Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/1691/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано судом: 04.04.2025. Зареєстровано: 04.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/991/19/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52024000000000164

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 991/1691/25
		Провадження №1-кп/991/19/25
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		ВСТУПНА ЧАСТИНА [  
		І]. Дата та місце ухвалення вироку [1-1].
		04 квітня 2025 року, місто Київ.
		Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
		Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 
		Секретар судового засідання ОСОБА_3 
		Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
		Кримінальне провадження № 52024000000000164 від 08 квітня 2024 року.
		Прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи [1-4].
		ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Липовець Вінницької області, громадянин України, радник з економічних питань Посольства України в Республіці Корея, має вищу освіту і науковий ступінь кандидата наук з державного управління, раніше не судимий, одружений, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на консульському обліку у Посольстві України в Республіці Корея і тимчасово перебуває за кордоном за місцем тимчасового перебування: АДРЕСА_3).
		Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчинення якого обвинувачується особа [1-5].
		ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
		Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
		Сторона обвинувачення: прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 .
		Сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники - адвокати ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
		Інші учасники судового провадження: представник потерпілого ОСОБА_8 
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
		Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа [2-1].
		Обвинувальний акт та угода про визнання винуватості містять таке формулювання обвинувачення і статтю (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 : «27.11.2014 ОСОБА_4 відповідно до ст. 79 Конституції України склав присягу перед Верховною Радою України, зобов`язавшись усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов`язки в інтересах усіх співвітчизників. За ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Статтею 75 Конституції України регламентовано, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Основу конституційного складу Верховної Ради України становлять народні депутати України, які набувають відповідних повноважень з моменту складення ними присяги, яка підписується кожним із них. Статтею 78 Конституції України визначено, що народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. У ст. 81 Конституції України повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України. Згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами, зокрема у ст. 364 КК України, є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування. Таким чином, з часу складення присяги до часу припинення повноважень 29.08.2019 народний депутат України VIII скликання ОСОБА_4 у розумінні примітки 1 до ст. 364 КК України був службовою особою, оскільки на постійній основі здійснював функції представника колегіального органу державної влади, а саме законодавчої. Статус народного депутата є комплексним поняттям, що об`єднує, зокрема, як права та обов`язки, так і гарантії народного депутата України, а також інші можливості, які він має у зв`язку з обійманням відповідної посади. Правовий статус народного депутата України визначається ст. ст. 78-81, 86, 93 Конституції України, Законами України «Про статус народного депутата України» (далі - Закон), «Про комітети Верховної Ради України», «Про Регламент Верховної Ради України». Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1 Закону народний депутат України є обраний відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України. Статтею 8 Закону передбачено, що у своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу. Неприпустимим є використання народним депутатом свого депутатського мандата всупереч загальновизнаним нормам моралі, правам і свободам людини і громадянина, законним інтересам суспільства і держави. Народний депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема корисливих, цілях. Відповідно до ст. 24 Закону народний депутат, крім іншого, зобов`язаний дбати про благо України і добробут Українського народу, захищати інтереси виборців та держави, додержуватися вимог Конституції України, цього Закону, закону про регламент Верховної Ради України та інших законів України, додержуватися присяги народного депутата України. Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону держава гарантує народному депутату необхідні умови для ефективного здійснення ним депутатських повноважень. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та їх підпорядкування, забезпечують умови для здійснення народним депутатом своїх повноважень у межах та в порядку, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України. Зокрема, у ч. 1 ст. 35 Закону визначено, що у витратах на забезпечення діяльності Верховної Ради України передбачаються кошти на оренду житла або винайм готельного номера. Народному депутату на оренду житла або винайм готельного номера на підставі його заяви та копії документа, до якого внесені відомості про місце його проживання, Апаратом Верховної Ради України щомісячно видаються кошти в розмірі, встановленому кошторисом Верховної Ради України для компенсації вартості оренди (винайму). Водночас умови, за яких народний депутат має право отримувати кошти на оренду житла або винайм готельного номера і вимагати як представник влади нарахування і виплати відповідної компенсації, визначені в ч. 2 ст. 35 Закону, згідно з якою право на отримання таких коштів мають народні депутати, не забезпечені житлом у місті Києві, і місце їх проживання, відповідно до його реєстрації, знаходиться на відстані понад 30 км від меж міста Києва. Вищезазначеними положеннями встановлено державну гарантію із забезпечення народного депутата України житлом як складову його правового статусу та наділено народного депутата, у силу посади, яку він обіймає, правом на реалізацію цієї гарантії шляхом подання заяви про компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номера. Можливість депутата звернутись із заявою про виплату йому грошової компенсації за оренду житла або винайм готельного номера є соціально-економічною гарантією його діяльності. Водночас така гарантія передбачена тільки для тих народних депутатів, які не забезпечені житлом у м. Києві або в 30-кілометровій зоні від його меж, у зв`язку з чим позбавлені можливості належним чином виконувати покладені на них обов`язки і здійснювати відповідні повноваження. Порушення посадовими особами органів державної влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкування встановлених цим Законом гарантій трудових прав народного депутата тягне за собою відповідальність відповідно до закону (ст. 38 Закону). У ст. 379 ЦК України надано визначення поняттю «житло фізичної особи», зокрема це житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них, у зв`язку з чим наявність у власності квартири, житлового будинку або іншого житлового приміщення свідчить про забезпеченість особи житлом. Статтею 7 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» визначено, що організаційне, правове, наукове, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради, її органів, народних депутатів, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді здійснює Апарат Верховної Ради.
