Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/1825/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: 07.04.2025. Зареєстровано: 07.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2025.

Номер судового провадження: 2/308/1178/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/1825/24
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		03 квітня 2025 року                                                                місто Ужгород
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого - судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Янцо М.В., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Студеняк О.С., третьої особи - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, орган опіки та піклування Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_3 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, орган опіки та піклування Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, згідно з якою просить позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1\4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до повноліття дитини. Позовні вимоги обґрунтовує наступним. 15.07.2016 між позивачкою та ОСОБА_4 було укладено шлюб. Від спільного подружнього життя народилася дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалося, рішенням Іванківського районного суду Київської області від 14.11.2022 у справі №366/1879/22 шлюб розірвано, малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до її повноліття залишено для проживання та подальшого виховання з матір`ю. При цьому, фактично шлюбні стосунки з відповідачем припинились з 2019 року. Проживали окремо, припинили вести спільне домашнє господарство, малолітня дитина проживала з позивачкою. Зазначені обставини викладені у вказаному вище судовому рішенні від 14.11.2022 у справі №366/1879/22 та доказування не потребують. Так, починаючи з 2019 року відповідач дитиною не цікавиться, не займається вихованням, не цікавиться її життям та станом здоров`я, не надає матеріальної допомоги, не спілкується та не відвідує її (не бачив дитину жодного раз не проявляє жодного батьківського піклування) тобто свідомо та систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Відповідач не проявляє зацікавленості в подальшій долі ОСОБА_5 , не цікавиться її успіхами, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; взагалі не спілкується з дитиною та не відвідує її; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - тобто, створились умови, які шкодять інтересам дитини. Більше чотирьох років позивачка самостійно (час від часу за допомогою бабусі, мами позивачки) забезпечувала всебічний розвиток своєї дитини, створювала належні умови для її зростання та забезпечувала всіма необхідними у побуті речами, іграшками тощо. Позивачка самостійно записала дочку до дитячого садочку, відводила та забирала. Наведене підтверджується довідкою від 29.11.2023 за №89 Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу №13 «Росинка» Кам`янської міської ради та психолого-педагогічною характеристикою вихованиці ЗДО №13 «Росинка» ОСОБА_5 , зі змісту яких випливає, що дочка відвідувала зазначений дошкільний заклад з 2018 по 2021 роки і весь цей час її вихованням займалися мама та бабуся, які також приймали участь у батьківських зборах, святах та інших заходах, постійно цікавились успіхами та поведінкою дитини. З батьком дитини працівники закладу не знайомі. При цьому, 09.09.2023 між позивачкою та ОСОБА_2 було укладено шлюб, з чоловіком ОСОБА_2 разом виховують дочку ОСОБА_5 , піклуються про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечують здобуття дитиною освіти, готують її до самостійного життя. Наведене підтверджується, в тому числі: протоколом психологічного обстеження дитини від 21.11.2023, виданим ГО «Центр психологічної діагностики та реабілітації «ІНСАЙТ»; характеристикою ЦО «Му school» м. Ужгород на ученицю 1-Г класу ОСОБА_8 від 13.12.2023; декларацією № 0001-КТКК-37А0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Так, у протоколі психологічного обстеження дитини від 21.11.2023, зокрема, зазначено, що найбільшу опору та підтримку в сім`ї ОСОБА_9 отримує від мами, а вагомі фігури - зведені сестра і брат ( ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ). Крім того, зазначено, що спостерігається повна відсутність емоційного контакту дитини з біологічним батьком ( ОСОБА_12 ). Його образ дівчинка витіснила з пам`яті - його немає на малюнках, в розповідях, у проекціях. Свою «життєву історію» ОСОБА_10 описує так: «Спочатку я народилася у мами. А потім у мами з`явився ОСОБА_13 , її жених». І я подумала, що добре б було, що він став моїм татом. І все - мама погодилась. Так вперше у мене з`явився мій тато, а з ним - сестра і, брат». У всіх використаних на зустрічі методиках (вербальних та невербальних), ОСОБА_10 втілює образ повної багатодітної сім`ї, а в ролі тата позначає ОСОБА_2 («...у мене лише цей тато з`явився, іншого ніколи не було» - зі слів дитини). При цьому, у характеристиці ЦО «Му school» м. Ужгород на ученицю 1-Г класу ОСОБА_8 від 13.12.2023 зазначено, що мама ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 приділяють належну увагу у вихованні ОСОБА_14 . Беруть активну участь у вихованні та навчанні дитини. ОСОБА_15 присутні на батьківських зборах, проявляють зацікавленість в навчальних досягненнях ОСОБА_14 . Батьки заохочують відвідування дитиною гуртків задля всебічного розвитку дитини. Позбавлення батьківських прав відповідача жодним чином не погіршить життя малолітньої дитини з огляду на те, що дитина його не знає, не пам`ятає, ніколи про нього не питає. Невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків також заважає позивачці, як матері, ефективно користуватись батьківськими правами та виконувати обов`язки в інтересах дитини, зокрема, виникають питання, де потрібна згода батька, який на зв`язок не виходить, не відповідає на її телефонні дзвінки та на повідомлення. Враховуючи свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками по відношенню до малолітньої дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , систематичне, протягом тривалого часу невиконання ним батьківських обов`язків, по відношенню до дочки, вважає позбавлення його батьківських прав єдиним можливим засобом забезпечення дитині належного життя та розвитку. Крім того, відповідач добровільно матеріальної чи будь-якої іншої допомоги на утримання дочки ОСОБА_5 не надає, не несе інших витрат на лікування, оздоровлення та розвиток здібностей дитини. Всупереч таким вимогам закону, відповідач, який проживає окремо від малолітньої дитини, ухиляється від виконання свого обов`язку щодо її утримання, матеріально не допомагає та участі в її вихованні не приймає. Відповідач інших утриманців немає, він працездатний, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому вважає, що він може сплачувати аліменти. У зв`язку з тим, що відповідач не підтримує з позивачкою та спільною дитиною ніяких відносин, на момент подачі цього позову не має достовірних відомостей про те, де саме працює ОСОБА_4 .
		Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.02.2024 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, ухвалено передати за підсудністю на розгляд до Іванківського районного суду Київської області. 
		Постановою Закарпатського апеляційного суду від 04.07.2024 ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.02.2024 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.07.2024 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. 
		Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким у задоволенні позовної заяви про позбавлення відповідача батьківських прав просить відмовити повністю. Зазначає, що відповідач, у свою чергу, запевняє, що завжди виявляв інтерес до життя і виховання спільної дитини. Незважаючи на тимчасову несплату аліментів, це не є свідомим ухиленням від його обов`язків. Він стверджує, що несплата аліментів виникла через відмову позивача приймати будь-яку допомогу, оскільки вона вирішила влаштувати своє особисте життя. Після початку військових дій на території України позивач повідомила про виїзд до Європи. Щоб уникнути травмування психіки дитини, відповідач не вживав розшукових заходів. Відповідач не був притягнутий до відповідальності за ухилення від виконання своїх обов`язків. Він готовий забезпечувати дитину фінансово на належному рівні. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується лише у випадку значних порушень обов`язків, що не підтверджується у даній ситуації належними доказами. Відповідач намагався підтримувати зв`язок з донькою, однак конфлікти з позивачем обмежували його можливості спілкування. Незважаючи на це, він завжди був готовий до взаємодії і зацікавлений у вихованні доньки, що залишається його пріоритетом. Права батьків і дітей, засновані на родинних зв`язках, є основоположною складовою сімейного життя, що гарантується статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Будь-яке втручання в ці права, зокрема через позбавлення батьківських прав, має бути обґрунтованим і пропорційним. У цьому випадку позбавлення батьківських прав не відповідає цим вимогам. Позивачем також надано до суду висновок психолога, в якому зазначено про наявність у дитини зведеного брата та сестри. Однак, не було вказано, чи проживають вони в цій родині постійно, чи лише навідуються в гості, що викликало додатковий інтерес. Як з`ясувалося, мати дітей, ОСОБА_16 , публікувала у мережі Інтернет безліч інформації про те, що їхній батько викрав дітей, і що вона їх розшукує, разом зі світлинами дітей. Враховуючи ці обставини, вважає, що Служба у справах дітей та правоохоронні органи повинні провести ретельну перевірку, оскільки можливо, що дитині відповідача, ОСОБА_17 , загрожує небезпека. Крім того, на особистій сторінці в Інстаграм ОСОБА_18 : колишньої дружини чоловіка позивачки безліч відео та фото, в тому числі де він її б`є та знущається, сторінка та документи, фото і відео у відкритому доступі. Позивачем не доведено факту свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків. Не надано доказів того, що відповідача притягували до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання ним своїх батьківських обов`язків, що з ним проводилися бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведена; належних та допустимих доказів ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, які б були законною підставою для позбавлення його батьківських прав відносно малолітніх дітей, позивачем не надано. Обставини, на які посилається позивач як на підставу заявленого позову, а саме невиконання відповідачем батьківських обов`язків відносно його дочки, не знаходять свого беззаперечного доведення, виняткових обставин для задоволення позову не наведено, позивачем не надано належних і допустимих доказів невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків без поважних причин, не встановлено винної поведінки останнього щодо ухилення від виховання дочки і свідомого нехтування ним своїми обов`язками, позивачем також не доведено, що неналежне виконання батьком його батьківських обов`язків створило загрозу життю дитини чи інші тяжкі наслідки, відсутні докази того, що відповідач притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, у зв`язку із неналежним поводженням щодо дітей, вчиненням насильства відносно них, позбавлення його батьківських прав відносно інших дітей. Між сторонами виникли непорозуміння, які спочатку слугували підставою для розлучення, а згодом призвело до неспілкування батька з дитиною, але ці непорозуміння можливо усунути шляхом налагоджування спілкування спочатку між батьками, а згодом між батьком та дитиною за сприяння матері. Окремі обставини відносин відповідача із дитиною, зокрема неактивна участь батька в її житті, недостатня зацікавленість батька в її підготовці до дорослого життя, необізнаність про стан здоров`я дитини, її успіхи, не можуть бути підставою для позбавлення відповідача батьківських прав, а свідчать про відсутність емоційного зв`язку між батьком та дитиною, що може бути результатом відсутності сталого спілкування, різних світоглядів, тощо. Про зацікавленість батька брати участь у житті дітей свідчить те, що він залучив для участі у даній справі представника, надає заперечення на позов, має намір встановити дні побачень з дитиною, має намір брати участь у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини, що свідчить про виправлення його поведінки.
		Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.10.2024 залучено до участі у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору стороні відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . А також залучено до участі у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору стороні позивача - орган опіки та піклування Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (ЄДРПОУ 44141692, Закарпатська область, с.Оноківці, вул.Головна, буд.59), якому подати суду письмовий висновок.
		Представник відповідача подала додаткові пояснення, згідно з якими Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області було надано час для примирення сторін. Однак, позивач принципово не відповідає на дзвінки відповідача. Було створено групу для комунікації у месенджері WhatsApp, але позивач та її представник не виявили бажання брати участь у діалозі. Це унеможливило з`ясування реальних причин, через які позивач звернулася до суду, оскільки відповідач завжди допомагав і діяв виключно в інтересах дитини. Дитині важливо мати біологічного батька поруч, оскільки це не тільки сприяє її емоційному розвитку, але й забезпечує стабільність та підтримку в складних ситуаціях. Присутність батька - це основа для формування правильного прикладу та надання необхідної турботи й любові. Відповідач має намір бути поруч зі своєю донькою, брати участь у її вихованні та надавати їй як фінансову, так і моральну підтримку. Він переконаний, що дитині краще рости, маючи постійний контакт із біологічним батьком, який забезпечить стабільність, безпеку та підтримку. Адже батьківське спілкування - один із ключових факторів гармонійного розвитку дитини. Найближчим часом відповідач планує поїздку до місця проживання позивача та дитини, а також звернення до Служби у справах дітей. Якщо не буде досягнуто порозуміння щодо виховання дитини, відповідач змушений буде подати до суду позов про усунення перешкод у спілкуванні з донькою та визначення конкретного часу для таких зустрічей. Що стосується нового чоловіка позивачки, то в Інтернеті виявлено відео, де цей чоловік проявляє насильство щодо своєї дружини. Позивач разом із новим чоловіком перебувають у шлюбі лише рік, і незрозуміло, скільки часу вони були знайомі до шлюбу та які у них відносини. Однак психологічні дослідження проводилися через досить короткий проміжок часу, що свідчить про те, що дитина поки що не мала можливості об`єктивно розповісти, як їй живеться в цій новій родині. Як психолог, може зазначити, що діти часто говорять неправду у присутності дорослих через страх або інші причини. Щоб дізнатися правду, психологу необхідно провести кілька сеансів із дитиною. Це викликає серйозні сумніви щодо безпеки дитини відповідача в новій сім`ї позивача. Крім того, було подано адвокатські запити щодо видачі посвідчення багатодітної сім`ї, в якому позивачка вказана як матір чужих дітей, а новий чоловік позивачки - як батько дитини відповідача. Це викликає серйозне занепокоєння. Ставиться під сумнів термін видачі цього посвідчення, а також підстава для його видачі. У зв`язку з цим було подано запит для з`ясування, на яких підставах було ухвалено рішення про видачу такого посвідчення, ким саме його було видано та на основі яких документів. Також не можна погодитися з твердженням позивача про те, що відповідач "не надає матеріальної допомоги та не несе інших витрат". Це твердження не відповідає дійсності. Крім того, з позову незрозуміло, де саме проживали позивач і дитина до того, як їх було взято на облік як внутрішньо переміщених осіб з 05.10.2023 року. Позивач повідомляла відповідача, що вони переїхали до Європи, після чого перестала відповідати на дзвінки. Нарешті, залишається незрозумілим, чи проживає новий чоловік позивачки разом із нею. Відповідач виявив у реєстрі судових рішень численні справи, у яких згадується цей чоловік. Зокрема, йдеться про наявність у нього дітей - громадян Російської Федерації, яких він перевіз до України та приховує. Також є двоє синів від різних жінок. Ці факти викликають серйозні сумніви щодо безпеки дитини відповідача у новому оточенні позивача. Зважаючи на вищевикладене, є підстави вважати, що проживання доньки з новим чоловіком матері може становити загрозу для її безпеки. Відповідач переконаний, що для благополуччя дитини найкраще, коли біологічний батько буде поруч, надаючи стабільну підтримку та забезпечуючи її майбутнє. Враховуючи вищевикладене, просить відмовити в задоволенні позову в частині позбавлення батьківських прав.
		Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області подано суду висновок органу опіки та піклування Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про доцільність/недоцільність позбавлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		Від третьої особи Служби у справах дітей Оноківської сільської ради Ужгородського району надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.
		Від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, згідно з якими вказує, зокрема, що мати дитини, позивач ОСОБА_1 постійно уникає спілкування з ОСОБА_19 та свідомо перешкоджає реалізації ним батьківських прав. Зокрема, не дозволяє бачити дитину: ОСОБА_19 неодноразово намагався зустрітися з донькою, однак ОСОБА_1 перешкоджає цьому без обґрунтованих причин. Крім того постійно змінює місце проживання, не повідомляючи про це відповідача. Здійснює блокування спілкування: під час телефонних дзвінків або інших спроб зв`язку з дитиною мати не забезпечує доступу до доньки. Батько повністю позбавлений спілкування, не має змоги брати участі у вихованні дитини, робити подарунки на свята. Крім того, колишньою дружиною теперішнього чоловіка позивача, ОСОБА_20 , надано відповідь Закарпатської обласної прокуратури Ужгородської окружної прокуратури, згідно з якою розпочато досудове розслідування під № 12024071170000700 від 09.10.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Як зазначено у відповіді, позивач та її чоловік неправомірно отримали статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО) для себе та для дітей. Це викликає серйозне занепокоєння щодо того, де і в яких умовах проживає дитина, а також щодо можливого негативного впливу "нового" батька на її розвиток. ОСОБА_19 завжди намагався і надалі має намір забезпечувати як матеріальну, так і моральну підтримку для своєї доньки. Всі докази, які підтверджують його зусилля, включно з документами, що свідчать про спроби телефонувати, матеріально забезпечувати та спілкуватися з дитиною, вже були надані. Однак мати дитини свідомо чинить перешкоди у спілкуванні та участі батька у вихованні доньки.
		Представник відповідача подала додаткові пояснення у справі щодо позовної вимоги про стягнення аліментів, згідно з якими у позовній заяві позивач вказала неправдиву інформацію про те, що відповідач не надає матеріальної допомоги. на утримання дитини. Однак, відповідач регулярно перераховував кошти на банківську картку колишньої дружини та жодного разу не відмовлявся забезпечувати доньку всім необхідним. Усі відповідні підтверджувальні документи були надані суду. Аліменти є коштами, спрямованими на забезпечення дитини всім необхідним для повноцінного розвитку. Одне з найважливіших прав батька, який сплачує аліменти, - це право на участь у вихованні дитини. Це право закріплено в Сімейному кодексі України. Згідно зі статтею 157 СКУ, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, має право на особисте спілкування з нею. Батько, який сплачує аліменти, має право: регулярно бачитися з дитиною; спілкуватися з нею по телефону, через інтернет; брати участь у важливих подіях життя дитини (шкільні свята, дні народження тощо); отримувати інформацію про стан здоров`я дитини, її успіхи в навчанні. На теперішній час готується позов до суду щодо усунення перешкод для ОСОБА_19 в його участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною. Просить ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
		Представником позивача подано додаткові пояснення, згідно з якими 22 січня 2025 року Центр психологічної діагностики та реабілітації «Інсайт» (далі ЦПДР "Інсайт"), який був утворений в 2022 році та є правонаступником Центру психологічної служби та кризових станів при Закарпатській філії Української спілки психотерапевтів (2014рік) за зверненням ОСОБА_1 надав протокол психологічного обстеження дитини- ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також, стороною позивача виготовлено роздруківки листування з відповідачем щодо спільної доньки- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в соціальній мережі «Інстаграм» та копії зображень, які публікувалися відповідачем на його власній сторінці в цій соціальній мережі. Стороною відповідача подано Висновок органу опіки та піклування від 15 січня 2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 не надала підтверджень винної поведінки батька дитини щодо невиконання батьківських обов`язків та не змогла обґрунтувати мету, якої вона прагне досягнути позбавленням батьківських прав, і яким чином позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 змінить ситуацію і сприятиме захисту інтересів дитини. Вважає такий висновок органу опіки та піклування таким, що не відповідає вимогам закону, та є необґрунтованим. Так, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти…». У висновку органу опіки та піклування відсутнє будь-яке обґрунтування, яке давало б змогу дійти висновку, що ОСОБА_4 бере участь у вихованні доньки. Разом з тим, встановлення цих обставин за п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України є обов`язковим при вирішенні питання про доцільність чи недоцільність позбавлення батька батьківських прав. В дитини є обґрунтована потреба у вихованні, піклуванні, участі в її житті обох батьків. Саме цим і зумовлений захист інтересів дитини у даному випадку. Невиконання зі сторони біологічного батька обов`язків щодо виховання дитини є безумовною підставою для позбавлення батьківських прав, так як це позбавляє дитину від виконання дитиною при досягненні нею повноліття обов`язку щодо піклування про батька, який не цікавився її життям. Таким чином, законодавець справедливо врегулював означене питання. Також, позбавлення батьківських прав батька, який не бере участі у вихованні дитини, дає можливість для усиновлення дитини другим з подружжя, тобто батьком, який фактично піклується про дитину, бере участь в її вихованні, розвитку, психоемоційних переживаннях, якими супроводжується становлення дитини як особистості. Сплата аліментів біологічним батьком дитини не свідчить про те, що батько бере участь у вихованні дитини. Обов`язок щодо сплати аліментів зберігається за батьком навіть при умові позбавлення його батьківських прав. Також, бездіяльність відповідального органу опіки та піклування у означеному питанні сприяє безвідповідальній поведінці батька, фактично санкціонує таку безвідповідальність, жодним чином не спонукає останнього до зміни його поведінки по відношенню до власної дитини. Тому означені питання підлягали всебічному розгляду органом опіки та піклування, проте, всупереч вимогам закону, розглянуті не були. Необхідно додатково зазначити, що орган опіки та піклування є спеціально створеною інституцією, покликаною, зокрема, захищати інтереси дитини. В реаліях сьогодення, коли мають місце масові розірвання шлюбів, найбільше страждають діти. Тому, підхід органу опіки та піклування до оцінки виконання батьківських обов`язків повинен бути таким, щоб спонукати батьків до відповідального батьківства, щоб батьки «не відкуповувалися» від дітей аліментами, а брали участь в її житті, та в складних для дитини умовах допомагали дитині виростати в атмосфері любові, турботи, піклування. З огляду на зазначене, згаданий висновок органу опіки та піклування не може бути взятий до уваги. В спростування зазначеного висновку органу опіки та піклування сторона позивача подає протокол психологічного обстеження дитини від 25.01.2025 року, з якого вбачається, що дитина не знає свого біологічного батька. Він не тільки не бере участі у вихованні дитини, а навіть не спілкується з нею. Дитина дев`ятирічного віку рідного батька не знає. Батьком вважає ОСОБА_22 , з яким у шлюбі перебуває ОСОБА_1 . Тобто, на противагу поведінці біологічного батька, у вищезазначеному протоколі про психологічне обстеження дитини констатовано, що відповідальне батьківство дитини забезпечує ОСОБА_23 , який проводить