Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Категорія справи № 758/10234/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 04.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2025.
Дата набрання законної сили: 01.04.2025
Номер судового провадження: 51-4210км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022100100002499

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		1 квітня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 758/10234/22
		провадження № 51-4210км24
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
		суду у складі
		головуючого                       ОСОБА_1 ,  
		суддів                                   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового
		засідання                            ОСОБА_4 ,
		прокурора                           ОСОБА_5 ,
		засудженого                       ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
		захисника                            ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 липня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100100002499, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , відповідно до вимог ст. 89 КК раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 307 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Подільського районного суду м. Києва від 30 червня 2023 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_6 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 307 КК - на строк 6 років з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 307 КК - на строк 9 років з конфіскацією майна.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна. 
		Згідно з вироком суду ОСОБА_6 за невстановлених обставин, але не пізніше 5 вересня 2022 року, незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, особливо небезпечну психотропну речовину в особливо великих розмірах PVP, психотропну речовину у великих розмірах 4-ММС, психотропну речовину амфетамін та особливо небезпечну психотропну речовину МДМА. 
		В подальшому, 5 вересня 2022 року у період часу з 20:42 до 21:54, за адресою: м. Київ, вул. Мостицька, 20, працівниками поліції в ході особистого обшуку ОСОБА_6 , під час його затримання в порядку ст. 208 КПК, в сумочці одягненій через плече виявлено та вилучено: канабіс (масою 4, 76 г); PVP (масою 21, 523 г); 4-ММС (масою 6, 447 г); амфетамін (масою 0, 664 г); МДМА (масою 0, 494 г), які він незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
		Крім цього, ОСОБА_6 за невстановлених обставин, але не пізніше 5 вересня 2022 року, незаконно придбав та зберігав PVP, з метою збуту. 5 вересня 2022 року приблизно о 17:59, перебуваючи біля пішохідної зони по вул. Ентузіастів, 7 у м. Києві, ОСОБА_6 сховав у траву пакетик з PVP, масою 0, 252 г, а фотографію та координати місця зберігання пакетика передав у месенджері «Telegram» невстановленій особі. 
		Цього ж дня, приблизно о 18:08, перебуваючи біля сходів та пішохідної зони по просп. Соборності (неподалік автобусної зупинки «Березняки») в м. Києві, ОСОБА_6 сховав у траву пакетик з PVP, масою 0, 131 г, з метою її збуту, а фотографію та координати місця зберігання пакетика передав у месенджері «Telegram» невстановленій особі.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку захисника, дії засудженого за ч. 3 ст. 307 КК судом кваліфіковано неправильно, оскільки умислу на збут психотропної речовини він не мав, а тому їх слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 309 КК. Суд апеляційної інстанції вказаних доводів належним чином не перевірив, повторно не дослідив обставини, встановлені під час кримінального провадження, та залишивши апеляційну скаргу сторони захисту без задоволення, не зазначив підстав, з яких визнав її необґрунтованою. Отже, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню. 
		Позиції учасників судового провадження
		Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
		За положеннями ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно зі ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Залишаючи без задоволення апеляційні скарги засудженого та його захисника, в яких порушувалося питання про незаконність вироку суду стосовно ОСОБА_6 (через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильну кваліфікацію дій засудженого за ч. 3 ст. 307 КК, а також у зв`язку із суворістю призначеного покарання), апеляційний суд навів докладні мотиви прийнятого рішення та обґрунтовано залишив вирок районного суду без змін.
		Суд апеляційної інстанції переглянув вирок районного суду і погодився з висновками місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_6 у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 307 КК), а також, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненому повторно (ч. 2 ст. 307 КК). 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінальних правопорушень та на підтвердження винуватості  ОСОБА_6 у їх вчинені обґрунтовано послався на показання свідків, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо.
		Зокрема, як видно з рапорту працівника поліції від 5 вересня 2022 року, цього дня приблизно о 19:00 по вул. Мостицька, 20 у м. Києві, було виявлено підозрілу особу, якою виявився ОСОБА_6 . Згідно з протоколом огляду від 5 вересня 2022 року, під час затримання в порядку ст. 208 КПК, у ОСОБА_6 було виявлено мобільній телефон, в ході огляду якого встановлено фотозображення з координатами, а саме можливого місця збуту наркотичних засобів. В процесі проведення огляду, після введення координат, всі учасники направились до місця позначеного на карті, де було виявлено згорток з зіп-пакетом, в середині якого знаходилась кристалічна речовина. За іншими координатами також були виявлено згорток з зіп-пакетом із кристалічною речовиною. Відповідно до протоколу затримання від 5 вересня 2022 року, у ОСОБА_6 під час особистого обшуку виявлено речовину зеленого кольору рослинного походження, 5 таблеток невідомого походження, речовину білого кольору, два пакета з кристалоподібною речовиною та мобільний телефон. 
