Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/2981/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 03.04.2025. Зареєстровано: 04.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2025.

Номер судового провадження: 2/204/149/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 
		Справа № 204/2981/24
		Провадження № 2/204/149/25
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		03 квітня 2025 року                                 м. Дніпро
		Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі головуючогосудді Книш А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів,-
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернулася до суду з позовною заявою, у якій з урахуванням уточнених позовних вимог, просив розірвати кредитний договір № SAMDNWFC00078492058 від 25 липня 2022 року по картці/рахунку № НОМЕР_1 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та позивачем, визнати недійсним кредитний договір № SAMDNWFC00091615750 від 08 вересня 2023 року по картці/рахунку № НОМЕР_2 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та позивачем, стягнути з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь позивача грошові кошти у розмірі 9270,93 грн, одержані на виконання недійсного правочину у період з 01 листопада 2023 року по 29 квітня 2024 року, та стягнути з ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 50000 грн, а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 1017,65 грн, а всього 51017,65 грн. На підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що за договором № SAMDNWFC00078492058 від 25 липня 2022 року по картці/рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ), укладеним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та позивачем, у користуванні позивача перебувала карта «Приват 24» НОМЕР_1 у валюті «Гривня», емітентом та обслуговуючим підприємством якої є АТ КБ «ПРИВАТБАНК». За договором банк розмістив кошти на вказаному картковому рахунку у розмірі 46000 грн у якості кредиту. Відповідач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» обслуговує картку позивача № НОМЕР_4 , на яку позивач отримує заробітну плату. Позивач звернулася до менеджменту банку з питанням видачі нової банківської картки для отримання заробітної плати у зв`язку із закінченням терміну дії попередньої картки. Однак, робітники банку разом із зарплатною карткою № НОМЕР_4 дали позивачу кредитну картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ), якою позивач не користувалася, та саме з цієї картки 08 вересня 2023 року невідомі особи викрали кредитні кошти банку. Вказує, що 08 вересня 2023 року приблизно о 19 год. 00 хв. невстановлена особа, яка перебувала за адресою: м. Дніпро, вул. Б. Кротова, біля буд.24, таємно викрала мобільний телефон позивача та 08 вересня 2023 року у період часу з 19 год. 25 хв. по 19 год. 40 хв. із мобільного додатку «Приват24» у мобільному телефоні позивача з банківської картки № НОМЕР_1 було вкрадено 41000 грн, у тому числі через створення у додатку «Приват24» шахраєм віртуальної картки банку № НОМЕР_2 шляхом укладання кредитного договору № SAMDNWFC00091615750 від 08 вересня 2023 року по картці/рахунку № НОМЕР_2 . Відразу після встановлення відсутності телефону, а саме 08 вересня 2023 року близько 19 год. 40 хв., позивач звернулася до банку за телефоном гарячої лінії банку/страховика 3700 щодо зняття з її картки значної суми коштів. 08 вересня 2023 року картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_4 були заблоковані за вимогою позивача. Також позивач звернулася до Національної поліції України, яка порушила кримінальне провадження №12023041640001161 від 16 вересня 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України, та наразі слідство триває. Позивач зауважує, що нікому не передавала та не втрачала ПІН, CVV-код або будь-яку іншу інформацію, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Вказує, що кожен місяць відповідач стягує з позивача грошові кошти  відсотки за користування кредитом. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» отримав 14050,93 грн, з цієї суми грошові кошти у розмірі 4780 грн АТ КБ «ПРИВАТБАНК» стягував з карткового рахунка № НОМЕР_2 (віртуальна карта), якою позивач не користується, адже не укладала кредитний договір № SAMDNWFC00091615750 від 08 вересня 2023 року по картці/рахунку № НОМЕР_2 . Таким чином, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» стягнув з позивача 9270,93 грн (14050,93-4780) на виконання недійсного правочину у період з 01 листопада 2023 року по 29 квітня 2024 року. Також вказує, що за договором добровільного страхування фінансових ризиків власника рахунку від шахрайства, укладеним 29 липня 2022 року між ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» та позивачем, страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику, а страхувальник зобов`язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору і правил. Страховим випадком вважається серед іншого «незаконне отримання готівкових коштів з карткового рахунку», «система Internet Banking Приват-24». 08 вересня 2023 року о 19 год. 40 хв. позивач зателефонувала за номером 3700 та повідомила банк та страхову компанію про крадіжку телефону, ймовірне зняття коштів з карткового рахунку з використанням телефонного додатку «Приват-24», у зв`язку із чим просила заблокувати карткові рахунки, повідомивши про страховий випадок. Згідно виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» позивач сплачувала страхові платежі у період з 01 серпня 2023 року по 01 листопада 2023 року та з 01 грудня 2024 року по 01 лютого 2024 року. Вказує, що ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» письмово повідомила позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування, яку позивач вважає незаконною. 
		Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		У відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 20 червня 2024 року, представник відповідача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» Шилін В.А. просив позовні вимоги до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» залишити без задоволення. Зазначає, що договором добровільного страхування фінансових ризиків власника рахунку від шахрайства електронний поліс №DNUGSKM-226TCYZ від 29 липня 2022 року передбачена страхова сума у п.6.2. полісу  50000 грн. Сума страхового відшкодування не може перевищувати прямих збитків та з урахуванням франшизи. Вважає, що вимоги про стягнення страхового відшкодування не підтверджено доказами, які відповідають ст.ст.77, 79 ЦПК України та суперечать умовам договору. Із позовної заяви та наданих додатків не зрозуміло, яку саме суму на думку позивача було незаконно перераховано з її карткового рахунку. Крім того, листом від 10 жовтня 2023 року ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області було повідомлено, що відсутні данні, які б могли вказувати на наявність кримінального правопорушення, у зв`язку з чим неможливо внести відомості до ЄРДР. Таким чином відсутня подія кримінального правопорушення, що виключає протиправність дій третіх осіб, а тому і підстави виплати страхового відшкодування. Позивач подала заяву про страхову виплату і фактично повідомила відповідача про страхову подію лише 21 листопада 2023 року, що свідчить про невиконання умов договору і невідкладне повідомлення страховика про страхову подію. Самостійне блокування власного рахунку не може вважатися належним виконанням умов договору №DNUGSKM-226TCYZ і не свідчить про протиправність дій третіх осіб щодо заволодіння коштами позивача. Похідна вимога позивача про стягнення 3% річних є необґрунтованою та незаконною, яку розраховано від загального ліміту (страхових сум), що не відповідає умовам договору. 
		06серпня 2024року наадресу судунадійшов відзивна позовнузаяву,у якомупредставник відповідача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» Провоторов Ю.В. просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Зазначає, що жодних зауважень чи застережень від позивача на момент укладання та підписання договору не було. Підписання договору свідчить про намір сторін прийняти на себе права та обов`язки, зазначені у договорі. Відповідач не використала свого права на розірвання договору протягом 14 днів з моменту його укладення, жодної заяви протягом даного строку до банку не надходило. Відповідач вважає, що в даному випадку списання коштів з рахунку позивача відбувалось з вини позивача, у зв`язку з її халатною поведінкою щодо збереження, розповсюдження персональної інформації, збереження електронних носіїв, які містять персональну інформацію та доступ до рахунків позивача, яка міститься в особистому мобільному телефоні. Позивач зазначає у позові, що дізналась про втрату телефону 08 вересня 2023 року о 19 год. 40 хв., а транзакції відбулися в період часу з 19 год. 33 хв. по 19 год. 36 хв., тобто до повідомлення банку про втрату позивачем мобільного телефону, а отже АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не несе відповідальності по транзакціям, які відбулися до повідомлення про втрату мобільного телефону. Враховуючи, що треті особи для здійснення платіжних операцій не мали б змоги зробити це не знаючи паролю входу до системи «Приват24», отже клієнтом не було дотримано вимоги законодавства і Умов та правил надання банківських послуг щодо забезпечення збереження інформації, необхідної для авторизації клієнта через віддалені канали банківського обслуговування. Також в даному випадку списання коштів відбувалось з рахунку платника за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача, що в розумінні п.1.24 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», не є неналежним переказом, а тому й п.6.7. Положення, як підстава для негайного відновлення банком залишку коштів на рахунку користувача, в даному випадку застосовано бути не може, оскільки докази, що надані відповідачем, спростовують припущення позивача про несанкціонованість списання коштів з рахунку позивача. Також вважає, що позивачем обрано не належний спосіб захисту, оскільки особистих коштів на рахунках позивача не було. В подальшому списання нарахованих відсотків за кредитним рахунком відбувалися за рахунок кредитного ліміту, тобто за рахунок збільшення заборгованості по кредитному ліміту, а не за рахунок власних коштів позивача. 
		Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі фактичні обставини.
		25 липня 2022 року між позивачем та АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та паспорта споживчого кредиту (а.с.83-86, 88-98).
		Відповідно до виписки по картці/рахунку НОМЕР_5 і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00078492058 від 25 липня 2022 року, 08 вересня 2023 року в період часу з 19 год. 25 хв. по 19 год. 33 хв. відбулось зняття готівки в банкоматі на загальну суму 20000 грн (8000+8000+4000) та здійснено переказ на карту НОМЕР_6 на суму 21000 грн (а.с.8-9).
		Згідно виписки по картці/рахунку НОМЕР_7 і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00091615750 від 08 вересня 2023 року, 08 вересня 2023 року о 19 год. 33 хв. на вказану картку надійшов переказ з карти НОМЕР_8 через додаток Приват24 на суму 21000 грн та в період часу з 19 год. 35 хв. по 19 год. 36 хв. відбулось зняття готівки у банкоматі на суму 16000 грн (8000+8000) (а.с.7).
		08 вересня 2023 року о 19 год 30 хв. позивач повідомила на номер «3700» про вказані обставини (а.с.20).
		З довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 20 лютого 2024 року встановлено, що картки № НОМЕР_7 , НОМЕР_5 , НОМЕР_4 були заблоковані 08 вересня 2023 року (а.с.10).
		16 вересня 2023 року за заявою позивача до ЄРДР внесені відомості про порушення кримінального провадження № 12023041640001161, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України про те, що 08 вересня 2023 року приблизно о 19 год. 00 хв. невстановлена особа, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Б.Кротова, біля буд.24, в умовах воєнного стану, таємно, шляхом вільного доступу, викрала майно, а саме мобільний телефон, та 08 вересня 2023 року з 19 год. 25 хв. по 19 год. 40 хв. з банківських карток банку «Приватбанк» № НОМЕР_1 та картки № НОМЕР_2 зняла грошові кошти на суму 41000 грн, чим спричинила матеріальну шкоду, розмір якої встановлюється (а.с.11).
		Позивач звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з листом-претензією від 19 лютого 2024 року, яким зауважила на викрадення з банківської картки грошових коштів, у тому числі шляхом створення шахраєм віртуальної картки банку № НОМЕР_1 , та просила розірвати кредитний договір по картці/рахунку № НОМЕР_7 , повернути кошти у розмірі 8179,20 грн, що були отримані банком в рахунок повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, сплатити пеню, а також надати виписку за кредитним договором по картці/рахунку № НОМЕР_7 (а.с.13-15).
		Листом від 18 березня 2024 року № 20.1.0.0.0/7-240220/22016 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомив позивача, що банк не має можливості повернути грошові кошти (а.с.16).
		29 липня 2022 року між позивачем та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» укладено електронний поліс №DNUGSKM-226TCYZ добровільного страхування фінансових ризиків власника рахунку від шахрайства, відповідно до п.п. 4.3., 6.2. якого згідно з умовами цього Договору страхування і Правил, страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачеві, а страхувальник зобов`язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови Договору і Правил. Загальна страхова сума становить 50000 грн (а.с.17).
