Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 645/1770/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 03.04.2025. Зареєстровано: 03.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/645/159/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024221190000223

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 645/1770/24
		Провадження № 1-кп/645/159/25 
		 
		В И Р О К
		Іменем України 
		03 квітня 2025 р.                      м. Харків
		Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 , 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		потерпілої  ОСОБА_5 ,
		представника потерпілої  ОСОБА_6 ,
		захисника  ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,-
		в с т а н о в и в:
		 
		13.02.2024 року близько 06:00 години, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із офіційною дружиною  ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходились за адресою спільного місця проживання - АДРЕСА_1 , на кухні.
		Перебуваючи за вищевказаною адресою між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 виник конфлікт через бажання ОСОБА_5 покинути чоловіка, після чого у ОСОБА_8 виник злочинний намір на заподіяння смерті ОСОБА_5 . 
		Так, з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на заподіяння смерті потерпілій, ОСОБА_8 діючи умисно, знаходячись на кухні, взяв зі столу кухонний ніж, після чого усвідомлюючи, що наносить удари у життєво важливі органи та розуміючи, що від його дій можуть настати особливо тяжкі наслідки у вигляді позбавлення життя потерпілої, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, та бажаючи їх настання, знаходячись позаду ОСОБА_5 наніс їй один удар ножем в область шиї з ліва, від чого ОСОБА_5 впала на підлогу та ОСОБА_8 одразу наніс ще один удар ножем у область лівої лопатки ОСОБА_5 . Перевернувшись на спину ОСОБА_5 почала захищатись руками та ногами від ножа яким ОСОБА_8 намагався поцілити у область її серця. Під час самозахисту, потерпіла ОСОБА_5 схопилася за лезо ножа та порізала ліву кисть. 
		Однак не зважаючи на спроби самозахисту потерпілої, ОСОБА_8 продовжив вчиняти свої злочинні діяння направлені на заподіяння смерті ОСОБА_5 та завдав один удар ножем у область грудної клітини по середині, потерпілій.
		Намагаючись втекти від ОСОБА_8 потерпіла почала кричати про допомогу та повзти на вихід з будинку однак ОСОБА_8 знову наніс один удар ножем у область правої сідниці ОСОБА_5 .
		Після цього, потерпілій ОСОБА_5 вдалося втекти від ОСОБА_8 так як їй на допомогу прибігла їх неповнолітня донька ОСОБА_9 , яка почала стримувати ОСОБА_8 від нанесення ударів ножем ОСОБА_5 .
		Таким чином ОСОБА_8 , виконав всі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але смерть потерпілої не настала з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку з тим що його було стримано донькою ОСОБА_9 та потерпіла ОСОБА_5 була своєчасно доставлена до медичного закладу, де їй була надана медична допомога.
		В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи №09/89-С/2024 від 14.03.2024 року спричинені тілесні ушкодження у вигляді трьох не проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини (в ділянці грудини, задньої поверхні грудної клітки по паравертебральній лінії на рівні VI межребір?я, задньої поверхні грудної клітки по вертебральній лінії на рівні 1 межребір?я), колото-різану рану лівої кисті, колото-різану рану правої сідниці, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров?я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п.2.3.1.а., п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 , зазначив, що вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнає частково та пояснив суду, що не мав умислу вбивати потерпілу, яка була його дружиною на той час, не заперечував факт нанесення ударів ножом останній, однак з метою зупинити потерпілу від походу на роботу, оскільки та мала позашлюбні відносини з одним із співробітників, наполягав на тому, що наніс один удар ножом та ще зробив три махи ножом, щоб дружина пішла на лікарняний, а згодом звільнилась з роботи й залишилась в сім`ї, покинувши коханця. Вказав, що в серпні 2023 року йому стало відомо, що його дружина ОСОБА_5 зраджує йому з одним із співробітників, він на протязі тривалого часу благав її не руйнувати сім`ю, оскільки вони мають чотирьох спільних дітей та просив звільнитись з роботи. Так, 13 лютого 2024 року о 06.00 год., знаходився вдома за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_5 , збираючись на робота, повідомила йому, що у п`ятницю (16.02.2024 р.) їде до коханця. При цьому обвинувачений зазначив, що злості й ревнощі, ненависті він не відчував до дружини, оскільки був впевнений, що вона не піде, а якщо й вирішить піти через місяць поверниться. Зазначив, що зненацька у нього виникло бажання не пускати ОСОБА_5 на роботу, яка вже була одягнута у светр, куртку-пуховик та взута. Так, перебуваючи на кухні він обійняв ОСОБА_5 та просив не йти на роботу, сподіваючись, що її звільнять та все закінчиться, однак ОСОБА_5 , через деякий час, почала вириватися та відштовхнула його, ліктем він зачепив підставку з кухонними ножами, які впали, тоді він взяв менший ніж в праву руку та наніс потерпілій один удар ножом в ділянку правої лопатки, в той момент коли ОСОБА_5 повернулась до нього спиною та прямувала до виходу. Від удару ОСОБА_5 розвернулась та впала на спину, перечепившись через поріг кухні. Після того, він пригнув на неї та натиснув на її плечі, ОСОБА_5 відштовхувала його руками, ногами та сумкою, при цьому, він безладно три рази махнув ножем з ліва направо та з права наліво, не цілячись їй в передню частину грудної клітини, куди потрапив ніж не знає. Вказав, що пошкодження на лівій руці потерпілої виникло, оскільки вона схопилась за ніж, на сідниці коли остання відштовхувала його ногами. Зазначив, що ОСОБА_5 впавши на спину почала кричати: «А!», але не на повну гучність, на галас вийшла дочка ОСОБА_9 та зупинила його, схопилась за ніж, коли він махав та отримала поріз двох пальців, при цьому просила не чіпати матір. Після цього, він кинув ніж на підлогу та почав шукати аптечку для доньки. В цей момент ОСОБА_5 вийшла з будинку та попрямувала до сусідки. Звернув увагу, що не гнався за дружиною та не хотів більше наносити їй ударів. Перебуваючи у шоковому стані, вийшов з дому та ходив вулицями, не намагаючись втекти та на вул. Амосова був зупинений працівниками поліції. Повідомив, що працює з гранітом та має навики роботи з ріжучими інструментами, тому наносив удар без замаху та не в повну силу, оскільки не бажав смерті дружині. Швидку допомогу він не викликав. Разом з тим, не заперечував, що 31.01.2024 р. між ним та ОСОБА_5 також мав місце конфлікт, який виник з причин спілкування останньої телефоном з коханцем, під час якого він схопив останню за волосся й вона почала кричати, в результаті чого, дочка викликала поліцію.
		Вина ОСОБА_8 у повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, а саме:
		- показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні пояснила, що на момент інкримінованого обвинуваченому злочину перебувала у шлюбі з останнім, від якого вони мають чотирьох спільних дітей, та проживали разом у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вказала, що з травня 2023 року влаштувалась на роботу та почала від співробітників чоловічої статі отримувати смс-повідомлення та дзвінки, ОСОБА_8 , який на той момент не працював, дізнавшись про це висловлював ревнощі, між ними виникли конфлікти та їх відносини були натягнуті. Так, у грудні 2023 року вона запропонувала чоловіку розірвати шлюб та за деякий час до зазначених подій повідомила ОСОБА_8 , що на вихідні не прийде додому ночувати, однак обвинувачений бажав примиритися з нею та почав робити їй подарунки. Так, 13 лютого 2024 року о 6.20 год., зібравшись на роботу, будучи вдягненою в теплий светр та пухове пальто, знаходячись на кухні будинку за вищевказаною адресою, між нею та чоловіком ОСОБА_8 виникла розмова під час якої обвинувачений обійняв її, казав про своє кохання та утримуючи її, благав не йти на роботу. На що вона просила відпустити її, оскільки може запізнитися та вирвалась з його обіймів, відштовхнувши обвинуваченого, при цьому висловивши образу у його адресу, потягнувшись за телефоном, направилась на вихід. Так, знаходячись спиною до обвинуваченого вона відчула удар в область спини (ліве плече), нерозуміючі що відбувається продовжила рух й відчула другий удар у спину (між лопаткою та хребтом), обернувшись побачила в правій руці чоловіка металевий кухонний ніж, його рука була зігнута у лікті та гостра частина направлена в її бік. На її запитання що він робить, обвинувачений знов сказав, залишись вдома. Зазначила, що від ударів їй стало боляче й вона впала, при цьому почала кричати « ОСОБА_10 », між нею та обвинуваченим почалась на підлозі боротьба під час якої вона отримала, ще три ножових поранення (ділянка грудної клітини, права сідниця, ліва долоня), один з яких, в ділянку грудної клітини, відчула в момент боротьби. В процесі боротьби на підлозі вона намагалася вибити з руки обвинуваченого ніж та перебувала зверху нього. На її крик вийшла донька ОСОБА_9 , яка взяла ОСОБА_8 за голову, в той момент як він махав ножем, в результаті чого отримала поріз руки та почала просити його заспокоїтися. Після того як прийшла донька, вона побігла до сусідки, яка викликала карету швидкої допомоги та вона була госпіталізована. Повідомила, що в ході боротьби ОСОБА_8 казав їй, що вона нікуди не піде. Вважала, що обвинувачений не бажав її вбивати, лише хотів щоб вона лишилась вдома та мав можливість продовжити наносити їй удари ножем. Звернула увагу, що навмисно провокувала чоловіка на ревнощі, маніпулюючи тим самим останнім. Також повідомила, що з серпня 2023 року між нею та обвинуваченим було як мінімум три конфлікти, під час одного з них, який мав місце 31 січня 2024 року донька викликала поліцію. 