		6 вересня 2022 року слідчим в присутності понятих було оглянуто мобільних телефон марки «Samsung A70» та виявлено, що у застосунку «Telegram» відображено групу « ОСОБА_8 », в ході огляду якої встановлено наявність фотознімків із зазначенням географічних координат та графічних вказівників на фото, коментарів до цих фото щодо ваги психотропної речовини та способу фасування, а також діалоги в яких обговорюється процес розміщення закладок. 
		Висновками експертиз від 6 вересня 2022 року встановлено, що надана на дослідження речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою 4, 76 г, а надана кристалічна речовина містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0, 252 г. 
		Згідно з висновками експертиз від 12 жовтня 2022 року: надана на дослідження кристалічна речовина містить у своєму складі PVP, масою 0, 131 г; в кристалічній речовині світло-бежевого кольору виявлено PVP, масою 21, 523 г; в кристалічній речовині білого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС, масою 6, 447 г; у порошкоподібній речовині білого кольору виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0, 664 г; в п`яти таблетках особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА, масою 0,494 г. Висновком експертизи від 14 жовтня 2022 року встановлено, що речовина рослинного походження зеленого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якої заборонено - канабісом, масою 0, 07 г, 0, 07 г та 0, 14 г, в таблетці білого кольору виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 0, 022 г, в нашаруваннях на фрагменті пляшки виявлено PVP, масою 0, 001 г.
		У суді першої інстанції було допитано свідка ОСОБА_9 , який працює в таксі, котрий підтвердив, що підвозив чоловіка з дівчиною, доїхавши до вул. Мостицької чоловік вийшов і через 2-3 хвилини повернувся. Потім поїхали на вул. Н. Ужвій, де чоловік знову вийшов і за 2-3 хвилини він бачив, як за чоловіком бігли і його затримали. Свідок ОСОБА_10 , працівник поліції, пояснив, що побачив людину, яка щось підняла з землі і пішла в невідомому напрямку. Коли вони підійшли до чоловіка, він повідомив, що має при собі наркотичні засоби. Останнього затримали і викликали слідчу оперативну групу. Потім був проведений обшук житла. Свідок ОСОБА_11 пояснила, що у вересні 2022 року до неї прийшов син з працівниками поліції та був проведений обшук, наступного дня вона викинула пластмасову пляшку та ваги. 
		Отже, дослідивши вищенаведені та інші докази, які наявні в матеріалах справи, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 307 КК. 
		Що стосується доводів сторони захисту про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 307 КК, то слід зазначити наступне. 
		Так, розмежування складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 307 та 309 КК, відбувається за їх суб`єктивною стороною, обов`язковою ознакою якої є відповідно наявність або відсутність мети збуту.
		Вказівка у ст. 309 КК на вчинення діяння без мети збуту означає, що винна особа, яка незаконно виробляє, виготовляє, придбає, зберігає, перевозить чи пересилає наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, не має на меті здійснити їх відчуження, а вчиняє вказані дії у власних інтересах.
		Водночас вчинення таких дій з метою збуту (відчуження) обумовлює їх кваліфікацію за ст. 307 КК. При цьому про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість з особою про придбання цих засобів чи речовин, так і інші обставини, зокрема великий або особливо великий їх розмір, спосіб упакування та розфасування, поведінка суб`єкта злочину; те, що сама особа наркотичних засобів або психотропних речовин не вживає, але виготовляє та зберігає їх.
		При цьому якщо висновок суду про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то у такому разі повинні бути досліджені обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, у тому числі, чи залежало від її волі те, який розмір речовини опиниться у володінні, та її розфасування.
		Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об`єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут.
		Отже, для вирішення питання про кваліфікацію дій особи за ст. 309 чи 307 КК, зокрема щодо відсутності чи наявності мети на збут, суд у кожному конкретному випадку має оцінити обставини справи, які стосуються характеристики мотивів, намірів особи при здійсненні нею дій, що становлять об`єктивну сторону цих складів кримінальних правопорушень.
