Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/3003/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; банківської діяльності, з них; кредитування, з них; забезпечення виконання зобов’язання.
Надіслано судом: 04.04.2025. Зареєстровано: 05.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2025.

Номер судового провадження: 9/200/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 9/200/24
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17.03.2025 Справа № 908/3003/24
		м.Запоріжжя
		 
		За первісним позовом: Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК»
		до відповідача:  ОСОБА_1 
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОВСЬКИЙ»
		про стягнення суми 3821197,43 грн,
		 
		 
		за зустрічним позовом:  ОСОБА_1 
		до відповідача:Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК»
		про визнання поруки припиненою
		 Суддя Боєва О.С.
		 
		 
		при секретарі судового засідання Непомнящй Н.П. 
		 
		За участю представників:
		від Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК»: Мирко Р.О. (в режимі відеоконференції);
		від ОСОБА_1 : Мартиненко К.І.;
		від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОВСЬКИЙ»: не з`явився
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» про стягнення з відповідача: ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №К07208/2020 від 24.12.2020 у розмірі 3821197,43 грн, яка складається з: суми 3325000,00 грн простроченого тіла кредиту, суми 415197,43 грн нарахованих прострочених відсотків, суми 53000,00 грн простроченої комісії, суми 28000,00 грн штрафу, нарахованого на підставі п. 5.3 договору за порушення п. 3.3.5.1 кредитного договору.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 15.11.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3003/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
		Ухвалою суду від 21.11.2024 вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3003/24 (номер провадження справи 9/200/24); залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОВСЬКИЙ». Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. 
		02.12.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 у справі № 908/3003/24 до відповідача за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» про визнання припиненою поруки за договором поруки №К07208/2020/S-2 від 24.12.2020, укладеним між Публічним акціонерним товариством «МТБ БАНК» та  ОСОБА_1 . 
		Згідно з протоколом передачі судової справи від 02.12.2024 вищевказану зустрічну позовну передано на розгляд раніше визначеному складу суду  судді Боєвій О.С. 
		Ухвалою суду від 06.12.2024 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до відповідача за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» про визнання припиненою поруки за договором поруки №К07208/2020/S-2 від 24.12.2020 для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 908/3003/24; об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №908/3003/24; підготовче засідання у справі № 908/3003/24 за первісним та зустрічним позовами призначено на раніше визначену дату. Ухвалою від 19.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, відкладено підготовче засідання. Ухвалою суду від 13.02.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/3003/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.03.2025. У судовому засіданні 04.03.2025 оголошено перерву до 17.03.2025, про що постановлено відповідну ухвалу.
		Третя особа в судові засідання не з`являлась, письмових пояснень не надала. Заяви/клопотання від третьої особи до суду не надходили.
		Судом вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення третьої особи про розгляд даної справи, дати, час та місце судових засідань, враховуючи наступне.
		Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОВСЬКИЙ» зареєстроване за адресою: 74502, Херсонська область, Каховський район, смт Велика Лепетиха(з), вул. Михайлівська, буд. 2/а.
		У зв`язку із вищенаведеним, відповідно до приписів ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», третя особа, яка не має зареєстрованого електронного кабінету, була повідомлена про прийняття судом до розгляду позовної заяви та відкриття провадження у даній справі, а також про дати, час та місце судових засідань у справі, шляхом розміщення судом текстів відповідних ухвал на офіційному веб-порталі Судової влади України. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення. 
		Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. 
		Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. 
		З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутності третьої особи.
		У судовому засіданні 17.03.2025 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Вимоги за первісним позовом підтримані ПАТ «МТБ БАНК» з підстав, викладених у позовній заяві. Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання Позичальником  Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ПЕТРОВСЬКИЙ зобов`язань за Кредитним договором № К07208/2020 від 24.12.2020, внаслідок чого станом на 11.07.2024 утворилась прострочена заборгованість по тілу кредиту у розмірі 3325000,00 грн, нарахованим процентам за користування кредитом у розмірі 415197,43 грн та зі сплати комісії у розмірі 53000,00 грн, а також нараховано штраф за порушення позичальником п. 3.3.5.1 Кредитного договору у розмірі 28000,00 грн. Виконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором забезпечено, зокрема, порукою фізичної особи  ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач) на підставі укладеного з банком Договору поруки №К07208/2020/S-2 від 24.12.2020. Відповідачу як поручителю було направлено вимогу про виконання забезпеченого порукою зобов`язання боржника (Позичальника), яка залишена без виконання, зобов`язання за Кредитним договором невиконані. Також позивачем зазначено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ПЕТРОВСЬКИЙ знаходиться на тимчасово окупованій території, тому позов пред`являється саме до поручителя, як до солідарного боржника. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 547, 553, 554, 589-591, 610-612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 174, 179 ГК України, умовами кредитного договору та договору поруки. 
