Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/4542/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Пособництво державі-агресору.
Надіслано судом: 03.04.2025. Зареєстровано: 04.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/766/1091/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023230000000251

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/4542/24
		н/п 1-кп/766/1091/25
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02.04.2025 року м. Херсон
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області в складі: 
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		за участю секретаря: ОСОБА_2 
		прокурора: ОСОБА_3 
		захисника (в режимі відеоконференції): ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в порядкуспеціального судовогопровадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 18.05.2023 під №42023230000000251 за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Херсон, громадянина України, останнє відоме місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		-у вчиненнікримінального правопорушення, 
		передбаченого ст. 111-2 КК України, -
		 
		в с т а н о в и в:
		I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		Приблизно 08.06.2023 окупаційною військово-цивільною адміністрацією Херсонської області на базі Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області», яке розташоване по вул. Кременчуцькій, 86 в м. Херсоні, створено «Государственное бюджетное учреждение здравоохранения Херсонсокй области «Территориальное медицинское объединение МВД».
		ОСОБА_5 , розуміючи факт захоплення м. Херсона Збройними силами рф, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію та те, що Україна є унітарною державою, а її територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що територія Херсонського району Херсонської області є невід`ємною складовою частиною України, виконуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Херсонського району Херсонської області системи охорони здоров`я, створеної окупаційною владою, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, а таокж вчинення подальших умисних дій на допомогу державі агресору та окупаційної адміністрації держави-агресора, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у червні 2022 року (більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено) добровільно погодився на пропозицію їх представників щодо призначення його на посаду т.зв. «временно исполняющеого обязанности главного врача Государственного бюджетного учреждения здравоохранения Херсонской области «Территориальное медицинское объединение МВД».
		ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді «временно исполняющеого обязанности главного врача Государственного бюджетного учреждения здравоохранения Херсонской области «Территориальное медицинское объединение МВД» зареєстрував вказаний незаконно створений заклад у «налоговой службе Херсонской области».
		У подальшому ОСОБА_5 використовуючи наявні у нього адміністративно-господарські повноваження у незаконно створеному закладі на тимчасово окупованій території Херсонської області організував роботу та незаконно виготовив кліше гербових печаток «Государственного бюджетного учреждения здравоохранения Херсонской области «Территориальное медицинское объединение МВД», які використовував під час проведення організаційно-розпорядчих функцій.
		Цим самим ОСОБА_5 здійснив перереєстрацію в органах окупаційної влади Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області», на базі якого зареєстрував «Государственное бюджетное учреждение здравоохранения Херсонской области «Территориальное медицинское объединение МВД».
		Обіймаючи вищевказану посаду ОСОБА_5 в червні-листопаді 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, безпосередньо агітував людей до працевлаштування до незаконно створеної установи, а також вчинив дії щодо реалізації рішень окупаційної адміністрації держави-агресора, зокрема організував та виплачував заробітну плату в рублях медичному персоналу, чим виконав указ голови незаконно створеної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_6 №026-р від 23.05.2022 «О введении бивалютной зоны в Херсонской области». 
		Також ОСОБА_5 в період окупації представниками збройних формувань рф м. Херсон, перебуваючи на псевдопосаді «временно исполняющеого обязанности главного врача Государственного бюджетного учреждения здравоохранения Херсонской области «Территориальное медицинское объединение МВД» активно виконував завдання, покладені на нього окупаційною владою держави-агресора щодо становлення і зміцнення окупаційної влади т а недопущення контролю Української влади, шляхом забезпечення функціонування на території Херсонської міської територіальної громади так званого Государственного бюджетного учреждения здравоохранения Херсонской области «Территориальное медицинское объединение МВД», проводив зібрання підлеглих працівників, на якому наголошував, що медичний заклад перейшов під юрисдикцію нової окупаційної влади, орієнтував на те, що оплата праці буде здійснюватися відповідно до російського законодавства, тобто у російських рублях, а працівники отримають «погони», а також орієнтував медичний персонал на необхідність надання медичної допомоги російським військовим.
