Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 570/3225/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 03.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2025.
Дата набрання законної сили: 19.03.2025
Номер судового провадження: 61-9218ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                      
		 
		19 березня 2025 року                               
		м. Київ
		 
		справа № 570/3225/21
		 
		провадження № 61-9218св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д. 
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),  
		 
		учасники справи:
		позивач - Корпорація «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк», 
		відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерудтехпром Лтд», виконавчий комітет Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Штогрін Вікторією Святославівною, на постанову Рівненського апеляційного суду від 18 квітня              2024 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Ковальчук Н. М., Хилевича В. С.,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		1.    Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовної заяви
		 
		У липні 2021 року Корпорація «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» (далі - Корпорація) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерудтехпром Лтд» (далі - ТОВ «Нерудтехпром Лтд»), виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області,  ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності на нежитлову будівлю.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 06 серпня 2001 року між Корпорацією «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» (кредитор) та ТОВ «Нерудтехпром Лтд» (позичальник) було укладено кредитний договір № 060801, відповідно до пункту 1.1. якого кредитор надав позичальнику кредит у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії для будівництва та введення в експлуатацію автозаправної станції          з готелем на 314 кілометрі автомобільної дороги Київ-Чоп (с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області) з максимальним лімітом лінії у розмірі  500 000 доларів США на умовах, визначених договором, зі сплатою 10 % річних                  з розрахунку амортизації грошових коштів - 10 років. За отримані від кредитора кошти ТОВ «Нерудтехпром Лтд» збудувало автозаправну станцію з готелем на                 314 кілометрі автомобільної дороги Київ-Чоп у с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області. Збудований готель мав приналежність - нежитлове приміщення дизельної, розташоване поряд з будівлею готелю-бару, в якій знаходиться дизельний генератор аварійного електропостачання.
		 
		Вказувала, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 08 червня 2015 року у справі № 918/1136/14 позов Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» до ТОВ «Нерудтехпром Лтд» про стягнення боргу задоволено частково; стягнуто                             з ТОВ «Нерудтехпром Лтд» на користь Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк»                         359 530,24 доларів США, з яких: 99 000 доларів США боргу та 260 530,24 доларів США процентів (201 374,35 доларів США - проценти станом на час підписання додаткової угоди від 09 серпня 2008 року та 59 155,89 доларів США - проценти, нараховані за період часу з 10 серпня 2008 року до 31 липня 2014 року), та 73 080 грн судового збору. 
		 
		06 серпня 2015 року Господарським судом Рівненської області видано наказ                            № 918/1136/14 про примусове виконання вказаного рішення. 
		 
		Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Велесик Т. М. від 13 листопада 2015 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 918/1136/14 від 06 серпня 2015 року.
		 
		13 листопада 2015 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Велесик Т. М. накладено арешт на все майно, яке належить боржнику ТОВ «Нерудтехпром Лтд» та заборонено його відчуження у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
		 
		Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Вознюк І. Я. від 27 лютого 2017 року передано стягувачу Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» у рахунок погашення боргу за наказом Господарського суду Рівненської області № 918/1136/14 від 06 серпня 2015 року наступне майно: будівля готелю-бару за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ТОВ «Нерудтехпром Лтд», оскільки воно тричі не було продане на торгах.
		 
		Позивач зазначав, що з метою реєстрації прав на вказане нерухоме майно, представник Корпорації звернувся до приватного нотаріуса, після чого стало відомо, що право власності на будівлю готелю-бару неодноразово перереєстровувалося за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сачаквуд» (далі - ТОВ «Сачаквуд»), ОСОБА_4 , Приватним підприємством «Компанія «КСМ» (далі - ПП «Компанія КСМ»), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . При цьому адреса готелю була змінена на: АДРЕСА_1 .
		 
		Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 28 вересня 2018 року у справі № 570/4217/17 було задоволено позов Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» до Комунального підприємства «Здолбунівське реєстраційне бюро» Здолбунівської районної ради Рівненської області (далі - КП «Здолбунівське реєстраційне бюро»), ТОВ «Нерудтехпром Лтд», ТОВ «Сачаквуд», ОСОБА_4 , ПП «Компанія КСМ», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Бештинарського О. В. про визнання незаконними рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і їх скасування, витребування майна із чужого незаконного володіння; витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_6 будівлю готелю-бару, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1234184356246, на користь Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк»; визнано незаконними та скасовано                               всі рішення державного реєстратора КП «Здолбунівське реєстраційне бюро» Семенюка М. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо будівлі          готелю-бару.
		 
