Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/2791/25 : Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді.
Надіслано судом: 07.04.2025. Зареєстровано: 07.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2025.
Дата набрання законної сили: 07.04.2025
Номер судового провадження: 1-кс/991/2958/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/2791/25
		Провадження 1-кс/991/2958/25
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 квітня 2025 року                                                                 м.Київ 
		 
		Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_7 (далі - суддя чи суд),
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_8,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про самовідвід від розгляду справи №991/2791/25 (провадження 1-кс/991/2785/25) щодо клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАЬУ) ОСОБА_2 про передачу майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА),
		у кримінальному провадженні №12013220540000400 від 31.01.2013
		ВСТАНОВИВ:
		1. Стислий опис судового провадження.
		01.04.2025 до ВАКС надійшло клопотання детектива НАБУ ОСОБА_2 про передачу майна в управління АРМА, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду в справі №991/2791/25 (провадження 1-кс/991/2785/25) визначено слідчого суддю ВАКС Крикливого Віталія Вікторовича.
		04.04.2025 суддя ОСОБА_9 (далі - заявник) заявив самовідвід від розгляду справи №991/2791/25 (провадження 1-кс/991/2785/25), для розгляду якого відповідно до статті 35 КПК і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю ВАКС ОСОБА_7, яким невідкладно здійснено судовий розгляд 07.04.2025.
		2. Короткий виклад заяви про самовідвід і позицій учасників судового провадження.
		2.1. У заяві про самовідвід заявник на підставі пункту 4 частини 1 статті 76 КПК просив «відвести мене від розгляду клопотання про передачу майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у кримінальному провадженні №12013220540000400 від 31.01.2013 (справа №991/2791/25, провадження №1-кс/991/2785/25)»,
		обґрунтовуючи це зокрема таким: «З клопотання та доданих до нього матеріалів слідує, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013220540000400 від 31.01.2013 щодо злочинів вчинених злочинною організацією очолюваною колишнім Президентом України ОСОБА_3 , структурним підрозділом злочинної організації під керівництвом ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 та іншими статтями, передбаченими Кримінального кодексу України.
		Так, в клопотанні, серед іншого, зазначено, що ОСОБА_4 придбано ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» за допомогою якого вчинено низку злочинів вказаною злочинною організацією, зокрема: - незаконне заволодіння чужим майном - грошовими коштами Національного банку України на загальну суму 787 396148,99 грн, які були надані у вигляді стабілізаційного кредиту ПАТ «Реал банк»;- незаконне заволодіння чужим майном - коштами ПАТ «РЕАЛ БАНК» в особливо великих розмірах на загальну суму 4 707 267 476,52 грн. під час видачі кредитів підконтрольним ОСОБА_4 підприємствам з ознаками фіктивності; - незаконне заволодіння чужим майном - грошовими коштами ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» на загальну суму 865 879 925,97 грн шляхом протиправного надання ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» міжбанківських кредитів на користь ПАТ «Реал банк» та незаконному розміщенні ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» коштів на кореспондентському рахунку в ПАТ «Реал банк» та ін.
		Водночас, суддя ОСОБА_9 входить до складу колегії суддів, яка розглядає кримінальне провадження №42016000000003393 від 16.11.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 209, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 212, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 358 КК України (справа № 991/6214/22, провадження № 1-кп/991/77/22). Вказане провадження виділено з матеріалів основного провадження №12013220540000400 від 31.01.2013.
		Так, з обвинувального акта слідує, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, за обставинами заволодіння грошовими коштами вищевказаних банківських установ, які є ідентичними до тих, що зазначені у вищевказаному клопотанні.
		Окрім того, з матеріалів клопотання слідує, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2014 у справі № 757/8003/14-к накладено арешт на транспортний засіб «Aston Martin», д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску, що перебував у власності ОСОБА_5 , яка є дружиною ОСОБА_4 . Втім, згодом перереєстровано на нового власника - ОСОБА_6 . Так, арешт накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
		Так, відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про передачу в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів розглядається згідно з ст. 171-174 цього кодексу (Розгляд клопотання про арешт майна).
		Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
		У зв`язку з вищенаведеним «об`єктивний спостерігач» може вбачати приводи для сумнівів у незалежності суду, що розглядатиме кримінальні справи №991/2791/25 та № 991/6214/22 (див. також рішення ЄСПЛ у справі Clarke v. the United Kingdom)»,
		із доданими копією ухвали від 24.01.2023 у справі № 991/6214/22, витягу з обвинувального акта у справі №991/6214/2, та поясненням до заяви про самовідвід у справі № 991/2791/25, де зокрема зазначено таке: «03.04.2025 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 заявлено про самовідвід від розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 про передачу майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у кримінальному провадженні №12013220540000400 від 31.01.2013.
		Так, детектив прохає надати дозвіл на передачу майна, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2014 у справі №757/8003/14-к, в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
		Вказану заяву про самовідвід аргументовано участю судді ОСОБА_9 у розгляді кримінального провадження №42016000000003393 від 16.11.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 209, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 212, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 358 КК України (справа № 991/6214/22, провадження № 1-кп/991/77/22).
		З реєстрів матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000003393 від 16.11.2016 слідує, що вказана ухвала про арешт майна є частиною кримінального провадження №42016000000003393 від 16.11.2016 (Розділ II. Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення, п. 1417). Окрім того, вказане майно (автомобіль «Астон Мартін» д.н.з НОМЕР_2 ) визнано речовим доказом та приєднано до кримінально провадження №42016000000003393 від 16.11.2016 (Розділ II. Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення, п. 1419)» з доданим витягом з реєстрів матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000003393 від 16.11.2016 (справа №991/6214/22).
