Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/3795/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 03.04.2025. Зареєстровано: 04.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2025.
Дата набрання законної сили: 03.04.2025
Номер судового провадження: 22-ц/803/3570/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/3570/25 Справа № 204/3795/24   Суддя у 1-й інстанції - Токар Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 квітня 2025 року                                м. Дніпро
		 
		Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
		судді-доповідача: Никифоряка Л.П.,
		суддів: Новікової Г.В., Гапонова А.В.,
		 
		Учасники справи:
		позивач:  ОСОБА_1 ,
		відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
		розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2024року, головуючий у суді першої інстанції Токар Н.В., 
		В С Т А Н О В И В:
		Описова частина
		Короткий зміст заявлених вимог
		У квітні 2024року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом проти Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі  АТ КБ «ПриватБанк», Банк), в якому вимагала: визнати неправомірними дії посадових осіб АТ КБ«ПриватБанк» щодо неповернення їй на банківський рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів вказаних у заявках на повернення коштів: №№ 2841530, 2841531, 2841532, 2841533, 2841534, 2841535, 2841536, 2841537, 2841538, 2841539, 2841449, 2841450, 2841451, 2841452, 2841453, 2841454, 2841455, 2841456, 2841457, 2841458, 2841459, 2841460, 2841461, 2841462, 2841463, 2841464, 2841465, 2841466, 2841467, 2841468, 2841469, 2841470, 2841471, 2841472, 2841473, 2841474, 2841475, 2841477, 2841478, 2841479, 2841480, 2841481, 2841482, 2841483 на загальну суму 33 829,40грн; зобов`язати АТ КБ«ПриватБанк» здійснити переказ суми платіжних операцій за заявками на повернення коштів №№ 2841530, 2841531, 2841532, 2841533, 2841534, 2841535, 2841536, 2841537, 2841538, 2841539, 2841449, 2841450, 2841451, 2841452, 2841453, 2841454, 2841455, 2841456, 2841457, 2841458, 2841459, 2841460, 2841461, 2841462, 2841463, 2841464, 2841465, 2841466, 2841467, 2841468, 2841469, 2841470, 2841471, 2841472, 2841473, 2841474, 2841475, 2841477, 2841478, 2841479, 2841480, 2841481, 2841482, 2841483 на загальну суму 33 829,40грн на її рахунок № НОМЕР_1 ; стягнути з АТ КБ«ПриватБанк» на її користь моральну шкоду в розмірі 10 000,00грн, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн.
		Існування таких вимог позивачка пов`язувала із тим, що 29 серпня 2006року на підставі її заяви відповідач відкрив їй картковий рахунок № НОМЕР_2 та надав кредитну картку НОМЕР_3 з номером 5457082940471951. Довготривале користування картковим рахунком через сплив строку дії карток зумовлювало її декілька разів змінювати картку і тому станом на 06 січня 2024року номер її картки був НОМЕР_4 . 05 січня 2024року на її карту було зараховано 103 728,00грн. Залишок на карті після зарахування склав 66 212,97грн. 06 січня 2024року з 20 год. 54 хв. і до 22 год. 10 хв. з цієї картки невідомою особою були здійсненні банківські операцій, зокрема, 79 разів списувались грошові кошти в розмірі 19,99 доларів США еквівалент 768,85грн. Загалом було списано з картки 60 739,15грн. Проміжки від списань коштів складали в більшості випадків від 27 секунд до 1 хвилини в терміналі TWITERM. Оскільки 06 січня 2024року під час здійснення цих банківських операцій (транзакцій) на фінансовий номер телефону позивачки НОМЕР_5 від відповідача ніяких дзвінків або CMC-повідомлень про необхідність підтвердити переказ коштів позивачка не отримувала, а про списання коштів дізналась випадково  телефон вібрірував і вона подумавши, що це смс-сповіщення про повітряну тривогу, взяла телефон щоб відключити сповіщення, побачила, що активований її інтернет-банкінг «Приват24», в який вона ані за допомогою коду, ані за допомогою паролю  фейс айді зайти не може, вона відразу звернулась на гарячу лінію відповідача 3700 і заблокувала картку. Одночасно із заблокуванням картки були три спроби в 22 год. 11 хв. з різницею в 29 секунд списати грошові кошти в розмірі 19,99 доларів США, але вони не вдались. Зранку 07 січня 2024року відповідач звернувся до неї з телефонним запитом чи розуміє вона, що хтось зараз пробує зайти на її аккаунт. Вона повідомила відповідачу, що не розуміє хто це робить, особисто вона нікому ніколи своїх паролів не від телефону, не від доступу до інтернет-банкінгу «Приват24», ні номерів карток та їх пін-коду і cvv-коду не повідомляла, рахунок заблокований, нову додаткову картку вона не замовляла. Після розмови відповідач надіслав позивачу на інтернет-банкінг «Приват24» сформовані ним заявки на повернення списаних коштів за 79 банківськими операціями. 