Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/19635/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано судом: 02.04.2025. Зареєстровано: 02.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2025.
Дата набрання законної сили: 02.04.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 квітня 2025 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/19635/23 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.
		 
		за участю секретаря судового засідання:  Натаріної О.О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
		 
		на рішення Господарського суду міста Києва
		(суддя - Чебикіна С.О.)
		від 31.07.2024
		та постанову Північного апеляційного господарського суду
		(головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.)
		від 09.12.2024
		 
		у справі № 910/19635/23 
		 
		за позовом Національної поліції України 
		до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП-ТЕКС", Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ТАЙМ" 
		про зобов`язання вчинити дії,
		 
		за участю представників учасників справи:
		позивача - Медведський В.В.
		відповідача 1 - Погорєлов А.П.
		відповідача 2 - Кібець Р.Р.
		третіх осіб - не з`явилися
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.1. Національна поліція України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича (далі - АТ "Укрбудінвестбанк") та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії, а саме про:
		 
		- зобов`язання АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Національної поліції України в розмірі 264 009,00 грн та подати відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" на затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
		 
		- зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" в частині включення кредиторських вимог Національної поліції України до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" в розмірі 264 009,00 грн, керуючись статтями 1, 44, 45, 48, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		 
		1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в забезпечення виконання зобов`язань за договорами поставки Банком надано банківські гарантії №BGV/UA/03-2-03762 та №BGV/UA/03-2-03817. У зв`язку із порушенням принципалами своїх зобов`язань за договорами позивач до початку процедури ліквідації банку звернувся з відповідними вимогами, надалі подавалась заява про визнання кредиторських вимог та їх включення до реєстру.
		 
		Утім, як зазначає позивач, всупереч вимог чинного законодавства України уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відповідача-1 не включила позивача до реєстру кредиторів, що і стало підставою для пред`явлення позову у цій справі.
		 
		2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №910/19635/23 позов задоволено повністю. Зобов`язано Акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Національної поліції України в розмірі 264 009,00 грн та подати відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" на затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" в частині включення кредиторських вимог Національної поліції України до реєстру акцептованих вимог кредиторів акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в розмірі 264 009,00 грн.
		 
		2.2. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки право вимоги за банківськими гарантіями виникло у позивача до моменту введення ліквідаційної процедури банку, що були заявлені у визначений законом строк, то позовні вимоги про акцепт та включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів є обґрунтованими. 
		 
		2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №910/19635/23 залишено без змін.
		 
		2.4. Суд апеляційної інстанції, встановивши, що матеріалами справи підтверджується наявність у позивача вимоги до банку щодо його майнових зобов`язань з виплати  забезпечувального платежу за банківськими гарантіями, погодився із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		 
		3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі №910/19635/23, Акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича звернулось з касаційною скаргою, якою просить скасувати оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		 
		3.2. Підставами касаційного оскарження Акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича визначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського  процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		 
		3.4. Акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича підставою касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського  процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, від 18.10.2018 у справі №910/21641/17, від 20.06.2018 у справі №904/9536/17, від 02.03.2018 у справі №910/8297/17, від 14.11.2019 у справі №910/20326/17, від 07.12.2021 у справі №910/2831/20, від 21.12.2021 у справі №910/17772/20 (щодо застосування статей 560, 563, 564, 565 Цивільного кодексу України); від 18.04.2024 у справі №910/7235/23 (щодо застосування статей 560, 563 Цивільного кодексу України, частини першої статті 200 Господарського кодексу України); від 27.02.2024 у справі №910/7234/23 (щодо застосування статей 560, 563, 565 Цивільного кодексу України, статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); від 04.04.2018 у справі №61-6061св18, від 12.04.2018 у справі №11-239апп18 (щодо застосування положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
		 
