Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 539/362/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 04.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2025.
Дата набрання законної сили: 31.03.2025
Номер судового провадження: 61-3674ск25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		Іменем України
		 
		31 березня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 539/362/23
		провадження № 61-3674ск25  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційну скаргу Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 січня 2025 року в складі судді: Коваленко О. А., та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 березня 2025 року у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., Чумак О. В., в справі за заявою обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» про заміну сторони виконавчого провадження,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У грудні 2024 року обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Лубнитеплоенерго» (далі - ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго») звернулося із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
		 
		Заява мотивована тим, що на виконанні у Лубенському відділі державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання судового наказу № 539/362/23, виданого 06 вересня 2023 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» заборгованості у розмірі 17 469,13 грн та судового збору у розмірі 268,40 грн.
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла. 
		 
		Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 листопада 2024 року в справі 539/4696/24, яке набрало законної сили 17 грудня 2024 року, зазначена квартира визнана відумерлою спадщиною та передана у власність Лубенській територіальній громаді в особі Лубенської міські ради Лубенського району Полтавської області.
		 
		ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» просило:
		замінити боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання судового наказу №539/362/23, виданого 06 вересня 2023 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області.
		 
		Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 січня 2025 року:
		заяву ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено;
		замінено боржника ОСОБА_1 на її правонаступника Лубенську територіальну громаду в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання судового наказу № 539/362/23, виданого 06 вересня 2023 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» заборгованості у розмірі 17 469,13 грн та судового збору у розмірі 268,40 грн.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
		            06 вересня 2023 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області було видано судовий наказ № 539/362/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» заборгованості у розмірі 17 469,13 грн та судового збору у розмірі 268,40 грн;
		цей судовий наказ перебуває на виконанні у Лубенському відділі державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП № НОМЕР_1
		ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 листопада 2024 року у справі № 539/4696/24, яке відповідно до статті 273 ЦПК України набрало законної сили 17 грудня 2024 року, зазначена квартира визнана відумерлою спадщиною та передана у власність Лубенській територіальній громаді в особі Лубенської міські ради Лубенського району Полтавської області;
		з часу відкриття спадщини після померлої ОСОБА_1 , а саме з 15 вересня 2023 року, Територіальна громада в особі Лубенської міської ради є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
		 
		обов`язок боржниці зі сплати заборгованості в розмірі 17 469,13 грн та судового збору в розмірі 268,40 грн на виконання судового наказу № 539/362/2, виданого 06 вересня 2023, є зобов`язанням, що не є нерозривно пов`язаним з її особою;
		            відповідно до частини четвертої статті 1277 ЦК України, Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків, до іншої особи - правонаступника. Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні;
		територіальна громада в особі Лубенської міської ради є правонаступником у правовідносинах, що виникли між ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» та первісним боржником ОСОБА_1 , встановлених судовим наказом № 539/362/23, виданим Лубенським міськрайонним судом Полтавської області 06 вересня 2023 року;
		вимогу кредитора заявлено в межах вартості майна, одержаного у спадщину, що підтверджує е-Довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 16 грудня 2024 року, сформована Єдиною базою даних звітів про оцінку Фонду державного майна України, згідно якої вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 складає 810 165,74 грн;
		згідно зі ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. З урахуванням вищевикладеного, а також те, що ВП № НОМЕР_2 не закінчене, суд дійшов висновку, що заява ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» про заміну сторони у виконавчому провадженні є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
		 
