Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/11322/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 03.04.2025. Зареєстровано: 03.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2025.
Дата набрання законної сили: 24.06.2025
Результат оскарження 24.06.2025 Миколаївський апеляційний суд: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/487/957/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 487/11322/24 
		Провадження № 2/487/957/25 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03.04.2025 м.Миколаїв
		 
		Заводський районний суду м. Миколаєва у складі:
		головуючої судді Скоринчук К.М., 
		за участю:
		секретаря судового засідання Карбівничої А.О., 
		представника позивача  адвоката Жовтої А.С. в режимі відеоконференції,
		представника відповідача  адвоката Шевченка А.О., в режимі відеоконференції,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору, зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернулася до суду з даним позовом. Позов мотивовано тим, що 30.11.2024 з метою продажу дитячого візочка позивач розмістила оголошення на платформі ОЛХ. Після переходу за посиланням, яке надіслав потенційний покупець, екран її телефону перестав відповідати на будь-які дії. Після цього позивач дізналася про списання грошей з їх банківського рахунку та одразу звернувся до AT КБ «Приватбанк» про блокування карток. Як було встановлено, невстановленою особою було підвищено кредитний ліміт до 90 000 грн, списано грошові кошти з кредитної картки в AT КБ «Приватбанк» на суму 42 000 грн та разом з комісіями було знято 43 469, 48 грн. Позивач 30.11.2024 звернулася до органів поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення, на підставі якої Миколаївським районним управлінням поліції ГУНП в Миколаївській області було відкрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N12024152030001791 від 01.12.2024. Оскільки банківські дії були здійсненні без відома та розпорядження позивача, а отже з порушенням вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», позивач просить визнати кредитний договір недійсним та, застосувавши наслідки недійсності правочину, зобов`язати AT КБ «Приватбанк» повернути їй списані з її банківського рахунку грошові кошти в сумі 43469,48 грн.
		Ухвалою суду від 31.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 31.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
		27 січня 2025 року подано відзив з додатковими поясненнями. Представник відповідача зазначив, що за результатом проведення службової перевірки Банком та аналізом проведених транзакцій через адмінку "PanLike" встановлено, що всі транзакції проведено з ручним вводом номеру картки (posentrey mode-12), введеням cvv-коду (resp code-1) та коду для інтернет-платежів - 3-D Secure (pos condition-82), NFC pay-N.Технологія 3D Se аутентифікація держателя карти (3-D Secure), тобто в процесі оплати онлайн до раніше необхідної інформації додавався додатковий запит на підтвердження використання карти. Держателю картки потрібно було ввести код підтвердження (одноразовий па вигляді СМС -повідомлення на номер телефону, вказаний під час реєстрації картки (3D по першій транзакції). 
		Згідно наявних даних Банк ідентифікував клієнта належним чином і провів операцію за ініціалізації/ідентифікації клієнта і з його погодженням. 
		Виходячи з того, що оспорювані дії третіх осіб по відношенню до клієнта банку, в результаті яких з його карток несанкціоновано списано грошові кошти, сталися як наслідок в результаті дій клієнта, під впливом невстановлених осіб, вина банку відсутня. З приводу оспорюваних дій клієнту рекомендовано звернутися до правоохоронних органів. 
		Таким чином, дії третіх осіб у відношенні клієнта стали можливими через порушення клієнтом Умов і правил надання банківських послуг: 
		п.п. 2.1.4.48.1, відповідно до якого клієнт зобов`язується: 
		- не передавати Карти, ПІН-коди, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або такі, що суперечать чинному законодавству; в для запобігання втрати, пошкодження, розкрадання Карти; 
		- нести відповідальність за операціями, здійсненими з використанням ПІН, постійного пароля, одноразових паролів; операціям по зміні ПІНу. 
		Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг: 
		1.1.5.5. Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в SMS  повідомленні ПіН  коді, Ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або проведених Клієнт іншим особам внаслідок несумлінного виконання Клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів. 
		1.1.5.13. Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг. 
		1.1.5.14. Клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аут ентиф 
		2.1.4.7. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі якщо його дії або бездіяльності призвели до втрати електронного платіжного засобу, розголошенню ПІНа або іншої інформації, як а платіжну операцію. 
		Збиток банку не завданий.
		Представник відповідача підкреслюючи, що Банком не було допущено будь-якого порушення укладеного з позивачем договору чи вимог законодавства, якими регулюються правовідносини між банківською установою та клієнтом, а тому вважає, що позивач особисто допустила розповсюдження даних, які призвели до списання коштів з її рахунку, внаслідок чого позов не підлягає задоволенню. 
