Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 548/390/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано судом: 08.04.2025. Зареєстровано: 09.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/548/121/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42025172040000001

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 548/390/25
		Провадження №1-кп/548/121/25
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		(повний текст)
		 
		08 квітня 2025 року м. Хорол
		 
		Хорольський районний суд у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хорол Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, неодруженого, українця, громадянина України, такого, що не є особою з інвалідністю, на утриманні неповнолітніх або непрацездатних осіб не має, непрацюючого, раніше не судимого,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_4 на території Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області скоїв кримінальне правопорушення за таких обставин.
		Так, ОСОБА_4 строкову службу не проходив, перебуває на обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» ОСОБА_4 є військовозобов`язаним та підлягає призову за мобілізацією.
		10 жовтня 2024 ОСОБА_4 пройшов медичний огляд та за висновком військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний придатним до військової служби під час загальної мобілізації в Збройних Силах України.
		10 жовтня 2024 року о 17 годині 40 хвилин ОСОБА_4 вручено, оголошено та роз`яснено зміст повістки про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 для призову за мобілізацією та додатково повідомлено про відправлення о 13 годині 00 хвилин 11.10.2024 до військової частини НОМЕР_1 . Крім того, ОСОБА_4 був попереджений про відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією.
		Проте, ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним і діючи з прямим умислом, тобто завідомо знаючи про висновок військово-лікарської комісії про придатність до військової служби під час загальної мобілізації, будучи обізнаним про його призов за мобілізацією та, заздалегідь попередженим про строк і необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправки до військової частини НОМЕР_1 , бажаючи ухилитися від призову за мобілізацією, 11.10.2024 на 13 годину 00 хвилин без поважних причин не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби за мобілізацією та відправки до військової частини НОМЕР_1 , чим прямо ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
		   Відповідно до частини третьої статті 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.
		   З огляду на те, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, прокурор та обвинувачений у судовому засіданні не оспорювали фактичні обставини провадження, суд зі згоди усіх учасників відповідно до вимог частини третьої статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Водночас, суд попередньо з`ясував правильне розуміння ОСОБА_4 змісту обставин кримінального правопорушення, відсутність сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз`яснив, що в такому разі він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
		У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України, визнав, щиро розкаявся. Вказав, що повістку на уточнення даних отримала його мати, однак він з`явився на вказану дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ще за період навчання в училищі його не було взято на облік як військовозобов`язаного, оскільки він навчався в інтернат-школі за особливою програмою для розумово відсталих. 10.10.2024 він з`явився і у той самий день пройшов ВЛК за постійним супроводом представників ТЦК, хоч був проінформований про те, що у нього є три дні. Працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомили йому про те, щоб він готувався до відправлення до військової частини. Під час проходження ВЛК ніхто не роз`яснив йому про можливість оскаржити висновок ВЛК, за яким його було визнано придатним, попри те, що він зазнав тяжких тілесних ушкоджень і він є потерпілим у кримінальному провадженні у справі 548/383/23, порушеного за частиною першою статті 15, частини першої статті 115 КК України, та яка наразі знаходиться на розгляді у Хорольському районному суді Полтавської області. Ввечері 10.10.2024 йому було вручено «бойову» повістку з вимогою з`явитися на 13.00 наступного дня 11.10.2024 для відправлення до військової частини. На пояснення причин чому не з`явився, зазначив, що він проживає з матір`ю, яка потребує стороннього догляду за станом свого здоров`я. Мати відмовляється проходити медичні обстеження у м. Полтаві, надати суду належні документи він не може; залишити її саму обвинувачений не міг з огляду на те, що попереду зимовий період, газ у будинку відключений. 
		   Встановлені обставини кримінального правопорушення вказують на те, що дії ОСОБА_4 кваліфіковані за статтею 336 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
		Відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		   З огляду на мету покарання та принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		При визначенні покарання ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Згідно зі статтею 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене статтею 336 КК України, є нетяжким злочином.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до статті 67 КК України не встановлено.
		Щодо даних про особу винного суд бере до уваги, що обвинувачений раніше не судимий, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, скарг, компреметуючих матеріалів до Хорольської міської ради на поведінку ОСОБА_4 не надходило.
		Суд враховує, що визначені у статті 65КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
		Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (пункт 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 за результатами розгляду справи № 716/1224/19.
		З огляду на наведене, беручи до уваги дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про доцільність призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті 336 КК України, оскільки саме це покарання найбільш відповідатиме меті його призначення відповідно до статті 50 КК України, а також вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання із застосуванням статей 75,76 КК України, оскільки покладені судом обов`язки будуть гарантувати запобігання вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, а заходи контролю стимулюватимуть його виправлення. 
		Визначене обвинуваченомупокарання напереконання судувідповідатиме метіпокарання,гуманності,справедливості іне потягнеза собоюпорушення засадвиваженості,що включаєнаявність розумногобалансу міжзахищуваними інтересамисуспільства таправами осіб,які притягуютьсядо кримінальноївідповідальності.Таке покаранняперебуває усправедливому співвідношеннііз тяжкістюта обставинамискоєного особоюправопорушення,адже справедливістьрозглядається яквластивість права,виражена,зокрема,в рівномуюридичному масштабіповедінки йу пропорційностіюридичної відповідальностівчиненому злочину.
		Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що відсутні підстави обрання щодо нього запобіжного заходу.
		Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
		Судові витрати у даному кримінальному провадженню відсутні.
		Речові докази у даному кримінальному провадженню відсутні.
		Керуючись статтями 369-371, 373-376 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		   ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		   На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.
		   На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		   Запобіжний захід ОСОБА_4 на час набрання законної сили вироку не обирати.
		   Згідно із частиною шостою статті 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		   Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Хорольський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...