Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/6665/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; застава.
Надіслано судом: 08.04.2025. Зареєстровано: 08.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/760/4137/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023000000000816

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №760/6665/25
		1-кс/760/4137/25
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		04 квітня 2025 року                                                                                 м. Київ
		 
		Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом`янського районного суду м. Києва клопотання Детектив Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 16.05.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000000816 у відношенні:
		ОСОБА_5 ,     ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого юрисконсультом КП «Дніпро», розлученого та маючого має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, - 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого сторона обвинувачення зазначає наступне. 
		Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42023000000000816 від 16.05.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
		Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000080 від 09.02.2021 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. 
		Це провадження було розпочато на підставі заяви ОСОБА_5 від 03.02.2021, в якій він вказав, що під час розмови 27.01.2021 з суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_8 про цивільну справу, в якій він представляв інтереси відповідачки, суддя повідомила, що «для відмови судом у задоволенні позовних вимог та постановлення рішення суду на користь відповідача необхідно передати їй неправомірну вигоду у виді грошових коштів».
		У цій же заяві ОСОБА_5 , який на той час був адвокатом, зазначив, що обізнаний зі статтями КК України про відповідальність за надання неправдивих відомостей та передбачене за це покарання.
		Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000080 ОСОБА_5 неодноразово допитувався як свідок, в ході чого зазначав, що між ним та ОСОБА_9 18.01.2021 було укладено договір про надання правової допомоги; у подальшому суддя ОСОБА_8 , дізнавшись про участь ОСОБА_5 у справі, висловила йому прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 2 - 3 тисячі доларів США за прийняття рішення у справі на користь відповідачки ОСОБА_10 , а пізніше суддя збільшила розмір неправомірної вигоди на 500 доларів США за скасування забезпечення позову.
		За результатами досудового розслідування обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, 14.02.2022 направлено до Вищого антикорупційного суду для розгляду.
		Обставини участі ОСОБА_5 як свідка під час судового розгляду кримінального провадження № 52021000000000080
		За результатами авторозподілу справі присвоєно судовий номер №991/1007/22 (далі - справа).
		Під час розгляду справи 28.07.2022, перебуваючи в приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 41 (проспект Берестейський, 41), у період часу з 08 год 10 хв до 08 год 12 хв ОСОБА_5 приведено до присяги як свідка та попереджено про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показів, за дачу завідомо неправдивих показань. Також ОСОБА_5 отримав пам`ятку про права та обов`язки свідка, передбачені КПК України, додаткових пояснень не потребував.
		Того ж дня, у період часу з 08 год 12 хв до 10 год 11 хв, ОСОБА_5 допитано в судовому засіданні як свідка. 
		Під час допиту він надав викривальні показання щодо висловлення йому як адвокату прохання надати неправомірну вигоду та подальшого її отримання суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_8 за ухвалення рішення у цивільній справі № 175/3623/19 на користь відповідачки ОСОБА_10 . 
		Так, ОСОБА_5 вказав, що в січні 2021 року йому зателефонувала ОСОБА_10 та розповіла про обставини цивільної справи, в якій вона була відповідачкою, після чого між ними було укладено договір. Прийшовши через деякий час до суду, ОСОБА_5 отримав від судді ОСОБА_8 завуальоване прохання надати неправомірну вигоду в розмірі 2 - 3 тисяч доларів США за судове рішення у справі на користь ОСОБА_10 , при цьому свідок уточнив, що вислів ОСОБА_8 «2 часа» - це завуальована форма надання грошових коштів і що «вона сама повідомила скільки потрібно» коштів. Повідомивши про пропозицію свого клієнта, ОСОБА_5 звернувся до органів СБУ з заявою щодо прохання судді ОСОБА_8 надати неправомірну вигоду. Згодом суддя ОСОБА_8 повідомила, що за скасування забезпечення позову необхідно надати ще 500 доларів США. Під час зустрічей ОСОБА_5 та судді ОСОБА_8 остання давала поради як ОСОБА_5 поводити себе під час судових засідань, що казати після закінчення судового розгляду справи, пояснювала як скласти дебати, вказувала на необхідність зазначати «про відсутність певних медичних досліджень у позивача» тощо. При цьому ОСОБА_5 під час допиту показав, що він не пропонував ОСОБА_8 неправомірну вигоду. 