		У відзиві на первісний позов, що надійшов до суду 05.12.2024 та який підтриманий відповідачем, зазначено, зокрема, про наступне. Позивач не надав до позовної заяви інформації про всі рахунки Позичальника відкриті у Банку, у тому числі не надав інформації про рух коштів по розрахунковому рахунку Позичальника № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за період з 01.08.2019 по 15.11.2024, тобто, по дату звернення із позовною заявою до суду. В свою чергу, надані позивачем до матеріалів справи Виписки по особовим рахункам Позичальника по періодах з 24.12.2020 по 28.10.2024 та з 13.05.2021 по 04.04.2023 сформовані станом на 30.10.2024, не являються належними, допустимими доказами, та в жодному разі не можуть підтверджувати наведені позивачем у позовній заяві обставини як видачі Позичальнику кредиту, так і не повернення Позичальником Банку заборгованості у розмірі 3821197,43 грн, у тому числі шляхом договірного списання відповідних сум грошових коштів з поточних рахунків Позичальника відкритих у Банку, з огляду на положення п.п. 3, 6 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 41 Закону України «Про Національний банк України», ч.ч.1, 2 ст. 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 7, п. 8, п.42, п. 43, п. 57, п.п. 60-63, п. 95 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 75 від 04.07.2018. Так, виписки по особистим рахункам Позичальника по періодах з 24.12.2020 по 28.10.2024 та з 13.05.2021 по 04.04.2023, сформовані станом на 30.10.2024, які додані до позовної заяви: - не мають форми первинного або вторинного документу, тобто, не містять в собі усі обов`язкові реквізити передбачені пп. 61, 63 Положення № 75; - оформлені без зазначення прізвища, власного ім`я та по батькові фізичної особи  відповідальної особи, яка брала участь у їх складанні, а також не містять в собі печатки Банку  позивача у справі, зокрема, не містить печатки Центрального відділення Позивача у м. Херсон або іншої печатки Банку. Крім того, позивачем разом із позовною заявою до суду не надані внутрішні документи та посадова інструкція Банку, які б підтверджували те, що ОСОБА_2 , яка є працівником Центрального відділення позивача у м. Полтава, та яка підписала від імені позивача наведені виписки по особистим рахункам Позичальника без проставляння печатки Банку - є відповідальним виконавцем Банку, яка наділена правом на оформлення та підписання відповідних документів від імені Банку, в зв`язку з чим ці виписки, що додані до позовної заяви - викликають у відповідача сумнів з приводу їх достовірності. При таких обставинах всі Виписки по особистим рахункам Позичальника по періодах з 24.12.2020 по 28.10.2024 та з 13.05.2021 по 04.04.2023, які сформовані станом на 30.10.2024, та додані до позовної заяви - не являються первинними документами чи/або будь-якими належними документами, що підтверджують факт видачі кредиту Позичальнику Банком за Кредитним договором та факт списання/зарахування коштів з/на клієнтські рахунки Позичальника. Враховуючи наведене, надані позивачем до суду Виписки по особистим рахункам Позичальника не являються належними та допустимими доказами наявності у Позичальника перед Банком заборгованості у розмірі 3821197,43 грн і, відповідно, ці виписки в жодному разі не можуть доводити законності та обґрунтованості заявлених позивачем вимог до відповідача. Крім того, розділом 4 Кредитного договору передбачені умови забезпечення виконання зобов`язання Позичальника іпотекою будівель, обладнання, заставою транспортних засобів, машин, у тому числі комбайну та тракторів, а також порукою ОСОБА_3 та відповідача. Однак позивачем разом із позовною заявою не надано суду доказів того, що заборгованість Позичальника перед Банком у розмірі 3821197,43 грн. не погашена Банком за рахунок звернення стягнення у позасудовому порядку на предмети іпотеки, застави, що передбаченні п. 4.1 Кредитного договору, або за рахунок поручителя Боржника  ОСОБА_3 . Також, позовна заява не містить будь-яких пояснень щодо того, чому Позичальник обслуговувався та кредит за Кредитним договором йому видавався Центральним відділенням позивача у м. Херсоні, а виписки по особистим рахункам Позичальника, які додані до позовної заяви, оформлені та підписані працівником Центрального відділення позивача у м. Полтава. Окрім того, до позовної заяви додані сканкопії не оригіналів Кредитного договору та Договору поруки, які повинні бути у позивача, як належні та допустимі докази звернення до суду із позовною заявою, а додані до позовної заяви лише сканкопії ніким непосвідчених копій Кредитного договору та Договору поруки, що унеможливлює встановити їх достовірність. При таких обставинах вимоги позивача про стягнення з відповідача загальної суми заборгованості за Кредитним договором у розмірі 3821197,43 грн. є необґрунтованими належними та допустимими доказами, є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Щодо нарахування позивачем прострочених відсотків за Кредитним договором, відповідач зазначив, що позивачем у позовній заяві не зазначено періоду нарахування прострочених відсотків, а з розрахунку зробленого представником позивача - зовсім не слідує, що таке нарахування здійснювалось позивачем в строк кредитування, встановлений п.1.1. Кредитного договору, тобто з 24.12.2020 по 21.12.2023 включно, протягом якого всі відсотки були Позичальником сплачені, а навпаки в розрахунку вказує, що заборгованість по процентах нарахована станом на 11.07.2024. Також відповідач заперечив проти нарахованих позивачем штрафів за Кредитним договором, оскільки позивач у позовній заяві сам зазначив, що Позичальник перебуває наразі на тимчасово-окупованій території, тобто, як слідство цього, цей факт унеможливлює порушення з боку Позичальника