		07 грудня 2018 року Корпорації було видано свідоцтво про набуття прав власності на майно боржника, реалізація якого не відбулася, та зареєстровано право власності на будівлю готелю-бару за адресою: АДРЕСА_1 . Представнику Корпорації було передано ключі від дизельної, вона перебуває у володінні Корпорації. 
		Отже, з 07 грудня 2018 року будівля готелю-бару разом з усіма приналежностями,        у тому числі, нежитлова будівля дизельної належить Корпорації.
		 
		23 квітня 2020 року з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 207384899 Корпорації стало відомо про те, що 22 травня                      2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н. А. було проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нежитлову будівлю загальною площею 11,2 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_3 зазначено договір комісії від 16 серпня 2004 року, укладений між ТОВ «Нерудтехпром Лтд» та ОСОБА_3 , та акт прийому-передачі від 12 серпня 2005 року. При цьому договір комісії від 16 серпня 2004 року нотаріально не посвідчувався, будь-яких доказів виконання вказаного договору, введення в експлуатацію будівлі державному реєстратору не надавалося. Спірна нежитлова будівля ніколи до цього не мала власної адреси, земельна ділянка для її будівництва та обслуговування не виділялася, будівля разом з готелем перебувала послідовно у володінні ТОВ «Нерудтехпром Лтд», ДП «Ю Енд Ай Інтернешнл»,                    ТОВ «Нерудтехпром Лтд», а зараз - у Корпорації.
		 
		Посилалася на те, що до реєстрації права власності на спірне приміщення за               ОСОБА_3 не існувало жодної інформації про договір комісії або належність будівлі колишньому працівнику ТОВ «Нерудтехпром Лтд» ОСОБА_3 . Незважаючи на те, що факт передачі приміщення нібито зафіксовано в акті прийому-передачі приміщення від 12 серпня 2005 року, ТОВ «Нерудтехпром Лтд», як і інші власники готелю, користувалися цією будівлею як своєю, а після передачі готелю                    Корпорації - ключі від приміщення були передані представнику Корпорації.
		 
		Ураховуючи наведене, Корпорація «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» просила суд: 
		- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 24 травня 2019 року, індексний номер 47029288, припинивши право власності ОСОБА_3 на нежитлову будівлю загальною площею 11,2 кв. м, що знаходиться                        за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1837093456246, із закриттям розділу Державного реєстру прав;
		- визнати за Корпорацією «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» право власності на нежитлову будівлю загальною площею 11,2 кв. м, як приналежність будівлі готелю-бару, що належить Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» на підставі свідоцтва про набуття права власності на майно боржника, реалізація якого не відбулася від 07 грудня 2018 року № 2315.
		 
		Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 15 травня 2023 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якості правонаступників померлого  ОСОБА_3 .
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 06 грудня 2023 року у складі судді Красовського О. С. у задоволенні позову Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» відмовлено. 
		Скасовано вжиті ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області                            від 23 липня 2021 року заходи забезпечення позову: накладення арешту на нежитлову будівлю загальною площею 11,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1837093456246; заборону вчинення реєстраційних дій щодо нежитлової будівлі загальною площею 11,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1837093456246.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності порушеного права, яке підлягає захисту в судовому порядку, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
		 
		Районний суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують набуття Корпорацією «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» у власність разом з будівлею готелю-бару за адресою: АДРЕСА_1 , інших об`єктів нерухомості, які є приналежністю до нього.
		 
