Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/3302/21 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2025.
Дата набрання законної сили: 02.04.2025
Номер судового провадження: 51-3801км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020100100004836

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 квітня 2025року
		м. Київ
		 
		справа № 761/3302/21
		провадження № 51-3801 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                    ОСОБА_1 ,
		суддів                                              ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання          ОСОБА_4 ,
		прокурора                                        ОСОБА_5 ,
		захисника                                        ОСОБА_6 ,
		потерпілої                                                 ОСОБА_7 ,
		в режимі відеоконференції
		засудженого                                            ОСОБА_8 ,
		перекладача                                             ОСОБА_9 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 травня2024 року та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 травня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120201001000048836, за обвинуваченням    
		ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Регенсбург, Федеративної Республіки Німеччини, громадянина Німеччини, раніше не судимого, без реєстрації та визначеного місця проживання на території України, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року ОСОБА_8 засуджено до покарання: за ч. 1 ст. 115КК України у виді позбавлення волі на строк 13 років, за ч. 2 ст. 194КК України у виді позбавлення волі на строк 
		8 років.
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено  ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
		Запобіжний захід  ОСОБА_8  до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою. 
		Строк відбування покарання ухвалено обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
		Зараховано ОСОБА_8 у строк покарання попереднє ув'язнення з 23 червня 2020 року по 15 грудня 2020 року та з 11 травня 2021 року до набрання вироком законної сили.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задоволено, стягнуто з  ОСОБА_8 на її користь у рахунок відшкодування шкоди: матеріальної 508 374 грн, моральної 
		500 000 грн та витрати на правову допомогу 3 000 грн.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 задоволено, стягнуто з  ОСОБА_8 на її користь у рахунок відшкодуванняшкоди: матеріальної 420 774, 96 грн, моральної 200 000 грн та витрати на правову допомогу 5 750 грн.
		Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 травня 2024 рокувирок суду першої інстанції щодо  ОСОБА_8 залишено без змін.
		За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_8  визнано винуватим у тому, що 14 червня 2020 року, не пізніше 17 год 08 хв., він разом з ОСОБА_12 знаходився в одній із кімнат приміщення квартири АДРЕСА_1 , де у нього виник словесний конфлікт з останньою.
		В ході вказаного конфлікту у ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 .
		Реалізуючи вказаний злочинний намір, ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті, з мотиву особистих неприязних стосунків, наблизився до ОСОБА_12 , яка в цей час перебувала в положенні сидячи на дивані, розташованому у вітальні приміщення квартири АДРЕСА_1 , та користуючись перевагою у фізичній силі, обома руками обхопив шию потерпілої та почав її здавлювати до моменту настання бажаного для нього суспільно небезпечного наслідку у вигляді смерті ОСОБА_12 , яка настала від механічної асфіксії внаслідок стиснення шиї.
		З метою переконатись, що настав злочинний наслідок у вигляді смерті потерпілої, ОСОБА_8 наніс не менше одного удару тупим невстановленим предметом в область голови ОСОБА_12 , внаслідок чого утворилась забійна рана після настання смерті.
		В подальшому, ОСОБА_8 вирішив вжити заходів направлених на знищення всіх фізичних та біологічних доказів вчинення ним умисного вбивства, шляхом підпалу, для чого перемістив труп ОСОБА_12 з дивану, розташованому в вітальній приміщення вказаної квартири, на ліжко в житловій кімнаті № 1 та умисно здійснив підпал запальничкою горючих матеріалів, саме постільної білизни та оздоблення матрацу в нижньому лівому куті ліжка, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_11 завдано матеріального збитку у великих розмірах на суму 212 019 грн.
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 
		В обґрунтування зазначає, що судовий розгляд проведено однобічно, а висновки суду про доведеність винуватості його підзахисного у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та є передчасними.
		Вважає, що в основу обвинувального вироку покладені недопустимі докази, які зібрані з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Так, посилається на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що речові докази, які мають доказове значення, зникли з місця події, не враховано судом і те, що висновки всіх експертиз, які були призначені та виконані на досудовому розслідуванні носять абстрактний характер, чітко не вказують на приналежність досліджуваних біологічних зразків конкретній особі та не виключають наявність третіх осіб на місці вчинення злочину. 
