Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1513/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них; про державну власність, з них; щодо оренди.
Надіслано судом: 02.04.2025. Зареєстровано: 03.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2025.
Дата набрання законної сили: 26.05.2025 (частково)
Результат оскарження 26.05.2025 Східний апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		19.03.2025 Справа №905/1513/24 
		Господарський суд Донецької області у складі:
		судді Лободи Т.О. 
		при секретарі судового засідання Мухіній А.С.,
		розглянувши справу 
		за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях , м. Харків, код 43023403,
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго", код 23343582, в особі Структурної одиниці Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" "Підприємство робочого постачання "Енерготорг", код 00132724,
		до ОСОБА_1 , с. Трудівське Волноваського району Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 ,
		про стягнення заборгованості, розірвання договору та повернення майна,
		за участю представників учасників справи: 
		позивача  Лопачук Н.І.,
		відповідача та третьої особи - не з`явились,
		ВСТАНОВИВ :
		Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд:
		- стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 179 820,62 грн та пені у сумі 29 766,74 грн;
		- розірвати Договір оренди від 30.12.2021 № 0450Д/2021 укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях та фізичною особою  підприємцем Анциферовим Артуром Адольфовичем на державне майно  нежитлові вбудовані приміщення з ганком загальною площею 78,6 кв. м магазину "Чорнобильський" (інвентарний № 14, реєстровий номер 23343582.101.ЦЕШНМЮ245), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що обліковується на балансі Структурної одиниці Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" "Підприємство робочого постачання "Енерготорг" та не увійшло до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго";
		- зобов`язати фізичну особу ОСОБА_1 вчинити певні дії, а саме: повернути державне майно  нежитлові вбудовані приміщення з ганком загальною площею 78,6 кв.м магазину "Чорнобильський" (інвентарний № 14, реєстровий номер 23343582.101.ЦЕШНМЮ245), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом підписання акту повернення з оренди з Балансоутримувачем  Структурною одиницею Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" "Підприємство робочого постачання "Енерготорг". 
		В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди № 0450Д/2021 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності в частині своєчасної сплати орендної плати, у зв`язку з чим договір підлягає розірванню, а державне майно поверненню.
		29.11.2024 до суду від позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
		Вказані документи прийняті судом та долучені до матеріалів справи.
		Господарський суд Донецької області ухвалою від 04.12.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/1513/24; залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" в особі Структурної одиниці Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" "Підприємство робочого постачання "Енерготорг"; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 07.01.2025 10:30 год; встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
		Господарський суд Донецької області ухвалою від 04.12.2024 зобов`язав Міністерство соціальної політики України у строк протягом п`яти днів з моменту отримання цієї ухвали надати відомості про реєстрацію в якості внутрішньо переміщеної особи фізичної особи фізичної особи Анциферова Артура Адольфовича, а також інформацію про Управління праці та соціального захисту населення, яким було здійснено реєстрацію про взяття на облік такої особи.
		10.12.2024 та 16.12.2024 до суду надійшла відповідь Міністерства соціальної політики України про те, що станом на 09.12.2024 в ЄІБД ВПО інформація щодо запитуваної особи відсутня.
		Господарський суд Донецької області ухвалою від 07.01.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 29.01.2025 о 10:30 год.
		Господарський суд Донецької області ухвалою від 29.01.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 12.02.2025 о 12:30.
		07.02.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач зазначає, що акт приймання-передачі майна підписується між орендарем та балансоутримувачем одночасно з підписанням Договору. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті. Позивач посилається на умови п. п. 4.1. розділу II "Незмінювані умови договору", відповідно до яких у разі припинення договору орендар зобов`язаний, зокрема, звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Відповідно до п. 4.3 розділу II "Незмінювані умови договору" майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем або орендодавцем та орендарем акта повернення з оренди орендованого Майна. Пунктом 2 наказу Фонду державного майна України від 27.12.2023 № 2312 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 22.12.№2049" внесені зміни до примірної форми акта повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 22.12.2020 № 2049 "Про затвердження Інструкції щодо здійснення заходів, пов`язаних з припиненням договорів оренди та поверненням з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності", виклавши її в новій редакції. Примірною формою Акта повернення, що затверджена наказом Фонду державного майна України від 22.12.2020 № 2049 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 27.12.2023 № 2312), встановлено що орендар передає, а балансоутримувач приймає із строкового платного користування нерухоме/інше окреме індивідуально визначене майно, що належить до державної власності. 
		Господарський суд Донецької області ухвалою від 12.02.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.03.2025 о 10:30.
