Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/2716/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2025.
Дата набрання законної сили: 02.04.2025
Номер судового провадження: 61-14641ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 квітня 2025 року
		м. Київ
		 
		Справа № 461/2716/20
		Провадження № 61-14641св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		судді-доповідача - Ситнік О. М.
		суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 - адвоката Луки Тараса Миколайовича на постанову Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року в складі колегії суддів Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
		у справі за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , третя особа - Перша львівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , третя особа - Перша львівська державна нотаріальна контора, в якому просив: - встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_8 , а саме, що ОСОБА_3 є двоюрідним братом ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 
		- визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- витребувати зазначену квартиру з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 .
		Свої вимоги обґрунтував тим, що він є двоюрідним братом ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У встановлений законом шестимісячний строк позивач звернувся до Першої львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 як спадкоємець третьої черги за правом представлення, спадкоємці першої та другої черги відсутні. Також до нотаріальної контори в межах встановленого законом строку із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 звернулися спадкоємці п`ятої черги: двоюрідний дядько спадкодавця - ОСОБА_4 та двоюрідна тітка спадкодавця - ОСОБА_5 . 
		Іншими спадкоємцями - ОСОБА_2 та ОСОБА_9 (правонаступником ОСОБА_9 є ОСОБА_1 ) було пропущено строк на подання такої заяви і в судовому порядку їм відмовлено у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , а у відповідача ОСОБА_6 - відсутнє право на спадкове майно, оскільки не встановлено в судовому порядку факту його проживання із спадкодавцем однією сім`єю протягом п`яти років до часу відкриття спадщини.
		У задоволенні його заяви, поданої до суду в порядку окремого провадження, відмовлено на тій підставі, що не було залучено як заінтересованих усіх осіб, які вважають себе спадкоємцями померлого ОСОБА_8 .
		Через відсутність у нього оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві, він позбавлений можливості оформити спадщину в позасудовому порядку (є відмова нотаріуса з цієї підстави), тому його право підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання права власності на спадкове майно, а, з урахуванням тієї обставини, що спадкове майно, право власності на яке було набуте ОСОБА_9 на підставі рішення суду, в подальшому, скасованого, і, до скасування рішення, відчужене нею іншій особі, яка відчужила (продала) його ще іншій особі, таке підлягає витребуванню від останнього власника, яким згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, є ОСОБА_7 .
		Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної, касаційної інстанцій
		30 червня 2023 року ухвалою Галицького районного суду м. Львова, з урахуванням виправлених у ній помилок (описок) ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 липня 2023 року, клопотання представника відповідача Луки Т. М. задоволено, провадження в справі закрито.
		Ухвала суду мотивована тим, що підстави, предмет та сторони в справі № 461/8963/17 та в справі, що розглядається, є однаковими, що відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) є підставою для закриття провадження в справі.
		07 лютого 2024 року постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2023 року, з урахуванням виправлених у ній помилок (описок) ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 липня 2023 року, скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в судове засідання апеляційного суду інші учасники справи повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, шляхом надіслання судових повісток рекомендованими листами з повідомленням про вручення на останні відомі суду адреси місця їхнього проживання і заяв про зміну такого до суду не надходило, тому, в силу положень статті 131 ЦПК України, вважаються доставленими навіть у разі повернення поштового відправлення до суду з відміткою: «адресат відсутній», клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України у їхній відсутності.
		Підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України, для закриття провадження в цій справі у суду першої інстанції не було, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		13 червня 2024 року постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Луки Т. М. залишено без задоволення. Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - Лукою Т. М. задоволено. Постанову Львівського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постанова Верховного Суду мотивована тим, що відповідачку ОСОБА_2 не було належним чином повідомлено про розгляд справи судом апеляційної інстанції 07 лютого 2024 року, відповідачка ОСОБА_1 вважається відповідно до процесуального закону належним чином повідомленою про розгляд справи судом апеляційної інстанції.