		У подальшому, 21.09.2022, у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 41 (проспект Берестейський, 41) з 09 години 22 хвилини було продовжено допит свідка ОСОБА_5 . 
		Під час допиту він повідомив, що між співробітниками правоохоронних органів та ОСОБА_5 погодження вчинення певних дій, планування розмов з ОСОБА_8 не здійснювалося, його розмови з ОСОБА_8 були природніми. В ході допиту ОСОБА_5 стверджував, що у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 працівниками правоохоронних органів не здійснювався вплив на нього, який міг сприяти його зверненню до правоохоронних органів із заявою про злочин. Одночасно ОСОБА_5 повідомив, що з власної ініціативи вітав суддю ОСОБА_8 зі святами. 
		24.05.2022 до Дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_8 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_5 . Рішенням дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області № ДПП-4 від 11.08.2022 стосовно адвоката ОСОБА_5 порушено дисциплінарну справу. Будучи належним чином повідомленим, адвокат ОСОБА_5 на засідання дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області, що були призначені на 14.07.2022, 11.08.2022, 08.09.2022, 06.10.2022 не з`явився, про поважність причини неявки не повідомив. 
		06.10.2022 рішенням №4/ДПР-22 КДКА Дніпропетровської області притягнуто до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_5 та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
		Після надання в ході досудового розслідування, а також 28.07.2022 та 21.09.2022 під час судового розгляду численних показань, а також після позбавлення його права на зайняття адвокатською діяльністю у ОСОБА_5 виник умисел на надання як свідком суду у справі за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 368 КК України завідомо неправдивих показань з метою отримання за це грошових коштів та відновлення доступу до адвокатської діяльності.
		Так, 10.05.2023 ОСОБА_5 підписав заяву, завірену приватним нотаріусом ОСОБА_11 , зміст якої суперечив наведеним раніше показанням.
		У заяві вказувалося про таке. 
		У вересні 2020 року до ОСОБА_5 звернулися працівники Управління СБУ у Дніпропетровській області з пропозицією виступити посередником в наданні неправомірної вигоди судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_8 з метою подальшого виявлення та розкриття корупційного злочину. З осені 2020 року ОСОБА_5 намагався побудувати довірливі відносини з суддею ОСОБА_8 . В подальшому, за сприяння працівників УСБУ в Дніпропетровській області, було укладено договір про надання адвокатських послуг між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 . Метою зазначеного представництво було створення умов для вчинення суддею ОСОБА_8 корупційного злочину. Саме під диктовку працівників СБУ ОСОБА_5 було написано заяву про вчинення кримінального правопорушення. Працівниками УСБУ в Дніпропетровській області надавалися інструкції з приводу того як адвокату будувати діалоги з суддею аби остання висловила прохання надати їй неправомірну вигоду. Реалізуючи намічений правоохоронним органом план, 27.01.2021 ОСОБА_5 перебуваючи в службовому кабінеті ОСОБА_8 , під час неформальної бесіди з нею, натякнув на можливість надати неправомірну вигоду за відмову в позові по справі, де він представляє відповідачку. На його натяк суддя зазначила, що якщо вона відмовить у позові, то це буде не менше «2-3 годин».
		Після згаданої розмови, на прохання працівників УСБУ в Дніпропетровській області, ОСОБА_5 під диктовку працівника цього органу було написано заяву про вимагання суддею ОСОБА_8 неправомірної вигоди, після чого було порушено кримінальне провадження.
		В подальшому ОСОБА_5 не раз натякав на готовність передати ОСОБА_8 неправомірну вигоду, однак вона не проявляла зацікавленості.
		07.06.2021 ОСОБА_5 було залучено до контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту. Прибувши до приміщення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_5 було повідомлено, що судове засідання не відбудеться у зв`язку з неявкою представника позивача. Маючи на меті будь-що потрапити до службового кабінету судді, ОСОБА_5 влаштував сварку з секретарем, після чого суддя впустила його. Адвокат вимагав рішення, при цьому суддя нічого від нього не просила. Оскільки ОСОБА_5 не міг піти ні з чим, він поклав конверт з грошима на стіл судді ОСОБА_8 .