з нею дозвілля, бере участь у вихованні, піклується про неї, забезпечує її матеріальні потреби. Протокол є повторним. Перший протокол психологічного обстеження дитини ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ) від 21 листопада 2023 року було подано разом з позовною заявою в матеріали справи. З часу першого психологічного обстеження нічого не змінилося. Відповідач не вживає будь-яких заходів до спілкування з донькою. Доказів, що останньому чиняться перешкоди в спілкуванні з донькою зі сторони позивачки чи інших осіб, відповідачем не подавалися. Слід зазначити, що такі докази не можуть бут подані, позаяк відповідач в соціальних мережах сам декларує, що жодної заінтересованості в доньці не має. Так, як вбачається із особистих сторінок відповідача в соціальній мережі «Інстаграм», зміст і сенс життя відповідача становлять розваги, відпочинок. Жодної спільної фотографії з донькою, чи будь-якої згадки про неї, її успіхи, її життя, в соціальній мережі, в якій відповідач позиціонує себе як особистість, не має. Життя доньки не належить до кола його інтересів. Про це ж свідчить роздруківка листування позивачки з відповідачем. З означеного листування вбачається, що відповідач не цікавиться донькою, не коментує фотографії доньки, які позивачка йому надсилає, зокрема про дозвілля дитини, травмування від падіння. До фотографії не проявлено жодного інтересу. Пасивною є реакція на прохання позивачки щодо врегулювання питання реєстрації дитини. Кількаразові нагадування зі сторони позивачки свідчать про те, що інтереси дитини не належать до пріоритетних інтересів відповідача. Необхідність подання суду роздруківок з особистої сторінки відповідача в соціальній мережі «Інстаграм» зумовлена поданням в матеріали справи вищезазначеного необґрунтованого висновку органу опіки та піклування. Такі роздруківки в сукупності з іншими доказами зі сторони позивача спростовують висновок органу опіки та піклування, а також інші доводи відповідача. Крім того, з рішення від 14 листопада 2022 року у справі № 366/1879/22 про розірвання шлюбу між позивачкою та відповідачем вбачається, що розірвання шлюбу булу ініційовано відповідачем. Також, в рішенні встановлено, що подружжя припинило спільне проживання в 2019 році, коли доньці було 3 роки. Означені обставини пояснюють той факт, що дитина біологічного батька не пам`ятає, так як останній зник з життя дитини з 2019 року. Зважаючи на викладене, існують обґрунтовані підстави стверджувати, що ОСОБА_4 участі у вихованні доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не бере. За таких умов позов про позбавлення батьківських прав є підставним та обгрунтованим. В справі стороною відповідача не подано жодного доказу, який би свідчив про те, що відповідач бере участь у вихованні дитини (ні спільних фотографій, ні обміну повідомленнями чи дзвінками телефонним зв`язком, ні обміну повідомленнями в соціальних мережах (діти дев`ятирічного віку, як правило, мають власні сторінки в соціальних мережах), ні доказів участі в офіційних шкільних чатах дитини, ні будь-яких інших доказів. Крім того, відповідач, на підтвердження чинення йому перешкод у спілкуванні з дитиною та здійснення ним піклування про дитину, не надав до суду жодних доказів. Він, навіть, за період розгляду справи в суді, не зробив жодної спроби налагодження контакту з дитиною. Разом з тим, самого тільки факту заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав недостатньо, щоб підтвердити наявність справжнього та належного інтересу відповідача до власної неповнолітньої дитини.
		Представником відповідача подано додаткові пояснення, згідно з якими вказано, що представником позивача подано заяву з додатковими поясненнями, до якої додано протокол психологічного дослідження, фотоматеріали та переписку. Оскільки викладає психологію та має диплом психолога, просить звернути увагу суду на те, що висновки, викладені у протоколі, є сумнівними та не можуть вважатися об`єктивними. Основними методами вивчення психічного стану є спостереження та експеримент. Також застосовуються часткові методи: бесіда, анкетування, інтерв`ю, аналіз процесу та продуктів діяльності, тестування, соціометрія, математичні методи тощо. У представленому протоколі психологічного обстеження не зазначено, які саме методики було використано, що ставить під сумнів його наукову обґрунтованість та достовірність. Крім того, надані фотоматеріали не підтверджують жодного негативного впливу батька на дитину. Натомість із переписки за 2023 рік вбачаються погрози на адресу батька: "Ну если ты будешь заниматься ерундой, то у меня появятся к тебе претензии". Це свідчить про перешкоджання матері у спілкуванні дитини з батьком. Додатково, із поданих доказів видно, що батько неодноразово намагався зв`язатися з дитиною, проте мати ігнорувала його дзвінки. Щодо протоколу психологічного обстеження, слід звернути увагу, що дослідження проводилося у присутності матері та вітчима. Однак, враховуючи вік дитини, психолог мав би провести бесіду наодинці, оскільки присутність дорослих може впливати на відповіді дитини та спотворювати реальну картину. У таких ситуаціях висновки психолога можуть більше відображати позицію дорослих, ніж справжні думки та переживання дитини. Крім того, у висновку зазначено, що дитина нібито не пам`ятає батька. Однак, враховуючи її вік, це твердження викликає сумніви. Останній контакт між батьком і дитиною відбувся у 2021 році, після чого, як видно з наданої позивачем переписки, мати з дитиною постійно змінювала місце проживання. Водночас, ні з фотоматеріалів, ні з переписки не вбачається жодної агресії чи негативного ставлення відповідача до колишньої дружини чи дитини. Навпаки, очевидно, що відповідач уникав конфліктних ситуацій. Також просить звернути на надані скріншоти телефонних розмов, в тому числі за час судового процесу, коли час надавався на примирення та надані скріншоти позивача, які підтверджують спроби батька підтримувати зв`язок та проводити час із дитиною. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо позбавлення батьківських прав та взяти до уваги подані пояснення.
		Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.02.2025 у прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_24 про зміну предмету позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовлено.
		Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		У судовому засіданні позивач та її представник просили задовольнити позовні вимоги. Позивач просила позбавити відповідача батьківських прав, оскільки такий не виконує своїх обов`язків, психоемоційного зв`язку батька і дитини не має. Такий не допомагає ні матеріально, ні морально, дитина не пам`ятає його. Дитина дорослішає і задає питання про своє прізвище, мати не може постійно виправдовувати біологічного батька. ОСОБА_25 чоловік любить і підтримує дитину, навчив її плавати, кататись на велосипеді. Донька в школі упевнена, що батько її захистить, таким вважає ОСОБА_26 . Позивачка не бажає, щоб відповідач через 18 років пред`явив претензії доньці. Представник позивача повідомила, що позовні вимоги засновані на вимогах ст. 164 Сімейного кодексу України. Практика Верховного Суду свідчить про можливість позбавлення батьківських прав, як у даному випадку, - постанова від 19.02.2025 у справі №147/277/24. До справи додані психологічні висновки, дитина проходить психологічну терапію. Повідомила про додані роздруківки з мережі інтернет відповідача. За період розгляду справи відповідач жодного разу не комуні кував з дитиною. Повідомила про розірвання пси емоційного зв`язку з дитиною. При підготовці висновку органу опіки та піклування не був присутній на засіданні, а позивачка та її дитина прибула, з відповідачем комуні кували по телефону, такий у цей час перебував на ОСОБА_27 . У житті відповідача дитини немає. Висновок органу опіки та піклування є формальним, необґрунтований, дитина не була заслухана.
