Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 208/3354/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 05.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2025.
Дата набрання законної сили: 02.04.2025
Номер судового провадження: 51-4165км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022041160000022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		02 квітня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 208/3354/22
		провадження № 51-4165км24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                          ОСОБА_1 ,
		суддів                                                                      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                         ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                               ОСОБА_5 ,
		захисників (у режимі відеоконференції)       ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		засудженого (у режимі відеоконференції)   ОСОБА_8 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за  №  12022041160000022 від 08 січня 2022 року, за  обвинуваченням
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинського Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 310 Кримінального кодексуУкраїни (далі - КК України),
		Зміст судовихрішеньівстановленісудом апеляційноїінстанційобставини
		За вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2023 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 310, ч. 3 ст. 309 КК України та призначено покарання: за ч. 1 ст. 310 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України останнього звільнено від призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк на 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
		Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
		Дніпровський апеляційний суд вироком від 04 червня 2024 року апеляційну скаргу прокурора задовольнив частково. Вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2023 року стосовно ОСОБА_8 скасував. Визнав останнього винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 310 КК України, та призначив покарання: за ч. 1 ст. 310 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років без конфіскації майна. У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
		За обставин, детально наведених у вироку апеляційного суду, ОСОБА_8 , у  невстановлені під час досудового розслідування дату і час, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , посіяв шляхом внесення у ґрунт землі насіння коноплі, розпочав їх вирощування, тобто доглядав за посівами з метою доведення їх до стадії дозрівання, а саме піддавав культивуванню, поливу, обробці землі до моменту проведення обшуку 21 квітня 2022 року. За наслідками цього обшуку співробітниками поліції за зазначеною вище адресою проживання ОСОБА_8 було виявлено та вилучено ростучі у ґрунті землі рослини зеленого кольору у  кількості 11 штук, які є рослинами роду коноплі, що віднесені до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини, і обіг яких допускається для промислових цілей.
		Крім того, ОСОБА_8 у невстановлені в ході досудового розслідування дату, час та місці, незаконно придбав у невстановлений слідством спосіб невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс», обіг якого заборонено, переніс його до місця свого проживання та почав незаконно зберігати вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб з метою збуту до моменту його вилучення, а саме до проведення 21 квітня 2022 року обшуку за вказаною адресою, в ході якого співробітниками поліції за місцем проживання ОСОБА_8 було виявлено та вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору масами 22,5029 г, 653,322 г, 6330,4452 г, 93,853 г, 71,1805 г, 70,4791 г, 69,8460 г, 578,8634 г, 7965,0014 г, 4500,187 г, які згідно із висновками експертів є «канабісом», який відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, маса «канабісу» в перерахунку на висушену речовину становить відповідно 20,2553 г, 593,870 г, 5631,7652 г, 84,141 г, 64,0625 г, 63,4312 г, 62,8587 г, 520,9771 г, 6688,3710 г, 4001,815 г, всього складає 17731,547 г, що відповідно до «Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у  незаконного обігу» становить особливо великі розміри наркотичного засобу, який ОСОБА_8 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
		Вимоги таузагальненідоводиосіб, якіподали касаційніскарги
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги, зокрема зазначає, що: 
		·                    винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, не доведена поза розумним сумнівом, а  рішення апеляційного суду ґрунтується на припущеннях. Вказує, що відсутні докази на доведення обов`язкового елементу складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, умислу на збут наркотичних речовин. Зауважує, що доказами у  справі підтверджується, що ОСОБА_8 добровільно видав наркотичні речовини та те, що останній використовував їх під час риболовлі. Наголошує, що наркотичні речовини були виявлені в ємностях, у яких свідки бачили прикорм для риб, яку ОСОБА_8 використовував під час рибалки. Зазначає, що показання свідків не мають суперечностей між собою, є логічними та послідовними та підтверджують версію сторони захисту;
		·                    великий розмір наркотичного засобу не свідчить про наявність умислу ОСОБА_8 на збут та не є достатньою підставою для обвинувачення останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України;
		·                    апеляційний суд безпідставно послався у вироку, що на дослідження експерту була надана не суміш, а речовина рослинного походження, оскільки таке питання експерту не ставилося;
		·                    суд апеляційної інстанції не дотримався статей 22 та 370 КПК України.
