Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/6123/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2025.
Дата набрання законної сили: 03.04.2025
Номер судового провадження: 61-3299ск25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		 
		03 квітня 2025 року
		м. Київ
		справа № 199/6123/24
		провадження № 61-3299ск25
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., 
		Коротуна В. М.,
		розглянувши касаційну скаргу  ОСОБА_1 , подану адвокатом Дроздом Романом Юрійовичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору недійсним та стягнення шкоди,
		ВСТАНОВИВ:
		У серпні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати договір, укладений ОСОБА_2   та  ОСОБА_1 05 червня 2024 року № 09 незаконним та недійсним, із застосуванням наслідків недійсності; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2   вартість суми договору у подвійному розмірі в сумі 18 000 грн та в рахунок відшкодування моральної шкоди 150 000 грн.
		Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
		Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду 
		м. Дніпропетровська від 27 листопада 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 436 грн.
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року апеляційні скарги  ОСОБА_2 задоволено частково.
		Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2024 року та додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2024 року скасовано. Позов задоволено частково.
		Визнано недійсним Договір, укладений 05 червня 2024 року між 
		ОСОБА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 № 09 на виконання робіт.
		Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6 300 гривень.
		27 березня 2025 року через систему «Електронний суд» представник  ОСОБА_1 - Дрозд Р. Ю.  звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року. 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
		Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 
		Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
		Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
		Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
		Згідно частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
		Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
		Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі 3 028,00 грн.
		Предметом спору у цій справі є вимоги про визнання договору недійсним,  стягнення вартості суми договору у подвійному розмірі в сумі 18 000 грн та відшкодування моральної шкоди 150 000 грн, тобто вимоги майнового та немайнового характеру. 
		Ціна позову в цій справі у частині вимог майнового характеру не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
		(3 028,00 грн х 80 = 242 240,00грн). 
		Справа № 199/6123/24 в частині позовних вимог немайнового характеру є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 
		2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
		Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.
		Касаційна скарга містить посилання заявника на підстави, передбачені підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у цій справі підлягають касаційному оскарженню, а саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
		Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Достатніх аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства, заявником не наведено. 
		Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначних справах підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
		Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
		Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
		Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
		Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
		Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
		Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають. 
		На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою  ОСОБА_1 , подану адвокатом Дроздом Романом Юрійовичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору недійсним та стягнення шкоди.
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		Судді:М. Є. Червинська  Є. В. Коротенко В. М. Коротун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...