		03 жовтня 2024 року постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2023 року, з урахуванням виправлених у ній помилок (описок) ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 липня 2023 року, скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на розгляді в Галицькому районному суді м. Львова знаходилась цивільна справа № 461/559/14 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , третя особа - Перша львівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування, в якій рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23 вересня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено, визнано за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		09 лютого 2015 року рішенням Апеляційного суду Львівської області рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 вересня 2014 року скасовано, ухвалено в справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
		Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 , апеляційний суд, зокрема, керувався тим, що доказів про родинні стосунки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як рідного брата та сестри позивач не надав і вимоги про встановлення юридичного факту таких родинних стосунків не заявляв, тому такий факт не може бути досліджений в межах заявленого позову.
		У справі, що переглядається, предмет спору є іншим, оскільки охоплює три позовні вимоги позивача ОСОБА_3 , які пов`язані між собою, а саме: 1) встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 та спадкодавцем ОСОБА_8 (з такою вимогою в порядку позовного провадження позивач до суду не звертався); 2) визнання за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (ця позовна вимога залежить, зокрема й від задоволення позовної вимоги про встановлення факту родинних відносин, відтак є похідною вимогою); 3) витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 , яка заявляється позивачем вперше, стосується інших учасників і залежить від вирішення перших двох позовних вимог.
		Справа відрізняється й колом учасників на стороні відповідачів, а також підставами пред`явлених позовних вимог, які не є тотожними з підставами позовних вимог у справі № 461/559/14, зокрема з огляду на предмет спору, який є іншим.
		Отже, підстав для висновку про те, що справа № 461/2716/20 розглядається з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й справа № 461/559/14, немає.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги ОСОБА_1 
		04 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року, в якій вона просить її скасувати, ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2023 року залишити в силі.
		Касаційна скарга мотивована тим, що учасники справи не повідомлялись про розгляд справи 03 жовтня 2024 року в суді апеляційної інстанції, докази про вручення судових повісток про виклик до суду в матеріалах справи відсутні, що є порушенням вимог 128-130, 223 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
		Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що між сторонами справи вже був вирішений спір в межах розгляду іншої справи № 461/559/14, яка перебувала на розгляді Галицького районного суду м. Львова, і за результатами розгляду якої позивачу відмовлено у визнанні права власності на спірну квартиру в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 .
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги ОСОБА_2 
		11 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Луки Т. М. на постанову Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року, в якій він просить її скасувати, ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2023 рокузалишити в силі.
		Касаційна скарга мотивована тим, що в межах справи № 461/559/14-ц вже був вирішений спір про той самий предмет, а саме відмовлено у визнанні за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і позови збігаються за матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
		Апеляційним судом не враховано висновки, висловлені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі №761/7978/15-ц (провадження №14-58цс18), від 12 червня 2019 року в справі №320/9224/17 (провадження №14-225цс19), в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 червня 2023 року в справі № 705/2978/22 (провадження № 61-689св23), щодо застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України (у редакції 2004 року) та пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
		Доводи інших учасників справи
		У січні 2025 року представник ОСОБА_3 - адвокат Кріль О. М. звернулася до Верховного Суду із відзивом, в якому просить касаційні скарги залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін. Послалася на те, що предмет, підстави і сторони в справах № 461/2716/20 та № 461/559/14 є різними, тому відсутні підстави для закриття провадження в справі за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційних скарг, відзиву та виснував, що касаційні скарги ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 - адвоката Луки Т. М. підлягають частковому задоволенню з таких підстав. 
		Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права 
		У статті 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру 
		Згідно з пунктом 8 частини другої статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
		Конституція України як закон прямої дії має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп; абзац сьомий пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року             № 11-рп/2012).
		Конституційний Суд України в Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11рп/2007 в справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 КПК України зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (рішення від 06 грудня 2007 року в справі «Воловік проти України» заява № 15123/03, § 53).
