Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/2806/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано судом: 07.04.2025. Зареєстровано: 07.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2025.
Дата набрання законної сили: 04.04.2025
Номер судового провадження: 1-кс/463/2971/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023000000000520

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №463/2806/25
		Провадження №1-кс/463/2971/25
		 
		 
		УХВАЛА
		слідчого судді
		 
		   04 квітня 2025 року                                 місто Львів
		 
		Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
		 
		встановила:
		 
		Представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05.03.2024 у справі №463/1452/24 (провадження №1-кс/463/2039/24) в межах кримінального провадження №62023000000000520 від 15.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, а саме на: 9200 доларів США, 33 тис. грн., золотий злиток вагою 10 грамів; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 1822084100:01:000:1037; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 1822084100:01:000:1036; розпорядження голови Житомирської РДА №57 від 31.01.2011; договір №9с-2608 купівлі-продажу автомобіля від 24.11.2021; договір №9с-2608 купівлі-продажу автомобіля від 24.11.2021; договір добровільного страхування наземного транспортного засобу від 24.11.2021; договір добровільного страхування наземного транспортного засобу від 23.02.2022; додатковий договір «Тест-Драйву» транспортного засобу від 23.02.2022; договір купівлі-продажу транспортного засобу №1841/2023/3622140 від 25.01.2023; державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №085283 на земельну ділянку з кадастровим номером 1822081200:03:001:1040; квадроцикл BRP Outlander 5khd.
		В обґрунтування клопотання покликався на те, що на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05.03.2024 у справі №463/1452/24 23 лютого 2024 року органом досудового розслідування було проведено обшук у домоволодінні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та розташоване на території двох земельних ділянок - кадастровий номер 1822081200:03:001:1019 та кадастровий номер 1822081200:03:001:1040.
		В подальшому майно, яке знаходилося у домоволодінні, було вилучено та накладено на нього арешт згідно з переліком, вказаного в резолютивній частині ухвали слідчого судді. Власником (володільцем) вказаного майна є ОСОБА_3 . У ході обшуку вилучено майно, яке зазначено в резолютивній частині ухвали слідчого судді, зокрема: грошові кошти та інші цінності, транспортні засоби, речі та документи.
		Так, ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем та здійснює господарську діяльність у встановленому законом порядку. Відповідно до податкових декларацій платника єдиного-податку ФОП ОСОБА_3 за 2021-2023 роки, у 2021 році остання задекларувала дохід у розмірі 927 600 (дев?ятсот двадцять сім тисяч шістсот) гривень, у 2022 році задекларований дохід становив 635 000 (шістсот тридцять п?ять тисяч) гривень, а у 2023 році  920 000 (дев?ятсот двадцять тисяч) гривень. Відтак, вилучені кошти є заощадженнями ОСОБА_3 та її особистою власністю, що набуті у законний спосіб.
		Просить врахувати, що власник арештованого майна ОСОБА_3 не має ніякого відношення до предмету досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Їй не повідомлялось про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в межах кримінального провадження №62023000000000520 від 15.06.2023. Власник арештованого майна не був та не є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, засудженого.
		Будь-які дані, які б стверджували про можливу причетність власника тимчасово вилученого майна до обставин, які є об?єктом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні відсутні. З огляду на такі відомості, власник арештованого майна ОСОБА_3 в розумінні ст. 64-2 КПК України, є третьою особою, щодо майна якої вирішилось питання про арешт.
		Оскільки ОСОБА_3 не перебуває в процесуальному статусі підозрюваного, обвинуваченого або особами, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, або обвинуваченого в межах цього кримінального провадження, то і подальший арешт належного йому майна є безпідставним та незаконним.
