерго» та здійснення незаконної передачі автотранспортних засобів, які належали АТ «Херсонобленерго», представникам окупаційної влади, та надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення, на підставі яких суд приймає рішення у справі. Жодної із передбачених законом обставин для визнання зазначених доказів недопустимими судом не констатовано та в ході кримінального провадження не встановлено, як і порушень фундаментальних прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_5 , гарантованихКонституцією Українита Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування та збиранні і оформленні доказів стороною обвинувачення.
		Положеннямист. 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні серед іншого підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об`єктивну істину та на неї покладається обов`язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Таким чином, під час судового слідства не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_5 був вимушений дійти під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли окупаційну владу країни-агресора російської федерації.
		За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України в об`ємі пред`явленого обвинувачення, надані докази суд визначає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час розгляду кримінального провадження не встановлено, достовірними, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_5 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що у кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
		Суду не надано доказів, що ОСОБА_5 вчиняв пособництво державі-агресору, а саме, умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору, у період часу з червня 2022 року по 11.11.2022, реалізуючи мету завдання шкоди Україні шляхом підтримки рішень та дій держави-агресора, керуючись антидержавницькими мотивами, у взаємодії з представниками російських окупаційних військ, у м. Херсоні, під безпосереднім впливом: 1) фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками (йдеться про катуванняв розумінніст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою); 2) фізичного примусу, внаслідок якого вона могла керувати своїми діями, а також психічного примусу, за сукупності таких умов: такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави, цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода (або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці). Шкала видів шкоди відсутня, але є один виняток шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.
		При цьому, пояснення допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 об`єктивно вказують на добровільність дій ОСОБА_5 , який будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території в м. Херсоні, діяв як і особисто, так і за вказівками та за погодженим планом із представниками держави-агресора російської федерації. Його діяльність та активні дії на посаді начальника служби транспорту ДУП «Херсонобленерго» були спрямовані на запровадження та зміцнення окупаційної російської влади на окупованій території, тобто ОСОБА_5 діяв добровільно, мав вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними. Суду не надано доказів того, що обвинувачений не мав можливості відмовитися від вчинення дій, спрямованих на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора у завданні шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки їхніх рішень та дій.
		Окупаційна адміністрація Російської Федерації це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг (п. 6 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
		У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення  тимчасово окупована територія України.
		Організаційно-розпорядчі обов`язки  це обов`язки зі здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.
		Адміністративно-господарські обов`язки  це обов`язки з управління чи розпорядження державним, колективним або приватним майном.
		Завикладених обставин,розглянувши кримінальнепровадження вмежах висунутогообвинувачення,суд,оцінивши сукупністьзібраних доказів,які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченим протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
		VI. Призначення покарання.
		Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання у відповідності до вимог статей 50, 65 КК України має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд ураховує також роз`яснення, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», що суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України та такі злочини є найбільш суспільно небезпечними посяганнями, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є громадянином України, який під час війни добровільно співпрацював з окупантами. 
		Обставин, що пом`якшують покарання судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Враховуючи викладене, думку прокурора та захисника, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 111-2 КК України, у вигляді позбавлення волі, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України не вбачається, а також з забороною займати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, а також посади, що пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, з конфіскацією всього належного йому майна, що на думку суду буде відповідати принципам та меті призначення покарання, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією частини 1 статті 111-2 КК України.
		Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 1 статті 111-2 КК України передбачена можливість застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
		Підстав для застосування статей 69 та 75 КК України в даному кримінальному провадженні не встановлено.
		VІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.08.2023 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання суд вважає за доцільне залишити без змін.
		Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		За відсутності заборон визначених зазначеною нормою, з огляду на те, що арешт майна було застосовано лише з метою збереження речових доказів, суд вважає за можливе скасувати раніше обрані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
		Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання. (п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України).
		У резолютивній частині вироку серед іншого у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України). Процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням експертів (ст. 118 КПК України). Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України (ч. 2 ст. 122 КПК України). У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).
		На підставі ч. 2 ст.124КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта.
		Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
		Керуючись ст. ст. 297-1, 323, 368, 373, 374, 395 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, суб`єктах господарювання державної та комунальної форми власності, а також посади пов`язані виконанняморганізаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій тазайматися діяльністю,пов`язаною знаданням публічнихпослуг строкомна 15(п`ятнадцять)років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.08.2023  залишити без змін до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.
		Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, суб`єктах господарювання державної та комунальної форми власності, а також посади пов`язані виконанняморганізаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 1912 (однієї тисячі дев`ятсот дванадцяти) гривень.