		Господарський суд Донецької області ухвалою від 05.03.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 19.03.20254 об 11:00.
		Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, зазначених у позові, просив суд їх задовольнити.
		Суд встановив, що відповідач по даній справі не з`являвся ні в підготовчі засідання, ні в судові засідання з розгляду справи по суті, про дату, час та місце проведення судових засідань, в тому числі і про оголошення перерви в розгляді справи по суті на 19.03.2025, був повідомлений шляхом направлення відповідних ухвал на поштову адресу місцезнаходження об`єкта оренди, однак всі ухвали повернуті до суду без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". 
		Суд зазначає, що місцезнаходженням відповідача є с. Трудівське Волноваського району, Донецької області. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, вся територія Волноваської міської територіальної громади Донецької області (до складу якої входить с. Трудівське) включена до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, дата початку тимчасової окупації  10.03.2022. З огляду на тимчасову окупацію та припинення направлення поштової кореспонденції до деяких відділень Укрпошти, в тому числі до с. Трудівське, зважаючи про відсутність зареєстрованого кабінету відповідача в системі "Електронний суд", направлення відповідачу ухвал суду у встановлений чинним законодавством спосіб є неможливим, а тому про дату, час та місце проведення судового засідання відповідача було додатково повідомлено шляхом направлення ухвали суду на електронну пошту відповідача, вказану ним в Договорі оренди, та шляхом публікації оголошення на сайті Господарського суду Донецької області.
		Третя особа в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена шляхом доставлення відповідних ухвал суду до особистого електронного кабінету ПАТ "Донбасенерго" в системі "Електронний суд". 
		Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
		Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та третьої особи.
		Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
		Згідно з частиною першою статті 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. У статтях 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.
		Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Предметна і суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена у статті 20 ГПК України.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
		Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
		Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 916/2791/16 (провадження № 12-141гс18) зроблено висновки про те, що спір є підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі правової норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми права, що безпосередньо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
		При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суб`єктного складу такого спору, суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Згідно з частинами першою, другою статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
		Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
		Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
		Частиною першою статті 128 ГК України визначено, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
		Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.
		Вказані правові висновки сформовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18 (провадження № 12-37гс19).
		Відповідно до частини першої статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.
		Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).
		Отже, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.
		У постанові Верховного Суду від 07 березня 2023 року у справі № 904/587/22 вказано, що наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації ФОП така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських. Наявність такого статусу (ФОП) в особи, яка є стороною у справі, не підтверджує те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи підприємцем вона виступає в такому статусі у всіх правовідносинах. Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.
		Велика Палата Верховного Суду у постановах від 25 червня 2019 року у справі № 904/1083/18 та від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 дійшла висновків про належність спорів до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, наголосивши на тому, що з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
		Предметом спору у цій справі є порушене право Регіонального відділення Фонду держмайна України по Донецькій та Луганській областях як власника нерухомого майна на отримання орендної плати у передбачених розмірі та строку.
		На момент укладення Договору оренди № 0450Д/2021 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 30.12.2021 відповідач Анциферов Артур Адольфович був зареєстрований як ФОП, цей договір він уклав як ФОП.
		Об`єктом оренди є нежитлові вбудовані приміщення з ганком загальною площею 78,6 кв.м магазину "Чорнобильський", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке може бути використане за цільовим призначенням на розсуд орендаря, за винятком кількох цільових призначень. Тобто, цільовим призначенням спірного нерухомого майна є комерційне використання, що узгоджувалося з видами економічної діяльності відповідача, зокрема: 47.62 Роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах (основний), 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
		07.06.2022 Анциферов Артур Адольфович припинив підприємницьку діяльність ФОП за його ж рішенням.
		Таким чином, у Анциферова Артура Адольфовича як суб`єкта господарювання виникло зобов`язання за Договором оренди з виплати орендної плати за використання нерухомого майна в комерційних цілях, і це зобов`язання у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинилося.
		Отже, даний спір належить до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.
		Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Анциферовим Артуром Адольфовичем (Орендар) укладено Договір оренди № 0450Д/2021 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. розділу ІІ "Незмінювані умови договору" якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 умов. 
		Об`єктом оренди є нежитлові вбудовані приміщення з ганком загальною площею 78,6 кв.м магазину "Чорнобильський" (інвентарний № 14, реєстровий номер 23343582.101.ЦЕШНМЮ245), розташованого за адресою: Донецька обл., м. Курахове, вул . Пушкіна, 1А, що обліковується на балансі Структурної одиниці ПАТ "Донбасенерго" "Підприємство робочого постачання "Енерготорг" та не увійшов до статутного капіталу ПАТ "Донбасенерго" (п.4.1 Договору розділу І "Змінювані умови договору"  далі  Умови). 