		В судове засідання представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Підтримав подане клопотання про скасування арешту та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
		Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не прибув. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. В поданому письмовому запереченні в задоволенні клопотання про скасування арешту майна просив відмовити. Вказав, що Другим слідчимвідділом Територіальногоуправління Державногобюро розслідувань, розташованого умісті Львовіздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні №62023000000000520від 15.06.2023за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332,ч.2ст.364КК України. В органудосудового розслідуваннядостатньо підставвважати,що ОСОБА_6 може бутиоголошено пропідозру ворганізації незаконного переправлення осібчерез державнийкордон Українита сприяннютаких дійшляхом надання засобівта усунення перешкод,вчиненому службовоюособою звикористанням службового становища,вчиненому повторно,тобто увчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч.2ст.332КК України. Так,вилучені документимають безпосереднєвідношення доданого кримінального провадження оскількипідтверджують фактинадання керівникомГУНП уВолинській області вказівокзаявнику купуватидля ньоготранспортні засоби,виявлені документищодо праввласності натранспортні засоби,що зареєстровані натретіх осіб,підтверджують фактипродовження реалізаціїзлочинної схеми користуваннякоштовними транспортнимизасобами безвнесення відповіднихданих до деклараціїосіб,уповноважених навиконання функційдержави. На думкуслідства вилученіпід часобшуку речіта документиє такими,що містять встановлюються підчас кримінальногопровадження,тобто відповідаютькритеріям, визначеним ст.98КПК України. Таким чином,органом досудовогорозслідування зарезультатами проведенняслідчої дії -обшуку встановлено,що вилученідокументи таречі маютьзначення речовогодоказу для кримінальногопровадження,зберегли насобі йогосліди,та єнеобхідними для проведення уподальшому рядусудових експертиз,встановлення всіхобставин злочину, які маютьсуттєве значеннядля швидкого,всебічного танеупередженого здійснення досудового розслідуваннята відповіднодо ст.91КПК України підлягаютьдоказуванню. При цьому,скасування арештуна вилученів ходіобшуків документита речі,потягне їх повернення,досягнути виконаннязавдань кримінальногопровадження стане неможливим, після з?ясуванняycixважливих длякримінального провадження відомостей,вони можутьбути відчуженііншій особі,спотворенні або знищені. Іншим чином,ніж застосуваннямдо вилученихречей,предметів тадокументів заходу забезпечення кримінальногопровадження увигляді арешту,запобігти відчуженнючи знищенню вилученого неможливо, а тому підстав для задоволення клопотання не вбачає
		Слідчий ОСОБА_7 будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не прибув, причини не прибуття не повідомив. До судового засідання скерував письмові заперечення на клопотання, які за змістом аналогічні тим що подані прокурором та матеріали кримінального провадження №62023000000000520 від 15.06.2023.
		Беручи до уваги положення ст. 22, 26 КПК України, які визначають, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя вважає за можливе розгляд клопотання про скасування арешту майна проводити за їх відсутності. 
		Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
		Слідча суддя, оглянувши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження №62023000000000520 від 15.06.2023, дійшла висновку, що клопотання підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
		Слідчим суддею встановлено, що другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№ 62023000000000520 від 15.06.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 332 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі ГУНП у Волинській області), діючи умисно, всупереч інтересам служби, зловживаючи службовим становищем, організували схему протиправної діяльності, що полягає у отриманні неправомірної вигоди від керівників територіальних підрозділів ГУНП у Волинській області та їх заступників за укриття злочинів, безпідставного закриття кримінальних проваджень та організації схем незаконного переміщення осіб через державний кордон.
		У зв`язку із зазначеними обставинами в ході проведення досудового розслідування 23.02.2024 слідчими ТУ ДБР у м. Львові проведено обшук за місцем проживання начальника ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 , а саме на території домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та розташоване на території двох земельних ділянок кадастровий номер 1822081200:03:001:1019 та кадастровий номер 1822081200:03:001:1040, на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 лютого 2024 року у справі №463/1452/24 про надання дозволу на проведення обшуку, під час якого виявлено та вилучено речі, документи та майно. А саме: 9200 доларів США, 33 тис. грн., золотий злиток вагою 10 грамів; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 1822084100:01:000:1037; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 1822084100:01:000:1036; розпорядження голови Житомирської РДА №57 від 31.01.2011; договір №9с-2608 купівлі-продажу автомобіля від 24.11.2021; договір №9с-2608 купівлі-продажу автомобіля від 24.11.2021; договір добровільного страхування наземного транспортного засобу від 24.11.2021; договір добровільного страхування наземного транспортного засобу від 23.02.2022; додатковий договір «Тест-Драйву» транспортного засобу від 23.02.2022; договір купівлі-продажу транспортного засобу №1841/2023/3622140 від 25.01.2023; державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №085283 на земельну ділянку з кадастровим номером 1822081200:03:001:1040; квадроцикл BRP Outlander 5khd.