		Суд відхилив надані позивачем висновок судової земельно-технічної експертизи               від 23 червня 2023 року № 40/23 та висновок судової будівельно-технічної експертизи від 07 червня 2023 року № 31/23, оскільки відповідно до технічного паспорту на будівлю готелю-бару від 04 травня 2023 року площа генераторної становить 14,9 кв. м, що суперечить технічному паспорту на окрему нежитлову будівлю дизельної, виготовленому також за заявою позивача 04 травня 2023 року, відповідно до якого загальна площа складає 11,2 кв. м. У зазначених висновках судовим експертом не надано технічного обґрунтування та пояснення різниці                             у площах, відтак відсутня можливість ототожнити вказані об`єкти нерухомості.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Рівненського апеляційного суду від 18 квітня року апеляційну скаргу Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» задоволено частково.
		Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 06 грудня 2023 року скасовано.
		Позов Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» задоволено частково.
		Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Н. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 24 травня 2019 року з індексним номером 47029288, з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_3 на нежитлову будівлю загальною площею                 11,2 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1837093456246.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що державна реєстрація виникнення у ОСОБА_3 права власності на нежитлову будівлю загальною площею 11,2 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була проведена державним реєстратором                                 з порушенням вимог положень законодавства, за відсутності у ОСОБА_3 належних документів, які підтверджують виникнення у нього права власності на спірне нерухоме майно.
		 
		Апеляційний суд вважав, що оскільки Корпорація «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» на підставі свідоцтва про набуття права власності від 07 грудня 2018 року є власником готелю-бару за адресою: АДРЕСА_1 , тому саме позивач є власником допоміжного до готелю приміщення генераторної, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а незаконна державна реєстрація за ОСОБА_3 права приватної власності на спірне приміщення позбавляє позивача правомочності розпорядження своїм майном.
		 
		Суд апеляційної інстанції відхилив доводи ОСОБА_2 щодо правомірності набуття ОСОБА_3 права власності на спірне нерухоме майно на підставі договору комісії, укладеного 16 серпня 2004 року між ТОВ «Нерудтехпром Лтд» та ОСОБА_3 , оскільки відповідачем не доведено виконання сторонами умов вказаного договору, зокрема, здійснення комітентом безготівково переказу коштів у розмірі 8 700 грн                та факту введення новозбудованого об`єкту в експлуатацію.
		 
		Відмовляючи у задоволенні вимог Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» про визнання права власності на нежитлову будівлю, апеляційний суд виходив із того, що сам по собі статус спірного майна, як приналежності, свідчить про автоматичне набуття позивачем, як власником головної речі, права власності на приміщення дизельної, а факт незаконної державної реєстрації за  ОСОБА_3 права власності на нього як окремого об`єкту нерухомого майна не змінює статусу цього майна, тому скасування такої реєстрації поновить порушені права позивача та вирішить наявний між сторонами спір про право.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Штогрін В. С., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року скасувати та залишити в силі рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 06 грудня 2023 року.
		 
		Позивач судове рішення апеляційного суду в частині відмови в позові не оскаржив, тому, відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, в цій частині постанова апеляційного суду Верховним Судом не переглядається.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		У червні 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду                         у складі Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 липня 2024 року ОСОБА_2 поновлено строк на касаційне оскарження судового рішення; відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції та роз`яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу.
		 
		У липні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2025 року справу призначено до розгляду.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга  ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом                      Штогрін В. С., мотивована тим, що оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає положенням статей 263-265 ЦПК України та підлягає скасуванню. Вважає, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи та не надав їм належної правової оцінки.
		 
		Посилається на відсутність державної реєстрації за Корпорацією «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» права власності на допоміжне до готелю приміщення генераторної, що розташоване за адресою:   АДРЕСА_1 , що, в свою чергу, свідчить про відсутність порушеного права власності позивача, яке б підлягало захисту в судовому порядку.
		 
		Зазначає, що ОСОБА_3 набув право власності на спірну нежитлову будівлю на підставі договору комісії, укладеного 16 серпня 2004 року між ним та                                        ТОВ «Нерудтехпром Лтд» та акта прийому-передачі приміщення від 12 серпня                    2005 року, а позивачем не спростовано правомірності набуття ОСОБА_3 права власності на спірне нерухоме майно.
		 
		Вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки відповідно до судової практики Великої Палати Верховного Суду, задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому ураховуючи обставини цієї справи, ані позовна вимоги про скасування рішення державного реєстратора, ані позовна вимога про визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно не відповідатимуть належному способу захисту.
		 
		Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення представник ОСОБА_2 - адвокат Штогрін В. С. вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного                                   у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі                       № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19), від 19 січня 2021 року у справі                            № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 та від 22 червня          2021 року у справі № 200/606/18, що передбачено пунктом 1 частини другої                     статті 389 ЦПК України.
		 
		Також представник ОСОБА_2 - адвокат Штогрін В. С. зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме постанова суду апеляційної інстанції оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу.
		 