		- показаннями свідка  ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою родини ОСОБА_12 та мешкає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також підтримує дружні відносини та працює разом із потерпілою ОСОБА_5 . Так, у лютому 2024 року близько 6 год. 30 хв. їй зателефонувала ОСОБА_5 та попрохала відчинити хвіртку, впустивши її на подвір`я, побачила кров на руках ОСОБА_5 , вона була налякана, плакала, повідомила, що на неї напав чоловік, жалілась на біль в ділянці спини, сказала, що їй погано та попросила викликати карету швидкої допомоги. Вказала, що нею було здійснено дзвінок на номер оператора «103», по приїзду ОСОБА_5 повідомила лікаря про біль в ділянках спини, грудної клітини та каретою швидкої допомоги остання була госпіталізована до клінічної лікарні № 4, згодом їй стало відомо, що ОСОБА_8 наніс близько 4 ножових поранень ОСОБА_5 в ділянки спини, грудної клітини, а також руки (долонь). Також вказала, що після того до її домоволодіння прийшла донька потерпілої - ОСОБА_9 , у якої був забинтований палець руки та розповіла, що батько поранив ножем матір й вона порізала палець, того ж дня інша карета швидкої допомоги госпіталізувала ОСОБА_9 . В подальшому потерпіла ОСОБА_5 розповіла їй, що між нею та чоловіком на кухні її домоволодіння відбулась сварка, в ході якої ОСОБА_8 не бажав щоб потерпіла йшла на роботу та просив залишитися вдома, після чого взяв ніж та наніс їй удари. Разом з тим, повідомила, що ОСОБА_5 мала відносини зі співробітником, з яким передзвонювалась, переписувалась та зустрічалась близько шести місяців.
		- показаннями свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні пояснив, що є сусідом родини ОСОБА_12 та мешкає в будинку поруч за адресою: АДРЕСА_1 . Так, взимку 2024 року, о 06.30-07.00 год., перебуваючи вдома за вищевказаною адресою, почув жіночий вереск та метушню на подвір`ї родини ОСОБА_12 . Вийшовши через декілька хвилин на вулицю, побачив поліцію біля будинку ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 , а потім й карету швидкої допомоги, яка під`їхала до будинку АДРЕСА_2 . Від працівників поліції йому стало відомо, що ОСОБА_8 наніс поранення ОСОБА_5 ножем та втік. Зазначив, що в його присутності ОСОБА_5 вийшла з будинку АДРЕСА_2 та пройшла до карети швидкої допомоги у супроводі лікаря, який тримав її за лікоть. Також, повідомив, що бачив доньку потерпілої й обвинуваченого - ОСОБА_9 , яка була налякана, її долонь була забинтована та йшла зі свого домоволодіння до будинку АДРЕСА_2 . Крім того, був свідком, як поліція через декілька хвилин привезла затриманого ОСОБА_8 до будинку останнього. 
		- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 16.02.2024 року у приміщенні ХОБСМЕ № 2 за адресою:м. Харків, вул. Амосова, б. 35, за участю обвинуваченого ОСОБА_8 й захисника ОСОБА_14 та відеозаписом даної слідчої дії, що міститься на DVD-диску долученому до протоколу, відповідно до яких обвинувачений, пояснив, що 13 лютого 2024 року, близько 06.00 год., разом з дружиною ОСОБА_5 , яка збиралася на роботу, перебував на кухні будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_5 повідомила його, що в п`ятницю їде до свого коханця. При цьому зазначив, що з серпня 2023 року йому відомо, що дружина зраджує з іншим чоловіком та виявляє бажання розлучитися, однак він весь час умовляв дружину повернутися в родину та припинити цей зв`язок. Вказав, що повідомлення дружини його розізлило, він обійняв останню та почав прохати повернутися у сім`ю й не розлучатися, не йти до коханця, на що ОСОБА_5 сказала, що їй потрібно на роботу та відштовхнула його, від поштовху він перекинув підставку з кухонними ножами, після чого, схопив невеликий ніж, з довжиною клинка близько 10 см, у праву руку та наніс один удар ножем у верхню частину спини потерпілої, яка перебувала до нього спиною та прямувала до виходу. Зазначив, що від нанесеного удару потерпіла розвернулася до нього обличчям та почала чинити супротив шляхом відбивання руками, однак перечепившись через поріг впала на сідниці та спину, а він нахилившись над нею, ставши на коліна, почав розмахувати ножем зробивши шість махів ножем, при цьому потерпіла відмахувалась від нього ногами, руками й сумкою. Пояснив, що відчув лише як один удар ножа контактував з тілом потерпілої, щодо інших махів не відчув дотику до тіла, однак бачив контакт ножа з одягом та пальцями потерпілої. Після чого, прибігла донька, яка схопила його за праву руку й ніж, в результати чого порізала пальці правої руки, попросила заспокоїтися та він зупинився, поклав ніж на підлогу, в цей момент потерпіла пішла з будинку (т. 2 а.с. 200-204);
		- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 14.03.2024 року у приміщенні ХОБСМЕ № 2 за адресою: м. Харків, вул. Амосова, 35 за участю потерпілої ОСОБА_5 та відеозаписом даноїслідчої дії,що міститьсяна microSD-карті32Gbдолученій допротоколу,відповідно доякихпотерпіла ОСОБА_5 пояснила, що 13 лютого 2024 року, о 6.20 год., перебувала на кухні свого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зібравшись на роботу та знаходячись у верхньому одязі прямувала до виходу. Зазначила, що до неї підійшов чоловік ОСОБА_8 та обійняв її, вибачався та пропонував примиритися, вона попросила відпустити її, оскільки поспішала на роботу, повідомила йому, що буде кричати та з усіх сил відштовхнула чоловіка. При цьому звернула увагу, що у неї з чоловіком ОСОБА_8 напередодні виник розлад й вона збиралася подавати документи на розлучення. Після чого, вона схопила свій телефон та розвернулась виходити з будинку, в той час ОСОБА_8 повернувся й взяв з підставки ніж, яким наніс їй удар в ліву частину спини (ділянка шиї) зі словами: «Так не достанься ты никому», від чого вона впала обличчям вперед на руки та він наніс другий удар ножем в область лівої лопатки, перевернувшись до нього обличчям, а ОСОБА_8 , схилившись над нею, наніс наступний удар ножем в грудну клітину, в ділянку серця та в цей момент вона схопилась за лезо ножа й порізала долоню лівої руки. Вказала, що вона почала кричати та на галас прийшла їх старша донька, при цьому зазначила, що відбивалася від чоловіка ногами, в цей момент донька схопила ОСОБА_8 та почала валити на підлогу, щоб він не продовжував наносити удари та вона отримала змогу вивернутися, почала виповзати на вулицю, відкрила двері з криком «люди допоможіть», знаходячись спиною до обвинуваченого, й останній наніс ще один удар ножем у правий сідничний м`яз. Зазначила, що завдяки тому, що донька його зафіксувала їй вдалось вийти з будинку (т. 2 а.с. 209-213); 
		- фактичними даними, що містяться у заяві ОСОБА_5 до начальника ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області, відповідно до якої вона просила вжити заходи щодо її чоловіка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 13.02.2024 року наніс їй чотири тілесні ушкодження ножем (т. 2 а.с. 29);
		- змістом протоколу огляду місця події від 13.02.2024 року, проведеного на підставі добровільної згоди ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , у присутності двох понятих, спеціаліста- криміналіста ОСОБА_15 , за участю ОСОБА_8 , та фототаблицею до протоколу, згідно якого місцем огляду є територія домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , з лівої сторони від входу в будинок  на стіні виявлено нашарування речовини бурого кольору, лінійної форми, розмірами близько 5х1 см. На третій сходинці перед входом у будинок виявлено нашарування РБК невизначеної форми, найбільшими розмірами 4,5х2 см. При вході на кухню виявлені численні нашарування РБК, на підлозі кухні виявлено тканеву ганчірку зі слідами РБК, яку вилучено до картонної коробки. Праворуч від входу на кухню на смітнику виявлено серветку зі слідами РБК, яку вилучено до паперового конверту. На дерев`яному столі, який застелений полімерною плівкою та розташований ліворуч від входу на кухню, виявлено нашарування РБК, краплеподібної форми, фрагмент полімерної плівки зі слідами РБК, розміром 14х18 см вилучено до паперового конверту. На стільниці зі стійкою для кухонних ножів ОСОБА_8 вказав на ніж, якими він наніс тілесні ушкодження: ніж з цільним металевим, кольоровим руків`ям, загальною довжиною 23 см., шириною леза близько 16 мм. на одній із сторін даного предмету виявлено нашарування РБК, ніж вилучено та опечатано до картонної коробки. На дерев`яному столі, який розташований із протилежної сторони від входу в кімнату №1 (вітальня) виявлено серветку зі слідами РБК, яку вилучено до паперового конверту. В ході огляду на одязі, в який вдягнутий ОСОБА_8 : сірі спортивні штани, синя полімерна синтетична футболка, червона куртка типу пуховик виявлено нашарування РБК (т. 2 а.с. 3-13);
