Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/3751/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 02.04.2025. Зареєстровано: 02.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2025.
Дата набрання законної сили: 13.08.2025
Результат оскарження 13.08.2025 Апеляційний суд Харківської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/619/146/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024220000000150

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 619/3751/24
		провадження № 1-кп/619/146/25
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		02 квітня 2025 року м. Дергачі
		Дергачівський районний суд Харківської області  у складіголовуючого - суддіОСОБА_1  суддівОСОБА_2   ОСОБА_3 за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_4  розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22024220000000150 від 30.01.2024 за обвинуваченням:   ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого; у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 111 КК України,за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:  прокурораОСОБА_7   обвинуваченого захисниківОСОБА_5  ОСОБА_8  ОСОБА_9 .
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		24.08.1991 Верховною Радою УРСР схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - Україна. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 зазначено, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у 'зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V цієї Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями Конституції України передбачено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою (ст. 1), суверенітет України поширюється-на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (ст. 2).
		Згідно з ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України.
		Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		З 19.02.2014 представниками Російської Федерації (далі - РФ) розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ (далі - ЗС РФ), приховане твердженням керівників РФ про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами ЗС РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечили військову окупацію території Автономної Республіки Крим (далі - АРК) і м. Севастополя. 18.03.2014 РФ оголосила про офіційне включення Криму до її території.
		Одночасно із цим, протягом березня та на початку квітня 2014 року, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та ЗС РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07.04.2014 в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі за текстом - «ДНР»), а 27.04.2014 в м. Луганську - терористичну організацію «Луганська'" народна республіка» (далі за текстом - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і по теперішній час.
		Датою початку тимчасової окупації РФ окремих територій України є 19.02.2014. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими РФ з 20.02.2014. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими РФ (у тому числі окупаційною адміністрацією РФ) починаючи з 07.04.2014, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-УІІ.
		З метою повномасштабного військового вторгнення, починаючи з 2021 року по лютий 2022 року на території РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованій території України сконцентрувались значні сили ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм іррегулярні угруповання.
		У подальшому, 24.02.2022 Президент РФ оголосив початок так званої «спеціальної військової операції».
		Того ж дня, 24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та фактично застосовуючи її, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській та інших областях, де здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та окупували частину вказаної території, у тому числі частину Харківської області.
		Факт повномасштабного збройного вторгнення не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної асамблеї ООН ЕS-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п. п. 17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти РФ та ін.)».
		У зв`язку з цим на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією-РФ проти України, який триває по теперішній час.
		Громадянин України ОСОБА_5 у період з 01.09.2011 по 04.08.2013 пройшов повний курс військової підготовки офіцерів запасу факультету військової підготовки Національного технічного університету « Харківський політехнічний інститут » та 03.08.2013 склав військову присягу на вірність українському народові.
		Встановлено, що у громадянина України ОСОБА_5 , який перебував на території с. Подвірки Харківського району Харківської області, у невстановлений досудовим слідством час, проте не пізніше 24 лютого 2022 року виник злочинний умисел, направлений на надання представнику іноземної держави - держави-агресора РФ допомоги в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України.
		Так, ОСОБА_5 у період не пізніше 24 лютого 2022 року, перебуваючи у с. Подвірки Харківського району Харківської області, реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, діючи умисно та свідомо, використовуючи обліковий запис у додатку для спілкування «Telegram», прив`язаний до номеру телефону НОМЕР_1 , налагодив контакт з представником іноземної держави-агресора Російської Федерації - військовослужбовцем приватної військової компанії «Редут», що підпорядковується головному управлінню генерального штабу збройних сил російської федерації, ОСОБА_10 , яка використовує обліковий запис у вказаному додатку із номером мобільного телефону НОМЕР_2 , для подальшої передачі останній відомостей про дислокацію та переміщення особового складу та військової техніки Сил оборони України з метою подальшого використання під час здійснення обстрілів із різних видів озброєння та планування бойових дій збройними формуваннями РФ на території Харківської області.
		Так, ОСОБА_5 у період з 24 лютого 2022 року по 24 березня 2022 року, перебуваючи у м. Харкові та Харківському районі Харківської області, маючи вищу військову освіту та будучи обізнаним у військовій справі, систематично здійснював збір з метою подальшої передачі вказаному представнику іноземної держави - російської федерації, яка здійснює військову агресію проти України, відомостей щодо розташування та переміщення особового складу та маршрутів переміщення військової техніки Сил оборони України. 
