Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 707/2226/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2025.
Дата набрання законної сили: 02.04.2025
Номер судового провадження: 51-448км25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 72022000220000033

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 квітня 2025 року
		м. Київ
		справа № 707/2226/22
		провадження № 51-448км25
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                               ОСОБА_1 ,
		суддів                                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання               ОСОБА_4 , 
		прокурора                                                    ОСОБА_5 ,
		захисника                                                    ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року щодо 
		ОСОБА_7 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с Петрівське Кіровоградської області та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		визнаного невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 28 - ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 29 січня 2024 року  ОСОБА_7  визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 204 КК та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
		Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що упродовж квітня 2022 року, за невстановлених слідством обставин, перебуваючи  в м. Жовті Води Дніпропетровської області, більш точного місця під час розслідування встановити не представилось можливим, разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами вирішили незаконно перевезти з метою збуту незаконно виготовлені тютюнові вироби.
		Так, ОСОБА_7 20 квітня 2022 року, керуючи автомобілем Fiat Ducato (д. н. з. НОМЕР_1 ), попередньо завантажившись у невстановленому місці незаконно виготовленими тютюновими виробами, виїхав до заздалегідь обумовленого з невстановленими особами місця. Того ж дня близько 12:30 ОСОБА_7 був зупинений співробітниками правоохоронних органів на блок-посту біля ресторану «Отаман» по автодорозі «Київ-Дніпро» Н-01 в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області. Під час проведення огляду у вантажному відсіку вказаного вище автомобіля, виявлено 138 картонних коробок, в середині яких знаходилися незаконно виготовлені тютюнові вироби без марок акцизного податку, загальною кількістю 69 000 пачок сигарет.
		Виявлені та вилучені тютюнові вироби не містили: маркування на державній мові України; марок акцизного податку, затвердженого Кабінетом Міністрів України зразка; інформації щодо максимальної роздрібної ціни, що не відповідає Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Правилам роздрібної торгівлі тютюновими виробами, Наказу Державного Комітету України по стандартизації, метрології і сертифікації, що свідчить про незаконне виготовлення вказаних тютюнових виробів та відповідно про незаконне їх транспортування.
		За вищенаведених обставин ОСОБА_7 , діючи в порушення п. 226.11. ст. 226 Податкового кодексу України, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із невстановленими особами незаконно транспортував з метою збуту незаконно виготовлені вищевказані тютюнові вироби.
		Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 204 КК, як незаконне транспортування з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
		Черкаський апеляційний суд ухвалою від 05 листопада 2024 року залишив без змін вирок суду першої інстанції.
		Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
		У поданій касаційній скарзі прокурор, покликаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржуване судове рішення та призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції.
		Вважає, що зібрані у кримінальному провадженні докази обвинувачення є допустимими та достатніми для доведення винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 204 КК. Натомість вказані докази у своїй сукупності не отримали правильної оцінки суду першої інстанції, який, не навівши переконливих мотивів прийнятого рішення, дійшов необґрунтованого висновку про необхідність виправдання обвинуваченого. 
		Наполягає, що районний суд надав оцінку лише тим доказам, які в подальшому визнав недопустимими, при цьому інші докази, наявні у справі, лише перерахував, не надавши їм оцінки відповідно до вимог ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
		Зазначенні обставини, на думку сторони обвинувачення, не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який в порушення вимог статей 404,  419 КПК всіх доводів апеляційної скарги прокурора належним чином не перевірив, не дав обґрунтованих відповідей на них, безпідставно залишив без задоволення клопотання прокурора про повторне дослідження доказів та необґрунтовано залишив виправдувальний вирок щодо ОСОБА_7 без зміни.
		Крім іншого прокурор звертає увагу на часткову відсутність відеозапису судового засідання від 12 січня 2023 року під час дослідження доказів в суді першої інстанції, що, як він уважає, свідчить про порушення п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК та є підставою для скасування судового рішення.
		Позиції інших учасників судового провадження
		До початку касаційного розгляду адвокат ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , подав письмові заперечення, в яких висловив незгоду із доводами, викладеними в касаційній скарзі прокурора.
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу, адвокат ОСОБА_8 заперечив проти задоволення скарги, вважаючи її необґрунтованою, просив оскаржуване судове рішення залишити без змін. 
		Мотиви Суду
		За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду (ст. 410 КПК)  та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК). Зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
		Крім цього, Верховний Суд не може втручатися в аспекти оцінки судами нижчих інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження ними обставин, які підлягають доказуванню в провадженні. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину в цілому.
		Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК. 
		Статтею 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Положеннями ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК визначено, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.
		До того ж суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 цього Кодексу.
		Зважаючи на приписи ст. 419 КПК, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Колегія суддів касаційного суду уважає, що суд апеляційної інстанції вказаних вимог закону при перегляді вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 за апеляційною скаргою прокурора в повній мірі не дотримався.
		Так, суд першої інстанції за результатом розгляду кримінального провадження дійшов висновку, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували та доводили поза розумним сумнівом, що  ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились незаконному транспортуванні з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 204 КК.
		Не погоджуючись із виправдувальним вироком суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, із наведенням відповідних обґрунтувань, просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 204 КК, та призначити покарання у виді штрафу  у розмірі десяти тисяч  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів, які були вилучені.