		Згідно з п. 2.1 розділу І "Незмінювані умови договору" орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі майна підписується між Орендарем та Орендодавцем одночасно з підписанням цього Договору. 
		Відповідно п. 3.1 Розділу ІІ "Незмінювані умови Договору" та п. 9 Розділу І "Змінювані умови Договору" встановлено, що орендна плата становить 7 050,00 грн. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. 
		Якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року (п. 3.2 Незмінюваних умов договору).
		Пунктом 3.3 Розділу ІІ "Незмінювані умови Договору" сторони погодили, що Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 умов (до державного бюджету  100 відсотків, Балансоутримувачу  не застосовується) щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди  для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.
		Відповідно до пунктів 3.7-3.8 Розділу ІІ "Незмінювані умови Договору" орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем (в частині, належній державному бюджету). На суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати. 
		Сторони погодили, що припинення договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності) (п. 3.10 Незмінюваних умови Договору). 
		Відповідно до п.4.1. Розділу ІІ "Незмінювані умови Договору", у разі припинення договору Орендар зобов`язаний: звільнити протягом трьох робочих днів орендоване Майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити Балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди; відшкодувати Балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря (і в межах сум, що перевищують суму страхового відшкодування, якщо воно поширюється на випадки погіршення стану або втрати орендованого майна) або в разі демонтажу чи іншого вилучення невід`ємних поліпшень/капітального ремонту.
		Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем або Орендодавцем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п. 4.3 Незмінюваних умов Договору).
		Відповідно до п. 12.1 Змінюваних умов Договору строк дії договору  5 років з дати набрання чинності цим Договором.
		Цей Договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п. 12.1 Незмінюваних умов Договору).
		Умови цього Договору зберігають силу протягом всього строку дії Договору, в тому числі у разі, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, крім випадку, передбаченого пунктом 3.7 Договору, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати  до виконання зобов`язань (п.12.2. Незмінюваних умов Договору).
		Згідно з умовами п. 12.6.7 Розділу ІІ "Незмінювані умови Договору" - договір припиняється на вимогу будь-якої із сторін цього договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством. 
		Сторони узгодили в п. 12.7.1 Розділу ІІ "Незмінювані умови Договору", що договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці. 
		Про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи
		Орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору, Орендодавець повідомляє Орендареві листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п`яти робочих днів, якщо порушених стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні Орендодавцем або Балансоутримувачем контролю за використання майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти Орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна.
		Якщо протягом встановленого у приписі часу Орендар не усунув порушення, Орендодавець надсилає Орендарю лист, у якому повідомляє Орендареві про дострокове припинення договору на вимогу Орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.
		Договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання Орендодавцем Орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає Орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також на адресою орендованого Майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу Орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні Орендодавця. (п. 12.8 Розділу ІІ "Незмінювані умови Договору"). 
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акта приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 26.01.2022 Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно  нежитлові вбудовані приміщення з ганком магазину "Чорнобильський" (інвентарний №14, реєстровий номер 23343582.101.ЦЕШНМЮ245), що знаходиться за адресою  Донецька обл., м. Курахове, вул. Пушкінська, 1А, загальною площею 78,6 кв.м.
		Суд зазначає, що Договір та акт приймання-передачі в оренду підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.
		Позивач звернувся до відповідача з листом №20-03-02-1882ВС від 30.11.2023 "Щодо договору оренди", в якому зазначив, що Регіональним відділенням забезпечено нарахування орендної плати по Договору оренди №0450Д/2021 від 30.12.2021 згідно з п.1 Постанови № 634 КМУ, починаючи з 24.02.2022. При цьому, станом на 29.11.2023 заборгованість з орендної плати перед державним бюджетом складає 101 767,28 грн. За несвоєчасне перерахування орендної плати нарахована пеня у розмірі 15 867,84 грн. В листі позивач просить відповідача, зокрема, вжити вичерпні заходи щодо погашення заборгованості перед Державним бюджетом України, сплатити пеню. Вказаний лист був направлений відповідачу за адресою орендованого майна м. Курахове, однак повернувся на адресу позивача без вручення з відміткою "за закінченням терміну зберігання". 