		24.02.2022 о 15 год 42 хв та 15 год 44 хв ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи на території с-ще Солоницівка Харківського району Харківської області, використовуючи додаток для спілкування «Telegram», передав представнику іноземної держави - російської федерації ОСОБА_10 , відомості щодо розміщення особового складу та озброєння Сил оборони України в районі с. Подвірки Харківського району Харківської області.        
		Далі, 03.03.2022 о 09 год 50 хв ОСОБА_5 перебуваючи на території Холодногірського району м. Харкова, у вищевказаний спосіб, передав представнику іноземної держави - ОСОБА_10 , відомості щодо розміщення військової техніки Сил оборони України в районі виїзду із с. Подвірки Харківського району Харківської області.
		Далі, 24.03.2022 о 18 год 00 хв ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Подвірки Харківського району Харківської області, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у вищевказаний спосіб передав представнику іноземної держави - російської федерації ОСОБА_10 , відомості щодо місцезнаходження сил та засобів військ протиповітряної оборони ЗС України в районі с. Сіряки Харківського району Харківської області.
		Згідно відомостей ОУВ «Харків» підрозділами Сил оборони України виконувались завдання у районі АДРЕСА_2 у вищевказаний період часу, а інформація про їх дислокацію та переміщення офіційними джерелами у відкритому доступі не розміщувалась; передача даної інформації у розпорядження країни-агресора надасть можливість представникам держави-агресора рф та її незаконним збройним формуванням провести заходи, для нанесення шкоди підрозділам ЗСУ та іншим військовим формуванням, залученим до надання відсічі збройній агресії рф, а також здійснення розвідувально-підривної діяльності проти України з метою завдання шкоди її суверенітету, територіальній цілісності, недоторканості та обороноздатності.
		Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , які виразилися в державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України: надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 111 КК України (у редакції станом на 05.01.2022).
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину  не визнав та пояснив, що  ОСОБА_10  є його хрещеною та тіткою та де вона була у 2022 році він не знає. ОСОБА_10  проживає на тимчасово окупованій території України у місті Луганськ, йому не відомо чи служила остання у правоохоронних органах так званої «ЛНР». До 2014 року вона працювала директором лакофарбового заводу. Коли почалося повномасштабна війна, 24.02.2022, йому зранку подзвонила ОСОБА_10  та повідомила, щоб вони не переживали та виїжджали, проте він відмовився. За допомогою «Telegram»  ОСОБА_5  з 24.02.2022 по 03.03.2022 декілька разів направлявОСОБА_10  скриншоти стосовно розташування блокпостів українських військових, боєкомплектів, військової техніки тощо. Вказану інформацію він отримував з різних джерел, щось бачив на власні очі, щось читав у різних «Telegram» каналах, щось чув від знайомих та друзів. Отриману інформацію він позначав на картах «Google Maps» та робив скрін-шоти, під ними писав пояснення та відправляв тітці. Чи передавала  ОСОБА_10  вказані дані далі та куди, йому не відомо. Крім того,  ОСОБА_10  казала йому, ще є теоретична можливість здійснити евакуацію родини. Він так зрозумів, що є можливість виїхати до м. Луганськ через територію російської федерації.  ОСОБА_5  повідомив родичам, що є можливість виїхати, без деталей, від кого надійшла вказана пропозиція. Проте вони відмовились, про що він повідомив тітці. Після 03.03.2022 їх спілкування було виключно на побутові теми.Також  ОСОБА_5 вказав, що на досудовому розслідування визнавав свою вину за ч. 2 ст. 1142 КК України та хотів укласти угоду про визнання винуватості. 
		Повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку у цьому кримінальному провадженні, враховуючи, що це провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутого проти  ОСОБА_5 обвинувачення та доведеність стороною обвинувачення під час судового розгляду його винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
		Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Вина обвинуваченого  ОСОБА_5 у вчиненні злочину, не дивлячись на невизнання ним вини, доведена прокурором у повному обсязі і підтверджується встановленими судом фактичними відомостями, у розумінні вимог статей 84, 85, 86, 87, 94 КПК України, які містяться у:
		-повідомленні начальника ГВ КР УСБУ в Харківській області ОСОБА_11 про вчинення кримінального правопорушення відповідно до якого, ГВ КР УСБУ в Харківській області в ході виконання заходів з протидії диверсійній, розвідувально-підривній, терористичній діяльності спецслужб рф на шкоду державній безпеці України отримано інформацію про причетність громадянина України ОСОБА_5 до злочинної діяльності. Зокрема, встановлено, що останній з 24.02.2022 по 03.03.2022 здійснював збір та подальшу передачу представнику іноземної організації відомостей, що містять розвідувальний характер, зокрема про розташування сил та засобів сил оборони України на території Харківської області. Вказані відомості ОСОБА_5 передавав за допомогою мобільного додатку «Telegram» громадянці України ОСОБА_10 . Встановлено, що ОСОБА_12 на даний час проживає на ТОТ Луганської області в м. Луганськ та має відношення до одного з розвідувальних підрозділів НЗФ т.зв. «ЛНР». До повідомлення додано Інформацію про особу з реєстру осіб, які підозрюються в причетності до терористичної діяльності, незаконних збройних формувань, сепаратизму; скрін-шот з Інтернет-ресурсу «Миротворець»; скрін-шот з мобільного додатку «GetContact»; фото громадянки України ОСОБА_10 у військовій формі одягу
		-витязі з ЄРДР за № 22024220000000150 від 31.01.2024 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,  зкоротким викладенням обставин про те, що ГВ КР УСБУ в Харківській області в ході проведення контррозвідувальних заходів встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи на території с-ше Солоницівка Харківської області, з 24.02.2022 по 03.03.2022 здійснював збір і подальшу передачу представнику іноземної держави відомостей, що містять розвідувальний характер, зокрема про розташування сил та засобів сил оборони України на території Харківської області;
		-витязі з ЄРДР за № 22024220000000554 від 24.04.2024 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України,  зкоротким викладенням обставин про те, що  ГВ КР (3 відділом) УСБУ в Харківській області в ході проведення контррозвідувальних заходів встановлено, що громадянка України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області в м. Луганськ, з 24.02.2022 по 03.03.2022 здійснювала збір і подальшу передачу представнику іноземної держави відомостей, що містять розвідувальний характер, зокрема про розташування сил та засобів сил оборони України на території Харківської області;
		-постанові від 10.05.2024 про об`єднання в одне кримінальне провадження матеріали досудових розслідувань за № 22024220000000150 та № 22024220000000554, присвоївши їм загальний номер № 22024220000000150;
		-постанові від 10.05.2024 про виділення матеріалів досудового розслідування;
		-протоколі обшуку від 06.03.2024, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04.03.2024, за адресою АДРЕСА_1 , перед початком якого ОСОБА_5 видав 1) мобільний телефон «Xiaomi» модель Росо ХЗ № FC, номер НОМЕР_3 , IMEI: НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 . Під час обшуку у залі на трюмо виявлено мобільний телефон «Xiaomi» з номером НОМЕР_6 , IMEI: НОМЕР_7 , IMEI: НОМЕР_8 . У дитячій кімнаті виявлено мобільний телефон «Xiaomi» номер НОМЕР_9 , IMEI: НОМЕР_10 . У спальній кімнаті ОСОБА_5 виявлено стаціонарний комп`ютер «1389», з вказаного комп`ютера вилучено жорсткий диск «Seagate» S/n Z1D8FJP8. Крім того, у вказаній кімнаті, у шафі виявлено переносний 5) жорсткий диск «Apacer», S/n AP512GAS350XR. ОСОБА_5 добровільно надано код (пароль) до мобільного телефона «Xiaomi» модель Росо ХЗ № FC - «edit 92»; пароль менеджера «Telegram» - «tre 567 wer». За результатами обшуку вилучено вказані предмети. Разом з тим, у телефоні «Xiaomi» модель Росо ХЗ № FC наявна переписка із обліковим записом « ОСОБА_13 »;
