Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 729/223/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано судом: 07.04.2025. Зареєстровано: 07.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/729/73/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024270000001037

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                       Справа № 729/223/25
		                                       1-кп/729/73/25 р. 
		 
		 
		В И Р О К 
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		07 квітня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
		судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024270000001037 від 25.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бобровиця Бобровицького району Чернігівської області, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , жонатого, маючого двох неповнолітніх дітей, працюючого ТОВ «Земля і Воля» охоронцем, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 286-1КК України,ч.1ст.135  КК України,
		за участю прокурора ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		         в с т а н о в и в:
		25.10.2024 о 18 год. 51 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем «Кіа Sorento» реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевищуючи максимально дозволену швидкість в межах населеного пункту, рухався по вул. Незалежності в м. Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області зі сторони вокзалу в напрямку центру міста.
		Рухаючись у вказаному напрямку, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалась, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, в результаті чого не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини, де на тротуарі біля буд. 59 по вул. Незалежності, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 .
		В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесне ушкодження у вигляді: закритого перелому шийного відділу хребта (розрив міжхребцевого диску між 5-6 шийними хребцями), перелому 5-го грудного хребця, перелому грудини, забою спинного мозку, забою легень, розриву селезінки, розривів печінки, забою лівого нирки, різаної рани лівого передпліччя, саден та синців на нижніх кінцівках, синця на лівій кисті, синця на обличчі, комплекс яких відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці пригоди.
		У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. 2.3 (б) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п. 2.9 а (водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння) п. 12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним) п. 12.4 (у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, що перебуває в причинному зв`язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків.
		Крім того, 25.10.2024 о 18 год. 51 хв., у ОСОБА_3 після вчинення дорожньо-транспортної пригоди поблизу буд. 59 по вул. Незалежності, в м. Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області на автомобілі «Кіа Sorento» реєстраційний номер НОМЕР_1 , виник раптовий злочинний умисел на завідоме залишення без допомоги особи, яку він своїми діями поставив у небезпечний для життя стан, та яка була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, тобто, у результаті отриманих тілесних ушкоджень самостійно, без сторонньої допомоги, була позбавлена реальної можливості вжити заходів до самозбереження, діючи умисно та нехтуючи моральними і правовими нормами, маючи при цьому змогу надати таку допомогу, зник з місця вчиненого злочину з метою уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.
		Так, у зазначений день та час ОСОБА_3 у порушення вимог п. 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, згідно з якими водій зобов`язаний: «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9,10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів, звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо- транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди, не зупинив керованим ним автомобіль, навмисно не залишився на місці дорожньо-транспортної пригоди, заходів для надання медичної допомоги потерпілій ОСОБА_6 , не вжив, швидку медичну допомогу для надання первинної допомоги потерпілій не викликав, в органи поліції про дорожньо-транспортну пригоду не повідомив, прізвища й адреси очевидців події не записав, заходів до забезпечення схоронності слідів події не прийняв, а зник з місця пригоди, чим залишив без допомоги потерпілу ОСОБА_6 , яка перебувала на тротуарі, яку він своїми діями поставив у небезпечний для життя стан, та яка була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, хоча повинен та мав змогу надати таку допомогу.
		Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину в пред`явлених йому обвинуваченнях, передбачених ч. 3 ст. 286-1 КК України, ч. 1 ст. 135 КК України визнав, дав показання, що кримінальне правопорушення вчинив при обставинах вказаних в обвинувальному акті. Так, 25.10.2024 року він, разом зі своїм знайомим на гаражах вживали спиртні напої, після чого він сів за кермо свого автомобіля «Кіа Sorento» реєстраційний номер НОМЕР_1 та поїхав до своєї тітки поговорити, оскільки на передодні посварився зі своєю дружиною. Повертаючись назад, перебуваючи в нетверезому стані, рухаючись по вул. Незалежності в м. Бобровиця Ніжинського району, не впоравшись з керуванням, з`їхав на тротуар та здійснив наїзд на ОСОБА_6 , яка рухалася по тротуару. Вирішивши, що він наїхав на якусь перешкоду, оскільки почув легкий удар, не зупинився та поїхав до свого гаражу. Хотів там заночувати і коли перебував у машині, своєю ногою розбив лобове скло. Через деякий час його додому забрала дружина, а на слідуючий ранок дружина повідомила, що трапилася ДТП. Він, оглянувши в гаражі свою машину, побачивши пошкодження, пішов до поліції. Він не заперечує, що своїми діями порушив правила дорожнього руху, що призвели до ДТП, внаслідок якої загинула ОСОБА_6 . Після ДТП він мав можливість зупинитися, оглянути на яку перешкоду він наїхав, але свідомо це не зробив та поїхав з місця ДТП. У скоєному щиро розкаявся, жалкує, що так сталося, просить вибачення у потерпілого, запевнюючи, що в подальшому нічого протиправного вчиняти не буде. Він приймав всі міри для зустрічі з потерпілим та намагався йому відшкодувати збитки, але останній уникає з ним зустрічі. 