		До матеріалів справи додано лист позивача №20-03-1882ВС від 14.11.2024 "Щодо договору оренди", в якому Регіональне відділення повідомило відповідача про те, що відповідно до Постанови КМУ №634 Орендаря звільнено від орендної плати за період з 24.02.2022 по 31.12.2022, нараховано орендну плату 100% за період з 01.01.2023 по 07.05.2024 включно, з 08.05.2024 орендна плата нараховується у розмірі 50% розміру орендної плати, встановленої договором оренди та 01.10.2024 (1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій) оренда плата не нараховується по 1 числа місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до переліку. Станом на 13.11.2024 заборгованість Орендаря із сплати орендної плати перед державним бюджетом складає 179 820,62 грн та 29 766,74 грн пені. В листі позивач просить вжити вичерпних заходів щодо погашення заборгованості перед Державним бюджетом України та сплатити пеню.
		Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" листом №01-17/01736 від 13.12.2024 повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна по Донецькій та Луганській областях про те, що Правління ПАТ "Донбасенерго" 13.02.2024 (протокол №2024/02-01) прийняте рішення щодо надання згоди СО ПАТ "Донбасенерго" "ПРП "Енерготорг" на призупинення виробничої діяльності у м. Курахове Донецької області. У зв`язку з цим повідомляє, що товариство не може забезпечити збереження державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ПАТ "Донбасенерго" і яке розташоване (зберігається) в м. Курахове та обліковується на балансі СО ПАТ "Донбасенерго" "ПРП "Енерготорг". 
		Відповіді на звернення позивача від відповідача не надходило, погашення заборгованості повністю чи частково у строк встановлений листом і на даний час здійснено не було, що зумовило звернення позивача з даним позовом про стягнення заборгованості з орендної плати та нарахованої пені, розірвання Договору оренди та повернення орендованого майна. 
		Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
		Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
		Як встановив суд, 30.12.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Анциферовим Артуром Адольфовичем (Орендар) укладено Договір оренди № 0450Д/2021 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.
		Об`єктом оренди є нежитлові вбудовані приміщення з ганком загальною площею 78,6 кв.м магазину "Чорнобильський", розташованого за адресою: Донецька обл., м. Курахове, вул . Пушкіна, 1А.
		Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а також Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним.
		За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (ст. 283 ГК України)
		Відповідно до приписів статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
		Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
		Суд зазначає, що Договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 0450Д/2021 від 30.12.2021 підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.
		На виконання умов п. 2.1 Розділу ІІ "Незмінювані умови Договору" 26.01.2022 позивач передав, а відповідач прийняв за актом приймання-передачі в оренду нерухоме майно. 
		Частинами 1 та 4 статті 286 Господарського кодексу України унормовано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
		Відповідно до частини 5 статті 762 Цивільного кодексу України, плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
		Згідно з приписами частини 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
		Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. (ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна")
		Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.
		За умовами п. 9.1 Умов місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, становить 7 050,00 грн без податку на додану вартість. 
		Якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року (п. 3.2 Розділу ІІ "Незмінювані умови Договору").
		Річний індекс інфляції за 2021 рік становить 110,0 %, за 2022 рік - 126,6 %, за 2023 рік  105,1 %, за 2024 рік  112,0 %, таким чином місячна орендна плата складає у 2022 році  7 755,00 грн, у 2023 році  9 817,83 грн, у 2024 році  10 318,54 грн.
		Згідно з п. 3.3 Розділу ІІ "Незмінювані умови Договору" орендар сплачує орендну до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 умов (до державного бюджету  100 відсотків, Балансоутримувачу  не застосовується) щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди  для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону. 
		Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету на підставі рахунків орендодавця. Орендодавець надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу (п. 3.4 Розділу ІІ "Незмінювані умови Договору").
		Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази виставлення та направлення рахунків відповідачу. Проте, суд враховує, що умовами спірного Договору оренди не встановлено настання строку оплати орендної плати в залежності від виставлення рахунків.
		Умовами спірного Договору оренди сторони чітко зазначили, що орендар сплачує орендну плату до державного бюджету щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди, а тому наявність або відсутність доказів виставлення та направлення рахунків на адресу відповідача не звільняє відповідача від обов`язку сплатити орендну плату з урахуванням умов Договору оренди № 0450Д/2021 від 30.12.2021.
		Матеріалами справи підтверджується, що відповідач отримав у користування орендоване приміщення.