		Як уже згадано, обшук проведено на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 лютого 2024 року у справі №463/1452/24. Вказаною ухвалою надано дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення речей і документів, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні та які виготовлялись внаслідок реалізації схеми зловживання службовими особами ГУНП у Волинській області службовими повноваженнями, а саме: оригіналів та проектів листів Первинної профспілкової організації ГУНП у Волинській області до органів державної влади щодо сприяння виїзду з території України осіб чоловічої статі призовного віку; оригіналів та проектів листів ГУНП у Волинській області до органів державної влади щодо сприяння виїзду з території України осіб чоловічої статі призовного віку; оригіналів та проектів листів Первинної профспілкової організації ГУНП у Волинській області до органів державної влади щодо бронювання військовозобов?язаних, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час; оригіналів та проектів листів ГУНП у Волинській області до органів державної влади щодо бронювання військовозобов?язаних, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час; заяв осіб призовного віку до ГУНП у Волинській області та Первинної профспілкової організації ГУНП у Волинській області щодо готовності брати участь у волонтерській діяльності пов?язаній з переміщенням гуманітарної допомоги; звітів про походження, обсяг та призначення гуманітарної допомоги отриманої Первинною профспілковою організацією ГУНП у Волинській області; звітів про походження, обсяг та призначення гуманітарної допомоги отриманої ГУНП у Волинській області; журналів вхідної та вихідної кореспонденції ГУНП у Волинській області щодо обміну документами з органами державної влади стосовно сприяння виїзду з території України осіб чоловічої статі призовного віку; серверів (у випадку відмови видати та оглянути електронну пошту ГУНП у Волинській області) щодо обміну документами з органами державної влади стосовно сприяння виїзду з території України осіб чоловічої статі призовного віку; журналів вхідної та вихідної кореспонденції Первинної профспілкової організації ГУНП у Волинській області щодо обміну документами з органами державної влади стосовно сприяння виїзду з території України осіб чоловічої статі призовного віку; документації ГУНП у Волинській області щодо обміну повідомленнями з органами державної влади стосовно сприяння виїзду з території України осіб чоловічої статі призовного віку; документації Первинної профспілкової організації ГУНП у Волинській області щодо обміну повідомленнями з органами державної влади стосовно сприяння виїзду з території України осіб чоловічої статі призовного віку; документації ГУНП у Волинській області щодо обміну повідомленнями з Благодійним фондом «Правопорядок і безпека громадян» про безоплатне користування автомобілями «Volkswagen Touareg», 2015 р.в., та «Тойота Ланд Крузер 200», 2017 р.в.; бухгалтерської документації щодо укладення договорів позики №131 від 08.04.2020 та №230 від 19.10.2020 ГУНП у Волинській області в особі ОСОБА_6 та Волинським обласним Благодійним фондом «Правопорядок і безпека громадян» про безоплатне користування автомобілями «Volkswagen Touareg», 2015 р.в., та «Тойота Ланд Крузер 200», 2017 р.в., витрати на їх утримання; автомобіль «Шкода Октавія», 2015 р.в., вартістю близько 11 000 доларів США, квадроцикл «Баггі BRP» вартістю 10 000 доларів США, автомобіль «Dadi» вартістю 3300 доларів США, автомобіль «Ssang Young Rexton» вартістю 6000 Євро; комп?ютерної техніки, ноутбуків, накопичувачів флеш-пам?яті, жорстких дисків, переносних носіїв інформації, мобільних телефонів, які можуть містити інформацію щодо спілкування учасників злочинної схеми між собою, обговорення злочинних планів; чорнових записів, які можуть містити інформацію та відомості, які пов?язані із досудовим розслідуванням даного кримінального провадження.
		Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05 березня 2024 клопотання задоволено та накладено арешт на речі, документи та майно, виявлені та вилучені у ході проведення обшуку 23.02.2024, зокрема, на: 9200 доларів США, 33 тис. грн., золотий злиток вагою 10 грамів; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 1822084100:01:000:1037; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 1822084100:01:000:1036; розпорядження голови Житомирської РДА №57 від 31.01.2011; договір №9с-2608 купівлі-продажу автомобіля від 24.11.2021; договір №9с-2608 купівлі-продажу автомобіля від 24.11.2021; договір добровільного страхування наземного транспортного засобу від 24.11.2021; договір добровільного страхування наземного транспортного засобу від 23.02.2022; додатковий договір «Тест-Драйву» транспортного засобу від 23.02.2022; договір купівлі-продажу транспортного засобу №1841/2023/3622140 від 25.01.2023; державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №085283 на земельну ділянку з кадастровим номером 1822081200:03:001:1040; квадроцикл BRP Outlander 5khd.