08 січня 2024року позивач звернулась із заявою про вчинення злочину до Відділення поліції №6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 08 січня 2024року за фактом звернення позивачки відкрите кримінальне провадження № 12024041680000018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 190 КК України. Станом на 13 лютого 2024року це кримінальне правопорушення перекваліфіковане на ч.4 ст. 185 КК України; станом на 11 квітня 2024року досудове розслідування триває. Крім того, адвокат позивачки звертався до відповідача з адвокатським запитом, в якому просив роз`яснити, що значить банківська операція OCULUS DIGITAL, яка зазначена у виписці по картці в таблиці в графі ДЕТАЛІ ОПЕРАЦІЇ та повідомити чому поряд з банківською операцією OCULUS DIGITAL зазначено місто Dublin. Відповідач на адвокатський запит надав відповідь про те, що банківська операція OCULUS DIGITAL  це Oculus Rift шолом віртуальної реальності з широким полем зору (щось по типу ігри до цих окулярів або додатки), а поряд з банківською операцією OCULUS DIGITAL зазначено місто Dublin, тому що мерчант ТТ Oculus Digital знаходиться в місті Dublin Ірландія. Разом з тим, відповідач повідомив, що він після звернення позивачки 06 січня 2024року подав заявки на оскарження згідно правил Міжнародної платіжної системи та порекомендував самостійно звернутись до ТТ Oculus Digital для повернення коштів або звертатись в правоохоронні органи. З огляду на те, що 06 січня 2024року в момент телефонного звернення позивачки до відповідача заблокувати картковий рахунок о 22 год. 11 хв. відбувався процес 80-го списання, який не вдався через заблокування рахунку, то відповідачу було вже відомо, що доступ до карткового рахунку був несанкціонований. Про те, що волевиявлення на вчинення вказаних банківських операцій у позивачки не було свідчить і те, що відповідач оскаржував 35 списань за правилами Міжнародної платіжної системи, і за результатами цих оскаржень стало повернення відповідачем позивачці 01 березня 2024року та 16 березня 2024року грошових коштів по 35-ти заявках на повернення коштів з № 2841540 по №2841574 включно на загальну суму 26 909,75грн шляхом зарахування на рахунок НОМЕР_1 . Факт того, що відповідач не буде більше повертати останні кошти по іншим 44-ом заявкам на повернення коштів №№ 2841530-2841539 та заявкам на повернення коштів №№ 2841449-2841475, 2841477-2841483 підтверджує відповідь відповідача на 6 пункт адвокатського запиту № 21/24 від 16 березня 2024року, зокрема, «Інші операції мають бути оскарженні через правоохоронні органи». Те що Банк взагалі не забезпечив позивачці безпечне зберігання коштів на цьому картковому рахунку свідчить і той факт, що навіть після того як позивачка замінила картку, 08 січня 2024року був знову кимось здійсненний несанкціонований доступ до її карткового рахунку, адже хтось з нього намагався списати 1 бразильский реал. У зв`язку з цим, позивачка вважала, що відповідач не забезпечив безпечний доступ до індивідуальної облікової інформації надану ним позивачці та під час здійснення списань з карткового рахунку не вчинив необхідних дій пов`язаних з повідомлення про виконання 79-ти операцій, тим самим діяв протиправно, а тому є відповідальним за нанесену шкоду позивачці через несанкціонований доступ до її рахунку та отримання третіми особами з цих рахунків належних їй грошових коштів в розмірі 60 739,15грн. Оскільки по 35-ти заявкам з № 2841540 по № 2841574 повернення грошових коштів в розмірі 26 909,75грн відповідач зробив, бо міжнародною платіжною системою підтверджене незаконне списання з карткового рахунку позивачки, то вона вважала, що грошові кошти в розмірі 33 829,40грн по іншим 44-ма заявкам на повернення коштів №№ 2841530-2841539, №№ 2841449-2841475, 2841477-2841483 відповідач повинен повернути позивачці з тих же самих причин  ознак незаконного списання через несанкціонований доступ до карткового рахунку позивачки, який своєю бездіяльність допустив відповідач.