		-протоколі огляду слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області майора юстиції ОСОБА_14  від 10.05.2024 інформації, розміщеної на компакт-диску PVD-R, марки «Verbatim», із написом №GD_24_04457/кі від 28.03.2024, що був отриманий під час тимчасового доступу до речей і документів, що знаходяться у розпорядженні оператору зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», стосовно надання телекомунікаційних послуг. Для проведення огляду компакт-диск поміщено до оптичного приводу «DVD-ROM» марки «LG» службового комп`ютера. Після відкриття компакт-диску та огляду його змісту було встановлено, що на ньому міститься електроні файли «GD_24_06804_0», «GD_24_06804_1», «GD_24_06804_950095888», «GD_24_06804_951988014» із наданими оператором зв`язку ПрАТ "ВФ Україна" відомостями стосовно деталізацій вхідних та вихідних з`єднань, вхідних та вихідних текстових (SMS) і мультимедійних (MMS) повідомлень із прив`язкою до базових станцій та ідентифікаційних номерів абонентського обладнання, а також відомостей щодо дати, часу, способу, виду, платника та іншої інформації щодо оплати за користування мобільним зв`язком: за номером мобільного телефону НОМЕР_1 за період часу з 01.01.2021 по 06.03.2024, за номером ІМЕІ НОМЕР_11 за період часу з 01.01.2021 по 06.03.2024 включно; за номером НОМЕР_2 за період часу з 01.01.2021 по 06.03.2024. При цьому, відомості за номером ІМЕІ НОМЕР_12 , номером телефону НОМЕР_13 , у наданому оператором файлі відсутні. Установлено, що відповідно до матеріалів кримінального провадження, номером телефону НОМЕР_1 та мобільним терміналом за номером ІМЕІ НОМЕР_11 у період 2021-2024 pp. користувався ОСОБА_5 ; номером телефону НОМЕР_2 у період 2021-2024 pp. користувалась ОСОБА_10 ;
		-протоколі огляду старшого оперуповноваженого 3 відділу ГВ КР УСБУ в Харківській області капітана ОСОБА_15 від 12.03.2024 предметів, вилучених 06/03/2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , стільникового телефону марки «Хіаоmі Росо хЗ NFC», ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , із сім-карткою оператора мобільного зв`язку з номером НОМЕР_3 . В ході огляду встановлено, що даний телефон належить на праві приватної власності ОСОБА_5 . Корпус телефону має потертості та подряпини. Встановлено, що на телефоні присутня система логічного захисту доступу до його системи, а саме пароль із шести символів «edit92». За результатом відкриття розділу «настройки» встановлено, що даний телефон має марку «Росо ХЗ NFC», модель «M2007J20CG». У вказаному телефоні встановлена сім картка оператора зв`язку «ВФ-Україна» з номером НОМЕР_1 , що підтверджується даними користувача у інстальованих менеджерах для спілкування «Telegram», «WhatsApp» та «Viber». Встановлено, що у додатку «Telegram» та «Viber» присутня система логічного захисту доступу до його системи, а саме пароль із дев`яти символів «tre567wer».Також, за результатом відкриття додатку «Telegram» на головній сторінці із чатами зафіксовано чат-із користувачем « ОСОБА_13 », який має номер телефону « НОМЕР_13 ». Чат із вказаною особою починається з 20 лютого 2024 року та місить листування особистого характеру. Також, в розділі «Контакти» в результаті вводу в пошукове поле слова «ОСОБА_13» відкривається картка контакту із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » із номером телефону « НОМЕР_2 ».За результатом відкриття розділу «настройки», «о телефоне», «подробная информация и характеристики», «общая информация» встановлено, що даний телефон має унікальні ідентифікатори даного мобільного телефону - ІМЕІ 1: НОМЕР_14 , ІМЕІ 2: НОМЕР_12 . За результатом відкриття розділу «настройки», «Мій аккаунт», встановлено, що аккаунт Хіаоmі належить ОСОБА_16 . За результатом відкриття розділу «Контакты» та введення в пошукове поле номеру телефону « НОМЕР_2 » відкривається картка контакту із назвою « НОМЕР_15 ». Також в результаті введення в пошукове поле слова «ОСОБА_13» відкриваються картки із назвою « НОМЕР_15 » із номером телефону « НОМЕР_2 » та « ОСОБА_13 » із номером « НОМЕР_13 »;
		-інформації наданої командиром Тактичної групи «Слобода» полковником ОСОБА_17 від 29.02.2024 № 39 на запит начальника 3 відділення СВ УСБ України в Харківській області ОСОБА_18 щодо надання інформації про наявність та переміщення Сил оборони України, які були задіяні при виконанні завдань по відсічі збройної агресії рф на території міста Харків та Харківської області у період з 24.02.2022 по 03.03.2022, повідомлено, що за вказаними у запиті датами, в районах визначених ділянок місцевості, безпосередній близькості до них, дійсно виконувались завдання за призначенням підрозділами Сил оборони України, зокрема, на визначених та обладнаних позиціях;
		-повідомленні начальника 3 відділення СВ УСБ України  ОСОБА_18  від 01.03.2024 № 70/6 на запит слідчого в ОВС СВ УСБ України в Харківській області ОСОБА_19  щодо надання відомостей  про наявні кримінальні провадження в рамках яких було отримано докази (показання, речові докази, документи) щодо здійснення обстрілів російськими військовими ділянок місцевості, що зазначені у протоколі за результатами проведення НСРД (реєстр. № 70/2-1677т від 20.02.2024), яким повідомлено, що СВ УСБУ в Харківській області здійснюються досудове розслідування кримінальних проваджень №22022220000003110 від 06.10.2022, №12022221230000763 від 13.08.2022, № 12022221230000480 від 08.07.2022, №12022221010003005 від 28.02.2022. В рамках даного кримінального провадження отримано окремі матеріали щодо здійснення обстрілів російськими військами, визначених у запиті, ділянок місцевості та ділянок, що перебувають у безпосередній близькості до них;