		11 лютого 2025 року подано відповідь на відзив. Представник позивача зазначиала, що ОСОБА_1 є споживачем фінансових послуг, а банк - ix виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг. Не зважаючи на те, що 30.11.2024 позивач не вдавалася до жодних дій щодо підвищення кредитного ліміту та списання коштів зі свого рахунку, банк допустив ix безпідставне списання. При цьому ОСОБА_1 зазначила, що не розголошувала індивідуально-облікову інформацію, пароль до платіжного додатку Приват24 та динамічні паролі (ОТП-паролі). Нею було докладено максимальних зусиль для якнайшвидшого блокування карткових рахунків, термінового звернення безпосередньо до банку, а також невідкладного звернення до правоохоронних органів, для фіксування та розслідування кримінального правопорушення. Згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам Цивільно-процесуального кодексу України.
		У судовому засіданні 02.04.2025 представник позивача  адвокат Жовта А.С., яка діє на підставі ордера серія ВН №1289315 від 04.02.2025, підтримала позовні вимоги. Суду пояснила, що позивач не допустила жодних порушень Умов та Правил надання послуг банком, не розголошувала власну індивідуальну облікову інформацію і під час переходу за посиланням, яке було їй надіслано для оформлення продажу товару , а саме дитячого візочку, їй не було відомо, що посилання було надіслано шахраями.
		Представник відповідача  адвокат Шевченко А.О., який діє на підставі довіреності №11786-К-Н-О та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, у судовому засіданні 02.04.2025 суду пояснив, що позивач вчиняла самостійно дії щодо передачі індивідуальної облікової інформації, адже перейшла за фішинговим посиланням, що підтверджується аудіозаписом її розмови з оператором банку. Зі свого боку банк виконав усі вимоги укладеного з клієнтом договору щодо користування банківськими рахунками, а так само вжив усіх необхідних заходів щодо захисту даних та рахунків клієнта одразу з часу повідомлення вчинення шахрайських дій. За цих умов позов є безпідставним.
		Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд ураховує наступне.
		Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно з ч.1 ст. 15, ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно дост.55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів»визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
		Положеннямст. 1073 ЦК Українивизначено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно з положеннями частини другоїстатті 614 ЦК Українисаме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам Цивільно-процесуального кодексу України, які викладені вище.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ «ПриватБанк». Даний факт підтверджується письмовими доказами та визнається сторонами.
		30 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Банку з приводу несанкціонованого зняття з її рахунку грошових коштів. Працівником банку було заблоковано усі рахунки позивача з метою недопущення вчинення будь-яких інших несанкціонованих дій. Проведено консультування та рекомендовано звернутися в органи поліції, що і зробила позивач. Наразі до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження за N12024152030001791 від 01.12.2024. Позивач зазначає, що саме з вини Банку на її банківському рахунку шахрайськими діями було підвищено кредитний ліміт та знято грошові кошти з банківського рахунку. Банк може списувати кошти з рахунка на підставі розпорядження клієнта, але такого розпорядження позивач не давала.
		Відповідач, надавши суду Анкету-заяву про приєднання ОСОБА_1 до Умов та Правил надання банківських послуг, диск зі звукозаписом розмови ОСОБА_1 з працівником Баку 30.11.2024, наполягав на відсутності вини банку у несанкціонованому знятті грошових коштів з рахунку позивача. Представник відповідача звернув увагу суду, що саме позивач допустила порушення умов та правил під час користування рахунком, адже добровільно надала відомості шахраям, перейшовши за фішинговим посиланням. При цьому представник відповідача посилався на аудіозапис розмови позивачки з працівником гарячої лінії банку.
		Обставини справи та усталена практика відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчать, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про таке, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Під час дослідження в судовому засіданні аудіозапису, судом було встановлено, що 30.11.2024 позивач звернулася до оператора АТ КБ «ПриватБанк» та повідомила, що під час здійснення онлайн-продажу дитячого візочка на платформі онлайн-оголошень OLX на її номер телефону надійшло сповіщення щодо отримання кредиту, хоча вона з такою заявою не зверталася. Позивач просила прояснити ситуацію. Оператор коректно, доступно та в повному обсязі надала інформацію щодо дій за картковими рахунками позивачки  підвищення рівня кредитного ліміту, списання грошових коштів. Виявивши ознаки шахрайських дій, оператор вжила усіх необхідних запобіжних заходів для їх припинення, заблокуваши карткові рахунки позивачки та оформила відповідну заявку.