п.3.3.5.1 Кредитного договору. Крім того, до позовної заяви не додано жодного доказу, який би підтверджував порушення Позичальником п. 3.3.5.1 Кредитного договору. Тобто, на думку відповідача, такі твердження позивача щодо цих порушень є голослівними. Окрім того, відповідач зазначив про безпідставність нарахування та заявлення позивачем до стягнення з відповідача штрафу з огляду на положення п.15, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та пункту 8 Прикінцевих положень ГК України. Оскільки строк повернення кредиту за Кредитним договором настав 21.12.2023, а позивач без доказів порушення Позичальником п. 3.3.5.1 Кредитного договору застосував до нього штраф, у зв`язку з чим нарахував Позичальнику до сплати штраф передбачений п. 5.3 Кредитного договору, у тому числі за період дії на території України карантину COVID-19 та за час дії в Україні воєнного стану, то, відповідно, позивач намагається незаконно та безпідставно стягнути з відповідача на свою користь цей штраф. Відповідач заперечує відносно нарахованої позивачем простроченої комісії у зв`язку з тим, що по-перше, позивачем не додано жодного доказу, який би підтверджував, що позивачем здійснювався моніторинг кредиту та його забезпечення (дата погашення 30.12.2022) та проводились розрахунки за поточним рахунком відповідача, пов`язані з кредитуванням за Кредитним договором, а по-друге, як стверджує в позовній заяві позивач  в цей період Позичальник вже перебував на тимчасово окупованій території, тому не зрозуміло яким чином Банк та Позичальник могли виконувати наведені дії. Щодо безпідставності заявленої до стягнення комісії відповідач також посилається на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Крім того, відповідач зазначив, що зважаючи на приписи ч. 4 ст. 559 ЦК України порука є припиненою. Так, договором поруки встановлений кінцевий термін дії поруки відповідача - до 21.12.2023 включно. При цьому, п.5.1. Договору поруки передбачає строк дії Договору поруки, 120 місяців з дати набуття ним чинності, а ні строк дії поруки відповідача за Договором поруки і, відповідно, позивач звертаючись 15.11.2024 із позовною заявою до суду, тобто після того, як порука відповідача за Договором поруки припинилась 21.12.2023, не мав права цього робити, оскільки його суб`єктивне право на пред`явлення вимоги до відповідача, як Поручителя Боржника припинилося 21.12.2023. Разом з тим, дата набуття чинності Договору поруки - не встановлена умовами Договору поруки, що унеможливлює застосування п. 5.1 Договору поруки взагалі. Наголошує на тому, що всупереч положенням п. 2.1 Договору поруки, до моменту звернення позивача до суду із позовною заявою, відповідач як поручитель Боржника, не отримував від позивача жодної вимоги про необхідність виконання за Боржника зобов`язань за Кредитним договором, у тому числі - не отримував Вимоги, у зв`язку з чим позивач необґрунтовано та безпідставно стверджує, що дана Вимога залишена без виконання з боку відповідача, а також те, що всі спроби добровільного врегулювати питання погашення заборгованості для Банку виявилися марними. І враховуючи те, що порука відповідача за Договором поруки припинилась ще 21.12.2023, позивач безпідставно стверджує, що відповідач ухиляється від вчинення будь-яких дій спрямованих на виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором, оскільки відповідач в дійсності не має перед позивачем жодних зобов`язань за Кредитним договором і, відповідно, відповідач не зобов`язаний вчиняти будь-які дії направленні на їх виконання за Кредитним договором, оскільки не несе жодної відповідальності за невиконання умов Кредитного договору з боку Боржника, і зворотного позивач суду не довів. При цьому, позивач не позбавлений права вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати Боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Отже, як зазначив відповідач, позивач не довів порушення своїх прав саме з боку відповідача, як слідство цього, вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу за Кредитним договором у розмірі 3821197,43 грн. задоволенню не підлягає. Просив у задоволенні позову відмовити повністю. 
		11.12.2024 до суду від ПАТ «МТБ БАНК» надійшла відповідь на відзив на первісний позов, яка була прийнята судом до розгляду (ухвала суду від 19.12.2024). 
		20.12.2024 до суду від ОСОБА_1 (в особі представника) надійшло заперечення на відповідь на відзив на первісний позов, яке було прийнято судом до розгляду (ухвала суду від 28.01.2025).
		Вимоги за зустрічним позовом підтримані представником позивача за зустрічним позовом з підстав, наведених у зустрічній позовній заяві та мотивовані, зокрема, наступним. Позивач за первісним позовом звертаючись до суду не врахував положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, у відповідності до яких порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Умовами договору поруки встановлений кінцевий термін дії поруки  до 21.12.2023 включно і, відповідно, звертатись до суду 15.11.2024 із первісним позовом позивач не мав права, оскільки його суб`єктивне право на пред`явлення вимоги до відповідача, як поручителя боржника, припинилось 21.12.2023. Дата набуття чинності договором поруки його умовами не встановлена, що унеможливлює застосування п. 5.1 договору поруки. Оскільки позивач за первісним позовом безпідставно не визнає поруку відповідача припиненою та незаконно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суми у розмірі 3821197,43 грн за невиконання боржником зобов`язання по кредитному договору,  ОСОБА_1 (відповідач), як поручитель боржника, звернувся до суду з зустрічним позовом. Просив зустрічний позов задовольнити. Зустрічний позов обґрунтований ст. 16, ч. 4 ст. 559 ЦК України, умовами договору поруки. 