		В обґрунтування своїх вимог прокурор покликався на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до необґрунтованого виправдання обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину.
		Зокрема, прокурор наполягав на безпідставному визнанні недопустимими доказів: - протоколів огляду від 29 березня 2022 року та висновок експерта № 6369/22-35/7399-7412/22-35 від 14 квітня 2022 року,постанови про тимчасовий доступ до речей і документів від 26 квітня 2022 року, протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 05 травня 2022 та додатки до них. При цьому він акцентував, що інші докази, надані стороною обвинувачення, лише перераховані у вироку та залишись без оцінки суду. В зв`язку з цим сторона обвинувачення просила повторно дослідити докази у справі.
		Так, відхиляючи апеляційну скаргу прокурора, суд апеляційної інстанції, крім іншого, підтримав позицію районного суду про визнання недопустимими наданих стороною обвинувачення доказів, а саме: - копії протоколу огляду від 29 березня 2022 року, відповідно до якого оглянуто мобільні телефони, вилучені  22 березня 2022 року під час огляду транспортних засобів Fiat Ducato (д. н. з. НОМЕР_2 ) та Volkswagen Krafter (д. н. з. НОМЕР_3 ); - протоколу огляду від 29 березня 2022 року, відповідно до якого оглянуто тютюнові вироби, вилучені 22 березня 2022 року під час огляду цих же транспортних засобів; - копію висновку експерта від 14 квітня 2022 року (комп`ютерно-технічна експертиза мобільних телефонів, вилучених 22 березня 2022 року під час огляду транспортних засобів.  Аргументи судів попередніх інстанцій у цій частині зводяться до того, що відомості цих протоколів стосуються іншого провадження, а прокурор не надав відповідну ухвалу, якою б надавався дозвіл на огляд транспортних засобів Fiat Ducato (д. н. з. НОМЕР_2 ) та Volkswagen Krafter (д. н. з. НОМЕР_3 ), яка б підтвердила легалізацію слідчої дії. При цьому, апеляційний суд зазначив в ухвалі про протокол огляду місця події від 22 березня 2022 року та проаналізував його, однак цей доказ взагалі не був предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій.
		Тобто, в своїй ухвалі апеляційний суд фактично відтворив зміст вироку, перерахував наведені у ньому докази та погодився з висновками місцевого суду. Натомість, попри те, що висновки суду першої інстанції оспорювалися в частині правильності оцінки доказів та встановлення фактичних обставин, переконливого спростування доводів апеляційної скарги сторони обвинувачення оскаржене судове рішення не містить, що не відповідає приписам статей 370, 419 КПК.
		Перевіряючи доводи про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, апеляційний суд повторно не дослідив обставини кримінального провадження та докази, при цьому необґрунтовано зазначив, що судом першої інстанції за результатами перевірки усіх наданих стороною обвинувачення доказів їм надано належну оцінку.
		Прокурор у касаційній скарзі обґрунтовано зазначає, що апеляційний суд не дотримався вимог ст. 404 КПК, за приписами ч. 3 якої за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з  порушеннями.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в апеляційній скарзі сторона обвинувачення заявила клопотання про дослідження доказів у кримінальному провадженні, а в судовому засіданні 05 листопада 2024  року прокурор, який брав участь під час апеляційного розгляду, підтримав вказане клопотання та навів відповідні мотиви про те, що суд першої інстанції неповно та з порушеннями дослідив докази у кримінальному провадженні. Водночас колегія суддів апеляційного суду відмовила у задоволенні вказаного клопотання як такого, що не ґрунтується на вимогах ч. 3 ст. 404 КПК, проте належним чином не вмотивувала свого рішення.
		За обставин того, що прокурор в апеляційній скарзі на виправдувальний вирок зазначав про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив ухвалити новий обвинувальний вирок за результатами їх іншої оцінки за правилами ст. 94 КПК та небезпідставно оскаржував недотримання вказаних правил місцевим судом, з метою належного забезпечення в кримінальному провадженні реалізації права сторони обвинувачення на апеляційне оскарження необґрунтованого судового рішення, відповідно до положень ч. 6 ст. 22 КПК, апеляційний суд мав створити необхідні для цього умови, у тому числі і шляхом повторного дослідження обставин, які заперечував прокурор, та про необхідність оцінки яких він порушував питання перед судом апеляційної інстанції.
		Отже, апеляційний суд, перевіряючи рішення місцевого суду, не перевірив його на відповідність приписам ст. 374 КПК, з огляду на доводи апеляційної скарги прокурора та не проаналізував того, наскільки рішення місцевого суду про визнання   ОСОБА_7 невинуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення через недоведеність того, що злочин вчинено ним спирається на мотиви, викладені цим судом в обґрунтування такого висновку в мотивувальній частині.
		Таким чином, на думку колегії суддів, ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки її постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що призвело до передчасних висновків про правильне застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність, щовідповідно до приписів пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення з призначенням нового розгляду в цьому суді.
		Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати зазначене в цій постанові, оцінити докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
		Інші доводи касатора, наведені в скарзі, колегія суддів не перевіряє, враховуючи підстави скасування судового рішення.
		Урахувавши наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
		Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року щодоОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                  ОСОБА_2                                      ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...