		Право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмежено рішеннями суду (справи «Голдер про Сполученого Королівста» (Golder v. the United Kingdom), § 38; справи «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), § 230). Теж саме застосовується у справах щодо критеріїв прийнятності заяви, що за своїм характером регулюються державою, яка користується певною свободою розсуду у цьому питанні (справа «Луордо проти Італії» (Luordo v. Italy), § 85). Однак застосовані обмеження не можуть обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Більш того, обмеження не входить у сферу застосування статті 6 § 1, якщо не переслідує «законну мету» і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (справа «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), § 57; «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), § 65; «Марковіч та інші проти Італії» (Markovic and Others v. Italy), § 99). 
		Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), заява № 13343/87, ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
		Отже, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
		Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (частина третя статті 368 ЦПК України).
		Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п`ята статті 128 ЦПК України).
		Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьма статті 128 ЦПК України).
		Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).
		Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
		З підстав неповідомлення про дату, час і місце судового засідання в суді апеляційної інстанції постанову апеляційного суду оскаржує в своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 .
		Із матеріалів справи вбачається, що після скасування Верховний Судом в справі № 521/6095/17постанови Львівського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року і передачі справи на новий розгляд для належного повідомлення учасників справи про апеляційний розгляд справи, 26 липня 2024 року ухвалою Львівського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2023 року призначено до розгляду на 05 вересня 2024 року 15 год. 30 хв. з повідомленням учасників справи про дату, час і місце розгляду справи (т. 5, а. с. 194, 195).
		30 липня 2024 року повістки-повідомлення про виклик до суду апеляційної інстанції на 05 вересня 2024 року 15 год. 30 хв. направлені учасникам справи, зокрема ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 (т. 5, а. с. 201).
		Поштовий конверт та рекомендоване повідомлення про вручення поштового повідомлення повернувся до суду без вручення ОСОБА_1 з довідкою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 5, а. с. 208).
		05 вересня 2024 року згідно з протоколом судового засідання в справі оголошено перерву (т. 5, а. с. 220), 06 вересня 2024 року повістки-повідомлення про виклик до суду апеляційної інстанції на 03 жовтня 2024 року 16 год. 15 хв. направлені Луці Т. М. , ОСОБА_5 , Першій львівській державній нотаріальній конторі, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 .
		Проте доказів про направлення судової повістки-повідомлення ОСОБА_1 , а також будь-яких доказів повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 03 жовтня 2024 року, матеріали справи не містять. Будь-яких обґрунтувань про належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи не містить і постанова апеляційного суду.
		За таких обставин ОСОБА_1 не можна вважати належним чином повідомленою про розгляд справи судом апеляційної інстанції 03 жовтня 2024 року.
		Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України та статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду (постанова Верховного Суду від 07 березня 2024 року в справі № 240/17246/23, провадження № К/990/3166/24).
		Такі принципи цивільного судочинства як відкритість інформації щодо справи, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про всі судові рішення, які ухвалюються в справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.
		Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
		Верховний Суд виснує про наявність підстав для обов`язкового скасування рішення апеляційного суду, оскільки апеляційний суд розглянув справу за відсутності відповідача, щодо якого відсутні належні відомості про вручення йому судової повістки про дату, час та місце розгляду справи, а тому оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Враховуючи наведене, касаційні скарги ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 - адвоката Луки Т. М. підлягають задоволенню частково, а постанова постанову Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Обґрунтованість інших доводів касаційних скарг не підлягають перевірці з огляду на встановлене Верховним Судом порушення апеляційним судом норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Щодо судових витрат
		Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Розподіл судових витрат у справі здійснить суд, який ухвалить рішення за результатами розгляду справи по суті позовних вимог, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. 
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційні скарги ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 - адвоката Луки Тараса Миколайовича задовольнити частково.
		Постанову Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач  О. М. СитнікСудді:В. М. Ігнатенко   С. О. Карпенко   В. В. Сердюк   І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...