		Вказує, що суд неодноразово безпідставно відмовляв у задоволенні ряду заявлених стороною захисту клопотань. Зокрема ОСОБА_8 просив надати йому час для підготовки у наданні показань по суті звинувачень, а також просив надати можливість проведення конфіденційного побачення із захисником 
		ОСОБА_6 , проте суддя відмовила у цьому. Також сторона захисту просила надати час для підготовки до дебатів та ознайомлення захисником 
		ОСОБА_13 в повному обсязі з матеріалами судової справи, однак у задоволенні цих клопотань також відмовлено. Разом з цим відмовлено і у задоволенні клопотання щодо надання тимчасового доступу до інформації оператора мобільного зв`язку по мобільному пристрою, який належав засудженому та який зник з місця події, а також не надано дозвіл на проведення огляду мобільного телефону загиблої ОСОБА_14 , який було знайдено на місці вчинення злочину.
		Стверджує про незаконний склад суду, оскільки суд першої інстанції мав розглядати обвинувальний акт щодо його підзахисного у складі трьох професійних суддів, про що до початку розгляду обвинувального акта стороною захисту було заявлено клопотання. Разом з цим вказує, що відводи судді ОСОБА_15 заявлялися стороною захисту неодноразово, однак останній відвід судді було заявлено через наявність рішення Європейського суду з прав людини, в якому були остаточно встановлені порушення прав ОСОБА_8 з боку судді ОСОБА_15 . З цієї підстави відвід було заявлено вперше, проте суддя на це належної уваги не звернула та безпідставно залишила заяву про відвід без розгляду, що свідчить про упередженість судді.
		Крім того, на переконання захисника, судом не перевірено версію сторони захисту про причетність до інкримінованих ОСОБА_8 злочинів інших осіб. Вважає, що при призначенні покарання судом не враховано стан здоров`я ОСОБА_8 , який фактично є інвалідом та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено йому максимальне можливе покарання шляхом часткового складання призначених покарань.
		Щодо порушень, допущених судом апеляційної інстанції, захисник наполягає на тому, що доводи апеляційної скарги сторони захисту не були розглянуті належним чином, тому рішення, постановлене за наслідками апеляційного перегляду, є не вмотивованим.
		У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_8 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
		Вважає, що апеляційним судом не надано оцінки доводам апеляційної скарги сторони захисту в частині ігнорування судом першої інстанції клопотання про колегіальний розгляд кримінального провадження. Таким чином, суд апеляційної інстанції формально підійшов до перевірки доводів апеляційної скарги захисника та ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
		Позиції учасників судового провадження
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_8 просили касаційні скарги задовольнити, вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Прокурор частково підтримала доводи касаційних скарг, просила скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Потерпіла ОСОБА_7 , посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень, просила касаційні скарги залишити без задоволення. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Статтею 438 КПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК Україниістотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. 
		Доводи касаційної скарги сторони захисту про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке полягало у залишенні без розгляду  заяви захисника про відвід судді місцевого суду, колегія суддів вважає обґрунтованими.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Термін «суд, встановлений законом» стосується не тільки правових підстав самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а також складу суду в кожній справі (рішення ЄСПЛ у справах «Сокуренко і Стригун проти України», «Бускаріні та інші проти Сан-Марино»).
		Статтею 81 КПК України передбачено, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.
		Так, із матеріалів кримінального провадження убачається, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2022 відмовлено у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_6 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_15 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України (т. 8 а. п. 236-238).