		У відзиві на зустрічний позов, що надійшов до суду 18.12.2024 та який підтриманий відповідачем за зустрічним позовом (ПАТ «МТБ БАНК»), зазначено, зокрема, про наступне. Відповідно до п. 5.1 Договору поруки, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє 120 місяців з дати набуття ними чинності. Таким чином Договором поруки встановлено строк дії поруки протягом 120 місяців з моменту підписання Договору поруки. Отже сторонами Договору поруки було визначено строк дії поруки, а саме 120 місяців з моменту укладення Договору поруки. Однак, навіть якщо б такий строк у Договорі поруки не було встановлено, то порука могла б припинитися лише у разі, якщо б Кредитор з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання (21.12.2023) не пред`явив би позову до поручителя до 21.12.2026. Аргументи позивача за зустрічним позовом про те, що нібито Договором поруки не встановлена умова про набуття ним чинності є також безпідставним, оскільки пунктом 5.1 Договору поруки чітко встановлено, що: «Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє 120 місяців з дати набуття ним чинності». Отже, на думку відповідача за зустрічним позовом, абсолютно всі аргументи позивача за зустрічним позовом про те, що його порука за Договором поруки № К07208/2020/S-2 від 24.12.2020 припинилася є безпідставними та необґрунтованими. Просив зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		26.12.2024 до суду від ОСОБА_1 (в особі представника) надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву та 02.01.2025 до суду від ПАТ «МТБ БАНК» надійшло заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, які були прийняті судом до розгляду (ухвала суду від 28.01.2025). 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, суд
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		24.12.2020 між Публічним акціонерним товариством «МТБ БАНК» (Банк, позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОВСЬКИЙ» (Позичальник, третя особа у справі) був укладений Кредитний договір № К07208/2020 (далі  Кредитний договір), за умовами якого Банк зобов`язався надати Позичальнику грошові кошти у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 5 000 000,00 грн (п`ять мільйонів гривень 00 копійок), а Позичальник - прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути Банку кредит, сплатити проценти за користування кредитом 16,5% річних, комісії, пені і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього Договору. Видача коштів за кредитом відбувається траншами (частинами) на підставі письмових повідомлень (заявок) Позичальника, що є невід`ємною частиною цього Договору. За цим Договором Позичальник має прав отримувати кошти таким чином, щоб загальна сума отриманих коштів (траншів) за кредитом не перевищувала встановленої кредитної лінії. Кредит надається на поповнення обігових коштів (п. 1.1, п. 1.2 Кредитного договору).
		Згідно з п. 1.3 Кредитного договору Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію з 24.12.2020 по 23.12.2021 включно, з урахуванням умов п.п. 2.5, 2.5.1-2.5.4 даного Договору, згідно з якими кінцевий термін погашення кредиту може бути продовжений по 21.12.2023 включно, у відповідності до графіку, передбаченого п. 2.5 Кредитного договору. Погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення, передбаченого п. 2.5 цього Договору.
		За змістом п. 2.3 Кредитного договору, видача кредиту відбувається шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника в національній валюті України (у гривні).
		Пунктом 2.5 Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов`язується повернути Банку кредит у відповідності до п.п. 1.3, 2.5.1-2.5.4 даного Договору.
		Згідно з п. 2.6. Кредитного договору сплата нарахованих Банком процентів за користування кредитом здійснюється Позичальником та транзитний рахунок, зазначений у п.2.2 цього Договору. 
		Нарахування Банком процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати виникнення фактичної заборгованості на позичковому рахунку, зазначеному у п. 2.2. цього Договору, до дати повного погашення кредиту. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.
		Проценти сплачуються Позичальником щомісяця в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня місяця, що передує поточному, до передостаннього робочого дня поточного місяця включно. В день повного погашення Кредиту сплаті підлягають проценти, нараховані за період з останнього робочого дня попереднього місяця по попередній календарний день включно, який передує дню погашення Кредиту в останній робочий день поточного місяця, і в день фактичного повного погашення Кредиту. У випадку не сплати Позичальником процентів у останній робочий день поточного місяця, вони вважаються простроченими у перший наступний за ним календарний день поточного місяця. Після закінчення передбаченого цим Договором строку кредитування, проценти, нараховані за період прострочення до фактичного погашення Кредиту, Позичальник сплачує в тому ж розмірі, що визначені п.1.1. цього Договору та у тому ж порядку, який визначений цим пунктом, а у разі дострокового повного погашення заборгованості за цим Договором  в день фактичного погашення Кредиту. 
