Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/3868/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 07.04.2025. Зареєстровано: 07.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2025.

Номер судового провадження: 2/337/15/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		03.04.2025 
		ЄУН 337/588/24
		Провадження № 2/337/15/2025
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ
		 
		03 квітня 2025 року                                                        місто Запоріжжя
		 
		Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
		головуючого судді                        Котляр А.М.
		за участю секретаря                        Огурцової О.В.
		представника позивача                         ОСОБА_1 
		представника відповідача                Павленка Л.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист прав споживача, визнання дій незаконними, стягнення коштів,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
		25.07.2023 року адвокат Працевитий Г.О. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 із позовом, який в подальшому був змінений та доповнений (т.2 а.с. 50-65). 
		В обґрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув чоловік позивачки - ОСОБА_5 внаслідок отримання травми, несумісної з життям під час відбиття ворожої атаки, виконуючи бойовий наказ по захисту Батьківщини.
		15.11.2022 року між ОСОБА_2 та АТ «Ощадбанк» був укладений договір банківського вкладу, який мав назву «Мій захисник», вид вкладу строковий терміном на 3 місяці з процентною ставкою річних - 13%.
		16.05.2023 року о 06:22 год, невстановленою особою, діючи умисно з корисливих мотивів було здійснено переказ грошових коштів в розмірі 3 628 000,00 грн. з банківського рахунку позивачки ( НОМЕР_1 ). Згідно з випискою по рахунку платіж було здійснено на довільні реквізити: оплата за нерухоме майно згідно договору купівлі-продажу, серія та номер 413, виданий 15.05.2023 р.        
		Зняття коштів як стало потім відомо відбулося в зв`язку з створенням дублікату сім картки з телефонним номером Позивачки та наявною у шахраїв інформацією про те, що саме 16.05.2023 р. буде можливість відмовитися від подовження договору вкладу. Жодних переказів та платежів Позивачка не робила, та ні з ким не укладала договору купівлі-продажу.
		Про цей факт зняття грошей Позивачу стало відомо 16.05.2023 р. і вона одразу звернулась з заявою про вчинення кримінального правопорушення до відділу поліції №5 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області. В зв`язку з вищезазначеними діями, відділом поліції було порушено кримінальне провадження №12023082070000587 за ч. 4 ст. 190 КК України.
		Позивачка вважає, що її мобільним номером (фактично створили дублікат сім-картки з її номером) заволоділи шахраї, що й дало їм можливість доступу до онлайн-кабінету Ощадбанку.
		Ввечері 15.05.2023 р. на номер телефону Позивачки надійшло близько 20 (двадцяти) швидких дзвінків зі схожих номерів телефону. Вже після цього і відбулось зняття грошей з її рахунку.
		Вказана схема часто використовується шахраями: шахраї роблять багато дзвінків з схожих номерів на номер обраної жертви - після чого роблять дублікат атакованої сімкарти, називаючи співробітнику відповідного оператора зв`язку вказані "останні" номери, які дзвонили.
		Одразу після того, як ОСОБА_2 дізналась про факт викрадення її коштів, які обліковувалися на рахунку АТ «Ощадбанк», вона звернувся до відділення банку щодо анулювання вказаних операцій, які нею не були здійснені.
		Отже, оскільки мав факт несанкціонованого списання та зняття з рахунків Позивача грошових коштів, що не відповідало її волевиявленню, а банк покладені обов`язки не виконав, чим порушив право, а тому ОСОБА_2 змушена звернутися до суду, так як тільки суд може захистити права та зобов`язати банк виконати дії направлені на відновлення порушених прав.
		Таким чином, окрім повернення безпідставно знятих коштів банк повинен сплатити позивачу також 56% річних за період неповернення вказаної суми.
		Всього банком було проведено операцій на суму: 3 720 000,00 грн. з 16.05.2023 р.
		Таким чином сума відсотків на момент подання уточненого позову буде обрахована за 156 днів (19.10.2023-16.05.2023). З 720 000,00 грн. * 56% річних / 365 днів * 156 днів = 3720000*56%/365*156 = 890353,97 грн. (сума відсотків).