		Тим самим ОСОБА_5 вчинив дії, спрямовані на допомогу державі-агресору та окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, шляхом створення умов для функціонування медичної установи в умовах окупації, для втілення медичних стандартів держави-агресора на території Херсонської міської територіальної громади Херсонської області. 
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ст.111-2КК України як умисні дії, спрямовані на допомогу (пособництво) окупаційній адміністрації державі-агресора, вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора. 
		ІI. Застосовані судом правові процедури.
		Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)
		З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.
		Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.
		Ухвалою суду від 27.03.2024 було призначено підготовче судове засідання.
		Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого, було проведено судові засідання: 23.04.2024, 31.05.2025, 18.06.2024, 26.07.2024.
		Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачений повідомлявся про судовий розгляд кримінального провадження стосовно нього та мав можливість прибути до суду та скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, користуватись своїми правами та подати до суду будь-які клопотання чи заяви. Зазначеною можливістю, наданою судом, обвинувачений ОСОБА_5 не скористався. 
		Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
		До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.
		При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним уст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.
		Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК Українипередбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		Згідно положень ч. 2 ст. 297-1 КПК Українивбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст. 111-2 КК України, за якою пред`явлено обвинувачення ОСОБА_5 .
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК Україниособа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		У відповідності до положень ч. 8ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою  сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 до призначених судових засідань здійснювались шляхом направлення повісток на останню відому адресу проживання в м. Херсоні, а також було опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме: у газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора. Також, відповідні повідомлення про виклик до суду були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.
		Водночас, не зважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_5 на території України, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7ст. 135 КПК України.
		З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.
		ІІІ. Щодо забезпечення права на захист
		Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК Українизахисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК Українисуд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимогст. 52 цього Кодексуучасть захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.
		Разом з цим, стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК Україниучасть захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
		Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченого.
		З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 26.07.2024 клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42023230000000251 від 18.05.2023 висунуте щодо злочину, передбаченого ст. 111-2 КК України, тобто того, який входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2ст. 297-1 КПК України. Ухвалою суду від 30.09.2024 був призначений судовий розгляд з вирішенням питань, передбачених ч. 3 ст.31,314-316 КПК України.
		Разом з цим, за період часу з 27.03.2024 (ухвали про призначення підготовчого судового засідання) та до виходу суду до нарадчої кімнати 02.04.2025, інформація, яка стосувалася всіх призначених судових засідань, своєчасно публікувалася та була доступною через офіційний веб-сайт суду та публікацій у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.
		За час судового розгляду обвинувачений міг визначитися з провадженням проти нього, та усвідомлюючи, що у нього виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак не змінив свою процесуальну поведінку та продовжив подальше ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків.
		Підсумовуючи, суд констатує, що всі передбаченіКПК Україниумови для проведення судового за спеціальною процедурою «in absentia», судом виконані та дотримані у повному обсязі.
		IV. Позиція сторін кримінального провадження
		Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Просив визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винним та призначити відповідне покарання в межах санкції ст. 111-2КК України, застосувавши додаткове покарання як у виді позбавлення права обіймати певні посади з конфіскацією всього майна.
		Захисник при ухваленні вироку просив врахувати встановлені судом обставини та ухвалити відповідне рішення. 
		V. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення
		Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Києва від 22.02.2024 (справа №490/1152/24, н/п №1-кс/490/758/2024), по даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.
		Так вина ОСОБА_5 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
		- з виписки зєдиного державногореєстру юридичнихосіб рф вбачається, що 22.12.2022 зареєстровано «Государственное бюджетного учреждения здравоохранения Херсонской области «Территориальное медицинское объединение МВД» (юридична адреса вул. Кременчуцька, 86, м. Херсон), від імені якого діє ОСОБА_5 ;
		- з протоколу пред`явлення особи для впізнання від 25.07.2023 вбачається, що свідок ОСОБА_7 впізнала фото із зображенням ОСОБА_5 ;
		- з протоколу пред`явленняособи длявпізнання за фотознімками від 25.07.2023 вбачається, що свідок ОСОБА_8 впізнав фото із зображенням ОСОБА_5 .