		Арешт на майно, накладений на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.06.2023 (справа №487/3292/23, провадження №1-кс/487/1867/23), а саме: документи вилучені під час обшуку 20.06.2023 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: списки співробітників охорони які заступили 18.03.2022, 22.03.2022, 25.03.2022 на 3 арк.; списки транспортних засобів автоколони на 1 арк.; аркуш паперу формату А4 з чорновими записами у вигляді анкетних даних майстрів та водіїв, номерів телефонів, дер. номерів автомобільного транспорту маршрутів руху; списки техніки та персоналу на російській мові за 14.03.2022, 17.03.2022, 19.03.2022 на 3 арк., 20.03.2022 на 2 арк., 21.03.2022 на 3 арк., 23.03.2022 на 6 арк., 24.03.2022 на 6 арк., 25.03.2022, 28.03.2022 на 2 арк., 13.04.2022 на 4 арк., 14.04.2022, 13.05.2022 всього на 31 арк., з чорновими записами; паспорт моряка рф № НОМЕР_15 від 10.06.1998 на ім`я « ОСОБА_24 »; комсомольський квиток № НОМЕР_16 на ім`я ОСОБА_5 ; копія паспорта на ім`я ОСОБА_5 на 2 арк.; пластикові картки від сім карток оператора мобільних зав`язків рф НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 (3 шт.); перепустка ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» служба охорони №72; жорсткий диск «Seagate» об`ємом 500 Гб, c\n Z3TOYSKJ; карта пацієнта від 28.10.2021 з підписом ОСОБА_5 ; акт про прийняття вузла розподіленого обліку від 24.10.2019 на 1 арк. з підписом ОСОБА_5 ; договір оренди від 20.11.2013 з підписом ОСОБА_5 на 1 арк.; службова записка ОСОБА_5 на 1 арк.; газета «Новороссийский Курьерь №10» за жовтень 2009 на 2 арк.; документ «памятки в помощь лицам, прибывающим из Украины» міністерства регіонального розвитку рф на 31 арк.  скасувати.
		Речові докази: 1) документи, надані АТ «Херсонобленерго» 18.05.2023, створені окупаційною владою ДУП «Херсонобленерго» та складені ОСОБА_5 під час тимчасової окупації м. Херсон; 2) «Micro SD HC 32 GB», що 12.06.2023 надана АТ «Херсонобленерго»; 3) списки співробітниківохорони,які заступили18.03.2022,22.03.2022,25.03.2022на 3арк.;4) списки транспортнихзасобів автоколонина 1арк.;5) аркуш паперуформату А4з чорновимизаписами увигляді анкетнихданих майстрівта водіїв,номерів телефонів,державних номерівавтомобільного транспортумаршрутів руху;6) списки технікита персоналуна російськіймові за14.03.2022,17.03.2022,19.03.2022 на 3арк.,20.03.2022на 2арк.,21.03.2022на 3арк.,23.03.2022на 6арк.,24.03.2022на 6арк.,25.03.2022,28.03.2022на 2арк.,13.04.2022на 4арк.,14.04.2022,13.05.2022всього на31арк.,з чорновимизаписами;7) паспорт моряка рф № НОМЕР_15 від 10.06.1998 на ім`я « ОСОБА_24 »; 8) комсомольський квиток № НОМЕР_16 на ім`я ОСОБА_5 ; 9) копія паспорта на ім`я ОСОБА_5 на 2 арк.; 10) пластикові картки від сім карток оператора мобільних зав`язків рф: НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 (3 шт); 11) перепустка ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» служба охорони №72; 12) жорсткий диск «Seagate» об`ємом 500 Гб, c\n Z3TOYSKJ; 13) карта пацієнта від 28.10.2021 з підписом ОСОБА_5 ; 14) акт про прийняття вузла розподіленого обліку від 24.10.2019 на 1 арк. з підписом ОСОБА_5 ; 15) договір оренди від 20.11.2013 з підписом ОСОБА_5 на 1 арк.; 16) службова записка ОСОБА_5 на 1 арк.; 17) газета «Новороссийский Курьерь №10» за жовтень 2009 на 2 арк.; 18) документ «памятки в помощь лицам, прибывающим из Украины» міністерства регіонального розвитку рф на 31 арк.  залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30(тридцяти)днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченого, якому вручались всі процесуальні рішення у цьому провадженні на підставі ч. 2 ст. 297-5 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 46 КПК України про те, що захисник користується процесуальними правами обвинуваченого, захист якого він здійснює. Також копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати обвинуваченому.
		Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, де і здійснювались публікації повісток про виклик обвинуваченого протягом всього судового розгляду.
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...