Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 592/20677/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано судом: 07.04.2025. Зареєстровано: 08.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2025.
Дата набрання законної сили: 08.05.2025
Номер судового провадження: 2/592/703/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                   Справа№592/20677/24
		                               Провадження №2/592/703/25 
		           
		РІШЕННЯ
		                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                        
		07 квітня 2025 року                                 м.Суми    
		       
		Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого  судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання  Перев`язки К.А., представника позивача  адвоката Казміренко Л.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» про визнання відмови у приватизації неправомірною, зобов`язання вчинити дії щодо приватизації кімнати у гуртожитку, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернулася до суду з позовом (а.с.36-41), який обгрунтовує тим, що в серпні 1987 року вона була прийнятою на роботу до Сумського плодоовочевого консервно-сушильного заводу Сумської облспоживспілки, працювала в консервному цеху апаратником стерилізації, надалі лаборантом, до червня 2002 року. У серпні 1987 року їй у зв`язку з роботою та потребою у жилій площі для проживання, разом з громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надали за місцем роботи для проживання кімнату у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 і видали відповідний ордер на вселення, на підставі якого вона вселилася у вказану кімнату, ордер здала коменданту гуртожитку при вселенні, корінець ордеру не зберігся. У серпні 1987 році вона була зареєстрованою у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , проте без зазначення номеру кімнати у паспорті. В кімнаті разом з нею мешкала громадянка ОСОБА_2 , яка у подальшому виселилася та знялася з реєстрації у гуртожитку, що вбачається з Інформації на запит №96/28147 від 17.10.2024 року про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, а саме - одноосібну реєстрацію позивачки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . З 1987 року і по цей час вона постійно проживає у кімнаті гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , сплачує усі комунальні платежі саме за квартиру АДРЕСА_3 , усі підприємства, установи та організації надають їй послуги саме за вказаною адресою і приймають усі платежі за цю кімнату, також вказану адресу вона зазначає більше 37 років як місце свого постійного проживання, саме сюди надходить кореспонденція, що вбачається з доданих до цього позову рахунків на сплату комунальних послуг по особовому рахунку № НОМЕР_1 , інших доданих документів. 17.04.2012 року гуртожиток за адресою: АДРЕСА_2 перебуває у власності Сумської міської ради, що підтверджується рішенням виконавчого комітету СMP від 17.04.2012 року №183, яка 25.07.2012 року прийняла рішення про приватизацію житлових приміщень гуртожитку, що є загальновідомою інформацією. З Довідки від 26.11.2024 року AT «Державний ощадний банк України» вбачається, що вона не використала своє право на приватизацію. З метою реалізації свого права на приватизацію кімнати у гуртожитку, вона 19.11.2024 року звернулася до Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» і просила надати копію ордера, за яким вселялася та просила вчинити дії з приватизації кімнати за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом передачі кімнати у її власність згідно закону. 02.12.2024 року Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» надало відповідь №14.01-15/938, з якої вбачається відмова у приватизації кімнати у гуртожитку без наявності ордера, іншої підстави у відмові не вказано. 31.10.2024 року вона звернулася до Архівного відділу Сумської міської ради з метою пошуку рішення адміністрації та профспілкового комітету Сумського плодоовочевого консервно-сушильного заводу щодо надання їй житла у гуртожитку, проте листом №1894 від 04.11.2024 року Архівний відділ СМР повідомив її, що вказані рішення на зберігання до архіву не надходили. Зважаючи на вказані обставини, а також неможливість іншим чином захистити права щодо приватизації житла, у якому тривалий час законним чином проживає, позивачка ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду за поновленням прав. Спірні відносини між сторонами регулюються Законами України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року №2482-ХІІ та «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 року №500-VI, а також ЦК України. Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Згідно зі ст. 345 ЦК України фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму. Відповідно до ст.5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до закону. Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідач не мав права відмовляти у приватизації кімнати з підстави відсутності у позивачки ОСОБА_1 копії ордеру і така відмова є неправомірною. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати неправомірною відмову Сумської міської ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг м.Суми» у вчиненні дій по приватизації нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кімнати за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності ордера на жиле приміщення, та зобов`язати Сумську міську раду в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» вчинити дії щодо приватизації кімнати за адресою: АДРЕСА_1 на її ім`я за відсутності ордера на жиле приміщення.