		Свідок ОСОБА_8  дав суду показання про те, що ОСОБА_5 прийшов працювати до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області» приблизно в 2019 році. Займав посаду заступника начальника з медичних питань, тоді як він займав посаду керівника ланки первинної медицини. 
		На момент окупації ОСОБА_5 залишився в установі та виконував функції керівника і залишився при своїх повноваженнях вже коли м. Херсон було під владою окупаційної адміністрації рф. ОСОБА_5 в березні-квітні 2022 року збирав персонал закладу та пропонував залишатись працювати на рф, обіцяв великі заробітні плати. Пізніше він займався переоформленням документів їх закладу під вимоги законодавства рф, у зв`язку з чим їздив до Департаменту охорони здоров`я. Розповідав, що оформив нову печатку та займається підготовкою Статуту. 
		Наприкінці червня 2022 року ОСОБА_5 вчергове зібрав персонал та переконував залишитись працювати за умовами рф, ознак того, що він діяв під примусом не було. До закладу приходили представники ФСБ, які спочатку шукали архів лікарні, а потім шукали залишки медичних препаратів, які завжди видавались лише по суворій звітності. ОСОБА_5 їм ніколи не протидіяв, а навпаки сприяв. 
		- з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.07.2023 вбачається, що свідок ОСОБА_9 впізнала фото із зображенням ОСОБА_5 .
		Свідок ОСОБА_9  дала суду показання про те, що працювала лікарем в Державній установі «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області», тоді як ОСОБА_5 займав посаду заступника директора цієї ж установи.
		 
		Під час окупації м. Херсона в 2022 році ОСОБА_5 зайняв посаду в.о. головного лікаря «новоствореної лікарні» окупаційною владою на базі їх медичного закладу. На своїй посаді вона залишалась до 01.07.2022 і вже станом на цю дату ОСОБА_5 виконував організаційно-розпорядчі функції як головний лікар. Коли перед нею постало питання оформлення в нову установу, то написала заяву на «простій». 
		30.06.2022 ОСОБА_5 збирав персонал лікарні і вмовляв залишитись працювати, проте переважна більшість лікарів та персоналу відмовилась.
		Ознак того, що ОСОБА_5 діяв під примусом не було, оскільки він постійно запевняв, що все буде добре і треба працювати, обіцяв велику заробітну плату, при цьому попереджав, що якщо вони звільняться, то повторно на роботу вже не прийме. 
		- з протоколу пред`явленняособи длявпізнання за фотознімками від 25.07.2023 вбачається, що свідок ОСОБА_10 впізнала фото із зображенням ОСОБА_5 
		- з протоколу пред`явленняособи длявпізнання за фотознімками від 26.07.2023 вбачається, що свідок ОСОБА_11 впізнала фото із зображенням ОСОБА_5 .
		Свідок ОСОБА_11  дала суду показання про те, що працювала медичною сестрою в Державній установі «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області», де ОСОБА_5 був заступником по медичній частині. З початком окупації м. Херсона стало зрозуміло, що ОСОБА_5 зайняв посаду головного лікаря новоствореного медичного закладу, який працював за законами рф. Пару раз ОСОБА_5 збирав всіх у холі лікарні, де фактично проводив агітацію за роботу на рф. Запевняв, що є можливість отримувати дві заробітні плати. Ознак тиску на ОСОБА_5 не вбачалось, оскільки почував він себе впевнено і висловлював явно проросійську позицію. 
		Свідок  ОСОБА_12  дала суду показання про те, що вона працювала медичною сестрою в Державній установі «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області», де ОСОБА_5 був заступником по медичній частині.
		Після окупації м. Херсона він залишився в закладі виконувати організаційно-розпорядчі функції, агітував працювати на рф і не звільнятись, обіцяючи великі зарплати. 
		Вона зі свого боку погодилась залишитись працювати, а тому писала на імя ОСОБА_5 як на нового керівника закладу заяву про прийом на роботу. Після 01.07.2022 заробітну плату стали виплачувати в рублях.