		За таких обставин посилання представника відповідача на ту обставину, що ОСОБА_1 порушила Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, адже доводи зводяться виключно до припущень, не мають доказового підтвердження та спростовуються наданим вдповідачем аудіозаписом оператора із позивачкою. 
		Судом встановлено, що під час розмови оператора та позивачки, остання лише підтвердила, що перейшла за надісланим потенційним покупцем посиланням, для оформлення продажу на платформі OLX дитячого візочка, після чого її телефон перестав реагувати на будь-які дії. Жодного разу у розмові позивач не повідомила, що передавала будь-яку конфіденційну, індивідуальну облікову інформацію третім особам, а лише підтвердила у розмові з оператором що їй надійшла інформація на мобільний додаток «Приват24». Зі змісту розмови випливає, що жодних запитів щодо підтвердження дій на підняття рівня ліміту чи списання коштів позивачці не надходило і таких підтверджень вона не робила. 
		Відповідно п. 138, п. 139 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постанова Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164, відповідач зобов`язаний був до повідомляти позивачку про виконання операцій з використанням платіжного інструменту та інформувати користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем
		Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача була дійсно відсутня воля на вчинення дій щодо підвищення рівня кредитного ліміту, зняття чи переказ коштів з рахунку, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цієї транзакції та негайного повідомлення про втручання в керування її рахунками поза її волею.
		Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно положеньст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Ураховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є "слабкою" стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши усі докази та надавши їм оцінку, суд прийшов до переконання, що АТ КБ "ПриватБанк" не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що позивач, як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей по кредитній картці, її особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку "Приват-24", незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 30.11.2024 щодо підвищення кредитного ліміту та перерахування з її карткового рахунку грошових коштів на загальну суму 43 469, 48 грн, а також, що про ці операції її було повідомлено у момент їх вчинення. Відповідач не спростував доводів позивача, що вона не сприяла у доступі до її карткового рахунку та не надавала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції.
		Тягар доведення таких обставин лягає саме на відповідача.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).
		При вирішенні спору суд ураховував висновки та позиції, викладені упостановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі N 6-71цс15та від 11 березня 2015 року N 6-16цс15, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі N691/699/16-ц (провадження N 61-16504св18), у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 127/23496/15-ц (касаційне провадження № 61-3239св18), у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження N 61-8249св23), постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі N 552/2819/16-ц (провадження N 61-1396св18) .
		Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Відповідно до ст.215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Відповідно до частини третьої статті 203ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 
		Звертаючи увагу на обраний позивачем спосіб захисту про визнання кредитного договору недійсним, необхідно зазначити, що останній є ефективним, оскільки в даному випадку ефективним способом захисту, який спрятиме відновленню прав позивача буде саме визнання оспорюваного правочину недійсним.
		Така позиція суду узгоджується із позицією висловленою у постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 29 травня 2024 року по справі № 545/1750/21.
		Згідно з ч.1, 4 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
		Оскільки позивач не вдавалася до жодних дій щодо укладення кредитного договору 30.11.2024, усі дії за її картковими рахунками були здійсненні сторонніми особами поза її волею, відповідно кредитний договір б/н від 30.11.2024 на суму 43469,48 грн, укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 є недійсним та не створює жодних юридичних наслідків. 
		За цих обставин заявлена вимога позивача про зобов`язання відповідача повернути на її рахунок безпідставно списані грошові кошти в сумі 43469,48 грн не підлягає задоволенню. Оскільки договір є недійсним і станом до вчинення шахрайських дій вказані грошові кошти не були в її користуванні, їй не належали, договір на їх отримання вона не укладала, відповідно вказана позовна вимога є безпідставною. Крім того, так як за наслідками визнання вказаного кредитного договору відсутнє майно, яке б підлягало поверненню відповідачем позивачеві, відповідно вимога позивача про застосування наслідків недійсності кредитного договору задоволенню не підлягає.
		Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 6,7,10,12,13,81,141,258, 259,263-265, 354,355ЦПК України суд
		УХВАЛИВ:
		Задовольнити позов частково.
		Визнати недійсним кредитний договір № б/н від 30.11.2024 року на суму 43469,48 грн, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк».
		В решті позовних вимог відмовити.
		Стягнути з Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
		Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 
		Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д
		 
		   Суддя: К.М. Скоринчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...