		Загальна сума, що підлягає стягненню становить: 3 720 000 + 890 353,97 = 4 610 353,97 грн.
		Як було зазначено вище, кошти щодо яких банком було проведено операцію - це кошти які отримала позивач в якості одноразової грошової допомоги після загибелі свого чоловіка при захисті батьківщини.
		Сума грошових коштів фактично була коштами на забезпечення життя спільної дитини сім`ї, що залишилася без батька та чоловіка.
		Саме працівники Ощадбанку запевнили позивача про те, що треба покласти кошти на депозит у цьому банку, до того ж, назва депозиту "Мій захисник", але як стає зрозуміло, саме за допомогою витоку інформації від когось з працівників банку шахраї точно знали момент - 15.05-16.05 коли можна було зняти кошти з депозиту.
		Таким чином банк завдав суттєвих моральних страждань удові загиблого героя, в тому числі через розуміння того, що в шахрайській схемі залучені працівники банку.
		Оскільки позивач зазнала та зазнає суттєвих душевних страждань внаслідок незаконних дій банку, а також внаслідок незгоди банку вирішити питання в позасудовому порядку - вона оцінює розмір понесеної моральної шкоди в 100 000 грн.
		Просить суд:
		1. Визнати незаконними дії Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про проведення операцій з зняття коштів з рахунку ОСОБА_2 по рахунку НОМЕР_1 а саме:
		- 16/05/23 06:22 - Платіж на довільні реквізити: Оплата за нерухоме майно згідно договору куплі-продажу, серія та номер 413, виданий 15.05.2023 р. від ОСОБА_6 НОМЕР_2 на суму 3 628 000,00 грн.
		- 16/05/23 06:26 - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING
		509147 30010001 на суму 29 000,00 грн.
		-16/05/23 06:26 - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING
		509148 30010001 на суму 29 000,00 грн.
		-16/05/23 06:27 - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING
		509149 30010001 на суму 5000,00 грн.
		2. Визнати незаконними дії Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про проведення операцій з зняття коштів з рахунку ОСОБА_2 по рахунку НОМЕР_3 а саме:
		- 16/05/23 10:27 Переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 509159 30010001 на суму 29000,00 грн.
		а всього визнати незаконними дії по двом рахункам на суму: 3 720 000,00 грн..
		3. Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_2 неправомірно списані кошти з банківського рахунку в сумі 3 720 000,00 грн. а також суму процентів в розмірі 56% річних за період з 16.05.2023 р. по 19.10.2023 р. в розмірі 890 353,97 грн., а всього стягнути 4 610 353,97 грн.
		4. Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.
		5. Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_2 судові витрати.
		Представник АТ «Ощадбанк» Павленко Л.М. виклав свої заперечення на позовну заяву у відзивах, запереченні (т.1 а.с. 58-63, т.2 а.с. 129-137, т.2 а.с. 84-88), де заперечує проти всіх вимог позивача та наполягає на відсутності правових підстав для їх задоволення.
		Відповідач зазначає, що всі банківські операції, які оскаржуються позивачем, були проведені відповідно до умов договору, укладеного між сторонами, та в межах чинного законодавства України. Зняття коштів відбулося з використанням авторизованих засобів управління рахунком позивача, а саме банківської картки та системи інтернет-банкінгу. Банк не встановив жодних ознак несанкціонованого доступу до рахунку, що підтверджується внутрішнім розслідуванням.
		Відповідач наголошує, що відповідальність за здійснення спірних операцій покладається саме на позивача, оскільки відповідно до положень Закону України "Про платіжні послуги", зокрема ч. 19 ст. 38, втрата облікової інформації або її передача третім особам є ризиком самого користувача платіжних послуг. Банк діє як постачальник таких послуг і не може нести відповідальність за неналежне зберігання платіжних даних клієнтом.