		- з протоколу оглядувід 14.08.2023з відеозаписом до нього вбачається, що проведено огляд кабінету для проведення нарад Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області», розташованого по вул. Кременчуцькій, 86 в м. Херсоні. Так під час огляду виявлено та вилучено:
		* заяву про прийом на роботу на імя «исполняющего обязанности «Государственное бюджетного учреждения здравоохранения Херсонской области «Территориальное медицинское объединение МВД» ОСОБА_13 
		* перелік медикаментів, який містить підпис від імені ОСОБА_5 як в.о. головного лікаря;
		* копія структури лікарні (з поліклінікою) «ГБУЗ ХО «ТМО МВД», яка містить графу для затвердження з прізвищем ОСОБА_5 ; 
		* копія посадової інструкції завідуючого сектором по соціально-гуманітарним питанням «ГБУЗ ХО «ТМО МВД», яка містить графу для затвердження з прізвищем в.о. начальника ОСОБА_5 ;
		* лист-звернення за підписом в.о. головного лікаря «ГБУЗ ХО «ТМО МВД» ОСОБА_5 ;
		* копія штатного розпису на 22.06.2022 по «ГБУЗ ХО «ТМО МВД», яка містить графу для затвердження з прізвищем ОСОБА_5 ;
		- з висновку експертавід 15.01.2024№СЕ-19/115-23/18016-ПЧ вбачається, що підпис у документів на 1 аркуші «Разъяснительная записка к заявкам по подготовке к отопительному сезону 2022-2023 г. ГБУЗ ХО «ТМО МВД» - в графі «и.о. главного врача  ОСОБА_13 » виконаний ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- з протоколу оглядувід 13.03.2024 вбачається, що оглянуто офіційний рф ресурс «Губернатор Херсонской области  Официальный портал», де виявлено «указ военно-гражданской администрации Херсонской области №027-р от 23.05.2022 та №026-р от 23.05.2022, за змістом яких на території Херсонської області з 23.05.2022 вводяться розрахунки в тому числі в рублями рф.
		VІ. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Окрім цього, відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенціюз прав людинита основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленомуКПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Під час судового розгляду не встановлено жодних фактів, які б свідчили, що обвинувачений діяв під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу  рф.
		Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому йому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.
		Судом також встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також судом у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.
		Окупаційна адміністрація Російської Федерації це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг (п. 6 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим натимчасово окупованій території України»).
		У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення  тимчасово окупована територія України.
		У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами ст. ст. 39, 40 КК України, однак яких суд у цьому кримінальному провадженні не встановив.
		Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині, кваліфікація його дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі, оскільки доведена належним та достатнім обсягом доказів.
		VIІ. Призначення покарання
		При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також характер, мотиви, обставини вчиненого злочину, відсутність обставини, що пом`якшують обтяжують покарання, які судом або органом досудового розслідування не були встановлені, тоді як обставиною, яка обтяжує покарання органом досудового розслідування обґрунтовано було встановлено вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. 
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. ст.50,65 КК Україниметою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1ст. 1КК Українизавдань закону про кримінальну відповідальність  правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам. Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України, який посягає на захист в першу чергу життєво важливих інтересів суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання в межах санкцій ст. 111-2 КК України, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України згідно матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого та буде достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів.
		VІІI. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Частиною 2 ст. 122 КПК України визначено, що залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України. При цьому, згідно з положеннями ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		У свою чергу з ОСОБА_5 на користь держави підлягають стягненню судові витрати на залучення експерта, висновок якого покладено саме в основу його обвинувачення.
		Керуючись ст. ст.124, 297-1, 323, 373, 374 КПК України, суд, -
		у х в а л и в:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 111-2 КК України та призначити покарання у виді 12(дванадцяти)років позбавленняволі з позбавленням права обійматипосади в органах державної влади та державного управління, місцевого самоврядування, а також посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, наданням публічних послуг на строк15(дванадцять)років зконфіскацією всього належного йому на праві власності майна. 
		?Строк відбування призначеного ОСОБА_5 покарання рахувати з моменту затримання в порядку приведення даного вироку до виконання.
		?Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.02.2024 залишити без змін до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.
		 
		* Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залученняексперта в розмірі 3029 гривень 12 копійок.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30(тридцяти)днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень. 
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. 
		Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику обвинувачених та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		 
		 
		 
		Суддя:  ОСОБА_14

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...