		Пунктом 10 Положення про Апарат Верховної Ради України, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25 серпня 2011 року № 769, визначено, що фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України Апарат здійснює через Управління справами. Таким чином, саме Управління справами Верховної Ради України (код ЄДРПОУ 20064120 місцезнаходження юридичної особи: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5) здійснювало нарахування грошових коштів для компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера, які видавались народним депутатам на виконання вимог ст. 35 Закону. ОСОБА_4 , набувши повноважень народного депутата України VIII скликання та не будучи забезпеченим житлом у м. Києві і місце його проживання відповідно до його реєстрації знаходилось на відстані понад 30 км від меж міста Києва, з метою отримання в користування готельного номера в державному підприємстві «Готельний комплекс «Київ» Управління справами Верховної Ради України» (далі - ДП «Готельний комплекс «Київ») за рахунок бюджетних коштів, передбачених на компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номера народними депутатами України, підписав та 27.11.2014 подав на ім`я Керівника Апарату Верховної Ради України три заяви, які були зареєстровані 08.12.2014 за вх. № 222029 в Апараті Верховної Ради України. У них ОСОБА_4 просив розмістити його в готелі «Київ» у зв`язку з відсутністю власного житла в м. Києві, нараховувати йому кошти для винайму готельного номера та перераховувати такі кошти на рахунок Державного підприємства «Готельний комплекс «Київ» протягом усього строку виконання депутатських повноважень. У подальшому, а саме 27.11.2014, ОСОБА_4 уклав договір з ДП «Готельний комплекс «Київ» № 121 про надання послуг, на підставі якого отримав у користування готельний номер, вартість винайму якого оплачувалась Управлінням справами Верховної Ради України за рахунок бюджетних коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України. Надалі, 30.12.2015, до вказаного договору було укладено додаткову угоду № 310, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2016. Розпорядженням Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України від 29.01.2016 № 12 затверджено новий Порядок видачі народним депутатам України коштів для компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера, ознайомившись із яким, 21.03.2016 ОСОБА_4 підписав та подав до Апарату Верховної Ради України заяву про подальше перерахування грошових коштів, що нараховувались йому для компенсації вартості винайму готельного номера, на розрахункові рахунки ДП «Готельний комплекс «Київ», яка була зареєстрована 21.03.2016 за вх. № 65592 в Апараті Верховної Ради України. Надалі, 01.01.2017, ОСОБА_4 уклав договір з ДП «Готельний комплекс «Київ» № 19-Д про винайм готельного номера народним депутатом України, на підставі якого отримав у користування готельний номер, вартість винайму якого оплачувалась Управлінням справами Верховної Ради України за рахунок бюджетних коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України. Після цього 01.09.2017 до вказаного договору укладено додаткову угоду № 1, якою вартість винайму готельного номера за добу встановлено у розмірі 650 грн, а строк дії договору продовжено до 31.12.2018.
		При цьому 22.09.2017 ОСОБА_4 зареєстровано місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав до 04.10.2018, а саме до моменту зняття з реєстрації у зв`язку із вибуттям до попереднього місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином встановлено, що у період з 22.09.2017 по 04.10.2018 ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , будучи таким чином забезпеченим житлом для проживання на відстані меншій ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва відповідно до його реєстрації. Тобто, ОСОБА_4 , будучи народним депутатом України VIII скликання, усвідомлюючи, що з 22.09.2017 втратив право на отримання компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера внаслідок забезпечення житлом придатним для проживання на відстані меншій, ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва відповідно до його реєстрації, та маючи на меті зберегти за собою право користування готельним номером в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок бюджетних коштів, передбачених на компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номера народними депутатами України, зловживаючи владою, а саме можливостями та гарантіями, пов`язаними із займаною посадою, тобто умисно використовуючи як службова особа надані йому як народному депутату України гарантії всупереч тим цілям і завданням, заради досягнення яких вони надавались, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, не рахуючись з покладеними на нього Конституцією України і законами України обов`язками діяти на благо Вітчизни і дбати про добробут Українського народу, вирішив вчинити дії з метою отримання неправомірної вигоди для себе за рахунок коштів, передбачених Законом для компенсації вартості оренди (винайму) житла народним депутатам. Так, для одержання неправомірної вигоди у виді подальшого безоплатного отримання у користування готельного номеру в ДП «Готельний комплекс «Київ», вартість винайму якого компенсувалась за рахунок державного бюджету України, без наявності підстав для отримання таких коштів внаслідок забезпеченості житлом придатним для проживання на відстані меншій ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва відповідно до його реєстрації, ОСОБА_4 умисно не вжив жодних заходів для повідомлення Керівника Апарату Верховної Ради України, Управління справами Верховної Ради України або іншого уповноваженого підрозділу Верховної Ради України про втрату з 22.09.2017 права на отримання коштів для компенсації вартості винайму готельного номера. Водночас, з метою подальшого отримання в користування готельного номера в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок бюджетних коштів, передбачених на компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номера народними депутатами України, 31.10.2017 ОСОБА_4 забезпечив подання на ім`я Керівника Апарату Верховної Ради України три заяви, в яких просив розмістити його з 01.11.2017 у готелі «Київ», у зв`язку з відсутністю власного житла в м. Києві (зареєстрована 01.11.2017 за вх. № 248057), нараховувати йому кошти для винайму готельного номера (зареєстрована 01.11.2017 за вх. № 248086), належні йому кошти для винайму готельного номера перераховувати на рахунок ДП «Готельний комплекс «Київ» Управління справами Апарату Верховної Ради України протягом всього строку депутатських повноважень (зареєстрована 01.11.2017 за вх. № 248144). При цьому ОСОБА_4 усвідомлював, що, зловживаючи владою, можливостями та гарантіями, пов`язаними із займаною посадою, не повідомляючи Керівника Апарату Верховної Ради України, Управління справами Верховної Ради України чи інший уповноважений підрозділ Верховної Ради України про його забезпеченість житлом придатним для проживання на відстані меншій ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва, з метою безпідставного отримання у користування готельного номеру в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України, його дії явно суперечать інтересам служби, цілям і завданням гарантій депутатської діяльності, що визначені в Законі, а співробітники Апарату Верховної Ради України не уповноважені здійснювати перевірку наявності підстав для отримання компенсації відповідно до ст. 35 Закону і лише внаслідок висунутої народним депутатом України вимоги зобов`язані відшкодувати вартість винайму готельного номера за рахунок бюджетних коштів. Тому ОСОБА_4 був переконаний, що за будь-яких обставин отримає таку неправомірну вигоду, а відшкодування вартості виділеного йому готельного номера Управлінням справами Верховної Ради України здійснюватиметься за рахунок бюджетних коштів та призведе до тяжких наслідків у вигляді протиправного вибуття відповідної суми коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України, з рахунку юридичної особи публічного права  - Управління справами Верховної Ради України. У подальшому, 04.10.2018 ОСОБА_4 вибув до попереднього місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де і був зареєстрований. Внаслідок цього ОСОБА_4 з 04.10.2018 перестав бути забезпеченим житлом придатним для проживання на відстані меншій ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва відповідно до його реєстрації, а тому з метою подальшого отримання у користування готельного номеру у ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України, 11.12.2018 забезпечив підписання і укладення договору з ДП «Готельний комплекс «Київ» № 021 про винайм готельного номера народним депутатом України, на