		Відповідно до розділу 5 вказаного електронного полісу №DNUGSKM-226TCYZ від 29 липня 2022 року, цей договір страхування укладається стосовно грошових коштів, які розміщено на поточних, депозитних, карткових рахунках страхувальника, відкритих в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та грошових коштів, переказ яких здійснюється АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
		Страховим випадком є факт понесення збитків страхувальником внаслідок страхових ризиків, що сталися в період дії договору страхування, зокрема, «Система Internet Banking Приват-24» - протиправні операції по картковому, поточному або депозитному рахунку з використанням системи дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват-24  офіційного каналу зв`язку (обміну інформацією) між банком та клієнтом шляхом: заволодіння даними власника рахунку (заволодіння даними картки, ПІБ, контактним номером телефону) та заволодіння паролем від Приват24; заволодіння телефоном власника рахунку (п.6.1.10. електронного полісу №DNUGSKM-226TCYZ від 29 липня 2022 року).
		Пунктами 7.1., 7.4. електронного полісу №DNUGSKM-226TCYZ від 29 липня 2022 року визначено, що договір діє 12 місяців з 01 серпня 2022 року по 31 липня 2023 року включно. Дія договору страхування продовжується (лонгується) на такий самий строк дії договору та аналогічних умовах у разі сплати страхових платежів на наступні періоди страхування, якщо жодна із сторін договору страхування не заявить про намір його припинити та за умови, що на момент продовження (лонгації) договору страхування діє договір доручення із страховим агентом, посередництвом якого укладено цей договір страхування. 
		Також у вказаному електронному полісі №DNUGSKM-226TCYZ від 29 липня 2022 року передбачено, що у разі настання страхового випадку необхідно телефонувати за номером 3700. 
		З наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виписки (окремі витратні операції) по картці/рахунку НОМЕР_9 і додатковим рахункам договору встановлено, що позивач здійснювала щомісячний платіж за страховку за договором №DNUGSKM-226TCYZ від 29 липня 2022 року у період з серпня 2023 року по лютий 2024 року (а.с.18-19).
		Позивач заявоювід 21листопада 2023року звернуласьдо відповідача ПрАТ«СК «ВУСО» щодо здійснення страхової виплати та листом від 18 грудня 2023 року ПрАТ «СК «ВУСО» повідомило позивача, що страхове відшкодування по даній події не виплачується (а.с.63, 22).
		На виконання кредитного договору SAMDNWFC00091615750 від 08 вересня 2023 року у період з 01 листопада 2023 року по 29 квітня 2024 року банком були списані грошові кошти позивача на загальну суму 12067,76 грн (2116,33+2010,52+2040,63+2011,82+1894,13+562,03+902,70+464,60+65) (а.с.8,44,45).
		Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги у частині розірвання кредитного договору №SAMDNWFC00078492058 від 25 липня 2022 року по картці/рахунку № НОМЕР_1 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та позивачем судом враховується таке.
		Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Відповідно до статті 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
		На підставі частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
		Згідно частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.
		Відповідно до пункту 1.1.2.1.10. Умов та правил надання банківських послуг, що були чинними на момент виникнення спірних відносин та розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms (далі - Умови та правила), в разі втрати Клієнтом Фінансового номеру телефону, підозрі доступу третіх осіб до Фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій третіх осіб із Фінансовим номером телефону Клієнт зобов`язаний негайно повідомити про це Банк в будь-якому з доступних каналів: 3700, чат-онлайн, відділення Банку. На підставі звернення Клієнта про зазначений факт Банк знімає з номера телефону Клієнта ознаку "Фінансовий" та блокує аккаунт Клієнта в Системі "Приват24" з метою уникнення можливих шахрайських операцій з рахунками Клієнта.
		Згідно пункту 2.1.4.4.2. Умов та правил клієнт дає свою згоду на те, що за замовчуванням Банк приймає рішення щодо можливості використання Платіжної картки в мережі Інтернет. Банк має право відмовити у використанні Картки в мережі Інтернет, а також при здійсненні ризикових операцій.