		Тобто в ході проведення обшуку вилучено речі, дозвіл на відшукання яких слідчим суддею не надавався, а саме: грошові кошти та цінності, правовстановлюючі документи (в тому числі на об`єкти обшуку та транспортний засіб квадроцикл) та в подальшому на такі накладено арешт.
		Слідчою суддею встановлено, що власником чи володільцем згаданого майна є заявниця ОСОБА_3 . Орган досудового розслідування ідентифікує її аналогічно, про що свідчать розписки останньої про отримання на відповідальне зберігання частини речових доказів (квадроцикл).
		Згідно з п. 7 ч. 2 ст.131КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження
		Положення ч. 3 ст. 132 КПК України встановлюють те, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
		Як зазначено вище, згідно ч.ч. 1, 2, 3, 4, 10 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
		Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Отже, аналіз наведених положень свідчить про те, що арешт може бути застосований на майно особи, яка не має процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
		Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		У свою чергу ч. 1 ст. 98 КПК України імперативно встановлює вичерпний перелік критеріїв, яким мають відповідати докази у відповідному кримінальному провадженні.
		При цьому, наявність формально винесеної постанови про визнання речових доказів (яка містить опис установлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення та виклад дослівно змісту ст. 98 КПК України, без обгрунтування, за якими з критеріїв цієї норми вилучені речі та предмети визнано речовим доказом), не виправдовує мету накладення арешту. Тобто вказана згадана постанова є лише процесуальним рішенням слідчого або прокурора та не є доказом у розумінні ст. 99 КПК України.
		Такий висновок зробила ВП Верховного Суду в постанова від 25 березня 2021 року у справі № 11-410сап20)
		Згідно з ч. 1 ст.174КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		З аналізу даної норми КПК України вбачається, що така передбачає можливість скасування арешту майна виключно у двох випадках: якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		При розгляді клопотання слідчим суддею встановлено, що арешт ініціювався з метою забезпечення збереження речових доказів, а завданням арешту майна у даному випадку було запобігання можливості його відчуження.
		В клопотанні про скасування арешту майна сторона власника(володільця) майна та відповідно особи за місце проживання якої згадане майно було вилучено зазначила, що грошові кошти та цінності, які тимчасово вилучив слідчий, отримані нею від здійснення підприємницької діяльності та відповідно є заощадженнями.
		Слідчою суддею досліджено долучені документи на підтвердження зазначених обставин, з яких встановлено наступне.
		Так, ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем та здійснює господарську діяльність у встановленому законом порядку. Відповідно до податкових декларацій платника єдиного-податку ФОП ОСОБА_3 за 2021-2023 роки, у 2021 році остання задекларувала дохід у розмірі 927 600 (дев?ятсот двадцять сім тисяч шістсот) гривень, у 2022 році задекларований дохід становив 635 000 (шістсот тридцять п?ять тисяч) гривень, а у 2023 році  920 000 (дев?ятсот двадцять тисяч) гривень. Відтак, вилучені кошти є заощадженнями ОСОБА_3 та її особистою власністю, що набуті у законний спосіб.
		Крім цього, оглядом реєстру декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_6 (яка міститься в публічному доступі на сторінці НАЗК та копії яких надані заявником) встановлено, що останній є чоловіком ОСОБА_3 .. В останньої наявні заощадження.
		Тобто, з долучених до клопотання доказів вбачається, що ОСОБА_3 та її захисник надали документи про те, що дохід останньої та заощадження (з урахуванням часу отримання коштів, курсів та цін) значно перевищує суму вилучених коштів, що не заперечується стороною обвинувачення.
		А тому, вищенаведеними доказами підтверджуються доводи представника заявника про те, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем вилучених у нього грошових коштів та цінностей (золотого злитку).
		Крім цього, під час розгляду вказаного клопотання (огляду матеріалів кримінального провадження) слідчою суддею встановлено, що власнику вилученого майна ОСОБА_3 підозра не висунута, слідчі дії з нею не проводяться. Окрім цього, також жодній іншій особі (яка б мала стосунок до ОСОБА_3 ) у провадженні не висунуто обвинувачення у інкримінованих правопорушеннях, в тому числі у незаконному отриманні грошових коштів, які вилучені за місцем проживання ОСОБА_3 ..
