Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 496/4144/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 09.04.2025. Зареєстровано: 09.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/496/64/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020161010000221

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 496/4144/20
		Провадження № 1-кп/496/64/25
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 квітня 2025 року  Біляївський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		за участю:
		секретаря  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка Одеської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Платовка, Ключевського району, Алтайського краю, Російської Федерації, татарина, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одруженого, який на момент вчинення злочину проходив військову службу за контрактом на посаді навідника танку 1 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший матрос», є учасником бойових дій, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
		у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 407 Кримінального Кодексу України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді навідника танку 1 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший матрос», діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану о 08 год. 00 хв. 31.01.2020 року, без поважних причин, не з`явився вчасно до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та ухилявся від проходження військової служби до 04.08.2020 року, використовуючи вільний час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків з військової служби. 
		Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового розслідування. У вчиненому щиро розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3ст. 349 КПК України. Пояснив, що мав сімейні проблеми і розумів що вчиняє злочин. Також зауважив, що уклав контракт та продовжує служити, є учасником бойових дій.
		Враховуючи те, що учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.
		Дії обвинувачуваного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.4 ст. 407 КК України нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби). 
		При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд відповідно дост. 66 КК Українивизнає обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставини відповідно дост. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено. 
		Згідно висновку досудової доповіді, зазначено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, історію правопорушення, те що він розкаюється у скоєному ним кримінальному правопорушенні, готовий до змін, має позитивні плани на майбутнє, а також середню ймовірність вчинення ним в подальшому повторного правопорушення, орган з питань пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства у тому числі окремих осіб.
		У судових дебатах прокурор підтримуючи обвинувачення, зазначив, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, та відповідно до вимог ст. 58 КК України, просив замінити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі на покарання у вигляді службових обмежень для військовослужбовців строком 2 роки з відрахуванням 10 відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_4 в дохід держави.
		З огляду на вказані дані та обставини, заміна покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців, як посилається сторона обвинувачення, суд вважає доцільним через воєнний стан в Україні. На думку суду, залучення військовослужбовця, який має досвід участі у бойових діях та продовжує захищати країну в період збройної агресії Російської Федерації буде наразі більш доцільним і необхідним.
		Згідно з ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403,405,407,408,429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Колегія суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 03 лютого 2021 року №629/2739/18 зауважила про те, що частина 1 статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
		При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
		За наявності сукупності зазначених вище обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, відсутністю обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням даних про особу винного, ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин його вчинення і його відношення до вчиненого, враховуючи думку прокурора, з врахуванням принципу справедливості, в цілях посилення впливу призначеного покарання на виправлення винного, а також з метою попередження вчинення нових злочинів, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 ст. 69 КК України, призначивши покарання за ч.4 ст.407 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті за цей злочин.
		Відповідно до ст.58 КК України покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк. Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
		З урахуванням поведінки обвинуваченого як до, так і після вчинення злочинних дій, а також те, що він з початком збройної агресії, приймав безпосередню активну участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації, є учасником бойових дій, повернувся до військової частини та продовжує боронити країну і надалі, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає наявними підстави та більш доцільним застосування ст.58 КК України, та призначення ОСОБА_4 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців із відраховуванням в дохід держави 10 відсотків суми грошового забезпечення ОСОБА_4 , так як останній є військовослужбовцем (командиром відділення).
		Призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеній у рішеннях по справах «Бакланов проти росії» від 09.06.2015 р. та «Фрізен проти росії» від 24.03.2015 р., в яких ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
		У рішенні по справі «Ізмайлов проти росії» від 16.10.2008 р. ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистого надмірного тягаря для особи.
		На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання, буде доцільним, справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Конвенції, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета і невідворотність покарання.
		Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановлювати новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету: покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтир для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
		Оскільки суд прийшов до висновку про необхідність заміни покарання відповідно до ст. 58 КК України, запобіжний захід у вигляді особистої поруки підлягає скасуванню.
		Речові докази та судові витрати у даному кримінальному провадженні - відсутні. 
		Цивільний позов по справі заявлений не був.
		Керуючись ст.ст.371-373,374 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4ст. 407 КК Українита призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
		На підставі ст.58 КК України, замість покарання у виді позбавлення волі призначити  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 6 (шість) місяців з відрахуванням 10 відсотків в дохід держави з суми грошового забезпечення військовослужбовця.
		Під час відбування цього покарання  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
		Запобіжний захід  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді особистої поруки  скасувати.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення вироку.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
		Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...