Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/912/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.
Надіслано судом: 03.04.2025. Зареєстровано: 04.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/243/516/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025053510000008

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Єд. унік. № 243/912/25
		Провадження № 1-кп/243/516/2025
		В И Р О К
		Іменем України
		   03 квітня 2025 року                                м. Слов`янськ
		 
		Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
		головуючий суддя                 ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання     ОСОБА_2 ,
		прокурора             ОСОБА_3 , 
		захисника ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого             ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025053510000008 від 02 січня 2025 року за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, який має середню освіту, громадянина України, розлученого, раніше не судимого в силу 89 КК України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Відповідно до рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21.08.2013 по справі № 2/243/2760/2013 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання доньки  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 19 липня 2013 року, до досягнення дітьми повноліття.
		Будучи обізнаним про необхідність сплати аліментів, маючи умисел на ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), ігноруючи рішення суду та ухиляючись від його виконання, ОСОБА_5 , будучи фізично здоровим та працездатним, в період виникнення заборгованості, а саме з 01.10.2021 по 30.04.2023, з 01.06.2023 по 30.09.2023, з 01.11.2023 по 20.01.2025, офіційно не працевлаштувався, заходів до пошуку роботи та працевлаштування не вживав, до центру зайнятості населення не звертався, отримував певний дохід від тимчасових (неофіційних робіт), добровільно допомоги на утримання дітей не надавав, чим порушив та продовжує порушувати право дитини на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток, передбачене ст. 51 Конституції України, ст. ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (редакція зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), ратифікованої постановою Верховної Ради № 789-ХII від 27.02.1991, відповідно до яких батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини, у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. 
		Тому, будучи обізнаним про необхідність виконання свого обов`язку та можливості настання кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 аліменти не виплачував, що призвело до виникнення заборгованості по виплаті аліментів станом на 20.01.2025 в розмірі 119588,00 грн.
		Відповідно до положень статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно ОСОБА_5 лише в межах висунутого йому обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті від 29 січня 2025 року.
		В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 164 КК України, визнав повністю та пояснив, що має доньку, на утримання якої зобов`язаний сплачувати аліменти за рішенням суду. У зв`язку з мінливими доходами та відсутністю постійного місця роботи аліменти не сплачував, внаслідок чого утворилася заборгованість. У вчиненому розкаюється.
		Приймаючи до уваги, що обвинуваченим не оспорюються викладені в обвинувальному акті обставини скоєння злочину, враховуючи, що учасники судового провадження проти цього не заперечують, та немає сумнівів у тому, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і роз`яснення суду щодо позбавлення у даному випадку права їх оскарження у апеляційному порядку, добровільності такої позиції, суд у відповідності до положень частини третьої статті 349 КПК України визнає недоцільним дослідження зазначених обставин у кримінальному провадженні, тому вважає необхідним обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням даних щодо його особи.
		Аналізуючи показання обвинуваченого, суд вважає їх достовірними, оскільки вони узгоджуються з іншими здобутими доказами та відповідають встановленим у кримінальному провадженні обставинам. Суд зазначає, що причини несплати аліментів, на які послався обвинувачений, не можуть бути розцінені судом як поважні, оскільки жодним чином не впливають на його обов`язок з утримання дитини та не нівелюють його. 
		Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що вказані вище докази є достовірними, доповнюють один одного, перебувають між собою у взаємозв`язку, тобто подія кримінального правопорушення мала місце, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КК України, - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
		Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		При визначенніміри покаранняобвинуваченому ОСОБА_5 у відповідностідо ст.65КК Українисуд приймаєдо увагиконкретні обставинивчиненого обвинуваченим,ступінь тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення (вчиненекримінальне правопорушенняє кримінальнимпроступком),сукупність усіхобставин вчиненогокримінального правопорушення,характер,ступінь його суспільної небезпеки, ступінь негативної майнової шкоди і наслідків (внаслідок вчинення злочину заподіяно матеріальної шкоди на суму 119588,00 грн.), відомості про особу обвинуваченого (раніше не судимий в силу 89 КК України, за медичною допомогою до психіатра не звертався, з 19.06.2002 по теперішній час перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога з діагнозом «Розлад психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності», за місцем мешкання характеризується посередньо, не працевлаштований, на теперішній час не є особою з інвалідністю, оскільки згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією попередньо інвалідність встановлено на строк до 01.02.2025, дата чергового переогляду зазначена 15.01.2025), позицію потерпілої, яка при призначенні покарання поклалася на розсуд суду. 
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд не вбачає. Так, попри визнання ним своєї вини у вчиненні кримінального проступку в судовому засіданні будь-яких інших обставин, які були б здатні свідчити про дійсне розкаяння та осуд своєї неправомірної поведінки, відшкодування заподіяної шкоди або хоча б намагання її частково відшкодувати, судом не встановлено.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. 
		З урахуванням наведеного, беручи до уваги відомості про особу ОСОБА_5 , який в силу ст. 89 КК України не судимий, розлучений, має малолітню доньку 2011 року народження, на утримання якої зобов`язаний надавати матеріальну допомогу, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_5 буде досягнуто при призначенні йому покарання у виді громадських робіт строком на 120 (сто двадцять) годин. 
		Цивільний позов по справі не заявлений, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
		Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
		Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В: 
		 
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164КК України та призначити покарання у виді громадських робіт строком на 120 (сто двадцять) годин.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...