		-ухвалі слідчого судді Харківського апеляційного суду від 07.02.2024 (справа № 818/956т/24, провадження № 11кс/818/916/24) про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з грифом «Розсекречено», якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно громадянина України ОСОБА_10 ;
		-протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з електронної інформаційної системи від 20.02.2024, прим. №1 розсекречено, про те, що з 07.02.2024 по 16.02.2024 із застосуванням Центру оперативно-технічних заходів УСБУ в Харківській області, на виконання доручення слідчого відділу УСБУ в Харківській області (№ 70/6-1509т від 07.02.2024), в рамках кримінального провадження № 22024220000000150 від 31.01.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст.111 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Харківського апеляційного суду № 918т від 07.02.2024, проведено негласну слідчу (розшукову) дію: зняття інформації з електронної інформаційної системи, зокрема месенджера «Telegram» абонента - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка використовує номер мобільного телефону: НОМЕР_2 . За результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії встановлено, що за вказаним номером ОСОБА_10 використовує обліковий запис у месенджері «Telegram» з нікнеймом « ОСОБА_20 ». В ході аналізу зазначеного месенджера зафіксовано що вказаний телеграм акаунт був створений 20.02.2022 року о 12:48 з використанням мобільного телефону марки Redmi 10Х 4G. Остання сесія із вказаного мобільного телефону згідно зазначеної іР-адреси - ТОТ Луганської області, м. Луганськ. В ході подальшого аналізу зазначеного месенджера зафіксовано листування із контактом, який підписаний як « ОСОБА_21 ». Вказаний абонент збережений у ОСОБА_10 в контактах месенджера «Telegram» та використовує номер мобільного телефону НОМЕР_1 ;
		-ухвалі слідчого судді Харківського апеляційного суду від 07.02.2024 (справа № 818/957т/24, провадження № 11кс/818/917/24) про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з грифом «Розсекречено», якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно громадянина України ОСОБА_5 ;
		-протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з електронної інформаційної системи від 12.03.2024, прим. №1 розсекречено, про те, що з 07.02.2024р. по 12.03.2024р. із застосуванням Центру оперативно-технічних заходів УСБУ в Харківській області, на виконання доручення слідчого відділу УСБУ в Харківській області (№ 70/6-1509т від 07.02.2024р.), в рамках кримінального провадження №22024220000000150 від 31.01.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Харківського апеляційного суду № 919т від 07.02.2024 року, проведено негласну слідчу (розшукову) дію: зняття інформації з електронної інформаційної системи, зокрема месенджера «Telegram» абонента - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який використовує номер мобільного телефону: НОМЕР_1 . За результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії, встановлено, що за вказаним номером ОСОБА_5 використовує месенджер «Telegram», з нікнеймом « ОСОБА_22 ». В ході подальшого аналізу зазначеного месенджера зафіксовано листування із контактом, який підписаний як « ОСОБА_13 ». Вказаний абонент збережений у ОСОБА_5 в контактах месенджера «Telegram» та використовує номер мобільного телефону НОМЕР_2 ;ухвалі слідчого судді Харківського апеляційного суду від 12.03.2024 (справа № 818/1699т/24, провадження № 11кс/818/1623/24) про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з грифом «Розсекречено», якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно громадянина України ОСОБА_5 ;
