Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/6730/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2025.
Дата набрання законної сили: 02.04.2025
Номер судового провадження: 51-64км25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024263020000639

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 квітня 2025 року
		м. Київ
		справа № 727/6730/24
		провадження № 51-64 км 25
		 
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                    ОСОБА_1 ,
		суддів                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання          ОСОБА_4 ,
		прокурора                                        ОСОБА_5 ,
		захисника                                        ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2024 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024263020000639.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2024 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125 КК України закрито у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
		Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
		Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувані ухвали і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Суть доводів прокурора фактично зводиться до того, що закриття даного кримінального провадження щодо 
		ОСОБА_7  на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України є неможливим, оскільки зазначена норма прямо забороняє відмову потерпілої від обвинувачення у формі приватного обвинувачення у кримінальних правопорушеннях, пов`язаних із домашнім насильством.
		Звертає увагу, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень своїй матері ОСОБА_8 , при цьому обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України було визнано вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
		Стверджує, що  ОСОБА_7  було пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, та він мав можливість захищатися від такого обвинувачення.
		Крім того, зазначає, що у ході апеляційного розгляду судом не було здійснено належної перевірки вказаних фактів та доводів скарги прокурора, а тому вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
		Позиції учасників судового провадження
		В судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу.
		Захисник ОСОБА_6 , посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просив оскаржувані ухвали залишити без зміни.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Згідно приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством.
		Питання щодо можливості закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, при відмові потерпілого від обвинувачення було предметом розгляду об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
		Положеннями ч. 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, які визначено процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
		Частиною 6 цієї статті передбачено, що висновки з приводу застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		У касаційній скарзі прокурор зазначає, що  ОСОБА_7  вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, щодо своєї матері, тобто кримінальний проступок, пов`язаний із домашнім насильством, а тому відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження щодо нього не може бути закрито у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Також прокурор звертає увагу на те, що обставиною, яка обтяжує покарання, було визнано вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, тобто  ОСОБА_7  було пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, пов`язаного з домашнім насильством, та він мав можливість захищатися від цього обвинувачення.
		Щодо вказаного питання об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок в постанові від 12 лютого 2020 року (справа № 453/225/19, провадження № 51-4000 кмо19), згідно з яким кримінальним правопорушенням, пов`язаним із домашнім насильством, необхідно вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у     ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу кримінального правопорушення. Встановлена у п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, пов`язане із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред`явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07 грудня 2017 року (далі - Закон
		№ 2229-VIII)  домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
		Водночас, згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
		Крім того, Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 2227-VІІІ від 06 грудня 2017 року доповнено ч. 1 ст. 67 КК України пунктом 6-1, відповідно до якого, обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
		Згідно з обвинувальним актом,  ОСОБА_7  обвинувачувався у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень своїй матері ОСОБА_8 , при цьому обставиною, яка обтяжує покарання, було визнано вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
		Тобто,  ОСОБА_7  було пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, пов`язаного із домашнім насильством, та він мав можливість захищатися від цього обвинувачення.
		За таких обставин, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження щодо  ОСОБА_7  не підлягає закриттю у зв`язку з відмовою потерпілої  ОСОБА_8  від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, про що стверджував прокурор під час розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції і що залишилося поза увагою суду.
		Переглядаючи вказане кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, суд апеляційної інстанції зазначив, що погоджується із висновком місцевого суду про те, що в даному випадку не йдеться про кримінальний проступок, пов`язаний із домашнім насильством. Доводи прокурора, що потерпіла є матір`ю обвинуваченого, а тому можна здогадатися, що інкриміноване кримінальне правопорушення пов`язане із домашнім насильством, не заслуговують на увагу.
		Однак, Верховний Суд вважає, що з урахуванням вищенаведеного даний висновок апеляційного суду не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та є безпідставним.
		Вказане також узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду, зокрема, викладеною у постанові від 22 грудня 2021 року (справа № 738/543/21, провадження № 51-4676 км21), на яку міститься посилання у касаційній скарзі прокурора. 
		З урахуванням викладеного, допущені порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування таких рішень з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
		Під час нового розгляду місцевому суду необхідно врахувати наведене, провести судовий розгляд відповідно до вимог КПК України, за наслідком якого ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, задовольнити.
		Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2024 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                        ОСОБА_2                              ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...