		Постановою Полтавського апеляційного суду від 06 березня 2025 року:
		апеляційну скаргу Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області залишено без задоволення;
		ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 січня 2025 року залишено без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
		при задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, районний суд вказав, що хоча територіальна громада не є спадкоємцем за законом чи за заповітом, проте є учасником відносин щодо визначення юридичної долі відумерлої спадщини, яку складають як права, так і обов`язки, що належали спадкодавцю. Районний суд дійшов висновку, що зобов`язання боржниці зі сплати заборгованості в розмірі 17 469,13 грн та судового збору в розмірі 268,40 грн. на виконання судового наказу № 539/362/2, виданого 06 вересня 2023 року, є зобов`язанням, що входить до складу спадщини, оскільки не є нерозривно пов`язаним з її особою. Колегія суддів погодилася з таким висновком місцевого суду;
		відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року, справа № 335/12292/19, провадження № 61-10042св21 наведено наступний правовий висновок. Незважаючи на те, що набуття суб`єктивного права у територіального громади на відумерлу спадщину пов`язується з відповідним висновком суду про відумерлість такої спадщини, для територіальної громади такою самою мірою діятиме принцип, що відумерла спадщина належить територіальній громаді з моменту відкриття спадщини; Верховний Суд визначив, що потрібно враховувати, що територіальна громада не є спадкоємцем за законом чи за заповітом, проте територіальна громада є учасником спадкових відносин щодо визначення юридичної долі відумерлої спадщини, яку складають як права, так і обов`язки, що належали спадкодавцю. Відумерле майно, на яке правомірно вправі претендувати територіальна громада, складає уся спадкова маса, яка залишилася без спадкоємців за законом або заповітом. Тобто спадщина визнається відумерлою в цілому, а не лише стосовно певного об`єкта нерухомості;
		при аналізі зазначеного правовий висновок, колегія суддів вважає, що районний суд дійшов вірного висновку щодо задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, встановивши, що вимогу кредитора заявлено в межах вартості спадкового майна. Зазначена правова позиція спростовує доводи апеляційної скарги щодо безпідставності вимог заяви ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго»;
		            відповідно до частини четвертої статті 1277 ЦК України, територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах;
		процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, апеляційний суд, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, із висновками суду першої інстанції погоджується.
		 
		21 березня 2025 року Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області через підсистему Електронний суд подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 січня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 березня 2025 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» у задоволенні позовних вимог.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		суди не надали належним чином правової оцінки підстави переходу квартири АДРЕСА_2 у власність Лубенської міської ради;
		до звернення із заявою про визнання спадщини відумерлою і набрання законної сили відповідним рішенням суду у територіальної громади існує законний інтерес, заснований на правових нормах, що регулюють правовідносини щодо підстав набуття і припинення права власності після смерті особи, у якої відсутні спадкоємці. Цей інтерес (законні очікування) полягає у прагненні органу місцевого самоврядування набути право власності на відумерлу спадщину. Паралельно із цим інтересом у територіальної громади існує обов`язок звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою. Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 01 листопада 2023 року в справі № 202/5154/21 та від 10 січня 2024 у справі № 522/17859/19;
		єдиним обов`язком територіальної громади є обов`язок звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою і аж ніяк не обов`язок задовольняти вимоги кредиторів, що існували до моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили. При цьому норми чинного законодавства не передбачають видачу свідоцтва про право на спадщину територіальній громаді. Рішення суду є єдиною підставою переходу майна у власність громади. Отже, територіальна громада набуває права власності на відумерле майно не в порядку права на спадкування, а на підставі судового рішення, яким воно визнано відумерлим;
		у цьому випадку це не є спадкуванням територіальною громадою майна. Спадкування територіальною громадою або державою майна відбувається, якщо спадкодавець заповість їм своє майно (повністю чи частково) в установленому порядку. Внаслідок заповіту держава або територіальна громада набуває прав спадкоємця. Прийняття ними спадщини здійснюється на загальних підставах з дотриманням процедури подання заяви до нотаріальної контори та строків прийняття спадщини. Таким чином Лубенська міська рада, в розумінні частини першої статті 1222 ЦК України, не є спадкоємцем померлої ОСОБА_1 та не приймала спадщину, що відкрилась після неї, тому на територіальну громаду не розповсюджуються норми законодавства, які регулюють спадкові правовідносини;
		аналіз положень статті 1277 ЦК України дає підстави дійти висновку, що за результатами розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою та прийняття відповідного рішення судом орган місцевого самоврядування тільки після набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою стає власником майна, що входить до складу спадщини. Аналогічне зазначено у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року в справі № 914/2588/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 914/2637/17;
		суди при винесенні рішень керувались частиною четвертою статті 1277 ЦК України де вказано, що територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Проте невиконані грошові зобов`язання спадкодавця зі сплати за надані послуги (у тому числі комунальні) не є збитками. До особи, яка набула право власності на майно у порядку визнання спадщини відумерлою, не переходять обов`язки спадкодавця (боржника у зобов`язанні) зі сплати за надані послуги;
		ця касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, адже у даній справі судами попередніх інстанцій були грубо порушені норми ЦК України. Якщо дану справу не буде розглянуто Верховним судом, це в подальшому надасть змогу всім без виключення судам нижчих ланок і в подальшому порушувати норми ЦК України, що поставить під сумнів універсальність принципу верховенства права.
		 