		3.5. Також з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі №910/19635/23, звернувся Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, якою просить скасувати оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		 
		3.6. Підставами касаційного оскарження Фонд гарантування вкладів фізичних осіб визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		3.7. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підставою касаційного оскарження зазначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 18.04.2024 у справі №910/7235/23 (щодо застосування статей 560, 563, 565, 566 Цивільного кодексу України, статтю 200 Господарського кодексу України, пункт 3 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, від 18.10.2018 у справі №910/21641/17, від 20.06.2018 у справі №904/9536/17, від 02.03.2018 у справі №910/8297/17, від 14.11.2019 у справі №910/20326/17, від 07.12.2021 у справі №910/2831/20, від 21.12.2021 у справі №910/17772/20 (щодо застосування статей 560, 563, 565, 566 Цивільного кодексу України, статті 200 Господарського кодексу України).
		 
		3.8. У відзиві на касаційні скарги позивач проти їх вимог та доводів заперечує, просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційні скарги без задоволення.
		 
		4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій 
		 
		29.06.2023 між Національною поліцією України (покупець) та Приватним підприємством "Бізнес-Тайм" (постачальник) укладено договір № 130НП про закупівлю взуття різного, крім спортивного та захисного (черевики демісезонні чорного кольору) (договір № 130НП).
		 
		Відповідно до пункту 5.1 договору № 130НП постачальник зобов`язувався здійснити поставку товару в термін до 25.09.2023 включно, за адресою покупця у місті Києві.
		 
		Як встановлено пунктом 5.2 договору № 130НП датою поставки товару вважається дата отримання його покупцем і підписання уповноваженими особами сторін накладної.
		 
		Пунктом 10.1 договору № 130НП передбачено, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", статей 560-569 Цивільного кодексу України, постачальник повинен надати покупцю забезпечення виконання цього договору у виді безвідкличної, безумовної банківської гарантії, оформленої відповідно до вимог постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (зі змінами) "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземній валютах" (далі - Положення), із зобов`язанням банку-гаранта у разі виникнення обставин, передбачених цим розділом договору, перерахувати кошти у сумі 122   499,00 грн, що становить 1% від ціни договору, вказаної в пункті 3.1 цього договору.
		 
		Згідно з пунктом 10.3 договору №   130НП порушенням постачальником умов цього договору, яке матиме наслідком перерахування Банком-гарантом грошових коштів покупцю в сумі, визначеній в гарантії та вказаній у пункті 10.1 цього договору, вважається порушенням постачальником строку (терміну) поставки Товару на 5 або більше календарних днів відносно строку (терміну), зазначеного у пункті 5.1 цього договору.
		 
		За змістом пункту 10.4 договору №   130НП кошти за гарантією мають бути перераховані банку покупця - Державній казначейській службі України, код банку 820172, реєстраційний рахунок UA158201720355129001002092553 (адреса: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601) протягом 10 календарних днів з дня отримання банком-гарантом вимоги від покупця.
		 
		Крім того, 30.06.2023 між Національною поліцією України (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОП-ТЕКС" (постачальник) було укладено договір №   136НП про закупівлю мішків та пакетів (рюкзак тактичний в колористиці "камуфляж") (договір № 136НП).
		 
		Відповідно до пункту 5.1 договору №   136НП    постачальник зобов`язувався здійснити поставку товару в термін до 25.08.2023 включно, за адресою покупця у місті Києві.
		 
		Як встановлено пунктом 5.2 договору №   136НП датою поставки товару вважається дата отримання його покупцем і підписання уповноваженими особами сторін накладної.
		 
		Пунктом 10.1 договору №   136НП передбачено, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", статей 560-569 Цивільного кодексу України, постачальник повинен надати покупцю забезпечення виконання цього договору у виді безвідкличної, безумовної банківської гарантії, оформленої відповідно до вимог постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (зі змінами) "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземній валютах" (далі - Положення), із зобов`язанням банку-гаранта у разі виникнення обставин, передбачених цим розділом договору, перерахувати кошти у сумі 141   510,00 грн, що становить 1   % від ціни договору, вказаної в пункті 3.1 цього договору.
		 