		-протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з електронної інформаційної системи від 29.03.2024, прим. №1 розсекречено, про те, що з 12.03.2024р. по 21.03.2024р. із застосуванням Центру оперативно-технічних заходів УСБУ в Харківській області, на виконання доручення слідчого відділу УСБУ в Харківській області (№ 70/6-3717т від 12.03.2024р.), в рамках кримінального провадження №22024220000000150 від 31.01.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Харківського апеляційного суду № 1626т від 12.03.2024 року, проведено негласну слідчу (розшукову) дію: зняття інформації з електронної інформаційної системи - мобільного телефону марки «Хіаоmі» модель «Росо ХЗ NFC», ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , з сім-карткою оператора мобільного зв`язку з номером НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після проведення негласної слідчої (розшукової) дії, отримано дані, які можуть бути використані у вказаному кримінальному провадженні, за результатом чого сформовано файл: «EvidenceCollection_2024-03- 14_Отчет», який знаходиться у папці під назвою «EvidenceCollection», «00429_00430-24». Отримані відомості завантажено на USB-flash № 7437/ГВКР, 28.02.2024, таємно. В ході огляду файлу «EvidenceCollection»_2024-03-14_Отчет», було виявлено наступні матеріали, які знаходились на вищевказаному мобільному телефоні. У розділі «Чати/Vibeг», зокрема, на сторінці НОМЕР_16 , у листуванні з абонентом « ОСОБА_23 », який використовує номер телефону « НОМЕР_17 » мобільного оператора «Лугаком», виявлено фотографії з передуючими повідомлення, « ОСОБА_24 ». «Тец5»;
		-протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з електронної інформаційної системи від 20.03.2024, прим. №1 розсекречено, про те, що з 07.02.2024 по 19.03.2024 із застосуванням Центру оперативно-технічних заходів У СБУ в Харківській області, на виконання доручення слідчого відділу У СБУ в Харківській області (№ 70/6-1509т від 07.02.2024р.), в рамках кримінального провадження №22024220000000150 від 31.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Харківського апеляційного суду № 919т від 07.02.2024, проведено негласну слідчу (розшукову) дію: зняття інформації з електронної комунікаційної мережі, а саме інформації щодо змісту розмов, текстових повідомлень абонента - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який використовує номер мобільного телефону: НОМЕР_1 . В ході проведення НСРД зі зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за номером мобільного телефону НОМЕР_1 не було зафіксовано інформацію, яка має значення для досудового розслідування в рамках кримінального провадження №22024220000000150 від 31.01.2024;
		-показаннях свідка  ОСОБА_25 , яка вказала, що обвинувачений  ОСОБА_5  це її син. Станом на 22.02.22 вона жила з мамою і онуком, а син жив у с-ще Солоницівка. З 03.03.2022 син став проживати з ними, коли його жінка поїхала за кордон та жив до 06.03.2024. ОСОБА_21 нікуди не ходив і ні с ким не спілкувався. ОСОБА_10 це її сестра, вона жила в с. Подвірки. Вона приватний підприємець. Раніше з нею вона спілкувалася, а зараз ні. Спілкувалися на тему здоров`я, побутові та сімейні теми. За три роки війни вона її бачила на початку березня. У мирний час вони були у ОСОБА_10 у Луганську в гостях. На тему війни вони з нею не спілкувалися. В перші дні війти вона подзвонила і сказала, що це страшно і якщо знайдемо зелений коридор, то щоб ми їхали в рф, але вони відмовилися. Пояснила, що знає яке обвинувачення пред`явлено сину, але вважає це помилкою, оскільки він допомагав військовим. Також вказала, що вона не бачила ОСОБА_10 у військовій формі, тому не може стверджувати, що це вона зображена на фотокартках, які знаходяться в матеріалах справи. Якої марки син користувався телефоном станом на 24.02.2022 вона не знає, андроїд, номер телефону НОМЕР_3 . Після 24.02.2022 з 03.03.2022 син почав проживати з нею і він не казав, що його телефон викрали, бо вони сиділи у погребі. З 06.03.2022 з сестрою вони не спілкувались. Син у 2018 році їздив в Луганськ, він їздив туди і жив там в приватному будинку. Їздив, щоб позичити грошей у тітки, бо вона займалася бізнесом, у неї два лакофарбових заводи і магазин.  По телефону питати про гроші він не хотів. Проте гроші вона відмовилася дати, бо всі гроші вкладено у бізнес.  Син це сприйняв звичайно, бо вона ніколи не допомагала. Син попав у Луганськ через Майорск,  цей пункт тоді був відкритий. Він електронний пропускний замовляв по телефону. А вона їздила в Луганськ у 2016 чи 2017 році. Жила там у мами і сестру зараз вперше побачила у формі. Жила сестра там з чоловіком, з яким від сюди поїхала. Вони були ще тут, а заводи у неї були вже там, це до 2014 року. Перестала сестра жити з тим чоловіком в 2012 чи 2013 році і живе вона там з донькою і її чоловіком, який не працює, бо займається перепродажем машин. 
		Всі вищенаведені докази, досліджені в судовому засіданні, оцінені судом як належні та допустимі, містять інформацію щодо предмету доказування у цьому кримінальному провадженні тав своїй сукупності є достатньо переконливими, чіткими і узгодженими між собою та доводять вину ОСОБА_5  у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 111 КК України.
		Під час розгляду справи стороною захисту було заявлено клопотання в порядку ст. 89 КПК України про визнання доказів недопустимими, а саме протоколів про результати проведення оперативно-розшукового заходу - зняття інформації з електронної інформаційної системи.
