Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 475/113/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: 07.04.2025. Зареєстровано: 07.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2025.
Дата набрання законної сили: 23.04.2025
Номер судового провадження: 2/475/32/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Доманівський районний суд Миколаївської області 
		вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400 
		e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
		 
		Справа № 475/113/24 
		Провадження № 2/475/32/25
		 
		У Х В А Л А
		 
		07.04.2025смт. Доманівка
		Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
		головуючої судді Кривенко О.В.,
		за участю секретаря Маташнюк О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
		В С Т А Н О В И В:
		В провадженні Доманівського районного суду Миколаївської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
		Ухвалою судді Кривенко О.В. від 16.02.2024 р. відкрите провадження у справі, розгляд її призначений у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, яке через неявку позивача ОСОБА_1 неодноразово переносилося, останній раз на 12.02.2025 р.
		Ухвалою судді Кривенко О.В. від 12.02.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.03.2025 р.
		Позивач ОСОБА_1 10.03.2025 року, 21.03.2025 року та 07.04.2025 року в судові засідання не з"явився, будучи повідомленим у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи, повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавали.
		Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивач, нехтуючи своїми правами та обов`язками, передбаченими ст. 43, 44 ЦПК України, не з`являється до суду з неповажних причин, що дає можливість залишити позов без розгляду з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 10.03.2025 року, 21.03.2025 року та 07.04.2025 року в судові засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.
		Згідно приписів ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
		Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
		В пункті 3 частини 1 ст. 257 ЦПК України зазначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
		Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.
		Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз`яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.
		У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
		Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
		Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
		Разом з тим, відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
		Як зазначено вище, позивач ОСОБА_1 до суду неодноразово не з`являвся. Будь-яких доказів, які б підтверджували поважність причин неявки в судове засідання суду не подавав.
		За таких обставин, суд, з врахуванням ст.ст. 13, 44 ЦПК України, вважає за необхідне зазначити, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
		Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
		Принципи цивільного процесу, змагальність та диспозитивність надають кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.
		З системного аналізу частини 5 статті 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України вбачається те, що законодавець безпосередньо пов`язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу. Дії суду залежать від дій позивача.
		 
		Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності.
		В цьому контексті повторна неявка належним чином повідомленого позивача є конклюдентними діями, якими робиться заява про залишення позову без розгляду, а також є правовим наслідком нездійснення позивачем права брати участь у судовому засіданні.
		Таким чином законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився у судове засідання, так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
		Згідно з вимогами ЦПК України суд повинен з`ясовувати причини неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).
		Як зазначено вище, за ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах, зокрема, змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених ст. ст. 13, 44 ЦПК України, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно.
		Також слід відмітити, що в Україні дії система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті Судова влада і позивач має усі можливості з отримання інформації про розгляд його справи.
		Отже, позивач повинен був цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, однак в судові засідання повторно не з`явився та поважних причин неявки не повідомив.
		Враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач, не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.
		Ураховуючи вищевикладене та розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, оскільки позивач, незважаючи на тривалий час перебування справи на розгляді в суді, у судові засідання повторно не прибув, доказів поважності причин неявки суду не надав, із заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався, а відтак позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
		Роз`яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
		На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,
		П О С Т А Н О В И В
		Залишити без розгляду позовну ОСОБА_1 до Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
		Ухвала набирає законної сили через 15 днів, якщо не буде оскаржена.
		Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня її ухвалення.
		 
		 
		 
		 
		 
		СуддяО. В. Кривенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...