Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 158/3202/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 09.04.2025. Зареєстровано: 09.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/0158/38/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024030000000280

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 158/3202/24
		Провадження № 1-кп/0158/38/25 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		09 квітня 2025 року                                                                                                            м. Ківерці
		 
		Ківерцівський районний суд Волинської області у складі колегії суддів:
		головуючого судді                                                ОСОБА_1 
		суддів                                                                      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		з участю секретаря судового засідання               ОСОБА_4 
		прокурора                                                               ОСОБА_5 
		захисника                                                                ОСОБА_6 
		обвинуваченого                                                      ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження №12024030000000280 від 23.06.2024 про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Дубровиця, Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з професійною-технічною освітою, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.п.1,2 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 п.п.7,13 ч.2 ст.115, ст.126-1, ч.1 ст.263, ч.4 ст. 296, ст.348 КК України, -
		 
		                                                              В С Т А Н О В И В
		 
		ОСОБА_7 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України і Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в період з грудня 2023 року по червень 2024 року, за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, систематично вчиняв фізичне та психологічне насильство щодо рідної сестри ОСОБА_8 , що призвело до фізичних і психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої. 
		Зокрема, ОСОБА_7 , в грудні 2023 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, вчинив щодо своєї сестри ОСОБА_8 домашнє насильство психологічного характеру шляхом висловлення погрози застосування фізичної сили, яке спричинило емоційну невпевненість потерпілої та побоювання за власну безпеку.
		Крім того, він же, в березні 2024 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, вчинив щодо своєї сестри ОСОБА_8 домашнє насильство фізичного характеру, яке виразилося у здавленні шиї руками, що заподіяло фізичний біль та психологічне насильство, яке виразилося у залякуванні і словесних погрозах нанесення побоїв, що спричинило емоційну невпевненість потерпілої і дало останній підстави побоюватися за власну безпеку.
		Крім того, він же, 22 червня 2024 року, близько 20 годині 30 хвилин, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, вчинив щодо сестри ОСОБА_8 домашнє насильство фізичного характеру, а саме наніс потерпілій два удари кулаком правої руки в ділянку лівого вуха та лівого ока, після чого штовхнув останню та тримаючи за волосся, силоміць поставив її на коліна і наніс не менше двох ударів рукою в потилицю, чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді синця на виличній ділянці голови зліва з поширенням на ділянку нижньої повіки лівого ока та внутрішнього кута лівого ока, внутрішньошкірних крововиливів на завушній ділянці голови зліва, на потиличній ділянці голови справа та зліва, на задній поверхні грудної клітки зліва, синців в ділянці лівого передпліччя, лівого ліктьового суглобу, правого передпліччя, правої кисті, в проекції поперекового відділу хребта, правого та лівого колінних суглобів, які згідно з висновком експерта № 418 від 24.06.2024, відносяться до легких тілесних ушкоджень. 
		Крім того, ОСОБА_7 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в період з грудня 2023 року по червень 2024 року за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, систематично вчиняв фізичне та психологічне насильство щодо малолітнього племінника ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призводило до фізичних і психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілого. 
		Зокрема, ОСОБА_7 , в грудні 2023 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, вчинив щодо малолітнього племінника  ОСОБА_9 домашнє насильство фізичного характеру, яке виразилося у здавленні руки та її протиприродньому відведенні в бік, що спричинило фізичний біль та насильство психологічного характеру, яке виразилося у залякуванні, словесних погрозах нанесення побоїв, що дало підстави малолітньому потерпілому побоюватися за власну безпеку.
		Крім того, він же, в березні 2024 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, вчинив щодо малолітнього племінника  ОСОБА_9 домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилося у залякуванні і словесних погрозах нанесення побоїв на адресу його матері - ОСОБА_10 , а також здавленні шиї останньої руками в присутності малолітнього потерпілого, що спричинило останньому негативні переживання, емоційну напруженість та побоювання за власну безпеку.
		Крім того, він же, 22 червня 2024 року, близько 20 години 30 хвилин, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, вчинив щодо малолітнього племінника ОСОБА_9 домашнє насильство фізичного характеру, а саме наніс йому удар рукою в голову, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді синця навколо правого ока з поширенням на праву надбрівну ділянку та ділянку спинки носа, субкон`юктивальний крововилив правого очного яблука, які згідно з висновком експерта № 419 від 24.06.2024, відносяться до легких тілесних ушкоджень. 
		Крім того, 22 червня 2024 року, близько 20 години 45 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп`яніння, діючи на грунті особистих неприязних відносин, керуючись метою умисного протиправного заподіяння смерті двом особам, у тому числі малолітній дитині, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, з використанням гладкоствольної вогнепальної зброї - мисливської рушниці «ТОЗ-63» 16-го калібру, сер. НОМЕР_11, здійснив два постріли у зачинені двері кімнати, в напрямку, де знаходились ОСОБА_8 та її малолітній син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не закінчив його з причин, що не залежали від його волі, оскільки вистрілені з рушниці кулі, пробивши двері, влучили у стіну кімнати, а ОСОБА_8 та малолітній ОСОБА_9 втекли через вікно.
		Продовжуючи свої протиправні дії, о 20 годині 55 хвилин 22.06.2024, ОСОБА_7 , реалізовуючи умисел на вбивство двох і більше осіб, перебуваючи в кімнаті, навпроти вікна будинку, здійснив один постріл з вищевказаної рушниці в напрямку ОСОБА_8 та її малолітнього сина ОСОБА_9 , які поряд з слідчо-оперативною групою у складі слідчого старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 та оперуповноваженого лейтенанта поліції ОСОБА_12 , знаходились на ділянці з фасадного боку магазину «Світлофор», розташованого по вул. Пилипа Орлика (колишня Чкалова), 20 , влучивши у паркан, який відділяв будівлю магазину від домоволодіння ОСОБА_8 , після чого, о 20 годині 56 хвилин, здійснив постріл з іншого вікна кімнати, у якій він знаходився, в напрямку потерпілих, які, переховуючись від обстрілу, зайшли на огороджену територію магазину «Світлофор» за вищевказаною адресою та розташувались за металевими контейнерами з тильного його боку, тим самим виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не закінчив його з причин, що не залежали від його волі, оскільки влучив в один з контейнерів, а потерпілі втекли з місця події.
		Крім того, ОСОБА_7 , 22 червня 2024 року, о 20 годині 55 хвилин, перебуваючи в кімнаті будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді смерті поліцейських і бажаючи їх настання, тримаючи в руках гладкоствольну вогнепальну зброю - мисливську рушницю «ТОЗ-63» 16-го калібру, сер. НОМЕР_11, через вікно здійснив один постріл в напрямку слідчо-оперативної групи відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області у складі слідчого старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 і оперуповноваженого лейтенанта поліції ОСОБА_12 , які у форменному одязі з шевронами приналежності до органу (підрозділу) поліції і нагрудними знаками прибули за повідомленням про вчинення ОСОБА_7 домашнього насильства та поряд із постраждалими від протиправних дій останнього - ОСОБА_8 і її малолітнім сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходились на прилеглій території магазину «Світлофор»,  розташованого по вул. Пилипа Орлика (колишня Чкалова), 20 у м. Ківерці Луцького району Волинської області , з фасадного боку, влучивши у паркан, який відділяв будівлю магазину від домоволодіння ОСОБА_8 . Після цього, о 20 годині 56 хвилин, ОСОБА_7 здійснив один постріл з іншого вікна кімнати, у якій він знаходився, в напрямку поліцейських, які, супроводжуючи потерпілу ОСОБА_8 та її малолітнього сина ОСОБА_9 , знаходились поряд з входом на огороджену територію магазину «Світлофор» за вищевказаною адресою, тим самим виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не закінчив його з причин, що не залежали від його волі, оскільки влучив в один з контейнерів.
		Продовжуючи свої протиправні дії та реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на умисне позбавлення життя працівника правоохоронного органу, ОСОБА_7 , близько 21 години, знаходячись на прилеглій території магазину «Світлофор», помітивши працівників сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_13 та капітана поліції ОСОБА_14 , які в складі наряду «Клевер-11», у форменному одязі з шевронами приналежності до органу і підрозділу поліції, нагрудними знаками і табельною вогнепальною зброєю, на службовому автомобілі марки «Toyota» н.з. НОМЕР_1 зі знаками розрізнення, прибули для надання допомоги слідчо-оперативній групі, направив у бік вищезазначених працівників поліції ствол мисливської рушниці «ТОЗ 63» 16-го калібру сер. НОМЕР_11 та почав скорочувати визначену ними відстань, при цьому не реагуючи на законні вимоги припинити протиправні дії та продовжуючи цілитись в напрямку поліцейських, тим самим посягаючи на їх життя. Вбивство працівників правоохоронного органу не було доведено ОСОБА_7 до кінця з причин, які не залежали від його волі та полягали у здійсненні інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_13 пострілу з табельного пістолета в ногу ОСОБА_7 та спричиненні останньому вогнепального поранення, що унеможливило продовження вчинення ним своїх протиправних дій.
