Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/626/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 07.04.2025. Зареєстровано: 08.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2025.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		04 квітня 2025 року Справа № 280/626/25  м.Запоріжжя
		Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
		Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укласти з Відділом охорони культурної спадщини Запорізької міської ради охоронний договір на частини пам`ятки культурної спадщини за категорією місцевого значення (охоронний номер 4467/1-Зп)  нежитлові приміщення: XXV літ. А-5, загальною площею 27,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897765023060); ХVIII літ. А.-5, загальною площею 58,3 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897755723060); XIII підвалу літ. А.-5, загальною площею 189,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897748823060); ХІІІ першого поверху літ. А.-5, загальною площею 752 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897740223060), розташовані у житловому будинку АДРЕСА_1 , на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
		Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
		В обґрунтування заявлених вимог Заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області зазначає, що прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст.131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено порушення інтересів держави під час охорони культурної спадщини. Згідно із відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, перебувають на підставі договорів дарування від 14.03.2024, у приватній власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ). Таким чином, з 14.03.2024 ОСОБА_1 набула у власність частини пам`ятки архітектури та містобудування, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 1027, 6 кв.м. та всупереч імперативним нормам Закону України «Про охорону культурної спадщини», охоронний догорів з відповідним органом охорони культурної спадщини на вказану частину пам`ятки до теперішнього часу не укладено. Просить позов задовольнити.
		Ухвалою суду від 03 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
		Відповідачем копія ухвали про відкриття провадження не отримана з незалежних від суду причин, поштові конверти повернуті до суду з відміткою Укрпошти: «за закінченням терміну зберігання».
		Судом 18.02.2025 розміщене оголошення щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі на офіційному веб-порталі судової влади України.
		Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи відповідно до положень статей 124-131 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.
		Відповідач правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався.
		Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
		На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
		Наказом Міністерства культури України від 03.03.2017 за № 154 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категорією місцевого значення занесено декілька об`єктів культурної спадщини Запорізької області, до яких, зокрема, віднесено пам`ятку містобудування та архітектури - будинок житловий (квартал 9), датований 1949-1954 роками, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (охоронний номер 4467/1-Зп). Історичні дані, які характеризують будинок АДРЕСА_1 , як пам`ятку культурної спадщини, а саме пам`ятку архітектури та містобудування, зазначені в паспорті об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини, складеному у 2007 році керівником архітектурно  будівельної групи ЗФ «НДІпроектреконструкція» інженером  будівельником ОСОБА_2 , провідним інженером архітектором  будівельної групи ЗФ «НДІпроектреконструкція» інженером  будівельником ОСОБА_3 .
		Згідно із відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, а саме нежитлові приміщення: 1) XXV літ. А-5, загальною площею 27,7 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897765023060); 2) ХVIII літ. А.-5, загальною площею 58,3 кв. м реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897755723060); 3) XIII підвалу літ. А.-5, загальною площею 189,6 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897748823060); 4) ХІІІ першого поверху літ. А.-5, загальною площею 752 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897740223060). перебувають на підставі договорів дарування від 14.03.2024, посвідчених приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В., зареєстрованими у реєстрі за № 54, 52, 50, 48 (відповідно) у приватній власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ). Державна реєстрація права власності проведена 14.03.2024.
		Проте охоронний договір щодо збереження вказаної пам`ятки архітектури на нього не укладено.
		Відділом охорони культурної спадщини Запорізької міської ради на адресу розташування нерухомого майна був направлений лист від 13.06.2024 № 68/08-41 із визначенням строку, до якого власник нерухомого майна повинен звернутися до Відділу для укладення охоронного договору. 
		Згідно листа Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради від 19.07.2024 № 362/01-38, лист, направлений на адресу розташування нерухомого мана, був повернутий відправнику із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
		Після отримання відомостей про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказана інформація листом окружної прокуратури від 04.09.2024 за № 53-98-7061вих24 була направлена до Відділу. 