		Згідно з пунктом 10.3 договору №   136НП порушенням постачальником умов цього договору, яке матиме наслідком перерахування Банком-гарантом грошових коштів покупцю в сумі, визначеній в гарантії та вказаній у пункті 10.1 цього договору, вважається порушенням постачальником строку (терміну) поставки товару на 5 або більше календарних днів відносно строку (терміну), зазначеного у пункті 5.1 цього договору.
		 
		За змістом пункту 10.4 договору №   136НП кошти за гарантією мають бути перераховані банку покупця - Державній казначейській службі України, код банку 820172, реєстраційний рахунок UA158201720355129001002092553 (адреса: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601) протягом 10 календарних днів з дня отримання Банком-гарантом вимоги від покупця.
		 
		На виконання умов договору №   130НП постачальник надав покупцю банківську гарантію, видану Банком від 29.06.2023 № BGV/UA/03-2-03817, згідно з якою Банк взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання сплатити протягом п`яти банківських днів з дати отримання першої письмової вимоги бенефіціара повну суму, що складає 122   499,00 грн з моменту одержання оригіналу письмової вимоги, в якій вказується допущене принципалом порушення, що згідно з договором має наслідком настання гарантійного випадку, без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.
		 
		Постачальником було допущено порушення строку (терміну) поставки товару на 5 та більше календарних днів відносно строку (терміну), зазначеного в пункті 5.1 договору №   130НП, що свідчить про виникнення 01.10.2023 у Банка зобов`язання перед Національною поліцією щодо сплати грошових коштів у сумі, визначеній в банківській гарантії.
		 
		Листом-вимогою від 06.10.2023 №   9342/31/04-2023 позивач звертався до Банку з повідомленням про настання гарантійного випадку та вимогою про перерахування коштів за гарантією.
		 
		У свою чергу листом від 18.10.2023 № 54 Банк повідомив, що грошові вимоги про сплату коштів за банківською гарантією № BGV/UA/03-2-03817 від 29.06.2023 в сумі 122   499,00 грн є кредиторськими вимогами до Банку та мають розглядатися в порядку визначеному Законом.
		 
		Позивач зазначив, що вимоги Національної поліції України щодо сплати грошових коштів за банківською гарантією від 29.06.2023 № BGV/UA/03-2-03817 в розмірі 122   499,00 грн є обґрунтованими, такими, що виникли до дня початку процедури ліквідації Банку, документально підтвердженими та підлягають включенню до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку.
		 
		На виконання умов договору №   136НП Постачальник надав покупцю банківську гарантію, видану Банком від 29.06.2023 № BGV/UA/03-2-03762, згідно з якою Банк взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання сплатити протягом п`яти банківських днів з дати отримання першої письмової вимоги бенефіціара повну суму, що складає 141   510,00 грн з моменту одержання оригіналу письмової вимоги, в якій вказується допущене принципалом порушення, що згідно з договором має наслідком настання гарантійного випадку, без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.
		 
		Постачальником було допущено порушення строку (терміну) поставки товару на 5 та більше календарних днів відносно строку (терміну), зазначеного в пункті 5.1 договору № 136НП, що свідчить про виникнення 31.08.2023 у Банку зобов`язання перед Національною поліцією щодо сплати грошових коштів у сумі, визначеній в банківській гарантії.
		 
		Листом-вимогою від 06.09.2023 № 8939/09/31-2023 та листом від 28.09.2023 №   9008/31/04-2023 позивач звертався до Банку з повідомленням про настання гарантійного випадку та вимогою про перерахування коштів за гарантією.
		 
		У свою чергу листом від 28.09.2023 № 436 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в акціонерному товаристві "Український будівельно-інвестиційний банк" повідомлено про неможливість задоволення вимог кредиторів Банку під час тимчасової адміністрації та можливість звернення з такими вимогами до Банку у разі його ліквідації.
		 