		Згідно з аргументами відповідача, позивач не довів факт неправомірного заволодіння його фінансовим номером третіми особами. Позивач не надав доказів того, що банк сприяв витоку даних чи неналежним чином виконав свої обов`язки щодо збереження банківської таємниці. Натомість відповідач вказує, що позивач, як власник рахунку, мав самостійно вживати заходів для захисту своєї фінансової інформації, зокрема не передавати паролі третім особам та контролювати доступ до мобільного телефону, через який здійснювалася авторизація операцій.
		Банк також заперечує проти вимоги позивача про стягнення 56% річних за користування коштами, оскільки відсутні правові підстави для застосування такої ставки. Відповідно до положень Цивільного кодексу України, розмір відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання має визначатися з урахуванням ринкових умов та положень договору між сторонами. Позивач не обґрунтував, чому саме цей розмір відсотків має бути застосований у його випадку.
		Щодо моральної шкоди, відповідач зазначає, що її розмір не підтверджений жодними доказами, які б свідчили про наявність значних моральних або психологічних страждань у позивача. Відповідно до практики Верховного Суду, моральна шкода підлягає компенсації лише за умови надання доказів її заподіяння, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданими стражданнями. Оскільки таких доказів немає, вимога про стягнення моральної шкоди є безпідставною.
		Крім того, відповідач заперечує щодо заявленої суми судових витрат, посилаючись на положення ст. 134 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з яким особа, що заявляє вимоги про відшкодування витрат, зобов`язана надати попередній розрахунок таких витрат. Позивач не виконав цю вимогу, що може бути підставою для відмови у задоволенні відповідної частини позовних вимог.
		Таким чином, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки позивач не довів наявності порушення своїх прав з боку банку, а його вимоги не мають достатнього правового та доказового обґрунтування.
		Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні, позовну заяву підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі. 
		Представник відповідача акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» Павленко Л.М. проти позову заперечив. 
		Треті особи акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, пояснень, заяв або клопотань від них до суду не надходило. 
		 
		Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
		31.07.2023 року суддя відкрив загальне позовне провадження по справі та призначив підготовче судове засідання.
		27.11.2023 року суд за клопотанням представника позивача постановив ухвалу (т.2 а.с. 166-168), якою витребував докази у ПрАТ «Київстар» та призначив по справі судову експертизу звукозаписів, проведення експертизи доручено експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса " Міністерства юстиції України.
		25.12.2023 року суд за клопотанням представника відповідача постановив ухвалу (т.2 а.с. 212-213), якою витребував докази у ПрАТ «Київстар» та від АТ «Універсал Банк».
		21.05.2024 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів та залучив до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_4 (т.3 а.с. 43-44). 
		20.08.2024 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду (т.3 а.с. 77).
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 19 зворот).
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер під час проходження військової служби (т.1 а.с.19, 24).
		ОСОБА_2 підписала заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (т.1 а.с. 64-68).
		Пунктом 3.1. Заяви про приєднання від 11.05.2023, серед іншого, передбачено, що шляхом підписання цієї Заяви про приєднання до Договору (далі - Заява про приєднання), Клієнт ( в т. ч. Клієнт в особі Довіреної особи/Законного представника) беззастережно приєднується до Договору в редакції, яка на день підписання цієї Заяви про приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua та укладає з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, договору банківського вкладу, Кредитного договору, умови надання інших послуг, та підтверджує своє ознайомлення з умовами Договору.
		Пунктом 3.3. Заяви про приєднання від 11.05.2023 передбачено, що відповідно до умов Договору Банк відкриває на ім`я Клієнта поточний рахунок операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (далі - Картка/платіжна картка) за дебетовою-кредитною схемою. 
		Положеннями п. 3.6. Заяви про приєднання від 11.05.2023 передбачено, серед іншого, відкриття Клієнту поточного рахунку № НОМЕР_3 .
		ОСОБА_2 отримала платіжну картку АТ «Ощабданк» № НОМЕР_4 по рахунку НОМЕР_1 (т.1 а.с. 73).
		15.11.2022 року між ОСОБА_2 та АТ «Ощадбанк» був укладений договір банківського вкладу, який мав назву «Мій захисник» (т.1 а.с. 20-23). 
		Згідно з п.2.1. вид вкладу строковий терміном на 3 місяці з процентною ставкою річних - 13%.
