Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 444/4962/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано судом: 08.04.2025. Зареєстровано: 08.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2025.
Дата набрання законної сили: 07.04.2025
Номер судового провадження: 1-кп/944/943/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024140000000868

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        
		Справа № 444/4962/24 
		Провадження №1-кп/944/943/25
		В И Р О К
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		07.04.2025м.Яворів 
		Яворівський районний суд Львівської області у складі:       
		головуючого судді - ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 
		прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		обвинуваченого -  ОСОБА_5 
		захисника - ОСОБА_6 
		представника потерпілої - ОСОБА_7 
		потерпілої - ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань№ 12024140000000868 від 03.09.2024 за обвинуваченням: 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Жовква, Львівської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, такого, що не є депутатом та не є адвокатом, зареєстрованого та проживаючого за адресою:         АДРЕСА_1 , одруженого, з повною середньої освітою, 
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135,
		ч. 3 ст. 286-1 КК України,
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_5 03 вересня 2024 року приблизно о 19:00 год, керуючи автомобілем марки «MERCEDES-BENZ 508», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі «Жовква-Кам`янка-Бузька» неподалік с.Малі Передримихи Львівського району Львівської області, на нерегульованому перехресті цієї автодороги із дорогою до с. Малі Передримихи, грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразились в тому, що він, будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, керуючи технічно-справним автомобілем в стані алкогольного сп`яніння (1,8 % проміле), рухаючись по головній дорозі та здійснюючи маневр повороту ліворуч на другорядну, не надав дорогу мотоциклу марки «Suzuki Boulevard», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався по головній дорозі в зустрічному напрямку, через перехрестя - прямо, в результаті чого відбулася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення вказаних транспортних засобів, та усвідомлюючи це, залишивши свій транспортний засіб, з місця дорожньо-транспортної пригоди втік, при цьому завідомо залишив потерпілого ОСОБА_9 без допомоги, який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, так як ОСОБА_5 мав змогу надати потерпілому допомогу та сам поставив останнього в небезпечний для життя стан.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, водій мотоцикла «Suzuki Boulevard», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння і знаходяться у причинно- наслідковому зв`язку зі смертю.
		Таким чином, ОСОБА_5 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9 , тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України.
		Окрім цього, ОСОБА_5 завідомо залишив без допомоги ОСОБА_9 , який перебував в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, оскільки ОСОБА_5 мав змогу надати останньому допомогу та сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.135 КК України.
		Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю та підтвердив фактичні обставини вчинення ним вказаних кримінальних правопорушень. Вказав, що все відбулось саме так, як вказано обвинувальному акті. Погодився, що саме порушення вищезазначених пунктів Правил дорожнього руху спричинило смерть потерпілого. Погодився із результатами експертних висновків по справі. Розуміє всі свої неправильні дії і наслідки, що настали. Зазначив про те, що він розкаюється у вчиненому. Запевнив, що в подальшому не допускатиме подібних вчинків. Просив врахувати ту обставину, що до цього він не вчиняв жодного кримінального правопорушення. Пояснив, що обізнаний про обов`язок надати допомогу потерпілим, однак факт залишення місця ДТП пов`язує виключно з тим, що він дуже злякався та перебував у стресовому стані. Позовні вимоги за цивільними позовами визнав частково.
		Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті та беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, суд вважає можливим, відповідно до положення ч.3 ст.349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор, потерпіла, представник потерпілих, обвинувачений та його захисник, правильно розуміючи зміст даних обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції.
		Учасникам процесу роз`яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
		Суд погоджується з кваліфікацією дій ОСОБА_5 за ч.3 ст.286-1 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого та за ч.1 ст.135 КК України - завідоме залишення без допомоги потерпілого, який перебував в небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, будучи зобов`язаним піклуватися про цю особу і маючи змогу надати їй допомогу та коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135,
		 ч.3 ст.286-1 доведена повністю.
		Зміст доведеності винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом закріплено, зокрема, в практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою цей Суд підтверджує, що критерієм, який застосовується при оцінюванні доказів, є доведення «поза розумним сумнівом», що може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі «Авшар проти Туреччини», «Рудяк проти України»).
		Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Основної частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно з ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину і обставин його вчинення.
		Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує тяжкість скоєних кримінальних правопорушень, які закон класифікує як нетяжкий та тяжкий злочини, особу ОСОБА_5 , що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, частково визнав заявлені потрепілими вимоги щодо відшкодування заподіяної шкоди.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття; обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
		У відповідності до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.
		З огляду на характер вчинених кримінальних правопорушень, так обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, грубо порушив Правила дорожнього руху, що призвело до смерті потерпілого та залишив потерпілого, який перебував в небезпечному для життя стані, без допомоги, якого сам поставив у небезпечний для життя стан, чим проявив байдуже ставлення до життя, здоров`я та безпеки людини, що згідно з Конституцією України є найвищими соціальними цінностями. Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідно до ст.50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є призначення ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 135 КК України та в в межах санкції ч. 3 ст. 286-1 КК України, за якими він обвинувачується, у вигляді 2 років та 6 років позбавлення волі відповідно з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років.
		При цьому, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, остаточне покарання обвинуваченому необхідно визначити на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Можливості застосування до обвинуваченого положень ст.ст.69, 75 КК України не вбачається. 
		Зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та на переконання суду відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		По справі представником потерпілих  ОСОБА_8  та ОСОБА_10 , яка діє в інтересах малолітнього сина  ОСОБА_11 , адвокатом ОСОБА_7 , подано цивільні позови до ОСОБА_5 та ПрАТ "СК "Еталон" про відшкодування, заподіяної кримінальним правопорушенням, шкоди.
		ОСОБА_10 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 , просить стягнути на її користь з ОСОБА_5 1 952 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди. Стягнути на її користь з ПАТ "Страхова компанія "Еталон" 48 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди та відшкодування матеріальної шкоди пов`язаної із втратою годувальника у розмірі 288 000,00 грн.
		Матір померлого  ОСОБА_9  потерпіла ОСОБА_8  просить стягнути на її користь з ОСОБА_5 1 952 000,00 грн відшкодування моральної шкоди. Стягнути на її користь з ПрАТ "СК "Еталон" 48 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди та відшкодування витрат на поховання 12 899,80 грн. 
		Позов  ОСОБА_10 , яка діє в інтересах малолітнього сина  ОСОБА_11 , в частині звернення до ОСОБА_5  обґрунтовано тим, що втрата батька ОСОБА_9  є непоправним ударом для дитини ОСОБА_11 , який залишився без його батьківської турботи та спричинила тяжкі моральні та психологічні страждання, які неможливо усунути будь-якими матеріальними засобами. Дитина переживає глибокий емоційний біль, почуття втрати, тривогу та страх перед майбутнім. Відсутність батьківської опіки та підтримки викликає у нього постійне відчуття самотності, неповноцінності та пригніченості. 
		Позов потерпілої  ОСОБА_8   в частині звернення до ОСОБА_5 обґрунтовано тим, що смерть ОСОБА_9 , завдала тяжких моральних страждань, зруйнувала життя, спричиняє постійний стрес, депресію та незворотну душевну травму. Після загибелі сина у неї погіршився стан здоров`я, що супроводжується частими головними болями, поганим сном, епізодами захитування. Внаслідок чого їй доводиться звертатися до лікарів, проходити обстеження і медикаментозне лікування.