		Присутній у судовому засіданні ОСОБА_2 повідомив, що не має претензій до біологічного батька, це його життя. Сам має 5 дітей, з ОСОБА_28 встановлений пси емоційний зв`язок навіть більший, ніж з рідною донькою. Зі старшим сином, який має 24 роки і проживає у Франції, постійно спілкується, не уявляє, як не можна спілкуватись з дітьми. Щодо позбавлення батьківських прав, то це рішення дружини, хоче оформити батьківство щодо дитини. Є багатодітним батьком, тому питання відстрочки не є підставою позову, хоче нести юридичну відповідальність за ОСОБА_29 .
		Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи без участі.
		Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, у судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлені, представником такої подано заяву про розгляд справи без їх участі.
		Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд виходить з наступного.
		Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьки - ОСОБА_4 та ОСОБА_30 . 
		Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.11.2022 у справі №366/1879/22, що набрало законної сили, шлюб, шлюб міє ОСОБА_19 та ОСОБА_31 розірвано. Малолітню дитину ОСОБА_7 до її повноліття залишено для проживання та подальшого виховання з матір`ю.
		Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 між ОСОБА_2 та ОСОБА_31 09.09.2023 зареєстровано шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
		Суду подано декларацію №0001-КТКК-37АО ОСОБА_5 .
		Згідно з копією довідки Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №13 «Росинка» Кам`янської міської ради така видана ОСОБА_1 ( ОСОБА_30 в минулому), що проживає за адресою: АДРЕСА_1 про те, що її дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно відвідувала спеціальний дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) «13 «Росинка» (наразі змінено назву закладу на комунальний заклад «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 13 «Росинка» Кам`янської міської ради) в період з 2018 по 2021 роки.
		До матеріалів справи додано психолого-педагогічну характеристику вихованиці ЗДО №13 «Росинка» ОСОБА_5 . Згідно з такою ОСОБА_10 відвідувала дошкільний заклад з 2018 по 2021 р.р. Вихованням дівчинки на той період займалися мама і бабуся, які також приймали участь у батьківських зборах, святах та інших заходах, постійно цікавились успіхами і поведінкою дитини. ОСОБА_10 завжди мала доглянутий і охайний вигляд. З батьком дівчинки працівники закладу знайомі не були. Коли ОСОБА_10 відвідувала заклад, вона була здоровою, фізичний і психічний розвиток відповідав віковим нормам. Дівчинка мала спокійний, врівноважений, дружелюбний характер. До навчальних занять виявляла інтерес, була активною, уважною, допитливою, добре засвоювала програмний матеріал, вміла сконцентрувати увагу на поставленому завданні, відволікалась рідко, розуміла інструкції вихователя, виявляла інтерес до навчання та ігор з однолітками. В іграх часто проявляла ініціативу, ділилася іграшками з дітьми, проявляла турботу, відтворювала в сюжетах різнобічні рольові зв`язки, проявляла гнучкість, вміння змінювати рольові дії. У спілкуванні з дорослими і дітьми труднощів не було, відносини з дошкільнятами і працівниками були доброзичливі. В садочку перебувала у бадьорому, позитивному настрої. Пізнавальні процеси, мова ( ОСОБА_10 на той час володіла достатнім словниковим запасом, вміла висловити свою думку і правильно будувала речення). Дівчинка могла обґрунтовувати та висловлювати власні судження, добре запам`ятовувала різний матеріал, точно відтворювала. Навчальні уміння формувались відповідно віку, дрібна моторика розвивалась відповідно віку.
		Згідно з протоколом психологічного обстеження дитини ГО «Центр психологічної діагностики та реабілітації «Інсайт» від 21.11.2023 ОСОБА_5 за зверненням матері, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про визначення рівня психоемоційного стану дитини, були проведені зустрічі з дитиною, ОСОБА_5 та матір`ю, ОСОБА_1 , під час яких були використані методики для визначення психологічного стану та загального психоемоційного фону дитини - бесіда, напівструктуроване інтерв`ю, проективні методики, колірний тест емоційних станів, екстерналізація з програванням сюжетно-рольової взаємодії. За результатами діагностики на зустрічі дівчинка активна, відкрита, легко встановлює контакт. Швидко адаптовується у незнайомому приміщенні з незнайомою людиною. Переважають такі показники як потреба у дії, емоційній залученості, у зміні, у спілкуванні, оптимістичність, емоційність та гнучкість (легке вживання у різні соціальні ролі). Найбільш значимим об`єктом для ОСОБА_14 є вона сама - усі активності, запропоновані на зустрічі, вона починає з себе і спочатку для себе. Такий виражений егоцентризм є ознакою значимості своєї соціальної позиції. ОСОБА_10 проявляє тропізм до конкретних видів діяльності, сфери точних знань та положення лідера в соціальному оточенні. Властиві ОСОБА_17 нестійкість і ригідність у поєднанні можуть взаємно врівноважувати один одного за умов хорошого контролю та досить високого інтелекту. ОСОБА_32 на успіх та виражена емотивність характеризують ОСОБА_29 в соціально-комунікативній сфері. ОСОБА_33 діапазону інтересів дівчинки та висока пошукова активність у співдружності з тенденцією до планомірності у прийнятті рішень сприяють ефективній діяльності. Особистісна мотивація - прагнення визнання. ОСОБА_17 притаманна демонстративність, потреба подобатися оточуючим, що підкріплює її значимість та самооцінку. У вибої виду активності орієнтованість на те, щоб сам процес діяльності приносив задоволення. Будь-які формальні рамки тісні та погано переносяться. Прагнення незалежної позиції, оригінальність суджень, своєрідність інтересів, захопленість, потреба у «особливих» переживаннях і відносинах, яким надає перевагу перед конкретними реальними цілями. Для збереження соціальних зв`язків та теплих стосунків проявляє поступливість. Тому прагнення конгруентним відносинам вступає у протиріччя з тенденцією до відстоювання своєї індивідуальності. При незадоволеності та відсутності взаєморозуміння у сфері значних міжособистісних контактів у дівчинки виникатиме посилення контролю за чуттєвістю, придушення фізіологічних потреб, невпевненість в собі (це її індивідуальні маркери при незадоволених потребах). Найбільшу опору та підтримку в сім`ї ОСОБА_10 отримує від мами, а вагомі фігури - зведені сестра і брат ( ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ). Спостерігається неусвідомлена повна відсутність емоційного контакту дитини з біологічним батьком ( ОСОБА_12 ). Його образ дівчинка витіснила з пам`яті - його нема на малюнках, в розповідях, у проекціях. Свою «життєву історію» ОСОБА_10 описує так: «Спочатку я народилась у мами, а потім у мами з`явився ОСОБА_13 , її - жених. І я подумала, що добре б було, щоб він став моїм татом. І все - мама погодилась. Так вперше у мене з`явився мій тато, а з ним сестрі і брат». У всіх використаних на зустрічі методиках (вербальних та невербальних), ОСОБА_10 втілює образ повної багатодітної сім`ї, а в ролі тата позначає ОСОБА_2 («...у мене лише цей тато з`явився, іншого ніколи не було» - зі слів дитини). Моделювання реальної сімейної ситуації (на даний момент) - відчуття захищеності, тепла, життєвої енергії, достатнього простору для розвитку і самореалізації, відчуття формування власної ідентичності («нормальності») через теплу і дружню атмосферу в сім`ї, відчуття безумовної любові і прийняття. Згідно з висновками дівчинка відкрита, комунікабельна, легко встановлює контакт. Психоемоційний стан дитини переважно стабільний, в діапазоні вікової нейротиповості, базові психологічні потреби дитини задоволені (але носять компенсаторний характер), зовнішній і внутрішній мікроклімат найближчого оточення дитини на даний момент сприятливий для її виховання та розвитку.