		Не дивлячись, що ОСОБА_3 визнав свою вину, його вина у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1 КК України, ч. 1 ст. 135 КК України у повному обсязі підтверджується сукупністю зібраних доказів, які були досліджені та перевірені судом в судовому засіданні, а саме: 
		показаннями свідка ОСОБА_7 , яка пояснила, що вона є дружиною обвинуваченого ОСОБА_3 , з яким напередодні 25.10.2024 року посварилася та повідомила йому про намір розлучитися з ним. 25.10.2024 року вони знову посварилися і чоловік пішов в гараж, який знаходиться біля їхнього будинку. Вона в цей день була на роботі, а коли повернулася, то побачила, що автомобіль чоловіка стоїть біля їх гаражу. Вона неодноразово телефонувала йому та просила повернутися додому, а коли підійшла до гаражу, то побачила схвильованого чоловіка, який стояв біля машини та не міг відчинити гараж, а на її запитання, що трапилося, нічого не міг відповісти. Після того, як автомобіль заїхав у гараж, вона побачила на ньому ушкодження, а саме тріщину на лобовому склі, пошкоджена пластмаска та капот. Звідки взялися ушкодження, чоловік не міг пояснити. Після цього, вона його залишила в гаражі та пішла додому, а коли вдруге повернулася, то побачила, що лобове скло на автомобілі було розбите. Вона забрала чоловіка додому, а ранком стало відомо, що сталася ДТП і на її запитання, чоловік відповів, що мабуть це ДТП сталася за його участю та виявив бажання піти до поліції. Вона вважає, що вживання спиртних напоїв та керування чоловіком в такому стані автомобілем, спровокувало те, що вона повідомила йому про розлучення. Окрім того, свідок вказала, що її чоловік ніколи за кермом не вживав спиртних напоїв, є хорошим сім`янином. 
		показаннями свідка ОСОБА_8 , яка пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 є її племінником, 25.10.2024 року увечері він приїхав до неї додому поспілкуватися, був схвильований та плакав, що посварився з дружиною. Чи перебував він у нетверезому стані вона не знає, оскільки явних ознак на ньому не було. В неї дома спиртних напоїв не вживав. Після того, як йому хтось зателефонував, він поїхав.
		Окрім показань показань обвинуваченого, які були послідовними, логічними, не викликали у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, свідків, винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується письмовими доказами, які були надані стороною обвинувачення та дослідженими безпосередньо у судовому засіданні:
		- витягом з ЄРДРу кримінальному провадженні за № 12024270000001037 від 25.10.2024 за правовою кваліфікацією ч. 3ст.286-1КК України з викладенням обставин про вчинення кримінального правопорушення, де зазначено, що 25.10.2024 о 18 год 51 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем КІА Sorento JC 5248, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Незалежності в м. Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області та біля будинку № 59 допустив виїзд за межі проїзної частини дороги і здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка рухалась по тротуару. В результаті ДТП пішохід ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди. Водій зник з місця пригоди;
		- заявою потерпілого про вчинення злочину від 09.01.2025 року за ч. 1 ст. 135 КК України;
		-витягом зЄРДРу кримінальномупровадженні за№ 12025270000000011від 09.01.2025 заправовою кваліфікацієюч.1ст.135КК України з викладенням обставин про вчинення кримінального правопорушення, де зазначено, що 25.10.2024 о 18 год. 51 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем «Кіа Sorento», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевищуючи максимально дозволену швидкість в межах населеного пункту, рухався по вул. Незалежності в м. Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області зі сторони вокзалу в напрямку центру міста. Рухаючись у вказаному напрямку проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалась, в результаті чого не впорався з керуванням транспортним засобом, виїхав за межі проїзної частини, де на тротуарі біля буд. 59 по вул. Незалежності, здійснив наїзд пішохода ОСОБА_6 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди, а водій ОСОБА_3 не зупиняючись залишив місце пригоди. Водій ОСОБА_3 з місця події зник до прибуття працівників поліції, завідома залишивши без допомоги ОСОБА_6 , яка перебувала в небезпечному для життя стані і була позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, при цьому ОСОБА_3 сам поставив потерпілу ОСОБА_6 в небезпечний для життя стан;
		- рапортом ВП №2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 25.10.2024 року, з якого вбачається, що 25.10.2024 о 20:05 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.10.2024 о 20:04 год. за адресою м. Бобровиця по вул. Незалежності про те, що невідоме авто збило жінку на смерть та втік;
		- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.10.2024, відповідно до якого встановлено, що місцем пригоди є ділянка дороги поблизу буд. 59 по вул. Незалежності в м. Бобровиця, зафіксовано стан дорожнього покриття, місце розташування слідів та об`єктів, які утворилися в результаті дорожньо-транспортної пригоди, а саме уламків пластику від транспортного засобу в межах тротуару та узбіччя, положення трупу ОСОБА_6 та наявність на ній тілесних ушкоджень;
		- схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з фототаблицями до неї, яка містить загальний вид місця ДТП, інформацію про рух транспортного засобу, який з місця пригоди зник, розташуванням трупа та речей;
		- лікарським свідоцтвом про смерть №140-К від 26.10.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_6 , 1973 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , потерпіла травмована при зіткненні з легковим автомобілем, причина смерті: забій спинного мозку, закриті переломи шостого шийного та п`ятого грудного хребців;
		- висновком експерта № 137 від 26.10.2024 року судово-медичної експертизи, згідно якого в результаті проведеної судово-медичної експертизи трупа громадянки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що при експертизі трупа громадянки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: закритий перелом шийного відділу хребта (розрив між хребцевого диску між 5-6 шийними хребцями), перелом 5-го грудного хребця, перелом грудини, забій спинного мозку; забій легень; розрив селезінки, розриви печінки, забій лівої нирки; різана рана лівого передпліччя, садна та синці на нижніх кінцівках, синець на лівій кисті, синець на обличчі. Виявлений комплекс тілесних ушкоджень має ознаки тяжкого ступеню тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Виявлені тілесні ушкодження заподіяні при житті та зумовлені комплексом однієї травми в умовах дорожньо-транспортної пригоди та могли бути заподіяні при дорожньо-транспортній пригоді та спричинені при життєво дією тупих предметів по механізму удару в результаті удару частинами транспортного засобу, який рухався в тому числі за обставин дорожньо-транспортної пригоді, що вказані в описовій частині постанови 25.10.2024 о 18:51 год., невстановлений водій невстановленого транспортного засобу рухаючись по вул. Незалежності в м. Бобровиця Ніжинський району Чернігівської області, біля будинку № 59 допустив виїзд за межі проїзної частини дороги та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка рухалась по тротуару. В мить травми потерпіла ОСОБА_6 могла знаходиться в вертикальному, або близькому до нього положенні, та в момент первинного контакту-удару виступаючими частинами транспортного засобу та вважає, що потерпіла була звернута передньою поверхнею тіла по відношенню до транспортного засобу, чи перебувала у близькому до цього положенні. Слідів та ушкоджень, які свідчили б про переїзд тіла колесами транспортного засобу, що рухався, не виявлено. Безпосередньою причиною смерті громадянки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є комплекс тілесних ушкоджень: закритий перелом шийного відділу хребта (розрив між хребцевого диску між 5-6 шийними хребцями), перелом 5-го грудного хребця, перелом грудини, забій спинного мозку; забій легень; розрив селезінки, розриви печінки, забій лівої нирки які супроводжувались травматичним шоком. Причина настання смерті знаходиться в прямому причинно - наслідковому зв`язку з комплексом отриманих тілесних ушкоджень. Враховуючи дані, що були отримані під час дослідження трупних явищ експерт вважає, що смерть її настала ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирішення питання чи настала б смерть ОСОБА_6 в разі своєчасного надання їй кваліфікованої медичної допомоги, не входить в компетенцію лише одного судово-медичного експерта. При судово-токсилогічній експертизі крові від трупа громадянки ОСОБА_6 етанол не виявлений;
		- висновком експерта № 683 від 04.11.2024 року судово-медичної експертизи, згідно якого кров трупа ОСОБА_6 , 1973 року народження, відноситься до групи А (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
		- висновком експерта № 2210 від 04.11.2024 року судово-медичної експертизи, згідно якого при судово-медичній токсикологічній експертизі крові від трупа громадянки ОСОБА_6 етанол не виявлений;
		- висновком експерта № 2016 від 25.11.2024 року судово-медичної експертизи, згідно якого при судово-медичній гістологічній експертизі шматочків внутрішніх органів від трупа ОСОБА_6 , 1973 року народження встановлено: крововиливи без реактивних змін в м`яких мозкових оболонках представленого фрагменту мозку. Набряк мозку. Вогнищевий кардіосклероз. Крововиливи (забої) в тканині легень без реактивних змін. Порушення кровообігу в тканинах досліджуваних органів;
		- протоколом проведення освідування ОСОБА_3 від 26.10.2024 року встановлено, що огляд проводився лікарем-наркологом КНП «Бобровицька районна опорна лікарня» ОСОБА_9 за допомогою газоаналізатора Алкофор 505, серійний номер 08618, перший результат становить 0,095 проміле, другий результат - 0,070 проміле;
		- роздруківкою результатів проходження ОСОБА_3 тесту з використанням приладу Драгер, результат тесту становить 0,34 %;
		- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 81, складений о 11 год. 05 хв. 26.10.2024 року у КНП «Бобровицька районна опорна лікарня» встановлено, що ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння;
		- результатом токсикологічно дослідження № 1473 від 31.10.2024 року встановлено, що при токсилогічному дослідженні у ОСОБА_3 виявлено етанол, в концентрації (за методикою ГРХ) в сечі 0,26 г/л (%), в крові 0,22 г/л (%);
		- протоколом огляду місця події від 26.10.2024 року, а саме приміщення гаражу розташованого біля будинку АДРЕСА_2 , в якому знаходився пошкоджений автомобіль марки «КІА-Sorento JC 5248», реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