		2.2. В судове засідання заявник і учасники судового провадження попри здійснені належним чином повідомлення не прибули, що не перешкоджало розгляду питання.
		3. Обґрунтування позиції суду.
		3.1. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
		Неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.
		Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частинами 1, 2 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
		Також частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
		Згідно із частиною 1 статті 80 КПК, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
		Відповідно до частини 1 статті 81 КПК, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
		3.2. Відповідно до пункту 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів, та пунктом 2.5 цих же принципів визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Нижче наведені приклади таких випадків: 1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається. 2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок. 3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
		Статтею 14 чинної редакції Кодексу суддівської етики, затвердженої 18.09.2024 рішенням ХХ з`їзду суддів України, визначено, що суддя не має допускати позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу у справі, що перебуває у його / її провадженні. Суддя має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників.
		У коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1, роз`яснено, що відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях. Водночас, слід розуміти, що зловживання самовідводом не допускається і може потягнути застосування дисциплінарної відповідальності. У цьому контексті зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи. За змістом коментованої статті заявлення суддею самовідводу є допустимим лише у випадку неможливості ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі.
		Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
		Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria, 24.02.1993, Series А №255, пункти 28, 30) та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland, заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
		Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02 від 03.05.2007) зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
		В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (від 09.11.2006, заява №33949/02) зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
		Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання об`єктивного чи суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування складу для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб (об`єктивний критерій) та додержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).
		3.3. Враховуючи наведені у заяві про самовідвід підстави, у цьому випадку заявник стверджував про можливі сумніви щодо недотримання виключно суб`єктивного критерію безсторонності суду, що й мало бути предметом перевірки під час розгляду питання про самовідвід.
		Відтак перш за все належить зазначити, що статтею 98 КПК визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині 1 цієї статті.
		Абзацом 7 частини 6 статті 100 КПК передбачено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці 1 цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
		Також частиною 7 статті 100 КПК зокрема визначено, що у випадку, передбаченому абзацом 7 частини 6 цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом 7 частини 6 цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
		Вищенаведене свідчить, що розгляд слідчим суддею питання про передання АРМА певного майна здійснюється винятково у контексті мети забезпечити збереження речових доказів або зберегти їхню економічну вартість, та водночас статті 170-173 КПК лише визначають процедуру вирішення такого питання шляхом аналогії із процедурою накладення арешту майна.
		Відтак розв`язання слідчим суддею питання про передання АРМА майна має винятково допоміжну процесуальну роль у певному кримінальному провадженні і жодним чином не пов`язано із вирішенням головного питання щодо обґрунтованості обвинувачення особи у вчиненні кримінального правопорушення, й будь-яким чином не свідчитиме про упереджене ставлення до цієї особи.
		Тому абсолютно незрозумілим є переконання заявника, що нібито його перебування у складі колегії суддів, яка розглядає інше кримінальне провадження (нехай і виділене з головного провадження, щодо чого заявник не надав жодних доказів, що позбавляє можливості належним чином перевірити цю обставину) за обвинуваченням особи, щодо майна якої чи її близьких родичів ним же як слідчим суддею вирішуватиметься питання про передання такого АРМА, будь-яким чином свідчитиме про неможливість ухвалення об`єктивного судового рішення чи упередженість до такої особи.
		Тобто твердження заявника, що здійснення ним судового контролю як слідчим суддею у кримінальному провадженні №12013220540000400 від 31.01.2013 якимось чином може вплинути на судовий розгляд кримінального провадження №42016000000003393 від 16.11.2016, де він бере участь як член колегії суддів, є абстрактним припущенням та жодним чином документально не обґрунтовано, тим більше з огляду на можливість врегулювання такого у процесуальному порядку шляхом розкриття інформації.
		Окрім того, для вирішення питання про наявність законних підстав побоюватись, що конкретний суддя не є неупередженим, точка зору абстрактного «стороннього спостерігача» безумовно важлива, проте не повинна мати вирішального значення з огляду на те, що суспільство є неоднорідною сукупністю осіб з різними віком, освітою та культурою, майновим та соціальним станом, уявленнями про життєві цінності зокрема, що унеможливлює в принципі врахування різноманітних інтересів такого «спостерігача», конкретну особу якого заявник не зазначив взагалі, й загалом сама по собі концепція «стороннього спостерігача» давно є архаїчним уявленням, яке не повинно жодним чином впливати на здійснення правосуддя.
		3.4. Дослідивши заяву про відвід, суд встановив відсутність обставин, які свідчили б про упередженість заявника чи унеможливлювали б ухвалення ним б`єктивного судового рішення, тоді як доводи заяви ґрунтуються винятково на суб`єктивних припущеннях і є неспроможними. Відтак заявлений самовідвід не містить належних даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав, й тому належить відмовити у його задоволенні.
		Керуючись статтями 75-81, 369-372, 532 КПК, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Відмовити в задоволенні заяви слідчого судді ОСОБА_9 про самовідвід від розгляду справи №991/2791/25 (провадження 1-кс/991/2785/25) щодо клопотання детектива НАБУ про передачу майна в управління АРМА.
		Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
		Повний текст ухвали оголошений 07.04.2025.
		 
		Суддя ОСОБА_7_________________

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...