		Крім того, 22 червня 2024 року, о 20 годині 57 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи у громадському місці - на вулиці Пилипа Орлика (колишня Чкалова) у м. Ківерці Луцького району Волинської області, діючи з прямим умислом, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, існуючі у суспільстві правила поведінки і норми моралі, усвідомлюючи, що його дії відбуваються в умовах очевидності для інших людей, а також протиправний характер своїх дій, які супроводжувались особливою зухвалістю, із застосуванням гладкоствольної вогнепальної зброї - мисливської рушниці «ТОЗ-63» 16-го калібру, здійснив не менше одного пострілу у ліве заднє колесо та не менше двох пострілів у праве заднє крило і праві задні двері службового автомобіля Національної поліції України марки «Renault» д.н.з. « НОМЕР_2 » зі знаками розрізнення, припаркованого навпроти будинку АДРЕСА_1, що призвело до пошкодження вищевказаного транспортного засобу, викликало суспільний резонанс та порушення спокою жителів населеного пункту. 
		Крім того, 22 червня 2024 року, близько 21 години, ОСОБА_7 , який раніше вчинив замах на вбивство, перебуваючи перед в`їздними воротами приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння, безпричинно, керуючись метою умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, з використанням гладкоствольної мисливської рушниці «ТОЗ 63» сер. НОМЕР_11, здійснив два постріли в напрямку ОСОБА_15 , який знаходився в салоні військового автомобіля марки «Nissan», д.н.з. « НОМЕР_3 », на задньому сидінні справа, при цьому виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, проте не закінчив його з причин, що не залежали від його волі, оскільки використав усі набої, влучивши в решітку радіатора, праву частину лобового скла та в ліву руку ОСОБА_15 , чим спричинив йому вогнепальне поранення другого пальця кисті лівої руки, тоді як потерпілий ОСОБА_15 , скориставшись відсутністю у нападника набоїв, забіг до будинку.
		Крім того, ОСОБА_7 , в порушення вимог Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, керуючись прямим умислом, без передбаченого законом дозволу, в будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно зберігав пістолет, який був виявлений та вилучений під час огляду місця події, проведеного 23.06.2024 за вищевказаною адресою. Згідно з висновком експерта № СЕ-19/103-24/8587-БЛ від 11.07.2024, вищевказаний пістолет є вогнепальною зброєю - одноствольним дульнозарядним пістолетем із гнотовим запаленням, виготовленим саморобним способом. На момент дослідження для проведення пострілів придатний.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав частково, а саме погоджується, що вчиняв хуліганські дії. 
		Дав суду показання про те, що між ним та його рідною сестрою ОСОБА_8 і племінником ОСОБА_9 часто виникали непорозуміння та суперечки, проте фізичне чи психологічне насильство щодо останніх не вчиняв.
		Так, 22.06.2024 перебуваючи у кімнаті за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до нього підійшла ОСОБА_8 та почала звинувачувати, що він завдав тілесних ушкоджень її сину, ОСОБА_7 в той момент розлютився та наніс потерпілій ОСОБА_8 удари рукою в ділянку голови, скільки ударів наносив точно пригадати не може. Племінника вдарив ненароком. Після чого, ОСОБА_7 взяв рушницю та зарядив її, здійснив один постріл в стінку кімнати, а також здійснив два постріли у зачинені двері кімнати де перебували ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , наміру на вбивство не мав.
		Побачивши, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покинули будинок, ОСОБА_7 здійснив постріл із рушниці в напрямку металевого вагончика, що знаходиться поруч із його домоволодінням. Вказав, що не бачив чи були там сестра та племінник, а також працівники поліції.
		Вийшов із будинку на вулицю, перебуваючи перед воротами приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив постріли в напрямку військового автомобіля, чи хтось перебував в салоні автомобіля не пригадує.
		Після чого, повертаючись до місця свого проживання, тримаючи у руках рушницю, побачив на території домоволодіння працівників поліції, про що спілкувався із працівниками поліції не пам`ятає. Була можливість застосувати зброю відносно працівників поліції, однак не вважав за необхідне здійснювати постріли.
		Зазначив, що не зберігав пістолет, який був виявлений та вилучений під час огляду місця події, кому пістолет належить йому невідомо. Підтвердив, що у день вчинення злочинів вживав алкогольні напої.
		Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що стороною обвинувачення не доведено вину його підзахисного ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.п.1,2 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 п.п.7,13 ч.2 ст.115, ст.126-1, ч.1 ст.263, ст.348 КК України, оскільки останній не вчиняв фізичного і психологічного насильства щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 систематично, наміру на вбивство потерпілих не мав, а вогнепальна зброя, яка знайдена в будинку не належить ОСОБА_7 . 
		Сторона захисту погоджується лише із правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 296 КК України саме у грубому порушенні ОСОБА_7 громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням вогнепальної зброї.
		Тому, просить суд, визнати невинуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч.1 ст.263 КК України, в іншій частині обвинувачення, а саме за ч.2 ст.15, п.п.1,2 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 п.п.7,13 ч.2 ст.115 КК України змінити правову кваліфікацію дій на ч. 4 ст. 296 КК України.
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 суду показала, що 22.06.2024 між нею та її рідним братом ОСОБА_7 виник конфлікт, через те, що потерпіла зробила зауваження обвинуваченому, щоб він не зачіпав її сина ОСОБА_9 , натомість ОСОБА_7 почав наносити їй та її сину тілесні ушкодження по голові. Після чого, закрившись в кімнаті викликала працівників поліції. Почула як пролунав постріл, а згодом другий постріл в полотно дверей у кімнаті де вони із сином на той момент знаходилися. Вирішили покинути кімнату через вікно. Почули ще один постріл. Вибігли на вулицю до магазину «Світлофор», в межах хвилини часу приїхали працівники поліції. Син був одягнений лише в трусах. Пояснила поліції, що ОСОБА_7 здійснює постріли в їх сторону. Коли спілкувалися із поліцією почули як пролунав постріл в їхньому напряму. Спочатку сховалися за магазин, згодом зайшли на прилеглу територію позаду магазину «Світлофор» де почули ще один постріл в їхньому напрямку. Прийняли рішення бігти до магазину « Сім23 », однак в цей час подзвонила її кума, а тому вирішили піти до неї. Коли почула як приїхала швидка медична допомога пішла додому де побачила вже заарештованого брата ОСОБА_7 , якому надавали медично допомогу. Відповіла, що відчувала загрозу життю та здоров`ю, оскільки ОСОБА_7 погрожував їм.
		Вказала, що ОСОБА_7 постійно систематично вчиняв домашнє насильство стосовно неї та її неповнолітнього сина ОСОБА_9 , як фізичного так і психологічного характеру.
		Допитаний в судовому засіданні, в порядку ст. 225 КПК України потерпілий малолітній ОСОБА_9 суду пояснив, що 22.06.2024 мама - ОСОБА_8 пішла до його хресної та дала гроші щоб він купив щось в магазині. Коли був у магазини « Сім23 » вийшов поздороватися з знайомими - ОСОБА_16 і з його друзями. ОСОБА_16 сказав що не буде з ним вітатися, проте потім пожав ОСОБА_9 руку та почав шарпати, називати нецензурними словами, не пускав додому. ОСОБА_9 хотів вирватися. Допоміг друг ОСОБА_17 . Після чого пішов додому і розказав про інцидент матері. Матір ОСОБА_8 сказала ОСОБА_16 : «Не трогай дитину». Потім, почув як розбилась кружка та побачив, що хресний взяв його матір за волосся і б`є кулаком, б`є з коліна і тягне за волосся. Після того як другий раз ОСОБА_16 бив його матір в коридорі,  ОСОБА_9 став на коліна та просив: «Хресний, не бий маму». Він відповів: «Заткнись». Зробивши крок уперед, він вдарив ОСОБА_9 , був розбитий ніс і червоне око. Після чого знову взяв його матір за волосся та почав бити. В подальшому ОСОБА_9 взяв свій телефон та разом із матір`ю пішли до кімнати. Закрили двері та подзвонили в поліцію. В цей час, хресний ОСОБА_16 йде в свою кімнату, дістає зброю і здійснює постріли: один раз, другий та третій рази, вистрілив у двері в кімнаті. Вони із матір`ю вистрибнули через вікно на вулицю. Підійшли до магазину «Світлофор», який знаходиться біля їхнього будинку. Приїхали працівники поліції. ОСОБА_16 говорив: «Йди сюди, я тебе вб`ю». Перебуваючи біля магазину із працівниками поліції почув постріл в їхньому напрямку, ніби по металу. ОСОБА_9 побіг на територію позаду магазину, за вагончики. ОСОБА_16 знову вистрілив. Гадає, що хотів поцілити саме в нього. Далі вони побігли до куми. Боявся за бабусю і за маму. Також, вказав, що неодноразово у нього та в матері виникали конфлікти із ОСОБА_7 .