		Відповідно до п. 2.7. виплата нарахованих процентів відбувається щомісячно на рахунок, зазначений в п. 2.5., в порядку згідно розділу 7 Договору.
		Номером мобільного телефону Позивача виходячи з даних наведених у Договорі банківського вкладу фізичної особи (індивідуальна частина) № 19867951909 від 15 листопада 2022 р., Заяві про приєднання від 01.08.2022, Заяві про приєднання від 11.05.2023 був визначений номер НОМЕР_5 .
		Відповідно до виписки по картковому рахунку позивачки ОСОБА_2 (т. а.с. 25-27) ( НОМЕР_1 ) були здійснені наступні операції:
		- 16/05/23 06:22 - платіж на довільні реквізити: Оплата за нерухоме майно згідно договору купівлі-продажу, серія та номер 413, виданий 15.05.2023 р. від ОСОБА_6 НОМЕР_2 на суму 3 628 000,00 грн. 
		- 16/05/23 06:26 - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 509147 30010001 на суму 29 000,00 грн.
		- 16/05/23 06:26 - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 509148 30010001 на суму 29 000,00 грн.
		- 16/05/23 06:27 - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 509149 30010001 на суму 5000,00 грн.
		03.05.2023 року з фінансового номеру позивача ОСОБА_2 НОМЕР_8 до контакт-центру Банку надійшло звернення Клієнта щодо зняття лімітів на довільні перекази IBAN до 30 травня та зняття цих лімітів на період з 03.05. по 30.05.2023 (т.1 а.с. 247). 
		Зі змісту файлу аудіозапису «16.05.2023 6.52 НОМЕР_8.mp3» встановлено, що з телефону ОСОБА_2 до Банку надійшов вхідний дзвінок, за змістом цієї розмови Клієнт повідомляє про платіж на реквізити IBAN, дізнається інформацію про час виконання цього платежу, в процесі розмови зазначає останні чотири цифри номеру платіжної картки, суму операції.
		За висновком експертів №26117/35 від 10.06.2024 року за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису, встановити, чи брала участь у розмовах на фонограмах ОСОБА_2 , не представилось можливим через непридатність мовленнєвого матеріалу диктора для проведення ідентифікаційних лінгвістичних та інструментальних досліджень з причин, вказаних у дослідницькій частині висновку.
		Усне мовлення особи - «клієнта банку» на фонограмі №2, ймовірно, є вільним мовленням. Визначити форму усного мовлення особи «клієнтабанк» на фонограмі №1 не представилось можливим з причин, вказаних у дослідницькій частині висновку (т.3 а.с. 51-57). 
		Згідно заявки про відмови від автоматичної пролонгації депозиту через Ощад 24/7, ОСОБА_2 відмовилась від продовження депозитного договору №19867951909 «Мій захисник». Заявка була підписана шляхом введення одноразового паролю з використанням засобів системи дистанційного банківського обслуговування (т. а.с. 81).
		Згідно відповіді ПрАТ «Кивстар» від 03.01.2024 року на ухвалу суду про витребування доказів, була надана інформація про те, що електронні комунікаційні послуги за телефонним номером НОМЕР_5 в період часу з 15.05.2023 року по 16.05.2023 року надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар», знеособлено (анонімно), без укладання письмового договору або реєстрації відповідно до "Порядку ідентифікації кінцевих користувачів послуг", затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку від 07.12.2022р. № 235 та за будь якою особою, зокрема за гр. ОСОБА_2 зареєстрований не був.
		Таким чином, визначити особу, в користуванні якої перебував телефонний номер НОМЕР_5 в період часу з 15.05.2023 року по 16.05.2023 року, немає можливості.
		Згідно з інформацією, наданою відповідальними структурними підрозділами Компанії, 15.05.2023 року за допомогою додатку Мій Київстар здійснено заміну SIM-карти з телефонним номером НОМЕР_5 на формат eSIM (т.2 а.с. 215-216).