		Сторона захисту вказала, що до вказаних протоколів додані диски DVD-R та USB-flash виготовлені раніше постановлення ухвал слідчим суддею Харківського апеляційного суду.
		Такі твердження суд не бере до уваги, оскільки виготовленим додаток вважається з моменту запису на нього інформації, а не з моменту реєстрації самого носія інформація.
		Наявність запису реєстраційного номеру на носії, не означає виготовлення самого додатку і не є датою його створення. Процес реєстрація носіїв інформації здійснюється згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939 «Про затвердження Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях».
		Крім того сторона захисту посилалася на те, що в матеріалах кримінального провадження повинен міститись оригінальний примірник технічних носіїв інформації, яким може бути будь-який носій інформації, спроможний її зберігати, передати будь-яким способом іншому носію та відтворювати її. Також у жодному з протоколів про результати проведення оперативно-розшукового заходу не зазначено жодних технічних характеристик технічних засобів фіксації.
		Суд зазначає, що на підставі ч. 1 ст. 246 КПК відомості про факт та методи проведення НСРД не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Вичерпний перелік відомостей (на час судового розгляду), що є державною таємницею, визначений Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженим наказом голови Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440, за змістом пунктів 4.5.1, 4.5.6 якого до державної таємниці належать відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки устаткування, апаратури, приладів, пристроїв, програмного забезпечення, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих або пристосованих) для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, володіння якими дає змогу зацікавленій стороні впливати на її результати, що створює загрозу національним інтересам і безпеці.
		Право на обмеження розкриття в кримінальному провадженні відомостей, визначених ст. 246 КПК, обумовлено віднесенням їх до державної таємниці та потребою зберігати таємні методи розслідування злочинів. 
		Отже, не суперечить положенням КПК України незазначення відомостей щодо назви спеціальної техніки та порядку її застосування в ході проведення НСРД, ураховуючи, що такі відомості призначені для негласного отримання інформації, є державною таємницею й стосуються не тільки цього кримінального провадження, їх розголошення без належних і обґрунтованих підстав загрожує національним інтересам та безпеці, поняття й ознаки яких визначені в Законі України «Про національну безпеку України».
		Крім того, постановою об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.03.2021 (справа № 554/5090/16-к) надано ґрунтовне роз`яснення, що у частині 3 ст. 99 КПК законодавець визначив, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - ще і його відображення, якому надається таке ж значення як документу. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.
		З огляду на викладене, суд вважає безпідставними посилання сторони захисту на порушення вимог КПК України при проведенні оперативно-розшукового заходу - зняття інформації з електронної інформаційної системи.
		Крім того, сторона захисту просила визнати недопустимими фото громадянки України ОСОБА_10 , фото копії паспорту громадянина НЗФ так званої «ЛНР» таповідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 30.12.2024, оскільки їх отримання пов`язане із суттєвим порушенням порядку, встановленого КПК України. 
		Частиною першою статті 99 КПК України визначено, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 99 КПК України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп`ютерні дані).
		Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 99 КПК України матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
		Верховний Суд у постанові від 07.08.2019 у справі №607/14707/17 наголосив, що умовами допустимості доказів є: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела; одержання фактичних даних належним суб`єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних.
		Дані про особу ОСОБА_10 встановлені в ході оперативно-розшукових заходів, в тому числі, і за допомогою відомостей, розміщених на сайті «Миротворець», у якому зазначений відповідний номер оператора мобільного зв`язку, яким користується остання.
		Отже, вказані документи можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
		Інші доводи сторони захисту не спростовують доказів, наданих стороною обвинувачення.
		Щодо посилання сторони захисту на відсутність складу злочину в діях ОСОБА_5 .
		З дослідженого листування ОСОБА_5 достовірно встановлено, що він передавав фото відповідних об`єктів на території Харківської області, в тому числі військових об`єктів, а також інформацію щодо наявності там блок постів, спостережних пунктів, укріплень, в`їзду та виїзду автомобілів, наявних входів та виходів з території, перебування там військовослужбовців ЗС України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, таким чином проявляв вподобання та підтримував злочинні дії армії рф.
		Вказані обставини спростовують версію сторони захисту про те, що ОСОБА_5 вчиняв ці дії не з метою спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Стаття 111 КК України визначає державну зраду як діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		Об`єктивна сторона державної зради може виражатися в різних формах, зокрема шляхом надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливості чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України.