		В судовому засіданні представник малолітнього потерпілого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_18 в судовому засіданні підтримали позицію сторони обвинувачення.
		Допитані в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 потерпілий ОСОБА_12 суду показали, що вони 22.06.2024 заступила на добове чергування в складі слідчої оперативної групи (СОГ). Так, близько 20 год. 40 хв., надійшло повідомлення на лінію 102 про вчинення домашнього насильства відносно заявниці ОСОБА_8 та її сина ОСОБА_9 , в АДРЕСА_1 . Здійснюючи оперативне реагування та документування правопорушення вони здійснили виїзд за вказаною адресою, де по прибуттю встановили особу заявника, а саме ОСОБА_8 та її сина ОСОБА_9 , котрі знаходились біля магазину «Світлофор».
		Транспортний засіб, яким здійснили виїзд на повідомлення марки «Renault», моделі «Dokker», р.н.з. НОМЕР_4 , котрий обладнаний спеціальними приладами та маркувальними позначеннями Національної поліції.  Лишили автомобіль на автодорозі, а саме біля входу до подвір`я заявниці. При спілкуванні із заявницею працівниками поліції було увімкнуто нагрудну бодікамеру для фіксації правопорушення. ОСОБА_8 була босоніж, а також її син був дуже наляканий, на обличчі була кров, котрий також був босоніж. Заявниця повідомила, що її брат - ОСОБА_7 , наніс їй та її синові тілесні ушкодження. Також, заявниця повідомила, що брат має зброю та здійснював постріли в їх напрямку. В подальшому, працівники поліції запропонували відійти від будинку праворуч до магазину «Світлофор», що вони і зробили. А через декілька секунд почули постріл з будинку та почали втікати за магазин « Світлофор » - на подвір`я СТО, що розміщене за ним. Відразу, ОСОБА_11 зателефонувала черговому ВП №1 (м. Ківерці) та повідомила, що правопорушник застосовує зброю, у зв`язку з чим вони потребують залучення допоміжних сил. В цей час постріли із подвір я заявниці продовжувалися. В подальшому після події, побачили, що службовий автомобіль, який був припаркований біля будинку заявниці, пошкоджений з двох боків, тому зрозуміли, що чоловік стріляв у нього, вважаючи, що вони в салоні. В подальшому, зрозуміли, що чоловік зі зброєю може в будь-який момент вибігти з будинку та продовжити стріляти у них та у заявницю ОСОБА_8 та у її сина ОСОБА_9 , у зв`язку з чим було прийняте рішення відвести терміново у безпечне місце заявницю та її сина.
		Супроводили заявницю та її сина до будинку, де проживає кума заявниці, що по вул. Київська, поблизу магазину «Едем». Залишивши їх там, побігли до місця проживання заявниці, оскільки потрібно було вживати заходів для затримання порушника. Повернувшись побачили, що поліцейськими ГРПП ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ОСОБА_13 було застосовано вогнепальну зброю для припинення протиправних дій правопорушника, а також на місці події з ним у парі знаходився поліцейський ГРПП ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ОСОБА_14 , котрі приїхали службовим автомобілем. Прибули працівники швидкої медичної допомоги. В подальшому медики госпіталізували ОСОБА_7 , до медичного закладу. Було викликано швидку допомогу для матері заявниці у зв`язку із шоковим станом останньої. Правопорушника - ОСОБА_7 лікарями ШМЛ було доставлено до лікувального закладу з метою надання допомоги.
		Оскільки ОСОБА_7 здійснював постріли з вікон будинку у напрямку службового автомобіля, думаючи, що вони знаходяться в салоні, та пошкодивши службовий автомобіль, вважають, що він цілеспрямовано хотів їх поранити або вбити. Підійшовши до обстріляного авто та переконавшись, що у салоні немає, ОСОБА_7 продовжував їх переслідувати, та шукав на сусідньому подвір`ї, де вчинив замах на вбивство військовослужбовця, стріляв по його авто та заподіяв йому поранення. Лише прибуття на місце допоміжних сил та застосування колегою вогнепальної зброї - фактично припинило злочинні дії ОСОБА_7 . Такі дії сприйняли як реальну загрозу їх життю.
		Допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_14 та ОСОБА_13 показали суду, що 22.06.2024 вони перебували в добовому наряді. Черговому ВП №1 (м. Ківерці) надійшло повідомлення, що в АДРЕСА_1 , здійснює домашнє насильство громадянин ОСОБА_7 . Виїхавши до місця події, по дорозі стало відомо, що ОСОБА_7 здійснює постріли в слідчу оперативну групу (СОГ) котра прибула за викликом на місце події раніше за них. Були одягнуті в формений одяг поліцейських, на якому є розпізнавальні знаки, мали при собі табельну вогнепальну зброю, та на службовому авто прибули до вищевказаного домоволодіння, помітили припаркований службовий автомобіль поліції (СОГ), який було пошкоджено. Коли підійшли ближче до місця події, побачили як із сусідньої території в їхньому напрямку почав рухатися чоловік зі зброєю в руках, яку націлив на них. ОСОБА_7 попередили, щоб він поклав зброю та припинив рухатися в їхній бік, однак останній на законні вимоги не реагував. Зрозумівши, що ОСОБА_7 цілиться в їхньому напрямку почали відходити з лінії вогневого ураження, спочатку за магазин «Світлофор», та відразу зайшли на територію де проживає ОСОБА_7 , за будинок.
		ОСОБА_13 дістав службову табельну зброю та знову ж таки попереджував ОСОБА_7 припинити протиправні дії, проте останній погрожував та нецензурно висловлювався в їх сторону, на законні вимоги не реагував. У зв`язку із чим, ОСОБА_13 було застосовано табельну зброю (пістолет Макарова). Здійснив два постріли, після другого пострілу ОСОБА_7 впав на землю, однак продовжував тримати в руках рушницю погрожуючи ним.
		Після чого, помітили, що зі спини до ОСОБА_7 підбігли два працівника поліції, які були вдягнути в цивільний одяг, та відкинули зброю в останнього. Відразу було викликано швидку допомогу ОСОБА_7 . Погрози вважали реальними, розуміли наслідки, такі дії ОСОБА_7 сприйняли як загрозу життю.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_15 суду показав, що він є військовослужбовець, 22.06.2024 перебував в салоні автомобіля за місцем проживання АДРЕСА_2 . Мав намір зателефонувати по мобільному телефоні. Почув нецензурну лайку ОСОБА_7 . Крики лунали із вулиці. Після чого, ОСОБА_7 перебуваючи перед в`їздними воротами приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив два постріли із рушниці в напрямку ОСОБА_15 , який знаходився в салоні військового автомобіля марки «Nissan», д.н.з. « НОМЕР_3 », на задньому сидінні справа. Влучив в решітку радіатора, праву частину лобового скла та в ліву руку ОСОБА_15 , останній встиг ухилитися від пострілів. Після чого, ОСОБА_15 , скориставшись відсутністю у нападника набоїв, забіг до будинку, зачинивши за собою вхідні двері. Перебуваючи в будинку, повідомив колег військовослужбовців та працівників поліції про напад на нього. Вказав, що ОСОБА_7 продовжував здійснювати постріли та намагався проникнути до нього в будинок. Коли вийшов із будинку на вулицю побачив пораненого ОСОБА_7 якого затримали працівники поліції. Зазначив, що нападник мав можливість його побачити в салоні автомобіля де він перебував. Дії ОСОБА_7 сприйняв як реальну загрозу його життю та здоров`ю.
		Представник юридичної особи Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_19 в судовому засіданні дала суду пояснення про те, що ОСОБА_7 22.06.2024 перебуваючи у громадському місці по вулиці Пилипа Орлика (колишня Чкалова) у м. Ківерці Луцького району Волинської області, із застосуванням гладкоствольної вогнепальної зброї мисливської рушниці, здійснив не менше одного пострілу у ліве заднє колесо та не менше двох пострілів у праве заднє крило і праві задні двері службового автомобіля Національної поліції України марки «Renault» д.н.з. « НОМЕР_2 » зі знаками розрізнення, припаркованого навпроти будинку АДРЕСА_1 , що призвело до пошкодження вищевказаного транспортного засобу із матеріальними збитками. Цивільний позов підтримала.
		Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , суду дали показання про те, що 22.06.2024 вони були свідками як ОСОБА_7 по вул. Пилипа Орлика (Чкалова) в м. Ківерці поряд із магазином «Світлофор», здійснював постріли із рушниці. На місці події присутні працівники поліції та військові.
		Крім цього, свідок ОСОБА_22 підтвердила обставини, що саме ОСОБА_7 завдавав потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 домашнього насильства, оскільки неодноразово бачила тілесні ушкодження у потерпілих. Точно пригадує синці на шиї ОСОБА_8 .