		Суд також враховує, що 07.06.2022 Анциферов Артур Адольфович припинив підприємницьку діяльність за власним рішенням, однак не повідомив про це позивача (відповідні докази відсутні). Матеріали справи також не містять доказів звернення відповідача до позивача з питання розірвання або припинення дії Договору № 0450Д/2021 від 30.12.2021. Орендоване приміщення не було повернуто ні позивачу, ні третій особі, а отже перебувало в користуванні відповідача протягом всього спірного періоду, доказів протилежного матеріали справи не містять. Відповідачем не доведено, що він не використовував та/або не міг використовувати орендоване майно в спірний період.
		За змістом статей 51, 52, 598 - 609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
		Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
		Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондуються зі статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
		Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
		Кабінетом Міністрів України 27 травня 2022 прийнята постанова № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (далі - Постанова № 634).
		Відповідно до пункту 1 Постанови № 634, в редакції, що діяла до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 № 512 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634" (далі Постанова № 512), на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати, зокрема, орендарі державного і комунального майна, які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (зокрема, Донецька область).
		Договір оренди № 0450Д/2021 від 30.12.2021 набрав чинності 30.12.2021.
		Підпунктом 5 пункту 1 Кабінету Міністрів України N 634 від 27.05.2022 передбачено, що звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до пункту 1 Постанови № 634 здійснюється без окремого рішення орендодавця.
		Відповідно до пункту 16 Постанови № 634 від 27.05.2022 орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї Постанови, починаючи з 24.02.2022.
		Постанова Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" набрала законної сили 01.06.2022.
		З огляду на наведене, відповідач був звільнений від сплати орендної плати з 24.02.2022 по 31.12.2022 на підставі підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану".
		З наданого розрахунку, вбачається, що позивач не здійснював у вказаний період нарахування орендної плати.
		Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з січня 2023 року по вересень 2024 року (включно). 
		Позивач посилається на те, що пунктом 1 Постанови № 634 (в редакції до 07.05.2024) не було врегульоване питання скасування орендної плати на період з 01.01.2023 по 07.05.2024, а тому за період з 01.01.2023 по 07.05.2024 Регіональним відділенням на підставі умов Договору оренди нараховано орендну плату в розмірі 100 %.
		Позивач також посилається на те, що в подальшому Кабінетом Міністрів України 07 травня 2024 року було прийнято постанову № 512, якою внесено зміни до Постанови № 634, з урахуванням яких з 08.05.2024 ( моменту набрання чинності Постановою № 512) здійснено нарахування орендної плати до 30.09.2024 в розмірі 50 % .
		З 01.10.2024 нарахування орендної плати не проводилось відповідно до Постанови № 634 зі змінами, внесеними Постановою № 512, оскільки населений пункт, де розташоване орендоване майно, було визнано територією активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
		Суд не погоджується з вищевикладеною позицією щодо нарахування відповідачу орендної плати в розмірі 100% за період з 01.01.2023 по 07.05.2024, виходячи з наступного.
		Так, як вже зазначив суд, згідно підпункту 1 пункту 1 Постанови КМУ № 634 в редакції від 27.05.2022 на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати, зокрема, орендарі державного і комунального майна, які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (зокрема, Донецька область).
		Вказана редакція діяла до внесення змін (07.05.2024) до постанови № 634.
		Згідно підпункту 4 пункту 1 Постанови КМУ № 634 в редакції від 27.05.2022 на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше:
		орендарям єдиних майнових комплексів (їх структурних підрозділів), крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 75 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації);
		орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації);
		орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 р. і 30 травня 2022 р. відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту.
		Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 "Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану", до переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, включено м. Курахове Донецька область.
		Вказаний наказ втратив чинність 13.01.2023 згідно з Наказом міністерства Юстиції України № 5840/5 від 27.12.2022 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства юстиції України від 01 квітня 2022 року № 1307/5".
		З 08.05.2024 до Постанови № 634 Кабінетом України внесені зміни Постановою № 512.
		Згідно Постанови № 512 підпункт 1 пункту 1 Постанови КМУ № 634 викладений в новій редакції, цим пунктом передбачено, що фізичним особам та фізичним особам - підприємцям, призваним або прийнятим на військову службу після введення воєнного стану до його припинення чи скасування, не здійснюється нарахування плати за оренду державного та комунального майна за період з 1 числа місяця, в якому їх було призвано або прийнято на військову службу, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати закінчення проходження ними військової служби.
		Крім того, пункт 1 постанови № 634 доповнено підпунктом 1-1 такого змісту:
		1-1) орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку;.