		У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
		 
		Суди встановили, що 06 вересня 2023 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області було видано судовий наказ № 539/362/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108948619) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» заборгованості у розмірі 17 469,13 грн та судового збору у розмірі 268,40 грн.
		 
		Цей судовий наказ перебуває на виконанні у Лубенському відділі державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП № НОМЕР_1
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла. 
		 
		Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 листопада 2024 року в справі № 539/4696/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123013049), яке відповідно до статті 273 ЦПК України набрало законної сили 17 грудня 2024 року, зазначена квартира визнана відумерлою спадщиною та передана у власність Лубенській територіальній громаді в особі Лубенської міські ради Лубенського району Полтавської області.
		 
		З часу відкриття спадщини після померлої ОСОБА_1 , а саме з 15 вересня 2023 року, Територіальна громада в особі Лубенської міської ради є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
		 
		Територіальна громада в особі Лубенської міської ради є правонаступником у правовідносинах, що виникли між ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» та первісним боржником ОСОБА_1 , встановлених судовим наказом № 539/362/23, виданим Лубенським міськрайонним судом Полтавської області 06 вересня 2023 року;
		 
		Вимогу кредитора ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» заявлено в межах вартості майна, одержаного у спадщину, що підтверджує е-Довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 16 грудня 2024 року, сформована Єдиною базою даних звітів про оцінку Фонду державного майна України, згідно якої вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 складає 810 165,74 грн.
		 
		Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1233 ЦК України).
		 
		У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Особи, які мають право або зобов`язані подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання із Спадкового реєстру інформації про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1277 ЦК України).
		 
		Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини (частина друга статті 1277 ЦК України).
		 
		Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна (частина третя статті 1277 ЦК України).
		 
		Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них (частина четверта статті 1277 ЦК України).
		 
		Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (стаття 1281 ЦК України).
		 
		Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (частина перша статті 1282 ЦК України).
		 
		До спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. До спадкоємця переходить обов`язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину. За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину (стаття 1231 ЦК України).
		 