		- змістом ухвали слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.02.2024 року, згідно якої надано слідчому СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_16 дозвіл на проведення огляду за адресою: м. Харків, вул. Карпатська, буд. 52, який був фактично проведений з 07:15 год. 13.02.2024 року по 08:15 год. 13.02.2024 року з метою відшукання: речей, предметів, документів, які являються предметами кримінального правопорушення  злочину, а саме: фрагмент тканини з речовиною бурого кольору, предмет схожий на ніж з РБК, серветка, з речовиною бурого кольору (з кімнати №1 на столі), фрагмент полімерної плівки з речовиною бурого кольору з кухні, серветки з речовиною бурого кольору (виявлена в кухні в пакеті для сміття) (т. 2 а.с. 16-17);
		- змістом витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 13.02.2024 р. о 15-53 год. внесені відомості до ЄРДР за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України (т. 2 а.с. 272);
		- змістом протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.02.2024 року, згідно якого у присутності двох понятих та адвоката ОСОБА_7 , затримано в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, під час обшуку затриманої особи  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено і вилучено: куртку червоного кольору, светр синього кольору, футболку синього кольору, спортивні штани синього кольору (т. 2 а.с. 269-271);
		- змістом постанов старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_17 про визнання речовим доказом від 13.02.2024 року, згідно якої визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024221190000223 від 13.02.2024 року: фрагмент тканини з речовиною бурого кольору, предмет схожий на ніж з РБК; серветка, з речовиною бурого кольору (з кімнати №1 на столі); фрагмент полімерної плівки з речовиною бурого кольору з кухні; серветки з речовиною бурого кольору з кухні, куртка червоного кольору; светр синього кольору; футболка синього кольору, спортивні штани сірого кольору та визначено місце зберігання: камера схову речових доказів ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області (т. 2 а.с. 1-2, 14-15);
		- змістом ухвали слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.02.2024 року, згідно якої накладено арешт на предмети (речі), а саме: фрагмент тканини з речовиною бурого кольору, поміщений до картонної коробки; предмет схожий на ніж з РБК, поміщений до картонної коробки; серветка, з речовиною бурого кольору (з кімнати №1 на столі), поміщено до паперового конверта; фрагмент полімерної плівки з речовиною бурого кольору з кухні, поміщено до паперового конверта; серветки з речовиною бурого кольору (виявлена в кухні в пакеті для сміття) та накладено арешт на предмети (речі), що були виявлені та вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_8 , а саме: куртка червоного кольору, поміщена до картонної коробки; светр синього кольору поміщено до картонної коробки; футболка синього кольору поміщена до паперового конверту; спортивні штани сірого кольору поміщені до картонної коробки (т. 2 а.с. 18-19 ); 
		- фактичними даними виписки № 98 із медичної карти амбулаторного стаціонарного хворого від 13.02.2024 року за результатами освідування ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведеного на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_17 від 13.02.2024 року, відповідно до якої у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , етанолу та наркотичних речовин не виявлено, діагноз: тверезий (т. 2 а.с. 214-215);
		- змістом протоколу огляду місця події від 15.02.2024 року, у присутності двох понятих, за участю гардеробниці ОСОБА_18 , згідно якого місцем огляду є приміщення гардеробу приймального відділення КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанікова» ХМР, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Ігора Осииповича, 3а, у пакеті з биркою та написом «ВПТ № 3176 ОСОБА_5 » поміщена куртка коричнева із різаними отворами: два на зворотному боці, один із лівої, один із правої сторони, на якій наявні плями РБК, светр сірого кольору, із отворами (два із зворотної сторони один із передньої частини) та плямами РБК, штани чорного кольору, на задній частині яких наявне нашарування бруду (землі), синтетичні труси фіолетового кольору із слідами сечі, носки сірого кольору, бюстгальтер розрізаний на дві половини, на яких наявні плями РБК, черевики (ботинки) жіночі чорного кольору із блискавкою, футболка оранжевого кольору з РБК та трьома отворами, вищезазначені речі вилучені та запаковані до сейф-пакетів (т. 2 а.с. 20-21);
		 
		- змістом постанов старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_17 про визнання речовим доказом від 15.02.2024 року, згідно яких визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024221190000223 від 13.02.2024 року: куртку коричневого кольору, светр сірого кольору, труси фіолетового кольору, футболку, носки сірого кольору, бюстгальтер, шкарпетки, черевики (ботинки), штани чорного кольору, футболку та визначено місце зберігання: камера зберігання речових доказів ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області (т. 2 а.с. 22, 23);
		- змістом ухвали слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.02.2024 року, згідно якої накладено арешт на речі (майно), які було виявлено та вилучено в ході огляду місця події 15.02.2024 року в гардеробній приймального відділення КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, а саме на: куртку коричневого кольору; светр сірого кольору; труси фіолетового кольору; носки сірого кольору; бюстгальтер; шкарпетки; черевики (ботинки); штани чорного кольору (т. 2 а.с. 25-26);
		- фактичними даними, що містяться у відповіді КНП «Міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХРМ від 13.02.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_5 знаходиться у відділенні політравми з 13.02.2024 року по теперішній час, має непроникаюче колото ріжуче поранення грудної клітини (1 рана шиї ззаду, 2 рана грудної клітини ззаду та області грудини). Рани ліво кістки, лівої сідниці, постраждали м`які тканини (т. 2 а.с. 27);
		- фактичними даними, що містяться у довідці лікаря ОСОБА_19 КНП «Міської дитячої поліклініки №15» ХМР, виданої на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якої, вона хворіла з 13.02.2024 року по 23.02.2024 року та зазначено діагноз: різана рана ІІІ, ІV пальців правої кисті (т. 2 а.с. 35);
		- змістом протоколу огляду предметів від 29.02.2024 року та СD-R диском до нього, наданого Управлінням організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП, відповідно до якого старшим слідчим СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_17 , було здійснено огляд диску з аудіозаписами стосовно викликів від 13.02.2024 року на номер «102», пов`язані із обслуговуванням виклику щодо повідомлень про тілесні ушкодження ОСОБА_5 , з якого вбачається, що на диску наявні три папки: при відкритті папки під назвою «09671873348.2024-02-13 06-32-18» виявлено аудіозапис, відповідно до якого жінка, яка представилася ОСОБА_11 та зазначила, що вона сусідка ОСОБА_20 , повідомила, що чоловік ОСОБА_8 поранив дружину ОСОБА_21 ножем в область спини та сідниці; при відкритті папки під назвою «0503087540.2024-02-13 08-12-37» виявлено аудіозапис, відповідно до якого бригада швидкої допомоги № 415 повідомили, що чоловік під час сварки наніс удари ножем ОСОБА_5 (колота рана задньої поверхні грудної клітини, грудного та поперекового відділу), потерпіла госпіталізована; при відкритті папки під назвою «0503087384.2024-02.13 09-48-03» виявлено аудіозапис, відповідно до якого бригада швидкої допомоги № 409 повідомила, що дитина 15 років ОСОБА_9 має різані рани 3-4 пальців правої кісті, спричинені батьком ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 52-56); 
		- змістом постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_17 про визнання речовим доказом та визнання місця їхнього зберігання від 29.02.2024 року, згідно якої визнано речовим доказом CD-R диск із аудіозаписами зі служби «102» та визначено місце зберігання речового доказу матеріали кримінального провадження № 12024221190000223 від 13.02.2024 року (т. 2 а.с. 57);
		- змістом протоколу огляду предметів від 01.03.2024 року та DVD-R диском до нього, наданого ДПП УПП в Харківській області, відповідно до якого старшим слідчим СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_17 , було здійснено огляд диску з відеозаписами працівників УПП ДПП в Харківській області стосовно обслуговування виклику за адресою АДРЕСА_1 щодо тілесних ушкоджень завданих ОСОБА_5 , з якого вбачається, що на місце події прибули працівники поліції, яких зустріла ОСОБА_9 , яка повідомила, що її батько ОСОБА_8 під час розмови з її матір`ю ОСОБА_5 , взяв в руки ніж та здійснив на останню напад, завдавши тілесні ушкодження, прибігши на крик матері з проханням допомоги, намагаючись забрати у ОСОБА_8 ніж, отримала поранення двох пальців правої кісті руки (т. 2 а.с. 59-62) . 