		Вказаною Постановою № 512 встановлено, що нарахування орендної плати орендарям, визначеним підпунктом 1-1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", здійснюється з урахуванням змін, затверджених цією постановою, починаючи з 1 січня 2024 року. Надмірно сплачена зазначеними орендарями орендна плата підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів.
		Суд звертає увагу на те, що до підпункту 4 пункту 1 Постанови № 634 з 27.05.2022 ніяких змін не вносилось.
		Проаналізувавши положення Постанови КМУ № 634 як станом на дату її прийняття, так і з урахуванням внесених до неї змін, суд приходить до висновку, що така постанова прийняття для зменшення фактичного фінансового навантаження на орендарів державного та комунального майна у зв`язку з введенням в країні воєнного стану, для підтримання суб`єктів, які опинились в зоні бойових та можливих бойових дій, які несуть надмірний тягар у зв`язку з військовою агресією. При цьому законодавець на певний період звільнив від сплати орендної плати орендарів державного та комунального майна, яке знаходилось на території, на якій велися активні бойові дії або які були максимально наближені до лінії активних бойових дій. Так, від сплати орендної плати звільнялись усі орендарі державного та комунального майна, розташованого в Донецькій області, але щодо такого звільнення був встановлений присічний строк до 31.12.2022 року. В той же час усім іншим орендарям надавалась пільга щодо сплати орендної плати в розмірі 50%.
		Суд дійшов висновку, що з 01.01.2023 відповідач перестав відноситись до категорії осіб, які визначені в підпункті 1 пункту 1 Постанови КМУ № 634, оскільки вказаний пункт припинив свою дію через закінчення строку, на який він був прийнятий, так і через те, що вказаний підпункт стосувався орендарів майна, розташованого в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану, однак, відповідний наказ з визначення таких територій був скасований з 13.01.2023. В подальшому відбулось визначення територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російської Федерацією, згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
		Враховуючи, що згідно з підпунктом 4 пункту 1 Постанови КМУ № 634 всі орендарі, крім визначених в підпунктах 1-3, сплачують орендну плату в розмірі 50% , та з урахуванням того, що з 01.01.2023 відповідач перестав відноситись до категорії осіб, визначених в підпункті 1 пункту 1 даної постанови з наведених вище підстав, то суд вважає, що позивач мав нараховувати відповідачу орендну плату в розмірі 50 %, починаючи з 01.01.2023.
		Суд зазначає, що з 01.01.2023 положення орендарів державного та комунального майна, розташованого на території Донецької області, не покращилось, лінія фронту постійно рухалась зі збільшенням площі території Донецької області, яка опинялась у тимчасовій окупації, тобто діяльність усіх суб`єктів господарювання Донецької області значно утруднена у зв`язку з веденням на території України активних бойових дій. Суд зазначає, що ступень вірогідності загострення військової агресії в Донецький області протягом всього часу агресії, а також визнаний статус території розташування спірного майна як «територій можливих бойових дій» та загальновідома критична ситуація в Донецький області, яка триває з початку військової агресії, дають підстави вважати, що покладання на орендарів обов`язків 100 % оплати орендної плати в зоні обмежених можливостей суперечить державній політиці та цілям регулятора, які переслідуються введенням воєнного стану та застосуванням особливостей оренди майна на небезпечних територіях, на яких ведуться або які розташовані близько зон активних бойових дій, особливо за умови надання певних пільг у сплаті іншим орендарям, які знаходяться на всій території України.
		Суд ще раз акцентує увагу на тому, що загальновідомим є той факт, що територія Донецької області з початку воєнної агресії Російської Федерації та по теперішній час залишається територією особливо небезпечною та територією, яка зазнає значних руйнувань та наслідків незаконного вторгнення. Суд чітко розуміє стан суспільства в умовах озброєної агресії, коли виконання трудових, договірних обов`язків відійшло на інший план. Головним стало збереження життя, евакуація та допомога в здійсненні відсічі агресора.
		Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права  це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
		Суд також зазначає, що як судове рішення, так і правозастосовний акт повинні бути не лише законними, але й справедливими. В нормативно-правових актах мають закріплюватися норми права, які є результатом узагальнення найбільш важливих повторювальних суспільних відносин, а також засобом подолання шкідливої суспільної практики. Одночасно, нормативний документ не може врегулювати абсолютно всі ситуації, які можуть виникнути. 