		Вказана заява надійшла до Вищого антикорупційного суду та зареєстрована 15.05.2023, а 16.05.2023 ОСОБА_5 направив до суду клопотання, у якому повідомив, що надіслав до суду оригінал нотаріальної завіреної заяви по обставинах справи, по якій бажає надати пояснення особисто.
		У судовому засіданні 16.05.2023 суд ухвалив рішення про повторний допит свідка ОСОБА_5 з огляду на викладені у його заяві від 10.05.2023 обставини. 
		У наступному судовому засіданні 07.06.2023 ОСОБА_5 для встановлення особи надав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, яке на час допиту було припинено, у зв`язку з чим судове засідання було відкладено на 21.08.2023.
		Водночас 14.08.2023 ОСОБА_5 направив до Національного агентства з питань запобігання корупції заяву щодо захисту його прав як викривача з проханням вжити заходів реагування спрямованих на відновлення порушених трудових прав викривача. 
		Зокрема, у заяві він зазначив, що в порушення вимог антикорупційного законодавства рішенням КДКА Дніпропетровської області від 06.10.2022 його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та припинено адвокатську діяльність шляхом анулювання адвокатського свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а підставою для такого рішення стало повідомлення ОСОБА_5 про намір судді ОСОБА_8 одержати неправомірну вигоду. 
		Далі, 18.08.2023, відбулась зустріч ОСОБА_5 з невстановленою особою на ім`я « ОСОБА_12 », в ході якої ОСОБА_5 повідомив останнього, про тиск на нього з боку знайомих з ОСОБА_8 адвокатів, втрату клієнтів та позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю. 
		ОСОБА_5 також зауважив, що через його знайомого « ОСОБА_13 » йому було запропоновано повернення свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та надання грошових коштів в обмін на відмову від наданих раніше показань. Так, « ОСОБА_14 » сказав йому прибути до конкретного нотаріуса. Прибувши туди, ОСОБА_5 було надано вже готовий примірник заяви. Ознайомившись, ОСОБА_5 був не згодний з її змістом, але після телефонної розмови з « ОСОБА_15 », він її підписав. Після цього підписану заяву забрали присутні у нотаріуса особи, які і відправили її поштою до суду. За 2 - 3 дні до судового засідання відбулася зустріч « ОСОБА_16 » та свідка ОСОБА_5 під час якої останньому повідомили, що він має виступити в суді, також надано перелік питань з відповідями, де зокрема було зазначено номер поштового відділення, з якого ОСОБА_5 нібито особисто відправляв заяву. 
		У ході розмови ОСОБА_5 підтвердив, що в суді під присягою надавав одні показання, а в нотаріально завіреній заяві виклав зовсім протилежні.
		Крім того, 25.08.2023 об 11 годині 16 хвилин відбулася зустріч між ОСОБА_5 та особами на ім`я « ОСОБА_12 » та « ОСОБА_17 », під час якої обговорювалися можливі шляхи повернення ОСОБА_5 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та надання йому грошових коштів за зміну показань у справі за обвинуваченням ОСОБА_8 . 
		Так, на початку зустрічі після пропозиції « ОСОБА_17 » ОСОБА_5 «давайте відійдемо», останній промив, що «ну зараз послухаємо їх…, у цих теж зв`язки хороші… нехай розповість зараз…». 
		У подальшому до ОСОБА_5 та « ОСОБА_17 » підійшов « ОСОБА_12 », після чого ОСОБА_17 зауважив «ось людина, ОСОБА_18 , знайдіть компроміс». 
		ОСОБА_12 розпочав розмову з того, що «я хочу почути Ваші побажання, Ваші хотєлки » та запропонував ОСОБА_5 «давайте домовлятися, давайте всі заробимо…, тому пропозиція проста - відмотуємо назад та пливемо разом заробляти гроші…». 
		Далі, особа на ім`я ОСОБА_12 зауважив ОСОБА_5 , що «я б тобі одразу сказав строки та бюджет, якщо ми тобі даємо точне розуміння, що ми тобі все повернемо, ми знаходимо компроміс?.. я можу фінансово, ти дізнаєшся скільки в якій області коштує…». 