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 суду дала показання про те, що працювала разом із ОСОБА_8 . Пояснила, що відносини між ОСОБА_8 та її братом ОСОБА_7 були негативні, оскільки ОСОБА_8 неодноразово скаржилася на свого брата, що він постійно вчиняє домашнє насильство щодо неї та її неповнолітнього сина. Стверджує, що бачила на тілі ОСОБА_8 тілесні ушкодження.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 суду дала показання про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 здебільшого перебували у хороших стосунках. Після повернення ОСОБА_7 із війни стосунки між ними погіршилися, почала помічати у ОСОБА_8 синці на тілі. Остання повідомила, що тілесні ушкодження завдає їй брат.
		Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_28 суду дали показання про те, що 22.06.2024 вони рухалися службовим автомобілем без розпізнавальних знаків по АДРЕСА_1 . Зупинившись на перехресті на червоний сигнал світлофору, помітили невідомого чоловіка зі зброєю (рушницею) в руках, який ходив по узбіччі біля магазину «Світлофор». Також, помітили, що невідомий чоловік зі зброєю (рушницею) в руках переслідує правників поліції. Вирішили зупинитися та допомогти затримати нападника. Підбігаючи до будинку, що розташований в місті Ківерці по вулиці Пилипа Орлика, 18, почили два постріли. Нападник лежав на землі біля кута будинку, піднявши корпус тіла, цілився рушницею в працівників поліції, котрі були іншого боку будинку. Вони підбігли зі спини нападника та допомогли роззброїти останнього. Затриманого було поранено в нугу, викликано швидку допомогу. Працівники поліції були одягнуті в формений одяг поліцейських, на якому є розпізнавальні знаки. Правопорушник виражався нецензурною лайкою в сторону поліцейських.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 суду дав показання про те, що знайомий із ОСОБА_7 досить тривалий час, оскільки вони є кумами. Близько 14-15 год. 22.06.2024 ОСОБА_7 приїхав до місця його проживання в м. Луцьку. Вживали спритні напої. В подальшому приїхали в м. Ківерці. Пили каву біля магазину «Сім23». До магазину підійшов неповнолітній ОСОБА_9 . Виник конфлікт між ОСОБА_7 і ОСОБА_9 . Свідок сприйняв все як жарт. Обвинуваченого ОСОБА_7 характеризує виключно з позитивної сторони.
		Показання потерпілих та свідків суд бере до уваги та вважає їх, відповідно до ст. 85, 86 КПК України, належними та допустимими доказами, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню в даному провадженні, а також здобуті, шляхом їх безпосередніх допитів в судовому засіданні.
		Незважаючи на заперечення своєї вини обвинуваченим ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, його винуватість в повному об`ємі доведена зібраними та дослідженими судом доказами.
		Витягами з Єдиного реєстру досудового розслідування, які містять опис відомостей щодо вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.п.1,2 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 п.п.7,13 ч.2 ст.115, ст.126-1, ч.1 ст.263, ч.4 ст. 296, ст.348 КК України (а.с.124-125 Т.1, а.с.34, 99, 150, 157, 163, 170-173, 234 Т.2, а.с.1, 7-10 Т.3).
		Згідно із протоколом огляду місця події від 25.06.2024, з відеозаписом та фото таблицею до нього, добровільну згоду на проведення якого надала ОСОБА_8 , було оглянуто територію домоволодіння та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.149-183 Т.1).
		Із протоколу огляду документів від 26.06.2024, з аудіозаписом до нього, вбачається звернення громадян: « ОСОБА_30 », « ОСОБА_8 », « ОСОБА_20 », « ОСОБА_23 » та « ОСОБА_31 », на лінію «102» із повідомленням щодо події стрільби за адресою: Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Пилипа Орлика (колишня назва Чкалова) (а.с.220-225 Т.1).
		Протоколами огляду документів від 15.07.2024 та від 16.07.2024, з відеозаписом та ілюстративної таблиці до них, відповідно до яких було оглянуто фрагменти відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, де зафіксовано події, які відбувалися 22.06.2024 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.233-244 Т.1).
		Із висновку службового розслідування, за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції та управління карного розшуку ГУНПІ у Волинській області 22.06.2024 під час застосування фізичної сили, спеціальних засобів та табельної вогнепальної зброї відносно ОСОБА_7 в ході реагування на звернення громадян від 05.07.2024 вбачається, що в діях поліцейських управління карного розшуку, відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНІ у Волинській області та в діях інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_13 , під час реагування 22.06.2024 на звернень ОСОБА_8 та інших громадян, застосування ними заходів примусу, фізичної сили, спеціальних засобів (кайданок), вогнепальної зброї до ОСОБА_7 , ознак дисциплінарних проступків не встановлено; застосування інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області капітаном поліції ОСОБА_13 22.06.2024 табельної вогнепальної зброї пістолету Макарова відносно ОСОБА_7 здійснено у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 42, частини 1, 3, 4 статті 43, пункту 1, 2, 4, 5 частини 6, частини 7, 8, 10, 11, 12 статті 46 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.2-14 Т.2).
		Як вбачається із консультаційних висновків спеціаліста №420, №421, №422, №423 від 23.06.2024, працівники поліції ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 перебували у тверезому стані (а.с.15-18 Т.2).
		Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 31.07.2024, слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_32 ознайомився із медичною картою стаціонарного хворого ОСОБА_7 (а.с.21-22 Т.2).
		Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.07.2024, з додатком до нього, слідча ВП №1 (м. Ківерці) ГУНП у Волинській області ОСОБА_33 ознайомилася із оригіналами медичної документації потерпілого ОСОБА_15 , а саме: результат токсикологічного дослідження №2106 від 24.06.2024, довідка про доставку зразків біологічного матеріалу на токсикологічне дослідження №2106 від 25.06.2024, консультативний висновок спеціаліста №1204, консультативний висновок спеціаліста б/н (а.с.26-28, 30-33 Т.2).
		Відповідно до рапортів чергового ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 22.06.2024, отримано повідомлення від ОСОБА_8 , яка повідомила про факт вчинення ОСОБА_7 , який мав при собі зброю, домашнього насильства щодо неї та її сина ОСОБА_9 , а також отримано повідомлення від інших мешканців міста Ківерці про стрільбу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.35-39 Т.2).
		Згідно із протоколом огляду місця події від 23.06.2024, з відеозаписом та фото таблицею до нього, було оглянуто місце події поблизу магазину «Світлофор» в м. Ківерці по вул. Пилипа Орлика (колишня назва Чкалова), та оглянуто територію домоволодіння та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , добровільну згоду на проведення якого надала ОСОБА_8 (а.с.47-84 Т.2).
		Як вбачається із протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23.07.2024, потерпілий ОСОБА_15 повідомив про факт вчинення злочину щодо нього ОСОБА_7 (а.с.101-102 Т.2).
		Згідно із протоколом огляду місця події від 23.06.2024, з відеозаписом та фото таблицею до нього, було оглянуто територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , добровільну згоду на проведення якого надали власники/користувачі (а.с.110-121 Т.2).
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 23.06.2024 було оглянуто металеву частину невідомого походження в приміщенні КП «Лікарня Св. Пантелеймона» (а.с.124-125 Т.2).
		Як вбачається із протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.06.2024, ОСОБА_7 було затримано працівниками поліції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України (а.с.128-129 Т.2).
		Відповідно до протоколів отримання зразків для експертизи від 23.06.2024 та від 27.06.2024, у підозрюваного ОСОБА_7 було відібрано зразки букального епітелію, змиви із тіла, витиски пальців і долоней рук (а.с.132-135 Т.2).
		Згідно із протоколом огляду предметів від 28.06.2024, проведено огляд предметів вилучених під час затримання ОСОБА_7 (а.с.136-137 Т.2).
		Як вбачається із протоколів про прийняття заяви про кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 26.06.2024, потерпіла ОСОБА_8 повідомила про факт вчинення ОСОБА_7 , систематичного домашнього насильства, спричинення тілесних ушкоджень, замаху на умисне вбивство її та її малолітнього сина ОСОБА_9 (а.с.152, 158, 164 Т.2).
		Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого Відділом ДРАЦС реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області від 17.07.2013, вбачається, що  ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками записано ОСОБА_34 і ОСОБА_8 (а.с.193 Т.2).
		Як вбачається із листа Ківерцівської міської ради №1432/02-03/2-24 від 19.08.2024, на обліку дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах відділу «Служба у справах дітей» Ківерцівської міської ради та її виконавчого комітету, відповідно до розпорядження міського голови «Про взяття на облік дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах» №86-во від 03.07.2024, знаходиться малолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Підстава взяття на облік - жорстоке поводження з дитиною, пов`язане із вчиненням фізичного та психологічного насильства громадянином ОСОБА_7 , який являється дядьком малолітнього ОСОБА_35 . Сім`я ОСОБА_8, зокрема матір ОСОБА_8 та її син ОСОБА_9 взято на облік сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах КУ «Центр надання соціальних послуг Ківерцівської міської ради» як таку, що постраждала в наслідок домашнього насильства. До липня 2024 року малолітній ОСОБА_9 перебував у полі зору служби у справах дітей лише як дитина загиблого захисника України. Усних чи письмових звернень до Ківерцівської міської ради щодо асоціального способу життя матері не надходило. Питань щодо неналежного виконання ОСОБА_8 батьківських обов`язків відносно дитини на комісії з питань захисту прав дитини не розглядалось (а.с.194 Т.2).