		Згідно листа Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради від 03.10.2024 № 502/01-38, лист, направлений за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 був повернутий відправнику із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
		Окружною прокуратурою на адресу Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради 29.05.2024 направлений лист за вих№ 53-98-4260вих24 щодо необхідності повідомлення про наявності/відсутності укладеного охоронного договору на частини нерухомого майна, а саме на нежитлові приміщення XXV літ. А-5, загальною площею 27,7 кв.м.; ХVIII літ. А.-5, загальною площею 58,3 кв.м.; нежитлове приміщення XIII підвалу літ. А.-5, загальною площею 189,6 кв.м.; нежитлове приміщення ХІІІ першого поверху літ.А.-5, загальною площею 752 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 , яке на праві власності належать ОСОБА_1 та надходження від неї до органу пропозиції щодо укладення охоронного договору та вжиття заходів судово-претензійного характеру щодо укладення охоронного договору відділом безпосередньо. 
		Згідно з відповіддю Відділу охорони культурної спадщини ЗМР від 25.06.2024 за №267/01-38 пропозиції щодо укладення охоронних договорів від власників частин пам`ятки архітектури та містобудування до Відділу не надходили, на адресу власника нежитлових приміщень - ОСОБА_1 направлено повідомлення про необхідність укладення охоронних договорів на частини пам`ятки архітектури та містобудування. Заходи судово-претензійного характеру щодо укладення охоронних договорів на частини пам`ятки не вживалися, через відсутність асигнувань на 2024 рік на сплату судового збору за подачу позовної заяви. 
		Окружною прокуратурою на адресу Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради був направлений повторний лист від 08.07.2024 № 53-98-5418вих24, на який Відділом надана відповідь від 19.07.2024 № 362/01-38 про те, що пропозиції від власника щодо укладення охоронного договору не надходили, заходи судово-претензійного характеру щодо укладення охоронних договорів на частини пам`ятки не вживалися, через відсутність асигнувань на 2024 рік на сплату судового збору за подачу позовної заяви. 
		Окружною прокуратурою повторно неодноразово направлялися відповідні запити до Відділом щодо встановлення обставин повідомлення ОСОБА_1 про необхідність укладення охоронного договору на частини пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення, наявності відповідного укладеного договору та вжиті Відділом заходи судово-претензійного характеру щодо укладення договору (від 12.08.2024 № 53-98-6398вих24, від 27.09.2024 № 53-98-7692вих24, від 02.12.2024 № 53-98-9609вих24) на які Відділом охорони культурної спадщини Запорізької міської ради були надані відповіді від 28.08.2024 № 431/01-38, від 03.10.2024 № 502/01-38, від 12.12.2024 № 621/01-38, відповідно до яких охоронний договір не укладено, пропозиції щодо його укладення до Відділу не надходили, заходи судово-претензійного характеру не вживалися через відсутність асигнувань для сплату судового збору.
		Невжиття позивачем заходів щодо укладення охоронного договору слугували підставою для звернення Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя до суду із цим позовом.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі - Закон № 1805-ІІІ).
		За Преамбулою цього Закону об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.
		Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
		Відповідно до статті 1 Закону №1805-ІІІ об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
		Пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.
		Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
		До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:
		центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
		орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;
		обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
		виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
		За змістом пункту 17 частини 1 статті 6 Закону № 1805-ІІІ до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам`ятки.
		За змістом частин 1, 3 та 4 статті 23 Закону № 1805-ІІІ усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
		Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України. 
		Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону. 
		Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. (ч. 1 ст. 24 Закону № 1805-ІІІ).
		З аналізу вищенаведених норм права встановлено, що об`єкти культурної спадщини охороняються законом навіть при відсутності належним чином укладеного охоронного договору. В той же час, охоронний договір встановлює чіткі вимоги для збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.
		Пунктом 5 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі - Порядок № 1768) передбачено, що охоронний договір укладається на пам`ятку чи її частину за видами об`єктів культурної спадщини.
		У пунктах 6 - 7 Порядку № 1768 зазначено, що в охоронному договорі зазначається режим використання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини, у тому числі території, на якій вони розташовані.