		У серпні 2024 року Корпорація «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк»подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що доводи касаційної скарги не містять підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, яка відповідає вимогам статей 263-265 ЦПК України.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		06 серпня 2001 року між Корпорацією «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» (кредитор) та                      ТОВ «Нерудтехпром Лтд» (позичальник) було укладено кредитний договір № 060801, відповідно до пункту 1.1. якого, кредитор надав позичальнику кредит у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії для будівництва та введення               в експлуатацію автозаправної станції з готелем на 314 кілометрі автомобільної дороги Київ-Чоп (с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області)                                      з максимальним лімітом лінії у розмірі 500 000 доларів США на умовах,                     визначених договором, зі сплатою 10 % річних з розрахунку амортизації грошових коштів - 10 років. За отримані від кредитора кошти ТОВ «Нерудтехпром Лтд» збудувало автозаправну станцію з готелем на 314 кілометрі автомобільної дороги Київ-Чоп у с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області. Збудований готель мав приналежність - нежитлове приміщення дизельної, розташоване поряд з будівлею готелю-бару, в якій знаходиться дизельний генератор аварійного електропостачання.
		 
		Рішенням Господарського суду Рівненської області від 08 червня 2015 року                                у справі № 918/1136/14 позов Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» до                              ТОВ «Нерудтехпром Лтд» про стягнення боргу задоволено частково.
		Стягнуто з ТОВ «Нерудтехпром Лтд» на користь Корпорації «Лоуренс Гес                                   енд Оіл, Інк»359 530,24 доларів США, з яких: 99 000 доларів США боргу                                              та 260 530,24 доларів США процентів (201 374,35 доларів США - проценти станом          на час підписання додаткової угоди від 09 серпня 2008 року та                                                           59 155,89 доларів США - проценти, нараховані за період часу з 10 серпня 2008 року до 31 липня 2014 року), та 73 080 грн судового збору (том 1, а. с. 41-46).
		 
		06 серпня 2015 року Господарським судом Рівненської області видано наказ                            № 918/1136/14 про примусове виконання вказаного рішення (том 1, а. с. 17).
		 
		Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Велесик Т. М. від 13 листопада 2015 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області № 918/1136/14 від 06 серпня 2015 року  про стягнення з ТОВ «Нерудтехпром Лтд» на користь Корпорації «Лоуренс                             Гес енд Оіл, Інк» 359 530,24 доларів США, з яких: з 99 000 доларів США боргу та                      260 530,34 доларів США процентів та 73 080 грн судового збору (том 1, а. с. 18).
		 
		13 листопада 2015 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Велесик Т. М. накладено арешт на все майно, яке належить боржнику ТОВ «Нерудтехпром Лтд»                                              та заборонено його відчуження у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1  (том 1, а. с. 19).
		 
		04 лютого 2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Велесик Т. М. у межах виконавчого провадження                      № НОМЕР_1 складено акт опису та арешту майна - будівлі готелю-бару загальною площею 1 096 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 , та передано його на відповідальне зберігання представнику стягувача - ОСОБА_8 (том 1, а. с. 23-24).
		 
		Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Вознюк І. Я. від 27 лютого 2017 року передано стягувачу Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» у рахунок погашення боргу за наказом Господарського суду Рівненської області № 918/1136/14 від 06 серпня 2015 року наступне майно: будівля готелю-бару за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ТОВ «Нерудтехпром Лтд», оскільки електронні торги з його реалізації тричі не відбулися (том 1, а. с. 25).
		 
		Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 28 вересня                          2018 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду                             від 28 лютого 2019 року та постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року                        у справі № 570/4217/17, позов Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» до Комунального підприємства «Здолбунівське реєстраційне бюро» Здолбунівської районної ради Рівненської області (далі - КП «Здолбунівське реєстраційне бюро»), ТОВ «Нерудтехпром Лтд», ТОВ «Сачаквуд», ОСОБА_4 , ПП «Компанія КСМ», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Бештинарського О. В. про визнання незаконними рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і їх скасування, витребування майна із чужого незаконного володіння задоволено. 
		Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_6 будівлю готелю-бару на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1234184356246, на користь Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» (Сполучені Штати Америки).
		Визнано незаконними та скасовано:
		- рішення державного реєстратора КП «Здолбунівське реєстраційне бюро» Семенюка М. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26 квітня 2017 року, індексний номер 34947474, на підставі якого                             18 квітня 2017 року проведено державну реєстрацію права власності                                          ТОВ «Сачаквуд» (номер запису про право власності 20151856);
		- рішення державного реєстратора КП «Здолбунівське реєстраційне бюро» Семенюка М. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 квітня                        2017 року, індексний номер 34947913, на підставі якого 18 квітня 2017 року проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 (номер запису про право власності 20152083);
		- рішення державного реєстратора КП «Здолбунівське реєстраційне бюро» Семенюка М. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 серпня                     2017 року, індексний номер 36826262, на підставі якого 22 серпня 2017 року проведено державну реєстрацію права власності ПП «Компанія «КСМ» (номер запису про право власності 22084373);
		- рішення державного реєстратора КП «Здолбунівське реєстраційне бюро» Семенюка М. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 серпня                    2017 року, індексний номер 36856159, на підставі якого 29 серпня 2017 року проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 (номер запису про право власності 22114111);
		- рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Бештинарського О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 вересня 2017 року, індексний номер 37302796, на підставі якого зареєстровано право спільної часткової власності на будівлю готелю-бару по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 (номер запису про право власності 22556051);
		- рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Бештинарського О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 вересня 2017 року, індексний номер 37302796, згідно з яким на підставі договору               купівлі-продажу від 27 вересня 2017 року зареєстровано право приватної спільної часткової власності (1/2 частка) на будівлю готелю-бару по АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 (номер запису про право власності 22556052);
		- рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Бештинарського О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 вересня 2017 року, індексний номер 37311444, згідно з яким на підставі договору                          купівлі-продажу від 28 вересня 2017 року зареєстровано право приватної власності (1/2 частка) на будівлю готелю-бару АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 (номер запису про право власності 22564289).
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (том 1, а. с. 47-61).
		 
		07 грудня 2018 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В. І. Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк»видано свідоцтво про набуття прав власності на майно боржника, реалізація якого не відбулася,                              що зареєстровано у реєстрі за № 2315, а саме - на будівлю готелю-бару, загальною площею 1 096 кв. м, що розташована в АДРЕСА_1                    (зміна поштової адреси відбулася на підставі рішення виконавчого комітету Білокринницької сільської ради Рівненського району Рівненської області                                 від 08 серпня 2017 року № 153) (том 1, а. с. 27).
		 
		Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07 грудня 2018 року № 148633597 07 грудня                      2018 року зареєстровано право власності Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк»на будівлю готелю-бару, загальною площею 1 096 кв. м, що розташована у АДРЕСА_1                              (том 1, а .с. 27 зворот).
		 
		Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24 травня 2019 року № 167924389 державним реєстратором Насанович Н. А. 22 травня 2019 року зареєстровано право власності ОСОБА_3 на нежитлову будівлю, загальною площею 11,2 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 31).
		 
		Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23 квітня                2020 року № 207384899 державним реєстратором виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області              Насанович Н. А. було проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нежитлову будівлю загальною площею 11,2 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1                    (том 1, а. с. 36).
		 
		Підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно зазначено: договір комісії від 16 серпня 2004 року, укладений між ТОВ «Нерудтехпром Лтд» та ОСОБА_3 та акт прийому-передачі від 12 серпня   2005 року.
		 
		Відповідно до пункту 1.1. договору комісії від 16 серпня 2004 року, що укладений між ТОВ «Нерудтехпром Лтд» (комісіонер) та  ОСОБА_3 (комітент) з метою набуття права власності на нерухоме майно, визначене цим договором, комітент як довіритель уповноважує комісіонера як повіреного вчинити правочин на створення нерухомого майна та організувати будівництво об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1                 (том 1 а. с. 28-29).
		 
		Комісіонер за плату виконує цей договір у якості правомочної особи, що від власного імені здійснює фактичні дії щодо будівництва та/або вчиняє правочини                з метою організації будівництва, введення в експлуатацію нерухомості та підготовки документації для оформлення права власності комітента на об`єкти нерухомості                      у органі місцевого самоврядування (пункт 1.1. договору комісії від 16 серпня               2004 року).
		 
		Розділом 5 договору комісії від 16 серпня 2004 року встановлено порядок виконання договору: комітент з метою набуття у власність нерухомості                        здійснює безготівковий переказ коштів на наступних умовах та в наступних розмірах: 8 700 грн при вводі об`єкта в експлуатацію.
		 