підставі якого отримав у користування готельний номер, вартість винайму якого оплачувалась Управлінням справами Верховної Ради України за рахунок бюджетних коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України. Отже, ОСОБА_4 , будучи службовою особою і зловживаючи владою, зокрема можливостями та гарантіями, пов`язаними із займаною посадою, всупереч інтересам служби, шляхом не вжиття заходів для повідомлення Управління справами Верховної Ради України про забезпеченість житлом придатним для проживання на відстані меншій, ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва, а також шляхом подальшого звернення із заявами про перерахування грошових коштів для компенсації вартості оренди житла шляхом перерахування на рахунок ДП «Готельний комплекс «Київ», та усвідомлюючи той факт, що співробітники Апарату Верховної Ради України та Управління справами Верховної Ради України не мають повноважень перевіряти забезпеченість народного депутата житлом в місті Києві чи на відстані меншій ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва, та зобов`язані відповідно до приписів ст. 38 Закону України «Про статус народного депутата України» виконувати його вимоги на підставі заяви, у період з 22.09.2017 по 04.10.2018 отримав неправомірну вигоду для себе у вигляді продовження користування готельним номером в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок бюджетних коштів без законних на те підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про статус народного депутата України». При цьому внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_4 на підставі поданих ним заяв від 27.11.2014, 21.03.2016 та 31.10.2017, Управління справами Верховної Ради України в період з 22.09.2017 по 04.10.2018 (включно) нараховувало йому грошові кошти для компенсації вартості винайму готельного номера в сумі 225 550 грн, які в подальшому на підставі його ж заяв перераховувало на розрахунковий рахунок ДП «Готельний комплекс «Київ» як оплату за користування ОСОБА_4 готельним номером, у зв`язку з чим охоронюваним законом державним інтересам в особі Управління справами Верховної Ради України (на цей час - Управління справами Апарату Верховної Ради України) як юридичній особі публічного права й головному розпоряднику бюджетних коштів спричинено тяжкі наслідки у вищевказаному розмірі. За вищевказаних обставин  ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що в період з 22.09.2017 по 04.10.2018, будучи народним депутатом України VIII скликання і службовою особою, згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України, умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді користування готельним номером в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок бюджетних коштів без законних на те підстав, передбачених ст. 35 Закону, використовував владу всупереч інтересам служби, чим спричинив тяжкі наслідки, які полягають у безповоротній втраті Управлінням справами Верховної Ради України бюджетних коштів у сумі 225 550 гривень. Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України як зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам. Згідно положень примітки до ст. 45 КК України корупційним кримінальним правопорушенням відповідно до цього Кодексу вважається кримінальне правопорушення, передбачене статтею 364 цього Кодексу».
		Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання [2-2].
		Угода про визнання винуватості (надалі - угода) у цьому кримінальному провадженні була укладена між прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 (прокурор у кримінальному провадженні № 52024000000000164 від 08.04.2024 року) і обвинуваченим ОСОБА_4 27 березня 2025 року у місті Києві. Ця угода була укладена за участі захисників: адвоката ОСОБА_6 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за № 11214/10 від 17.07.2023 року, ордер серії АІ № 1818287 від 07.02.2025 року) та ОСОБА_7 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за № 000138 від 20.09.2023 року, ордер серії АА № 1540501 від 07.02.2025 року) і погоджена заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 . Угода підписана кваліфікованими та удосконаленими електронними підписами прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , а також прокурора ОСОБА_9 , і надійшла в електронному вигляді на електронну пошту Вищого антикорупційного суду 31 березня 2025 року. Згода на укладання зазначеної угоди від потерпілого у цьому кримінальному провадженні - Управління справами Апарату Верховної Ради України отримана (лист від 11 березня 2025 року за № 15/22-2025/55455).
		Сторонами в угоді визначена міра покарання за ч. 2 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 1 (один) рік та зі штрафом у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень та визначений такий її зміст: 
		«1. Сторони угоди: Прокурор третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні № 52024000000000164 від 08.04.2024 (далі - Прокурор) - з однієї сторони, та обвинувачений у цьому провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , м. Липовець Вінницької обл., громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , (далі - Обвинувачений), за участю захисників - адвокатів ОСОБА_6 , який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 11214/10 від 17.07.2023, ордера серії АІ №1818287 від 07.02.2025, та ОСОБА_7 , яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №000138 від 20.09.2023, ордера серії АА №1540501 від 07.02.2025 - з іншої сторони, діючи добровільно, на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472, 473, 476 КПК України, уклали угоду про визнання винуватості (далі - Угода), додержуючись наступних умов.
		2. Формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
		27.11.2014 ОСОБА_4 відповідно до ст. 79 Конституції України склав присягу перед Верховною Радою України, зобов`язавшись усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов`язки в інтересах усіх співвітчизників.
		За ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Статтею 75 Конституції України регламентовано, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Основу конституційного складу Верховної Ради України становлять народні депутати України, які набувають відповідних повноважень з моменту складення ними присяги, яка підписується кожним із них.
		Статтею 78 Конституції України визначено, що народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. У ст. 81 Конституції України повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.
		Згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами, зокрема у ст. 364 КК України, є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування.
		Таким чином, з часу складення присяги до часу припинення повноважень 29.08.2019 народний депутат України VIII скликання ОСОБА_4 у розумінні примітки 1 до ст. 364 КК України був службовою особою, оскільки на постійній основі здійснював функції представника колегіального органу державної влади, а саме законодавчої. 
		Статус народного депутата є комплексним поняттям, що об`єднує, зокрема, як права та обов`язки, так і гарантії народного депутата України, а також інші можливості, які він має у зв`язку з обійманням відповідної посади. Правовий статус народного депутата України визначається ст. ст. 78-81, 86, 93 Конституції України, Законами України «Про статус народного депутата України» (далі - Закон), «Про комітети Верховної Ради України», «Про Регламент Верховної Ради України».
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1 Закону народний депутат України є обраний відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.
		Статтею 8 Закону передбачено, що у своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу. Неприпустимим є використання народним депутатом свого депутатського мандата всупереч загальновизнаним нормам моралі, правам і свободам людини і громадянина, законним інтересам суспільства і держави. Народний депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема корисливих, цілях.
		Відповідно до ст. 24 Закону народний депутат, крім іншого, зобов`язаний дбати про благо України і добробут Українського народу, захищати інтереси виборців та держави, додержуватися вимог Конституції України, цього Закону, закону про регламент Верховної Ради України та інших законів України, додержуватися присяги народного депутата України.
		Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону держава гарантує народному депутату необхідні умови для ефективного здійснення ним депутатських повноважень. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та їх підпорядкування, забезпечують умови для здійснення народним депутатом своїх повноважень у межах та в порядку, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.