		- змістом постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2ГУНП вХарківській області ОСОБА_17 про визнанняречовим доказомта визнаннямісця їхньогозберігання від01.03.2024року,згідно якоївизнано речовимдоказом DVD-R диск «НР» із відеозаписом з боді-камери працівників УПП ДПП в Харківській області з назвою «export-6q6d6» загальним об`ємом153 МБ по обслуговування виклику за адресою м. Харків, вул. Карпатська, 54 за фактом ножового поранення ОСОБА_5 та визначено місце зберігання речового доказу матеріали кримінального провадження № 12024221190000223 від 13.02.2024 року (т. 2 а.с. 63);
		- фактичними даними, що містяться у витягу із Інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України «АРМОР», відповідно до якого 31.01.2024 року о 23-37 год. надійшло повідомлення до служби «102 », яке зареєстроване ВП № 2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ЄО № 1370 від 31.01.2024 року, про те, що 31.01.2024 року о 23-36 за адресою м. Харків, вул. Карпатська, 52, заявником ОСОБА_22 викликано наряд поліції до сестри, у якої відбулася сварка із чоловіком, який вчинив фізичне насилля (вдарив), в дома є діти 8-ми та 15-ти років (т. 2 а.с. 37);
		- фактичними даними, що містяться у відповіді директора КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» № 01-358/Б від 06.03.2024 року та карти виїзду швидкої медичної допомоги № 426А від 13.02.2024року,відповідно дояких встановлено,що перевіркоюформ первинноїмедичної документації,13.02.2024 року службою ЕМД було прийнято виклик, за адресою м. Харків, вул. Краснодарська, 56 до ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 65-66);
		- змістом протоколу огляду предметів від 26.03.2024 року та DVD-R диском до нього, наданого КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ХМР, відповідно до якого старшим слідчим СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_17 , було здійснено огляд диску з аудіозаписами стосовно викликів від 13.02.2024 року за номером «103», відповідно до якого екстрена лінія поліції повідомила про ножове поранення жінки ОСОБА_5 у спину та руку, за адресою м. Харків, вул. Карпатська, 54 (т. 2 а.с. 67-68);
		- змістом постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_17 про визнання речовим доказом та визнання місця їхнього зберігання від 26.03.2024 року, згідно якої визнано речовим доказом DVD-R диск із аудіозаписами зі служби «103» та визначено місце зберігання речового доказу матеріали кримінального провадження № 12024221190000223 від 13.02.2024 року (т. 2 а.с. 69);
		- речовими доказами - фрагментом тканини з речовиною бурого кольору; предметом схожим на ніж з РБК; серветкою, з речовиною бурого кольору (з кімнати №1 на столі); фрагментом полімерної плівки з речовиною бурого кольору з кухні; серветкою з речовиною бурого кольору з кухні, курткою червоного кольору; светром синього кольору; футболкою синього кольору, спортивними штанами сірого кольору; курткою коричневого кольору, светром сірого кольору, трусами фіолетового кольору, футболкою, бюстгальтером, черевиками (ботинками), штанами чорного кольору; 
		-висновком судовоїдактилоскопічної експертизи№ 19/121-24/4748-Двід 23.02.2024року,проведеної напідставі постановистаршого слідчогоСВ ВП№2ХРУП №2ГУ НПв Харківськійобласті ОСОБА_17 від 16.02.2024року,згідно якогона поверхніножа,сліди папілярнихузорів відсутні (т. 2 а.с. 70-71, 74-79);
		- висновком судово-медичної експертизи № 14/299-С/24 від 04.03.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 16.02.2024 року, згідно якого на футболці (об`єкти №№1-9) ОСОБА_8 , знайдена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров у даних об`єктах відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, походження якої від ОСОБА_5 не виключається (т. 2 а.с. 81, 84-86);
		- висновком судово-медичної експертизи № 14/296-С/24 від 16.02.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 16.02.2024 року, згідно якого кров ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи О ізогемаглютинінами анти-А і анти-В (т. 2 а.с. 87,90);
		- висновком судово-медичної експертизи № 14/297-С/24 від 05.03.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 16.02.2024 року, згідно якого, на куртці (об`єкт №8) ОСОБА_8 , знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, походження якої від потерпілої ОСОБА_5 не виключається. На цій же куртці, в об`єктах №№3-7,10, є кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що ця кров належить до групи и ізогемаглютинінами анти-А і анти-В і могла походити від ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 91, 94-96);
		- висновком судово-медичної експертизи № 14/298-С/24 від 02.03.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 16.02.2024 року, згідно якого на светрі ОСОБА_8 наявність крові не встановлено (т. 2 а.с. 97, 100);
		- висновком судово-медичної експертизи № 14/300-С/24 від 05.03.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 16.02.2024 року, згідно якого на спортивних брюках (об`єкти №№1-7) ОСОБА_8 знайдена кров людини, в якій виявлено антиген Н. Таким чином, можна вважати, шо ця кров належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В і походження від ОСОБА_5 не виключається (т. 2 а.с. 101, 104-106);
		- висновком судово-медичної експертизи № 15-12/145-С/2024 від 26.02.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 19.02.2024 року, згідно якого в результаті проведення судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту лівої руки ОСОБА_8 (об`єкт №1), сліди крові не виявлені. Що стосується клітинного складу піднігтьового вмісту ОСОБА_8 , то його походження за рахунок власних нігтьових ложе вважається найбільше імовірним. Дані про наявність клітин травматичного чужорідного епітелію не отримані (т.2 а.с. 107, 110-111);
		- висновком судово-медичної експертизи № 15-12/№142-С/Ц/2024 від 22.02.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 19.02.2024 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи тампону-змиву з лівої руки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт №1) сліди крові не знайдені (т. 2 а.с. 112, 115-116);
		- висновком судово-медичної експертизи № 15-12/144-С/2024 від 26.02.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 19.02.2024 року, згідно якого в результаті проведення судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту правої руки ОСОБА_8 (об`єкт №1), сліди крові не виявлені. Що стосується клітинного складу піднігтьового вмісту ОСОБА_8 , то його походження за рахунок власних нігтьових ложе вважається найбільше імовірним. Дані про наявність клітин травматичного чужорідного епітелію не отримані (т.2 а.с. 117, 120-121);
		- висновком судово-медичної експертизи № 15-12/143-С/Ц/2024 від 22.02.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 19.02.2024 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи тампону-змиву з правої руки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт №1) сліди крові не знайдені (т. 2 а.с. 122, 125-126);
		- висновком судово-медичної експертизи № 15-12/141-С/2024 від 29.02.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 19.02.2024 року, згідно якого в результаті проведення судово-медичної експертизи марлевого тампона-змива з голови ОСОБА_8 , виявлені сліди крові, встановити видову приналежність яких не було можливості, так як при неоднократній постановці реакції преципітату позитивний результат не був отриманий не з однією преципітуючою сироваткою, використаною в реакції (т. 2 а.с. 129, 132-133);
		- висновком судово-медичної експертизи № 14/301-С/24 від 04.03.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 16.02.2024 року, згідно якого, на черевиках (об`єкт №1-17) ОСОБА_5 , знайдена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином можна вважати, що кров на даних об`єктах відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, властивої їй самій (т. 2 а.с. 134, 137-139);
		- висновком судово-медичної експертизи № 15-12/139-С/2024 від 29.02.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 19.02.2024 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи паперової серветки (об`єкт №1), вилученої 13.02.2024 року, при проведенні огляду місця події, за адресою: м.Харків, вул. Карпатська 52, виявлені сліди крові людини групи О (І) з ізогемаглютиншами анти-А анти-В. Таким чином, враховуючи результат дослідження, можна припустити, що данні сліди крові можуть походити від будь якої людини з груповою приналежністю крові О (І) з ізогемаглютиншами анти-А анти-В, у тому числі від потерпілої ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 140, 143-144);
		- висновком судово-медичної експертизи № 15-12/140-С/2024 від 29.02.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 19.02.2024 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи паперової серветки (об`єкт №1), вилученої 13.02.2024 року, при проведенні огляду місця події, за адресою: м.Харків, вул. Карпатська 52, виявлені сліди крові людини групи О (І) з ізогемаглютиншами анти-А анти-В. Таким чином, враховуючи результат дослідження, можна припустити, що данні сліди крові можуть походити від будь якої людини з груповою приналежністю крові О (І) з ізогемаглютиншами анти-А анти-В, у тому числі від потерпілої ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 147, 148-149);
		- висновком судово-медичної експертизи № 15-12/138-С/2024 від 29.02.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 19.02.2024 року, згідно якої при проведенні судово-медичної експертизи фрагменту кухонної полімерної плівки (об`єкти №№ 1,2), вилученого 13.02.2024 року, при проведенні огляду місця події, за адресою: м.Харків, вул. Карпатська 52, виявлені сліди крові людини групи О (І) з ізогемаглютиншами анти-А анти-В. Таким чином, враховуючи результат дослідження, можна припустити, що данні сліди крові можуть походити від будь якої людини з груповою приналежністю крові О (І) з ізогемаглютиншами анти-А анти-В, у тому числі від потерпілої ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 150, 153-154);