		Щодо відшкодування моральної шкоди позивачка зазначала, що у 2023році вона потрапила у ДТП і 05 січня 2024року на її картковий рахунок було зараховано 103 728,00грн страхового відшкодування. Частка цієї суми покрила картковий кредит, а частка залишилась для повернення боргу за ремонт автомобіля. Оскільки ремонт ушкоджень своєї автівки вона зробила раніше, ніж отримала страхове відшкодування, за рахунок своїх коштів і позичених у своїх друзів, то позичені 55 000,00грн вона планувала віддати з коштів, що їй будуть відшкодовані. Оскільки відповідач не зберіг грошові кошти позивачки, то вона була змушена виправдовуватись та просити друзів відтермінувати їй погашення боргу на невизначений строк, оскільки коли Банк поверне їй кошти, що зникли з карткового рахунку, вона не знає. Тобто тим самим дала змогу людям думати про неї як про непорядну людину. Також факт того, що позивачка має цю картку як єдиний електронний гаманець, а відповідач ніяк не реагував на 79 списань, зокрема, не надіслав їй жодного смс-повідомлення, жодного дзвінка на підтвердження згоди здійснення операції, зумовили перебування її психіці у стресовому стані. Факт того, що навіть після зміни картки, доступ до її рахунку був доступний третім особам, ще більше пригнітили її моральний стан, оскільки зневіра у порядності фінансової установи, зокрема, здатності забезпечити зберігання її грошей, змусили її витрачати час на пошуки іншого Банку, більш відповідальнішого за безпеку та зберігання грошей на карткових рахунках клієнтів. Також вказувала, що оскільки в умовах війни позивачка має нерегулярний дохід, тому через неправомірну поведінку відповідача вона аби захистити свої права має нести ще витрати на професійну правничу допомогу та постійно перебувати у стресовому стані через відкриті кримінальні і судові провадження. Оскільки вищевказані права позивачки порушені відповідачем, внаслідок яких вона отримала моральні страждання, які змінили її нормальний життєвий стан та її настрій, мало місце настання негативних наслідків у вигляді недостатньої кількості грошових коштів та через неповернення боргів у друзів змінились ставлення до неї як до порядної людини, то вона має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок її порушених прав, яку оцінила у 10 000,00грн.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Красногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська від26грудня 2024року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії АТ КБ«ПриватБанк» щодо неповернення ОСОБА_1 на банківський рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів вказаних у заявках на повернення коштів: №№ 2841530, 2841531, 2841532, 2841533, 2841534, 2841535, 2841536, 2841537, 2841538, 2841539, 2841449, 2841450, 2841451, 2841452, 2841453, 2841454, 2841455, 2841456, 2841457, 2841458, 2841459, 2841460, 2841461, 2841462, 2841463, 2841464, 2841465, 2841466, 2841467, 2841468, 2841469, 2841470, 2841471, 2841472, 2841473, 2841474, 2841475, 2841477, 2841478, 2841479, 2841480, 2841481, 2841482, 2841483 на загальну суму 33 829,40грн. Зобов`язано АТ КБ«ПриватБанк» здійснити переказ суми платіжних операцій за заявками на повернення коштів №№ 2841530, 2841531, 2841532, 2841533,2841534, 2841535, 2841536, 2841537, 2841538, 2841539, 2841449, 2841450, 2841451, 2841452, 2841453, 2841454, 2841455, 2841456, 2841457, 2841458, 2841459, 2841460, 2841461, 2841462, 2841463, 2841464, 2841465, 2841466, 2841467, 2841468, 2841469, 2841470, 2841471, 2841472, 2841473, 2841474, 2841475, 2841477, 2841478, 2841479, 2841480, 2841481, 2841482, 2841483 на загальну суму 33 829,40грн на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що саме Банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з Банком фактично не є рівними.
		Суд також вказав, що відповідач не надав доказів та підтвердження того, що позивачка ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати відповідні платіжні операції.
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
		17 січня 2025року АТ КБ«ПриватБанк»подало безпосередньо до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу.
		В апеляційній скарзі Банк не погодився з висновками суду та висловив вимогу про скасування рішення та відмову в задоволенні позову в повному обсязі. 