		Позивач зазначив, що вимоги Національної поліції України щодо сплати грошових коштів за банківською гарантією від 29.09.2023 № BGV/UA/03-2-03762 у розмірі 141   510,00 грн є обґрунтованими, такими, що виникли до дня початку процедури ліквідації Банку, документально підтвердженими та підлягають включенню до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку.
		 
		5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
		 
		5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		 
		5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
		 
		5.3. За переконанням Банку та Фонду, суди першої та апеляційної інстанцій застосували положення статей 560, 563, 565, 566 Цивільного кодексу України та статті 200 Господарського кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, від 18.10.2018 у справі №910/21641/17, від 20.06.2018 у справі №904/9536/17, від 02.03.2018 у справі №910/8297/17, від 14.11.2019 у справі №910/20326/17, від 07.12.2021 у справі №910/2831/20, від 21.12.2021 у справі №910/17772/20.
		 
		Так скаржники вважають, що вимоги позивача за гарантіями були пред`явлені до Банку без доказів порушення забезпеченого гарантією зобов`язання, що унеможливлює встановлення її достовірності, відтак вимоги не становили належне представлення, та відповідно обов`язок щодо сплати гарантійних платежів не настав. При цьому, скаржники зазначили, що на час розгляду банком вимог за гарантіями, вони керувалися правовими висновками Верховного Суду, викладеними у зазначених скаржниками постановах, відповідно до яких, встановлюючи належність представлення вимоги за гарантією Банк зобов`язаний перевірити факт порушення забезпеченого гарантією зобов`язання, а саме дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобв`язання).
		 
		5.4. За змістом частин першої та четвертої статті 200 Господарського кодексу України гарантія (банківська гарантія) є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою фінансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов`язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу. 
		 
		Статтею 560 Цивільного кодексу України передбачено, що за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
		 
		Відповідно до статті 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.
		 
		У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією (частини перша - третя статті 563 Цивільного кодексу України).
		 
		5.5. Отже, у частині змісту вимоги та доданих до неї документів законодавець чітко визначив, що обов`язковим є зазначення у вимозі або у доданих до неї документах того, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Водночас обов`язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги за гарантією, закон не містить, тобто законодавець залишив на розсуд особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії певного переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.08.2022 у справі №910/1674/20 та від 15.06.2023 у справі №910/8580/22.
		 
		5.6. Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі - Положення), відповідно до пунктів 2, 8, 9 частини третьої розділу І якого гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії; гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин; базові відносини - відносини між принципалом та бенефіціаром, які виникають на підставі договору, інших правочинів, тендерної документації, законодавчих актів щодо зобов`язань принципала на користь бенефіціара, виконання яких забезпечує гарантія. 
		 
		5.7. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.05.2024 у справі №910/17772/20 відступила від висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати цього ж Суду від 18.06.2021 №910/16898/19, наголосивши, що гарант не вправі робити власні висновки щодо наявності чи відсутності обов`язку принципала, а зобов`язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Стаття 565 Цивільного кодексу України визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником. У відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов`язання, яке не залежить від зобов`язання за участю бенефіціара та принципала. Отже, гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов`язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а відтак і про те, чи припинене основне зобов`язання виконанням, гарант не вправі.
		 
		5.8. За висновками Великої Палати Верховного Суду у разі, коли вона відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні в одній зі справ Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду чи Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати), згідно з частиною шостою статті 13 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суди враховують висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, від 01.04.2020 у справі №520/13067/17, від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).
		 
		Аналогічно у разі, коли об`єднана палата відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні в одній зі справ Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати), згідно з частиною шостою статті 13 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суди враховують висновок, викладений у такій постанові об`єднаної палати.
		 