		Відповідно до підпункту а) пункту 2.7 Кредитного договору, Позичальник сплачує Банку комісію за проведення розрахунків за поточним рахунком, пов`язаних з кредитуванням, в розмірі 0,8 % від суми Кредиту, передбаченої п. 1.1 цього Договору. Комісія без ПДВ. Комісія сплачується Позичальником в день укладення цього Договору та надалі в строк до 24-го грудня кожного наступного року користування кредитними коштами на транзитний рахунок, зазначений в п. 2.2 цього Договору. 
		Згідно з підпунктом в) пункту 2.7 Кредитного договору, Позичальник сплачує Банку комісію за моніторинг кредиту та забезпечення в сумі 3000,00 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 500,00 грн, сплачується на транзитний рахунок, зазначений в п. 2.2 цього Договору, щорічно, починаючи з другого року від дати укладення цього Договору (в строк до 24 грудня 2021 року) та надалі в строк до 24 грудня кожного наступного року користування кредитними коштами.
		Відповідно до пп 3.3.5.1 Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний до повного погашення всіх зобов`язань за цим Договором самостійно надавати Банку: 
		- щокварталу (до 27-го числа місяця, наступного за звітним кварталом)  дані про суми надходжень у звітному кварталі на поточні рахунки Позичальника в інших банківських установах (із виділенням окремим рядком сум фактично потриманих кредитних коштів) та про стан заборгованості за кредитами, отриманими в інших банківських установах; 
		- щокварталу (не пізніше 27-го числа місяця, наступного за звітним кварталом)  квартальну фінансову звітність (Баланс (Звіт про фінансовий стан) Форма № 1 (Код за ДКУД 1801001), Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Форма № 2 (Код за ДКУД 1801003), Декларацію про прибуток підприємства. 
		В пункті 5.3. Кредитного договору визначено, що при порушенні Позичальником зобов`язань, передбачених п.п. 3.3.4, 3.3.5.1., 3.3.6., 3.3.9., 3.3.10., 3.3.12 цього Договору, Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення штраф в розмірі 0,07 % від суми кредиту, зазначеного у п. 1.1. цього Договору.
		Згідно з пп 3.3.2 п. 3.3 Кредитного договору Позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за цим Договором.
		За умовами п. 4.1 Кредитного договору, забезпечення виконання зобов`язань Позичальника забезпечується, зокрема порукою фізичної особи ОСОБА_1 . 
		Так, 24.12.2020 між Публічним акціонерним товариством «МТБ БАНК» (Кредитор, позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом) та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом) було укладено Договір поруки К07208/2020/S-2 (далі - Договір поруки). 
		Відповідно до п. 1.1 Договору поруки, Поручитель поручився перед Кредитором за виконання Боржником непоновлювальної кредитної лінії на суму 5000000,00грн (п`ять мільйонів гривень 00 копійок) та його правонаступниками (далі  Боржник) зобов`язань за Кредитним договором № К07208/2020 від 24.12.2020 із всіма додатковими угодами до нього (далі  Кредитний договір) в повному обсязі, в тому числі:
		- по поверненню наданого Боржнику кредиту у вигляді непоновлювальної кредитної лінії на суму суму 5000000,00 грн (п`ять мільйонів гривень 00 копійок), терміном погашення по 23.12.2021 включно, з урахуванням умов п.п. 2.5, 2.5.1-2.5.4 Кредитного договору, згідно з яким кінцевий термін погашення Кредиту може бути продовжений по 21.12.2023 включно, у відповідно до графіку, передбаченого п. 2.5 Кредитного договору;
		- по сплаті процентів за користування Кредитом у розмірі 16,5 % річних, що нараховуються на суму залишку заборгованості за Кредитом (виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році) та сплачується щомісяця, у строки/терміни, в порядку та на умовах відповідно до Кредитного договору;
		- по сплаті комісії за проведення розрахунків за поточним рахунком, пов`язаних з кредитуванням, в розмірі 0,8 % від суми Кредиту, передбаченого п. 1.1 Кредитного договору. Комісія без ПДВ. Комісія сплачується Боржником в день укладення Кредитного договору та надалі щорічно, в строк до 24-го грудня кожного наступного року користування кредитними коштами;
		- по сплаті комісії за зарахування коштів на поточний рахунок Боржника в розмірі 0,15% від суми кожного траншу. Комісія без ПДВ. Комісія сплачується Боржником в останній робочий день поточного місяця, в якому був отриманий транш, і в день фактичного повного погашення Кредиту;
		- по сплаті комісії за моніторинг кредиту та забезпечення в сумі 3 000,00 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 500,00 грн, сплачується щорічно, починаючи з другого року від дати укладення Кредитного договору (в строк до 24 грудня 2021 року), та надалі в строк до 24 грудня кожного наступного року користування кредитними коштами;
		- по сплаті комісії за проведення розрахунків за поточним рахунком, пов`язаних з кредитуванням, в розмірі 0,2 % від ліміту заборгованості, передбаченого п. 1.1 Кредитного договору. Комісія без ПДВ. Комісія сплачується щорічно, починаючи з другого року від дати укладення Кредитного договору (в строк до 24 грудня 2021) та надалі в строк до 24 грудня кожного наступного року користування кредитними коштами;
		- по сплаті можливих штрафних санкцій у випадках та розмірі, передбачених Кредитним договором.