		- протоколом огляду транспортного засобу від 26.10.2024 року та картою пам`яті з відеозаписом, з якого вбачається, що здійснено огляд автомобіля марки «КІА-Sorento JC 5248», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та встановлено пошкодження автомобіля, а саме: пошкодження заднього бампера з лівої сторони у вигляді дірки та відсутності частини, розбите лобове скло, відсутня зовнішня частина лівого дзеркала заднього виду, деформація реєстраційного номера, деформація декоративного оздоблення у вигляді хромованої труби та хромованої накладки, деформація переднього бампера у вигляді розлому в місті декоративної труби, деформація декоративної решітки радіатора, деформація переднього капоту, деформація переднього бампера та переднього лівого крила з лівої сторони у вигляді потертостей. В ході огляду транспортного засобу вилучено: змив із зовнішньої ручки дверей водія, змив із зовнішньої ручки правих пасажирських дверей, зіскріб речовини бурого кольору (РБК) з декоративної решітки радіатора, змив РБК з логотипу «Кіа», змив РБК з декоративного оздоблення у вигляді хромовоної труби, змив із внутрішньої ручки водійських дверей, чохол з керма, подушка підголовника водійського сидіння, чохол сидіння водія, змив з важеля АКПП;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.10.2024 року в присутності двох понятих, за участю підозрюваного ОСОБА_3 , його захисника адвоката ОСОБА_10 за адресою: вул. Незалежності, поблизу будинку 59, м. Бобровиця, під час якого ОСОБА_3 розповів про обставини ДТП, що сталось 25.10.2024 року, вказав, що поїхав з місця ДТП, так як злякався, що скоїв ДТП, схемою № 1 до протоколу та ілюстративними таблицями до нього;
		- висновком експерта № СЕ-19/125-24/13897-ІТ від 25.11.2024 року інженерно-транспортної експертизи, згідно якого встановлено, що на момент огляду в системі рульового керування автомобіля Кіа Sorento (номерний знак НОМЕР_1 ) несправностей, які б перебували у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, не виявлено. На момент огляду в робочій гальмівній системі автомобіля Кіа Sorento (номерний знак НОМЕР_1 ) несправностей, які б перебували у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, не виявлено. На момент огляду в фарах головного світла автомобіля Кіа Sorento (номерний знак НОМЕР_1 ) несправностей, які б перебували у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, не виявлено;
		- висновком експерта № СЕ-19/125-24/13906-ІТ від 30.10.2024 року інженерно-транспортної експертизи, згідно якого встановлено, що у дорожньо-транспортній ситуації, яка сталась 25.10.2024 року, місце первинного контакту між автомобілем Кіа Sorento (номерний знак НОМЕР_1 ) та тілом потерпілої громадянки ОСОБА_6 повздожньо розташоване на деякій відстані ліворуч від уламків пластику, що позначені на схемі виносками 2, 3, 5. Поперечно місце первинного контакту між автомобілем Кіа Sorento (номерний знак НОМЕР_1 ) та тілом потерпілої громадянки ОСОБА_6 розташоване за межами правого краю проїзної частини дороги вул. Незалежності в напрямку центру міста м. Бобровиця. Більш в категоричній формі визначити розташування ділянки на якій відбувся контакт між автомобілем Кіа Sorento (номерний знак НОМЕР_1 ) та тілом потерпілої громадянки ОСОБА_6 , з технічної точки зору, неможливо через відсутність інформаційних ознак переміщення автомобіля Кіа Sorento (номерний знак НОМЕР_1 ) в процесі контактної взаємодії з тілом потерпілої громадянки ОСОБА_6 (з моменту виїзду за межі проїзної частини дороги вул. Незалежності на тротуар до моменту контактування транспортного засобу з тілом пішохода);
		- висновком експерта № СЕ-19/125-24/13902-ІТ від 30.10.2024 року інженерно-транспортної експертизи, згідно якого встановлено, що у дорожньо-транспортній ситуації, яка сталась 25.10.2024 року, водій автомобіля Кіа Sorento (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 , з технічної точки зору, повинен був діяти у відповідності до п. 12.1, 12.4 ПДР України; невідповідність дій водія автомобіля КІА технічним вимогам п. 12.1, 12.4 ПДР України, перебувають в причинному зв`язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди;
		- висновком експерта № 685 від 22.11.2024 року судово-медичної еспертизи, згідно якого кров трупа ОСОБА_6 , 1973 року народження, відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО (згідно з «Висновком експерта» №683 від 04.11.2024 року судово-медичної експертизи проведеної у судово-медичній лабораторії ДСУ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи»). При судово-медичній експертизі зіскобу речовини бурого кольору з декоративної решітки радіатора (об.№1), змиву з логотипу «Кіа» (об.№2) та змиву з декоративного оздоблення у вигляді хромованої труби (об.№3), вилучених при огляді автомобіля «Кіа Sorento», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знайдено кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген А ізосерологічної системи АВ0, який міг походити від особи (осіб) з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і від трупа ОСОБА_6 ;
		- протоколом отримання зразків для експертизи від 29.10.2024, з якого вбачається, що спеціалістом відібрано від ОСОБА_3 зразки крові для проведення експертизи;
		- висновком експерта № 684 від 04.11.2024 року судово-медичної експертизи, згідно якого встановлено, що кров громадчнина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
