Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 568/389/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків.
Надіслано судом: 04.04.2025. Зареєстровано: 05.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/568/68/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024181210000331

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 568/389/25
		Провадження № 1-кп/568/68/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 квітня 2025 року м.Радивилів
		Радивилівський районний суд Рівненської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радивилів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024181210000331 від 24.12.2024 за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Донецьк, із вищою освітою, розлученого, не депутата, неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб або осіб похилого віку на утриманні не має, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, командира 3-го евакуаційного взводу евакуаційної роти військової частини НОМЕР_1 , старшого лейтенанта, раніше не судимого, утримується в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» (ухвал слідчого судді Радивилівського районного суду Рівненської області від 20.02.2025 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою),
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 404 Кримінального кодексу України,
		за участю сторін судового провадження:
		прокурора ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		захисника адвоката ОСОБА_5 
		У С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_3 ,проходячи військовуслужбу замобілізацією напосаді командира3-гоевакуаційного взводуевакуаційної ротивійськової частини НОМЕР_1 ,у порушеннявимог ст.ст.3,27,68Конституції Українист.ст.11,16,29,30,31,32,49,50,119,120Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України,ст.ст.3,4,6Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 24 грудня 2024 року близько 16 год. 45 хв., знаходячись за місцем тимчасового розташування військової частини НОМЕР_2 у приміщенні кімнати будинку №? НОМЕР_3 Спеціалізованого санаторно-оздоровчого комплексу «Веселка», що за адресою: АДРЕСА_2 , із метою перешкодити своєму безпосередньому начальникові - командиру евакуаційної роти військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_6 виконати покладені на нього обов`язки з військової служби, щодо вжиття ним заходів на виявлення, документування та припинення адміністративного правопорушення, що вчинене підлеглим (перебування старшого лейтенанта ОСОБА_3 на військовій службі в стані алкогольного сп`яніння, тобто вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення) вирішив вчинити активний опір начальникові та не вибувати за його наказом до медичної установи для проведення освідування на стан алкогольного сп`яніння, для чого складним ножем, що мав при собі наніс не менше 6 ударів по тілу майора ОСОБА_6 , якими спричинив тілесні ушкодження потерпілому у вигляді: різаної рани шиї на передній поверхні зліва, різаної рани по передньо-аксилярній лінії в проекції 8-го ребра зліва, різаної рани на передній поверхні грудної клітки, різаної рани лобно-скроневої ділянки зліва, різаної рани по зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, різаних ран (садна) лівого ліктьового суглобу та лівої кисті, які в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я.
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 здійснив опір начальникові, який виконує покладені на нього обов`язки з військової служби, вчинений в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 404 КК України.
		Прокурор свою правову позицію виклав в обвинувальному акті від 11.03.2025, який затверджений прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони прокуратури ОСОБА_4 .
		Так, прокурор вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив за викладених в обвинувальному акті від 11.03.2025 обставин кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 404 КК України, а саме,опір начальникові, а також іншій особі, яка виконує покладені на неї обов`язки з військової служби, або примушування їх до порушення цих обов`язків, в умовах воєнного стану. 
		В судовому засіданні прокурор просив здійснювати розгляд кримінального провадження в порядку визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України, з підстав визнання обвинуваченим своє вини.
		В судових дебатах прокурор вказав, що обставини вчинення ОСОБА_3 злочину інкримінованого досудовим слідством доведені у повному обсязі та вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 404 КК України. З урахуванням особи обвинуваченого,який ранішене судимийта притягаєтьсядо кримінальноївідповідальності вперше,командуванням військовоїчастини характеризуєтьсянегативно,із характеристикидержавної установи«Рівненський слідчийізолятор» -позитивно,на облікуу лікарівпсихіатра танарколога неперебуває,військову службупроходить із2022року втому числіперебував узоні бойовихдій,є військовослужбовцемофіцерського складуза призовомпід часмобілізації наособливий період,його діямипорушені відносинипідлеглості міжвійськовослужбовцями,потерпілому ОСОБА_7 спричинені легкітілесні ушкодження,з короткочаснимрозладом здоров`я,просив призначитипокарання увиді позбавленняволі строкомна 5(п?ять)років. Разом з тим, оскільки на даний час ЗСУ потребують як кваліфікованих офіцерів так і солдатів, просив суд застосувати положення ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, на підставі ч.4 ст. 76 КК України нагляд за ОСОБА_8 покласти на командира військової частини, де він проходить військову службу, а у разі звільнення з військової служби на уповноважений орган пробації. Висловив свою позицію щодо речових доказів.
		Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчинення кримінального правопорушення визнав повністю. Дав покази, про те що за декілька днів до 24.12.2024 він підвернув ногу, та 24.12.2024 він був на прийомі у лікаря в м. Радивилів у лікарні, де йому з коліна було викачано два шприци рідини. Так як лікар дав рекомендацію не рухатися, придбав в магазині алкоголь, який вирішив вжити вже за місцем свого перебування, аби трішки розслабитися. Уточнив, що алкоголь вживав сам, випив коли почало сутеніти близько однієї пляшки горілки об`ємом 0,5 л. Так як він проживає спільно з потерпілим в одній кімнаті, то потерпілий ОСОБА_6 повернувся ввечері, та дав йому вказівки щодо медичного огляду на стан сп`яніння, після чого коли він встав, тримаючи в руці телефон, та відбулася сутичка в ході якої він застосував розкладний ніж, що був під рукою. Вказав, що взяв в руки розкладний ніж, який здобув на курщині, та використовував в побутових цілях, зокрема, для нарізання продуктів, в той час, як в кімнаті знаходився і багнет - бойовий штик-ніж. Повідомив, що мав на меті перешкоди потерпілому ОСОБА_6 забезпечити проведення його огляду на стан сп`яніння. Не хотів позбавити життя потерпілого. Як закінчилася сутичка  не пам`ятає. В судовому засіданні просив у потерпілого ОСОБА_6 вибачення. Більше деталей не може пригадати. У вчиненому розкаявся. Вказав, що бажає продовжити військову службу.
		Обвинувачений в судових дебатах визнав провину, та просить дозволити продовжити службу в Збройних Силах України.
		Обвинувачений в останньому слові повідомив суду, що таких його дій не було під час бойових дій в Авдіївці, на курщині, він контролював свої емоції, назвав те що відбулося дурним збігом обставин. 
		Захисник адвокат ОСОБА_5 в судових дебатах вказав, що спрощений порядок розгляду вказаного провадження безумовно свідчить про повне визнання вини та чистосердечне каяття обвинуваченим. Зазначив, що між обвинуваченим та потерпілим має місце примирення, з огляду на публічне вибачення, яке приніс ОСОБА_9 потерпілому та факт прийняття вибачення.
		Просив врахувати, що потерпілий категорично висловився проти позбавлення волі ОСОБА_3 та не має до останнього моральних та матеріальних претензій. Також вказав, що бажання ОСОБА_3 продовжити службу в лавах ЗСУ та захищати українську землю від агресора, свідчить про високий рівень патріотизму та його справжні моральні цінності. Захисник просив застосувати міру покарання, не пов?язану з позбавленням волі.
		Допитаний у судовому засіданні 01.04.2025 потерпілий ОСОБА_6 дав наступні показання. З обвинуваченим знайомий з кінця листопада 2024, та мав з ним службові стосунки. 24.12.2024 ввечері повернувся з наради, і застав обвинуваченого в стані алкогольного сп`яніння. Зробив йому зауваження, вказівку про те, що останній поїде на медичне освідчення стану сп`яніння, в знак протесту обвинувачений схопив побутовий ніж і наніс шість поранень  в шию, в скроню, по грудях, під серцем і в руку, з яких серйозними були два. Поранення йому обвинувачений наносив стоячи коли потерпілий сидів на ліжку, в подальшому почав боронитися, вибив ніж та провів щодо нього прийом та затримання, після чого отримав медичну допомогу. На час подій займав посаду командира евакуаційної роти частини НОМЕР_1 , звання майор, а обвинувачений займав посаду командира взводу. Повідомив що він постійно перебуває при виконання службових обов`язків, не пам`ятає про притягнення в минулому ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності. Інших свідків події не було. Додав, що претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого немає, зазначивши, що якщо обвинувачений виявить бажання продовжити військову службу, то просить суд надати йому таку можливість, на позбавленні волі не наполягає. Статутні методи покарання ним до обвинуваченого не застосовувалася. 
		Разом з тим подав 01.04.2025 заяву якою просить судові засідання проводити без його участі, надані покази у судовому засіданні підтверджує(а.с.104).
		Так як обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 4 ст. 404 КК України, за обставин, які викладені у обвинувальному акті від 11.03.2025, враховуючи, що прокурор, також не оспорював встановлені фактичні обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3ст.349КПК України та процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч. 2ст.394КПК України щодо позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, заслухавши думку учасників судового провадження, які в судовому засіданні не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи.
		Таким чином, судовий розгляд обмежено допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням документів, що стосуються особи обвинуваченого, процесуальних доказів та документів, що стосуються речових доказів.
		Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_3 , оцінивши його показання, які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту від 11.03.2025, допитавши потерпілого ОСОБА_6 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та матеріали справи щодо речових доказів, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах, а його дії кваліфікує за ч. 4ст. 404 КК України, як опір начальникові, а також іншій особі, яка виконує покладені на неї обов`язки з військової служби, або примушування їх до порушення цих обов`язків, в умовах воєнного стану. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
		Суд при призначенні покарання враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		При цьому, суд виходить із загальних засад призначення покарання, які визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 404 КК України, відповідно до ст.12КК України є особливо тяжким злочином.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до п. 1 ст.66КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Разом з тим, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого у відповідності до ст.67КК України є вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння.
		При дослідженні даних які, характеризують особу обвинуваченого суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 , раніше не судимий, на спеціалізованому обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, його характеристику з місця тимчасового утримання та місця служби.
		Підстав для застосування ст.69 КК України, судом не встановлено.
		З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим ОСОБА_3 нових злочинів, що відповідатиме вимогам ст.50,65,69-1 КК України, призначити обвинуваченому покарання, передбачене санкцією статті закону у виді позбавлення волі. 
		Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403,405,407,408,429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, ту обставину, що обвинувачений є військовослужбовцем та виявив намір продовжити проходження військової служби у подальшому, а також враховуючи думку потерпілого, який претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, суд вважає наявними та достатніми підстави для застосування до обвинуваченого ст.75КК України - звільнення від відбування покарання з випробовуванням при здійсненні контролю за поведінкою обвинуваченого у відповідності до ст. 76 КК України, та погоджується з позицією сторони обвинувачення про можливість застосування до обвинуваченого звільнення від відбування покарання на підставі ст.75 КК України.
		Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Відповідно до ч. 4 ст. 75 КК України, іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
		Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Радивилівського районного суду Рівненської області від 26.12.2024 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.02.2025(к.п. а.с.74-75), в подальшому, ухвалою слідчого судді Радивилівського районного суду Рівненської області від 20.02.2025, такий запобіжний захід було продовжено до 25.03.2025(к.п. а.с. 331-332). Ухвалою суду від 21.03.2025 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 до 20.05.2025(а.с.69-70 ).
		Враховуючи те, суд дійшов висновку про можливість застосування до обвинуваченого звільнення від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_3 слід скасувати. 
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 377 КПК України обвинуваченого ОСОБА_3 слід звільнити з-під варти в залі судового засідання.
		Водночас, враховуючи положення статей 176, 177 КПК України, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання, зобов`язавши останнього прибувати за кожною вимогою суду, з покладенням обов`язку, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Зарахування строку попереднього ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_3 до моменту його звільнення з-під варти в залі суду слід вирішити відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України.
		Питання про скасування арешту майна слід вирішити в порядку ст.174 КПК України.
		Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні  відсутні.
		Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
		У кримінальному провадженні процесуальні витрати відсутні.
		Керуючись ст. ст.349, 366-368, 371, 374, 376 КПК України, суд
		УХВАЛИВ :
		Визнати   ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 404 КК України та призначити йому покарання у виді у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.
		Покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.
		На підставі ч. 4 ст.76КК України нагляд за засудженим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, на час проходження ним військової служби покласти на командира військової частини за місцем проходження військової служби.
		У разі звільнення з військової служби до завершення встановленого іспитового строку нагляд за засудженим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснювати уповноваженим органу з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
		Відповідно до ч.5 ст.72КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк попереднього ув`язнення з 24 грудня 2024 року по 04 квітня 2025 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою  скасувати.
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , негайно звільнити з-під варти в залі суду.
		До набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді особистого зобов`язання, зобов`язавши останнього прибувати за кожною вимогою суду.
		Застосований на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Радивилівського районного суду Рівненської області від 26.12.2024 № 569/2087/24(провадження №1-кс/569/256/24), захід забезпечення, арешт майна, - скасувати.
		Відповідно до пункту 4 частини 9 статті 100Кримінального процесуальногокодексу України речові докази:
		- зріз речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров з верхньої частини ковдри;
		- карманно складний ніж з маркуванням «STAINLESS» на лезі якого виявлено нашарування речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров, з ручкою темно-коричневого кольору;
		- зріз речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров з верхньої частини спальника;
		- змив з вагонки речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров;
		- кофта зеленого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров;
		- джинси чорного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров;
		- змив речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров, з правої кісти руки ОСОБА_3 ;
		- змив речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров, з лівої кісти руки ОСОБА_3 ;
		- контрольний змив без нашарування речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров на марлевий відрізок,
		після набрання вироком законної сили необхідно знищити.
		Письмові речові докази (документи), необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя                              ОСОБА_11

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...