		Суд вважає, що законодавець, надавши можливість звільнення орендарів державного та комунального майна, розташованого в Донецькій області, до 31.12.2022 та не вирішивши в подальшому питання щодо продовження терміну дії такого звільнення, надав можливість застосовувати до таких орендарів нарахування орендної плати в розмірі 50 відсотків орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
		Так, Курахівська міська територіальна громада за винятком с. Веселий Гай, с. Вовченка, с. Ганнівка, м. Гірник, сел. Гостре, с. Дальнє, с. Костянтинопольське, сел. Курахівка, сел. Острівське, с. Трудове, с. Успенівка, в період з 24.02.2022 по 05.09.2024 віднесена до території можливих бойових дій відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309. Починаючи з 06.09.2024 Курахівська міська територіальна громада за винятком с. Веселий Гай, с. Вовченка, с. Ганнівка, м. Гірник, сел. Гостре, с. Дальнє, с. Костянтинопольське, сел. Курахівка, сел. Острівське, с. Трудове, с. Успенівка віднесена до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
		Отже, в період з 01.01.2023 по 07.05.2024 відповідач зобов`язаний здійснювати сплату орендної плати за спірним договором оренди № 0450Д/2021 від 30.12.2021 в розмірі 50 % розміру орендної плати, встановленому у договорі з урахуванням її індексації, а нарахування її позивачем за даний період у розмірі 100% суперечить Постанові КМУ № 634, за період з 08.05.2024 по 31.08.2024 позивачем правомірно здійснено нарахування орендної плати за договором оренди № 0450Д/2021 від 30.12.2021 в розмірі 50 % розміру орендної плати, встановленому у договорі з урахуванням її індексації.
		Здійснивши перерахунок орендної плати за період з 01.01.2023 по 07.05.2024 виходячи з розміру 50% від орендної плати, встановленої в договорі з урахуванням її індексації суд дійшов висновку про правомірність нарахування орендної плати за такий період та в сумі 80 709,06 грн. З урахуванням наявності станом на 01.01.2023 переплати в сумі 6 228,85 грн залишок заборгованості за вказаний період складає 74 480,21 грн.
		Нарахування позивачем орендної плати за період з 08.05.2024 по 31.08.2024 в сумі 19 472,08 грн є правомірним. 
		Таким чином, заборгованість відповідача з орендної плати за період січень 2023 року - серпень 2024 року складає 93 952,29 грн.
		Щодо нарахувань позивачем суми орендної плати за вересень 2024 року суд зазначає, що в підпункті 1-1 пункту 1 Постанови № 634 з урахуванням Постанови № 512 визначено, що не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації. Враховуючи, що Курахівська міська територіальна громада, де знаходиться спірне орендоване майно, з 06.09.2024 була включена до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, то відповідач звільнений від сплати орендної плати за спірним договором з 01 вересня 2024 року, а отже заявлення до стягнення орендної плати за вересень 2024 року в сумі 5 159,27 грн є безпідставним.
		Суд зазначає, що доказів сплати заборгованості з орендної плати за спірним договором на час розгляду справи суду не надано, наявність заборгованості відповідачем не спростована, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 93 952,29 грн є правомірними та підлягають задоволенню. В іншій частині заявленої суми боргу суд відмовляє як безпідставно нарахованій.
		Як вбачається з позовної заяви, позивач також просить стягнути пеню у сумі 29 766,74 грн.
		Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. 
		Так, стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.
		У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
		Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. 
		Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
		Відповідно до пункту 3.8 Розділу ІІ "Незмінювані умови Договору" на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати. 
		Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд визнає його частково невірним, оскільки позивачем нарахована пеня на суми заборгованості без застосування знижки орендної плати у розмірі 50 % за період з 01 січня 2023 року по 07 травня 2024 року та на заборгованість вересня 2024 року, в стягненні якої суд відмовив позивачу.
		Здійснивши перерахунок суми пені, суд дійшов висновку, що правомірним та обґрунтованим є нарахування пені в загальній сумі 14 928,52 грн, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 14 928,52 грн підлягають задоволенню, а в частині стягнення пені в сумі 14 838,22 грн суд відмовляє. 
		Щодо позовних вимог в частині розірвання договору оренди № 0450Д/2021 від 30.12.2021, суд зазначає наступне.
		Згідно з частинами 3 та 4 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК для розірвання договору найму, з настанням правових наслідків, передбачених ЦК.
		При цьому слід враховувати приписи частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, які є загальними для розірвання договору та передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.
		Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
		Згідно частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
		Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути також розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Конституційний Суд України виходить з того, що співвідношення між нормами Кодексу і законів, які регулюють особливості найму (оренди) окремих видів майна, полягає в тому, що норми цих законів тією чи іншою мірою встановлюють правовий механізм реалізації відповідної норми Кодексу або передбачають додаткові умови її реалізації, або виключають застосування норм Кодексу, якщо це прямо передбачено ними чи випливає з їхнього змісту (абзац четвертий мотивувальної частини рішення від 10 грудня 2009 року у справі № 1-46/2009).