		Позов  ОСОБА_8   та  ОСОБА_10 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 , в частині звернення до ПрАТ "СК "Еталон" обґрунтовано тим, що страхова відповідальність обвинуваченого була застрахована у вказаній страховій компанії (поліс №ЕР-216979624). Страховий випадок стався 03.09.2024. На дату смерті ОСОБА_9 був неодружений, мав неповнолітнього сина, матір пенсійного віку, які у результаті протиправних дій ОСОБА_5 пережили сильний емоційний стрес та мають право на відшкодування шкоди. Обов`язок з відшкодування шкоди в межах ліміту страхового відшкодування покладається на страховика- ПрАТ "СК "Еталон". Враховуючи те, що заявлений у позовній заяві розмір моральної шкоди дорівнює 2 000 000, 00 грн, а моральну шкоду 48 000,00 грн повинна виплатити страхова компанія, що узгоджується із положеннями ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому різницю слід стягнути з ОСОБА_5 , а саме 1 952 000,00 грн. Також з відповідача ПрАТ "СК "Еталон" слід стягнути підтверджені витрати на поховання, що становлять 12 899,80 грн. Окрім цього, виходячи із принципу забезпечення найкращих інтересів малолітньої дитини, яка позбавилась утримання свого батька внаслідок його смерті спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, слід стягнути з ПрАТ "СК "Еталон" відшкодування одноразовим платежем, відповідно до ч. 1 ст. 1202 ЦК України, у зв`язку із втратою годувальника, що становить 288 000,00 грн.
		ПрАТ "СК "Еталон" явку уповноваженого представника до суду не забезпечено, подано відзив на позовні заяви  ОСОБА_8   та  ОСОБА_10 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 , з проханням відмовити вказаним позивачам у задоволенні позовних вимог, який аргументовано наступним. Згідно з положеннями cт. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам, (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Тобто, розмір моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить - 96 000,00 грн. Згідно копії долученого Свідоцтва про народження ОСОБА_9 його батьком зазначений ОСОБА_12 відповідно право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_9 , мають його батьки ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та син ОСОБА_11 в рівних частинах. Однак, до матеріалів справи не були долученні документи, які б свідчили про відмову ОСОБА_12 в отриманні частини суми страхового відшкодування, яка має розподілятися між усіма особами які мають право на таке відшкодування. Водночас, матір`ю загиблого заявлено вимогу про відшкодування витрат на поховання ОСОБА_9 у сумі 12 899,80 грн. Однак, згідно з полісу №ЕР-216879624 сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю встановлена в розмірі 320 000,00 грн, відтак сукупний розмір вимог за цивільними позовами поданим в рамках даного кримінального провадження перевищує ліміт відповідальності страховика. Також позивачем не зазначено достатніх підстав та не надано доказів з якими закон пов`язує можливість виплати відшкодування одноразовим платежем, не вказано яким саме чином виплата страхового відшкодування ОСОБА_11 щомісячними платежами порушує його права.
		У скерованій до суду відповіді на відзив представник позивачів повідомила суд, що батько ОСОБА_9 - ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відтак при розрахунку розміру моральної шкоди не враховувався. Щодо ліміту відповідальності страховика вказала, що розрахунок сум, які просять стягнути із страхової компанії проведено у відповідності до норм закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також наголосила на необхідності проведення відшкодування у вигляді одноразової виплати. Оскільки дитина проживає в Данії та виплата цієї суми рівними частинами до повноліття не дозволить забезпечити його реальні життєві потреби, які наявні вже зараз.
		Вирішуючи питання щодо поданих цивільних позовів, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження, до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.
		Частиною 2 ст.1168 ЦК України, передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Закон України«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Згідно з ст.9 Закону №1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Відповідно до ст.22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Відповідно до п.27.2. ст.27 Закону №1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
		27.3. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами;
		27.5. Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
		Зокрема п. 27.4. ст. 27 Закону передбачає, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть.
		Згідно з ст.1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.
		Під час судового розгляду встановлено та не заперечується сторонами те, що страхова відповідальність обвинуваченого була застрахована ПрАТ "СК "Еталон" згідно з полісу №ЕР-216979624, сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю встановлена в розмірі 320 000,00 грн на одного потерпілого.
		Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" мінімальна заробітна плата з квітня 2024 року становила 8 000,00 грн.
		З урахуванням викладеного, встановлення вини обвинуваченого ОСОБА_5 , обґрунтування заподіяної шкоди, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення поданого  ОСОБА_10 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 цивільного позову. На користь  ОСОБА_10 , в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 , в рахунок відшкодування, заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди, відповідно до ст.27 Закону №1961-IV, необхідно стягнути з ПрАТ "СК "Еталон" в загальній сумі 320000, 00 грн з них 32000,00 грн відшкодування моральної шкоди та 288000,00 грн. відшкодування матеріальної шкоди пов`язаної із втратою годувальника. З ОСОБА_5 на користь  ОСОБА_10 , в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 , слід стягнути 500000,00 грн відшкодування моральної шкоди.