		У випадку порушення Боржником зобов`язань за Кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату Кредиту, процентів за користування Кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. За цими Договорами Поручитель поручаються перед Кредитором за виконання зобов`язань Боржника по всіх наданих Боржнику траншах за Кредитом (пункти 1.3  1.4 Договору поруки). 
		Згідно з п. 2.1 Договору поруки, забезпечене порукою зобов`язання Боржника Поручитель повинен виконати на протязі 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Кредитора. 
		Відповідно до п. 5.1 Договору поруки, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє 120 місяців з дати набуття ним чинності. 
		Факт виконання зобов`язань за Кредитним договором та видачі Банком кредиту СТОВ «ПЕТРОВСЬКИЙ» підтверджується банківськими виписками по особовим рахункам за період з 24.12.2020 по 28.10.2024, копії яких містяться в матеріалах справи. 
		Крім того, в матеріалах справи міститься копія листа Позичальника адресованого Банку за вих. № 60 від 02.08.2021, відповідно до якого Позичальник підтвердив отримання згідно Кредитного договору №К07208/2020 від 24.12.2020 року суми 5000000,00 грн для поповнення обігових коштів. 
		Проте, як зазначив позивач у позовній заяві (первісній позовній заяві), в порушення умов Договору Позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 11.07.2024 утворилась прострочена заборгованість.
		Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості СТОВ «ПЕТРОВСЬКИЙ» за Кредитним договором, станом на 11.07.2024 (арк.с. 110-113), з урахуванням здійснених Позичальником часткових оплат, загальний розмір заборгованості за простроченим тілом кредиту становить 3325000,00 грн, заборгованість за простроченими відсотками становить 415197,43 грн, заборгованість за простроченою комісією становить 53000,00 грн, штраф нарахований на підставі п. 5.3 Кредитного договору становить 28000,00 грн.
		Матеріали справи свідчать, що 16.07.2024 Банк направив Поручителю вимогу про виконання зобов`язання та погашення заборгованості, що утворилась за Кредитним договором (арк.с. 20-22). Вказана вимога, що була направлена Поручителю - ОСОБА_1 на адресу, зазначену у Договорі поруки, була повернута підприємством поштового зв`язку без вручення адресату, за закінченням встановленого терміну зберігання (арк.с. 23). 
		Неналежне виконання Позичальником та Поручителем зобов`язань за Кредитним договором та Договором поруки відповідно, стало підставою для звернення ПАТ «МТБ БАНК» з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/3003/24.
		ОСОБА_1 (Поручитель), в свою чергу, подав зустрічний позов до ПАТ «МТБ БАНК» про визнання припиненою поруки за Договором поруки №К07208/2020/S-2 від 24.12.2020, укладеним між Публічним акціонерним товариством «МТБ БАНК» та  ОСОБА_1 , у зв`язку із закінченням строку поруки, встановленого Договором поруки. 
		Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.
		З положень ст.ст. 11, 509 ЦК України слідує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.
		Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 
		В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		Згідно з ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		З положень ст.ст. 610, 611 ЦК України слідує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
		Статтею 1054 ЦК України зокрема визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Відповідно до ч. 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
		Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
		Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. 
		Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
		У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).
		Згідно з приписами ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 543 ЦК України солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним з боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.
		Яке зазначено судом вище та підтверджується матеріалами справи, Банком в рамках Кредитного договору № К07208/2020 від 24.12.2020 було надано третій особі у справі кредитні кошти. 
		Позичальник (третя особа), в свою чергу, як вбачається з розрахунку заборгованості та банківських виписок, в порушення умов Кредитного договору свої зобов`язання з погашення наданого кредиту, термін остаточного повернення якого настав 21.12.2023, зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом та комісії, належним чином не виконав.
		У зв`язку з чим станом на 11.07.2024 утворилась прострочена заборгованість: по тілу кредиту в розмірі 3325000,00 грн, по процентам за користування кредитом в розмірі 415197,43 грн. та комісії у розмірі 53000,00 грн. Також Банком на підставі п. 5.3 Кредитного договору за порушення п. 3.3.5.1 Кредитного договору, нараховано штраф у розмірі 28000,00 грн.
		Згідно з умовами Договору поруки, ОСОБА_1 (відповідач за первісним позовом) поручився перед Банком за виконання Боржником (СТОВ «ПЕТРОВСЬКИЙ») зобов`язань за Кредитним договором, зокрема, за виконання зобов`язань з повернення кредиту, зі сплати процентів за користування ним, сплати комісії та сплати можливих штрафних санкцій. 
		За змістом п. 1.3 Договору поруки, у випадку порушення Боржником зобов`язань за Кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
		В п. 5.1 Договору поруки визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє 120 місяців з дати набуття ним чинності. 
		Забезпечене порукою зобов`язання Боржника Поручитель повинен виконати на протязі 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Кредитора (п.2.1 Договору поруки). 
		Як зазначалось вище, 16.07.2024 Банк направив Поручителю вимогу про виконання зобов`язання та погашення заборгованості, що утворилась за Кредитним договором (арк.с. 20-22). Вказана вимога, що була направлена Поручителю - ОСОБА_1 на адресу, зазначену у Договорі поруки, була повернута підприємством поштового зв`язку без вручення адресату, за закінченням встановленого терміну зберігання (арк.с. 23). 