		Відповідно до письмової інформації Ківерцівського ліцею №3 від 05.07.2024 №173/01-28/2-24 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учень 6-Б класу Ківерцівського ліцею №3 Луцького району Волинської області. Владислав добре вихований, ввічливий, стриманий, дещо сором`язливий. Впевнено себе почуває у знайомому товаристві. Зі старшими проявляє повагу, відповідальність, сумлінність. Вміє вибудовувати приятельські стосунки з усіма однокласниками. Не схильний до лідерства чи домінування. На критичні зауваження вчителів реагує лояльно і намагається виправити помилку. Темперамент флегматично-сангвінічний. Самооцінка адекватна. Притаманні такі риси характеру як доброзичливість, толерантність, врівноваженість, контроль за емоціями, позитивізм. ОСОБА_8 (мама) самостійно займається вихованням сина, так як батько ОСОБА_34 загинув в 2014 році в бою за Іловайськ Донецької області. Мама в навчально-виховному процесі бере активну участь. Турбується, цікавиться навчанням та поведінкою сина. Відвідує батьківські збори, в телефонному режимі спілкується з класним керівником. Учень забезпечений всім необхідним для навчання шкільним приладдям. Не пропускає уроки без поважних причин, охайний, доглянутий. Обставини, які негативно впливають на психоемоційний стан дитини не спостерігалися (а.с.196 Т.2).
		Із характеристики Ківерцівської міської ради №01-03/47 від 16.08.2024 щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вбачається, що за час проживання в місті громадянка ОСОБА_8 громадського порядку не порушувала, ніяких скарг на її поведінку з боку сусідів в міську раду не надходило. Її особу на комісії по боротьбі зі злочинністю при виконкомі міської ради не розглядали (а.с.195 Т.2).
		Згідно із протоколом огляду документів від 16.07.2024, з ілюстративною таблицею до нього, при перегляді слідчим відео-файлів вбачається факт боротьби між ОСОБА_7 та малолітнім ОСОБА_9 , на прилеглій території магазину «Сім23» (а.с.207-213  Т.2).
		Із протоколу проведення слідчого експерименту від 25.07.2024, з додатком до нього, за участі потерпілої ОСОБА_8 , статиста та понятих, вбачається відтворення подій 22.06.2024, що відбулися на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де потерпіла розповіла про обставини вчинення ОСОБА_7 злочину (а.с.215-221 Т.2).
		Із протоколу проведення слідчого експерименту від 25.07.2024, з додатком до нього, за участі потерпілої ОСОБА_11 , статиста та понятих, вбачається відтворення подій 22.06.2024, що відбулися на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де потерпіла розповіла про обставини вчинення ОСОБА_7 злочину (а.с.222-226 Т.2).
		Із протоколу проведення слідчого експерименту від 22.07.2024, з додатком до нього, за участі потерпілого ОСОБА_15 та понятих, вбачається відтворення подій 22.06.2024, що відбулися на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де потерпілий розповів про обставини вчинення ОСОБА_7 злочину (а.с.228-233 Т.2).
		Згідно із протоколом огляду документів від 29.07.2024, з ілюстративною таблицею та відеозаписом до нього, слідчим було оглянуто відеозапис, який опубліковано на інтернет-сервісі «Ютуб», з якого вбачається обставини вчинення ОСОБА_7 злочину (а.с.23-25 Т.3).
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №419 від 24.06.2024, під час огляду у ОСОБА_9 було виявлено тілесні ушкодження: синець навколо правого ока з поширенням на праву надбрівну ділянку та ділянку спинки носа, субкон`юктивальний крововилив правого очного яблука. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті травмуючої дії тупого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, не виключається можливість їх виникнення в час вказаний підекспертним та постанові, а саме 22.06.2024, за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.8 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Із висновку експерта №418 від 24.06.2025, за результатами проведення судово-медичної експертизи, вбачається, що під час огляду у гр. ОСОБА_8 було виявлено тілесні ушкодження: синець на виличній ділянці голови зліва з поширенням на ділянку нижньої повіки лівого ока та внутрішнього кута лівого ока, внутрішньошкірні крововиливи на завушній ділянці голови зліва, на потиличній ділянці голови справа та зліва, на задній поверхні шиї по центру на межі з волосистою частиною голови, на задній поверхні грудної клітки зліва, синці в ділянці лівого передпліччя, лівого ліктьового суглобу, правого передпліччя, правої кисті, в проекції поперекового відділу хребта, правого та лівого колінних суглобів. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті травмуючої дії тупих предметів (предмету), більш детальна характеристика яких не відобразилась в морфології ушкоджень. Не виключається можливість виникнення виявлених у гр. ОСОБА_8 тілесних ушкоджень вказаних нею під час обстеження та в постанові, а саме 22.06.2024. За ступнем тяжкості усі вони, так і кожне окремо відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.10-11 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Як вбачається із висновку експерта №512 від 09.08.2024, за результатами проведення судово-медичної експертизи: згідно даних медичної карти стаціонарного хворого КП «Волинська обласна клінічна лікарня» гр. ОСОБА_7 отримав вогнепальне поранення правої гомілки з відкритими багатовідламковими переломами діафізів обох кісток правої гомілки в середній-нижній третинах зі зміщенням фрагментів. Вхідна рана розміром 3х4см знаходиться по внутрішній поверхні гомілки, вихідна рана розміром 2х2см знаходиться по зовнішній поверхні гомілки. Дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії тупого твердого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею і цілком могли бути наслідками пострілу з вогнепальної зброї за обставин та в час вказаних в постанові, за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (а.с.15-16 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Згідно із висновком судово-медичної експертизи №491 від 01.08.2024 у гр. ОСОБА_15 було виявлено тілесні ушкодження: вогнепальне поранення другого пальця лівої кисті, садно в ділянці лівого передпліччя. Вогнепальне поранення другого пальця лівої кисті виникло в результаті травмуючої дії тупого предмету з обмеженою травмуюючою поверхнею вналідок застосування вогнепальної зброї, садно в ділянці лівого передпліччя виникло в результаті травмуючої дії тупого предмету з обмеженою поверхнею, більш детальна характеристика якого не відобразилась в морфології ушкодження. Не виключається можливість виникнення вищевказаних тілесних ушкоджень в час вказаний в постанові та в медичній документації, а саме 22.06.2024. За ступенем тяжкості вогнепальне поранення другого пальця лівої кисті відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, садно в ділянці лівого передпліччя за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. (п. 2.3.3, 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від: к7:01.11995 р.). Не виключається можливість виникнення виявлених у гр. ОСОБА_15 тілесних ушкоджень за обставин, вказаних останнім під час проведення 22.07.2024 слідчого експерименту за його участю (а.с.19-20 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Як вбачається із висновку експерта №СЕ-19/103-24/8540-БД від 19.09.2024 та фото таблиць до нього, за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи встановлено генетичні ознаки букального епітелію ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (об`єкт №1), які наведено в таблиці 1.1. додатка 1 (а.с.25-33 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Як вбачається із висновку експерта №СЕ-19/103-24/8541-БД від 23.09.2024 та фото таблиць до нього, за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи: у наданих для дослідження змивах, позначених «2» (об`єкти №№1, 2), вилучених 23 червня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1, виявлено клітини з ядрами. У змивах позначених «3»-«6» (об`єкти №№3-6), виявлено поодинокі клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки клітин, виявлених у змивах, позначених «1» і «2» (об`єкти №№1, 2), які є змішаними та для ідентифікації не придатні. Генетичні ознаки клітин, виявлених у змивах, позначених «3»-«6» (об`єкти №№3-6), не встановлено у зв`язку з недостатньою кількістю ДНК у даних об`єктах (а.с.39-52 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №СЕ-19/103-24/8584-ФХВР від 19.07.2024 та фото таблиць до нього, за результатами проведення судової вибухо-технічної експертизи: на поверхнях двох серветок, якими згідно тексту постанови були здійснені змиви із двох стволів рушниці «ТОЗ 63», виявлено сліди речовин, характерні для продуктів пострілу, що могли утворитись при використанні нітроцелюлозного пороху в якості заряду. На поверхні фрагмента марлевої тканини, якою згідно тексту постанови було здійснено змив з лівої руки підозрюваного ОСОБА_7 , виявлено сліди речовин, характерні для продуктів пострілу, що могли утворитись при використанні нітроцелюлозного пороху в якості заряду. На поверхнях фрагментів марлевої тканини, якими, згідно тексту постанови було здійснено змиви з правої руки та обличчя підозрюваного ОСОБА_7 , продуктів пострілу не виявлено. На наданій на дослідження футболці сірого кольору, яку згідно тексту постанови було вилучено у підозрюваного ОСОБА_7 виявлено сліди речовин, характерні для продуктів пострілу, що могли утворитись при використанні нітроцелюлозного пороху в якості заряду (а.