Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/18149/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано судом: 03.04.2025. Зареєстровано: 04.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2025.
Дата набрання законної сили: 03.04.2025
Номер судового провадження: К/990/1943/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 квітня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 380/18149/24
		адміністративне провадження № К/990/1943/25  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Білоуса О.В.,  
		суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду 14 січня 2025 року (головуючий суддя Сеник Р.П., судді - Онишкевич Т.В., Судова-Хомюк Н.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		У С Т А Н О В И В:
		У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28 лютого 2024 року: № 7467/13-01-24-08, № 7464/ 13-01-24-08, № 7472/ 13-01-24-08.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		31 грудня 2024 року через систему "Електронний суд" адвокат Цебак І.С. в інтересах ОСОБА_1 подав до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яка підписана шляхом накладення електронно-цифрового підпису адвоката. На підтвердження повноважень адвокатом, Цебаком І.С. до апеляційної скарги було додано: ордер про надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1334554 від 23 грудня 2024 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ВС № 000558 від 22 березня 2017 року.
		Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду 14 січня 2025 року апеляційну скаргу адвоката Цебака В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 на  рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року повернуто скаржнику.
		 
		Вказана ухвала мотивована тим, що апеляційну скаргу від імені ОСОБА_1 подав адвокат Цебак І.С. через систему «Електронний суд». Вказана скарга підписана шляхом накладення електронно-цифрового підпису адвоката, до апеляційної скарги додано ордер на надання правничої допомоги, який сформовано не в системі «Електронний суд», а завантажено як додаток до скарги у вигляді файлу «pdf», однак в цьому ордері, в графі «Адвокат» відсутній особистий підпис адвоката.
		За висновком суду, з огляду на положення  статті 26 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) та пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення №41), відсутність у цьому ордері одного із обов`язкових реквізитів, а саме підпису адвоката, свідчить про процесуальну дефектність відповідного документа, яка своєю чергою виключає у такій ситуації можливість посилання на ордер як на документ, що належно посвідчує повноваження адвоката Цебака І.С. на представництво інтересів ОСОБА_1 .
		Таким чином, наданий адвокатом Цебаком І.С. ордер, не є документом, що підтверджує право адвоката на підписання апеляційної скарги від імені скаржника та представництво його інтересів у Восьмому апеляційному адміністративному суді, а отже, апеляційна скарга підписана особою, яка належним чином не підтвердила свої повноваження, а тому підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини четвертої  статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України  (далі -  КАС України).
		Не погодившись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує, що висновки суду апеляційної інстанції є помилковими і такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства. Звертає увагу на те, що за змістом підпункту 12.15 пункту 12 Положення №41 ордер вважається підписаним адвокатом, якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер. Суд апеляційної інстанції залишив це поза увагою, застосувавши Положення №41 у попередній редакції.
		Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
		Справа №380/18149/24 надійшла до Верховного Суду 24 лютого 2025 року.
		Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
		Відповідно до частини першої  статті 55 КАС України,  сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій  законом  надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою  статті 266 цього Кодексу.
		Згідно із частиною першою  статті 57 КАС України,  представником у суді може бути адвокат або законний представник.
		 
		За змістом частини четвертої  статті 59 КАС України  повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до  Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого  законом  на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
		Відповідно до частини другої  статті 26 Закону №5076-VI,  ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим  Законом  та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
		Як вже зазначалося, Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги.
		Згідно з пунктом 4 Положення №41, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
		За змістом пункту 6 Положення №41, бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
		Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що рішенням Ради адвокатів України від 8 червня 2024 року №36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 4 серпня 2017 року» (далі - Рішення №36), зокрема, викладено пункт 9 Положення №41 в новій редакції: « 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).» (підпункт 1.1 пункту 1 Рішення №36).
		Цим же рішенням пункт 12 Положення №41 доповнено підпунктом 12.15 такого змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання),  якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.» (підпункт 1.2 пункту 1 Рішення №36).
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційну скаргу від імені ОСОБА_1 подав адвокат Цебак І.С. через систему «Електронний суд», її підписано шляхом накладення електронно-цифрового підпису адвоката.
		До апеляційної скарги додано ордер на надання правничої допомоги, який завантажено як додаток до заяви у вигляді файлу «pdf».
		У ході касаційного перегляду суддя-доповідач витребував матеріали справи №380/18149/24 у електронному вигляді з використанням функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» - «Витребування справ з ЦБД» (центральної бази даних).
		Як свідчать матеріали справи (в електронному вигляді), звертаючись до суду, адвокат Цебак І.С., засвідчив власним цифровим підписом як апеляційну скаргу, так і доданий до неї ордер на надання правничої допомоги.
		 
		На думку колегії суддів касаційної інстанції, наявні на той момент у справі матеріали повною мірою надавали суду апеляційної інстанції можливість ідентифікувати особу, яка підписала апеляційну скаргу та перевірити її повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 .
		За подібних обставин Верховний Суд у постановах від 6 листопада 2024    року (справа №483/346/24) та від 12 грудня 2024 року (справа № 420/35964/23) підкреслив, що гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, зокрема, в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії рф проти України та введення воєнного стану на всій території України, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами.
		Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
		Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України,  провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до  закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Беручи до уваги викладене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що на час вирішення судом апеляційної інстанції питання про повернення апеляційної скарги скаржнику згідно з постановленою 14 січня 2025 року ухвалою, суд не мав для цього визначених пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України правових підстав з наведених судом апеляційної інстанції мотивів.
		Правові висновки Верховного Суду, на які у своїй ухвалі послався суд апеляційної інстанції, не є релевантними у випадку, що розглядається, оскільки стосувалися застосування Положення №41 у редакції, чинній до внесення зазначених вище змін.
		Таким чином, під час касаційного розгляду справи підтвердилися доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права    та порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали,    яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. 
		Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		Відповідно до частини першої статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		 
		Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги від 14 січня 2025 року - скасуванню.
		Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,  
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду 14 січня 2025 року скасувати, а справу №380/18149/24 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                    О.В.Білоус
		Судді                               Н.Є.Блажівська
		                              І.Л.Желтобрюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...