Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 203/6687/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:.
Надіслано судом: 07.04.2025. Зареєстровано: 07.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2025.
Дата набрання законної сили: 06.05.2025
Номер судового провадження: 2/0203/466/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 203/6687/24
		Провадження № 2/0203/466/2025
		 
		РІШЕННЯ 
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24.03.2025 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі: 
		 
		головуючого судді - Казака С.Ю.
		при секретарі - Кринюк М.С. 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та припинення права власності,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		       Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що йому на підставі договору дарування від 25.06.2004 року належать 51/100 частин квартири АДРЕСА_1 . В січні 2016 року він вирішив продати належну йому частину квартири та 19.05.2016 року за попередньою домовленістю з покупцем квартири, а саме: АДРЕСА_2 , де четверо невідомих чоловіків із застосуванням насилля заволоділи пакетом, в якому знаходились оригінали документів на квартиру. З приводу цього, він 20.05.2016 року звернувся до правоохоронних органів та СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області до ЄРДР за №12016040690002238 було внесено відомості за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.357 КК України. Після поновлення паспорту, він звернувся до нотаріуса, який посвідчував договір дарування для отримання його дублікату та дізнався, що 09.06.2016 року згідно договору дарування належній йому 51/100 частин квартири АДРЕСА_1 були подаровані невідомій особі ОСОБА_4 . З вказаного приводу він також звернувся до Кіровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та за його заявою до ЄРДР за №12016040670002487 було внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. 
		Весь цей час позивач був зареєстрований за адресою спірною квартири: АДРЕСА_1 . Крім нього квартирою ніхто не користувався. Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська було відновлено його право власності, визнано недійсним договір дарування від 09.06.2016 року, скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 , на 51/100 частину квартири АДРЕСА_1 .
		Однак, після цього позивачу стало відомо, що на підставі начебто заяви нової власниці квартири ОСОБА_3 він був знятий з реєстрації в квартирі, а ОСОБА_3 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13.12.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Шатковською І.Ю. Згідно одержаної інформації від нотаріуса Шатковської І.Ю. нею був посвідчений договір купівлі-продажу квартири між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 24.09.1996 року. На запит приватного нотаріуса була отримана інформація з КП «ДМБТІ» ДОР, згідно якої в інвентаризаційній справі містяться відомості про право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 24.09.1996 року, посвідченого П`ятою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-1951 та реєстрацію бюро в реєстраційній книзі 38п за реєстраційним №25. Крім іншого, за ОСОБА_7 , яка подарувала спірну квартиру позивачу, було зареєстровано право власності на 51/100 частин квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 19.10.2000 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, зареєстрованого КП «ДМБТІ» за реєстровим №27-53 в книзі №38п, реєстраційний №6344040; а також право власності на підставі свідоцтва про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 , виданого 24.02.1994 року виконавчим комітетом міської ради народних депутатів згідно розпорядження №5/305-94, зареєстроване в бюро та записане в книгу №38п за реєстровим №27-52. Згідно отриманої інформації право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_7 у різний час та згідно різних правовстановлюючих документів. Однак, згідно інформації, що була надана на запит суду КП «ДМБТІ» за №15246 від 06.11.2017 року, станом на 31.12.2021 року в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_1 містяться відомості про право власності за ОСОБА_1 на 51/100 частин на підставі дублікату договору дарування від 04.12.2006 року, виданого приватним нотаріусом Крючковою Т.В. за реєстровим №2390, зареєстровано в КП «ДМБТІ» ДОР в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №6344040. Право власності на 51/100 частин квартири АДРЕСА_1 вперше було зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності від 19.10.2000 року, виданого виконкомом міської ради народних депутатів згідно розпорядження №5/305-94, зареєстрованого в бюро та записано в реєстрову книгу №38п за реєстровим №27-52. 
		       КП «ДМБТІ» ДОР не проводилась реєстрація права власності за ОСОБА_7 чи за іншою особою на окрему квартиру АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 24.02.1994 року, виданого виконкомом міської ради народних депутатів згідно розпорядженнят№5/305-94, зареєстрованого в бюро та записаного в реєстрову книгу №38п за реєстровим №27-52. к
		       На підставі рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 07.09.2018 року по справі №203/475/18, позивач повторно був зареєстрований в квартирі. Згідно одержаної інформаційної довідки з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради є єдиним власником 51/100 частин квартири АДРЕСА_1 . Однак, згідно одержаної інформаційної довідки на даний час власником квартири АДРЕСА_1 являється ОСОБА_2 , право власності якої було зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кейтельгіссер О.М. 28.04.2018 року за реєстровим №435. В зв`язку із цим, а також чиненням йому перешкод у користуванні квартирою, він звернувся до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська, рішенням якого від 08.12.2020 року було усунуто йому перешкоди в користуванні квартирою та зобов`язано ОСОБА_2 звільнити 51/100 частин квартири АДРЕСА_1 і передати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей квартири. В рішенні суду також було встановлено, що договір дарування від 24.09.1996 року, за яким ОСОБА_7 нібито подарувала квартиру ОСОБА_6 , є нікчемним, оскільки на день його укладення ОСОБА_7 не набула права власності на цю квартиру. 
		Оскільки рішення суду про усунення перешкод ОСОБА_2 не виконувала, позивач звернувся до суду з вимогою про його вселення. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.07.2024 року по справі №203/772/22 його позовні вимоги до ОСОБА_2 було задоволено та зобов`язано останню усунути перешкоди в користуванні 51/100 частинами квартири АДРЕСА_1 , шляхом вселення до квартири та передачі ключів від неї. Вказане рішення було виконано 21.10.2024 року. Проте, відповідачка продовжує чинити перешкоди, погрожує змінити замки на вхідних дверях, перешкоджати у доступі до квартири, мотивуючи це наявністю нескасованого права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
		Посилаючись на вказані обставини, позивач просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 28.04.2018 року, індексний номер 40872976, щодо державної реєстрації прав власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , з припиненням права власності останньої на цю квартиру. 
		 
		Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 25.11.2024 року позов було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
		Протокольною ухвалою суду від було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
		 
		Під час підготовчого судового засідання та у вступному слові під час розгляду справи по суті позивач зазначив про підтримання позову. В подальшому позивач та його представник надали заяву, в якій просили провести судове засідання, призначене на 24.03.2025 року за їх відсутності, задовольнивши заявлені позовній вимоги в повному обсязі. 
		Представник відповідачки під час підготовчого судового засідання та у вступному слові, просив вирішити питання на розсуд суду. В наданій в подальшому заяві просив здійснити розгляд справи за відсутності відповідачки та її представника. 
		Третя особа за неодноразовими викликами до суду не з`явилась, про причини своєї неявки не повідомила, пояснень по суті справи не надала.
		За вказаних обставин, враховуючи стадію судового розгляду та положення ч.3 ст.211, ч.4 ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України, суд визнав за можливе провести подальший розгляд справи по суті за відсутності сторін, їх представників та третьої особи, без фіксації судового засіданні за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Перевіривши викладені в позовній заяві доводи, заслухавши пояснення учасників під час вступного слова та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		 
		Судом встановлено, вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням судів у цивільних справах №203/475/18, №203/638/19, №203/772/22, які набрали законної сили, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 19.10.2000 року виконкомом міської ради народних депутатів згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» на підставі розпорядження №5/240-2000 від 19.10.2000 року, ОСОБА_7 набула у власність 51/100 частин квартири АДРЕСА_1 .
		На підставі вказаного свідоцтва КП «ДМБТІ» було внесено відповідний запис про реєстрацію права власності у реєстрову книгу за №38п за реєстровим №27-53.
		В подальшому згідно дублікату договору дарування від 04.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В., що був укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , за останнім КП «ДМБТІ» в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером №6344040 було зареєстровано право власності на 51/100 частин квартири АДРЕСА_1 .
		09.06.2016 року за реєстровим №553 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О.С. було посвідчено договір дарування 51/100 частин квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
		З вказаного договору та наданих під час його посвідчення документів вбачається, що особу продавця ОСОБА_1 було встановлено за паспортом серії НОМЕР_1 , виданим 30.01.2004 року Ленінським РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області.
		З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що держана реєстрація права власності на квартиру на підставі договору дарування від 09.06.2016 року була проведена 09.06.2016 року о 17:15:33.
		Поряд з цим, з копії паспорту серії НОМЕР_1 , що надавався нотаріусу вбачається, що фотокарточка у паспорті належіть не позивачу ОСОБА_1 , а іншій особі.
		Згідно довідки ПАТ «Дніпротяжмаш» від 30.08.2016 року позивач працює на вказаному підприємстві з 26.04.2016 року та 09.06.2016 року згідно графіку роботи з 06-36 г. по 19-27 г., тобто в період посвідчення оспорюваного договору дарування та проведення реєстраційних дій, знаходився на підприємстві. 
		За фактом викрадення паспорту та інших документів у позивача 19.05.2016 року, останній звернувся з відповідною заявою до Новокодацького (Ленінського) ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області. За вказаною заявою 20.05.2016 року до ЄРДР за №12016040690002238 було внесено відповідні відомості та розпочато досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.357 КК України. 
		Крім того, за фактом заволодіння квартирою шляхом шахрайства Кіровським ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області за заявою ОСОБА_1 09.08.2016 року було внесено відповідні відомості до ЄРДР за №12016040670002487 та розпочато досудове розслідування за ч.2 ст.190 КК України.
		13.12.2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В. за реєстровим №3955, було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за останньою було зареєстровано право власності на вказану квартиру.
		З вказаного договору та документів, що надавались при його посвідченні, вбачається, що зазначена квартира належала продавцю ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26.11.2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шатковською Ю.І. за реєстровим №1861, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на вказану квартиру. 
		В свою чергу з договору купівлі-продажу від 26.11.2016 року вбачається, що останній було укладено між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , якому квартира належала на підставі договору дарування, посвідченого 24.09.1996 року П`ятою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-1951 та зареєстрованим в ДМБТІ 20.12.1996 року у реєстровій книзі №38п за реєстровим №25.
