Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/7984/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано судом: 07.04.2025. Зареєстровано: 08.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2025.
Дата набрання законної сили: 03.04.2025
Номер судового провадження: 33/811/289/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 462/7984/24                Головуючий у 1 інстанції: Пилип`юк Г. М. 
		Провадження № 33/811/289/25         Доповідач: Галапац І. І. 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		03 квітня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі: 
		судді Галапаца І.І.,
		розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, в режимі відеоклнференції, апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1  адвоката Рясного Владислава Денисовича на постанову судді Залізничного районного суду м.Львова від 27 грудня 2024 року,
		з участю захисника правопорушника ОСОБА_1 
		 адвоката Рясного В.Д. 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		цією постановою судді  ОСОБА_1  визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
		   Стягнуто з  ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605,60 грн.
		   Згідно постановисудді, ОСОБА_1 07 жовтня 2024 року о 10 год. 56 хв. у м. Львові, на вул. Сяйво, 18, керував транспортним засобом «Mercedes Sprinter» н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager - 7510 ARND - 0056, тест № 287, чим порушила вимоги п. 2.9аПравил дорожнього рухуУкраїни та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 130 КУпАП.Результати оглядуна стансп`яніння-0,32промілле.  
		   В апеляційнійскарзі захисникправопорушника ОСОБА_1  адвокат РяснийВ.Д.покликаються нате,що оскаржуванапостанова єнеобгрунтованою,немотивованою,оскільки обставиниу справівстановлено невірнота нев повномуобсязі.Вважає,що вматеріалах справивідсутні доказикерування ОСОБА_1 транспортним засобом.Звертає увагуна те,що оглядна стан сп`янінняпроведений зпорушенням вимогст.266КУпАП.Стверджує,що показникгазоаналізатора Драгер 0,32проміле похибка такогоприладу.Показник алкоголюу повітрі,що видихаєтьсяіз ротовоїпорожнини єменшим задопустимий 0,5проміле,згідно зВіденською Конвенцією. 
		   Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Залізничного районного суду м.Львова від 27 грудня 2024 року, мотивуючи тим, що розгляд справи відбувся у відсутності правопорушника, а про наявність такої дізнався 13 лютого 2025 року; скасувати оскаржувану постанову, прийняти нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		В суді апеляційної інстанції адвокат Рясний В.Д. просив не брати до уваги його твердження, зазначені в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 07 жовтня 2024 року не керував транспортним засобом. 
		   Заслухавши виступзахисника правопорушника ОСОБА_1  адвоката РясногоВ.Д.про задоволенняапеляційної скарги,дослідивши матеріалисправи таперевіривши доводиапеляційної скарги, суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду, та приходить до висновку що така не підлягає дозадоволення,виходячи знаступного. 
		   Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобам у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
		   Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9а Правил дорожньогоруху України, якими водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
		   Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. 
		   Такий висновоксуду підтверджуєтьсязібраними посправі доказами,зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серіїЕПР1 №144892 від 07 жовтня 2024року,де викладена фабула вчиненого правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;результатом тесту на алкоголь від 07 жовтня 2024 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 жовтня 2024 року; рапортом працівника поліції від 07 жовтня 2024 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3211688 від 07 жовтня 2024 року, відеозаписом події, яким суддя районного суду дала належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.
		   Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
		Що стосується доводів апелянта щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного.
		Так, відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
		Згідно з вимогами ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським,а вразі неможливостізастосування такихзасобів,огляд проводитьсяу присутностідвох свідків. При цьому, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров`я.
		    Відтак, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у зв`язку з чим твердження в апеляційній скарзі в цій частині є необґрунтованими.
		   Не є переконливими і покликання адвоката Рясного В.Д. щодо ймовірної похибки технічного пристрою «Drаger Alcotest 7510», оскільки мінімальна межа вмісту алкоголю, для визначення стану алкогольного сп`яніння згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається, що становить 0,5 проміле, з огляду на таке.
		   Відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською РСР 25.04.1974 року, із змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01.05.1971 року, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий Законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
		   Згідно з п. 7 розділу 2 вищезгаданоїІнструкції №1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієїІнструкціїполіцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
		   Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 мг у видихаємому повітрі, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю 0,2 проміле, а тому, порушень норм національного та міжнародного законодавства при розгляді справи в місцевому суді апеляційний суд не вбачає.
		    Такимчином,твердження адвоката Рясного В.Д. про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. 
		   При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
		З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. 
		Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- 
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		поновити захиснику правопорушника ОСОБА_1  адвокату Рясному В.Д. строк на апеляційне оскарження постанови судді Залізничного районного суду м.Львова від 27 грудня 2024 року.
		   Апеляційну скаргу захисникаправопорушника ОСОБА_1  адвоката  РясногоВ.Д. залишитибез задоволення,а постановусудді Залізничногорайонного судум.Львовавід 27грудня 2024року,якою ОСОБА_1  визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік -без змін.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.    
		 
		 
		Суддя          Галапац І.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...