с.59-66 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Згідно із висновком судово-медичної експертизи №СЕ-19/103-24/8586-БЛ від 08.07.2024 щодо призначення експертизи зброї: надана на дослідження рушниця, яка вилучена під час огляду місця події, проведеного 23 червня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , є гладкоствольною вогнепальною зброєю, двохствольною гладкоствольною курковою мисливською рушницею «ТОЗ-63» з горизонтальним розміщенням стволів 16-го калібру, промислового способу виготовлення, для стрільби придатна. Надані на дослідження 2 (два) патрони, вилучені з ствола рушниці та з будинку під час огляду місця події, проведеного 23 червня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , належать до мисливських боєприпасів і є мисливськими патронами 16-го калібру до гладкоствольної мисливської зброї 16-го калібру, для стрільби придатні. Надані на дослідження 12 (дванадцять) гільз, вилучені під час огляду місця події, проведеного 23 червня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , є частинами мисливських патронів - відстріляними гільзами 16-го калібру, гладкоствольної мисливської зброї 16-го калібру. Надані на дослідження 2 (дві) гільзи, вилучені під час огляду місця події, проведеного 23 червня 2024 року за адресою: АДРЕСА_2, с частинами мисливських патронів - відстріляними гільзами 16-го калібру, до гладкоствольної мисливської зброї 16-го калібру. Надані на дослідження 12 (дванадцять) гільз, вилучені під час огляду місця події, проведеного 23 червня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1, відстріляні з наданої на дослідження рушниці. Надані на дослідження 2 (дві) гільзи, вилучені під час огляду місця полії, проведеного 23 червня 2024 року за адресою: АДРЕСА_2, відстріляні з наданої на дослідження рушниці (а.с.74-85 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Як вбачається із висновку експерта №СЕ-19/103-24/8702-БЛ від 10.07.2024, за результатами проведення балістичної експертизи, надані на дослідження: 
		- 2 (два) металеві предмети, які вилучені 23.06.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 та поміщені у спец. пакет №CRI 1218300 є пошкодженими частинами метального снаряду (снарядів), встановити якого саме снаряду та тип патронів в яких можуть бути використані дані металеві частини, на момент дослідження не надається можливим у зв`язку з наявними пошкодженнями на поверхнях та відповідними розмірно-ваговим характеристиками;
		- 1 (один) металевий предмет, який вилучений 23.06.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 та поміщений у спец. пакет №CRI 1218298, є деформованим метальним снарядом (кулею), що використовується, як метальний снаряд для спорядження мисливських патронів, для стрільби з гладкоствольної мисливської зброї;
		- 1 (один) полімерний пиж, який вилучений 23.06.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 та поміщений у спец. пакет №CRI 1218298 є частиною мисливського патрона, а саме пошкодженим полімерним пижом до патрону 16-го калібру, гладкоствольної мисливської зброї 16-го калібру;
		- 2 (два) металеві предмети, які вилучені 23.06.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 та поміщені у спец. пакет №CRI 1218299 є пошкодженими частинами метального снаряду (снарядів), встановити якого саме снаряду та тип патронів в яких можуть бути використані дані металеві частини, на момент дослідження не надається можливим у зв`язку з наявними пошкодженнями на поверхнях та відповідними розмірно- ваговим характеристиками;
		- 1 (один) полімерний пиж, який вилучений 23.06.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 та поміщений у спец. пакет №CRI 1218299 є частиною мисливського патрона, а саме пошкодженим полімерним пижом до патрону 16-го калібру, гладкоствольної мисливської зброї 16-го калібру;
		Надані на дослідження:
		- 2 (два) металеві предмети, які вилучені 23.06.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2, які поміщені у спец. пакет №ICR 0179400 є пошкодженими частинами метального снаряду (снарядів), встановити якого саме снаряду та тип патронів в яких можуть бути використані дані металеві частини, на момент дослідження не надається можливим у зв`язку з наявними пошкодженнями на поверхнях та відповідними розмірно-ваговим характеристиками;
		- 1 (один) металевий предмет, який вилучений 23.06.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2, який поміщений у спец. пакет №ICR 0179399 є пошкодженою частиною метального снаряду, встановити якого саме снаряду та тип патронів в яких може бути використаний дана металева частина, на момент дослідження не надається можливим у зв`язку з наявними пошкодженнями на поверхнях та відповідними розмірно-ваговим характеристиками;
		Наданий на дослідження 1 (один) металевий предмет, який вилучений 23.06.2024 у приміщені КП «Ківерцівська центральна лікарня» за адресою: м. Ківерці, вулиця Філатова, 6, який поміщений у спец. пакет №CRI 1266469 є пошкодженою частиною метального снаряду, встановити якого саме снаряду та тип патронів в яких може бути використаний дана металева частина, на момент дослідження не надається можливим у зв`язку з наявними пошкодженнями на поверхнях тa відповідними розмірно-ваговим характеристиками;
		Надані на дослідження:
		- 2 (два) металевих предмети, які вилучені 25.06.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1, які поміщені у спец. пакет №PSP 1042059 є деформованими метальними снарядами (картеччю), що використовуються як метальні снаряди для спорядження мисливських патронів, для стрільби з гладкоствольної мисливської зброї;
		- 1 (один) металевий предмет, який вилучений 25.06.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1, який поміщений у спец. пакет №PSP 1042057, є деформованим метальним снарядом (кулею), що використовується, як метальний снаряд для спорядження мисливських патронів, для стрільби з гладкоствольної мисливської зброї;
		- 1 (один) металевий предмет, який вилучений 25.06.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1, який поміщений у спец. пакет №PSP 1041961, є деформованим метальним снарядом (кулею), що використовується, як метальний снаряд для спорядження мисливських патронів, для стрільби з гладкоствольної мисливської зброї;
		- 1 (один) полімерний пиж, який вилучений 25.06.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1, який поміщений у спец. пакет №PSP 1041961 є частиною мисливського патрона, а саме пошкодженим полімерним пижом до патрону 16-го калібру, гладкоствольної мисливської зброї 16-го калібру;
		- 1 (один) полімерний пиж, який вилучений 25.06.2024 під час огляду місця полії за адресою: АДРЕСА_1, який поміщений у спец. пакет №PSP 1042058 є частиною мисливського патрона, а саме пошкодженим полімерним пижом до патрону 16-го калібру, гладкоствольної мисливської зброї 16-го калібру;
		- 1 (один) металевий предмет, який вилучений 25.06.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1, який поміщений у спец. пакет №PSP 1042060 є пошкодженою частиною метального снаряду, встановити якого саме снаряду та тип патронів в яких може бути використаний дана металева частина, на момент дослідження не надається можливим у зв`язку з наявними пошкодженнями на поверхнях та відповідними розмірно-ваговим характеристиками;
		Наданий на дослідження 1 (один) полімерний предмет, який вилучений у потерпілого ОСОБА_15 25.06.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , який поміщений у спец. пакет №PSP 1042056 є частиною мисливського патрона, а саме пошкодженим полімерним пижом до патрону 16-го калібру, гладкоствольної мисливської зброї 16-го калібру (а.с.93-106 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Згідно із висновком судово-медичної експертизи №СЕ-19/103-24/8587-БЛ від 11.07.2024 за результатами проведення балістичної експертизи: наданий на дослідження предмет схожий на зброю, який вилучений 23.06.2024, під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , є вогнепальною зброєю - одноствольним дульнозарядним пістолетом із готовим запаленням, виготовлений саморобним способом. Діаметр каналу ствола пістолета 13,7 мм. На момент дослідження для проведення пострілів придатний. Після проведення 3 (третього) пострілу, відбулось пошкодження цілісності дерев`яного ців?я (а.с.118-121 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Як вбачається із висновку експерта №СЕ-19/103-24/8583-БЛ від 04.07.2024, за результатами проведення експертизи: 13 (тринадцяти) отворів та 2 (дві) вм`ятини (заглибини металу), які наявні на правому задньому крилі (з протилежного від водія боку) автомобіля Національної поліції України марки «Renault», моделі «Dokker» д.н.з.« НОМЕР_2 », що знаходиться за адресою: м. Ківерці, вул. Залізнична, 52, утворені метальними снарядами (якими могла бути картеч чи інші аналогічні снаряди). Вхідні пошкодження 13 (тринадцяти) отворів та 2 (двох) вм`ятин (заглибин металу) утворені ззовні (із сторони вулиці). 1 (один) отвір, який наявний на задній дверці автомобіля Національної поліції України марки «Renault», моделі «Dokker» д.н.з. « НОМЕР_2 », що знаходиться за адресою: м. Ківерці, вул. Залізнична, 52, утворений метальним снарядом (яким могла бути картеч чи інший аналогічний снаряд). Вхідне пошкодження отвору утворене ззовні (із сторони вулиці). 24 (двадцяти чотири) отвори, які знаходяться на ковпаку лівого заднього колеса (з боку водія), службового автомобіля Національної поліції України марки «Renault», моделі «Dokker» д.н.з. « НОМЕР_2 », що знаходиться за адресою: м. Ківерці, вул. Залізнична, 52, утворені метальними снарядами (якими могла бути дріб чи інші аналогічні снаряди). Вхідні пошкодження 24 (двадцяти чотирьох) отворів утворені ззовні (із сторони вулиці) (а.с.128-141 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Із висновку експерта №СЕ-19/103-24/8585-БЛ від 05.07.2024, вбачається, що 11 (одинадцять) отворів, які наявні на лобовому склі автомобіля марки «Nissan Navara», д.н.з. « НОМЕР_3 », шасі № НОМЕР_6 , що знаходиться за адресою: м. Ківерці, вул. Залізнична, 52, є наскрізними - утворені метальними снарядами (якими могла бути картеч чи інші/аналогічні снаряди). Пошкодження утворені із зовнішньої сторони в салон автомобіля (а.