		Доводи апеляційноїскарги зводилисьдо того,що судпершої інстанціїнеповно з`ясувавобставини,що маютьзначення длясправи,а самете,щопозивачка порушила Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій. Підстави для звільнення позивачки від обов`язку належного виконання зобов`язання і виконання Умов та Правил про надання банківських послуг відсутні. Саме позивачка повинна нести відповідальність за здійснення платіжних операцій. Спірні операції позивачкою вчинено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Google Pay, який дозволяє безконтактне зняття готівки за допомогою засобів ідентифікації (паролі, QR-код, у тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, CVV/CVC-кодів, тощо), без розголошення яких інша особа, навіть перевипустивши сім-картку або маючи фінансовий телефон клієнта, не змогла б ні зайти до «Приват24», ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з його рахунку. Клієнт несе повну відповідальність за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних (пункт 2.1.4.12.9 Умов), а також за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до розголошення ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
		Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
		У відзиві на апеляційну скаргу, позивачка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила її залишити без задоволення, через те, що обставини якими апелянт обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
		Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2025року витребувано з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу; та 29 січня 2025року справа надійшла на адресу апеляційного суду.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 лютого 2025року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2024року.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 лютого 2025року справу призначено до судового розгляду без повідомлення учасників справи.
		Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді.
		Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
		Згідно пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
		Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
		Сторони у справі у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
		Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами.
		29 серпня 2006року АТ КБ «ПриватБанк» на підставі заяви ОСОБА_1 відкрив останній картковий рахунок № НОМЕР_2 та надав кредитну картку НОМЕР_3 з номером 5457082940471951, що підтверджується заявою (клієнт раніше ідентифіцирований по рахунку\карті № НОМЕР_2 ) /а.с.106,107/.
		Отже, між позивачкою та відповідачем виникли договірні правовідносини як між клієнтом та Банком, в частині відкриття рахунку з використанням електронного платіжного засобу платіжної картки на підставі договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), зміст якого є публічною інформацією, що перебуває у вільному доступі на сайті Банку, та є оголошеною Банком публічною пропозицією на укладення даного ДКБО.
		Позивачка стверджувала, що 05 січня 2024року на її картковий рахунок було зараховано кошти в розмірі 103 728,00грн (страхове відшкодування згідно страхового акту № 44286/1 від 19 жовтня 2023року  Porsce Cayenne НОМЕР_6 ), залишок після операції склав 66 212,97грн, на підтвердження чого надала скріншот із веб-банкінку «Приват24»/а.с.108/.
		Із виписки АТ КБ «ПриватБанк» за особовим рахунком /а.с.109-110/, наданої позивачкою, вбачається, що станом на 06 січня 2024року о 20:25 год. залишок після операції  PARKING, DNІPRO складає 63 707,22грн. Наступні операції з 20:54 год. до 21:15 год. є ідентичними: рахунок  НОМЕР_7 Угода № НОМЕР_3 ; деталі операції  Oculus Digital, Dublin; сума у валюті операції  19,99 USD; сума у валюті картки  768,85; сума комісії  0,00; сума знижок  0,00.
		В подальшому ОСОБА_1 було подано до АТ КБ «ПриватБанк» заявки на повернення коштів по операціям з картки № НОМЕР_8 на суму 19,99 USD 2024-01-06 в терміналі TWITERM (а.с.114-130 132-154), а саме: №№ НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , 2841570, 2841461, 2841562, 2841477, 2841572, 2841566, 2841482, 2841556, 2841467, 2841483, 2841544, 2841541, 2841563, 2841472, 2841463, 2841558, 2841530, 2841547, 2841553, 2841537, 2841531, 2841561, 2841565, 2841559, 2841564, 2841560, 2841548, 2841549, 2841556, 2841540, 2841550, 2841545, 2841571, 2841574, 2841567, 2841466, 2841542, 2841539, 2841535, 2841549, 2841569, 2841551, 2841469, 2841480, 2841479, 2841555, 2841460, 2841455, 2841453, 2841460, 2841568, 2841454, 2841451, 2841459, 2841457, 2841536, 2841478, 2841573, 2841481, 2841568, 2841465, 2841475, 2841532, 2841462, 2841459, 2841533, 2841464, 2841471, 2841552, 2841449, 2841450, 2841470, 2841557, 2841468.
		Згідно наданих позивачкою скріншотів із веб-банкінку «Приват24», 06 січня 2024року о 22:11:07 год. та о 22:11:06 год. у проведенні операції відмовлено, картка № 53*398 не активна /а.с.111-113/.