		Рішенням Європейського суду з прав людини від 06.07.2023 (у об`єднаній справі ОСОБА_16 та інші (ОСОБА_17, ОСОБА_8) проти України № 20293/16), була задоволена скарга ОСОБА_8 № 4406/21 від 30.08.2021 та встановлено порушення з боку Держави Україна п. З ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на стадії судового розгляду, щодо відсутності відповідних та достатніх причин для тримання ОСОБА_8 під вартою (затримання) під час судового розгляду. Зокрема, Європейський суд з прав людини встановив такі елементи порушення п. 3 ст. 5 Конвенції, як ненадання оцінки особистого становища заявника щодо зменшення ризику повторного вчинення правопорушення, змови чи втечі; використання припущень у зв`язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або  перешкоджання правосуддю. Цим же рішенням Європейський суд стягнув з України на користь ОСОБА_8 суму компенсації за моральну шкоду у розмірі 2 000 євро та суму компенсації за судові витрати на позовну заяву у розмірі 250 євро.
		Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ, захисник ОСОБА_6 подав до суду клопотання про зміну, скасування ОСОБА_8 , обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т. 10 а. п. 53-57).
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про скасування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та або його зміну на інший, не пов`язаний з триманням під вартою (т. 10 а. п. 89-92).
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого суду, у судовому засіданні 10.08.2023 захисник заявив відвід судді ОСОБА_15 . Вказану заяву про відвід суддя залишила без розгляду, мотивуючи це тим, що обґрунтування відводу фактично зводиться до незгоди із рішенням суду, та що відвід є повторним у даному кримінальному провадженні. 
		В подальшому, у даному судовому засіданні захисник заявив відвід судді 
		ОСОБА_15 у зв`язку з систематичним порушенням суддею діючого законодавства при розгляді справи, враховуючи, серед іншого, вказане рішення ЄСПЛ від 06.07.2023 щодо обвинуваченого. Протокольною ухвалою суд залишив відвід без розгляду, оскільки вважав, що заявлений відвід є зловживанням захисником процесуальними правами, що підтверджується журналом та технічним носієм інформації на якому зафіксовано судове засідання 10.08.2023.
		Оцінюючи доводи касаційної скарги сторони захисту щодо безпідставного залишення без розгляду заяви захисника про відвід судді ОСОБА_15 , Суд виходить із такого.
		Так, останній відвід судді ОСОБА_15 захисником було заявлено з посиланням на систематичне порушення суддею діючого законодавства при розгляді кримінального провадження. При цьому даний відвід був заявлений після ухвалення Європейським судом з прав людини рішення від 06.07.2023 (у об`єднаній справі ОСОБА_16 та інші (ОСОБА_17, ОСОБА_8) проти України № 20293/16), яким, зокрема, була задоволена скарга ОСОБА_8 № 4406/21 від 30.08.2021 та встановлено порушення з боку Держави Україна п. З ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на стадії судового розгляду, відсутність відповідних та достатніх причин для тримання ОСОБА_8 під вартою (затримання), яке було долучено до матеріалів кримінального провадження. 
		Як слідує з протокольної ухвали вказаний відвід суд залишав без розгляду з посиланням на зловживання захисником своїми процесуальними правами, при цьому не навів будь-якого обґрунтування щодо того, у чому полягає вказане зловживання. 
		Крім цього, захисник у касаційній скарзі, доводи якої в цій частині аналогічні доводам його апеляційної скарги, в обґрунтування відсутності у нього зловживання процесуальними правами при заявленні відводу судді ОСОБА_15 , небезпідставно посилається на незаконну відмову суддею у задоволенні клопотання сторони захисту про оголошення технічної перерви в судовому засіданні 06.09.2022 у зв`язку необхідністю обвинуваченим ОСОБА_8 , який має незадовільний стан здоров`я, що позбавляє його фізичної можливості самостійно пересуватися, справити свої природні потреби. 
		На переконання Суду, з урахуванням положень ст. 11 КПК України, вищезазначене у своїй сукупності свідчить про те, що вказаний відвід був заявлений на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді ОСОБА_15 .    
		Разом з тим, суд першої інстанції дійшов до безґрунтовного висновку про зловживання захисником  ОСОБА_6 своїми процесуальними правами при заявлені даного відводу та відповідно безпідставно залишив його без розгляду, при цьому в порушення положень ч. 1 ст. 81 КПК України не передав заявлений відвід для здійснення автоматизованого розподілу для визначення іншого судді в порядку ч. 3 ст. 35 цього Кодексу для розгляду даного відводу. 
		Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України наведені порушення є істотними, оскільки могли перешкодили місцевому суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Натомість, апеляційний суд не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення, доводів захисника, який посилався на рішення Європейського суду з прав людини рішення від 06.07.2023 (у об`єднаній справі ОСОБА_16 та інші (ОСОБА_17, ОСОБА_8) проти України № 20293/16), яким, зокрема, була задоволена скарга 
		ОСОБА_8 № 4406/21 від 30.08.2021 та встановлено порушення з боку Держави Україна п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на стадії судового розгляду та обставини судового засідання 06.09.2022, в обґрунтування того, що він не зловживав процесуальними правами при подачі заяви про відвід, належним чином не перевірив, зазначивши на спростування доводів апеляційної скарги в цій частині, що незгода сторони захисту із ухваленими суддею процесуальними рішеннями або діями суду не є підставою для недовіри останньому, і суд першої інстанції обґрунтовано залишав заяви про відвід судді без розгляду, так як повторно заявлений відвід може мати усі ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування розгляду кримінального провадження, тобто фактично не спростувавши доводи скарги про відсутність зловживання захисником процесуальними правами, що свідчить про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам статей 370, 419 КПК України та безпідставне не врахування судом приписів п. 2 ч. 1 ст. 415 цього Кодексу. 
		Таким чином, вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене, розгляд здійснити відповідно до вимог кримінального процесуального закону та ухвалити законне й обґрунтоване рішення відповідно до положень ст. 370 КПК України.
		З урахуванням викладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для надання оцінки іншим доводам касаційної скарги захисника, оскільки оцінка таких доводів можлива лише після усунення зазначеного істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Разом з цим слід зазначити, що на підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ст. 314 та ч. 4 ст. 315 КПК України, судом було роз`яснено обвинуваченому право заявити клопотання про розгляд кримінального  провадження колегіально у складі трьох суддів, однак сторона захисту наполягала на одноособовому розгляді справи, що підтверджується журналом та технічним носієм фіксації на якому зафіксовано судове засідання за 10.02.2021, а також ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.02.2021 
		(т. 1 а. п. 78-80, 81-82), тому доводи касаційних скарг захисника та прокурора у цій частині є неспроможними.
		Крім того, із журналу судового засідання за 24.05.2021 убачається, що суд відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , яке було заявлено під час судового розгляду, про колегіальний розгляд кримінального провадження у складі трьох суддів з посиланням на норми процесуального закону та наведенням відповідних мотивів (т. 2 а. п. 139-140), тому твердження захисника про незаконний склад суду не є слушними.
		Відповідно до положень ч. 3 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції розглядає питання про обрання запобіжного заходу під час скасування судового рішення і призначення нового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанції.
		Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Європейським судом з прав людини у рішенні від 06.07.2023 (у об`єднаній справі ОСОБА_16 та інші (ОСОБА_17, ОСОБА_8) проти України № 20293/16) була задоволена скарга ОСОБА_8 № 4406/21 від 30.08.2021 та встановлено порушення з боку Держави Україна п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо відсутності відповідних та достатніх причин для тримання ОСОБА_8 під вартою (затримання), при цьому суд встановив такі елементи порушення п. 3 ст. 5 Конвенції, як ненадання оцінки особистого становища  заявника щодо зменшення ризику повторного вчинення правопорушення, змови чи втечі; використання припущень у зв`язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або  перешкоджання правосуддю.
		З урахуванням наведеного та незадовільного стану здоров`я ОСОБА_8 , який не має фізичної можливості самостійного пересуватися, колегія суддів на підставі 
		ст. 177 КПК України вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, залишити без задоволення.
		Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 травня 2024 року щодо ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 
		Обрати обвинуваченому ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України наступних обов`язків:
		- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду та повідомляти суд про зміну місця перебування;
		- здати на зберігання суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну;
		- носити електронний засіб контролю.
		Строк дії обов`язків встановити по 02 червня 2025 року включно.
		Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора. 
		Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що у разі невиконання покладених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
		Звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 з-під варти. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                      ОСОБА_2                               ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...