		- висновком експерта № 686 від 22.11.2024 року судово-медичної експертизи, згідно якого встановлено, що кров громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО (згідно з «Висновком експерта» №684 від 04.11.2024 року судово-медичної експертизи проведеної у судово-медичній лабораторії ДСУ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи»). При судово-медичній експертизі змиву із зовнішньої ручки дверей водія (об.№1), змиву із зовнішньої ручки правих пасажирських дверей (об.№2), змиву із внутрішньої ручки ведійських дверей (об.№23), змиву з важеля АКПП (об.№4), чохла з керма (об.№5), подушки-підголівника (об.№26) та чохла з сидіння водія (об.№7), вилучених при огляді автомобіля Кіа Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знайдено піт, при серологічному дослідженні якого виявлений антиген А ізосерологічної системи АВ0, який міг походити від особи (осіб) з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і від громадянина ОСОБА_3 ;
		- висновком експерта № 125-МК від 18.11.2024 року судової медико-криміналістичної експертизи, згідно якого встановлено, що на наданій на експертизу парі кросівок і їх підошвах слідів ковзання, сторонніх включень, накладень або пошкоджень виявлено не було. Виражених слідів на підошві наданої пари кросівок, що можна було б однозначно оцінювати, як такі, що виникли при дорожньо-транспортній пригоді виявлено не було. Враховуючи вищезазначене, однозначно визначити чи перебував пішохід в динамічному або статичному положенні в момент первинного контакту з транспортним засобом не можливо;
		- висновком експерта № СЕ-19/125-24/14290-ТР від 13.12.2024 судової трасологічної експертизи, згідно якого встановлено, що фрагменти полімерного матеріалу найбільшою довжиною 459 мм та 342 мм, вилучені під час огляду місця ДТП 26.10.2024 поблизу буд. 59 по вул. Незалежності м. Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області, до розділення складали одне ціле; фрагменти полімерного матеріалу найбільшою довжиною 20,4 мм, 84,7 мм та 52,2 мм вилучені під час огляду місця ДТП 26.10.2024 поблизу буд. 59 по вул. Незалежності м. Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області, до розділення складали одне ціле; фрагменти полімерного матеріалу найбільшою довжиною 222 мм та 139 мм, вилучені під час огляду місця ДТП 26.10.2024 поблизу буд. 59 по вул. Незалежності м. Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області, до розділення складали одне ціле; фрагменти полімерного матеріалу найбільшою довжиною 459 мм та 342 мм, що складають одне ціле, та фрагмент полімерного матеріалу найбільшою довжиною 60,3 мм, вилучені під час огляду місця ДТП 26.10.2024 поблизу буд. 59 по вул. Незалежності м. Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області, до розділення могли складати одне ціле (за формою, матеріалом, товщиною, кольором). Встановити чи складали до розділення дані фрагменти одне ціле неможливо в зв`язку з відсутністю спільних поверхонь (ліній) розділення та ознак які б свідчили про їх спільне використання (експлуатацію); фрагменти полімерного матеріалу найбільшою довжиною 20,3 мм, 69,2 мм, 15,2 мм, 24,3 мм, 31,2 мм та 15,7 мм, вилучені під час огляду місця ДТП 26.10.2024 поблизу буд. 59 по вул. Незалежності м. Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області, до розділення могли складати одне ціле (за формою, матеріалом, товщиною, кольором). Встановити чи складали до розділення дані фрагменти одне ціле неможливо в зв`язку з відсутністю спільних поверхонь (ліній) розділення та ознак які б свідчили про їх спільне використання (експлуатацію); фрагмент полімерного матеріалу найбільшою довжиною 24,2 мм, вилучений під час огляду місця ДТП 26.10.2024 поблизу буд. 59 по вул. Незалежності м. Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області, до розділення не складав одного цілого з іншими об`єктами, що надані на дослідження;
		- протоколом огляду документа від 28.10.2024 року, скрін №1, скрін №2, скрін №3,скрін №4, скрін № 5, скрін № 6, скрін № 7 та відеозаписом, з якого вбачається, що о 18:50:24 на відеозаписі видно, як тротуаром вздовж вул. Незалежності м. Бобровиця зі сторони вокзалу в напрямку центру міста йде людина (в ході слідства встановлено, що це ОСОБА_6 ). Також видно, що ввімкнуте вуличне освітлення ліхтарі, так як, видно дорожнє покриття вул. Благовіщенська та вул. Незалежності. За часом відеофайлу о 18:50:43 по вул. Незалежності м. Бобровиця зі сторони вокзалу в напрямку центру міста їде легковий автомобіль, в цей час ОСОБА_6 переходить вул. Благовіщенська, йдучи паралельно вул. Незалежності, при цьому її силует погано проглядається через листя дерева, яке обмежує оглядовість. За часом відеофайлу о 18:50:46 ОСОБА_6 з білим пакетом в руках перейшла вул. Благовіщенська та виходить на тротуар вул. Незалежності, йдучи паралельно вул. Незалежності в напрямку центру міста. За часом відеофайлу о 18:50:58 видно як по вул. Незалежності зі сторони вокзалу в напрямку центру м. Бобровиця їде автомобіль кросовер (в ході слідства встановлено, що це автомобіль Кіа Sorento р.н. НОМЕР_1 ). За часом відеофайлу о 18:50:59 видно як автомобіль Кіа Sorento р.н. НОМЕР_1 рухаючись по вул. Незалежності переїхав перехрестя з вул. Благовіщенська та продовжує рух в напрямку центру міста. За часом відеофайлу о 18:51:00 чутно звук удару, що вважається моментом наїзду автомобілем Кіа Sorento р.н. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_6 .