		За інформацію ПрАТ «Київстар» від 17.01.2024 року на ухвалу суду від 25.12.2023 року, була надана відповідь про те, що електронні комунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_5 станом на 21.04.2023 року, 03.05.2023 року, 10.05.2023 року, 15.05.2023 року та 16.05.2023 року надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар», знеособлено (анонімно), без укладання письмового договору або реєстрації відповідно до «Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі», затвердженого Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 28.11.2017р. № 607 (що діяв на той час).
		Визначити особу, в користуванні якої перебував телефонний номер НОМЕР_5 , станом на 21.04.2023 року, 03.05.2023 року, 10.05.2023 року, 15.05.2023 року та 16.05.2023 року, немає можливості.
		Згідно з даними, отриманими від відповідальних структурних підрозділів Компанії, інформацію щодо вхідних СМС повідомлень на телефонний номер НОМЕР_5 від відправника Oshadbank, які були зафіксовані комунікаційним обладнанням ПрАТ «Київстар» в період часу з 00 год. 00 хв. по 23 год. 59 хв. 21.04.2023 року, 03.05.2023 року, 15.05.2023 року та 16.05.2023 року: всього було направлено 10 смс повідомлень (т.2 а.с. 229-231). 
		Крім того, ПрАТ «Київстар» надало суду інформацію щодо телефонних та інтернет з`єднань по номеру телефону НОМЕР_5 , які були зафіксовані комунікаційним обладнанням ПрАТ «Київстар» в період часу з 00 год. 00 хв. по 23 год. 59 хв. 21.04.2023 року, 03.05.2023 року, 10.05.2023 року, 15.05.2023 року та 16.05.2023 року, яка відображена у додатку до листа від 14.02.2024 року (т.3 а.с. 6-13).
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження №12023082070000587 від 16.05.2023 року за ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_2 16.05.2023 року звернулась із повідомленням про незаконний переказ її грошових коштів на суму 3 700 000 гривень з банківського рахунку АТ «Ощадбанк» (т.2 а.с. 174-208).
		24.03.2024 року прокурор затвердив обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні, за яким ОСОБА_3 , 2004 року народження та ОСОБА_7 , 2005 року народження, обвинувачуються у наданні засобів, що сприяли заволодінні чужим майном, шляхом обману, незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме грошовими коштами ОСОБА_8 на загальну суму 3 628 000 гривень, чим спричинив потерпілій майнову шкоду в особливо великому розмірі (т.3. а.с. 90).
		Станом на день розгляду даної справи, обвинувальний акт перебуває на розгляді Хортицького районного суду м. Запоріжжя, про свідчить ухвала суду від 21.06.2024 року (т.3 а.с. 87).
		 
		Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
		Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Згідно з пунктом 2 розділу VI положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення № 705), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.
		Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
		Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
		Пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		 
		Мотиви суду. 
		Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши аргументи сторін по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. 
		Так в ході розгляду справи, дослідження доказів та з`ясування позиції сторін, судом було з`ясовано, що сторони не оспорюють обставини того, що між ОСОБА_2 та АТ «Ощадбанк» був укладений договір банківського рахунку, за яким на депозитному рахунку позивача зберігалась грошова сума в національній валюті.
		В подальшому невстановлені особи отримали інформацію щодо наявності у ОСОБА_2 депозитного вкладу на суму 3 700 000 гривень, отримали оперативне управління розрахунковими рахунками позивачки, перевели переказ грошових коштів ОСОБА_2 на розрахункові рахунки інших осіб, тим самим незаконно заволоділи грошовими коштами позивачки.
		Фактично ці обставини сторонами не оспорюються, а суть спору зводиться до того, яка сторона є винною у тому, що невстановлені особи отримали доступ до банківських рахунків позивача та яка сторона має нести відповідальність за збитки від здійснення платіжних операцій.
		Отже суду для правильного вирішення спору належить вирішити, чи призвели дії чи бездіяльність ОСОБА_2 до втрати доступу до фінансового номеру телефону, що дало змогу ініціювати платіжні операції.
		Так, позиція позивача та її представника полягає в тому, що ОСОБА_2 жодних дій, які призвели до втрати номеру мобільного телефону, не вчинила, діяла добросовісно, нікому паролі не повідомляла, отже не сприяла витоку даних. 