		 
		У касаційні й скарзі захисник ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		 
		На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги, зокрема зазначає, що: 
		·                    збут ОСОБА_8 наркотичних речовин не доведено належними і  допустимими доказами. Стверджує, що останній вирощував рослини роду конопель виключно для риболовлі, вважав, що вирощує технічні коноплі, збутом не займався;
		·                    показання свідків сторони захисту є послідовними, логічними, узгоджуються між собою та свідчать про відсутність в діях ОСОБА_8 умислу на збут наркотичних речовин;
		·                   під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 було зафіксовано на відеозапис як працівники правоохоронних органів розсипали речовину рослинного походження на поверхню вагів, які в подальшому були направлені на експертизу. Також зауважує, що відеозапис фіксації обшуку мав сліди монтажу, проте суд відмовив у задоволенні клопотання захисту про проведення експертизи вказаного відеозапису;
		·                   в ході апеляційного розгляду сторона захисту заявляла клопотання про визнання недопустимими даних протоколу обшуку від 21 квітня 2022 року, оскільки ОСОБА_8 , який фактично був затриманий, не було роз`яснено право на захист та не було залучено адвоката;
		·                   примірник протоколу обшуку, що наявний в матеріалах справи слідчого судді відрізняється від протоколу обшуку, який було досліджено судом, що зумовлює недопустимість вказаного доказу;
		·                   вирок апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
		Заперечень від інших учасників кримінального провадження на касаційні скарги сторони захисту до Верховного Суду не надходило.
		Позиції учасниківсудовогопровадження
		Прокурорзаперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її  без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни. Зокрема зауважував, що умисел ОСОБА_8 на збут наркотичних засобів підтверджується зберіганням останнім особливо небезпечного наркотичного засобу в особливо великому розмірі, способом зберігання та фасування цього засобу і наявністю вагів.
		Сторона захисту підтримала подані касаційні скарги, надала пояснення, які за своїм змістом є фактично аналогічними доводам їх касаційних скарг, просила скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. 
		Мотиви Суду
		Заслухавшидоповідьсудді, обговорившидоводи, наведенівкасаційнійскарзі, перевірившиматеріаликримінальногопровадження, колегіясуддівдійшлатакихвисновків.
		Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи  іншого доказу.
		Отже, суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у  касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
		Колегія суддів звертає увагу, що Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. У зв`язку з цим, відповідно до вимог ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції, зокрема, не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Доводи, викладені в касаційних скаргах захисників, якими вони обґрунтовують заявлені вимоги, аналогічні доводам апеляційної скарги сторони захисту, яким апеляційний суд дав належну оцінку під час апеляційного розгляду.
		Зміст доводів касаційних скарг захисників фактично зводиться до того, що сторона обвинувачення не довела наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у діях ОСОБА_8 . Водночас кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 310 КК України в касаційному порядку не оскаржується.
		Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є  предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у  цьому контексті означає, що для того щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, які стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і  який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.
		З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від  08  жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17 та ін.).
		Цей стандарт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 , на думку колегії суддів касаційного суду, було дотримано.