		Допитавши обвинуваченого, допитавши свідків, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні всі докази у кримінальному провадженні, суд приходить до наступного висновку.
		   Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		   Згідно з положеннями ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.
		   Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, що в тому числі закріплено положеннями ч. 5 ст. 9 КПК України щодо застосування кримінального процесуального законодавства України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, як один з принципів законності, визначених серед інших засадами кримінального провадження.
		   Так, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Євпропейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain, judgment of December 1998, Series A no.146, p.33, § 77).
		   Аналогічне відображення принципів презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини міститься і в положеннях ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України.
		   Зокрема, відповідно до положень ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з вимогами ч. 4 даної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
		    Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). 
		   Відповідно до ст. 18 КПК України жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
		   Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		   Згідно ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		У відповідності до вимог ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч. 2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
		Частина 2 статті 9 КПК України вказує, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Згідно ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		У той час, як виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу (ч. 1 ст. 373 КПК України).
		Окрім того, суд, вважає за необхідне зазначити, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинуваченого, потерпілого, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у частині 1 статті 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження. Оцінюючи вищевказані досліджені судом докази по кримінальному провадженню, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв`язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.
		Таким чином, суд, дослідивши всі докази у кримінальному провадженні, приходить до обґрунтованого висновку, що вищевказані докази, які надані стороною обвинувачення є належними допустимими, приймаються судом до уваги при розгляді даного кримінального провадження, оскільки порушення норм КПК України при зборі даних доказів не було встановлено.
		За результатамианалізу доказів,суд приходитьдо висновку,про те,що наданістороною обвинуваченнята дослідженів судовомузасіданні докази,є належнимиі допустимимиі стороноюзахисту неспростовані.Порушення правана захистобвинуваченого надосудовому розслідуванніу судовомузасіданні невстановлено. 
		Тому, суд в основу доведеності вини обвинуваченого у пред`явленому обвинуваченні покладає не тільки показання обвинуваченого, свідків, а також всі зазначені докази, які детально досліджені в судовому засіданні в їх сукупності, які не містять логічних протиріч, підтверджують викладені фактичні обставини вчинення обвинуваченим протиправних дій, в яких його обвинувачують.
		Сторона захисту, звертає увагу суду, на той факт, що у обвинуваченого ОСОБА_3 не було прямого умислу на наїзд на потерпілу ОСОБА_6 під час ДТП та залишення її без допомоги, оскільки наїзд на потерпілу був в темну пору доби, без вуличного освітлення, була відсутня розмітка на дорозі, а потерпіла була одягнута в темний одяг, при цьому захисник обвинуваченого просить застосувати суд до призначеного покарання обвинуваченому за ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України ст. 69 КК України та призначити покарання нижче нижньої межі.
		Суд критично ставиться до доводів сторони захисту, оскільки такі її зауваженння ніяким чином не спростовують порушення обвинуваченим ПДР України, що мали місце 25.10.2024 року, які потягли за собою, як наслідок смерть пішохода. Окрім того, злочин передбачений ч. 3 ст. 286-1 КК України є необережним проти безпеки дорожнього руху. Водій, який винен у ДТП, не має прямого умислу вчинити аварію. Якщо ж такий умисел був, це вже інша кваліфікація згідно з кримінальним кодексом.
		За змістомст. 135 КК Українипоставлення в небезпеку виступає як основа для виникнення спеціального обов`язку надати допомогу особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
		Об`єктивна сторона залишення в небезпеці характеризується двома видами злочинної бездіяльності: 1) бездіяльність-невтручання, що полягає у невиконанні особою обов`язку щодо надання необхідної допомоги потерпілому, який перебуває у небезпечному для життя стані й позбавлений можливості вжити заходів для самозбереження, коли небезпека виникла незалежно від суб`єкта цього злочину; 2) змішана бездіяльність - бездіяльність щодо надання допомоги потерпілому особою, яка сама поставила його в небезпечний для життя стан.
		   Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), яку вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність за своїми соціальними та юридичними властивостями тотожна діянню, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.