		У цій формі державна зрада вважається закінченою з моменту, коли особа фактично почала надавати допомогу іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Із суб`єктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом. Обов`язковою ознакою державної зради є мета - заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		Згідно з правовими висновками ККС ВС, викладеними в Постанові від 09 квітня 2024 року у справі № 639/1528/22 (провадження № 51-6937км23), вчинення будь-яких діянь, передбачених ч. 1 ст. 111 КК України, заподіює шкоду національній безпеці України і розцінюються як підривна діяльність проти неї. Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними.
		Крім того, державна зрада є закінченим злочином не з моменту встановлення зв`язку з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками чи з моменту отримання від них злочинного завдання, а з моменту вчинення певних конкретних дій на шкоду Україні.
		Вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (вчинює шпигунські дії, надає іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України) і бажає цього.
		Формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» визначає суб`єктивну спрямованість дій винного, однак не є характеристикою суспільно небезпечних наслідків діяння. Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК України.  
		При цьому колегія суддів зауважує, що в контексті положень статті 111 КК України підривною діяльністю є дії іноземних держав, іноземних організацій або їх представників, спрямовані на підрив основ національної безпеки України та завдання істотної шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		Беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини даного кримінального провадження, суд доходить висновку про те, що ОСОБА_5 діяв саме з метою спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності й недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а його дії полягали в наданні представнику іноземної держави допомоги у проведенні підривної діяльності проти України. 
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 111 КК України (у редакції станом на 05.01.2022), державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України в умовах воєнного стану на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		       Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
		Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Мотиви призначення покарання.
		Вивченням відомостей про особу ОСОБА_5  установлено, що він  раніше не судимий, на обліку в лікаря нарколога на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо. 
		       Відповідно до змісту статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		       Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостями про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
		       Згідно з ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		       Верховний Суд у своїй постанові від 02 листопада 2021 року (справа № 750/5031/18, провадження № 51-2761км21) зазначив, що процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Водночас, визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		У судовому засіданні прокурор просив призначити ОСОБА_5 мінімальне покарання, передбачене ч. 1 ст. 111 КК  України (у редакції станом на 05.01.2022), а саме позбавлення волі на строк 12 років без конфіскації майна.
		       Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_5  суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, ставлення до вчиненого та наслідків дій винного, а також відсутність об`єктивних даних на підтвердження щирого каяття з боку обвинуваченого. 
		       Разом з тим, суд ураховує, що ОСОБА_5  вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, під час дії воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого.
		       За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 111 КК  України (у редакції станом на 05.01.2022) у виді позбавлення волі в межах санкції частини цієї статті без конфіскації майна, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому:  гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. 
		Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 12.03.2024 (справа № 953/1649/224, провадження № 1-кс/953/1928/24) було накладено арешт на Накласти арешт на майно, вилучене 06.03.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi Poco x3 NFC» imei 1: НОМЕР_4 , imei 2: НОМЕР_5 із сім-карткою оператора мобільного зв`язку з номером НОМЕР_3 , жорсткий диск «Seagate» s/n Z1D8FJP8, переносний жорсткий диск «Apacer» s/n AP512GAS350XR.
		У зв`язку з викладеним на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України вказані речові докази підлягає конфіскації.
		Відповідно до статей 124, 126 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		З урахуванням вимог статей 176, 177, 200, 377 КПК України у суду відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, у зв`язку з цим до набрання вироком законної сили суд залишає незмінним запобіжний захід щодо обвинуваченого.
		Ураховуючи викладене та керуючись статтями 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд
		ухвалив:
		ОСОБА_5  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (у редакції станом на 05.01.2022), та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років без конфіскації майна.
		Строк відбування покарання  ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 06 березня 2024 року.
		Запобіжний захід  ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити незмінним - тримання під вартою.
		Арешт майна, застосований відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 12 березня 2024 року (справа № 953/1649/224, провадження № 1-кс/953/1928/24), - скасувати.
		Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Xiaomi Poco x3 NFC» imei 1: НОМЕР_4 , imei 2: НОМЕР_5 із сім-карткою оператора мобільного зв`язку з номером НОМЕР_3 , жорсткий диск «Seagate» s/n Z1D8FJP8, переносний жорсткий диск «Apacer» s/n AP512GAS350XR, - конфіскувати.
		Стягнути з  ОСОБА_5 користь держави процесуальні витрати за проведення в Харківському НДЕКЦ МВС України експертизи № СЕ-19/121-24/10539-КТ від 17.05.2024 у розмірі 7 194,16 грн.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 , в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня
		 
		 
		 
		Головуючий - суддя             ОСОБА_1          
		 
		 
		судді ОСОБА_2 
		 
		       
		                                                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...