		В судовому засіданні представник позивача Казміренко Л.О. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити. Представник позивача надала додаткові пояснення, в яких зазначила, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції, а також у розумінні правозастосування статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 року №500-VI, необхідний тривалий час проживання особи в цьому житлі, яке повинно бути не нижче санітарної норми. Як вбачається з копій свідоцтва про право на спадщину за законом, технічного паспорту на будинок за адресою: АДРЕСА_4 , витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 7.07.2024 року, вказаний будинок успадкований нею має житлову площу 30.5 кв.м, у ньому з 2019 року зареєстровані та проживають інвалід війни 3 групи її родич ОСОБА_3 та його дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказані обставини свідчать, що при проживанні у вказаному будинку третіх осіб (тобто і за її участі), житлова площа на кожну особу буде складати 10,16 кв.м, тобто на кожну особу ця площа буде нижчою за рівень, що встановлений у статті 47 Житлового кодексу України, а саме 13.65 кв.м. За місцезнаходженням будинку у АДРЕСА_4 , що дістався їй у спадок, рівень побуту проживання та якість медичного обслуговування, відсутність відповідної інфраструктури свідчить, що рівень життя у селі для неї інваліда набагато нижчі, чим у місті Суми, а отже вказана у позовній заяві кімната у гуртожитку є її єдиним «житлом» у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Стосовно номера кімнати в гуртожитку вказує, що номер кімнати, в якій вона проживає в гуртожитку, «78» без літери «А».
		Представник відповідача Сумської міської ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 . В відзиві зазначили, що нормами Житлового кодексу України, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396 (надалі Положення) визначена процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян. Перелік документів для приватизації житла, які громадянин має подати до органу приватизації, є вичерпним та чітко визначений п.18 Положення, відповідно до якого подання до органу приватизації копії ордера на жиле приміщення є обов`язковим. Також, відповідно до ст.58 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Пунктами 18, 19, 20 вказаного Положення передбачений перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації. Затверджений перелік документів є вичерпним. Зокрема пунктом 18 Положення-передбачено, що громадянином до органу приватизації подається копія ордера на жиле приміщення. Пунктом 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Український РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Українське Республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року №470 визначено, що потребуючими поліпшення житлових умов визначаються громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами відповідних рад разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами. В свою чергу Сумська міська рада здійснює приватизацію житла лише у чіткій відповідності до встановленого законодавством порядку передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян. Сумською міською радою в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг м.Суми жодним чином не порушено прав позивача на приватизацію житлового приміщення. На підставі вищевикладеного, та у зв`язку з відсутністю ордеру визнати право на приватизацію за ОСОБА_1 Сумська міська рада не має законних підстав.
		Ухвалою суду від 22.01.2025 року закрито підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду по суті.
		Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши докази у справі, дійшов такого висновку:
		Суд установив, що в серпні 1987 року позивачка ОСОБА_1 була прийнята на роботу до Сумського плодоовочевого консервно-сушильного заводу Сумської облспоживспілки, де працювала до червня 2002 року (а.с.13-14).
		У серпні 1987 року позивачці ОСОБА_1 у зв`язку з роботою та потребою у жилій площі для проживання, разом з громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надали за місцем роботи для проживання кімнату у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка займала ліжко-місце в кімнаті гуртожитку.
		У серпні 1987 році позивачка ОСОБА_1 була зареєстрована у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , проте без зазначення номеру кімнати у паспорті. В кімнаті разом з нею мешкала громадянка ОСОБА_2 , яка у подальшому виселилася та знялася з реєстрації у гуртожитку, що вбачається з Інформації на запит №96/28147 від 17.10.2024 року про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, а саме - одноосібну реєстрацію позивачки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).
		З 1987 року і по цей час позивачка ОСОБА_1 постійно проживає у кімнаті гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з технічним паспортом кімната має житлову площу 11,6 кв.м.