		   Кримінальна відповідальність за злочинну бездіяльність настає лише за таких умов: а) на особу було покладено спеціальний обов`язок вчинити активні дії, якими було б відвернене настання суспільно небезпечного наслідку; б) у особи була реальна можливість у даній конкретній ситуації вчинити відповідні активні дії і запобігти настанню суспільно небезпечних наслідків.
		   Обов`язок вчинити певні дії (діяти певним чином) може випливати з різних підстав: із закону або з іншого нормативного акта; із професійних або службових функцій особи; із договору; із родинних відносин; із попередньої поведінки особи, якщо вона своїми діями створює небезпеку для іншої особи і внаслідок цього зобов`язана надати їй допомогу.
		Суб`єктивна сторона злочину, передбаченогост. 135 КК України, завжди характеризується прямим умислом щодо самого діяння. Що стосується наслідків, ставлення суб`єкта злочину до них завжди характеризується необережністю (злочинною недбалістю чи злочинною самовпевненістю).
		Вольовий момент вчинення злочину, передбаченогост. 135 КК України, полягає у небажанні суб`єкта злочину надати допомогу безпорадній особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Мотиви вчинення цього злочину можуть бути різними (прагнення уникнути кримінальної відповідальності, небажання обтяжувати себе, байдуже ставлення до долі іншої людини, егоїзм, небажання допомогти через брак часу, неприязнь до потерпілого, легкодухість, ревнощі, помста тощо), але на кваліфікацію вони не впливають.
		   Моментом закінчення злочину є ухилення від надання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Варто зазначити, що для кваліфікації злочину не має значення, чи відвернула би надана винною особою допомога завдання шкоди життю або здоров`ю особи. Навіть у випадках, коли через несумісну з життям травму будь-яка допомога не була здатна відвернути смерть людини, особа, яка залишила потерпілого в небезпеці, несе відповідальність заст. 135 КК України. Для кваліфікації дій винного за цією нормою кримінального закону не має значення і те, що хтось інший надав чи намагався надати допомогу залишеному в небезпеці.
		   До вказаних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10 листопада 2020 року в справі № 552/6700/17, від 10 березня 2021 року в справі № 742/1479/19, від 11 березня 2021 року в справі № 711/798/18.
		   Згідно зіст. 14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
		   Відповідно до вимог п. 2.10. (а, г, д)Правил дорожнього рухуу разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.
		   Обвинувачений в судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 135 КК України, у своїх показах стверджував, що після ДТП не зупинився, хоча мав таку можливість, чому так зробив пояснити не міг. Під час проведення слідчого екперименту за його участі, пояснював, що після ДТП не зупинився, так як, злякався.
		   Таким чином, на переконання суду вказані обвинуваченим обставини після вчинення ним ДТП, не звільняли та ніяким чином не перешкоджали йому від виконання обов`язку щодо надання допомоги потерпілій ОСОБА_6 , яку він сам поставив у небезпечний для життя стан, зокрема обвинувачений зобов`язаний був і міг зупинитися, як він сам вказав, але умисно залишивши місце події, цього не зробив, міг звернутися до поліції, а також викликати швидку медичну допомогу, однак не вчинив жодних дій щодо надання допомоги потерпілій яку поставив в небезпечний для життя стан. 
		   Таким чином, оцінюючи досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності та керуючись законом, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_6 та за ч. 1 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
		Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якої людини, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КПК Українита роз`ясненнямиПостанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінальних правопорушень і після їх вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно дост.12 КК Українивчинене ОСОБА_3 , кримінальне правопорушення за ч. 1ст. 135 КК Україниє нетяжким злочином, а за ч. 3 ст. 286 -1 КК України- тяжким злочином, має необережну форму вини, конкретні обставини кримінального правопорушення, зокрема грубе порушення правил дорожнього руху, настання негативних наслідків для життя та здоров`я, а саме смерть потерпілої ОСОБА_6 .
		   Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання не встановлено.
		Враховуючи обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , яка знижує ступінь суспільної небезпеки, як щире каяття, його відверте визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, щире співчуття з приводу цього, намагання відшкодувати шкоду, його активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, позитивну характеристику з місця роботи, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, сімейний стан, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та хворого батька, досудову доповідь органу пробації, а також те, що покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку призначити обвинуваченому покарання, передбачене санкціями ч. 3 ст. 286-1 КК України, ч. 1 ст. 135 КК України за кожний злочин у виді позбавлення волі, в межах санкції відповідних статей із визначенням остаточного покарання з урахуванням норм ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на певний строк.
		Підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75, 76 КК України суд не вбачає з огляду на наступне.
		Згідно з ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
		Суд вважає, що підстав для застосування відносно ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України немає, оскільки не встановлено обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів. Не дивлячись на те, що судом визнані дві обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, проте вони не знижують істотно ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень. Призначення ОСОБА_3 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України не відповідатиме тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого та за своїм видом буде явно несправедливим через м`якість. Суд вважає, що вчинений ОСОБА_3 , злочин за ч. 3 ст. 286-1 КК України хоча і є необережним, але грубе нехтування ним п. 2.9 «а» ПДР України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.