		При цьому, з оглянутого протоколу обшуку вбачається, що вказані купюри грошових коштів під час обшуку детально не описувалися, у постанові про визнання грошових коштів речовими доказами не зазначено, які сліди кримінального правопорушення на собі вони зберегли, адже ці кошти не були предметом правопорушення та не містили інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		З протоколу обшуку також вбачається, що грошові кошти не були ідентифіковані шляхом позначення серії та номеру, разом з тим, саме так можливо встановити належність коштів до певного злочину. В той же час під час обшуку грошові кошти вилучені як грошова маса.
		Також слід заначити, що органом досудового розслідування не аргументовано, які саме факти та обставини, що мають значення для даного кримінального провадження та підлягають доказуванню, можуть доводитись за рахунок вилучених у ОСОБА_3 грошових коштів та дорогоцінних металів, правовстановлюючих документів та транспортних засобів (квадроцикл).
		Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, головним обов`язком слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
		Саме, тому, слідчий суддя вважає за необхідне здійснити перевірку наявності/відсутності й інших підстав (визначених ст. 170 КПК України) для продовження застосування заходу забезпечення кримінально провадження у вигляді арешту.
		Так, відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
		Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини 1 статті 96-2 Кримінального кодексу України.
		Відповідно до пунктів 1-4 частини 1 статті 96-2 Кримінального кодексу України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		Натомість, такі підстави слідчою суддею під час розгляду клопотання не встановлені.
		Що стосується конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи як правової підстави для накладення арешту майна, слід зазначити наступне.
		Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
		Як зазначалось вище, в даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 підозра не повідомлялася.
		Що стосується відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, як правової підстави для накладення арешту майна, слід зазначити наступне.
		Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
		Слідчим суддею не встановлено, що ОСОБА_3 в силу закону може нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) інших осіб. А також, в даному кримінальному провадженні відсутня неправомірна вигода, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
		З врахуванням даних обставин та аргументів відсутні правові підстави для застосування арешту грошових коштів з метою забезпечення обставин, зазначених в ч. 2 ст.170 КПК України відсутні.
		Слід відзначити, що орган досудового розслідування та прокурор не навели у процесі провадження за цим клопотанням належних доводів щодо необхідності подальшого застосування такого обмеження щодо грошових коштів та цінностей володільця, його правовстановлюючих документів та транспорту (який передано їй на відповідальне зберігання).
		Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Як наведено вище, згідно ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Крім того, слідчим суддею враховуються наступні положення.
		Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Згідно ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Оцінюючи обґрунтованість клопотання, враховую функції і повноваження слідчого судді визначених п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, відповідно до яких, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
		Європейським судом з прав людини у справі "Смирнов проти України" було висловлено правову позицію про те, що під час вирішення питання щодо можливості утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом і правомірною метою, а з іншоговимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою в кожному випадку має бути очевидна істотна причина.
		У справі «Свіргунець проти України» ЄСПЛ навів висновки про те, що будь-яке втручання в мирне володіння майном має супроводжуватися процесуальними гарантіями, які надають відповідній фізичній чи юридичній особі обґрунтовану можливість звернутися зі своєю справою до компетентних органів державної влади для ефективного оскарження заходів, які становлять втручання у права, гарантовані цим положенням. Під час оцінки дотримання цієї умови необхідно здійснити комплексний розгляд відповідних судових та адміністративних процедур.
		Об`єктом судового контролю слідчого судді, серед іншого, є оцінка того, чи відповідні процесуальні дії не мають характер надмірного втручання у право власності володільця майна.
		В цій ситуації, не можна залишити поза увагою і те, що застосовуючи відповідні обмеження, орган досудового розслідування, повинен перевірити і довести те, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України, чого у даній справі зроблено не було, адже слідчому судді не надано жодних доказів на підтвердження того, що вилучене майно (грошові кошти, цінності, правовстановлюючі документи та квадроцикл) має доказове значення у кримінальному провадженні.
		Така позиція органу досудового розслідування, за переконанням слідчого судді, не може бути залишеною без належної процедури судового контролю, зокрема в частині наявності законних підстав для обмеження права власності, який гарантовано статтею 16 КПК України.