		Зокрема, у ч. 1 ст. 35 Закону визначено, що у витратах на забезпечення діяльності Верховної Ради України передбачаються кошти на оренду житла або винайм готельного номера. Народному депутату на оренду житла або винайм готельного номера на підставі його заяви та копії документа, до якого внесені відомості про місце його проживання, Апаратом Верховної Ради України щомісячно видаються кошти в розмірі, встановленому кошторисом Верховної Ради України для компенсації вартості оренди (винайму).
		Водночас умови, за яких народний депутат має право отримувати кошти на оренду житла або винайм готельного номера і вимагати як представник влади нарахування і виплати відповідної компенсації, визначені в ч. 2 ст. 35 Закону, згідно з якою право на отримання таких коштів мають народні депутати, не забезпечені житлом у місті Києві, і місце їх проживання, відповідно до його реєстрації, знаходиться на відстані понад 30 км від меж міста Києва.
		Вищезазначеними положеннями встановлено державну гарантію із забезпечення народного депутата України житлом як складову його правового статусу та наділено народного депутата, у силу посади, яку він обіймає, правом на реалізацію цієї гарантії шляхом подання заяви про компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номера. Можливість депутата звернутись із заявою про виплату йому грошової компенсації за оренду житла або винайм готельного номера є соціально-економічною гарантією його діяльності. Водночас така гарантія передбачена тільки для тих народних депутатів, які не забезпечені житлом у м. Києві або в 30-кілометровій зоні від його меж, у зв`язку з чим позбавлені можливості належним чином виконувати покладені на них обов`язки і здійснювати відповідні повноваження.
		Порушення посадовими особами органів державної влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкування встановлених цим Законом гарантій трудових прав народного депутата тягне за собою відповідальність відповідно до закону (ст. 38 Закону).
		У ст. 379 ЦК України надано визначення поняттю «житло фізичної особи», зокрема це житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них, у зв`язку з чим наявність у власності квартири, житлового будинку або іншого житлового приміщення свідчить про забезпеченість особи житлом.
		Статтею 7 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» визначено, що організаційне, правове, наукове, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради, її органів, народних депутатів, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді здійснює Апарат Верховної Ради.
		Пунктом 10 Положення про Апарат Верховної Ради України, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25 серпня 2011 року № 769, визначено, що фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України Апарат здійснює через Управління справами. Таким чином, саме Управління справами Верховної Ради України (код ЄДРПОУ 20064120 місцезнаходження юридичної особи: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5) здійснювало нарахування грошових коштів для компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера, які видавались народним депутатам на виконання вимог ст. 35 Закону. 
		ОСОБА_4 , набувши повноважень народного депутата України VIII скликання та не будучи забезпеченим житлом у м. Києві і місце його проживання відповідно до його реєстрації знаходилось на відстані понад 30 км від меж міста Києва, з метою отримання в користування готельного номера в державному підприємстві «Готельний комплекс «Київ» Управління справами Верховної Ради України» (далі - ДП «Готельний комплекс «Київ») за рахунок бюджетних коштів, передбачених на компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номера народними депутатами України, підписав та 27.11.2014 подав на ім`я Керівника Апарату Верховної Ради України три заяви, які були зареєстровані 08.12.2014 за вх. № 222029 в Апараті Верховної Ради України. У них ОСОБА_4 просив розмістити його в готелі «Київ» у зв`язку з відсутністю власного житла в м. Києві, нараховувати йому кошти для винайму готельного номера та перераховувати такі кошти на рахунок Державного підприємства «Готельний комплекс «Київ» протягом усього строку виконання депутатських повноважень.
		У подальшому, а саме 27.11.2014, ОСОБА_4 уклав договір з ДП «Готельний комплекс «Київ» № 121 про надання послуг, на підставі якого отримав у користування готельний номер, вартість винайму якого оплачувалась Управлінням справами Верховної Ради України за рахунок бюджетних коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України. Надалі, 30.12.2015, до вказаного договору було укладено додаткову угоду № 310, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2016.
		Розпорядженням Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України від 29.01.2016 № 12 затверджено новий Порядок видачі народним депутатам України коштів для компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера, ознайомившись із яким, 21.03.2016 ОСОБА_4 підписав та подав до Апарату Верховної Ради України заяву про подальше перерахування грошових коштів, що нараховувались йому для компенсації вартості винайму готельного номера, на розрахункові рахунки ДП «Готельний комплекс «Київ», яка була зареєстрована 21.03.2016 за вх. № 65592 в Апараті Верховної Ради України.
		Надалі, 01.01.2017, ОСОБА_4 уклав договір з ДП «Готельний комплекс «Київ» № 19-Д про винайм готельного номера народним депутатом України, на підставі якого отримав у користування готельний номер, вартість винайму якого оплачувалась Управлінням справами Верховної Ради України за рахунок бюджетних коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України. Після цього 01.09.2017 до вказаного договору укладено додаткову угоду № 1, якою вартість винайму готельного номера за добу встановлено у розмірі 650 грн, а строк дії договору продовжено до 31.12.2018.
		При цьому 22.09.2017 ОСОБА_4 зареєстровано місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав до 04.10.2018, а саме до моменту зняття з реєстрації у зв`язку із вибуттям до попереднього місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . 
		Таким чином встановлено, що у період з 22.09.2017 по 04.10.2018 ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , будучи таким чином забезпеченим житлом для проживання на відстані меншій ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва відповідно до його реєстрації. 
		Тобто, ОСОБА_4 , будучи народним депутатом України VIII скликання, усвідомлюючи, що з 22.09.2017 втратив право на отримання компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера внаслідок забезпечення житлом придатним для проживання на відстані меншій, ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва відповідно до його реєстрації, та маючи на меті зберегти за собою право користування готельним номером в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок бюджетних коштів, передбачених на компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номера народними депутатами України, зловживаючи владою, а саме можливостями та гарантіями, пов`язаними із займаною посадою, тобто умисно використовуючи як службова особа надані йому як народному депутату України гарантії всупереч тим цілям і завданням, заради досягнення яких вони надавались, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, не рахуючись з покладеними на нього Конституцією України і законами України обов`язками діяти на благо Вітчизни і дбати про добробут Українського народу, вирішив вчинити дії з метою отримання неправомірної вигоди для себе за рахунок коштів, передбачених Законом для компенсації вартості оренди (винайму) житла народним депутатам.
		Так, для одержання неправомірної вигоди у виді подальшого безоплатного отримання у користування готельного номеру в ДП «Готельний комплекс «Київ», вартість винайму якого компенсувалась за рахунок державного бюджету України, без наявності підстав для отримання таких коштів внаслідок забезпеченості житлом придатним для проживання на відстані меншій ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва відповідно до його реєстрації, ОСОБА_4 умисно не вжив жодних заходів для повідомлення Керівника Апарату Верховної Ради України, Управління справами Верховної Ради України або іншого уповноваженого підрозділу Верховної Ради України про втрату з 22.09.2017 права на отримання коштів для компенсації вартості винайму готельного номера.