		У подальшому ОСОБА_12 , переконуючи ОСОБА_5 про безперспективність захисту його прав як викривача з боку НАЗК, повідомив, що «я намагатимусь відмотати все назад, можливо, ти в іншій області отримаєш, у нас суд 11 числа, часу залишається мало, наша сторона позбавилась роботи, життя та всього іншого, при гірших розкладах ми закриємо питання в математичному форматі, квиток на повернення коштує 100 рублів, ми дамо тобі квиток та чекаємо 2 роки, щоб ти був забезпечений квитком, тобі виділяють грошову компенсацію на купівлю квитка, квиток тобі ті не куплять…». 
		Таким чином, 25.08.2023 в ході вказаної розмови особа на ім`я « ОСОБА_12 », яка асоціювала себе зі стороною ОСОБА_8 , запропонувала свідку ОСОБА_5 грошові кошти за зміну ним своїх показань у справі у відповідній справі.
		У подальшому, 11.09.2023, ОСОБА_5 звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до Національного антикорупційного бюро України, відповідно до якої ОСОБА_8 та невстановлені особи чинять тиск на ОСОБА_5 з метою примусити його змінити показання у справі за обвинуваченням ОСОБА_8 .
		У ході розмови ОСОБА_5 з особою на ім`я « ОСОБА_21 » 26.11.2023 останній переконував ОСОБА_5 погодитись на пропозицію змінити показання та отримати за це від зацікавлених осіб грошові кошти у сумі 50 тисяч доларів США, а також сприяння у працевлаштуванні та поновленні доступу до адвокатської діяльності. 
		Так, на своє запитання «які преференції?» ОСОБА_5 особа на ім`я « ОСОБА_21 » повідомляє: «50 тисяч доларів та робота в Харкові», «потім можливо вийде з відновленням», «тобі за те, що ти зробиш дадуть 50 тисяч доларів, дадуть роботу, ти будеш заробляти гроші, у тебе буде жировий запас грошовий». 
		Наступний допит ОСОБА_5 як свідка у межах кримінального провадження № 52021000000000080 відбувся 20.12.2023 у період часу з 10 год 49 хв до 11 год 35 хв в судовому засіданні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 41 (проспект Берестейський, 41), при чому ОСОБА_5 надавав показання в режимі відеоконференцзв`язку з Заводського районного суду м. Дніпродзержинська.
		Головуючим суддею було роз`яснено перебування свідка ОСОБА_5 під присягою, незмінність раніше роз`яснених йому прав та обов`язків, а також попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та відмову свідка від давання показань. 
		Після цього свідок ОСОБА_5 повідомив, що не підтримує раніше надані суду показання у справі, а підтримує викладене ним у нотаріально завіреній заяві, поданій суду у травні. 
		При цьому свідок ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи неправдивість своїх показань, надав суду завідомо неправдиві показання, повідомивши, зокрема, що:
		- ініціатором написання заяви від 10.05.2023 нібито він був сам;
		- він начебто довгий час перебував під тиском працівників СБУ і коли вплив на нього припинився вирішив написати заяву про провокацію відносно судді ОСОБА_8 , нібито вчинену за вказівкою працівників СБУ;
		- для надання офіційного характеру своїй заяві ОСОБА_5 звернувся для нотаріального посвідчення до нібито найближчого територіально нотаріуса, якою було надруковано текст відповідної заяви начебто під диктовку ОСОБА_5 , саме до цього нотаріуса йому ніхто не радив звертатися; 
		- заяву від 10.05.2023 він нібито особисто направив поштою до суду;
		- з осені 2022 року з приводу справи за обвинуваченням ОСОБА_8 він ні з ким не спілкувався;
		- позбавлення його права на зайняття адвокатською діяльністю за результатами розгляду скарги ОСОБА_8 до КДКА в Дніпропетровській області не вплинуло на написання ним заяви від 10.05.2023;
		- заперечував прохання з боку ОСОБА_8 надати їй неправомірну вигоду та подальше збільшення ОСОБА_8 її розміру, заперечував повідомлення ОСОБА_8 розміру неправомірної вигоди; 
		- суддя ОСОБА_8 лише натякала ОСОБА_5 з приводу справи, надавала непрямі консультації, казала, що прийме рішення згідно з законом, порад як поводити себе у справі за позовом до ОСОБА_10 суддя йому не надавала. 
