Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 160/10118/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано судом: 07.04.2025. Зареєстровано: 08.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2025.
Дата набрання законної сили: 04.04.2025
Номер судового провадження: К/990/50263/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 квітня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 160/10118/24
		адміністративне провадження № К/990/50263/24  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
		суддів:                    Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства фірми «Алтей» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року (головуючий суддя Турова О.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року (головуючий суддя Добродняк І.Ю., судді: Бишевська Н.А., Семененко Я.В.) у справі № 160/10118/24 за позовом Приватного науково-виробничого підприємства фірми «Алтей» до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дії, 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		І. РУХ СПРАВИ
		18 квітня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного науково-виробничого підприємства фірми «Алтей» (далі також позивач, ПНВП фірма «Алтей») до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (далі також відповідач), в якій позивач просить:
		визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в проведені реєстраційних дій та їх обтяжень № 72546649 від 11 квітня 2024 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області;
		зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області повторно розглянути заяву про проведення реєстраційних дій Приватного науково-виробничого підприємства фірми «Алтей», скасувати запис № 960673 та відновити в реєстрі становище, яке існувало до порушення прав Приватного науково-виробничого підприємства фірми «Алтей», що стосується протиправних записів.
		Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 23 квітня 2024 року, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року, відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) у зв`язку із тим, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Позивачу роз`яснено, що спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
		Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані ухвалу і постанову, а справу направити до суду першої інстанції на продовження розгляду.
		 
		IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
		Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.
		Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
		 
		IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.04.1999 за позивачем в БТІ було зареєстровано право власності на об`єкт по АДРЕСА_1
		11.12.2007 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду                  м. Дніпропетровська від 26.10.2007 у справі № 2-3038/07 внесений запис про право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 
		Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.08.2015 рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2007 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дніпропетровської міської ради, про визнання договору дійсним та визнання права власності відмовлено.
		11.04.2024 Приватне науково-виробниче підприємство фірма «Алтей» звернулось до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради з проханням скасувати запис в реєстрі про право власності за ОСОБА_1 , посилаючись на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.08.2015. Втім відповідач 11 квітня 2024 року прийняв рішення                 № 72546648 про відмову в проведенні реєстраційних дій (далі спірне рішення), обґрунтовану тим, що Приватне науково-виробниче підприємство фірма «Алтей» не може бути заявником.
		 
		ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що спір між сторонами має вирішуватись за правилами цивільного судочинства. Суд виходив з того, що спір фактично стосується цивільного права на нерухоме майно і виник між юридичною особою, яка вимагає скасування державної реєстрації, і фізичною особою, за якою зареєстровано таке право власності, при цьому такі вимоги не є похідними від спору, що виник з корпоративних відносин.
		Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком суду першої інстанції. Водночас зауважив, що фактично підставою для звернення позивача до суду з цим позовом стала його незгода з визначеною державним реєстратором підставою відмови в проведення реєстраційних дій. Порядок прийняття рішення державного реєстратора від 11.04.2024 № 72546649 предметом спору не є.
		 
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ 
		Скаржник не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, зазначаючи, що ПНВП фірма «Алтей» звернулась до суду на підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року, в якому цивільний спір про визнання права власності був вирішений та рішення набрало законної сили.
		Вважає висновки судів про те, що спір повторно необхідно розглядати в цивільному порядку є необґрунтованим.
		Відповідач правом надання відзиву не скористався, що перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. Копію ухвали від 08 січня 2025 року уповноважений представник отримав 20 січня 2025 року.
		 
		VI. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
		Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон                   № 1952-IV).
		Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1); реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру (пункт 9).
		За змістом статті 10 зазначеного Закону під час прийняття рішення щодо реєстраційних дій державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, у тому числі й відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах.
		Також державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
		Згідно із частиною першою статті 11 Закону № 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
		За змістом частини другої статті 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Відповідно до приписів статті 24 Закону № 1952-IV за наявності визначених частиною першою цієї статті підстав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
		Пункт 3 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV надає визначення поняттю заявник - власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право (у тому числі замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва), або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
		Вирішуючи питання юрисдикційної підсудності цього спору, колегія суддів зазначає таке.
		Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		За приписами частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір якому:
		хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
		хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг
		Згідно із пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом.
		Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
		Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.
		Зокрема, у постановах від 21.11.2018 у справі № 520/13190/17, від 27.11.2018 у справі № 820/3534/17, від 19.02.2020 у справі № 1340/3580/18 та інших, Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків:
		«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.».
		Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17).
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що у справі № 2-3038/07, на яку посилається позивач, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду           м. Дніпропетровська від 27.10.2007 задоволено позов ОСОБА_1 та ухвалено визнати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень та будівель, що розташовані по АДРЕСА_1 від 27 квітня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , дійсним, а також визнано за позивачем право власності на нежитлові приміщення, що розташовані по АДРЕСА_1 , а саме: сарай літ. Б-2, ангар літ. В-1, гараж літ Г.1, ворота № 1, хвіртка № 2, огорожа № 3-4, ганок № 5, прохідна літ Е, Д, без додаткових актів введення в експлуатацію.
		Апеляційним судом Дніпропетровської області прийнято рішення від 25 серпня 2015 року, яким задоволено апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства фірма «Алтей».
		Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2007 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дніпропетровської міської ради, про визнання договору дійсним та визнання права власності відмовлено.
		Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради за результатами розгляду поданої Приватним науково-виробничим підприємством фірмою «Алтей» заяви від 11.04.2024 прийняв рішення від 11.04.2024 № 72546649 про відмову в проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що заява про державну реєстрацію подана неналежною особою, Приватне науково-виробниче підприємство фірма «Алтей» не може бути заявником. 
		До такого висновку державний реєстратор дійшов з огляду на те, що згідно статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявник - власник, інший правонабувач, сторона правочину, на підставі якого набувається, змінюється або припиняється речове право (у тому числі замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва), або уповноважені ними особи - у разі подання документів для державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав. Також державний реєстратор звернув увагу, що даний об`єкт нерухомого майна вже зареєстровано та поділено, тобто він припинив своє існування.
		Отже, вказане свідчить про те, предмет спірних правовідносин не пов`язаний із вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю державного реєстратора прав на нерухоме майно, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції. 
		Відповідно предметом перевірки в цій справі є правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що заява про державну реєстрацію подана неналежною особою.
		За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі з підстав порушення правил юрисдикційної підсудності.
		Згідно із частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню, а справа - поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства фірми «Алтей» задовольнити.
		Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 160/10118/24 скасувати.
		Справу № 160/10118/24 направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Судді Верховного Суду:                                                   С.М. Чиркін
		                                                                                Я.О. Берназюк
		                                                                                В.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...