с.152-155 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Згідно із висновком транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/103-24/8588-АВ від 04.07.2024 та фото таблиць до нього, розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки «Nissan Navara», д.н.з. « НОМЕР_3 », шасі № НОМЕР_6 , внаслідок пошкодження станом на 22.06.2024, складає 45019,44 грн. (а.с.167-176 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Відповідно до висновку транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/103-24/8582-АВ від 05.07.2024 та фото таблиць до нього, розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження службового автомобіля Національної поліції України марки «Renault», моделі «Dokker» д.н.з.« НОМЕР_2 », станом на 22.06.2024 складає 65970,61 грн. (а.с.186-197 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Згідно із висновком судово-психіатричної експертизи №293 від 14.10.2024, у потерпілого ОСОБА_9 зафіксовані психологічні зміни у його емоційному стані індивідуально-психологічних проявах (стан хронічної напруги (стресу), підвищені показники реактивної і особистісної тривожності), які стоять у причинно-наслідковому зв`язку із діями зазначеної особи ( ОСОБА_7 ) та перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості. Ситуація, яка досліджується, є психотравмуючою для малолітнього ОСОБА_9 . Враховуючи індивідуальні особливості підекспертного, емоційний стан і стан розумового розвитку у нього виявляється здатність правильно сприймати і давати вірні покази, щодо зовнішнього боку подій та обставин, котрі розгорталися в рамках кримінальної ситуації (пора року, час доби, місцевість, особа і її зовнішній вигляд, послідовність дій, тощо). Надмірного, невідповідного віковим особливостям навіювання чи фантазування, які б могли суттєво вплинути на достовірність свідчень ОСОБА_9 , не виявлено (а.с.207-210 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Із висновку судово-психіатричної експертизи №292 від 14.10.2024, вбачається, що у потерпілої ОСОБА_8 в той період, яким цікавиться слідство (за оцінкою - систематичності, інтенсивності, вираженості наслідків психологічного характеру, перешкоджання в реалізації життєвих планів та перспектив) зафіксовані стійкі психологічні зміни у її емоційному стані і індивідуально-психологічних проявах. Експериментальним психологічним обстеження підтверджується наявність в структурі особистості підекспертної ОСОБА_8 функціональних відхилень, типологічної розбалансованості із субдепресивним афектом, підвищеною тривожністю іншими емоційно-вольовими зниженнями на тлі психогенно-обумовлених переживань. Наявні зміни в емоційно-вольовій і особистісній сфері потерпілої ОСОБА_8 стоять у причинно-наслідковому зв`язку з діями зазначеної особи на яку вказує потерпіла (на ОСОБА_7 ) та перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості. Ситуація для підекспертної ОСОБА_8 є психотравмуючою, їй завдані моральні (психологічні фізичні) страждання. З урахуванням рівня розвитку, вікових, емоційних особливостей і індивідуально-психологічних властивостей ОСОБА_8 вона спроможна правильно сприймати важливі по справі обставини і давати відповідні покази (а.с.215-218 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Відповідно до судово-психіатричної експертизи №221 від 12.08.2024, встановлено, що у зв`язку із складністю клінічної картини для відповіді на поставлені запитання необхідне проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи стосовно ОСОБА_7 (а.с.223-226 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Згідно із висновком судово-психіатричної експертизи №86 від 09.10.2024, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в даний час виявляє ознаки органічного розладу особистості, псевдопсихопатоподібний варіант, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час інкримінованих йому дій, ОСОБА_7 також виявляв ознаки органічного розладу особистості, псевдопсихопатоподібний варіант, та перебував у стані простого алкогольного сп`яніння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_7 , за своїм станом, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		В період інкримінованих дій, ОСОБА_7 в стані фізіологічного афекту чи будь-якому іншому стані емоційному, стані, що є психологічною підставою стану сильного душевного хвилювання не перебував. ОСОБА_7 з урахуванням його індивідуально-психологічних і вікових особливостей та стану розумового розвитку, може правильно сприймати обставини, що мають значення по справі та давати щодо них показання(а.с.232-242 Т.4, матеріалів кримінального провадження).
		Оцінюючи вищенаведені докази, суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними, з огляду на положення ст.ст. 85, 86 КПК України, а сукупність зібраних доказів є достатніми для прийняття рішення по кримінальному провадженню.
		Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		В рішенні №12рп/2011 (справа №1-31/2011) від 20.10.2011р. Конституційний Суд України вказав на те, що визнаватися допустимими й використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
		Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини та громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного й справедливого рішення у справі.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що при вирішенні питання про допустимість доказів суд враховує обставини, які свідчать про правильне оформлення одержання фактичних даних у встановленому законом процесуальному порядку відповідним суб`єктом із достовірного та належного джерела.
		Колегія суддів вважає, що докази, які надані стороною обвинувачення є допустимими, оскільки наявні в них фактичні дані є достовірним та належними, правильно оформлені у встановленому законом процесуальному порядку відповідними посадовими особами, уповноваженими на здійснення таких процесуальних дій.
		Враховуючи, що досліджені в судовому засіданні докази відповідають обставинам справи, відповідно до ст.ст. 85, 86 КПК України є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх при постановленні даного вироку та приходить до наступного висновку.
		Вирішуючи питання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 за ст. 126-1 КК України, суд дійшов такого висновку.
		Статтею 126-1 КК України передбачено кримінальну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
		Так, формулюючи обвинувачення за ст. 126-1 КК України, зазначено, що ОСОБА_7 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України і Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в період з грудня 2023 року по червень 2024 року, за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, систематично вчиняв фізичне та психологічне насильство щодо рідної сестри ОСОБА_8 та щодо малолітнього племінника ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до фізичних і психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілих.
		Сторона захисту стверджує, що стороною обвинувачення не надано жодного об`єктивного доказу наявності в діях ОСОБА_7 системності насилля в сім`ї. Матеріали кримінального провадження не містять доказів, притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 173-2 КУпАП. Також відсутні термінові заборонні приписи, тобто не доведені обставини вчинення раніше обвинуваченим домашнього насильства. Відсутність документального підтвердження системності в діях ОСОБА_7 , свідчить про неможливість доведення поза розумним сумнівом, наявності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
		Колегія суддів звертає увагу, що систематичність домашнього насильства стороною обвинувачення може бути доведена і іншими допустимими доказами: показами учасників кримінального провадження (свідків, потерпілих) про повторення послідовних епізодів насильства (фізичного, психологічного чи економічного), які в своїй сукупності становлять триваюче правопорушення; адміністративним протоколом; терміновим заборонним приписом; обмежувальним приписом; медичними документами, які підтверджують вчинення домашнього насильства у формі дії (або бездіяльності) втретє. 
		Верховний суд не погодився з підходом апеляційного суду, який зводиться до того, що кримінальне провадження за ст. 126-1 КК України може бути розпочате лише після того, як за попередні епізоди домашнього насильства особа, не менше ніж двічі, притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУПАП.
		Така правова позиція щодо доведення систематичності домашнього насильства викладена у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 28.02.2023 у справі №725/4683/20.
		Дотримуючись вищевказаних вимог закону стороною обвинувачення в ході судового розгляду спростовано доводи сторони захисту щодо не вчинення ОСОБА_7 умисного, систематичного фізичного та психологічного насильства відносно рідної сестри ОСОБА_8 та малолітнього племінника ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до фізичних і психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілих, оскільки факт вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину повністю підтверджується показами потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , показами свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 .
		Показання потерпілих та свідків суд бере до уваги та вважає їх, відповідно до ст. 85, 86 КПК України, належними та допустимими доказами, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню в даному провадженні, а також здобуті, шляхом їх безпосередніх допитів в судовому засіданні.
		Крім цього, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 також підтвердив, що між ним та його рідною сестрою ОСОБА_8 і племінником ОСОБА_9 часто виникали непорозуміння та суперечки, проте вважає, що фізичного чи психологічного насильства їм не завдавав.