		Під час допиту 20.12.2023 ОСОБА_5 користувався своєю заявою від 10.05.2023 допоки судом йому не зроблено відповідне зауваження. 
		У подальшому, 10.05.2024, в судовому засіданні за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 41 (проспект Берестейський, 41) у період часу з 09 год 17 хв до 09 год 58 хв, продовжуючи перебувати під присягою, свідок ОСОБА_5 , діючи умисно та з корисливих мотивів, продовжив надавати суду завідомо неправдиві показання. 
		Так, він показав, що:
		- допомогу у вигляді повернення чи отримання адвокатського свідоцтва за зміну показань, він ні з ким не обговорював; 
		- з приводу тиску на нього з боку сторони ОСОБА_8 до правоохоронних органів не звертався; 
		- будь-які послуги, вигоди за зміну показань на користь ОСОБА_8 йому ніхто не пропонував. 
		ОСОБА_5 також надав показання, що звертаючись до НАЗК із заявою про отримання гарантій як викривача, не розумів значення цього статусу та які гарантії він передбачає. 
		Продовжуючи надавати неправдиві показання стосовно провокації судді ОСОБА_8 , ОСОБА_5 зазначив, що довгий час начебто перебував під тиском працівників СБУ, за вказівкою останніх вітав суддю ОСОБА_8 зі святами, що протирічить навіть заяві від 10.05.2023, в якій ОСОБА_5 зазначив, що сам вирішив побудувати неформальні стосунки з суддею, був наполегливий у привітаннях. 
		У цьому ж судовому засіданні ОСОБА_5 вже показав, що вислів судді ОСОБА_8 про «2-3 години» він розумів як бажання судді отримати неправомірну вигоду у розмірі 2 - 3 тис доларів США
		Під час досудового розслідування одержані вагомі докази, що дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Складене та вручене ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
		ОСОБА_5 підозрюється у завідомо неправдивих показаннях свідка, наданих суду, вчинених з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
		Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у скоєнні цього кримінального правопорушення, посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.
		Детективом Національного бюро Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів ОСОБА_6 12.03.2025 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, яке цього ж дня йому вручено відповідно до вимог ст. 278 КПК України.
		Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні. Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення.
		Посилання на ризики, зазначені у ст. 177 КПК України, виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшли висновку про наявність цих ризиків, посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Обґрунтування неможливості запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
		ОСОБА_5 підозрюється у вчинення нетяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до п`яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.
		Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 , є нетяжким, санкція якого передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до п`яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.
		Маючи вищу юридичну освіту, будучи адвокатом у період з 2009 по 2022 роки, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, як в межах України так і покинувши територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		Крім того, ОСОБА_5 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що розширює можливості особи залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
		Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності, переховування від органів досудового розслідування та суду.
		Слід зазначити, що на 15.05.2024, 16.05.2024, 17.05.2024 року детективом було здійснено виклик ОСОБА_5 для допиту в якості свідка. Однак на виклики ОСОБА_5 не з`явився, надав повідомлення про неможливість явки через хворобу сина, що орган досудового розслідування розцінює як неповажність причин неявки.
		В ході розмови 26.11.2023 між ОСОБА_5 та особою на ім`я ОСОБА_21 зафіксовано домовленість про можливе переховування від органу досудового розслідування під час розгляду справи № 991/1007/22 за обвинуваченням ОСОБА_8 .
		Крім того, при оцінці наявності вказаного ризику необхідно врахувати належність підозрюваному нерухомого майна.
		Так, ОСОБА_5 належить 1/4 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ., реєстраційний номер: 21908062, загальною площею 47,0 кв.м.
		Відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Нікопольська міська територіальна громада належить до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
		Належність ОСОБА_5 вищезгаданого об`єкту нерухомого майна в умовах воєнного стану та активних бойових дій на території, де діяльність правоохоронних органів є утрудненою, може надати фактичну можливість ухилитися від кримінальної відповідальності та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
		Поряд з цим, сторона обвинувачення також не виключає можливості нелегального перетину кордону підозрюваним, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Не потребують доведення обставини, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією Російської Федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.
		Перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Суспільна небезпечність вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення полягає в тому, що були штучно створені перешкоди нормальній діяльності суду, істотно ускладнено одержання ним достовірних доказів та істинних висновків при виконанні діяльності, пов`язаної із здійсненням правосуддя. Так, завідомо неправдивий характер показань припускає достовірне знання винним того, що ним повідомляються відомості, які не відповідають дійсності. Дії, які складають об`єктивну сторону кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 свідчать про те, що ним вже вчинялися конкретні спроби перешкоджання кримінальному провадженню, а тому є всі підстави вважати, що його подальша процесуальна поведінка може негативно вплинути на всебічне й повне розслідування зокрема шляхом створення доказів власної невинуватості, а покладені на ОСОБА_5 процесуальні обов`язки підозрюваного можуть ним не виконуватися. Зокрема, під час досудового розслідування установлено, що в ході розмови 26.11.2023 між ОСОБА_5 та особою на ім`я ОСОБА_21 зафіксовано домовленість про можливу подальшу зміну показань.
		Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
		Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою є особисте зобов`язання та особиста порука.
		Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання фактично є віддзеркаленням обов`язків, котрі і так покладаються на підозрюваного відповідно до приписів ст. 42 КПК України і у цьому випадку без додаткових важелів стримування від неправомірної поведінки не зможе запобігти наявним ризикам. Відсутність поручителів унеможливлює застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Отже, з урахуванням вищевикладених обставин неможливо запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
		Розмір застави. Під час визначення розміру застави, що повинна бути призначена ОСОБА_5 варто зазначити таке.
		Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
		Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 було запропоновано отримання грошових коштів у розмірі 50 тисяч доларів у разі погодження на пропозицію змінити показання, окрім цього йому сприяли б у працевлаштуванні, у т.ч. відновленні доступу до професії адвоката.
		Одночасно з цим, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити майновий стан підозрюваного.
		Так, встановлено, що ОСОБА_5 отримав дохід за 2024 рік у розмірі 10 459 гривень, а за 2023 рік - 17 587 гривень. У власності ОСОБА_5 перебуває 1/4 частки двокімнатної квартири, загальною площею 47,0 кв. м.
		Зазначені дані вказують на нормальний фінансовий стан підозрюваного, що може бути оцінено судом як з боку помірності розміру застави для підозрюваного, так і в частині визначення суми застави з метою забезпечення стримуючого ефекту. 
		Враховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, є необхідним застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, оскільки внесення застави саме в таких розмірах зможе забезпечити гарантії її належної процесуальної поведінки. 
		Отже, встановлені в ході досудового розслідування та відображені у цьому клопотанні обставини є достатніми та обґрунтованими, наявні ризики доведені, що дає підстави для застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді застави із покладенням судом відповідних обов`язків.
		Крім того, при визначенні розміру застави та у випадку внесення її підозрюваним чи іншими особами, вбачається за необхідне покласти на ОСОБА_5 додаткові обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. 
		- прибувати до слідчих (детективів Національного антикорупційного бюро України), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за першою вимогою;
		- не відлучатись за межі Дніпропетровської області, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду;
		- повідомляти слідчих, прокурорів, слідчого судді та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		- носити електронний засіб контролю.
		При цьому, стороною обвинувачення ставиться питання перед слідчим суддею про покладення вказаних обов`язків на підозрюваного ОСОБА_5 строком на 2 місяці.
		На підставі викладеного, детектив за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням. 
		У судовому засіданні та прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред`явлена   ОСОБА_5 обґрунтована та підтверджується належними доказами. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. 
		Підозрюваний  ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки вважали підозру необґрунтованою, а ризики, викладені у клопотанні - безпідставними. Повідомили, що з моменту повідомлення про підозру   ОСОБА_5 виконував покладені на нього обов`язки, з`являвся за викликами слідчого та приїздив з м. Дніпро до м. Київ для проведення слідчих дій за його участі. Вважали, що наявність майна на території, де проводяться бойові дії - не може бути підтвердженням ризику переховування від органів досудового розслідування. Свідків у кримінальному провадженні не встановлено, тому підозрюваний не може здійснювати на них вплив. Просили врахувати міцні соціальні зв`язки підозрюваного, який має на утриманні неповнолітнього сина, постійну офіційну роботу та позитивно характеризується за місцем роботи, має постійне місце мешкання у м. Дніпро. Також, просили врахувати стан здоров`я підозрюваного, який має хронічне захворювання зору. Крім того, вважали визначений у клопотанні розмір застави непомірним, оскільки прибуток підозрюваного за місцем роботи становить 13 000 гривень, які він витрачає на утримання сина та оренду житла. З огляду на викладене просили суд відмовити у задоволенні заявленого клопотання. 
		Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
		Відповідно до приписів ч. 1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. 
		В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 182, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 1 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
		Крім того встановлено, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 16.05.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023000000000816 за підозрою  ОСОБА_5  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
		Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
		12.03.2025, відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України,  ОСОБА_5  повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
		Наявність обґрунтованої підозри  ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: 
		-рапортом прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 від 16.05.2023 про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за фактами повідомленими ОСОБА_5 у заяві від 10.05.2023;
		-протоколами огляду від 27.09.2024, 30.09.2024, 03.10.2024, 07.10.2024, 10.10.2024, в ході яких було здійснено огляд аудіозаписів судових засідань у справі № 991/1007/22 за обвинуваченням ОСОБА_8 від 20.12.2023, 10.05.2024, 28.07.2022, 11.09.2023, 21.08.2023, 07.06.2023, 21.09.2022, що підтверджують зміну показань наданих ОСОБА_5 20.12.2023 та 10.05.2024 у порівнянні з відомостями наданими в ході допитів під час судового розгляду 28.07.2022 та 21.09.2022.
		-протоколами від 28.01.2021, 05.03.2021, 15.04.2021, 24.05.2021, 25.05.2021, 08.06.2021 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_8 якими встановлено, що суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_8 висловила ОСОБА_5 прохання надати їй неправомірну вигоду, пізніше підвищивши її розмір за скасування забезпечення позову, давала поради як ОСОБА_5 поводити себе під час судових засідань, що казати після закінчення судового розгляду справи, пояснювала як скласти дебати;
		-матеріалами дисциплінарної справи відносно ОСОБА_5 кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, зокрема рішенням № 4/ДПР-22 від 06.10.2022, яким адвоката ОСОБА_5 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю;
		-протоколом від 27.10.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_5 , яким зафіксовано, що через знайомого на ім`я ОСОБА_14 невстановлені особи, які діяли в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , звернулись до ОСОБА_5 щодо підписання ним заяви від 10.05.2023 та зміни наданих раніше показань, у обмін на гроші та сприяння у відновленні доступу до професії адвоката. Окрім того, встановлено, що заяву від 10.05.2023 ОСОБА_5 самостійно не складав та не направляв до Вищого антикорупційного суду, а лише підписав у нотаріуса;
		-протоколом від 27.10.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_5 , яким зафіксовано, що особа на ім`я « ОСОБА_12 » пропонував отримання ОСОБА_5 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю у раді адвокатів іншого регіону України за неправомірну вигоду, а також кошти;
		-протоколом огляду аудіозапису від 24.02.2025, зі змісту якого встановлено, що у разі погодження на пропозицію змінити показання ОСОБА_5 міг отримати 50 тисяч доларів та використати їх на власний розсуд, а також йому сприяли б у працевлаштуванні, у т.ч. відновленні доступу до професії адвоката. Поряд з цим, з метою зробити ОСОБА_5 недосяжним для детективів НАБУ та інших осіб, він мав покинути місце свого проживання та переїхати у інше місто - Київ, Харків або ж Трускавець, де до судового засідання, у якому мав відбутись його повторний допит, та певний час після того, він би утримувався за кошти зацікавлених в цьому осіб;
		-протоколом огляду від 03.02.2025, якими встановлено, що абонент «+38 063 695 00 45» протягом 10.05.2023 з 11:30:00 по 23:00:00 не перебував в зоні дії БС, які знаходяться на відстані менше 3 000 метрів до адреси м. Дніпро, вул. Архітектора Олега Петрова 21 (адреса відділення АТ «Укрпошта» № 49044 з якого 10.05.2023 здійснювалася відправка заяви за підписом ОСОБА_5 ) та знаходився на відстані менше 400 метрів від адреси АДРЕСА_4 (адреса проживання ОСОБА_5 );
		- вироком Вищого антикорупційного суду від 09.10.2024 у справі № 991/1007/22, яким надано оцінку показанням ОСОБА_5 за критерієм достовірності. Так судом встановлено, що наявно достатньо даних, які у своїй сукупності та взаємозв`язку вказують на нечесність свідка ОСОБА_5 , за таких обставин, жодні із наданих ним показань суд не приймає як достовірні.