		Згідно з характеристикою учениці 1-Г класу ОСОБА_34 Приватного закладу освіти «Май скул» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у ЦО «Му school» м.Ужгород з 01.09.2023 року. Зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна, уважна учениця. Має навчальні досягнення достатнього рівня. Навчається в повну міру своїх сил. Має довільну зорову, слухову пам`ять, добре та швидко запам`ятовує учбовий матеріал. Виявляє логічне, образне, творче мислення. На уроках завжди уважна та активна, допомагає однокласникам. Має загальний розвиток, який відповідає її віку. Весела, товариська, самостійна, не піддається чужому впливу. Правила поведінки завжди свідомо виконує. Має багато друзів. Мама ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 приділяють належну увагу у вихованні ОСОБА_14 . Беруть активну участь у вихованні та навчанні дитини. Без поважної причини заняття у школі не пропускає. ОСОБА_15 присутні на батьківських зборах, проявляють и зацікавленість в навчальних досягненнях ОСОБА_14 . Батьки заохочують відвідування дитиною гуртків задля всебічного розвитку дитини.
		Згідно з довідками від 05.10.2023 №2104-7001901359 та №2104-7001901387 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживають в АДРЕСА_1 .
		Згідно з посвідченою приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дербіна Р.Є. від 13.01.2024 заявою ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , усвідомлюючи значення своїх дій, маючи дійсні наміри та вільне волевиявлення, повідомила, що фактично з 1986 року і по теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_2 і являюся сусідкою гр. ОСОБА_36 , яка проживає в квартирі номер АДРЕСА_3 . До 2022 року разом з нею в квартирі проживали також її донька ОСОБА_37 та онука ОСОБА_6 . Впродовж багатьох років підтримувала дружні, добросусідські відносини з ОСОБА_38 . Часто навідувались один до одного, майже щодня спілкувались. Даною заявою ОСОБА_35 засвідчила, що за час проживання ОСОБА_39 та її доньки ОСОБА_5 разом з ОСОБА_38 - матір`ю ОСОБА_39 за адресою: АДРЕСА_4 (сорок два), батько дитини - ОСОБА_4 не приходив до дитини за вказаною адресою, жодного разу не бачила його ні в квартирі сусідів, ні на подвір`ї біля будинку. ОСОБА_40 жодного разу не згадала його у розмовах, хоча дитина дуже любить розповідати про все, що робить чи чим цікавиться. Крім того, щодня бачила як ОСОБА_16 , чи її мати відводили та забирали дитину із садочка, гуляли з нею на дитячому майданчику.
		До матеріалів справи додано переписку у телефоні стосовно дітей ОСОБА_2 , витягу із судового рішення про притягнення такого до відповідальності за адміністративне правопорушення, дописи про викрадення таким дітей.
		Згідно з копією посвідчення НОМЕР_5 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є багатодітними батьками.
		Згідно з постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.06.2024 у справі №202/8608/22 залишено без змін рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21.02.2024 про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_41 , задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , а саме: визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_42 та ОСОБА_43 разом з батьком ОСОБА_2 .
		До матеріалів справи додано платіжні інструкції, де платник ОСОБА_4 , отримувач ОСОБА_30 від 01.02.2021 на суму 1206,03 грн., від 01.06.2022 на суму 2512,56 грн., від 02.01.2023 на суму 2010,05 грн., від 03.01.2021 на суму 2000 грн., від 03.03.2022 на суму 3000 грн., від 03.05.2022 на суму 3015,08 грн., від 04.02.2021 на суму 804,02 грн., від 05.03.2021 на суму 2000 грн., від 05.04.2021 на суму 2010,05 грн., від 06.12.2021 на суму 1499,46 грн., від 07.06.2021 на суму 2000 грн., від 07.07.2021 на суму 2010,05 грн., від 08.09.2021 на суму 2010,05 грн., від 10.01.2023 на суму 3015,08 грн., від 10.02.2023 на суму 2998,89 грн., від 10.03.2023 на суму 3972,04 грн., від 10.05.2021 на суму 2000 грн., від 10.11.2021 на суму 2000 грн., від 11.01.2022 на суму 2000 грн., від 12.10.2022 на суму 6000 грн., від 14.08.2022 на суму 4000 грн., від 14.12.2022 на суму 3000 грн., від 19.04.2023 на суму 2979,03 грн., від 19.11.2022 на суму 5000 грн., від 22.03.2022 на суму 3000 грн., квитанцію №84443828 на суму 3000 грн. від 22.05.2023. 
		Подано докази спілкування у телефонному режимі стосовно врегулювання спору.
		Подано лист Ужгородської окружної прокуратури від 24.12.2024 стосовно внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні №12024071170000700 від 09.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, витяг з ЄРДР у такому провадженні.