		Так, апеляційний суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 310, ч. 3 ст.  307 КК України, та обґрунтував своє рішення, зокрема, такими доказами:
		- даними протоколу обшуку від 21 квітня 2022 року та відеозапису до нього, відповідно до якого проведено обшук у домоволодінні, де мешкає ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно з  яким, обвинувачений добровільно показав місцезнаходження наркотичного засобу «канабісу» на другому поверсі приміщення, де виявлено та вилучено 12 пластикових відер з речовиною рослинного походження зеленого кольору. На першому поверсі вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору, яка знаходилась в двох відрах, три сліп-пакети з порошкоподібною речовиною рослинного походження зеленого кольору, скляна пляшка з речовиною рослинного походження зеленого кольору, суцвіттям рослинного походження, які знаходились в двох відрах, 14 пакунків з насінням, пакунки з добривами, ваги «Тефаль», електровентилятор (т.2 а.п. 33 - 40);
		- даними висновка експерта № СЕ-19/104-22/9232 НЗПРАП від 22 квітня 2022 року, згідно з яким надана на дослідження речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору в подрібненому стані (зразок речовини з пластикових відер відповідно до протоколу обшуку) відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, масою в перерахунку на суху речовину 20,2553 г. (т.2 а.п. 67 - 70);
		- даними висновка експерта № СЕ-19/104-22/9493 НЗПРАП від 26 квітня 2022 року, згідно з яким надані на дослідження верхівкові частини рослин зеленого кольору є  канабісом, який відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 593,870 г (т.2 а.п. 118-121);
		- даними висновка експерта № СЕ-19/104-22/9498 НЗПРАП від 16 травня 2022 року, згідно з яким надана на дослідження в скляній пляшці речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору в подрібненому стані відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, масою в перерахунку на суху речовину 84,141 г (т.2 а.п. 151-154);
		- даними висновка експерта № СЕ-19/104-22/9509 НЗПРАП від 13 травня 2022 року, згідно з яким надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, масою в перерахунку на суху речовину 5631,7652 г (т.2 а.п. 157-160);
		- даними висновка експерта № СЕ-19/104-22/9497 НЗПРАП від 24 травня 2022 року, згідно з яким надані на дослідження речовини рослинного походження зеленого кольору, які поміщено до поліетиленового пакету та трьох сліп-пакетах, відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, масами в перерахунку на суху речовину відповідно 520,9771 г, 64,0625 г, 63,4312 г, 62,8587 г (т.2 а.п. 165-168);
		- даними висновка експерта № СЕ-19/104-22/9501 НЗПРАП від 20 травня 2022 року, згідно із яким надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, масою в перерахунку на суху речовину 6688, 3710 г (т.2 а.п. 171-174);
		- даними висновка експерта № СЕ-19/104-22/9512 НЗПРАП від 03 червня 2022 року, згідно із яким надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -  канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 4001,815 г (т.2 а.п. 179-182).
		- поясненнями допитаного в суді апеляційної інстанції експерта ОСОБА_9 , яка в повному обсязі підтвердила складений нею висновок експерта № СЕ-19/104-22/9512 НЗПРАП від 03 червня 2022 року.
		Суд апеляційної інстанції також дав оцінку показанням таких свідків:
		- ОСОБА_10 , який показав, що ОСОБА_8 є його другом. Знає, що обвинувачений займається виготовленням меблів, а також рибальством. Часто з ним виїжджав на рибалку. ОСОБА_8 брав з собою прикормку та говорив йому, що ловить на канабіс. Не чув, щоб обвинувачений комусь пропонував коноплю. Також не бачив, щоб ОСОБА_8 вживав наркотичні засоби. Йому не було відомо про те, що обвинувачений вирощував вдома коноплю. Зазначив, що під час рибалки обвинувачений міг використати два відра з прикормом. Бачив, що у  відрі була зелена суміш;
		- ОСОБА_11 , який повідомив, що він є другом ОСОБА_8 та часто виїжджав з ним на рибалку з середини весни до пізньої зими. Бачив, що обвинувачений привозив з собою прикормку для рибалки, також в нього є  спорядження для риболовлі. Знає, що ОСОБА_8 сам робив вдома прикормку, в  яку додавав, в тому числі, коноплю. Зазначив, що обвинувачений їздив на рибалку з двома пластиковими відрами з-під будматеріалів. Він не цікавився тим, як ОСОБА_8 робив прикормку. Також повідомив, що обвинувачений займається меблями. Вдома у обвинуваченого коноплю, а також, щоб ОСОБА_8 її  вирощував - не бачив. Де ОСОБА_8 брав коноплю йому не відомо, також не бачив, щоб обвинувачений її вживав. Бачив, що прикормка була зеленуватого кольору. Зазначив, що вони їздили на рибалку раз на тиждень чи 10 днів, та обвинувачений кожного разу брав з собою суміш з прикормкою. Він не знає скільки ОСОБА_8 використовував прикормки на рибалці;
		- ОСОБА_12 , яка повідомила, що вона є дружиною обвинуваченого. Їй відомо, що працівники поліції прийшли до них з обшуком, оскільки її чоловік вирощував технічну коноплю. Зазначила, що ОСОБА_8 займається риболовлею. Знає, що конопля зберігалася у відрах з-під фарби. Повідомила, що вона також їздила з чоловіком на рибалку. Насіння коноплі замовляли через Інтернет. Спочатку її чоловік купував прикормку з коноплею в магазині, однак це не дешево, тому вирішив виростити. Вперше придбав насіння коноплі восени 2021  року. На рибалку брав 1-2 відра.