		При цьому, за змістом з п. 2.4 Договору поруки, передбачено обов`язок Поручителя повідомити Кредитора протягом 3-х календарних днів у випадку зміни місця проживання чи реєстрації. 
		Таким чином, з огляду на умови Договору поруки та положення ч. 1 ст. 543 ЦК України, ПАТ «МТБ БАНК» має право вимагати стягнення наявної заборгованості за кредитом, відсотками, комісії та штрафу, як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
		Як свідчать матеріали справи, на момент її розгляду заборгованість за Кредитним договором, яка складається з простроченого тіла кредиту, нарахованих прострочених відсотків, простроченої комісії та штрафу, не сплачена. 
		На підставі викладеного, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача (за первісним позовом) про стягнення з відповідача - ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №К07208/2020 від 24.12.2020 у розмірі 3821197,43 грн, яка складається з: суми 3325000,00 грн простроченого тіла кредиту, суми 415197,43 грн нарахованих прострочених відсотків, суми 53000,00 грн простроченої комісії, суми 28000,00 грн штрафу, нарахованого на підставі п. 5.3 Кредитного договору за порушення п. 3.3.5.1 Кредитного договору.
		Доводи відповідача за первісним позовом, викладені у відзиві, спростовуються наведеним вище, а також наступним.
		Відповідно до частини 3 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Національному банку України та банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності. 
		Згідно з пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (далі  Положення), виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
		Пунктом 63 Положення визначено, що виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/ печатку банку. 
		Виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Виписка по рахунку клієнта є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів клієнта так як є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність. А тому, може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує наявну заборгованість позичальника. Вказана позиція неодноразово знаходила своє підтвердження у постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21; від 09.02.2022 у справі № 161/5648/20; від 12.12.2024 у справі №298/825/15-ц.
		Надані позивачем за первісним позовом виписки по рахункам позичальника по даній справі відповідають вимогам Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять всі необхідні реквізити.
		Слід зазначити, що у матеріалах справи наявне клопотання Позичальника за вих. №90 від 06.11.2020 відповідно до якого, Позичальник звернувся до Банку з проханням надати кредитні кошти у розмірі 5000000,00грн. на поповнення обігових коштів.
		02.08.2021 Позичальник звернувся до Банку з листом за вих. № 60 від 02.08.2021 відповідно до якого зазначив: «Згідно кредитного договору №К07208/2020 від 24.12.2020 року взято 5000000,00 грн. (п`ять мільйонів грн 00 коп.) для поповнення обігових коштів. З них на виробничі цілі використано 2 127 171,00 грн (два мільйона сто двадцять сім тисяч сто сімдесят одна грн. 00 коп) а саме: добрива 2 069 679 грн.; електроенергія 19 110 грн; запчастини 15 532 грн.». 
		Є безпідставними аргументи відповідача про те, що всі банківські операції (видача кредиту/погашення сум за Кредитним договором) повинні проводитись Банком та Позичальником у Центральному відділенні позивача у м. Херсон, оскільки відділення Банку це структурний підрозділ Банку, що не має статусу юридичної особи і виконує функції, визначені Банком, в т.ч. до якого звертається Клієнт для того, щоб скористатися банківськими послугами. Тому позичальник може здійснити погашення заборгованості чи звернутися за будь-якими послугами Банку у будь-яке відділення Банку на території України. Так само й формування банківських виписок, їх підписання може здійснюватися будь-яким уповноваженим працівником Банку, незалежно від того на території якого відділення Банку він працює. Клієнт Банку також може звернутися до будь-якого відділення Банку, незалежно від того де він укладав Кредитний договір та отримати банківську виписку. 
		Доводи відповідача за первісним позовом про те, що позивачем на надано доказів до суду того, що заборгованість не є погашеною є також безпідставними, оскільки матеріали справи містять виписки по особовим рахункам позичальника та розрахунок заборгованості, які свідчать про те, що заборгованість перед Банком наявна. 
		При цьому, відповідачем не надано жодного доказу на спростування вказаних обставин, а саме  не надано доказів на підтвердження відсутності заборгованості.
		Що стосується звернення з позовними вимогами саме до поручителя  ОСОБА_1 , то як вже було зазначено судом вище, це є правом позивача зважаючи на умови Договору поруки та положення ч. 1 ст. 543 ЦК України.
		Стосовно аргументів відповідача за первісним позовом відносно того, що у матеріалах справи містяться сканкопії копій договорів, замість оригіналів, які нібито ніким не посвідчені, то зазначене не відповідає дійсності, оскільки в силу положень ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. 
		Позовна заява (первісна) була подана до суду через систему «Електронний суд» і всі подані до суду документи, у тому числі договори та виписки засвідчені ЕЦП представника Банку, яким подано позов до суду, а також зазначено в тексті позовної заяви про наявність у позивача оригіналів документів. 
		Таким чином вказані документи є належним чином засвідченими у порядку, визначеному законом, та підтверджують наявність оригіналів у позивача. 