		Охоронні договори укладаються на пам`ятки культурної спадщини національного, місцевого значення, а також на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини з урахуванням особливостей, передбачених цим Порядком.
		В охоронному договорі, складеному за формою згідно з додатком 1, зазначаються вимоги щодо режиму використання пам`ятки чи її частини, види і строки виконання робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Відповідно до пункту 12 Порядку № 1768 власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Згідно з пунктом 14 Порядку № 1768 охоронний договір укладається власником (користувачем) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) з таким органом охорони культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці:
		з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації);
		з районною держадміністрацією (військовою адміністрацією), виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (за наявності повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону).
		Відповідно до пункту 17 Порядку № 1768 охоронний договір на пам`ятку архітектури чи її частину складається за формою згідно з додатком 1 та повинен містити такі додатки: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого визначається МКСК) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на п`ять років. Якщо стан пам`ятки або її частини значно змінився після проведення робіт на пам`ятці, - протягом п`яти календарних днів після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, розташовуються на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) технічний паспорт; 4) план пам`ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта); 5) план території пам`ятки; 6) паспорт пам`ятки (форма якого визначається МКСК).
		Таким чином, з аналізу положень Закону №1805-ІІІ та Порядку №1768 встановлено, що юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи. 
		Верховним Судом у постанові від 13 грудня 2018 року у справі №826/4605/16, у постанові від 23 грудня 2019 року у справі №806/1536/18 та у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 826/25854/15 викладений висновок, що обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини, і саме власник повинен бути його ініціатором.
		Як встановлено судом, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, а саме нежитлові приміщення: 1) XXV літ. А-5, загальною площею 27,7 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897765023060); 2) ХVIII літ. А.-5, загальною площею 58,3 кв. м реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897755723060); 3) XIII підвалу літ. А.-5, загальною площею 189,6 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897748823060); 4) ХІІІ першого поверху літ. А.-5, загальною площею 752 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897740223060). перебувають на підставі договорів дарування від 14.03.2024, посвідчених приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В., зареєстрованими у реєстрі за № 54, 52, 50, 48 (відповідно) у приватній власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ). Державна реєстрація права власності проведена 14.03.2024 Реєстру за категорією місцевого значення занесено об`єкт культурної спадщини Запорізької області - пам`ятку містобудування та архітектури - будинок житловий (квартал 9), датований 1949-1954 роками, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (охоронний номер 4467/1-Зп). Історичні дані, які характеризують будинок АДРЕСА_1 , як пам`ятку культурної спадщини, а саме пам`ятку архітектури та містобудування, зазначені в паспорті об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини, складеному у 2007 році керівником архітектурно  будівельної групи ЗФ «НДІпроектреконструкція» інженером  будівельником ОСОБА_2 , провідним інженером архітектором  будівельної групи ЗФ «НДІпроектреконструкція» інженером  будівельником ОСОБА_3 .
		Зазначені обставини вказують, що зазначена будівля має статус пам`ятки в силу Закону №1805-III.
		При цьому, з часу набуття ОСОБА_1 права власності на частину вищевказаної пам`ятки культурної спадщини дієві заходи, які б у повній мірі забезпечили виконання вимог чинного законодавства, збереження та відновлення пам`ятки культурної спадщини місцевого значення, зокрема шляхом пред`явлення позову зобов`язального характеру, Відділом охорони культурної спадщини Запорізької міської ради не вживались, що вказує на бездіяльність уповноваженого органу.
		Після звернення прокуратури, органом охорони культурної спадщини на адресу відповідача направлені листи про необхідність укладення охоронного договору.
		Суд зазначає, що всупереч прямим приписам Закону № 1805-ІІІ відповідач не виконав свого обов`язку з укладення охоронних договорів з органом охорони культурної спадщини на вказану вище пам`ятку архітектури, починаючи з моменту набуття права власності і до часу розгляду судом цієї справи.
		У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. З Конституції України); для здійснення такої діяльності органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.