		Згідно виписки за карткою «Універсальна Голд»зі скрін-шоту з веб-банкінгу «Приват24», відбулось повернення коштів на картку № НОМЕР_12 за заявками кожна на суму 768,85грн: №№ 2841545, 2841546, 2841547, 2841548, 2841549, 2841550, 2841552, 2841554, 2841555, 2841556, 2841540, 2841541, 2841542, 2841543, 2841544, 2841565, 2841566, 2841572, 2841560, 2841561, 2841562, 2841563, 2841564, 2841573, 2841574, 2841567, 2841568, 2841569, 2841570, 2841571, 2841551, 2841553, 2841557, 2841558, 2841559 /а.с.167-174/.
		Згідно відповіді заступника начальника слідчого відділення ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Пенькова С. від 13 лютого 2024року, 07 січня 2024року до чергової частини ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 06 січня 2024року приблизно о 20 год. 59 хв. на її мобільний телефон почали приходити смс-повідомлення з кодами підтверджень з різних месенджерів про списання грошових коштів з її універсальної банківської картки «ПриватБанк» № НОМЕР_4 на суму приблизно 60 000,00грн. 07 січня 2024року даний матеріал зареєстровано до інформаційно-телекомунікаційної мережі ІПН НПУ «Єдиний облік» за № 613.08.01.2024 року слідчим СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Байдалою А.О. відомості внесені до ЄРДР за ч.4 ст. 190 КК України. 25 січня 2024року слідчим СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Байдалою А.О. злочинні діяння невстановленої особи (осіб) перекваліфіковано з ч.4 ст. 190 КК України на ч.4 ст. 185 КК України. На даний час досудове розслідування триває /а.с.156/.
		01 березня 2024року адвокатом Мальцевою І.М., яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , направлено на адресу АТ КБ «ПриватБанк» адвокатський запит № 17/24 /а.с.161/.
		У відповідь на адвокатський запит АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що з телефону НОМЕР_13 на лінію 3700 було три звернення, канал Приват24-дві заявки, Чат-один діалог. Після звернення клієнта 06 січня 2024року щодо шахрайських дій Банк подав заявки на оскарження згідно правил міжнародної платіжної системи. По залишку списань клієнту рекомендовано або самостійно звернутись до ТТ Oculus Digital для повернення коштів або звертатись до правоохоронних органів. Банком встановлено, що переказ коштів з картки № НОМЕР_7 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24. Вхід в «Приват24»був здійснений під авторизацією клієнта /а.с.162/.
		Крім того, 16 березня 2024року адвокатом Мальцевою І.М., яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , направлено на адресу АТ КБ «ПриватБанк» адвокатський запит № 21/24 /а.с.163/.
		У відповідь на адвокатський запит АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що 26 січня 2024року Банком передано на розгляд до Міжнародної платіжної системи пакет документів за заявкою клієнта задля оскарження операцій списань з карткового рахунку № НОМЕР_1 за період з 06 січня 2024року по 07 січня 2024року. Справи виграні, здійснено зарахування на карту № НОМЕР_14 . Вхід в додаток «Приват24»проведено з типового для клієнта пристрою 06 січня 2024року о 22:09:54 год. PHONE IPHONE 16,1 IOS 17.1.2 MOBILE, Входів сторонніх пристроїв не зафіксовано. Списання коштів стороннім інтернет ресурсом проводиться після введення номеру карти, CVV/CVC-код, термін дії. Операція проведена особою, яка мала доступ до картки або «Приват24»клієнта. Зараховані грошові кошти на рахунок № НОМЕР_1 , зокрема, 01 березня 2024року в розмірі 13 839,30грн та 16 березня 2024року в розмірі 13 079,45грн були на підставі оскарження операцій зазначених вище. За правилами МПС по карткам ПС ВІЗА банк може подати 35 заявок. Інші операції мають бути оскаржені через правоохоронні органи /а.с.164/.
		Мотивувальна частина
		Позиція апеляційного суду
		Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що саме Банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з Банком фактично не є рівними.
		Суд також вказав, що позивачкою доведено неправомірне вчинення фінансових операцій за рахунком № НОМЕР_1 через додаток «Приват24», а відповідачем не спростовано правомірність дій позивачки при користуванні банківськими послугами, зокрема не доведено розголошення позивачкою особистих даних та здійснення позивачкою ідентичних переказів коштів 06 січня 2024року, здійснення фінансових операцій за картковим рахунком.
		Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми матеріального і процесуального права.
		Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
		За договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (частина перша статті 1066 ЦК України).
		Статтею 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.
		Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно з пунктом 1.27 частини першої статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу (пункт 1.4 частини першої статті 1 цього Закону).
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем  особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі (абзац третій пункту 1.24 частини першої статті 1 цього Закону).
		Користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень (пункт 14.12 статті 14 цього Закону).
		Відповідно до частин сьомої, дев`ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014року № 705 (чинним на час виникнення оспорюваних операцій), Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Тож, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності безспірних доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018року у справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що:
		«користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015року у справі № 6-71цс15.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідач порушив Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Позивач не довів того, що ОСОБА_3 втрачала та/або сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Про результати службового розслідування за вказаним фактом ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано відповіді.
		Суд касаційної інстанції враховує, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено факт звернення відповідача до банку про скасування спірної транзакції, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у відповідача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цієї транзакції.
		Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом взято до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно позивачу, доводи та підстави позову якого не були належним обґрунтуванні під час судового розгляду справи.
		Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015року у справі № 6-71цс15, постановах Верховного Суду від 23 січня 2018року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17), від 13 вересня 2019року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61- 30583св18), від 17 червня 2021року у справі № 759/4025/19 (провадження № 61-1035св21), від 29 серпня 2022року у справі № 532/1349/19 (провадження № 61-6887св21) від 31 липня 2024року у справі № 953/5904/22 (провадження № 61-8452св23).
		Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		У частинах першій, шостій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Суд першої інстанції, встановивши, що позивачка не вчиняла дій, спрямованих на списання чи переказ коштів з її карткового рахунка, а відповідач не надав безспірних доказів на підтвердження вчинення позивачкою дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за вказаними картковими рахунками, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в оскаржуваній заявником частині щодо зобов`язанняповернення таких коштів, які безпідставно списані з її рахунку.
		Висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019року у справі № 564/678/15-ц (провадження № 61-13643св18), від 14 серпня 2019року у справі № 317/2745/16-ц (провадження № 61-16611св18), від 18 вересня 2019року у справі № 564/2153/16-ц (провадження № 61-30804св18), від 09 жовтня 2019року у справі № 545/3918/16-ц (провадження № 61-28615св18), на які посилається заявник у апеляційній скарзі, не суперечать висновкам суду першої інстанції, оскільки у цій справі встановлено нерозголошення позивачем конфіденційної інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка передала третім особам конфіденційну інформацію, яка надійшла на її фінансовий номер, вказаний в укладених з Банком договорах, не знайшли свого підтвердження та зводяться до незгоди заявника з наданою судом оцінкою.
		Аргументи апеляційної скарги про те, що відповідач не несе відповідальності за проведення спірних операцій, тому що позивачка звернулася до Банку з повідомленням про шахрайські операції (спірні транзакції) та блокування карткових рахунків після проведення таких операцій, апеляційний суд відхиляє, оскільки судом першої інстанції не встановлено, що дії чи бездіяльність позивачки сприяли втраті інформації, яка дає змогу ініціювати такі платіжні операції.
		Саме Банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для настання несприятливих наслідків для споживача.
		Банк належними та допустимими доказами не підтвердив, що  ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з її карткового рахунку, оскільки переказ коштів, розміщених на картковому рахунку позивачки було здійснено без використання платіжної карти.
		Отже, за обставин встановлених у справі, списання грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивачка повідомила про цей факт Банк та звернулася до правоохоронних органів.
		Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткового рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , не є підставою для відмови у задоволенні позову.
		Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував порушення позивачкою Умов та правила надання банківських послуг, що призвело до несанкціонованого зняття коштів з її карткового рахунку, оскільки вона своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях, що не мають доказового підтвердження.
		Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріали справи не містять Умов і правил надання банківських послуг, підписаних позивачкою, тому їх не можна розцінювати як частину договору банківського обслуговування.
		Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
		Водночас, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб відповідач надав пояснення та докази щодо обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень.
		Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
		Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
		Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність рішення суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення в оскаржуванійчастині без змін.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
		Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
		Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, 
		У Х В А Л И В:
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк» залишити без задоволення.
		Рішення Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровська від26грудня 2024рокув оскаржуванійчастині залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 03 квітня 2025року.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...