Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 726/4154/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Дезертирство.
Надіслано судом: 03.04.2025. Зареєстровано: 03.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/726/57/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62020240000001239

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІ 
		 
		Справа № 726/4154/24 
		Провадження № 1-кп/726/57/25 
		Категорія 388 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02.04.2025 м. Чернівці 
		Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці матеріали кримінального провадження № 62020240000001239 від 13.11.2020 року по обвинувальному акту щодо: 
		 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Корчин Сколівського р-ну Львівської обл., жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, військовослужбовця Збройних Сил України, прийнятого на військову службу за контрактом, який станом на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення перебував на посаді механіка-водія 2 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу 2 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , солдат, 
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 408 КК України,- 
		з участю: 
		 прокурора ОСОБА_4 
		 обвинуваченого ОСОБА_3 
		 захисника ОСОБА_5  
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив дезертирство, тобто самовільне нез`явлення з метою ухилитися від військової служби до військової частини на службу з відпустки, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто злочин передбачений ч. 3 ст. 408 КК України за наступних обставин.
		Так, солдат ОСОБА_3 , являючись військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи військову службу за контрактом, перебуваючи на посаді механіка-водія 2 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу 2 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх негативні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, в порушення вимог ст. ст. 17, 19, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 2, 11, 16, 127, 128, 129, 130, 131 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також й іншого законодавства України, яким визначено порядок і врегульовано інші питання, пов`язані з проходження військової служби, про яке останній достовірно був обізнаний, порушуючи внутрішній порядок та військову дисципліну, маючи намір ухилитися від проходження військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, діючи в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, всупереч інтересам служби та установленому законом порядку її проходження, без поважних причин та дозволу командування, 12.10.2020, близько 08 год. 00 хв., самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та вибув до місця свого постійного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , а надалі до іншого місця тимчасового проживання, що за адресою: Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Пороги, де проводив службовий час на власний розсуд не пов`язаний з проходженням військової служби до 06 год. 00 хв. 02.12.2024, тобто до моменту його затримання працівниками правоохоронних органів.
		Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у тому, що він своїми умисними діями, які виразилися в дезертирстві, тобто самовільному залишенні військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України (в редакції КК України від 25.09.2020).
		В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, надав покази в судовому засіданні, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення, що викладені в обвинувальному акті, зазначив, що він за станом здоров`я не може продовжити нести службу в ЗСУ та просив суворо його не карати. 
		Показання ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
		Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
		ОСОБА_3 погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів, крім його особистого допиту та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують його як особу, пояснивши, що рішення його є добровільним і наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України йому зрозумілі.
		З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_3 знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 3 ст.408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України (в редакції КК України від 25.09.2020), кваліфіковані правильно. 
		При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого ОСОБА_3 в межах пред`явленого йому обвинувачення.
		При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.
		Зокрема, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення за ч.3 ст. 408 КК України відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.
		Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, перебував у розшуку по даному кримінальному провадженню.
		Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено. 
		Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 зі змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання» слід звернути увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		На підставі вищевикладеного, суд при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3  покарання враховує те, що обвинувачений визнав свою вину, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, також суд враховує його позитивну характеристику по місцю проживанню, те що він раніше не судимий, але перебував у розшуку в межах даного кримінального провадження, а тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.
		Також, із врахуванням особи обвинуваченого, враховуючи наявність обставин, які на переконання суду, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочину, у відповідності до положень ст.69 КК вони дають суду законні підстави для можливості призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст.408 КК з урахуванням редакції ст.69 КК (до 27.01.2023, з урахуванням того, що редакція ст.69 КК станом на день постановлення даного вироку, хоча й виключає можливість її застосування при призначенні покарання за інкримінованою нормою, проте злочин вчинено до внесення відповідних змін), а тому суд вважає можливим призначити покарання у відповідності до вимог ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі встановленої в санкції ст.408 ч.3 КК України (в редакції КК України від 25.09.2020) у виді позбавлення волі. 
		Суд вважає, що в умовах збройної агресії з боку іншої держави захист Вітчизни набуває особливого значення, а тому наслідки ухилення від військової служби в цих умовах через покарання, повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим ОСОБА_3 , так і іншими особами. 
		Також суд вважає, що до набрання вироком законної сили, щодо ОСОБА_3 , залишити попередньо обрану міру запобіжного заходу у виді застави.
		Керуючись ст.ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, - 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України (в редакції КК України від 25.09.2020) та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в строк відбуття покарання ОСОБА_3 зарахувати строк його попереднього ув`язнення в період часу з 02.12.2024 року по 17.12.2024 року із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави - скасувати.
		Заставу у розмірі 65 000 (шістдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок, внесену заставодавцем ОСОБА_6 на депозитний рахунок для зарахування заставних сум згідно із платіжним документом від 16.12.2024 року №0.0.4071336588.1 повернути заставодавцю - ОСОБА_6 відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.
		Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ст. 473, 394 КПК України, до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		Головуючий суддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...