		Водночас, з метою подальшого отримання в користування готельного номера в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок бюджетних коштів, передбачених на компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номера народними депутатами України, 31.10.2017 ОСОБА_4 забезпечив подання на ім`я Керівника Апарату Верховної Ради України три заяви, в яких просив розмістити його з 01.11.2017 у готелі «Київ», у зв`язку з відсутністю власного житла в м. Києві (зареєстрована 01.11.2017 за вх. № 248057), нараховувати йому кошти для винайму готельного номера (зареєстрована 01.11.2017 за вх. № 248086), належні йому кошти для винайму готельного номера перераховувати на рахунок ДП «Готельний комплекс «Київ» Управління справами Апарату Верховної Ради України протягом всього строку депутатських повноважень (зареєстрована 01.11.2017 за вх. № 248144).
		При цьому ОСОБА_4 усвідомлював, що, зловживаючи владою, можливостями та гарантіями, пов`язаними із займаною посадою, не повідомляючи Керівника Апарату Верховної Ради України, Управління справами Верховної Ради України чи інший уповноважений підрозділ Верховної Ради України про його забезпеченість житлом придатним для проживання на відстані меншій ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва, з метою безпідставного отримання у користування готельного номеру в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України, його дії явно суперечать інтересам служби, цілям і завданням гарантій депутатської діяльності, що визначені в Законі, а співробітники Апарату Верховної Ради України не уповноважені здійснювати перевірку наявності підстав для отримання компенсації відповідно до ст. 35 Закону і лише внаслідок висунутої народним депутатом України вимоги зобов`язані відшкодувати вартість винайму готельного номера за рахунок бюджетних коштів. Тому ОСОБА_4 був переконаний, що за будь-яких обставин отримає таку неправомірну вигоду, а відшкодування вартості виділеного йому готельного номера Управлінням справами Верховної Ради України здійснюватиметься за рахунок бюджетних коштів та призведе до тяжких наслідків у вигляді протиправного вибуття відповідної суми коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України, з рахунку юридичної особи публічного права - Управління справами Верховної Ради України.
		У подальшому, 04.10.2018 ОСОБА_4 вибув до попереднього місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де і був зареєстрований.
		Внаслідок цього ОСОБА_4 з 04.10.2018 перестав бути забезпеченим житлом придатним для проживання на відстані меншій ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва відповідно до його реєстрації, а тому з метою подальшого отримання у користування готельного номеру у ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України, 11.12.2018 забезпечив підписання і укладення договору з ДП «Готельний комплекс «Київ» № 021 про винайм готельного номера народним депутатом України, на підставі якого отримав у користування готельний номер, вартість винайму якого оплачувалась Управлінням справами Верховної Ради України за рахунок бюджетних коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України.
		Отже, ОСОБА_4 , будучи службовою особою і зловживаючи владою, зокрема можливостями та гарантіями, пов`язаними із займаною посадою, всупереч інтересам служби, шляхом не вжиття заходів для повідомлення Управління справами Верховної Ради України про забезпеченість житлом придатним для проживання на відстані меншій, ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва, а також шляхом подальшого звернення із заявами про перерахування грошових коштів для компенсації вартості оренди житла шляхом перерахування на рахунок ДП «Готельний комплекс «Київ», та усвідомлюючи той факт, що співробітники Апарату Верховної Ради України та Управління справами Верховної Ради України не мають повноважень перевіряти забезпеченість народного депутата житлом в місті Києві чи на відстані меншій ніж 30 км від зовнішніх меж міста Києва, та зобов`язані відповідно до приписів ст. 38 Закону України «Про статус народного депутата України» виконувати його вимоги на підставі заяви, у період з 22.09.2017 по 04.10.2018 отримав неправомірну вигоду для себе у вигляді продовження користування готельним номером в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок бюджетних коштів без законних на те підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про статус народного депутата України».
		При цьому внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_4 на підставі поданих ним заяв від 27.11.2014, 21.03.2016 та 31.10.2017, Управління справами Верховної Ради України в період з 22.09.2017 по 04.10.2018 (включно) нараховувало йому грошові кошти для компенсації вартості винайму готельного номера в сумі 225 550 грн, які в подальшому на підставі його ж заяв перераховувало на розрахунковий рахунок ДП «Готельний комплекс «Київ» як оплату за користування ОСОБА_4 готельним номером, у зв`язку з чим охоронюваним законом державним інтересам в особі Управління справами Верховної Ради України (на цей час - Управління справами Апарату Верховної Ради України) як юридичній особі публічного права й головному розпоряднику бюджетних коштів спричинено тяжкі наслідки у вищевказаному розмірі.
		За вищевказаних обставин ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що в період з 22.09.2017 по 04.10.2018, будучи народним депутатом України VIII скликання і службовою особою, згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України, умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді користування готельним номером в ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок бюджетних коштів без законних на те підстав, передбачених ст. 35 Закону, використовував владу всупереч інтересам служби, чим спричинив тяжкі наслідки, які полягають у безповоротній втраті Управлінням справами Верховної Ради України бюджетних коштів у сумі 225 550 гривень.
		Правова кваліфікація кримінального правопорушення: Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України як зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
		Згідно положень примітки до ст. 45 КК України корупційним кримінальним правопорушенням відповідно до цього Кодексу вважається кримінальне правопорушення, передбачене статтею 364 цього Кодексу.
		3. Істотні для кримінального провадження обставини.
		При вирішенні питання про укладення даної угоди про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 470, 472 КПК України, прокурором враховано такі обставини: 
		1) Ступінь та характер сприяння ОСОБА_4 у здійсненні кримінального провадження щодо нього.
		Після досягнення згоди на укладення угоди в даному кримінальному провадженні має місце беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості в інкримінованому йому злочині. Визнання винуватості буде мати прояв під час розгляду угоди судом, наданні ОСОБА_4 за потреби викривальних показів та пояснень стосовно себе, а також проявилось у відшкодуванні у повному обсязі на користь Управління справами Апарату Верховної Ради України збитків, завданих кримінальним правопорушенням (відшкодована сума становить 796 130 гривень; збитки, що інкримінуються, при цьому становлять 225 550 гривень).
		Сприяння ОСОБА_4 має добровільний характер без застосування процесуального примусу.
		Обвинувачений зобов`язується беззаперечно визнати свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні у повному обсязі під час судового провадження у Вищому антикорупційному суді безпосередньо або дистанційно у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством України, у тому числі у режимі відеоконференції.