		З відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський єдиний інформаційно-розрахунковий центр» №452/24 від 06.12.2024 року щодо надання інформації по особовому рахунку № НОМЕР_1 Товариство надало інформацію, що вказаний рахунок облікований за адресою: АДРЕСА_1 , і значиться в базі даних споживачів з 2016 року (а.с.23).
		Відповідно до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.04.2012 року №183 затверджений акт прийняття-передачі до комунальної власності територіальної громади м.Суми гуртожитку за адресою АДРЕСА_2 (а.с.24).
		З довідки від 26.11.2024 року AT «Державний ощадний банк України» №116.145-33/396 вбачається, що позивачка ОСОБА_1 не використала житловий чек (а.с.25).
		31.10.2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Архівного відділу Сумської міської ради з метою пошуку рішення адміністрації та профспілкового комітету Сумського плодоовочевого консервно-сушильного заводу щодо надання їй житла у гуртожитку, проте листом №1894 від 04.11.2024 року Архівний відділ СМР повідомив її, що вказані рішення на зберігання до архіву не надходили (а.с.30).
		З метою реалізації права на приватизацію кімнати у гуртожитку, позивачка ОСОБА_1 19.11.2024 року звернулася до Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» і просила надати копію ордера, за яким вселялася, та просила вчинити дії з приватизації кімнати за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом передачі кімнати у власність позивачки згідно закону (а.с.26). 
		В зверненні позивачка ОСОБА_1 не вказала, що має зареєстрований на праві власності житловий будинок, загальноюплощею 66,2кв.м,житловою площею30,5кв.м, в смт.Липова Долина Сумської області.
		З відповіді Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» від 02.12.2024 року №14.01-15/938 вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у приватизації кімнати АДРЕСА_5 , оскільки позивачка не є наймачем кімнати АДРЕСА_5 , а є наймачем ліжко-місця у кімнаті; в управлінні відсутні будь-які документи на вселення ОСОБА_1 як наймача ліжко-місця у кімнату АДРЕСА_5 . (а.с.27-28).
		До відповіді Управління «ЦНАП у м.Суми» надало копію поквартирної картки на кімнату АДРЕСА_5 , в якій зазначено, що ОСОБА_1 займає ліжко-місце в кімнаті (а.с.29).
		Згідно з п.8 ч.1 ст.1-1 Закону України Закону України«Про забезпеченняреалізації житловихправ мешканцівгуртожитків» користування (використання) жилим приміщенням у гуртожитку на правових підставах, визначених цим Законом, - право користування (використання) жилим приміщенням у гуртожитку, на який поширюється дія цьогоЗакону, що виникає на підставі: а ) договору найму жилого приміщення, укладеного на підставі спеціального ордера, виданого згідно із статтею129 Житлового кодексу України; б)договору оренди. 
		Відповідно до п.9 ч.1 ст.1-1 цього Закону ліжко-місце - умовна частина площі жилого приміщення у гуртожитку (кімнати, жилого блоку чи секції), визначена та виділена для тимчасового проживання в ньому одночасно декількох одиноких осіб однієї статі, не пов`язаних між собою сімейними та/або родинними стосунками. Площа одного ліжко-місця визначається власником гуртожитку з розрахунку на одну особу для кожного типу гуртожитку та не може бути меншою за розмір, визначений відповідно до санітарних норм, затверджених згідно із законодавством.
		З доказів, наданих позивачкою, зокрема, поквартирної картки на кімнату, відповіді Управління «ЦНАП у м.Суми» вбачається, що позивачка ОСОБА_1 не є наймачем кімнати, а займає ліжко-місце.
		Позивачка ОСОБА_1 не зверталася до органів Сумської міської ради, до суду щодо визнання її наймачем кімнати.
		Устатті 47 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.
		Статтею 345 ЦК Українизакріплюється право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.
		У частині третійстатті 9 ЖК УРСРйдеться про те, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.
		Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначеніЗаконом України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 рокуза№ 2482-XII.
		Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.