		Як указав Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 917/28/19 істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди комунального майна, як систематичне (два і більше разів) своєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або несплата її повністю, а також невиконання сторонами інших своїх зобов`язань, в тому числі несплата інших обов`язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).
		З матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом тривалого часу не сплачував орендні платежі, що дає суду правові підстави стверджувати, що відповідачем істотно порушені умови укладеного договору, оскільки несплата орендної плати у порядку та розмірах, визначених договором, істотно порушує права позивача та наносить шкоду його майновим інтересам.
		Відповідно до пункту 12.7 договору оренди № 0450Д/2021 від 30.12.2021 договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
		Враховуючи положення наведених норм законодавства та пункту 5.2 договору, а також висновки суду, щодо систематичної несплати орендної плати (понад трьох місяців), суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди № 0450Д/2021 від 30.12.2021.
		Згідно з ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору (ч.2 ст.795 ЦК України).
		Відповідно до п. 2.1 Договору оренди № 0450Д/2021 від 30.12.2021 акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.
		За умовами п. 4.1 Договору оренди № 0450Д/2021 від 30.12.2021 у разі припинення договору орендар зобов`язаний, зокрема, звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.
		Орендар зобов`язаний підписати примірники акта повернення з оренди орендованого майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від балансоутримувача або орендодавця і одночасно повернути балансоутримувачу або орендарю примірники підписаних орендарем актів разом із ключами від об`єкта оренди (у разі, коли доступ до об`єкта оренди забезпечується ключами); звільнити майно одночасно із поверненням підписаних орендарем актів (п. 4.2 Договору оренди № 0450Д/2021 від 30.12.2021).
		Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем або орендодавцем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п. 4.3 Договору оренди № 0450Д/2021 від 30.12.2021).
		З огляду на зазначене, відповідач після розірвання договору, зобов`язаний передати баланcоутримувачу нежитлові вбудовані приміщення з ганком загальною площею 78,6 кв.м магазину "Чорнобильський", які були передані за договором оренди № 0450Д/2021 від 30.12.2021. 
		Таким чином, позовні вимоги позивача щодо повернення державного майна балансоутримувачу та підписання відповідного акту повернення з оренди орендованого майна підлягають задоволенню. 
		Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
		Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи те, що суд задовольнив позов частково, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 6151,37 грн (з урахуванням пониженого коефіцієнту 0,8 через подачу позовної заяви в системі "Електронний суд") підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в іншій частині сплачений судовий збір залишається за позивачем.
		Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ :
		 
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути з Анциферова Артура Адольфовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України (номер рахунку (IBAN) UA208999980313030094000005682, код класифікації доходів бюджету 22080300, отримувач Донецьке ГУК/ Курахівська МТГ/22080300, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785) заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 93 952,29 грн та пені у сумі 14 928,52 грн.
		Розірвати Договір оренди від 30.12.2021 № 0450Д/2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях та фізичною особою  підприємцем Анциферовим Артуром Адольфовичем на державне майно  нежитлові вбудовані приміщення з ганком загальною площею 78,6 кв. м магазину «Чорнобильський» (інвентарний № 14, реєстровий номер 23343582.101.ЦЕШНМЮ245), розташоване за адресою: Донецька область, м. Курахове, вул. Пушкіна, 1А, що обліковується на балансі Структурної одиниці Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" "Підприємство робочого постачання "Енерготорг" та не увійшло до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго".
		Зобов`язати Фізичну особу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути державне майно  нежитлові вбудовані приміщення з ганком загальною площею 78,6 кв. м магазину "Чорнобильський" (інвентарний № 14, реєстровий номер 23343582.101.ЦЕШНМЮ245), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом підписання акту повернення з оренди з балансоутримувачем - Публічним акціонерним товариством "Донбасенерго", код 23343582, в особі Структурної одиниці Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" "Підприємство робочого постачання "Енерготорг" (84180, Донецька область, м. Миколаївка, вул. Січових Стрільців, 9, код філії 00132724).
		Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, б. 1, код 43023403; р/рUA188201720343160001000122001, МФО 820172, ДКС України) витрати зі сплати судового збору в сумі 6151,37 грн.
		В решті позову відмовити.
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
		Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
		Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2025.
		 
		Суддя Т. О. Лобода

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...