		У постанові від 15.07.2019 у справі № 420/5625/18 Верховний Суд дійшов висновку, що під судовим захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
		Право суспільства на збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, гарантоване статтею 54 Конституції України.
		Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Згідно з ч.4 ст.5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.
		Частиною 4 ст. 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
		У даному спорі приватне право (інтерес) відповідача протиставляється публічному інтересу, який виражається у збереженні та охороні історико-культурної спадщини.
		Відтак, забезпечення справедливого балансу приватного та публічного інтересів у даній справі полягає у необхідності дотримання відповідачем вимог законодавства про охорону культурної спадщини, визначених, зокрема, Законом України «Про охорону культурної спадщини».
		Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 826/12524/18.
		У вказаних правовідносинах бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, оскільки не вживаються передбачені законом заходи для збереження об`єкта культурної спадщини місцевого значення.
		Отже, державний інтерес у цій справі полягає у зупиненні порушень відповідачем законодавства щодо охорони культурної спадщини шляхом укладення ним охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини з метою встановлення режиму використання пам`ятки та відповідальності відповідача за порушення такого режиму.
		Також, Наказом Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 19.01.2023 №5-о «Про внесення змін до наказу Управління від 12.12.2022 № 25-о «Про делегування повноважень у сфері культурної спадщини щодо укладення охоронних договорів» Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради делеговано повноваження щодо укладення охоронних договорів на пам`ятки архітектури та містобудування, які знаходяться на території міста Запоріжжя (крім щойно виявлених об`єктів культурної спадщини). 
		Відповідно до ст. 3 Закону № 1805-ІІІ та Положення про Відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради, затверджене рішенням Запорізької міської ради від 30.09.2020 № 33 Відділ є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини, та якому делеговано повноваження з укладення охоронних договорів на пам`ятки архітектури та містобудування, які знаходяться на території міста Запоріжжя.
		Зважаючи на викладені обставини, а також на те, що допущене відповідачем порушення у вигляді не укладення охоронного договору, є триваючим, на теперішній час відповідач зобов`язаний укласти охоронний договір з Відділом охорони культурної спадщини Запорізької міської ради охоронний договір на частини пам`ятки культурної спадщини за категорією місцевого значення (охоронний номер 4467/1-Зп)  нежитлові приміщення: XXV літ. А-5, загальною площею 27,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897765023060); ХVIII літ. А.-5, загальною площею 58,3 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897755723060); XIII підвалу літ. А.-5, загальною площею 189,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897748823060); ХІІІ першого поверху літ. А.-5, загальною площею 752 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897740223060), розташовані у житловому будинку 175 по проспекту Соборному у м. Запоріжжі, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд дійшов висновку, що пред`явлення прокурором позову зобов`язального характеру є ефективним способом захисту інтересів держави, що спрямований на реалізацію державою примусу щодо виконання вимог Основного Закону, а тому позов підлягає задоволенню.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки судові витрати позивача складаються лише із сплаченого судового збору, то підстави для їх розподілу відсутні.
		Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
		Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укласти з Відділом охорони культурної спадщини Запорізької міської ради охоронний договір на частини пам`ятки культурної спадщини за категорією місцевого значення (охоронний номер 4467/1-Зп)  нежитлові приміщення: XXV літ. А-5, загальною площею 27,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897765023060); ХVIII літ. А.-5, загальною площею 58,3 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897755723060); XIII підвалу літ. А.-5, загальною площею 189,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897748823060); ХІІІ першого поверху літ. А.-5, загальною площею 752 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2897740223060), розташовані у житловому будинку АДРЕСА_1 , на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
		Розподіл судових витрат не здійснюється.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
		 
		Повне найменування сторін та інших учасників справи: 
		Позивач - Заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Добролюбова, буд.14, м. Запоріжжя, 69006) в інтересах держави в особі Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради (вул. Зелінського, буд.3, м.Запоріжжя, 69126; код ЄДРПОУ 43215946),
		Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ). 
		 
		Повне судове рішення складено 04.04.2025.
		 
		 
		Суддя Б.В. Богатинський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...