		2) Характер і тяжкість обвинувачення, висунутого ОСОБА_4 . 
		ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яким спричинено шкоду лише державним інтересам в особі юридичної особи публічного права.
		3) Наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження.
		Чинний кримінальний процесуальний закон України не визначає зміст і критерії категорії «суспільний інтерес». Таким чином, можна зробити висновок, що «суспільний інтерес» в кожному кримінальному провадженні - гнучке поняття, яке змінюється з часом і залежно від обставин конкретної справи і те, що дасть користь суспільству. 
		Наявність суспільного інтересу в угоді, збалансованого між державними і особистими інтересами, полягає в досягненні, перш за все, завдань кримінального судочинства, які полягають в захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також у забезпечені швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Загалом своєчасне розкриття кримінальних правопорушень, призначення справедливого покарання винній особі, відшкодування матеріальних збитків в узгодженому розмірі, настання для винного інших негативних правових наслідків (наявність судимості, заборона зайняття посад в органах державної влади) є свідченням наявності суспільного інтересу.
		Умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті кримінальних правопорушень, яке забезпечить справедливе, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_4 за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, відшкодуванні завданої шкоди в узгодженому розмірі. Також затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливий розгляд даного кримінального провадження упродовж розумного строку при мінімальних матеріальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.
		4) Наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
		Узгоджене між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_4 покарання буде достатньо ефективним заходом примусу, що застосовується від імені держави до винної особи у вчиненні кримінального правопорушення. Суспільний інтерес полягатиме в реалізації мети покарання - як застосуванні кари, так і виправленні винної особи, а також загальній та спеціальній превенції кримінальних правопорушень, в тому числі - корупційних.
		5) Особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, характеризується позитивно як кваліфікований, відповідальний, вимогливий керівник, який успішно виконував свої посадові обов`язки, є радником з економічних питань Посольства України в Республіці Корея, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (до 12.09.2025), одружений на громадянці Республіки Корея, має (на утриманні) 4 неповнолітніх дітей, має науковий ступінь кандидата з державного управління за спеціальністю «Механізми державного управління», сприяє та допомагає в транспортуванні з Південної Кореї до міських лікарень важливого гуманітарного вантажу, у зв`язку з чим отримав подяку від Президента міжнародного Благодійного фонду «Без кордонів».
		6) Наявність обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 : (1) щире каяття, яке полягає в усвідомленні факту вчинення протиправного діяння, критичній оцінці своїх дій та свідомому бажанні понести узгоджене сторонами угоди покарання та відшкодувати завдані збитки у повному обсязі; (2) добровільне відшкодування завданого збитку; (3) надання згоди на добровільне перерахування 2 000 000 гривень як благодійну пожертву на медичну допомогу Міністерству охорони здоров`я для закупівлі броньованих авто швидкої допомоги.
		7) Відсутність обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 .
		8) Досягнення згоди щодо добровільного внесення грошових коштів в якості благодійної пожертви на медичну допомогу Міністерству охорони здоров`я для закупівлі броньованих авто швидкої допомоги.
		9) Можливість укладення угоди про визнання винуватості в даному кримінальному провадженні.
		Угода у кримінальному провадженні № 52024000000000164 від 08.04.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 укладається вперше. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного злочину за відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, а обвинувачений відшкодував заподіяну шкоду в повному обсязі (п. 21 ч. 4 ст. 469 КПК України). Представником потерпілого надано письмову згоду прокурору на укладення вказаної угоди (абз. 4 ч. 4 ст. 469 КПК України). 
		4. Беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень.
		Обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого йому обвинувачення та зобов`язується підтвердити висловлену позицію у судовому провадженні. 
		5. Інші обов`язки обвинуваченого ОСОБА_4 , щодо яких сторони дійшли згоди:
		1) До набрання законної сили вироком суду на підставі даної Угоди особисто перерахувати або забезпечити перерахування третіми особами на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України, як благодійну пожертву на медичну допомогу Міністерству охорони здоров`я для закупівлі броньованих авто швидкої допомоги (Проект UNITED24. Реквізити для здійснення платежу: Банк: Національний банк України МФО: 300001; Рахунок № UA973000010000032308303501027; Код ЄДРПОУ 00012925; Отримувач: Міністерство охорони здоров`я; Призначення платежу: «Броньовані швидкі. Благодійна допомога ЗСУ у кримінальному провадженні №52024000000000164») кошти у сумі 2 000 000 (два мільйони) гривень.
		2) Сторони погоджуються, що у випадку настання будь-яких обставин, що призведуть до ненадходження суми коштів на вказаний вище рахунок, це буде вважатися невиконанням угоди про визнання винуватості та потягне за собою наслідки її невиконання.
		3) Про виконання Угоди в частині сплати благодійної пожертви на суму 2 000 000 грн ОСОБА_4 особисто або його захисники повинні завчасно повідомити суд та прокурора із наданням підтверджуючих документів. 
		6. Узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.
		З урахуванням загальних засад призначення покарання, характеристик особи обвинуваченого ОСОБА_4 , обставин конкретного кримінального провадження, а також з урахуванням можливості застосування статті 75 КК України в даному кримінальному провадженні, сторони узгодили покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого: 
		-        за ч. 2 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 1 (один) рік та зі штрафом у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
		На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
		У зв`язку з цим, сторони дійшли згоди спільно клопотати перед судом про визначення тривалості іспитового строку у розмірі 1 (одного) року.
		Сторони угоди визнають та погоджуються з тим, що тривалість іспитового строку та перелік обов`язків, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
		Сторони також враховують, що відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 29.01.2019 № 272/5 «Про затвердження Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі» під час дії воєнного стану або загрози поширення епідемії, пандемії, надзвичайної ситуації та за наявності об`єктивних обставин, які перешкоджають звільненому з випробуванням з`явитися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, складається довідка про проведення бесіди з використанням технічних засобів електронних комунікацій (у довідці зазначаються дата та час проведеної бесіди, номер телефону, з якого та на який було здійснено дзвінок або інший засіб електронних комунікацій, з використанням якого проведено бесіду, стислий зміст бесіди, дата та час, на який заплановано наступну бесіду). У листку реєстрації у графі «Підпис» робиться посилання на аркуш особової справи, де є інформація про проведену бесіду.
		Сторони розуміють, що відповідно до ч. 5 ст. 53 КК України, у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.
		На призначення вказаного вище покарання та звільнення від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням обвинувачений ОСОБА_4 згоден.
		7. Умови застосування спеціальної конфіскації. 