		Крім того, відповідач за первісним позовом, відповідно до приписів ч. 6 ст. 91 ГПК України мав право заявити клопотання про витребування у відповідної особи оригіналу (-ів) письмового (-их) доказу (-ів), проте з таким клопотанням до суду не звертався.
		Що стосується нарахування процентів, то згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписок по особовим рахункам чітко вбачається період з який Банком було здійснено нарахування відсотків і такі відсотки нараховувалися саме до 30.01.2023. 
		Слід також зазначити, що згідно з п. 1.3 Кредитного договору кінцевим строком повернення кредиту є 21.12.2023, а відсотки нараховувалися до 30.01.2023, тобто в межах строку кредитування. 
		Відповідач за первісним позовом також заперечив щодо застосування до Позичальника штрафних санкцій за порушення п. 3.3.5.1 Кредитного договору, мотивуючи свої заперечення тим, що Позичальник знаходиться на тимчасово окупованій території, що унеможливлює порушення вказаних умов Договору і, при цьому, Банком не надано до суду жодного доказу, який би підтверджував вказані порушення. 
		Зазначені твердження сторони відповідача суд вважає безпідставними, оскільки порушення пункту 3.3.5.1 Кредитного договору передбачають саме зобов`язання Позичальника у вигляді активної дії щодо надання звітності і сам факт відсутності виконання вказаних умов Кредитного договору є підтвердженням того, що таке порушення було допущено. 
		Натомість відповідач за первісним позовом, який при цьому є засновником Позичальника, посилаючись на недоведеність наявності порушення Позичальником п.3.3.5.1 Кредитного договору, доказів які б підтверджували виконання Позичальником умов п. 3.3.5.1 Кредитного договору, а саме - доказів надання Банку відповідних фінансових звітностей та даних суду не надав. 
		Що стосується посилання відповідача за первісним позовом на пункти 15, 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, як на підставу для звільнення від сплати штрафу, слід зазначити наступне.
		Пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. 
		Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). 
		Таким чином законодавець звільнив Позичальника від відповідальності саме за невиконання грошового зобов`язання і вказані норми жодним чином не обмежують Кредитора у застосуванні штрафних санкцій за порушення інших умов Кредитного договору.
		Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 
		Згідно з положеннями статей 73, 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. 
		Відповідно до статті 79 цього Кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 917/483/19.
		Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		При цьому, суд наголошує, що Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торія проти Іспанії»).
		У справі «Серявін проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (§ 58, рішення від 10.02.2010). В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
		Щодо заявлених зустрічних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «МТБ БАНК» про визнання припиненою поруки за Договором поруки №К07208/2020/S-2 від 24.12.2020, укладеним між Публічним акціонерним товариством «МТБ БАНК» та  ОСОБА_1 , у зв`язку із закінченням строку поруки, встановленого Договором поруки, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.
		Як вже було зазначено судом вище, в п. 5.1 Договору поруки сторони визначили, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє 120 місяців з дати набуття ним чинності. 
		Тобто сторонами Договору поруки було визначено строк його дії, а саме - 120 місяців з моменту підписання Договору поруки, а отже  до 24.12.2030. 
		Крім того, позов подано Банком до Поручителя в межах трирічного строку з дня настання строку виконання основного зобовязання, як то передбачено в ч. 4 ст. 559 ЦК України.
		Зазначені позивачем у зустрічному позові позиції Верховного Суду є нерелевантними, оскільки стосуються вказаної норми (ч. 4 ст. 559 ЦК України), яка діяла до 03.07.2018 (до моменту внесення змін на підставі Закону № 2478- VIII від 03.07.2018). У зазначених позивачем за зустрічним позовом постановах Верховного Суду застосовувались положення ч. 4 ст. 559 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин.
		На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «МТБ БАНК» про визнання припиненою поруки за Договором поруки №К07208/2020/S-2 від 24.12.2020, у зв`язку з його необґрунтованістю.
		Витрати зі сплати судового збору за первісним позовом, який задоволений судом, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача за первісним позовом; судовий збір за зустрічним позовом не сплачувався заявником у зв`язку із звільненням його від сплати судового збору на підставі п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», отже судовий збір за зустрічним позовом, враховуючи положення ст. 129 ГПК України та відмову у задоволенні зустрічного позову, не стягується. 
		Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Первісний позов задовольнити. 
		Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК», код ЄДРПОУ 21650966 (68003, Одеська область, місто Чорноморськ, пр. Миру, буд. 28) суму 3 325 000 (три мільйони триста двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп. простроченого тіла кредиту, суму 415197 (чотириста п`ятнадцять тисяч сто дев`яносто сім) грн 43 коп. прострочених відсотків, суму 53000 (п`ятдесят три тисячі) грн. 00 коп. простроченої комісії, суму 28000 (двадцять вісім тисяч) грн 00 коп. штрафу.
		Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК», код ЄДРПОУ 21650966 (68003, Одеська область, місто Чорноморськ, пр. Миру, буд. 28) суму 45854 (сорок п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) грн 37 коп. витрат зі сплати судового збору за первісним позовом.
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		У задоволенні зустрічного позову відмовити. 
		 
		Повне рішення складено та підписано 04.04.2025. 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		 
		 Суддя О.С. Боєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...