		Крім того, суд при призначенні покарання відхиляє можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 вимог ст. 75 КК України, оскільки відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» №1231-IX від 16 лютого 2021, звільнення від відбування покарання з випробуванням не допускається у випадках засудження за кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Разом з тим, суд також відзначає, що дорожньо-транспортна пригода, в якій ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження, від яких остання померла, виникла внаслідок того, що своїми діями ОСОБА_3 грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху, які регламентують безпечне управління транспортним засобом, що призвело до таких тяжких наслідків.
		Під час розгляду справи встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням, оскільки водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху, водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та третіх осіб.
		Так як, ОСОБА_3 , грубо порушив чисельні вимоги пунктів Правил дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки та призвело до таких незворотних наслідків як смерть жінки, тому суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
		Суд враховує те, що ОСОБА_3 , рухаючись у населеному пункті, керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, при цьому знехтував Правилами дорожнього руху, пов`язаними з імперативною забороною керувати транспортним засобом у такому стані, та піддав небезпеці як себе, так і інших осіб, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку особи обвинуваченого та, крім того, після вчинення ДТП залишив без допомоги потерпілу та зник з місця події, а його протиправні дії призвели до тяжких непоправних наслідків смерті потерпілої.
		Cтатті 3, 27 Конституції України визначають, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
		Враховуючи вчинення обвинуваченим ряду кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту, допущення ОСОБА_3 чисельних порушень вимог Правил дорожнього руху, у тому числі керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а для суспільства в цілому, тому суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами максимальним терміном на 10 років.
		Призначаючи такий вид та міру покарання, суд виходить із принципу законності, справедливості і індивідуалізації покарання, яке своїм видом та розміром буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також з метою припинення злочинної діяльності, як самим обвинуваченим так і іншими особами, призначення більш м`якого покарання, на думку суду, не відповідатиме даним про особу обвинуваченого, та суперечитиме основним засадам призначення покарання та правовим положенням ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України, якою визначено мету покарання.
		Підстав для винесення виправдального вироку суд не вбачає. Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		   Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
		   Враховуючи, що суд прийшов до висновку про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді позбавлення волі, з метою забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор залишити без змін до набрання вироком законної сили. Підстав для зміни зпобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, як того просила сторона захисту, суд не вбачає.Строк відбування покарання вираховувати з моменту фактичного затримання з 26.10.2024 року. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 175 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого.
		Керуючись ст.ст. 371, 373-374, 381-382 КПК України, суд, -
		у х в а л и в:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч. 3 ст.286-1 КК України, ч. 1 ст.135 КК Українита призначити йому покарання:
		-за ч. 3ст. 286-1 КК України, у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років;
		за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
		На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_3 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років. 
		   До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в державній установі«Чернігівський слідчийізолятор» залишити без змін.
		   Строк відбуттяпокарання ОСОБА_3 слід обчислюватиз часузатримання,а самез 26.10.2024 року, зарахувавши в строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення, а саме - з 26.10.2024 по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		   Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 17509 (сімнадцять тисяч п`ятсот дев`ять) грн. 80 коп. судових витрат по справі за проведення експертиз.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 жовтня 2024 року, на змив із зовнішньої ручки дверей водія, змив із зовнішньої ручки правих пасажирських дверей, зіскобу речовини бурого кольору (РБК) з декоративної решітки радіатора, змив РБК з логотипу «Кіа», змив РБК з декоративного оздоблення у вигляді хромованої труби, змив із внутрішньої ручки ведійських дверей, чохла з керма, подушки підголовника водійського сидіння, чохла сидіння водія, змиву з важеля АКПП. 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 жовтня 2024 року, на автомобіль марки «Кіа Sorento», р.н. НОМЕР_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
		Речові докази: 
		- шматки (уламки пластику) позначки №2, №3 на схемі до протоколу огляду місця ДТП, уламки пластику №5 та №8 на схемі, уламки пластику позначки №12 та №14 на схемі, уламки пластику позначки №16 та №19 на схемі, правий та лівий кросівок ОСОБА_6 , уламки пластику позначка №21 на схемі , змив із зовнішньої ручки дверей водія, змив із зовнішньої ручки правих пасажирських дверей, зіскріб речовини бурого кольору (РБК) з декоративної решітки радіатора, змив РБК з логотипу «Кіа», змив РБК з декоративного оздоблення у вигляді хромовоної труби, змив із внутрішньої ручки водійських дверей, чохол з керма, подушка підголовника водійського сидіння, чохол сидіння водія, змив з важеля АКПП - знищити після вступу вироку в законну силу; 
		   - ключі, сережка з металу жовтого кольору, навушник - залишити у користуванні потерпілого;
		- автомобіль марки «Кіа Sorento», р.н. НОМЕР_1 - залишити у користуванні власника після вступу вироку в законну силу.
		   Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		   Вирок може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же термін з дня отримання копії вироку. 
		 
		 Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...