Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/10218/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 03.04.2025. Зареєстровано: 04.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/466/411/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024140000000708

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 466/10218/24
		Провадження № 1-кп/466/411/25
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		02 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м.Львова
		у складі : головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарях ОСОБА_2 
		за участю прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000708 від 07.07.2024 року про обвинувачення,-
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, який працює водієм КП «АТП №1», із середньою освітою, без інвалідності, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
		 у с т а н о в и в 
		07.07.2024, приблизно о 14:58 год., водій ОСОБА_4 , керуючи автобусом марки «Електрон А18501», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по крайній правій смузі на пр. В. Чорновола у м. Львові в напрямку до вул. Варшавської, порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: Розділу 1 п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків), п. 1.10 (дати дорогу вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь яких маневрів (за винятком вимог звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість); Розділу 2 п. 2.3 б) (бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), д) (не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху); Розділу 12 п. 12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди), які виразилися в тому, що він будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, наближаючись до регульованого пішохідного переходу, що навпроти буд. № 93 по пр. В. Чорновола у м. Львові, виїхав на нього на дозволений зелений сигнал транспортного світлофора, не дотримався безпечної швидкості руху, не вжив заходів до зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду пішохода ОСОБА_6 , яка в цей час вийшла на вказаний регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал пішохідного світлофора справа наліво, по напрямку його руху, та здійснювала перехід проїзної частини дороги, в результаті чого відбулась дорожньо-транспортна пригода - наїзд транспортного засобу на пішохода. 
		В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої причиною смерті пішохода ОСОБА_6 стала тупа поєднана травма тіла у вигляді множинних переломів кісток з ушкодженням внутрішніх органів, що призвела до розвитку набряку-набухання головного мозку та поліорганної недостатності і смерті. 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4  свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав, та пояснив, що він 07.07.2024, приблизно о 14:58 год., керуючи автобусом марки «Електрон А18501», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по крайній правій смузі на пр. В. Чорновола у м. Львові в напрямку до вул. Варшавської, та наближаючись до регульованого пішохідного переходу, що навпроти буд. № 93 по пр. В. Чорновола у м. Львові, виїхав на нього на дозволений зелений сигнал транспортного світлофора, та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , яка в цей час вийшла на вказаний регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал пішохідного світлофора справа наліво, по напрямку його руху, здійснюючи перехід проїзної частини дороги. У скоєному щиро кається.
		Представником потерпілої ОСОБА_7  адвокатом ОСОБА_8 подано заяву про проведення судового розгляду без їх участі, щодо визначення міри покарання обвинуваченому, то просять його суворо не карати, та просять не застосовувати додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобами.
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого та оголошенням характеризуючих матеріалів.
		Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його вина у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об`єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження.
		Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, його злочинні дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України за кваліфікуючими ознаками  порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої. 
		Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
		У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 є тяжким злочином.
		Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, обставини, що пом`якшують покарання  щире каяття, обставини, що обтяжують покарання  не виявлено, а також враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується типово, на обліку у КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» не перебуває, за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався, суд вважає за необхідне призначити йому основне покарання в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі, та звільнити його від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України, з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, що відповідає принципам індивідуалізації та справедливості.
		Згідно до п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
		Згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами, рекомендувати судам при постановленні вироку обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового.
		При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд приходить до висновку про недоцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, зважаючи на обставини, які пом`якшують покарання, заяву потерпілої ОСОБА_7 , яка є донькою загиблої ОСОБА_6 , яка просить не застосовувати до обвинуваченого додаткового покарання, претензій до нього матеріального та морального характеру немає, зважаючи на заяву №340/02 директора ЛК АТП №1 ОСОБА_9 від 25.03.2025, який зазначає, що в умовах воєнного стану, крім пасажирських перевезень на автобусних маршрутах ЛК АТП №1 задовольняє потреби Збройних Сил України, здійснює перевезення військовослужбовців на підставі відповідних звернень, забезпечує перевезення, пов`язані із належною організацією поховання військовослужбовців, а також здійснює інші перевезення в яких виникає потреба. Крім того, зазначає, що на сьогоднішній день на ринку праці існує складна ситуація щодо наявності необхідної кількості водіїв, в тому числі через мобілізацію. Станом на 25.03.2025 року ЛК АТП №1 не вистачає 70 водіїв автобусів, що негативно впливає на здатність здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів. Тому, для підприємства важливо щоб ОСОБА_4 й надалі зміг виконувати трудові обов`язки водія. Також зазначає, що робота ОСОБА_4 невід`ємно пов`язана із керуванням транспортними засобами та є єдиним джерелом доходу для нього. Призначення додаткового покарання як позбавлення права керування транспортними засобами може вважатися обмеженням права обвинуваченого на працю.
		Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів.
		Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		З обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути в користь держави загальну суму витрат30291 гривень 20 копійок, а саме за проведення судових інженерно - транспортних експертиз №СЕ-19/114-24/15816-ІТ від 29.07.2024 у розмірі 3786,40 грн.; №СЕ-19/114-24/15815-ІТ від 29.07.2024 у розмірі 3786,40 грн.; № СЕ-19/114-24/15814-ІТ від 01.08.2024 у розмірі 5679,60 грн., та комплексної експертизи відео - звукозапису, інженерно-транспортної експертизи №2810-Е від 19.08.2024 у розмірі 17038,80 грн.
		Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який був застосований ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 28.08.2024 відносно ОСОБА_4 закінчився.
		Речові докази по справі: мотоцикл «Yamaha», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно постанови старшого слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 від 08.07.2024 визнаний речовим доказом, слід повернути законному володільцю ОСОБА_11 ;
		автобус марки «Електрон А18501», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно постанови старшого слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 від 08.07.2024 визнаний речовим доказом, слід повернути власнику  ЛК АТП №1, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Грунтова, 1Б.
		З підстав ст. 174 КПК України необхідно скасувати арешт на автобус марки «Електрон А18501», д.н.з. НОМЕР_1 , який накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10.07.2024 в ході проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
		Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374, 615 КПК України, суд, -
		 у х в а л и в:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без позбавлення його права керування транспортними засобами.
		На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави загальну суму витрат на проведення експертиз у розмірі 30291 (тридцять тисяч двісті дев`яносто одну) грн., 20 копійок, а саме за проведення судових інженерно - транспортних експертиз №СЕ-19/114-24/15816-ІТ від 29.07.2024 у розмірі 3786,40 грн.; №СЕ-19/114-24/15815-ІТ від 29.07.2024 у розмірі 3786,40 грн.; № СЕ-19/114-24/15814-ІТ від 01.08.2024 у розмірі 5679,60 грн., та комплексної експертизи відео-звукозапису, інженерно-транспортної експертизи №2810-Е від 19.08.2024 у розмірі 17038,80 грн.
		Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який був застосований ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 28.08.2024 відносно ОСОБА_4 закінчився.
		Речові докази по справі: мотоцикл «Yamaha», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно постанови старшого слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 від 08.07.2024 визнаний речовим доказом - повернути законному володільцю ОСОБА_11 ;
		автобус марки «Електрон А18501», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно постанови старшого слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 від 08.07.2024 визнаний речовим доказом - повернути власнику ЛК АТП №1, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Грунтова, 1Б.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10 липня 2024 року, а саме на автобус марки «Електрон А18501», д.н.з. НОМЕР_1 - скасувати.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
		 
		  Суддя   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...