		Додано також протокол психологічного обстеження дитини від 22.01.2025  ОСОБА_5 за зверненням матері  ОСОБА_1 за запитом: визначити рівень психоемоційного стану дитини, визначити рівень сприятливості психологічного клімату в сім`ї та дитячо-батьківські стосунки між дитиною ( ОСОБА_5 ) та вітчимом ( ОСОБА_44 ). Були проведені зустрічі з дитиною,  ОСОБА_5 , матір`ю,  ОСОБА_1  та вітчимом  ОСОБА_2 , впродовж яких були використані напівструктуроване інтерв`ю, бесіда, проективні методики, колірний тест емоційних станів, екстерналізація з програванням сюжетно-рольової взаємодії, а також методики для визначення сімейної адаптації та згуртованості, проведено аналіз сімейних взаємин для визначення типу виховного впливу вітчима та задоволеністю дитиною сімейним оточенням. На зустрічі дівчинка поводить себе відкрито і невимушено, легко йде на контакт. У присутності обох значимих для неї дорослих (мамою  ОСОБА_1  та вітчимом  ОСОБА_2 ) перевагу надає вітчиму -тримає його за руку, робить вибір сидіти біля нього.  ОСОБА_17 притаманні такі характеристики, як потреба в дії, в емоційній залученості, у змінах, у спілкуванні. Вона оптимістична і легко вживається в різні соціальні ролі, демонстративна, прагне подобатися оточуючим. Вона проявляє свою залежність від впливу середовища з одного боку, але з іншого достатньо егоцентрична, самостійна та послідовна, розбірлива, з незалежністю суджень (зважаючи на свій вік). Дівчинка потребує визнання та прагне до причетності у міжособових стосунках. Їй властива активність позиції, висока мотивація досягнення, потреба у володінні життєвими благами. Прагне до лідерства, домінування, проявляє безпосередність у поведінці, самооцінка достатньо висока, має потребу в самореалізації. Спостерігається інтелектуальна та естетична чутливість. Характерна підвищена емотивність, сензитивність, схильність братися за кілька справ водночас. Має потребу в співчутті та розумінні, самоповазі та повазі з боку значимих оточуючих. Для збереження соціальних зв`язків та теплих відносин проявляє поступливість. Адже міжособистісні контакти для  ОСОБА_14 мають велику значимість. Вагомими фігурами в сім`ї для ОСОБА_14  є зведені сестра і брат ( ОСОБА_10  та ОСОБА_11 ), а підтримуючими та головними «мама і тато». Татом дівчинка називає вітчима,  ОСОБА_22 . На запитання: «Чому ти  ОСОБА_26 називаєш татом?» відповідає: «Бо він мій тато. Він мене любить, навчав плавати, всюди гуляє з нами, грається». «Чи знаєш ти, що в тебе є ще один тато?» - «Так, мама казала. Але якщо є ще тато, то де він. Я його не знаю. Мама казала, що він був, коли я була маленька. А зараз я ще не доросла, а його нема… Я бачу лиш одного тата біля себе. І він нас любить. Значить іншого нема. Загубився може… або пропав…». За сукупністю аналізу опрацьованих методик спостерігається відсутність близького емоційного контакту дитини з біологічним батьком ( ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Він витіснений як з пам`яті, так і з реального життя дитини - дівчинка не відображає його ні в малюнках, ані в історіях чи проекціях. Жодної емоційно забарвленої (ні позитивної, ні негативної) події чи ситуації за участю біологічного батька чи їх взаємодії дитина не згадала, а значить протягом останнього періоду часу її не було (що підтверджують слова мами). Водночас інші події та людей з минулого дівчинка пригадує - ситуації з садка, ігри, іграшки, виховательку (дітям цього віку властиво пригадувати, як правило, емоційно-забарвлені події чи людей, які з ними пов`язані. Тобто дитина витісняє з пам`яті людей, якщо такого зв`язку з ними нема і не підкріплюється фізичною присутністю й надалі. Про свого біологічного батька,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_10 знає лише зі слів та розповідей мами. У моделюванні реальної сімейної ситуації (на даний момент) -  ОСОБА_10 відображає розширену сімейну систему - «Нас в сім`ї дуже багато: це я,  ОСОБА_10 старша,  ОСОБА_11 , мама, тато,  ОСОБА_45 ,  ОСОБА_46 , бабушка, а ще тьотя і дядя». Саме цей склад сімейної системи дає дитині відчуття захищеності, тепла, життєвої енергії, відчуття безумовної любові і прийняття, достатнього простору для розвитку і самореалізації, відчуття формування власної ідентичності через теплу і дружню атмосферу в сім`ї. В цьому описі сім`ї  ОСОБА_28 місця біологічному батьку дитина також не знайшла. Цією роллю, потребою та функціями вона наділила свого вітчима,  ОСОБА_2  (на проективних малюнках, де зображена повна сім`я,  ОСОБА_10 вказує на себе, брага і сестру, маму і тата (уточнює, « ОСОБА_13 »). Аналіз сімейних взаємин дав можливість визначити виховний вплив вітчима на дівчинку. Таким чином, стиль сімейного виховання - демократичний з лідируючою позицією батька та з елементами мінімальності вимог-заборон. Це значить, що ОСОБА_26  як вихователь, приділяє дітям (усім) достатньо для них часу, уваги. Він надає перевагу заохоченню, домовленостям, сміливо бере на себе роль лідера. Водночас, сприяє у створенню безпечного поля для розвитку, для дослідження і пізнання світу, щоб сприяти насамперед самостійності та індивідуальності дітей. Ступінь сімейної згуртованості, адаптації та емоційного зв`язку між членами сім`ї - достатній, а характеристики гнучкості говорять про здатність сімейної системи пристосовуватися, змінюватись при впливі на неї стресорів Результат сприятливості психологічного клімату в сім ї в межах збалансованих рівнів - це показник успішного функціонування сімейної системи як в рутинності життя, так і при вирішенні труднощів. За висновками психоемоційний стан  ОСОБА_34  переважно стабільний, в межах вікової норми. Базові психологічні потреби дитини задоволені (але носять компенсаторний характер - роль батька для неї компенсує вітчим  ОСОБА_2 ), зовнішній і внутрішній мікроклімат найближчого оточення на даний момент сприятливий для виховання і розвитку дівчинки. Особистісні характеристики ОСОБА_2 є достатньо зрілими та стабільними. Мати і батько (чоловік мами, вітчим) суб`єктивно сприймаються дитиною як цілісність, сім`я. На момент проведення діагностичного обстеження дитина відтворює свою сьогоднішню сімейну систему як безпечне, надійне та комфортне середовище. Разом з мамою, ОСОБА_2 дає ОСОБА_17 відчуття стабільності, захищеності, впевненості, що в свою чергу спонукає до розвитку власного індивідуального потенціалу дитини, здорового психо-емоційного стану, а також дає підтримку та ресурс. Тип батьківського ставлення до дитини в сім`ї та його виховний вплив є сприятливим для психоемоційного і особистісного зростання та розвитку дівчинки.
		До матеріалів справи додано також фото відповідача з дитиною за листопад 2021 року, долучено спілкування між сторонами засобами телефонного зв`язку, дописи щодо особистого життя відповідача.
		Згідно з висновком органу опіки та піклування Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про доцільність/недоцільність позбавлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , орган опіки та піклування Оноківської сільської ради, керуючись ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", ч. 2, 3 ст. 150, ст. 164 та ст. 180 Сімейного кодексу України, враховуючи рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини від 14 січня 2025 року, вважає недоцільним позбавлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказано наступне. На виконання ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 жовтня 2024 року у цивільній справі № 308/1825/24 щодо надання письмового висновку органу опіки та піклування Оноківської сільської ради про доцільність/недоцільність позбавлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , органом опіки та піклування Оноківської сільської ради Ужгородського району розглянуто та вивчено усі представлені документи та встановлено наступне. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 15.07.2016 року зареєстрували шлюб. Від подружнього життя в них народилася донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Як вбачається зі свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , ОСОБА_4 являється батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В подальшому 14.11.2022 року шлюб між батьками було розірвано, а малолітню дитину залишено для подальшого проживання та виховання разом з матір`ю. Наразі ОСОБА_3 від 09.09.2023 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , та разом зі своєю донькою проживає з ним та двома його дітьми від попереднього шлюбу за адресою АДРЕСА_1 . В позовній заяві вказано, що батько ОСОБА_5 зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 та фактично проживає в АДРЕСА_6 , але в результаті проробленої роботи, службою у справах дітей Оноківської сільської ради була встановлена актуальна адреса місця реєстрації та проживання батька дитини ( АДРЕСА_7 ) та отримано його контактний номер телефону. В ході телефонної бесіди з ОСОБА_4 було з`ясовано його позицію стосовно позбавлення його батьківських прав відносно його доньки та запропоновано доєднатися в онлайн режимі до розгляду даного питання Комісією з питань захисту прав дитини Оноківської сільської ради. Питання щодо надання висновку про доцільність/недоцільність позбавлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 14 січня 2025 року розглядалось на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, на якому були присутні мати дитини, ОСОБА_3 , її представник, ОСОБА_24 та теперішній чоловік, ОСОБА_2 . Мати дитини висловила свою позицію щодо даного питання та наголосила, що з моменту розлучення та ще задовго до цього, вона власними силами займалась вихованням та розвитком дитини, піклувалась про її здоров`я та забезпечувала всіма необхідними побутовими речами. Також повідомила, що наразі ОСОБА_2 приймає активну участь у вихованні малолітньої ОСОБА_5 , яка називає його татом та комплексує з приводу того, що в неї інакше прізвище ніж у інших членів сім`ї. Щодо батька дитини ОСОБА_3 зазначила, що він участі у житті дитини не приймає, не забезпечує матеріально, не цікавиться її здоров`ям та навчанням, тобто таким чином не проявляє жодного батьківського піклування. ОСОБА_4 в онлайн режимі також прийняв участь у засіданні Комісії з питань захисту прав дитини та повідомив, що заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно своєї доньки та пояснив, що це не він уникає спілкування з донькою, а сама мати створює перешкоди, тому у нього є намір подати зустрічний позов до ОСОБА_3 з метою визначення способу участі у вихованні їх малолітньої доньки ОСОБА_5 . Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", ч. 2, 3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріально забезпечувати та утримувати її. Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав по відношенню до своїх дітей за ухилення від виконання батьківських обов`язків Відповідно до п. п. 15, 16, 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № З від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Також, необхідно враховувати, що застосування такого заходу впливу, як позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Таким чином ОСОБА_3 не надала підтверджень винної поведінки батька дитини щодо невиконання батьківських обов`язків та не змогла обгрунтувати мету, яку вона прагне досягнути позбавленням батьківських прав і яким чином позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 змінить існуючу ситуацію і сприятиме захисту інтересів дитини.