		-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
		Слідчий суддя вважає, критично відноситься до заперечень сторони захисту, наданими у судовому засіданні, та вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, детективом та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення  ОСОБА_5  інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин. 
		При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
		Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні детективом та прокурором надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні  ОСОБА_5  кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, а саме завідомо неправдивих показаннях свідка, наданих суду, вчинених з корисливих мотивів. 
		Так, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує  ОСОБА_5  у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція ч. 2 ст. 384 КК України передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.
		Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Так, про наявність ризику, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення та фактичні обставини вчинення даного кримінального правопорушення, встановлені під час досудового розслідування, зокрема, в ході розмови 26.11.2023 між  ОСОБА_5 та особою на ім`я ОСОБА_21 зафіксовано домовленість про можливу подальшу зміну показань. Не можна захилити поза увагою характер та зухвалість інкримінованого злочину, що полягає у штучному створені перешкоди нормальній діяльності суду, істотно ускладнено одержання ним достовірних доказів та істинних висновків при виконанні діяльності, пов`язаної із здійсненням правосуддя. 
		Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, оскільки вказаний ризик не обґрунтований у клопотанні, не віднайшов об`єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях детектива та прокурора.
		Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, також враховує особу підозрюваного та його репутацію, вік, стан здоров`я, зокрема, підозрюваний має вищу освіту, офіційно працевлаштований юрисконсультом КП «Дніпро», розлучений. При цьому, суд враховує, що сукупний прибуток підозрюваного за основним місцем роботи складає 13 000 гривень на місяць. Підозрюваний має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , осіб похилого віку на утриманні не має. Підозрюваний є внутрішньо-переміщеною особою, проте має постійне місце мешкання у м. Дніпро. Стан здоров`я підозрюваного є стабільним, проте наявні хронічні захворювання. Підозрюваний раніше не судимий, даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про наявність чи відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення. Ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з її доступом до зброї мінімальні. 
		Враховуючі зазначені обставини, застосування до підозрюваного  ОСОБА_5  більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не може бути достатнім для запобігання визначених ризиків.
		Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2024 року для працездатних осіб складає 3028 гривні.
		Частиною 6 ст. 182 КПК України передбачено, що підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
		Слідчий суддя звертає увагу на те, що для визначення розміру застави, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, раціонально зіставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому слід мати на увазі, що, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. 
		Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено необхідність визначення розміру застави, встановленого для категорії нетяжких злочинів у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а з урахуванням особи підозрюваного, такий розмір застави не буде завідомо непомірним для нього та відповідатиме конкретній меті застосування запобіжного заходу, визначеній у КПК України, і не суперечитиме загальним засадам кримінального провадження, визначеним ч. 1 ст. 7 КПК України.
		На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та запобігання ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити частково, визначивши заставу у розмірі, передбаченому п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок із покладенням обов`язків, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування вказаного клопотання, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України. 
		Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 179, 182, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
		УХВАЛИВ:
		 
		Клопотання задовольнити частково.
		Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1  запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп.
		Зобов`язати підозрюваного  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, ДКСУ, м. Київ, код отримувача 26268059, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 , призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, Код банку отримувача (МФО) 820172 або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати слідчому, прокурору, суду документ з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок.
		На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного  ОСОБА_5  наступні обов`язки:
		- прибувати до слідчих (детективів Національного антикорупційного бюро України), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за першою вимогою;
		- не відлучатись за межі Дніпропетровської області, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду;
		- повідомляти слідчих, прокурорів, слідчого судді та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного  ОСОБА_5  даною ухвалою межах строку досудового розслідування строком на один місяць та вісім днів, тобто до 12.05.2025 включно.
		Підозрюваному роз`яснюється положення ч.ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. 
		Копію ухвали надати сторонам кримінального провадження.
		На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...