		Відповідно до технічного паспорту на будівлю готелю-бару за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленому бюро технічної інвентаризації та незалежної оцінки станом на 04 травня 2023 року, на земельній ділянці, площею 0,4322 га, за адресою: АДРЕСА_1 , розміщено наступні будівлі та споруди:
		«В-3» - будівля готелю-бару, з підвалом «Пд», прибудовою «в», вхідними сходами «в1», «в4» та «в62, приямками «в22 та «в32, входом до підвалу «в5»; «Г» - генераторна, площею приміщення 11,2 кв. м, «Д» - трансформаторна, № 4, № 5, № 6 та № 7 - каналізаційні колодязі, № 8, № 9, № 10 та № 11- водопровідні колодязі,                       II - закрита стоянка для легкових автомобілів, стоянка для великогабаритних автомобілів - ІІІ; 1, 2, 3, 4, 5 - вуличне освітлення (том 2, а. с. 31-36).
		 
		На розбивочному плані автозаправочного комплексу в с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області, виготовленому «Рівнеархпроект», позначено будівлю під номером 9 як дизельна (том 1, а. с. 64), на плані земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленому сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_7                  цю дизельну позначено, як генераторну (том 2, а. с. 49), на схемі розташування будівель та споруд технічного паспорту на будівлю готелю-бару за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленому бюро технічної інвентаризації та незалежної оцінки цю ж будівлю позначено як генераторна під літерою «Г» (том 2, а. с. 51).
		 
		Згідно з висновком експерта від 07 червня 2023 року № 31/23 за результатами судової будівельно-технічної експертизи, складеного судовим експертом Сапуновою А. І., на замовлення Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк», об`єкт, площею 11,2 кв. м, розташований на земельній ділянці, площею 0,4322 га, за адресою: АДРЕСА_1 в (зареєстрований як нежитлова будівля загальною площею 11,2 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) є нерухомим майном (будівлею). За функціональним призначенням цей об`єкт (генераторна під літерою «Г»), площею 11,2 кв. м, слугує додатковим (резервним) джерелом електроенергії для будівлі готелю-бару                         літ. «В-3» (том 2, а. с. 41-61).
		 
		Експерт у висновку від 07 червня 2023 року № 31/23 зазначив, що об`єкт дослідження - будівля (генераторна під літерою «Г»), площею 11,2 кв. м, розташована на земельній ділянці, площею 0,4322 га, за адресою: АДРЕСА_1 в є приналежністю до головної речі - будівлі під літерою «В-3» - готелю-бару і слугує як будівля, в якій розміщено устаткування для додаткового (резервного) джерела електроенергії готелю-бару.
		 
		2.    Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій                   статті 389 ЦПК України.
		 
		Відповідно пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою              статті 411 цього Кодексу.
		 
		Касаційна скарга  ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом                      Штогрін В. С., задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи                                   з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним                     і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.
		 
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу                   (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
		 
		Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		 
		Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
		 
		Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
		 
		Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		 
		Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
		 
		Згідно з вимогами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		 
		Статтею 331 ЦК України врегульовано набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва: право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
		 
		Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації (абзац другий частини другої статті 331 ЦК України).
		 
		Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, забезпечення визнання та захисту державою таких прав, урегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також прийнятим на його виконання Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року                     № 1127.
		 
		Згідно із частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		 
		Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним                      є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
		 
		Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду                       від 12 березня 2019 у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18).
		 
		Державній реєстрації прав, зокрема, підлягає право власності (стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
		 
		Обов`язки державного реєстратора при здійсненні реєстраційних дій визначені                          у статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якою реєстратор зобов`язаний, зокрема: встановити відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевірити відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; перевірити наявність обтяжень прав на нерухоме майно.
		 
		Перевірка документів на наявність підстав, зокрема, для прийняття відповідних рішень є одним з етапів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 4 частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
		 
		Згідно із частиною другою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2        частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
		 
		Пункт 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного                                        в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
		 
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
		 
		Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої                                           статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		 
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування                                         (частина перша статті 77 ЦПК України).
		 
		Згідно із частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам                  в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).
		 