		Згідно з частиною першоюстатті 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
		Частинами 4, 5 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлено, що право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них. Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
		Відповідно достатті 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» громадяни та члени їхніх сімей мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані за рішенням місцевої ради. Приватизація жилих приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно доЗакону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитка визначаються Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
		Як зазначено у преамбуліЗакону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», цей Закон регулює правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо особливостей забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які за відсутності власного житла тривалий час на правових підставах, визначених законом, мешкають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, жилі приміщення в яких після передачі гуртожитків у власність територіальних громад можуть бути приватизовані відповідно до закону.
		Відповідно до частини 1статі 1 вказаного Законусфера дії цьогоЗаконупоширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.
		Як передбачено пунктом 13 частини 1статті 1-1 цього ж Закону, особами, які не мають власного житла, є мешканці гуртожитку та члени їхніх сімей, у яких немає будь-якого житла на праві власності на території України, розмір якого з розрахунку на одну особу є більшим за розмір, встановлений для визнання їх такими, що потребують поліпшення житлових умов відповідно достатті 34 Житлового кодексу Української РСР.
		При зверненні з позовом до суду позивачка ОСОБА_1 не повідомила, що є власником будинку в смт.Липова Долина Сумської області.
		 
		Суд встановив, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.05.2016 року (а.с.50,68) позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок в смт.Липова Долина Сумської області, загальною площею 66,2 кв.м, житловою площею 30,5 кв.м, жила площа якого з розрахунку на одну особу є більшою за розмір, встановлений для визнання позивача таким, що потребує поліпшення житлових умов відповідно достатті 34 Житлового кодексу Української РСР. Згідно з нормамиЖК Українимінімальний рівень забезпечення жилою площею на одного члена сім`ї для постановки на облік в Сумській області - 6 кв.м.
		Проживання в цьому будинку з 2019 року родичів позивачки  ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за домовленістю з ОСОБА_1 жодним чином не впливає на права позивачки як одноосібної власниці будинку щодо її володіння, користування, розпорядження будинком. 
		Згідно зіст.47 ЖК Українинорма жилої площі на одну особу в Україні становить 13,65 кв.м . Ця норма жилої площі застосовується при наданні громадянам жилої площі і не застосовується при розрахунку норми жилої площі для визнання особи такою, що потребує поліпшення житлових умов.
		Посилання представника позивачки на судові рішення Верховного Суду не є релевантними щодо правовідносин у цій справі. Так, зокрема, постанова КЦС ВС від 21.08.2024 року у справі №462/7300/20 стосується правовідносин щодо визнання права користування квартирою та виселення з квартири. Постанова КЦС ВС від 11.02.2021 року у справі №203/1621/18 стосується правовідносин, які виникли щодо використання повністю чи частково права на безоплатну приватизацію державного житлового фонду за житловими чеками. Постанова від 30.09.2020 року у справі №754/6918/18 стосується правовідносин щодо використання особою права на приватизацію в межах житлового чеку не в повному обсязі. 
		ОСОБА_1 не є наймачем кімнати № НОМЕР_2 в гуртожитку по АДРЕСА_2 , та має зареєстрований на праві власності житловий будинок, житловою площею 30,5 кв.м. Позивач ОСОБА_1 , яка мешкає в гуртожитку комунальної форми власності, та займає ліжко-місце в кімнаті, має на праві власності житло, що виключає її право на приватизацію кімнати відповідно до норм Закону України Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
		За таких обставин суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для визнання позивача ОСОБА_1 такою, що має право на приватизацію кімнати № НОМЕР_2 (78А) в гуртожитку по АДРЕСА_2 , і в задоволенні позову ОСОБА_1 щодо зобов`язання вчинити дії по приватизації кімнати в гуртожитку, необхідно відмовити.
		Керуючись ст.2,12,13,76-81,137,141,259,263-265 ЦПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до Сумської міської ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми», про визнання відмови у приватизації неправомірною, зобов`язання вчинити дії щодо приватизації кімнати у гуртожитку.
		На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи:
		http://kv.su.court.gov.ua/sud1806/gromadyanam/csz/.
		Позивач: ОСОБА_1 : зареєстроване місце проживання  АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ;
		Відповідач: Сумська міська рада: м.Суми, майдан Незалежності,2, код ЄДРПОУ 23823253.
		 
		 
		Суддя                                            О.А. Котенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...