		5.9. Таким чином, банк не повинен встановлювати факт порушення принципалом основного зобов`язання, звертатися до сторін із запитами та враховувати їх при прийнятті рішення про виплату за гарантією. Вимога бенефіціара має лише зовні (формально) відповідати умовам гарантії. Відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником (принципалом) не є підставою для відмови гаранта від платежу.
		 
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржників про те, що ненадання позивачем разом з вимогами доказів порушення забезпеченого гарантією зобов`язання виключало можливість встановлення їх достовірності.
		 
		5.10. Щодо доводів касаційних скарг про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування статей 560, 563 Цивільного кодексу України, частини першої статті 200 Господарського кодексу України, статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 18.04.2024 у справі №910/7235/23, від 27.02.2024 у справі №910/7234/23. 
		 
		Обґрунтовуючи наведену підставу, скаржники зазначили, що судами не враховано висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №   910/7234/23 та від 18.04.2024 у справі №   910/7235/23, відповідно до якого обов`язок гаранта сплатити передбачену гарантією суму (грошове зобов`язання) настає у випадку, якщо принципал порушив зобов`язання і бенефіціар звернувся до гаранта з вимогою про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії до початку процедури ліквідації банку. У такому випадку строк виконання зобов`язання зі сплати визначеної гарантією суми вважається таким, що настав, та підлягає включенню до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, який ліквідується. 
		 
		5.11. Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
		 
		Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, яка не має на меті отримання прибутку і не відповідає за зобов`язаннями банків. Фонд є юридичною особою публічного права, яка має відокремлене майно, що є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
		 
		Згідно з частиною першою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
		 
		Відповідно до вимог частини четвертої статті 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
		 
		З дня початку процедури ліквідації банку протягом трьох років (у разі ліквідації системно важливого банку - протягом п`яти років) Фонд забезпечує виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів. Порядок задоволення кредиторів неплатоспроможного банку врегульовано положеннями статей 45, 46, 48, 49, 52 спеціального Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		 
		Згідно із пунктом 3 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
		 
		5.12. Верховний Суд у постановах від 27.02.2024 у справі №910/7234/23 та від 18.04.2024 у справі №910/7235/23, на які посилається скаржник, обґрунтовуючи обрану підставу касаційного оскарження, зазначив, що строк виконання всіх грошових зобов`язань настає з дня початку процедури ліквідації. Відповідно, таке грошове зобов`язання має існувати на момент початку процедури ліквідації банку. Жодних додаткових зобов`язань після початку процедури ліквідації, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, не виникає.
		 
		В силу положень статей 560, 563, 566 Цивільного кодексу України, статті 200 Господарського кодексу України у їх взаємозв`язку з нормами пункту 3 частини другої, частин третьої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обов`язок гаранта сплатити бенефіціару суму, передбачену гарантією (грошове зобов`язання), настає у випадку, якщо принципал порушив зобов`язання і бенефіціар звернувся до гаранта з вимогою про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії до початку процедури ліквідації банку. У такому випадку строк виконання зобов`язання зі сплати визначеної гарантією суми настав і підлягає включенню до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, який ліквідується.
		 
		Якщо порушення боржником свого зобов`язання і звернення кредитора до гаранта відбулося вже після початку процедури ліквідації банку, то такі вимоги є додатковими в розумінні частини третьої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і не пов`язані зі здійсненням ліквідаційної процедури, оскільки грошове зобов`язання у гаранта було відсутнє на момент ухвалення рішення про ліквідацію банку, що обумовлено специфічним характером такого засобу забезпечення виконання зобов`язання, як банківська гарантія (виникає після порушення боржника і звернення кредитора).
		 
		5.13. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 05.10.2023 №350-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Укрбудінвестбанк" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.10.2023 №1235 "Про початок процедури ліквідації АТ "Укрбудінвестбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", розпочато процедуру ліквідації АТ "Укрбудінвестбанк" строком на три роки з 06.10.2023 до 05.10.2026 (включно).
		 