		Сукупність досліджених доказів не дає суду можливості отримати повну інформацію про те, в який спосіб був отриманий доступ до рахунків ОСОБА_2 , проте можливо обґрунтовано стверджувати про наступне.
		Номером мобільного телефону ОСОБА_2 для автентифікації у системі АТ «Ощадбанку» був визначений номер НОМЕР_8, який належить ПрАТ «Київстар».
		Послуги мобільного зв`язку надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар», знеособлено (анонімно), без укладання договору.
		15.05.2023 року на мобільний телефон ОСОБА_2 почали надходити телефонні дзвінки, а також та смс повідомлення, в яких виявлені коди для входу до мобільного додатку «Київстар» та коди підтвердження фінансового номеру в Ощадбанку (т.2 а.с.195 зворот, 196).
		Далі між ОСОБА_2 та невідомою особою, яка назвалась працівником Київстару відбулась розмова. Суть розмови суду достовірно не відома. Позивач наполягає на тому, що під час спілкування код для входу у додаток Київстар не повідомляла, проте визнала, що погодилась вимкнути телефон.
		В подальшому, 15.05.2023 року за допомогою додатку Мій Київстар здійснено заміну SIM-карти з телефонним номером НОМЕР_5 на формат eSIM (т.2 а.с. 215-216).
		Тобто можна впевнено стверджувати, що доступ до фінансового номеру телефону ОСОБА_2 відбувся шляхом отримання у невідомий спосіб коду для входу у сервіс Мій Київстар від позивачки, після чого невідома особа змогла увійти у додаток та здійснити заміну фізичної SIM-карти на вбудовану SIM-карту формату eSIM .
		Подальший механізм заволодіння грошовими коштами детально описаний в обвинувальному акті, підтверджується випискою з банківського рахунку та сторонами не оспорюється. 
		Суд погоджується із доводами представника відповідача в частині того, що зняття коштів відбулося з використанням авторизованих засобів управління рахунком позивача, а саме банківської картки та системи інтернет-банкінгу. Ознак несанкціонованого доступу до рахунку не встановлено.
		Представник відповідача обґрунтовано посилається на пункт 9.16. розділу ІХ. Відповідальність Клієнта та Банку Загальної частини Договору, за якою Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в Заяві про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений Банку в іншому встановленому Договором порядку як Номер мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на Номер мобільного телефону Клієнта.
		В свою чергу, ОСОБА_2 при укладенні договору банківського рахунку погодилась на ці умови, тобто те, що вона несе ризик втрати мобільного телефона (відповідної SIM-карти), позивача такі умови влаштували і вона уклала договір із Банком. Тому має нести відповідальність за умовами договору. 
		Досліджені матеріали справи доводять факт того, що ОСОБА_2 своєю бездіяльністю по захисту власних персональних даних та власного мобільного фінансового телефону сприяла втраті коду доступу до мобільного додатку Мій Київстар, що дало змогу невстановленим особам ініціювати платіжні операції, які призвели до заволодіння грошовими коштами позивачки. 
		Вина Банку у переказі грошових коштів повністю відсутня, оскільки перекази не були несанкціонованими, відбувались за правилами Банку, на які ОСОБА_2 погодилась, уклавши з Банком договір банківського рахунку.
		Суд вважає, що ОСОБА_2 для захисту свого порушеного права має звертатись із позовними вимогами до осіб, які вчинили щодо неї шахрайські дії, у разі їх встановлення.
		Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстави для визнання дій АТ «Ощадбанк» незаконними відсутні, тому суд відмовляє у стягненні коштів з відповідача на користь ОСОБА_2 .
		 
		Судові витрати. 
		При вирішенні питання про судові витрати, суд виходить із наступного. 
		Оскільки суд відмовив у задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.
		Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд, -        
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. 
		 
		Повне найменування або ім`я сторін та інших учасників справи:
		Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .
		Відповідач: акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, ідентифікаційний код 00032129.
		 
		 
		 
		Суддя:                                                           А.М. Котляр

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...