		Відповідно до пункту 2.1.4.10.4. Умов та правил, суми коштів по операціях, які оскаржуються Клієнтом, повертаються на поточний рахунок Клієнта після повного врегулювання питання з протилежною стороною - банком, який представив операцію до оплати, відповідно до Правил Міжнародних платіжних систем.
		Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
		Закон України «Про платіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
		Згідно частини десятої статті 86 Закону України «Про платіжні послуги» у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення неналежного платника (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку коштів за помилковою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника.
		Відповідно до вимог пункту 140 розділу VIІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року, користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
		До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
		Відповідно до пункту 146 розділу VIІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Частинами першою, четвертою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно положень статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Позивач, як користувач картки послуг, одразу звернулася до банку шляхом дзвінка на номер «3700» щодо зняття з її картки значної суми коштів без її розпорядження, а також звернулася до поліції з приводу шахрайських дій, проведених за її карткою. При цьому відповідач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України не довів вину позивача у вказаних операціях. 
		Таким чином, суд приходить до висновку про істотне порушення банком вимог Закону України «Про платіжні послуги», Умов та правил надання банківських послуг, оскільки є факт здійснення операцій за кредитним рахунком позивача, які ним не замовлялися та не оформлялися, що завдало їй істотної шкоди у вигляді зарахування додаткової заборгованості, яку вона має погашати, тому вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення статті 651 ЦК України та розірвати кредитний договір № SAMDNWFC00078492058 від 25 липня 2022 року по картці/рахунку № НОМЕР_1 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та позивачем.
		Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги у частині визнання недійсним кредитного договору №SAMDNWFC00091615750 від 08 вересня 2023 року по картці/рахунку № НОМЕР_2 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та позивачем судом враховується наступне.
		Статтею 215 ЦК Українипередбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.
		Згідно зістаттею 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15 зазначено, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення №223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі №552/2819/16-ц (провадження №61-1396св18) вказано, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідач порушив Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження.
		Судом встановлено факт звернення позивача до банку щодо зняття з її картки значної суми коштів, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчиненої крадіжки її мобільного телефону та зняття грошових коштів. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування.
		Аналогічний висновок наведений також у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі №537/3312/16-ц (провадження №61-17629св18).
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі №127/23496/15-ц (провадження №61-3239св18) зазначено, що встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. 
		Позивач, звертаючись до суду з позовом вказувала, що нікому не передавала та не втрачала ПІН, CVV-код або будь-яку іншу інформацію, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, та невідкладно звернулася до Банку з метою блокування карток.
		Суд враховує, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними (постанова Верховного Суду від 29 березня 2024 року у справі №456/4026/21).
		Відповідач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати відповідні платіжні операції.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що волі позивача на укладення оспорюваного договору не було, у зв`язку з чим позов у частині визнання недійсним кредитного договору №SAMDNWFC00091615750 від 08 вересня 2023 року по картці/рахунку № НОМЕР_2 підлягає задоволенню.
		Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги про стягнення з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь позивача грошових коштів у розмірі 9270,93 грн, одержаних на виконання недійсного правочину у період з 01 листопада 2023 року по 29 квітня 2024 року судом враховується таке.
		Відповідно достатті 216ЦК Українинедійсний правочинне створюєюридичних наслідків,крім тих,що пов`язаніз йогонедійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
		Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Судом ураховується, що картки позивача №№ НОМЕР_7 , НОМЕР_5 , НОМЕР_4 з 08 вересня 2023 року заблоковані (а.с.10). З наданих позивачем доказів на підтвердження списання грошових коштів на виконання недійсного правочину у період з 01 листопада 2023 року по 29 квітня 2024 року встановлено, що банком було списано грошові кошти позивача на загальну суму 12067,76 грн (2116,33+2010,52+2040,63+2011,82+1894,13+562,03+902,70+464,60+65) (а.с.8,44,45).
		Отже, позовна вимога у межах пред`явлених позовних вимог до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення на користь позивача грошових коштів у розмірі 9270,93 грн, одержаних на виконання недійсного правочину у період з 01 листопада 2023 року по 29 квітня 2024 року, підлягає задоволенню. 
		Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги про стягнення з ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 50000 грн, а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 1017,65 грн, судом враховується таке.
		Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
		Положеннями частини 1 статті 102 Закону України «Про страхування» передбачено, що договором страхування визначається перелік документів, що підтверджують факт та обставини настання страхового випадку і розмір заподіяної шкоди (збитку), а також форма, спосіб та порядок подання таких документів, якщо інше не передбачено законодавством України. Обов`язок підтвердження факту настання події, яка може бути визнана страховим випадком за договором страхування, покладається на страхувальника або іншу особу, визначену договором страхування. У разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов`язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта). У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства. Страховик має право звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у порядку, визначеному статтями 103 та 113 цього Закону.
		Відповідно до п.п. 3.3. п. 3. розділу 2 Пропозиції щодо укладання електронного договору добровільного страхування від шахрайства (Публічна частина Договору), у редакції чинній з 31 серпня 2021 року, розмір страхового відшкодування визначається Страховиком самостійно і зазначається у Страховому акті. Страховик має право для визначення розміру страхового відшкодування отримувати та використовувати висновки експертів. Якщо Страхувальник не згодний з розміром збитку, визначеного Страховиком, він має право за свій рахунок залучати незалежних експертів. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав Страхувальник внаслідок настання страхового випадку (а.с.64-70).
		За змістом положень статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
		Таким чином, обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику/вигодонабувачу виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування. Якщо ж подія, що настала не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно вимог договору страхування або закону, обов`язок у страховика здійснити страхову виплату не виникає.
		Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Судом встановлено, що відповідно до виписки по картці/рахунку НОМЕР_5 і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00078492058 від 25 липня 2022 року, 08 вересня 2023 року у період часу з 19 год. 25 хв. по 19 год. 33 хв. відбулось зняття готівки у банкоматі на загальну суму 20000 грн (8000+8000+4000) та здійснено переказ на карту 51**85 на суму 21000 грн, з яких готівкою знято з банкомату 16000 грн, що разом складає 36000 грн (а.с.8-9).
		Однак суд звертає увагу, що вказані кошти не були особистими коштами позивача, а є кредитними коштами у межах наданого позивачу відповідачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ліміту.
		Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник внаслідок настання страхового випадку.
		Понесення позивачем збитків на суму 50000 грн, які позивач просить стягнути у межах страхового ліміту, суду не надано. Суму заборгованості одержаних відповідачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання недійсного правочину у період з 01 листопада 2023 року по 29 квітня 2024 року у розмірі 9270,93 грн стягнуто з відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь позивача, а кредитні договори № SAMDNWFC00078492058 від 25 липня 2022 року та №SAMDNWFC00091615750 від 08 вересня 2023 року відповідно розірвано та визнано недійсним.
		Таким чином,у задоволенніпозовних вимог до відповідача ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» про стягнення на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 50000 грн слід відмовити у зв`язку з недоведеністю пред`явлених позовних вимог у даній частині. Крім того, не підлягають задоволенню й похідні позовні вимоги про стягнення з відповідача ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» 3% річних від простроченої суми у розмірі 1017,65 грн.
		З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. 
		Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору з відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь держави підлягає стягненню судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру у розмірі 3633,60 грн (1211,20*3).
		Керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,264 ЦПК України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву  ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів  задовольнити частково.
		Розірвати кредитний договір № SAMDNWFC00078492058 від 25 липня 2022 року по картці/рахунку № НОМЕР_1 , укладений між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 .
		Визнати недійсним кредитний договір № SAMDNWFC00091615750 від 08 вересня 2023 року по картці/рахунку № НОМЕР_2 , укладений між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 .
		Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 9270(дев`ятьтисяч двістісімдесят)грн 93(дев`яностотри) коп.
		У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1  відмовити. 
		Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на користь держави судовий у розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 (шістдесят) коп.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 .
		Відповідач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, ідентифікаційний код 14360570.
		Відповідач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО», місцезнаходження: м. Київ, вул. К. Малевича, буд.31, ідентифікаційний код 31650052.
		 
		 
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...