		- змістом ухвали слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.02.2024 року, на підставі клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 21.02.2024 року, надано слідчим СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області право тимчасового доступу до речей та документів з можливістю вилучення оригіналу медичної картки хворого на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі всіма довідками і знімками (рентген-знімками), які перебувають у володінні КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради, що розташована за адресою: м. Харків, в`їзд Балакірєва, 3А (т. 2 а.с. 155-159);
		- фактичними даними, що містяться в протоколі тимчасового доступу до речей та документів від 11.03.2024 року та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.02.2024 року, згідно яких у присутності архіваріуса ОСОБА_23 було вилучено медичну картку стаціонарного хворого № 3176 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 25 арк. (т. 2 а.с. 161-162);
		- змістом постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_17 про визнання речовим доказом та визнання місця їхнього зберігання від 11.03.2024 року, згідно якої визнано речовим доказом картку стаціонарного хворого № 3176 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 25 арк. та визначено місце зберігання камеру схову речових доказів ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області (т. 2 а.с. 163);
		- фактичними даними, що містяться в медичній карті стаціонарного хворого № 3176 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та виписці із неї з КНП «Міської клінічної багатопрофільної лікарні №17» ХМР, відповідно до якої 13.02.2024 року о 07-38 год. ОСОБА_5 була доставлена ШМД з ножовими пораненнями грудної клітини, правої сідничної ділянки. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходилася у стаціонарі з 7-38 год. 13.02.2024 року по 12-00 год. 19.02.2024 року з діагнозом множинні колото-різані рани (3) грудної клітини, лівої кисті, правої сідниці (т. 2 а.с. 36);
		- висновком судово-медичної експертизи № 09/89-С/2024 від 14.03.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 16.02.2024 року, відповідно до якого згідно з представленої медичної документації у ОСОБА_5 , 1982 р.н., мали місце наступні тілесні ушкодження: непроникаючі (3) колото-різані поранення грудної клітини (в ділянці грудини, задньої поверну грудної клітини по паравертебральній лінії на рівні VІ межребір`я задньої поверхні грудної клітки по вертебральній лінії на рівні 1 межребір`я); колото-різана рана лівої кисті; колото-різана рана правої сідниці. Ці ушкодження могли виникнути від п`яти дій гострого предмета володіючого колюче-ріжучими властивостями і могли бути отримані в строк вказаній в постанові та медичній документації. Взаєморозташування потерпілої і нападника в момент заподіяння тілесних ушкоджень, могло бути будь-яким за умови доступності локалізації вищевказаних тілесних ушкоджень  дії травмуючого предмета. За ступенем тяжкості: непроникаючі (3) колото-різані поранення грудної клітини; колото-різана рана лівої кисті; колото-різана рана правої сідниці - належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1.а, 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.95р. (т. 2 а.с. 164-165, 169-170);
		- висновком судово-медичної експертизи № 09/163-С/2024 від 15.03.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 14.03.2024 року, який підтверджує висновок судово-медичної експертизи № 09/89-С/2024 від 14.03.2024 року, згідно якого, експерт приходить до висновку, що ушкодження наявні у ОСОБА_5 могли виникнути від п`яти дій гострого предмета вододіючого колюче-ріжучими властивостями, яким міг бути у клинок ножа наданого на дослідження (т. 2 а.с. 172, 174-175);
		- висновком судово-медичної експертизи № 15-12/168-С/Ц/2024 від 13.03.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 27.02.2024 року, відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи кухонного ножа (об`єкти №№1,2), вилученого 13.02.2024 року за адресою: м.Харків, вул. Карпатська, буд. 52, знайдені сліди крові, встановити видову приналежність яких не було можливості, так як при неодноразовій постановці реакції преципітату позитивний результат не був отриманий ні з однією преципітуючою сироваткою, використаною в реакції; при цитологічному дослідженні: статева приналежність крові не встановлена, у зв`язку з відсутністю клітинних елементів її у препаратах. Сліди потожирових виділень та ядровмістимі епітеліальні клітини не ви явлені (т. 2 а.с. 176, 179-182);
		- висновком судово-медичної експертизи № 17-13/62-МКС/24 від 19.03.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 15.03.2024 року, відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи одягу потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та представленого ножа, з урахуванням відомостей наданої медичної документації, дійшов наступних підсумків. На поличках куртки, на передніх поверхнях светра і фуфайки, у верхніх третинах, встановлено по наскрізному колото-різаному пошкодженню, що формують єдиний канал. На спинках куртки, светра і фуфайки зліва, у верхніх і середніх тертинах, встановлено по два аналогічних пошкодження, що складають два єдині колото-різані канали. Окрім того, на капюшоні куртки встановлена група колото-різаних ушкоджень, що складають єдиний канал з наскрізним колото-різаним пошкодженням у верхній третині куртки, светра і фуфайки. Також на спинці куртки справа, в середній третині, встановлено не наскрізне (в межах лицевого і утеплюючого шарів) аналогічне пошкодження, з властивостями колото-різаного, а на задній поверхні правого рукава - не наскрізне пошкодження з властивостями різаного. На задній правій половинці штанів, у верхній третині, встановлено наскрізне колото-різане пошкодження. Вказані пошкодження на одязі утворилися від дії, ймовірніше за все, одного гостро-кінцевого одностороннєгострого, плоского, типу клинка ножа, колюче-ріжучого предмета, з лезом середньої гостроти, обухом «П»-подібного поперечного перетину, з помірно вираженими ребрами. Індивідуальні властивості даного предмету в пошкодженні не відобразилися. Різане пошкодження утворилося від дії ріжучого предмета з лезом середньої гостроти, або ріжучої кромки колючо-ріжучого предмета, за механізмом натискання і протягування ріжучої кромки в напрямку зліва на право. Локалізація та характер поранень на тілі постраждалої та наскрізних пошкоджень на її одязі співпадають. Зіставляючи морфометрічні властивості пошкоджень з конструктивними особливостями представленого на експертизу ножа, спричинення наявних на одязі пошкоджень представленим ножем не виключається (т. 2 а.с. 183-184, 187-189);
		- висновком судово-медичної експертизи № 09/90-С/2024 від 14.03.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 16.02.2024 року, який підтверджує висновок судово-медичної експертизи №09/89-С/2024 від 14.03.2024 року, згідно якого, експерт приходить до висновку, що показання ОСОБА_8 , дані ним при проведенні слідчого експерименту від 16.02.2024 року, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині механізму утворення встановлених у ОСОБА_5 колото-різаної рани в ділянці задньої поверхні грудної клітки по паравертебральній лінії на рівні VІ міжребер`я та колото-різаної рани лівої кисті (т. 2 а.с. 196, 198-199);
		- висновком судово-медичної експертизи № 09/164-С/2024 від 15.03.2024 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_17 від 14.03.2024 року, який підтверджує висновок судово-медичної експертизи №09/89-С/2024 від 14.03.2024 року, згідно якого, експерт приходить до висновку, що показання ОСОБА_5 дані нею при проведенні слідчого експерименту від 14.03.2024 року, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині механізму утворення встановлених у неї тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 205, 207-208);
		Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_24 підтвердив надані висновки судово-медичних експертиз потерпілої ОСОБА_5 та пояснив, що наявні тілесні ушкодження у ОСОБА_5 , а саме: 1. непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини (в ділянці грудини передньої поверхні) розміром 5х2х1 см, має глибину раньового каналу до 4 см, з напрямком раньового каналу зверху вниз, зліва направо та закінчується у тіла до грудини; 2. непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини (задньої поверхні грудної клітини по паравертебральній лінії на рівні VI міжребер`я) розміром 3х2,5х1 см, має глибину раньового каналу до 6 см, з напрямком раньового каналу зверху вниз, з право наліво та сліпо закінчується у м`язах спини; 3. непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини (задньої поверхні грудної клітини по вертебральній лінії на рівні 1 міжребер`я) розміром 2х2х1 см, має глибину раньового каналу до 2,5 см, з напрямком раньового каналу зверху вниз, з права наліво та сліпо закінчується у м`язах спини; 4. непроникаюча колото-різана рана правої сідниці розміром 2х2х1 см, має глибину раньового каналу до 2,5 см, з напрямком раньового каналу зверху вниз, з права наліво та сліпо закінчується у м`язах сідниці; 5. непроникаюча колото-різана рана лівої кісті (в ділянці 1 пальця та долонній поверхні), має глибину раньового каналу до 1,5 см, з напрямком раньового каналу зверху вниз, з ліва направо та сліпо закінчується у м`язах кисті. Зазначені ушкодження утворились від п`яти дій гострого предмета вододіючого колюче-ріжучими властивостями, яким міг бути й клинок ножа наданий йому на дослідження. Також експерт пояснив, що в області тулуба всі наявні органи є життєво важливим органом людини. 