		З договору дарування від 24.09.1996 року, вбачається, що останній було укладено між ОСОБА_6 (покупець) та ОСОБА_7 (продавець), якій квартира АДРЕСА_1 належала на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 24.02.1994 року виконкомом міської ради народних депутатів згідно розпорядження №5/305-94, зареєстрованого в Дніпропетровському інвентар бюро та записаного в реєстрову книгу за №38п за реєстровим №27-52.
		Разом з тим, згідно інформації КП «ДМБТІ» від 06.11.2017 року вбачається, що в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_1 , містяться відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на 51/100 частину квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19.10.2000 року, а також про подальшу реєстрацію права власності на вказану частку квартири за ОСОБА_1 на підставі дублікату договору дарування від 04.12.2006 року.
		Також в інвентаризацій справі за даними КП «ДМБТІ» містяться відомості про реєстрацію права власності на 19/100 частин квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також на 30/100 частин за ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . 
		Реєстрація права власності за ОСОБА_7 чи за іншою особою на окрему квартиру АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло від 24.02.1994 року КП «ДМБТІ» не проводилась.
		Встановивши вказані обставини, що свідчили про укладення договору дарування від 09.06.2016 року належних позивачу 51/100 частин квартири АДРЕСА_1 від імені останнього іншою особою, за відсутності відповідних повноважень та поза волею позивача, Кіровський районний суд м.Дніпропетровська заочним рішенням від 07.09.2018 року у цивільній справі №203/475/18, яке набрало законної сили, частково задовольнив позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи - приватні нотаріуси Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєва О.С., ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , про визнання недійсними договорів дарування, купівлі-продажу, свідоцтва про право власності на житло, визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності. 
		Зокрема, вказаним вище заочним рішенням було визнано недійсним договір дарування 51/100 частин квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений 09.06.2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О.С. за реєстровим №553; скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на 51/100 частин квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 946755212101, номер запису про право власності 14948590, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.06.2016 року, 18:13:43, індексний номер 30031291).
		       Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 08.12.2020 року у цивільній справі №203/638/19, яке набрало законної сили, було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, зобов`язання вчинити певні дії. 
		Встановивши, що договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 24.09.1996 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є нікчемним, оскільки на момент його укладення ОСОБА_7 не була власником цього майна та приватизувала спірні житлові приміщення за чотири роки після цього 19.10.2000 року, а також, що свідоцтво про право власності на житло від 24.02.1994 року виконкомом міської ради народних депутатів за розпорядженням №5/305-94 насправді не видавалось, суд частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 щодо усунення йому перешкод в користуванні власністю, зобов`язавши відповідачку ОСОБА_2 звільнити 51/100 часток квартири АДРЕСА_1 і передати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей квартири.
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.07.2024 року у цивільній справі №203/772/22, яка набрала законної сили, було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення, зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 51/100 частинами квартири АДРЕСА_1 шляхом його вселення до даної квартири та передачі ключів від неї. 
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на підставі рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 07.09.2018 року у цивільній справі №203/475/17, за ОСОБА_4 скасовано державну реєстрацію права власності на квартир АДРЕСА_1 , що була проведена на підставі визнаного недійсним договору дарування 51/100 частин квартири АДРЕСА_1 , посвідченого 09.06.2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О.С. за реєстровим №553 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно наявний запис про державну реєстрацію права власності на 51/00 часток квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на підставі дублікату договору дарування від 04.12.2006 року.
		Також згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на підставі рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. від 28.04.2018 року, індексний номер 40872976 було здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 25941443, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1096690912101). Підставою виникнення права власності зазначено договір купівлі-продажу, посвідчений 28.04.2018 року вказаним нотаріусом за реєстровим №435. 
		 