		06.10.2023 на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення про початок процедури ліквідації Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		 
		Таким чином, зважаючи, що процедура ліквідації Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" запроваджена з 06.10.2023, позивач мав право пред`явити вимогу за гарантією у строк до 05.10.2023. Зазначена позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.06.2024 у справі №910/6911/23.
		 
		5.14. Щодо банківської гарантії №BGV/UA/03-2-03762.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що постачальником було допущено порушення строку (терміну) поставки товару на 5 та більше календарних днів відносно строку (терміну), зазначеного в пункті 5.1 договору № 136НП, що свідчить про виникнення 31.08.2023 у Банку зобов`язання перед Національною поліцією щодо сплати грошових коштів у сумі, визначеній в банківській гарантії.
		 
		Листами від 06.09.2023 № 8939/09/31-2023 та від 28.09.2023 № 9008/31/04-2023 позивач звертався до Банку з повідомленням про настання гарантійного випадку та вимогою про перерахування коштів за гарантією.
		 
		З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів обох інстанцій, вимоги Національної поліції України щодо сплати грошових коштів за банківською гарантією від 29.06.2023 № BGV/UA/03-2-03762 у розмірі 141   510,00 грн є обґрунтованими, такими, що виникли до дня початку процедури ліквідації Банку та підлягають включенню до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку.
		 
		Щодо банківської гарантії №BGV/UA/03-2-03817.
		 
		Судами встановлено, що позивач у зв`язку з настанням гарантійного випадку, пред`явив вимогу Банку №   9342/31/04-2023 про сплату гарантії - 06.10.2023 (відповідно до поштового конверта).
		 
		Як зазначалося вище, оскільки процедура ліквідації Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" запроваджена з 06.10.2023, позивач мав право пред`явити вимогу за гарантією у строк до 05.10.2023
		 
		Враховуючи наведене Суд зазначає, що грошове зобов`язання у Банку перед позивачем, на момент ухвалення рішення про початок процедури ліквідації Банку, не виникло, оскільки до акцептованих вимог кредиторів можуть бути внесені вимоги бенефіціара за банківською гарантією у разі настання гарантійного випадку до моменту запровадження процедури ліквідації Банку.
		 
		Настання відповідних обставин після початку процедури ліквідації Банку виключає можливість задоволення вимог позивача щодо зобов`язання включення його вимог до реєстру кредиторів.
		 
		За наведеного, Верховний Суд зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
		 
		Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Укрбудінвестбанк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб слід задовольнити частково, а рішення судів першої та апеляційної скасувати в частині задоволення вимог щодо зобов`язання Банку в особі Уповноваженої особи Фонду акцептувати вимоги та подати відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" в розмірі 122   499,00 грн, та зобов`язання Фонду затвердити зміни реєстру акцептованих вимог в частині включення кредиторських вимог в розмірі 122   499,00 грн  та прийняти в цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.
		 
		6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		6.1. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		6.2. Відповідно до частин першої та третьої статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		 
		6.3. Ураховуючи, що доводи скаржників знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
		 
		7. Судові витрати
		 
		7.1. З огляду на те, що Верховний Суд по суті позовних вимог в цілому погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, заявлені до суду вимоги є немайновими, то судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції покладає на скаржників.
		 
		Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1. Касаційні скарги Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.
		 
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі №910/19635/23 в частині задоволених вимог щодо зобов`язання АТ "Укрбудінвестбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Національної поліції України в розмірі 122   499,00 грн, та зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни реєстру акцептованих вимог АТ "Укрбудінвестбанк" в частині включення кредиторських вимог Національної поліції України до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Укрбудінвестбанк" в розмірі 122   499,00 грн - скасувати, та прийняти в цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.
		 
		3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі №910/19635/23 залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.
		 
		 
		Головуючий                                                                                                  В. Студенець
		 
		 
		Судді                                                                                                              С. Бакуліна
		 
		 
		                                                                                                                      І. Кондратова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...