Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/17214/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: 03.04.2025. Зареєстровано: 03.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2025.
Дата набрання законної сили: 03.05.2025
Номер судового провадження: 2/344/884/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/17214/24 
		Провадження № 2/344/884/25 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		ЗАОЧНЕ
		01 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі: 
		головуючого  судді Татарінової О.А.
		секретаря Кондратів Х.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини, - 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позову зазначив, 19.05.2011 року він уклав шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . Від даного шлюбу в сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14.12.2022 року у справі №344/14372/22, провадження 2/344/3482/22 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено на проживанні з позивачем, як батьком, малолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з матір`ю ОСОБА_2 .
		Протягом останніх чотирьох років позивач із відповідачкою спільно не проживають, відповідачка з дочкою мешкають в іншому населеному пункті зі своїми батьками в АДРЕСА_1 . Як відомо позивачу, ОСОБА_2 дуже часто їздить у Польщу, де перебуває тривалий час. Хоче переїхати для постійно проживання разом із їхньою спільною неповнолітньою дочкою ОСОБА_6 . Водночас, син ОСОБА_7 більш як 4 роки проживає з позивачем, перебуває на його утриманні. Позивач самостійно утримує та виховує неповнолітнього сина ОСОБА_7 , який проживає та зареєстрований з ним. 
		Оскільки, відповідачка ОСОБА_2 самостійно утримує та виховує спільну дочку сторін ОСОБА_3 , то позивачу відведена роль самостійно утримувати та виховувати сина ОСОБА_7 , хоча попередньо сторони так і не домовлялися, проте вже більш як чотири роки фактично так відбувається.
		Тривала відсутність ОСОБА_2 та її самоусунення від утримання сина ОСОБА_7 , а тим більше від його виховання, на жаль, призвели і до погіршення його емоційного стану. Син сторін ОСОБА_3 відверто говорить психологам, що не відчуває прихильності до мами, бо вона не проживає з ними, дуже рідко дзвонить до нього. У зв`язку з такою поведінкою ОСОБА_2 позивач повинен продовжувати самостійно виховувати сина ОСОБА_7 .
		Разом із цим характеристика учня 3-Е класу Ліцею №18 Івано-Франківської міської ради, підтверджує, що позивач, як батько, протягом 2023-2024 навчального року самостійно виховує сина ОСОБА_7 , приводить на уроки та забирає зі школи, активно допомагає у організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, забезпечує відвідування навчальних екскурсій, організовує правильне проведення вільного часу, моніторить поводження дитини в мережі інтернет та інформаційну гігієну, забезпечує навчання дитини, самостійно оплачує за харчування дитини та придбання інших необхідних для нього речей. Натомість, мати ОСОБА_2 , протягом 2023-2024 навчального року із дитиною не спілкується, з сім`єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере. З класним керівником на зв`язок не виходила, на батьківські збори не з"являлася. 
		Довідки, що надані на звернення позивача лікарем-стоматологом ОСОБА_8 08.07.2024 року свідчать, що позивач приводив сина ОСОБА_7 до лікаря-стоматолога 13.03.2024 та 22.05.2024 для обстеження та лікування зубів. Крім щоденного самостійного придбання необхідних продуктів та товарів для сина, з метою забезпечення його побутових потреб та фінансового виховання позивачем надаються ОСОБА_7 «кишенькові гроші» по 500 грн. на тиждень. Для цього, позивач виготовив сину картку до свого карткового рахунку в АТ "Приватбанк». Як свідчить виписка по картці /рахунку від 09.07.2024 син ОСОБА_7 активно використовує ці кошти для власних потреб. Проведення позивачем систематичної оплати за навчання сина ОСОБА_7 в навчальному закладі «Перші Київські курси іноземних мов - Івано-Франківськ», яку позивач здійснює самостійно підтверджується також платіжними інструкціями №0.0.3344444585.1 від 07.12.2023 на суму 1560,00 грн, №0.03284995491.1 від 03.11.2023 на суму 1560,00 грн.; № 0.03231198257.1 на суму 1560,00 грн; №0.0.3183451220.1 на суму 1365,00 грн. 
		Також, позивач придбав сину планшет за 6999,00 грн та мобільний телефон 2199,00 грн., щоб він мав всю необхідну техніку для навчання та був на зв`язку батьком та вчителями. 
		Розуміючи, що виховання сина ОСОБА_7 за самоусунення від цього обов`язку його матері в повній мірі здійснюється батьком, позивач вирішив, як і щороку, відправити сина під час канікул в школу комп`ютерної майстерності, яка проводилась з 10 по 12 серпня 2024 літній табір для дітей з метою отримання ними коп`ютерних базових знань.
		Станом на зараз, позивач ні в іншому шлюбі, а ні в стосунках з іншою жінкою не перебуває та не планує, оскільки тепер його єдиним завданням є зосередити увагу на належному вихованні та утриманні сина ОСОБА_7 . 
		Натомість, мати спільних дітей ОСОБА_2 вже тривалий час (більше чотирьох років) визначила інші для себе пріоритети - влаштування свого життя разом із донькою сторін ОСОБА_6 в Польщі, у яких не бачить ні позивача, ні спільного сина ОСОБА_7 . Турбота про своїх батьків та своє життя призвела до самоусунення від виховання сина сторін ОСОБА_7 : не піклуються про фізичний і духовний розвиток сина, його навчанням, підготовкою до самостійного життя. Вже не кажучи про відсутнє з боку ОСОБА_2 навіть намагання забезпечити необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням сина ОСОБА_7 , що, звісно ж, негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання.
		Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 , в шлюбі не перебуває, проживає лише зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у власній квартирі, в якій позивач самостійно створив необхідні належні умови для проживання сина, здійснює опіку над ним, догляд та піклування за його станом здоров`я, фізичним та психологічним розвитком, сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, а також створює умови для отримання ним якісної освіти, а його мати ОСОБА_2 проживає окремо в іншому районі, жодним чином не приймає участі у вихованні та утриманні сина сторін ОСОБА_7 , вважає достатніми підставами для встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком неповнолітньої дитини та просить суд встановити факт в тому, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , самостійно виховує та утримує дитину віком до 18-ти років (неповнолітнього сина) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		03.02.2025 року від представника Служби у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради подано до суду письмові пояснення, з яких вбачається, що 
		у письмових поясненнях, надісланих на електронну адресу Служби у справах дітей від 02.01.2025 року ОСОБА_10 повідомляє, що їй відомо про позов. Вона не заперечує щоб ОСОБА_7 залишався проживати з батьком, адже більше двох років після розірвання шлюбу донька ОСОБА_6 залишилася проживати з матір`ю, а син ОСОБА_7 з батьком. Вони не спілкуються, телефонує до сина, так як і ОСОБА_11 до доньки - тільки на день народження. На аліменти його не подавала, бо їй від нього нічого не треба, зазначає відповідачка. Відповідно акта обстеження, складеного працівниками Служби у справах дітей 03.01.2025 року ОСОБА_1 проживає разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 . У помешканні створені належні умови для проживання та розвитку дитини, для хлопчика облаштовано окрему кімнату з меблями та побутовою технікою, ОСОБА_7 забезпечений одягом відповідно до віку та сезону, продуктами харчування. Згідно з актом оцінки потреб сім`ї від 03.01.2025 року, складеного фахівцем із соціальної роботи КЗ «Міський центр соціальних служб», складні життєві обставини сім`ї відсутні. Зі слів батька, він здоровий, емоційний стан стабільний, шкідливі звички відсутні. Зі слів хлопчика, у нього довірливі стосунки з батьком, з мамою спілкується рідко. 
		Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, та просив його задовольнити.
		Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.
		Оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомила, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи. 
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні при вирішенні позовних вимог поклався на думку суду. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши всі докази в їх сукупності, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
		Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
		Так, судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_3 .
		Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.12.2022 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Малолітнього сина ОСОБА_3 залишено на проживання з батьком  ОСОБА_1 . Малолітню дочку  ОСОБА_3 залишено на проживання з матір`ю  ОСОБА_2 . 
		Позивачем зазначається, що для вивчення англійської мови, позивач придбав дитині планшет за 6999,00 грн. та мобільний телефон 2199,00 грн., що підтверджується копією квитанції ТОВ «АЛЛО» від 24.08.2023 року. 
		Відповідно до довідки №8564 від 27.05.2024 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за даними муніципального реєстру Івано-Франківської міської територіальної громади ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . 
		Як вбачається із характеристики учня 3-Е класу Ліцею №18 Івано-Франківської міської ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 навчається у школі з першого класу. Зарекомендував себе як старанний, дисциплінований учень. Має навчальні досягнення достатнього рівня. Навчається в повну міру своїх сил. Має довільну слухову пам`ять, добре запам`ятовує навчальний матеріал. Виявляє логічне мислення. Має здібності до вивчення англійської мови. На уроках не завжди активний, але дуже уважний. Має добрий загальний розвиток. Багато читає. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Правила поведінки завжди свідомо виконує. Має багато друзів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. До вчителів та дорослих ставиться з повагою. Захоплюється спортом, цікавиться комп`ютерними іграми. Батько, ОСОБА_1 , протягом 2023-2024 навчального року самостійно виховує сина ОСОБА_12 , приводить на уроки та забирає зі школи, активно допомагає у організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, забезпечує відвідування навчальних екскурсій, організовує правильне проведення вільного часу, моніторить поводження дитини в мережі Інтернет та інформаційну гігієну, забезпечує високий рівень навчання дитини, самостійно оплачує за харчування дитини та придбання інших необхідних речей. Мати, ОСОБА_2 , протягом 2023-2024 навчального року із дитиною не спілкується, з сім`єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере. З класним керівником на зв`язок не виходила, на батьківські збори не з`являлася. 
		З довідок ФОП ОСОБА_8 від 08.07.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 дійсно приводив на прийом свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до лікаря-стоматолога 13.03.2024 року та 22.05.2024р.
		Крім того, позивачем ОСОБА_1 проводилася оплата за навчання ОСОБА_3 на рахунок Перших Київських курсів іноземної мови. 
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України). 
		Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтям 122 та 125 цього Кодексу.
		Статтею 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною пятою статті 157 цього Кодексу.
		Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
		За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
		Відповідно до частин першої - четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
		Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
		Відповідно до ч.1 ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
		Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
		У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
		Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).
		Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.
		Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.
		Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.
		СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.
		В справі, яка розглядається судом встановлено, що неповнолітній син сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з батьком, його вихованням, утриманням займається батько  ОСОБА_1 , а мати, ОСОБА_2 не позбавлена батьківських прав.
		Спори, що виникають між сторонами, вирішуються шляхом перемовин, а в разі неможливості вирішити конфлікт - у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.
		Частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
		Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
		Доведення факту одноосібного виховання та утримання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
		Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.
		Саме такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22).
		Отже, в даному випадку суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 за своїм предметом та можливими правовими наслідками пов`язані з доведенням наявності підстав для стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав відповідачки.
		А відтак, враховуючи наведене, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини слід відмовити.
		На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 7, 15, 121, 141, 150, 152, 155, 157, 164, 165 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 89, 259, 263-265, 273 ЦПК України, Суд,  
		 
		В И Р І Ш И В :
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини відмовити.
		Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача. 
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Суддя: Татарінова О.А. 
		 
		Повний текст рішення складено 02 квітня 2025 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...