		Сторони погодилися, що в межах даного кримінального провадження відсутні гроші, цінності та інше майно, щодо яких може бути застосовано спеціальну конфіскацію на підставі та за умов, визначених законом.
		8. Наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України.
		Сторонам відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями ч. 4 ст. 394 та ч. 3 ст. 424 КПК України, а для підозрюваного - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
		Сторонам відомо і зрозуміло, що обмеженнями у відповідності до ч. 4 ст. 394 КПК України є право оскарження вироку суду першої інстанції на підставі даної угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості: 
		-        обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 5-7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		-        прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому, згідно з ч. 4 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Сторонам відомо і зрозуміло, що обмеження у відповідності до ч. 3 ст. 24 КПК України є право оскарження в касаційному порядку вироку суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судового рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги:
		-        засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 5-7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		-        прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому, згідно з ч. 4 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Наслідки укладення та затвердження Угоди Обвинуваченому роз`яснено.
		9. Наслідки невиконання угоди.
		У разі невиконання угоди про визнання винуватості Прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
		Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю Сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду.
		Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку.
		Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку.
		Умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення Обвинуваченого до кримінальної відповідальності, встановленої ст. 389-1 КК України.
		Наслідки невиконання Угоди Обвинуваченому роз`яснено.
		10. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 470 КПК України укладення даної угоди про визнання винуватості погоджується із заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
		11. Цю Угоду про визнання винуватості укладено «27» березня 2025 року в 3-х примірниках: перший примірник угоди надається суду, другий примірник угоди надається Прокурору, третій примірник угоди надається Обвинуваченому».
		Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався [2-3].
		Судом з дотриманням загального порядку судового провадження на підставі угоди, передбаченого ст. 474 КПК України, у підготовчому судовому засіданні був проведений розгляд щодо угоди, а також її перевірка на відповідність вимогам КПК України і закону.
		Судом встановлено, що:
		- угода укладена між належними суб`єктами (прокурором і обвинуваченим), за участі захисників і погодження прокурора відповідного рівня, а також за згоди потерпілого на її укладання, що вказує на дотримання її сторонами вимог ст. ст. 468, 469, 470 КПК України;
		- угода укладена 27 березня 2025 року і підписана кваліфікованими та удосконаленими електронними підписами прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , а також прокурора ОСОБА_9 , надійшла в електронному вигляді на електронну пошту Вищого антикорупційного суду 31 березня 2025 року та за змістом відповідає вимогам ст. 472 КПК України;
		- угода укладена сторонами добровільно і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що у ній передбачені, що підтверджено її сторонами перед судом; 
		- наслідки укладання і затвердження угоди, визначені ст. 473 КПК України обвинуваченому і прокурору судом роз`яснені і останнім відомі;
		- обвинувачений ознайомлений зі своїми правами, усвідомлює формулювання і характер обвинувачення, наслідки укладення та затвердження угоди, зокрема, наслідки її невиконання і наслідки відмови від здійснення права на судовий розгляд. Обвинувачений підтвердив перед судом, що він цілком розуміє те, що передбачено вимогами п. п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом;
		- обвинувачений підтвердив перед судом беззастережне визнання ним своєї винуватості в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
		За наслідком перевірки угоди на її відповідність вимогам КПК України і закону судом не встановлена її невідповідність вимогам п. п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України, а саме судом не встановлено, що:
		- умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
		- умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
		- умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
		- існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
		- є очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;
		- відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
		Наведене вище дає суду підстави для висновку про те, що ця угода відповідає вимогам норм КПК України і закону, визначені нормами кримінального процесуального права підстави для відмови у її затвердженні відсутні, а тому вона підлягає затвердженню судом.
		Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання [2-4]. 
		Суд не встановив обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , а обставинами, які пом`якшують його покарання суд визнає:
		- щире каяття, яке полягає в усвідомленні факту вчинення протиправного діяння, критичній оцінці своїх дій та свідомому бажанні понести узгоджене сторонами угоди покарання та відшкодувати завдані збитки у повному обсязі;
		- добровільне відшкодування завданого збитку;
		- наявність на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей; 
		- надання згоди на добровільне перерахування 2.000.000,00 гривень як благодійну пожертву на медичну допомогу Міністерству охорони здоров`я для закупівлі броньованих авто швидкої допомоги.
		Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання, застосування примусових заходів медичного характеру при встановлені стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, мотиви призначення громадського вихователя неповнолітньому [2-5]. 
		Суд, з огляду на вимоги ст. ст. 472 і 475 КПК України та умови угоди, має призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання. 
		Зі змісту угоди видно, що сторонами уголи узгоджено основане покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, а також додаткові покарання: позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 1 (один) рік і штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000,00 гривень. Узгоджене сторонами угоди покарання знаходиться у межах санкції ч. 2 ст. 364 КК України, не суперечить загальним засадам призначення покарання, встановленим ст. 65 КК України, і здійснене з урахувнням визнаних сторонами у порядку ст. 66 КК України та зазначених в угоді обставин, які пом`якшують покарання, а також з урахуванням даних про особу обвинуваченого.
		Суд, з огляду на те, що обвинувачений надав згоду на звільнення його від відбування покарання з випробуванням і сторонами угоди узгоджено звільнення останнього від відбування покарання у виді позбавлення волі, з урахуванням наявних обставин, які пом`якшують покарання та даних про особу обвинуваченого, на підставі ч. 2 ст. 75 К України, дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання у виді тримання під вартою зі встановленням йому іспитового строку мінімальної тривалості в 1 (один) рік. Разом з тим, суд вважає за необхідне на виконання вимог п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України та у зв`язку зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням покласти на останнього такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, яких на переконання суду буде цілком достатньо для його виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, його особи і обставин, що пом`якшують або покарання. Підстав для покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків, передбачених п. п. 1-6 ч. 3 ст. 76 КК України, судом не встановлено.
		Суд констатує відсутність підстав для вирішення питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру при встановлені стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до ст. 96 КК України і призначення громадського вихователя неповнолітньому.
		Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду [2-6].
		Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не пред`являвся.
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд [2-7].
		Суд вирішує долю речових доказів, майна, на яке накладений арешт, та питання, пов`язані із заходами забезпечення кримінального провадження таким чином [2-7-1].
		Суд не знайшов підстав для вирішення питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які передбачені вимогами ст. ст. 96-1, 96-2 КК України та ст. 100 КПК України, та констатує відсутність підстав для вирішення питання, пов`язаного із заходами забезпечення цього кримінального провадження щодо арешту майна.