		Апеляційний суд, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, надавши оцінку доводам сторін, дослідивши та надавши правову оцінку всім наявним у справі доказам, у тому числі й висновку судової будівельно-технічної експертизи                                   від 07 червня 2023 року № 31/23, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних                  у справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що нежитлова будівля загальною площею 11,2 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є нерухомим майном (будівлею), за функціональним призначенням, як генераторна, площею 11,2 кв. м,                і слугує додатковим (резервним) джерелом електроенергії для будівлі готелю-бару за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є Корпорація «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк».
		 
		Частково задовольняючи позовні вимоги Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк», апеляційний суд виходив із того, що Корпорація «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» на підставі свідоцтва про набуття права власності на майно боржника, реалізація якого не відбулася від 07 грудня 2018 року є власником готелю-бару за адресою: АДРЕСА_1     (зміна поштової адреси відбулася на підставі рішення виконавчого комітету Білокринницької сільської ради Рівненського району Рівненської області                                       від 08 серпня 2017 року № 153), тому саме позивач є власником допоміжного до готелю приміщення генераторної, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а незаконна державна реєстрація за ОСОБА_3 права приватної власності на спірне приміщення позбавляє позивача правомочності розпорядження своїм майном.
		 
		Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
		 
		У статті 186 ЦК України визначено, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
		 
		За змістом статей 186, 190, 316 ЦК України право власності особи виникає на окрему, самостійну річ. Отже, розглядаючи відповідні спори, суди мають враховувати, що приналежність головної речі не може бути окремим об`єктом права власності, а лише слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (див.: постанову Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі                               № 910/8903/16).
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі.
		 
		У постанові Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 401/2975/20 (провадження № 61-6435св23) зазначено, що приналежність до головної речі самостійно не реєструється, як окремий об`єкт нерухомого майна. У такому випадку державному реєстратору необхідно відмовити у державній реєстрації права власності на об`єкт, який є приналежністю головної речі.
		 
		За таких обставин апеляційний суд, частково задовольняючи позовні вимоги Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк», дійшов обґрунтованого висновку про те, що державний реєстратор повинен був відмовити ОСОБА_3 у державній реєстрації права власності на спірну нежитлову будівлю.
		 
		Судом була надана оцінка висновку судової будівельно-технічної експертизи                                   від 07 червня 2023 року № 31/23в сукупності з іншими доказами відповідно до вимог статті 89 ЦПК України.
		 
		Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про незабезпечення повного та всебічного розгляду справи апеляційним судом та неврахування наявних                                   у матеріалах справи доказів, оскільки вважає, що суд встановив обставини справи в достатньому обсязі для правильного її вирішення та ухвалення законного судового рішення по суті спору.
		 
		Доводи касаційної скарги про обрання позивачем неналежного способу захисту колегією суддів відхиляються, оскільки, враховуючи фактичні обставини конкретно цієї справи, характер порушеного права позивача, Верховний Суд вважає, що                          у цьому випадку Корпорацією «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» обрано належний спосіб захисту своїх прав, який повністю відновлює порушене право позивача та вирішує правовідносини сторін, а апеляційний суд, в ефективний спосіб захистив порушені права позивача.
		 
		При цьому задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на приналежність до головної речі. Це відновить становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4               частини другої статті 16 ЦК України. 
		 
		Посилання касаційної скарги заявника на застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду                          від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19),                         від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі                         № 925/642/19 та від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, є безпідставними, оскільки висновки у цих справах та у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин,                             є різними, у зазначеній справі суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи                              їх у сукупності.
		 
		Наведені в обґрунтування касаційної скарги доводи, не можуть бути підставами для скасування постанови апеляційного суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, зводяться виключно до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див.: постанову Великої Палата Верховного Суду                              від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).
		 
		Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки апеляційним судом належно досліджено всі зібрані у справі докази та надано їм правильну правову оцінку, отже, спір вирішено                             з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
		 
		Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають,                 то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду в оскаржуваній частині - без змін.
		 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено                        з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то судові витрати, понесені              у зв`язку з переглядом цієї справи в суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Штогрін Вікторією Святославівною, залишити без задоволення.
		 
		Постанову Рівненського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року в частині позовних вимог Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» про скасування рішення державного реєстратора залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,  є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий   Судді:Д. Д. Луспеник   І. Ю. Гулейков   Б. І. Гулько   Г. В. Коломієць   Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...