		Обміркувавши викладене, касаційний суд зауважує, що:
		законодавець не кваліфікує набуття територіальною громадою права на відумерлу спадщину як спадкування, а територіальну громаду, в цьому випадку, як спадкоємця;
		спадкоємці мають право на спадкування, натомість територіальній громаді належить публічний обов`язок. Тобто, територіальна громада має виконати публічний обов`язок, а не здійснити цивільне право чи інтерес, які в неї відсутні;
		публічний обов`язок територіальної громади виникає за наявності сукупності юридичних фактів (у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття; сплив одного року з часу відкриття спадщини);
		по своїй суті набуття територіальною громадою права на відумерлу спадщину є специфічним різновидом правонаступництва, адже воно зумовлює не тільки набуття прав («актив»), але й обов`язків («пасив»). При визначенні складу пасиву і виду обов`язків, що включаються до нього основним критерієм має слугувати те, чи не є такі обов`язки особистими і не припинилися внаслідок смерті особи. До майнових обов`язків, що включаються до пасиву, відносяться як ті, які мають договірну сутність (зокрема, сплатити певну грошову суму, виконати роботу, надати послуги, передати річ), так і недоговірну (наприклад, сплата винагороди по публічній обіцянці);
		при виконанні обов`язків територіальною громадою законодавець встановив межу їх виконання. Такою межею виступає вартість майна набутого територіальною громадою як відумерлої спадщини. Це і не дивно, адже такі обов`язки є боргами  особи, яка померла, і виникли внаслідок його діяльності, завдяки чому мають відшкодовуватися саме з його майна, що набувається територіальною громадою як відумерла спадщина. Порядком виконання обов`язків територіальною громадою встановлений в статтях 1281 та 1282 ЦК;
		законодавець на рівні книги 6 «Спадкове право» ЦК України не передбачає жодних переваг чи пріоритетів для кредиторів у тому разі, якщо обов`язки спадкодавця виконують його спадкоємці порівняно із кредиторами, якщо права на відумерлу спадщину набула територіальна громада. Висновок про те, що при відумерлості спадщини набувається лише право на майно, без обов`язків з очевидністю суперечить здоровому глузду та ставить в різне становище кредиторів, чого законодавець не мав на меті.
		 
		У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).
		 
		По своїй суті процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу відповідного суб`єкта, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише юридичні факти, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку. Процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним правонаступництвом, оскільки воно може мати місце в тих випадках, коли права та/або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення внаслідок тих чи інших юридичних фактів переходять до правонаступника. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах. У частині першій статті 514 ЦК України регулюються відносини між первісним кредитором і новим кредитором, та визначається який саме обсяг прав та на яких умовах переходить до нового кредитора. Тобто частина перша статті 514 ЦК України присвячена саме матеріальному правонаступництву, а не процесуальному (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі № 1522/12471/12 (провадження № 61-6708св21)).
		 
		У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).
		 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
		 
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
		 
		Суди встановили, що: ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 листопада 2024 року у справі № 539/4696/24, яке відповідно до статті 273 ЦПК України набрало законної сили 17 грудня 2024 року, зазначена квартира визнана відумерлою спадщиною та передана у власність Лубенській територіальній громаді в особі Лубенської міські ради Лубенського району Полтавської області; з часу відкриття спадщини після померлої ОСОБА_1 , а саме з 15 вересня 2023 року, Територіальна громада в особі Лубенської міської ради є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; обов`язок боржниці зі сплати заборгованості в розмірі 17 469,13 грн та судового збору в розмірі 268,40 грн на виконання судового наказу № 539/362/2, виданого 06 вересня 2023, є зобов`язанням, що не є нерозривно пов`язаним з її особою; вимогу кредитора заявлено в межах вартості майна, одержаного у спадщину, що підтверджує е-Довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 16 грудня 2024 року, сформована Єдиною базою даних звітів про оцінку Фонду державного майна України, згідно якої вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 складає 810 165,74 грн; територіальна громада в особі Лубенської міської ради є правонаступником у правовідносинах, що виникли між ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» та первісним боржником ОСОБА_1 , встановлених судовим наказом № 539/362/23, виданим Лубенським міськрайонним судом Полтавської області 06 вересня 2023 року.
		 
		За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про задоволення заяви ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго».
		 
		Посилання у касаційній скарзі на висновки, викладені у постановах Верховного Суду: 
		від 20 листопада 2018 року в справі № 914/2588/17; від 22 листопада 2018 року у справі № 914/2637/17; від 01 листопада 2023 року в справі № 202/5154/21; від 10 січня 2024 у справі № 522/17859/19, необґрунтовані, оскільки вони зроблені за інших фактичних обставин.
		 
		Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
		 
		Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
		 
		У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
		 
		Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 січня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 березня 2025 року в справі за заявою обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» про заміну сторони виконавчого провадження.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                         В. І. Крат
		                                                                                                                                                                                                                                            І. О. Дундар 
		 
		                                                                                                   Є. В. Краснощоков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...