		Окрім цього, з урахуванням викладеного, встановлення вини обвинуваченого ОСОБА_5 , обґрунтування заподіяної шкоди, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення поданого  ОСОБА_8 цивільного позову. На користь  ОСОБА_8 в рахунок відшкодування, заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди, відповідно до ст.27 Закону №1961-IV, необхідно стягнути з ПрАТ "СК "Еталон" в загальній сумі 60899,80 грн з них 48 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди та 12 899,80 грн. відшкодування витрат на поховання. З ОСОБА_5 на користь  ОСОБА_8 слід стягнути 500000,00 грн. відшкодування моральної шкоди.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5  слід залишити до часу набрання вироком законної сили. 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, суд зараховує увесь строк попереднього ув`язнення  ОСОБА_5 у строк відбутого покарання з розрахунку день за день.
		Застосований під час досудового слідства арешт майна, на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, слід скасувати.
		Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
		Згідно з положеннями ст.124 КПК України, на користь держави з обвинуваченого підлягають стягненню витрати за проведення судових експертиз.
		Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд,
		у х в а л и в:
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст.286-1 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч.1 ст.135 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
		- за ч. 3 ст.286-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
		Запобіжний захід  ОСОБА_5  до вступу вироку в законну силу залишити попередньо обраний - тримання під вартою.
		Початок строку відбування покарання   ОСОБА_5  рахувати з 03.09.2024. 
		У відповідності до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 строк його попереднього ув`язнення, а саме час його затримання з 03.09.2024 по період часу обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою 05.09.2024 та по день набрання законної сили даним вироком суду включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		       Цивільний позов  ОСОБА_10 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 до  ОСОБА_5 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_4 ), яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_5 ) 500000 (п`ятсот тисяч) грн відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_4 ), яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 (РНОКІІП НОМЕР_5 ) 32 000 (тридцять дві тисячі) грн відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_4 ), яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_5 ) відшкодування матеріальної шкоди пов`язаної із втратою годувальника у розмірі 288 000 (двісті вісімдесят вісім тисяч) грн.
		Цивільний позов  ОСОБА_8  до  ОСОБА_5 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 500000 (п`ятсот тисяч) грн відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 48 000 (сорок вісім тисяч) грн відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 12 899 (дванадцять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) грн 80 коп відшкодування витрат на поховання.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави понесені процесуальні витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/114-24/21725-IT від 19.11.2024 в сумі 3 979,50 грн; витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/114-24/21724-ІТ від 18.11.2024 в сумі 3 979,50 грн; витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи із транспортно-трасологічних досліджень № СЕ-19/114-24/21943-IT від 21.11.2024 в сумі 7959,00 грн; витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи із досліджень обставин та механізму ДТП № СЕ-19/114-24/23679-ІТ від 21.11.2024 в сумі 3979,50 грн.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 05.09.2024, на належний ОСОБА_5 автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 508» р.н. НОМЕР_1 - скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 05.09.2024, на, належний ОСОБА_13 , мотоцикл марки «Suzuki Boulevard» р.н. НОМЕР_2 - скасувати.
		Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
		-автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 508» р.н. НОМЕР_1 , який перебуває на відповідальному зберігання власника ОСОБА_5 , -залишити у законному володінні останнього;
		-мотоцикл марки «Suzuki Boulevard» р.н. НОМЕР_2 , який зберігається на території стоянки за адресою м.Львів вул.Авіаційна,7, повернути власнику - ОСОБА_13 ;
		-мобільний телефон марки «NOKIA ТА 1235» з ІМЕI НОМЕР_7 та двома сімкартками «Київстар» і «МТС», який перебуває на відповідальному зберігання власника ОСОБА_5 , -залишити у законному володінні останнього;
		-магнітний носій інформації - оптичний диск, - зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12024140000000868 від 03.09.2024.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		                         Суддя                                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...