		       Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 
		       Згідно ч.ч.1,2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу. 
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		       Стаття 216 ЦК України передбачає загальні наслідки недійсності правочину, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. 
		Частиною 1 ст.317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Відповідно до ч.ч.1,2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Згідно ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
		У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
		У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
		 
		       Суд враховує, що з огляду на нікчемність договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 24.09.1996 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , подальші договори відчуження вказаної квартири, у т.ч. і договір купівлі-продажу від 28.04.2018 року, на підставі якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстроване за відповідачкою, є недійсними та не створюють будь-яких юридичних наслідків.
		Оскільки саме позивач є законним власником 51/100 часток квартири АДРЕСА_1 , складової якої є і квартира АДРЕСА_1 , реєстрація права власності на цю квартиру, як окремий об`єкт нерухомого майна за відповідачкою, яка право власності на неї у встановленому законом порядку не набула, створює позивачу перешкоди у вільному розпорядженні належним йому майном.
		За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. 
		В зв`язку з цим, слід скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.04.2018 року, індексний номер 40872976, щодо державної реєстрації прав власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1096690912101) та припинити право власності ОСОБА_2 на цю квартиру, зареєстроване за нею на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кейтельгіссер О.М. 28.04.2018 року за реєстровим №435 (номер запису про право власності 25941443). 
		       Відповідно до ст.141 ЦПК України стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
		Керуючись ст.ст.16,202,203,215,216,317,319,321,328,391 України, ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,141,211,223,247,258,259,263-268 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		       Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та припинення права власності - задовольнити. 
		       Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександрою Михайлівною, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 квітня 2018 року, індексний номер 40872976, щодо державної реєстрації прав власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1096690912101) та припинити право власності ОСОБА_2 на цю квартиру, зареєстроване за нею на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кейтельгіссер Олександрою Михайлівною 28 квітня 2018 року за реєстровим №435 (номер запису про право власності 25941443).        Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь позивача ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
		       Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		       Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		       
		Повний текст рішення складено 04 квітня 2025 року.
		 
		 
		 
		 
		Суддя С.Ю.Казак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...