		За результатом судового розгляду апеляційний суд критично оцінив показання вказаних свідків, оскільки, на думку цього суду, вони діяли з метою допомогти обвинуваченому ОСОБА_8 уникнути відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, на підставі того, що свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є друзями обвинуваченого, а  ОСОБА_12 - цивільною дружиною обвинуваченого.
		Варто зауважити, що Верховний Суд не може втручатися в аспекти оцінки судами нижчих інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження ними обставин, які підлягають доказуванню в провадженні. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у  вчиненні інкримінованого їй злочину в цілому.
		Колегія суддів апеляційного суду не погодилася із зазначеною в пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 307 КК України «метою незаконного збагачення шляхом вчинення незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс», та дійшла висновку, що вказане підлягає виключенню, оскільки з протоколу обшуку вбачається, що під час цієї слідчої дії кошти не вилучались, також стороною обвинувачення не надано даних про збут обвинуваченим наркотичного засобу з  метою збагачення.
		Водночас апеляційний суд дійшов правильного висновку, що доводи сторони захисту та місцевого суду про відсутність у ОСОБА_8 умислу на збут наркотичного засобу та його використання його у риболовлі є необґрунтованими. Про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а саме про мету збуту наркотичного засобу свідчать: особливо великий розмір наркотичного засобу (більше 17 кг), розфасування в 14 відрах подрібненого канабісу та у 2 відрах верхівкових частин рослин (канабісу) та відсутність у них будь-яких домішок, невиявлення в ході обшуку будь-яких риболовних засобів, слідів змішування канабісу з іншими речовинами для використання у риболовлі, а також те, що ОСОБА_8 не є особою, яка вживає наркотичні засоби, відомості в матеріалах кримінального провадження щодо цього відсутні, але набуває та зберігає їх.
		У свою чергу Верховний Суд неодноразово вказував, що мета вчинення кримінального правопорушення згідно зі ст. 91 КПК України є однією з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні шляхом збирання, перевірки та оцінки доказів. Так, про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо. 
		Тобто, перелік обставин, які мають враховуватися судом при оцінці мети збуту не є  вичерпним. Про умисел на збут наркотичних засобів та психотропної речовини можуть свідчити, зокрема, такі обставини, як надмірна для вживання однією особою кількість вилученої речовини, вжиття засудженим додаткових заходів конспірації своєї діяльності, сукупність засобів різних видів, їх кількість, спосіб упакування та розфасування, методи приховування та інші достатні взаємопов`язані між собою докази, які в сукупності вказують на те, що особа мала умисел на збут цих речовин.
		Якщо висновок суду про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то у такому випадку повинні бути досліджені обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, в тому числі, чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться у володінні особи, та її розфасування. 
		Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об`єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут. 
		Тож, ураховуючи обставини конкретно цього кримінального провадження, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що фактичні дані свідчать про наявність у діях ОСОБА_8 умислу на збут, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 307 КК України
		Щодо доводів касаційної скарги про недопустимість фактичних даних протоколу обшуку від 21 квітня 2022 року
		Звертаючись до Суду з касаційною скаргою, сторона захисту стверджувала про недопустимість даних протоколу обшуку від 21 квітня 2022 року, оскільки вказаний протокол, який знаходиться у цьому провадженні та його копія, яка знаходиться у матеріалах слідчого судді мають розбіжності, а деякі графи були заповнені слідчим через деякий час. Також вказувала, що ОСОБА_8 не було роз`яснено право на захист перед проведенням вказаної слідчої дії.
		Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Так, Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що не будь-яке порушення вимог кримінального процесуального закону допущене органом досудового розслідування при збиранні доказів у кримінальному провадженні автоматично тягне за собою визнання цих доказів недопустимими. Вирішуючи питання про допустимість таких доказів суду насамперед необхідно з`ясувати чи є це порушення істотним та яким чином воно вплинуло на забезпечення і реалізації прав та свобод особи у кримінальному провадженні.
		Якщо якийсь доказ на думку захисту є недопустимим з урахуванням положень ст.  87 КПК України, він має зазначити, що наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, сторона кримінального провадження має послатися на конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми, і має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання такого доказу недопустимим. За наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і  свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.
		Водночас не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів, і не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим.
		Розглянувши вказані доводи апеляційний суд зауважив, що сторона захисту, посилаючись на допущені порушення в ході заповнення протоколу, не зазначає будь-яких обґрунтувань про те, що обшук був проведений не за адресою, вказаною в ухвалі слідчого судді від 20 квітня 2022 року, та не вказує, яким чином незаповнені на час підписання цього протоколу графи перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення. Водночас Суд зауважує, що зазначений протокол обшуку повністю відповідає та узгоджується з ухвалою слідчого судді про надання дозволу на його проведення.
		До того ж цей суд слушно зауважив, що ОСОБА_8 перед початком проведення обшуку особисто погодився на пропозицію працівників поліції видати наявний в  його будинку наркотичний засіб.
		Крім того, в ході проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_8 будь-яких заяв, зокрема щодо залучення захисника, не заявляв, зауважень від останнього також не надходило. 
		Крім цього, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що ОСОБА_8 на час проведення обшуку - 21 квітня 2022 року будь-якого статусу у цьому кримінальному провадженні не мав, водночас, ОСОБА_8 відповідно до вимог ч.3 ст.236 КПК України було пред`явлено ухвалу про обшук і надано її копію, отже за цих обставин порушень права на захист ОСОБА_8 судом не встановлено.
		З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов слушного висновку про те, що доводи сторони захисту в цій частині не зумовлюють недопустимість фактичних даних протоколу обшуку від 21 квітня 2022 року та отриманих внаслідок цієї слідчої дії доказів.
		Щодо доводів касаційної скарги про те, що не було забезпечено допит свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Суд зауважує, що як сторона обвинувачення так і сторона захисту в межах своїх дискреційних повноважень відмовилися від допиту вказаних свідків після того як вжитими заходами не було встановлено їх місцезнаходження та судом вичерпано всі можливості забезпечити їх допит.
		Решта доводів касаційних скарг сторони захисту висновків суду апеляційної інстанції не спростовує та фактично зводиться до переоцінки доказів і встановлених по справі обставин, що в силу вимог статті 433 КПК України не може бути предметом оцінки суду касаційної інстанції.
		Отже, колегією суддів не встановлено тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а  тому відсутні обґрунтовані підстави для задоволення касаційних скарг сторони захисту.
		Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що матеріалами кримінального провадження підтверджено те, що висновки судів обох інстанцій про доведеність винуватості засудженого зроблені з дотриманням вимог статей 22, 23 КПК України на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до  ст. 94 цього Кодексу.
		Інші доводи, викладені в касаційних скаргах, та матеріали кримінального провадження не містять вказівки на порушення судом апеляційної інстанції під час розгляду кримінального провадження норм кримінального процесуального закону, які би ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого рішення.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду апеляційної інстанції є  вмотивованими, законними та обґрунтованими, а тому касаційні скарги задоволенню не підлягають.
		Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд 
		ухвалив:
		Вирок Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року стосовно ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 -  без задоволення.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є  остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                             ОСОБА_2                                     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...