		Суд також вирішує питання, пов`язані із заходами забезпечення цього кримінального провадження, а саме щодо запобіжного заходу, осільки з огляду на вимоги п. 9 ч. 2 ст. 131 і п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України, при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про те, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження, що обумовлює обов`язкове зазначення у резолютивній частині вироку рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, про запобіжний захід.
		При вирішенні питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує:
		- що обраний щодо нього запобіджний захід у вигляді тримання під вартою не є застосованим, тобто фактично надає можливість застосування одного із запобіжних заходів у майбутньому за певних визначених нормами кримінального процесуального права умов, і не може слугувати підставою для тримання обвинуваченого під вартою без наявності іншого рішення суду або слідчого судді про застосування запобіжного заходу;
		- між прокурором і обвинуваченим укладена угода про визнання винуватості, узгоджене покарання та звільнення останнього від відбування покарання у виді позбавлення волі, яке застосовано судом, що вказує на відсутність необхідності «законного ув`язнення особи після засудження її компетентним судом» у розумінні п. п. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основположних свобод або застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу у даному випадку.
		З огляду на наведене та з урахуванням наявності низки пом`якшуючих покарання обставин, добровільного відшкодуванняя обвинуваченим спричиненої злочином шкоди у кратно більшому розмірі, беззастережного визнання ним винуватості у вчиненні кримінального правопорушення і даних про його особу, суд не вбачає, ані потреби, ані підстав, як у збереженні раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так і у застосуванні щодо нього іншого запобіжного заходу.
		За таких обставин, обраний щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 червня 2024 року (справа № 991/3071/24, провадження № 1-кс/991/3107/24) слід скасувати. 
		Підстав для вирішення інших питань, пов`язаних із заходами забезпечення кримінального провадження судом не встановлено.
		Суд вирішує питання процесуальних витрат відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 118 та ч. ч. 1 і 2 ст. 124 КПК України [2-7-2].
		Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні складаються з витрат, пов`язаних із залученням експертів, документально підтверджені у загальній сумі 63.355,68 гривень, у тому числі: висновок експерта за № 647/648/1411-1422 у сумі 54.752,40 гривень і висновок експерта за № 2266/187/23-23 у сумі 8.603,28 гривень.
		Підстав для зменшення розміру процесуальних витрат, звільнення від їх оплати, а також їх відстрочення або розстрочення, визначених вимогами ст. 119 КПК України, суд не встановив.
		Суд, у порядку розподілу процесуальних витрат, вважає за необхідне стягнути на користь держави зазначені витрати на залучення експертів з обвинуваченого ОСОБА_4 , як то встановлено вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, тобто стягнути з нього на користь держави 63.355,68 гривень.
		Суд, стосовно інших питань, що підлягають ним вирішенню при ухваленні вироку, зазначає таке [2-7-3].
		Суд не встановив підстав для вирішення низки зазначених нижче питань, а саме для:
		- позбавлення обвинуваченого державної нагороди України;
		- застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру;
		- виплати винагороди викривачу;
		- стягнення з обвинуваченого на користь держави та/або інших осіб будь-яких інших, крім процесуальних витрат, майнових стягнень;
		- застосування до обвинуваченого примусового лікування у випадках, передбачених ст. 96 КК України;
		- призначення неповнолітньому громадського вихователя, оскільки обвинувачений не є неповнолітнім.
		Судом не були встановлені обставини, які б свідчили про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності, а також і підстави для застосування до нього примусового заходу медичного характеру, передбачені ч. 2 ст. 94 КК України.
		Судова доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні не складалася.
		Сторони кримінального провадження підтвердили перед судом, що стороною обвинувачення були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування (in absentia). Сторона захисту, у тому числі й обвинувачений ОСОБА_4 , порушення прав на захист і доступ до правосуддя під час здійснення щодо нього спеціального досудового розслідування (in absentia) у цьому кримінальному провадженні, заперечують. Суд вважає, що за таких обставин стороною обвинувачення були здійснені всі передбачені законом можливі заходи щодо дотримання прав підозрюваного ОСОБА_4 на захист та доступ до правосуддя під час здійснення щодо останнього спеціального досудового розслідування (in absentia) у цьому кримінальному провадженні.
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-8].
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин судом не досліджувалися і не оцінювалися, а питання щодо неврахування окремих доказів не вирішувалося, оскільки цей вирок ухвалюється судом на підставі угоди.
		Мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення [2-9].
		Суд не змінював обвинувачення і не визнавав частину обвинувачення необґрунтованою, оскільки цей вирок ухвалюється судом на підставі угоди.
		РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
		Суд, керуючись вимогами статей 370, 371, 373, 374, 475 КПК України, ухвалив таке.
		Рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання [3-1].
		Угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні від 08 квітня 2024 року за № 52024000000000164, укладену між прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 і обвинуваченим ОСОБА_4 27 березня 2025 року у місті Києві, за участі його захисників - адвокатів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , та за наявності згоди потерпілого - Управління справами Апарату Верховної Ради України і погодження заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 , - затвердити.
		ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості основне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки і додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади на строк 1 (один) рік та штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
		ОСОБА_4 (народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на підставі частини 2 статті 75 Кримінального кодексу України звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, встановивши йому іспитовий строк тривалюстю в 1 (один) рік, з покладанням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Інші відомості, передбачені статтею 374 Кримінального процесуального кодексу України [3-2].
		Рішення про цивільний позов [3-2-1].
		Рішення щодо цивільного позову судом не ухвалювалося.
		Рішення щодо речових доказів та спеціальної конфіскації [3-2-2].
		Рішення про застосування спеціальної конфіскації та щодо вирішення долі речових доказів і документів судом не ухвалювалися. 
		Рішення про відшкодування процесуальних витрат [3-2-3].
		Стягнути з ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у загальній сумі 63.355,68 гривень, у тому числі: за висновок експерта № 647/648/1411-1422 у сумі 54.752,40 гривень і за висновок експерта № 2266/187/23-23 у сумі 8.603,28 гривень.
		Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили [3-2-4].
		Обраний щодо ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 червня 2024 року (справа № 991/3071/24, провадження № 1-кс/991/3107/24) - скасувати. 
		Рішення щодо решти заходів забезпечення кримінального провадження судом не ухвалювалися. 
		Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження [3-2-5].
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд.
		Порядок отримання копій вироку та інші відомості [3-2-6].
		Суд, на підставі частини 15 статті 615 Кримінального процесуального кодексу України, після складання та підписання повного тексту вироку обмежився проголошенням його резолютивної частини. Копію повного тексту вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення. Копію вироку не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні. Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися з журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження, а обвинувачений та захисники мають право подати клопотання про помилування.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя         ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...