		Неповнолітній свідок ОСОБА_9 , яка є донькою потерпілої та обвинуваченого, під час судового розгляду від дачі показань в порядкуст. 63 Конституції Українивідмовилась, пояснивши таку свою позицію небажанням свідчити проти свого батька.
		Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_8 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суда не викликають. 
		Відповідно до ст.86КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об`єктивність вищенаведених доказів у суда сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст. 85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
		Проаналізувавши викладені по даному кримінальному провадженню докази та оцінивши їх в сукупності, суд визнає необґрунтованими ствердження обвинуваченого та захисника щодо відсутності умислу на вбивство потерпілої.
		Під час кваліфікації злочинів проти життя і здоров`я особи питання про наявність чи відсутність умислу на вбивство необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного й потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		Визначений умисел виражається в тому, що особа має конкретне, точне уявлення про індивідуально визначений результат свого діяння, передбачає можливість настання конкретного суспільно небезпечного наслідку. Водночас відповідну конкретизацію у свідомості особи тих наслідків, яких вона прагне, не можна зводити в усіх випадках до чітких формальних параметрів.
		Визначений умисел завжди є таким, коли винний передбачає і бажає настання одного конкретизованого наслідку, досягнення певної мети, зокрема смерті потерпілого, що має місце в тих випадках, коли винний передбачає конкретний наслідок не просто як один із можливих від вчиненого діяння, а як неминучий (високо вірогідний) результат свого суспільно небезпечного діяння, де через щасливий збіг обставин для потерпілого настання менш небезпечних наслідків є виключенням із правил розвитку причинно-наслідкових зв`язків. У випадках, коли особа передбачає саме неминучість (високу вірогідність) настання смерті як найбільш ймовірного результату своїх дій, її ставлення до такого результату виявляється у виді бажання його настання, яке є вольовою ознакою прямого умислу.
		Залежно від характеру передбачення суспільно небезпечних наслідків виділяють умисел конкретизований і неконкретизований. Конкретизований умисел - це умисел, за якого особа передбачає конкретний характер суспільно небезпечних наслідків свого діяння, а неконкретизований - за якого особа передбачає можливість настання альтернативних суспільно небезпечних наслідків. Дії винуватого кваліфікуються як замах лише за наявності конкретизованого (визначеного) умислу.
		Окрім того, замахом закон визнає діяння, безпосередньо спрямоване на вчинення злочину. Мета досягнення суспільно небезпечного результату - конструктивний елемент попередньої злочинної діяльності, в тому числі й замаху. Таким чином, наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо їх було включено в мету його діяння, і досягнення такої мети було б неможливе без зазначених наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, то вона не могла і вчинити замах на їх досягнення. На цих позиціях стоїть і судова практика.
		Відповідно до ч. 1 ст.15, ч. 2 ст.24 КК Українизамахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом (коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання) дій (бездіяльності), безпосередньо спрямованих на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цьогоКодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
		Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією та становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення й наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, за наявності цілі досягнення суспільно - небезпечного результату.
		Про наявність прямого умислу можуть свідчити конкретні діяння винної особи, які завідомо для нього мали потягти за собою смерть потерпілого і не призвели до бажаного наслідку лише в силу обставин, які не залежали від його волі.
		За встановленими судом обставинами провадження відсутні підстави стверджувати про те, що мисленим уявленням обвинуваченого про результат своїх дій не охоплювалось умисне заподіяння смерті як про конкретизований результат їх вчинення, зокрема, з огляду на їх характер та спрямованість. Діяння винної особи не потягло за собою негайної смерті потерпілої лише в силу обставин, які не залежали від її волі.
		Закінчений замах характеризується тим, що особа зробила все необхідне, щоб досягти мети, і вчинила всі дії для досягнення злочинного результату. Ознаки суб`єктивної сторони й особливості психічного ставлення винуватої особи встановлюються з урахуванням характеру вчиненого діяння та об`єктивно-предметних умов його вчинення, за встановленими фактичними обставинами вчиненого кримінального правопорушення, на підставі доказів, зібраних у порядку, передбаченомуКПК, та оцінених відповідно до вимогст. 94 цього Кодексу. 
		Усвідомлене застосування такого способу вчинення злочину, як фізичне насильство щодо конкретного потерпілого, завжди пов`язане з усвідомленням і наслідків його використання. Оцінка сукупності доказів, досліджених судом у кримінальному провадженні, свідчить про те, що обвинувачений усвідомлював, що його дії можуть спричинити конкретний суспільно небезпечний наслідок, і тим самим передбачав розвиток причинного зв`язку між діянням та його можливим наслідком.
		При оцінці дій обвинуваченого та кваліфікації його дій, з`ясуванні змісту і спрямованості його умислу суд враховує характер, рішучість і динамічність дій, вчинених обвинуваченим, їх раптовість для потерпілої, поведінку до, під час і після скоєння злочину, обране знаряддя вчинення злочину - гострий предмет, який має ріжучі властивості (з ріжучо-колючою частиною відповідної довжини достатньої для заподіяння смерті людини), локалізацію нанесених поранень (життєво важливий орган  тулуб), кількість поранень, механізм їх заподіяння, та враховує силу удару, яка на думку суду, була достатньою для заподіяння смерті людини. Враховує причини припинення злочинних дій, поведінку винного та суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		Так, судвраховує, що про наявність умислу на вбивство потерпілої свідчать діїобвинуваченого, поведінка обвинуваченого після скоєння злочину, який навіть не намагався з`ясувати стан здоров`я потерпілої, наслідки спричинених останній тілесних ушкоджень, надати будь - якої допомоги потерпілої чи викликати швидку допомогу, а направився ходити по вулицям для заспокоєння. 
		Цілеспрямоване застосування кухонного ножа для завдання поранення задньої та передньої поверхні грудної клітини, за встановлених судом обставин, свідчить про бажання ОСОБА_8 заподіяти саме смерть ОСОБА_5 , оскільки всі наявні органи у області тулуба є життєво важливими та припинення їх функціонування як правило призводить і як наслідок до настання смерті.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений чітко усвідомлював небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у виді смерті потерпілої і бажав їх настання, про що вказують його дії й поведінка під час вчинення та після вчинення злочину.
		У разі, якщо під час замаху на злочин винний спрямовує свою волю на запобігання настанню суспільно небезпечного наслідку, може мати місце добровільна відмова від вчинення злочину, якою є остаточне припинення особою за своєю власною волею замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.
