Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 757/4855/23-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 03.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2025.
Дата набрання законної сили: 26.03.2025
Номер судового провадження: 61-800ск25

дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
		 
		Верховний Суд зазначає, що повідомлення сторін про час та місце розгляду справи суд здійснює відповідно до статті 128 ЦПК України. Якщо в матеріалах справи немає доказів про повідомлення учасника справи про час та місце розгляду справи, то він не може вважатися повідомленим належним чином.
		 
		Отже, належним доказом вручення судової повістки, надісланої засобами поштового зв`язку, є, зокрема, повідомлення про вручення рекомендованого листа.
		 
		Згідно з частиною другою статті 130 ЦПК України розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
		 
		ОСОБА_1 у апеляційній скарзі вказувала, що не має електронного кабінету, електронної адреси та пошти, зазначила адресу листування: АДРЕСА_2 (т. 2, а. с. 232). 
		 
		10 жовтня 2024 року апеляційний суд призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 год. 40 хв. 04 грудня 2024 року з повідомленням учасників справи. 
		 
		У частині дев`ятій статті 128 ЦПК України зазначено, що суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
		 
		У постановах Верховного Суду від 28 червня 2023 року в справі № 757/48467/21, від 08 квітня 2024 року в справі № 757/36351/17-цзроблено висновок, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Проте якщо учасник справи надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то такий учасник справи бажає (принаймні не заперечує), щоб ці засоби комунікації використовувалися судом, що покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
		 
		Судову повістку апеляційний суд надіслав ОСОБА_1 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 3, а. с. 4). 
		 
		Однак матеріали справи не містять інформації про те, що відповідачка повідомила суду свою електронну адресу та надала згоду надсилати їй судову кореспонденцію в такий спосіб. 
		 
		Отже, електронна пошта в цій справі не є засобом офіційного зв`язку з відповідачкою ОСОБА_1 . На вказану нею в апеляційній скарзі адресу суд апеляційної інстанції судову кореспонденцію, зокрема повістку про виклик до суду, не надсилав. 
		 
		Крім того, надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судової повістки в порядку, встановленому законом. 
		 
		Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		 
		Про судове засідання в апеляційному суді 04 грудня 2024 року ОСОБА_1 не повідомлена, що є порушенням статті 6 Конвенції, тому суд апеляційної інстанції за відсутності відомостей про вручення  ОСОБА_1 судової повістки мав відкласти судове засідання для належного повідомлення учасника справи про її розгляд. 
		 
		04 грудня 2024 року (в день судового засідання) ОСОБА_1 уклала з адвокатом Окунєвим І. С. договір про надання правничої допомоги.  Адвокат відповідачки до початку судового засідання апеляційного суду звернувся з клопотанням про відкладення судового засідання, в якому просив відкласти судове засідання на іншу дату з метою ознайомлення з матеріалами справи, просив надати доступ до матеріалів справи в Електронному суді (т. 3,                    а. с. 23). 
		 
		Апеляційний суд відхилив заявлене клопотання та ухвалив 04 грудня 2024 року оскаржувану постанову по суті спору. 
		 
		Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими. 
		 
		Учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункти 2, 3 частини першої статті 43 ЦПК України). 
		У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15 травня 2008 року в справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. 
		Суд апеляційної інстанції порушив право  ОСОБА_1 знати про час і місце судового засідання (частина перша статті 8 ЦПК України), на доведення переконливості своїх заперечень проти позову, позбавив можливості реалізувати процесуальні права з використанням професійної правничої допомоги (адвокат відповідачки не мав змоги ознайомитися з матеріалами справи та сформувати правову позицію), що є порушенням права на доступ до правосуддя та статті 6 Конвенції, а, отже, є обов`язковою підставою скасування постанови апеляційного суду із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		З огляду на встановлене судом касаційної інстанції порушення апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд не перевіряє обґрунтованість доводів касаційної скарги щодо вирішення судами спору по суті.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
		Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 обґрунтовує свою касаційну скаргу тим, що апеляційний суд не повідомив її про розгляд справи і ця обставина підтверджується матеріалами справи, це є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Щодо судових витрат
		 
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Оскільки в цій справі судове рішення скасовується з передачею справи на новий розгляд, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює. 
		 
		Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково. 
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач  О. М. СитнікСудді:В. М. Ігнатенко   С. О. Карпенко    І. В. Литвиненко   І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...