		Апеляційний суд, спростовуючи доводи сторони захисту про недоведеність доказами придбання, зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин з метою збуту зазначив, що вилучені у ОСОБА_6 під час його затримання об`єми заборонених речовин різних типів явно свідчать про те, що він їх придбав і зберігав при собі не для власного споживання, а мав умисел саме на їх збут. Відносно тверджень засудженого про те, що він є наркозалежною особою і всі речовини придбав для власного споживання, то апеляційний суд вказав, що розмір наркотичної речовини та наркотичних засобів, які ОСОБА_6 незаконно зберігав при собі, об`єктивно перевищує потребу однієї людини у власному вживанні. 
		Крім цього, суд наголосив на тому, що місцевим судом в повній мірі обґрунтовано наявність підстав стверджувати про вчинення ОСОБА_6 збуту психотропних речовин, що, зокрема, було встановлено із дослідженого протоколу огляду від 5 вересня 2022 року, під час якого у ОСОБА_6 було вилучено мобільний телефон із фотозображеннями з координатами місць закладок психотропних речовин, на деяких з яких була вилучена психотропна речовина. Отже, вказані обставини підтверджують інформацію, яка знаходилась на телефоні ОСОБА_6 і свідчать про здійснення ним збуту. 
		Доводи засудженого про те, що виявлені у його телефоні фотографії закладок були зроблені за місяць до затримання, суд визнав безпідставними зазначивши, що вони спростовуються протоколом огляду вказаного телефону, у якому виявлені фотознімки місць закладок, зроблені 5 вересня 2022 року, незадовго до затримання ОСОБА_6 .
		Отже, апеляційний суд, установивши наявність у матеріалах кримінального провадження доказів, які поза розумним сумнівом свідчили про скоєння ОСОБА_6 інкримінованих кримінальних правопорушень, залишив вирок районного суду без змін. В супереч твердженням захисника, суд апеляційної інстанції перевірив доводи сторони захистущодо неправильної кваліфікації дій засудженого та дав на них ґрунтовні відповіді. 
		Відносно доводів захисника про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно повторно не дослідив обставини, встановлені під час кримінального провадження, то слід зазначити наступне.
		Відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушенням, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		У зв`язку з цим, повнота дослідження судом апеляційної інстанції доказів щодо певного факту має бути забезпечена у випадках, коли під час апеляційного розгляду такий факт установлюється в інший спосіб, ніж це було здійснено в суді першої інстанції.
		Як убачається з ухвали апеляційного суду, суд, обмежившись аналізом в ухвалі доказів, досліджених судом першої інстанції, і висновків цього суду, не порушив установленого законом порядку апеляційного розгляду, оскільки погодився з оцінкою доказів, наданим місцевим судом, а отже, застосована ним процедура не суперечила встановленим у статтях 22, 23 КПК засадам змагальності та безпосередності дослідження показань, речей і документів. 
		Доводи захисника про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, є необґрунтованими виходячи з нижченаведеного.
		Так, статтями 50 і 65 КК передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що при призначенні ОСОБА_6 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості та характер вчинених кримінальних правопорушень (тяжкий та особливо тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин), дані про особу винного, котрий відповідно до вимог ст. 89 КК раніше не судимий, не має постійного місця роботи та міцних соціальних зав`язків, відсутність на утриманні будь-яких осіб, не перебуває під наглядом в наркологічному та психіатричному диспансерах, стан засудженого здоров`я, а саме наявність ВІЛ-інфекції. 
		Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання, суд не встановив. Водночас, суд звернув увагу, що ОСОБА_6 хоч і визнав частково вину, однак щирого каяття не проявив, а тому підстав для застосування вимог ст. 69 КК суд не знайшов. 
		Врахувавши всі зазначені обставини у сукупності, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 мінімального покарання, яке визначено в санкції ч. 2 ст. 307 КК у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та яке визначено в санкції ч. 3 ст. 307 КК у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК, суд визначив шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. 
		Отже, колегія суддів вважає, що покарання ОСОБА_6 призначено з дотриманням вимог статей 50, 65 КК, воно є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень. Правових підстав вважати його явно несправедливим через суворість немає. 
		Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, судове рішення слід залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 16 липня 2024 року щодо  ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                   ОСОБА_2                                     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...