Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Категорія справи № 127/30563/23 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2025.
Дата набрання законної сили: 01.04.2025
Номер судового провадження: 51-4282км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023020010000961

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 квітня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 127/30563/23
		провадження № 51- 4282 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати 
		Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
		 
		головуючого судді                                   ОСОБА_1 ,
		суддів:                                                                     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                           ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                              ОСОБА_5 ,
		у режимі відеоконференції:
		захисника                                                               ОСОБА_6 ,
		засудженого                                                          ОСОБА_7 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами засудженого та потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на вирок Вінницького апеляційного суду від 29 липня 2024 року стосовно 
		ОСОБА_7 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		уродженця с. Кам`янка Літинського району
		Вінницької області, який проживає за адресою:
		АДРЕСА_1 ,
		 
		засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вінницький міський суд Вінницької області вироком від 17 квітня 2024 року засудив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
		На підставі ст. 75 КК звільнив ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
		            Вінницький апеляційний суд вироком від 29 липня 2024 року вирок місцевого суду скасував, ухвалив новий вирок, яким:
		- визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки;
		- на підставі ч. 1 ст. 75 КК звільнив ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
		За викладених у судових рішеннях обставин ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він 27 червня 2023 року приблизно о 10:10, керуючи технічно-справним автобусом «Богдан А-09202», реєстраційний номер        НОМЕР_1 , рухаючись вулицею Немирівське шосе в напрямку виїзду з міста Вінниця, порушив вимоги пунктів 12.3, 13.3 Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем «ГАЗ 53», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 .
		У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автобуса «Богдан А-09202» отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості: ОСОБА_11 - тяжкі, ОСОБА_9 , ОСОБА_8 - середньої тяжкості. 
		Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
		За змістом касаційної скарги з доповненнями до неї засуджений ОСОБА_7 , не оспорюючи доведеність винуватості та правильність кваліфікації його дій, просить змінити ухвалений стосовно нього вирок апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, виключивши з нього рішення про призначення йому додаткового покарання. 
		Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд апеляційної інстанції при призначенні покарання не врахував усіх пом`якшуючих покарання обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання, думку потерпілих та того, що робота водієм є додатковим джерелом доходу, окрім мінімальної пенсії за віком, завдяки якому він зможе швидше відшкодувати завдані потерпілій                   ОСОБА_12 та власникові транспортного засобу збитки. Також просить зважити на те, що через воєнний стан виник брак водіїв, а він, маючи безперервний стаж роботи водієм понад 40 років, зможе допомагати державі та повноцінно виконувати обов`язки водія громадського транспорту. 
		            У касаційних скаргах, які є аналогічними за змістом, потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , не погоджуючись з рішенням апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просять вирок змінити, виключивши додаткове покарання.
		            На обґрунтування своїх вимог потерпілі покликаються на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з позицією прокурора та призначив ОСОБА_7 додаткове покарання, при цьому не врахував усіх обставин, які пом`якшують обвинуваченому покарання, інтереси суспільства в умовах нинішньої війни через брак водіїв, можливість і бажання ОСОБА_7 продовжувати працювати водієм громадського транспорту.  
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник і засуджений підтримали касаційні скарги та просили їх задовольнити.
		Прокурор заперечив проти задоволення касаційних скарг, просив залишити без зміни оскаржуваний вирок апеляційного суду стосовно ОСОБА_7 .
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Висновки суду апеляційної інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК в касаційних скаргах не оспорюються.
		Щодо доводів касаційних скарг засудженого ОСОБА_7 , потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, то вони частково заслуговують на увагу. 
		За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Вказаним вимогам повинен відповідати й вирок апеляційного суду, а також, згідно з положеннями ч. 2 ст. 420 КПК,  й загальним вимогам до вироків. Крім того, у ньому має бути зазначено мотиви ухваленого рішення, статті закону, які порушено судом першої інстанції, та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку суду першої інстанції.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вирок апеляційного суду стосовно ОСОБА_7 цим вимогам кримінального процесуального закону в цілому відповідає.
		Так, апеляційний перегляд вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 17 квітня 2024 року здійснювався за апеляційною скаргою прокурора, який вказував на неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, а саме на незастосування судом додаткового порання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. 
		Суд апеляційної інстанції погодився з доводами прокурора та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 роки, дійшовши висновку про те, що непризначення у даному випадку такого додаткового покарання не буде відповідати характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Як убачається з вироку, при призначенні ОСОБА_7 основного покарання та при вирішенні питання щодо призначення додаткового покарання                 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами апеляційний суд урахував ступінь тяжкості та характер вчиненого злочину, його наслідки, наявність обставин, які пом`якшують покарання - визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування шкоди, відсутність обставин, що його обтяжують, дані про особу винного. 
		Тобто, суд апеляційної інстанції, призначаючи ОСОБА_7 додаткове покарання, в цілому дотримався вимог статей 50, 55, 65 - 67 КК.
		З огляду на викладене, переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність рішення суду апеляційної інстанції, умотивованість його висновків засуджений та потерпілі у касаційних скаргах не навели. 
		Водночас Суд уважає надмірно суворим призначене ОСОБА_7 додаткове покарання, строк якого (2 роки) суд апеляційної інстанції визначив, не в достатній мірі врахувавши всі обставини.
		Колегія суддів зважає на:
		- необережний характер та конкретні обставини вчиненого злочину;
		- позицію потерпілих, які просили не позбавляти ОСОБА_7 водійських прав, щоб він мав можливість відшкодувати шкоду їм та власнику пошкодженого транспортного засобу;
		- відомості про засудженого, який уперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, є пенсіонером за віком, проте продовжував працювати водієм громадського транспорту, забезпечуючи перевезення пасажирів в умовах воєнного стану та браку водіїв через мобілізацію на військову службу.
		            Та з урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про можливість пом`якшення призначеного ОСОБА_7 додаткового покарання, частково задовольнивши касаційні скарги.
		Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.
		Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд
		постановив:
		касаційні скарги засудженого та потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 задовольнити частково.
		Вирок Вінницького апеляційного суду від 29 липня 2024 року стосовно ОСОБА_7 змінити. 
		Пом`якшити призначене  ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами до 1 (одного) року.
		В решті судове рішення залишити без зміни.
		            Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                             ОСОБА_2                            ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...