		На стадії закінченого замаху на вбивство добровільна відмова можлива лише в тих випадках, коли між вчиненим діянням і ймовірним настанням суспільно небезпечних наслідків є певний проміжок часу, коли особа контролює розвиток причинного зв`язку, може втрутитися і перешкодити настанню суспільно небезпечного наслідку. Такий контроль особа отримує з огляду на специфіку розвитку причинного зв`язку в усіх випадках (без винятків) у разі вчинення діяння певного характеру і виду. Водночас не є добровільною відмовою відмова від повторенняпосягання після вчинення закінченого замаху, коли винна особа зробила все, що вважала за необхідне для вчинення кримінального правопорушення, проте наслідок не настав із причин, які не залежать від її волі.
		Заподіяння поранення задньої та передньої поверхні грудної клітини потерпілої, яка перебувала спочатку спиною, а потім обличчям до винуватої особи на незначній відстані від нього, кількість спричинених ушкоджень, за своїм характером містить реальну можливість заподіяння смерті та припинення нанесення ударів ножем, завдяки втручанню доньки - ОСОБА_9 , яка схопила обвинуваченого за ніж й потерпілій вдалось вивернуться та виповзти на вулицю й покинути будинок, не є тим контролем з боку винуватого за розвитком причинного зв`язку, який утворює собою необхідну складову юридичного змісту добровільної відмови від доведення злочину до кінця.
		Умисне завдання ножем (колюче-ріжучим предметом) удару в ділянку тіла, де розташовано життєво важливі органи, свідчать про умисел особи на вбивство, і такі дії кваліфікуються за ч. 1ст.115КК України.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений усвідомлював, що він умисно завдає удару в життєво важливі органи потерпілої - передню та задню поверхню грудної клітини, гострим предметом, який має гостру ріжучу поверхню. Обвинувачений, на думку суду, який працював плиточником та мав навики роботи з предметами, які мають гостро-ріжучі властивості, розумів, що ніж навіть з невеликим лезом, має колюче-ріжучі властивості і в результаті завдання ним ударів у тулуб людини він спричинить проникаюче поранення та завдавши такі удари в область тулуба, де знаходяться життєво важливі органи та пошкодження одного з них може призвести до смерті потерпілої. Таким чином він усвідомлював суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки. ОСОБА_8 вчинив всі дії, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений донькою, що надало можливість потерпілій покинути місця спричинення їй ушкоджень та своєчасно доставлено до медичного закладу. 
		Той факт, що в результаті злочинних дій обвинуваченого потерпілій були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, за обставин цього кримінального провадження не спростовує того, що ОСОБА_8 діяв з прямим умислом на заподіяння смерті потерпілій, а є результатом недоведення його злочинного умислу до кінця. У зв`язку цим, суд не знаходить підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_8 , про яке клопотав обвинувачений, з ч. 2 ст.15ч. 1 ст.115 ККУкраїни на ст.125КК України.
		Щодо тверджень обвинуваченого про відсутність умислу на позбавленняжиття потерпілоїта здійсненнядій щодозупинення останньоїдля походуна роботушляхом нанесення одного удару ножем та трьох махів ножем, які призведуть до перебування потерпілої на лікарняному й як наслідок до її звільнення, суд зазначає наступне:
		Твердження обвинуваченогоне знайшлисвого підтвердженняпід чассудового розглядута спростовуютьсядоказами викладенимиувироку,які об`єктивноузгоджуютьсяз обставинамисправи,а саме:показаннями потерпілої ОСОБА_5 у судовомузасіданні тапід часслідчого експериментувід 14.03.2024року,яка вказувала,що післятого,як ОСОБА_8 обійняв її вона відштовхнула обвинуваченого, при цьому висловивши образу у його адресу, направившись на вихід відчула удар в область спини (ліве плече), після того відчула другий удар у спину (між лопаткою та хребтом), обернувшись побачила в правій руці чоловіка металевий кухонний ніж, від ударів їй стало боляче й вона впала, між нею та обвинуваченим почалась на підлозі боротьба під час якої вона отримала, ще три ножових поранення (ділянка грудної клітини посередині, права сідниця, ліва долоня), в ході слідчого експерименту зазначала, що останній удар ножем у праву сідницю обвинувачений наніс їй в момент коли вона вже виповзала на вулицю та після того, як втрутилась донька, висновками судово-медичної експертизи № 09/89-С/2024 від 14.03.2024 р., № 09/164-С/2024 від 15.03.2024 р. згідно яких, експерт приходить до висновку, що ушкодження у ОСОБА_5 могли виникнути від п`яти дій гострого предмета володіючого колюче-ріжучими властивостями, показання ОСОБА_5 , дані нею при проведенні слідчого експерименту від 14.03.2024 р., в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині механізму утворення встановлених у неї тілесних ушкоджень.
		Доводи захисника про скоєння інкримінованого кримінального правопорушення обвинуваченим на ґрунті ревнощів та посилання потерпілої у судових дебатах на скоєння злочину з мотивів ревнощі суд вважає недоведеними та зазначає наступне.
		Так, мотивом кримінального правопорушення визнаються такі обумовлені домінуючими, на час вчинення кримінального правопорушення, інтересами і потребами особи внутрішні спонукання, котрі викликають у неї рішучість вчинити кримінальне правопорушення і керують нею у процесі вчинення протиправного діяння. Мотивом вчинення кримінального правопорушення є усвідомлена спонука особи, яка викликала у неї намір вчинити таке кримінальне правопорушення. Мотив злочинуєобов`язковою ознакоюсуб`єктивної сторонискладу кримінальногоправопорушення утих випадках,коли вінбезпосередньо вказанийу диспозиціїкримінального закону.Так,у п.п.6,7,8,14ч.2ст.115КК Українимотив єобов`язковою ознакою тавипливає ізсамого змістудиспозиції кримінальногозакону,і вцьому випадкувін маєважливе значенняпри встановленніскладу злочинута формивини.Щодо умисного вбивства, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, то в диспозиції даної норми вказівка на мотив та мету відсутня, однак встановлення мотиву вчинення злочину є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. 
		З суб`єктивної сторони даний злочин вчиняється з прямим умислом, зокрема в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим.
		Для підтвердження своїх висновків про наявність в діях останнього ознак вказаного злочину, суд повинен ретельно дослідити докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного.
		Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
		Так, встановлення цілі, мотиву являються обставинами, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають обов`язковому доказуванню.
		Стороною обвинувачення мотивом даного злочину вказано - бажання ОСОБА_5 покинути чоловіка  ОСОБА_8 , призвело до конфлікту під час якого у ОСОБА_8 виник злочинний намір на заподіяння смерті ОСОБА_5 . 
		Наявність можливої ревнощі, на що посилається сторона захисту та потерпіла під час виступу в судових дебатах, протягом судового розгляду спростовувалась самим обвинуваченим, який зазначав, що про подружню зраду йому стало відомо ще влітку 2023 року та весь цей час він умовляв дружину не розлучатися й не залишати родину, хоча був впевнений, що вона повернеться, оскільки мають чотирьох спільних дітей. В той день не мав злості, ненависті та ревнощі по відношенню до дружини, не відчував душевного хвилювання, однак у нього раптово виникло бажання не пускати дружину на роботу у зв`язку з чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження. 
		Доказів дій обвинуваченого з мотивів ревнощі, окрім репліки останнього у судових дебатах, що його дії можливо були обумовлені станом ревнощі, стороною захисту надано не було. Ані свідки, ані самі потерпіла й обвинувачений не зазначали про активні дії обвинуваченого які б могли свідчити та дати можливість прийти до висновку, що саме ревнощі стали мотивом скоєння інкримінованого злочину. 
		Суд приходить до висновку, що мотив зазначений стороною обвинувачення  небажання щоб дружина покидала чоловіка, що призвело до конфлікту між подружжям, під час якого у ОСОБА_8 виник злочинний намір на заподіяння смерті ОСОБА_5 є доведеним та узгоджується з показаннями потерпілої, яка зазначала про активну поведінку обвинуваченого задля збереження родини у вигляді умовлянь не залишати сім`ю, дарування подарунків ОСОБА_8 , сам обвинувачений вказував, що заперечував проти розірвання шлюбу, спілкувався з приводу розлучення з дітьми, які засуджували бажання дружини розірвати шлюб й займали його сторону та намагався налагодити відносини безпосередньо з дружиною. Разом з тим, зазначений в пред`явленому обвинуваченні мотив, на думку суду, є набагато ширшим ніж зазначений стороною захисту та включає в себе, у разі залишення потерпілою родини та розірвання шлюбу, для обвинуваченого ряд емоціональних переживань зумовлених певними почуттями: хвилювання за психоемоційний стан дітей, за подальший матеріальний та майновий стан родини, оскільки на момент скоєння інкримінованого правопорушення ОСОБА_8 не працював, елементи ревнощі, бажання збереження сім`ї та шлюбу. 