		Згідно з обставинами даної справи має місце розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем, залишення проживання спільної дитини ОСОБА_5 для проживання та подальшого виховання з матір`ю. Батько дитини проживає у іншому місті. Наявні докази - платіжні інструкції за 2021- 2023 роки перерахування відповідачем коштів позивачці, що у судовому засіданні не заперечувалось позивачкою За результатами психологічного обстеження дитини встановлено, що дитина не пам`ятає біологічного батька - відповідача у справі. Питаннями виховання та медичного обстеження займається мати дитини. До матеріалів справи додано переписку негативного характеру стосовно ОСОБА_2 , резолютивну частину судового рішення рф про притягнення такого до відповідальності, визначення місця проживання його дітей разом з таким, наявність у такого статусу багатодітного батька. Додано також фото з телефону доньки відповідача, спілкування з позивачкою. Вказані у їх сукупності докази спростовують твердження позивача про те, що батько не цікавиться життям і розвитком своєї дитини. Питання сплати аліментів та їх розмір не є підставою для позбавлення батьківських прав, таке питання раніше у судовому порядку не вирішувалось. Позивачка звернувся до суду із даним позовом, який мотивує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Органом опіки та піклування надано висновок про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Згідно з доданою перепискою у телефонному режимі відповідач заперечує проти позбавлення батьківських прав, не бажає відмовлятись від своєї дитини.
		Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. 
		Згідно зі статтею 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально й морально заохочує, підгримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
		Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року,  ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Згідно зі ст. 9 вказаної Конвенції Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.  Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
		Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
		Згідно з ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України  мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;  2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;  5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
		Так, пунктом 2 частини 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.
		Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Так, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
		Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.
		Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.
		Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.
		Пленум Верховного Суду України в пунктах 15 та 16 Постанови № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.
		При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.
		Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).
		ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
		Також ЄСПЛ наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя    з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини  і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11).
		В ході розгляду справи встановлено обставини не проживання батька разом з дитиною, спілкування з матір`ю дитини, докази здійснення проплат до 2023 року відповідачем, повідомлення про обставини перешкоджання подальших дій зі спілкування та надання матеріальної допомоги. Поряд з цим, як зазначено у висновку органу опіки та піклування Оноківської сільської ради від 15.01.2025 орган опіки та піклування вважає, за недоцільне позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав по відношенню до його малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Даний висновок суд вважає обґрунтованим, встановленим за з`ясування всіх обставин. Протоколи психологічного обстеження дитини суд вважає такими, що не можуть свідчити про необхідність позбавлення батьківських прав, такі оцінюються поряд з іншими доказами у справі. Поряд з цим, позивачем не надано суду інших доказів ухилення батька від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, додана переписка свідчить про не налагодження відносин між батьками дитини. 
		Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків (див. постанову Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19).
		Матеріали справи не містять доказів, які негативно характеризують особу відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав. З огляду на вищевикладене, зважаючи, що позбавлення батьківських прав є найвищим ступенем втручання у право на сімейне життя, яке має підтверджуватись належними і допустимими доказами, суд вважає, що при розгляді справи не знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї малолітньої доньки, без поважних причин залишив її без батьківської уваги та турботи шляхом відсутності спілкування з такою, не доведено, що поведінка відповідача є свідомим нехтуванням своїми батьківськими обов`язками, що не може свідчити про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав. У задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити. 
		Згідно з ч. 6 ст. 19 Сімейного кодексу України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. 
		Проаналізувавши поданий органом опіки та піклування висновок про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав підстав визнавати такий необґрунтованим суд не вбачає, оскільки такий містить достатнє обґрунтування, суд не вважає його таким, що суперечить інтересам дитини.
		Посилання представника позивача на наявність правового висновку у постанові Верховного Суду від 19.02.2025 у справі №147/277/24 не є релевантним у даному випадку, оскільки обставини наведеної справи відрізняються з тими, що встановлені у даній справі, зокрема п. 96-99 наведеної постанови.
		Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1\4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до повноліття дитини.
		Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
		За умовами, встановленими ч.1 ст. 3 Конвенції та ч.ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого врахування інтересів дитини.
		Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року, дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
		Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
		Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України). Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
		Згідно з ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері чи батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
		За змістом ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
		Станом на момент пред`явлення позову, у відповідності до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на один місяць для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня становить 3196 гривень. 
		Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ч.1 ст.191 СК України).
		Батьки зобов`язані нести витрати по утриманню дітей. Таке утримання повинно забезпечувати хоча б мінімальні потреби дітей, необхідні для повноцінного фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Суду не подано доказів, що відповідач не має вад здоров`я, які б не дозволяли йому працювати та утримувати дітей, інших дітей чи осіб, що перебувають на його утриманні. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
		За наведених обставин, враховуючи подані докази, позовні вимоги підлягають в частині стягнення аліментів задоволенню судом.
		Також, суд визнає необхідним застосувати п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
		Одночасно, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом; а також положення ст.185 СК України щодо обов`язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо).
		Відповідно до ст.79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
		Позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають до задоволення.
		Відповідно до п. 3,4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Таким чином, враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, зокрема, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 134, 141, 258, 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, орган опіки та піклування Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.
		У задоволенні позову в частині позбавлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1\4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову 30.01.2024 року і до повноліття дитини.
		Стягнути із ОСОБА_4 в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.).
		Допустити негайне виконання рішення  в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.
		Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
		Відомості про учасників:
		Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 .
		Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 .
		Третя особа на боці позивача без самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, адреса: 88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, ЄДРПОУ 42858487.
		Третя особа на боці позивача без самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Оноківської сільської ради, код ЄДРПОУ 04350168, вул. Головна, 59, с. Оноківці,89412.
		Третя особа на боці позивача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що проживає: АДРЕСА_1 .
		Повний текст рішення складено 07.04.2025.
		 
		Суддя Ужгородського міськрайонного суду
		Закарпатської області                                                                                І.В.Логойда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...