		У рішенні ЄСПЛ від 2.11.2006 у справі «Волохи проти України», серед іншого, Суд прийшов до висновку про те, що верховенство права між іншим (inter alia) передбачає, що втручання органів виконавчої влади у права осіб має підлягати ефективному контролю, який зазвичай має здійснюватися судовим органом, щонайменше як останньою інстанцією, оскільки судовий контроль дає найбільші гарантії незалежності, безсторонності та здійснення належного провадження.
		Наведена справа стосувалася оцінки питання втручання в приватне життя, а отже таку позицію можна вважати дотичною і до питання вилучення майна в кримінальному провадженні.
		Крім того, норми ч. 2 ст. 19 Конституції України, вказують на те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Таким чином виходячи з наведених вище доводів та мотивів, приходжу до висновку, що подальше обмеження власника у праві використання та володіння власним майном (грошовими коштами та цінностями), суперечить вищенаведеним положенням Конституції України, КПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Враховуючи вищенаведені доводи та мотиви, приходжу до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання в цій частині та необхідності скасування арешту на: 9200 доларів США, 33 тис. грн., золотий злиток вагою 10 грамів; договір купівлі-продажу транспортного засобу №1841/2023/3622140 від 25.01.2023; державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №085283 на земельну ділянку з кадастровим номером 1822081200:03:001:1040; квадроцикл BRP Outlander 5khd, дозвіл на вилучення яких слідчим суддею і не надавався.
		Що стосується скасування арешту на інше майно то на думку слідчої судді і надалі існують обставини, які зумовлюють подальше застосування такого обмеження як арешт майна.
		Враховуючи вищенаведене, а також те, що арешт майна носить тимчасовий характер, з арештованим майном (грошовими коштами, дорогоцінними металами, правовстановлюючими документами) протягом строку досудового розслідування жодних слідчих дій не проведено, враховуючи, що з наданих слідчій судді документів не вбачається, що грошові кошти, на які накладено арешт, здобуто ОСОБА_3 злочинним шляхом, більше того долучені докази дозволяють ідентифікувати можливе джерело їх походження та легальність, слідча суддя з метою забезпечення розумного балансу між завданнями кримінального провадження та майновими інтересами власника майна вважає за необхідне частково задовольнити клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_3 , скасувавши арешт на грошові кошти, дорогоцінні металами (золоті злитки), правовстановлюючі документи та квадроцикл.
		При цьому, слідча суддя вважає за необхідне роз?яснити відповідальним особам, що згідно з п. 4 ч. 1 ст.169КПК України у разі скасування арешту тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, а саме ОСОБА_3 . Відповідно ухвала про скасування арешту підлягає негайному виконанню.
		Ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, і про повне або часткове скасування арешту майна відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України у взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 КПК України апеляційному оскарженню не підлягають.
		Такий висновок зробила об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанова ОП ККС від 20 травня 2024 року у справі № 712/191/23 (провадження № 51-3208кмо23)
		Керуючись ст. 16, 100, 170-174 КПК України, слідча суддя
		 
		постановила:
		Клопотання представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити частково.
		Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05.03.2024 у справі №463/1452/24 (провадження №1-кс/463/2039/24) в межах кримінального провадження №62023000000000520 від 15.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, а саме на: 9200 доларів США, 33 тис. грн., золотий злиток вагою 10 грамів; договір купівлі-продажу транспортного засобу №1841/2023/3622140 від 25.01.2023; державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №085283 на земельну ділянку з кадастровим номером 1822081200:03:001:1040; квадроцикл BRP Outlander 5khd, які вилучені у ході проведення 23.02.2024 обшуку у кримінальному провадженні №62023000000000520 від 15.06.2023. 
		Повернути 9200 доларів США, 33 тис. грн., золотий злиток вагою 10 грамів; договір купівлі-продажу транспортного засобу №1841/2023/3622140 від 25.01.2023; державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №085283 на земельну ділянку з кадастровим номером 1822081200:03:001:1040; квадроцикл BRP Outlander 5khd, які вилучені у ході проведення 23.02.2024 обшуку у кримінальному провадженні №62023000000000520 від 15.06.2023  ОСОБА_3 .
		В решті вимог клопотання відмовити.
		Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Слідча суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...