		Щодо твердженьпотерпілої ОСОБА_5 про відсутністьу обвинуваченогоумислу наїї вбивствосуд відноситьсякритично таприходить допереконання,що доводипотерпілої убік виправданнядій ОСОБА_8 ,який начас вчиненняінкримінованого правопорушеннябув їїчоловіком,можливі зогляду назначний проміжокчасу,що минув,почуття провини,яке вонависловлювала узв`язку зпровокуванням ОСОБА_8 на емоції.Разом з тим, будучи заявником вчинення обвинуваченим протиправних дій щодо неї, під час судового розгляду висловлювала побоювання та хвилювання з приводу матеріальних труднощів в утриманні спільних дітей, у зв`язку із взяттям обвинуваченого під варту, зазначала, що їй важко одній утримувати дітей та носити обвинуваченому передачі до слідчого ізолятора. Таким чином, вказані вище фактори свідчать про бажання потерпілої пом`якшити ступінь вини обвинуваченого та як наслідок призначене покарання. 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає доведеною.
		Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_8 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено. 
		Так, судом не визнаються обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого визначені п.1 ч.1 ст. 66 КК України, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки під час судового розгляду зазначені обставини не встановлені.
		Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
		Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак, у матеріалах справи відсутні дані, які б підтверджували щирий жаль з приводу скоєного та осуд своєї поведінкиобвинуваченим, те, що він намагався виправити наслідки вчиненого та виявляв готовність нести покарання. Навпаки, обвинувачений ОСОБА_8 під час судового розгляду вину фактично не визнавав.
		Під активним сприянням розкриттю злочину, усталеною практикою Верховного Суду, визнається - дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у з`ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам. Саме лише визнання власної винуватості під тиском зібраних доказів і підтвердження інформації, вже встановленої компетентними органами з інших джерел, не є активним сприянням у розкритті злочину.
		Так, матеріали справи не містять будь-яких даних про повідомлення обвинуваченим органам досудового розслідування таких обставин вчинення злочину, які б не були встановлені ними на підставі показань потерпілої та інших доказів.
		Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_8 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення: щодо подружжя з якою винний перебував у сімейних відносинах та у присутності дитини.
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, розлучений, офіційно не працює, на диспансерному (профілактичному) обліку у КНП ХОР «Обласна наркологічна лікарня» не перебуває, впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КНП «МПНД № 3» ХМР не звертався, має на утриманні дітей  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . 
		Згідно висновку судово  психіатричного експерта № 185 від 13.03.2024 року, ОСОБА_8 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасовою розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії за керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_8 перебував поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної, недоумства або іншого хворобливого стану психіки, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_8 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосовування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 2 а.с. 193-195).
		Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни №7від24.10.2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
		При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд керується вимогамист. 65 КК України, а саме: враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення  злочину, особу винного, наявність обставини, що обтяжує покарання, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, крім того вимогамист. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, враховуючи вимоги ст. 68 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановленихст.6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
		Підстав для застосовування положеньст. 69 КК Українисудом не встановлено.
		Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.02.2024 року, під час досудового розслідування, накладено арешт на предмети (речі), що були виявлені та вилучені в ході огляду місця подій за адресою: м. Харків, вул. Карпатська, буд. 52, а саме: фрагмент тканини з речовиною бурого кольору, поміщений до картонної коробки; предмет схожий на ніж з РБК, поміщений до картонної коробки; серветка, з речовиною бурого кольору (з кімнати №1 на столі), поміщено до паперового конверта; фрагмент полімерної плівки з речовиною бурого кольору з кухні, поміщено до паперового конверта; серветки з речовиною бурого кольору (виявлена в кухні в пакеті для сміття), та на предмети (речі), що були виявлені та вилучені в службовому кабінеті № 63 відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області, за адресою: м.Харків, вул. Невельська 1/32, в ході особистого обшуку ОСОБА_8 , а саме: куртку червоного кольору, светр синього кольору; футболку синього кольору; спортивні штани сірого кольору та визначено місце зберігання у камері схову ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області. 
		Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.02.2024 року, під час досудового розслідування, накладено арешт на предмети (речі), які було виявлено та вилучено в ході огляду місця події 15.02.2024 року в гардеробній приймального відділення КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, а саме на: куртку коричневого кольору; светр сірого кольору; труси фіолетового кольору; носки сірого кольору; бюстгальтер; шкарпетки; черевики (ботинки); штани чорного кольору та визначено місце зберігання у камері схову ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області.
		Відповідно до ч. 4 ст.174КПКУкраїни суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Враховуючи, що підстави, передбачені ч. 4 ст.174КПК України для продовження існування арешту відсутні, то накладений арешт підлягає скасуванню.
		За змістом п. 1 ч. 4 ст.374КПКУкраїни у резолютивній частині вироку, зокрема, зазначаються рішення суду щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у вигляд тримання під вартою. Враховуючи, що судом призначається покарання у виді позбавлення волі, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили, залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зарахувавши достроку відбуванняпокарання строкпопереднього ув`язненняз 13.02.2024року,з розрахункуодному днюпозбавлення волівідповідає одиндень попередньогоув`язнення. 
		Цивільний позов потерпілою не заявлявся.
		Питання про процесуальні витрати вирішити відповідно до ст.122,124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати із залученням експерта.
		Долю речових доказів суд вирішує в порядкуст.100 КПК України. 
		Керуючись ст. ст.100, 368-371,373,374,376 КПК України, суд, -
		у х в а л и в:
		ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченому ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців.
		Строк відбування покарання ОСОБА_8 за даним вироком обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 13 лютого 2024 року.
		Відповідно до ч. 5ст. 72 КК Українизарахувати ОСОБА_8 , у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання, а саме, з 13.02.2024 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід у виглядітримання підвартою,застосований відносно ОСОБА_8 , залишити без змін, до набрання даним вироком законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави в особі Харківського науководослідного експертнокриміналістичного центру МВС України судові витрати за проведення експертизи № 19/121-24/4748-Д від 23.02.2024 року у сумі 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 40 коп. у кримінальному провадженні №12024221190000223.
		Арешт напредмети (речі),накладений ухвалоюслідчого суддіФрунзенського районногосуду м.Харкова від14.02.2024року,а саме: фрагмент тканини з речовиною бурого кольору; предмет схожий на ніж з РБК; серветка, з речовиною бурого кольору (з кімнати №1 на столі); фрагмент полімерної плівки з речовиною бурого кольору з кухні; серветки з речовиною бурого кольору (виявлена в кухні в пакеті для сміття), куртку червоного кольору, светр синього кольору; футболку синього кольору; спортивні штани сірого кольору, після набрання вироком законної сили, скасувати.
		Арешт на предмети (речі), накладений ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.02.2024 року, а саме куртку коричневого кольору; светр сірого кольору; труси фіолетового кольору; носки сірого кольору; бюстгальтер; шкарпетки; черевики (ботинки); штани чорного кольору, після набрання вироком законної сили, скасувати.
		Речові докази  фрагмент тканиниз речовиноюбурого кольору,предмет схожийна ніжз РБК;серветка,з речовиноюбурого кольору(зкімнати №1на столі);фрагмент полімерноїплівки зречовиною бурогокольору зкухні;серветки зречовиною бурогокольору зкухні, після набрання вироком законної сили  знищити.
		Речові докази  куртку коричневого кольору, светр сірого кольору, труси фіолетового кольору, футболку, носки сірого кольору, бюстгальтер, шкарпетки, черевика (ботинки), штани чорного кольору, після набрання вироком законної сили повернути потерпілій ОСОБА_5 . 
		Речові докази  куртку червоногокольору;светр синьогокольору;футболку синьогокольору,спортивні штанисірого кольору, після набрання вироком законної сили повернути обвинуваченому ОСОБА_8 . 
		Речові докази - CD-Rдиск ізаудіозаписами зіслужби «102»;DVD-Rдиск «НР»із відеозаписомз боді-камерипрацівників УППДПП вХарківській області;DVD-Rдиск ізаудіозаписами зіслужби «103», після набрання вироком законної сили залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження справа № 645/1770/24. 
		Речовий доказ-карту стаціонарногохворого №3176на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після набрання вироком законної сили повернути володільцю КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарні №17» ХМР.
		Паперовий конверт із зразками крові, марлевий тампон змив із голови, змиви з лівої та правої рук, зрізи нігтьової пластини з лівої та правої рук, дактилокарту ОСОБА_8 , після набрання вироком законної сили  знищити.
		На вирокможе бутиподана апеляційнаскарга доХарківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженого - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                               ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...