		Аналізуючи та оцінюючи досліджені судом докази в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, колегія суддів приходить до висновку, що дані докази є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення злочинів пред`явлених ОСОБА_7   згідно обвинувачення, і кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України, а саме в умисному систематичному вчиненні фізичного і психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
		Вирішуючи питання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263 КК України, суд дійшов такого висновку.
		Визначальною ознакою при кваліфікації таких злочинів є предмет: 1) вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської); 2) бойові припаси; 3) вибухові речовини; 4) вибухові пристрої (ч. 1 ст. 263); 5) холодна зброя (кинджали, фінські ножі, кастети) (ч. 2 ст. 263).
		Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, полягає в носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні, ремонті, передачі або збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу,
		Злочин наявний лише за умови, що зазначені дії вчиняються без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконними.
		Незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв - це умисні, вчинені без передбаченого законом дозволу дії з їх переміщення, транспортування особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).
		Незаконне зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв - це умисні дії, що полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу чи із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що перебуває не при особі, а в обраному нею місці.
		Незаконне придбання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв - це умисні дії, пов`язані з їх набуттям (окрім викрадення, привласнення, вимагання чи заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) усупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунка, на відшкодування боргу тощо.
		Незаконне виготовлення холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв - це умисні, вчинені без передбаченого законом дозволу дії з їх створення чи перероблення, внаслідок чого вони набувають відповідних характерних властивостей.
		Бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху (п. 5 постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами).
		Злочин є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із зазначених вище дій (формальний склад). Суб`єкт злочину - загальний, тобто фізична осудна особа, котра досягла 16-річного віку. Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
		Так, орган досудового розслідування, формулюючи обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України зазначив, що ОСОБА_7 , в порушення вимог Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, керуючись прямим умислом, без передбаченого законом дозволу, в будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно зберігав пістолет, який був виявлений та вилучений під час огляду місця події, проведеного 23.06.2024 за вищевказаною адресою. Згідно з висновком експерта № СЕ-19/103-24/8587-БЛ від 11.07.2024, вищевказаний пістолет є вогнепальною зброєю - одноствольним дульнозарядним пістолетем із гнотовим запаленням, виготовленим саморобним способом. На момент дослідження для проведення пострілів придатний.
		Диспозиція ч. 1 ст. 263 КК України передбачає, зокрема, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
		Так, під час розгляду справи судом, ОСОБА_7 свою провину у пред`явленні цього обвинувачення не визнав, зазначив що, не зберігав пістолет, який був виявлений та вилучений під час огляду місця події, кому пістолет належить йому невідомо.
		Сторона захисту вважає, що стороною обвинувачення не надано суду беззаперечних доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчинення цього злочину, а саме зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
		 
		Однак, колегія суддів, приходить до переконання, що стороною обвинувачення доведено вину поза розумним сумнівом обвинуваченого ОСОБА_7 у пред`явленні йому обвинувачення, а саме зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу за місцем його проживання, а тому, оцінюючи зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст. 263 КК України.
		Вирішуючи питання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 296 КК України, суд дійшов такого висновку.
		Суд визнає доведеним поза розумним сумнівом обвинувачення пред`явлене ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 296 КК України, у тому, що 22 червня 2024 року, о 20 годині 57 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи у громадському місці - на вулиці Пилипа Орлика (колишня Чкалова) у м. Ківерці Луцького району Волинської області, діючи з прямим умислом, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, існуючі у суспільстві правила поведінки і норми моралі, усвідомлюючи, що його дії відбуваються в умовах очевидності для інших людей, а також протиправний характер своїх дій, які супроводжувались особливою зухвалістю, із застосуванням гладкоствольної вогнепальної зброї - мисливської рушниці «ТОЗ-63» 16-го калібру, здійснив не менше одного пострілу у ліве заднє колесо та не менше двох пострілів у праве заднє крило і праві задні двері службового автомобіля Національної поліції України марки «Renault» д.н.з. « НОМЕР_2 » зі знаками розрізнення, припаркованого навпроти будинку АДРЕСА_1, що призвело до пошкодження вищевказаного траспорного засобу, викликало суспільний резонанс та порушення спокою жителів населеного пункту.
		Сторона захисту із вказаним звинуваченням безперечно погодилися, зазначили, що ОСОБА_7 дійсно нанесений матеріальний збиток вищевказаним злочином, завдану шкоду відшкодував.
		Зазначені обставини переконливо свідчать про правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , тому оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням вогнепальної зброї, «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
		Вирішуючи питання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15 п.п.1,2 ч. 2 ст. 115 КК України, суд дійшов такого висновку.
		Відповідно до ч.1 ст.115 КК умисним вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Об`єктом вбивства є життя людини.
		Об`єктивна сторона вбивства характеризується: 1) діянням у вигляді посягання на життя іншої людини; 2) наслідком у вигляді смерті людини; 3) причинним зв`язком між вказаними діяннями та наслідком.
		Суб`єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з`ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.
		Умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого. Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю. Питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
		Склад злочину, передбачений частиною другою статті 121 КК, належить до особливих (складних) злочинів і виділений законодавцем в окремий вид необережного заподіяння смерті, тому що за своєю суттю, природою речей заподіяння смерті відбувається єдиним засобом - завданням тілесних ушкоджень.
		Умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121 КК) є злочином із матеріальним складом і змішаною формою вини.
		Так, з системного аналізу закону випливає, що при відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим. Для з`ясування змісту та спрямованості умислу особи при дослідженні доказів, необхідно виходити з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		Характерною ознакою прямого умислу є також бажання настання злочинного наслідку, що був задуманий, щодо матеріальних злочинів, і бажання вчинення злочинного діяння - щодо формальних злочинів.
		Згідно з ч. 1 ст. 15 КК замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
		Замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі в тому разі, якщо вони були включені в ціль її діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, вона не могла й вчиняти замаху на їх досягнення.
		Згідно з ч. 2 ст. 15 КК, замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
		Даючи оцінку наведеним вище письмовим доказам у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством та повністю узгоджуються з показами наданими у судовому засіданні свідками, потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обвинуваченим ОСОБА_7 .. Сумнівів суду у їх достовірності не викликають.
		Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 п.п.1,2 ч. 2 ст. 115 КК України, ступінь здійснення злочинного наміру, активна поведінка винного та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_7 , свідчать про спрямованість умислу, направленого на вбивство потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , який не був доведений до кінця, з причин, які не залежали від його волі, а саме у зв`язку з прибуттям на місце події поліцейських.
		Про умисел ОСОБА_7 саме на вбивство потерпілих свідчить не лише спосіб, знаряддя злочину, але і послідовна та цілеспрямована поведінка обвинуваченого по досягненню вказаної мети.
		На думку суду, обвинувачений добре розумів, що коли здійснював постріли в сторону потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , при влучанні могли настати наслідки небезпечні для життя та здоров`я потерпілих. І лише приїзд на місце події поліцейських не дав можливості ОСОБА_7 довести злочин до кінця, а саме позбавити життя потерпілих.
		Те що саме поліцейські завадили ОСОБА_7 довести злочин до кінця, свідчать не лише покази поліцейських та свідків, а й дослідженні в судовому засіданні письмові докази, зокрема відеозаписи із нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля.
		Мотивом скоєння замаху на вбивство є тривалі неприязнені відносини між обвинуваченим та потерпілими.
		Метою таких дій ОСОБА_7 є помста потерпілим за те, що вони протистояли його агресивній поведінці в момент вчинення ним злочинних дій.
		Отже, суд ретельно дослідивши докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу, сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема знаряддя злочину, кількість пострілів в напрямку потерпілих та локалізацію тілесних ушкоджень завданих потерпілим, причини припинення злочинних дій, стосунки потерпілих та обвинуваченого та їх поведінку, що передувала події, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_7 у закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті (умисне вбивство) двом і більше особам, малолітньої дитини, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15 п.п.1,2 ч. 2 ст. 115 КК України.
		Вирішуючи питання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, п.п. 7,13 ч. 2 ст. 115 КК України, суд дійшов такого висновку.
		Відповідно до ч.1 ст.115 КК умисним вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Об`єктом вбивства є життя людини.
		Об`єктивна сторона вбивства характеризується: 1) діянням у вигляді посягання на життя іншої людини; 2) наслідком у вигляді смерті людини; 3) причинним зв`язком між вказаними діяннями та наслідком.
		Суб`єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з`ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.
		Умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого. Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю. Питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
		Склад злочину, передбачений частиною другою статті 121 КК, належить до особливих (складних) злочинів і виділений законодавцем в окремий вид необережного заподіяння смерті, тому що за своєю суттю, природою речей заподіяння смерті відбувається єдиним засобом - завданням тілесних ушкоджень.
		Умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121 КК) є злочином із матеріальним складом і змішаною формою вини.
		Так, з системного аналізу закону випливає, що при відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим. Для з`ясування змісту та спрямованості умислу особи при дослідженні доказів, необхідно виходити з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		Характерною ознакою прямого умислу є також бажання настання злочинного наслідку, що був задуманий, щодо матеріальних злочинів, і бажання вчинення злочинного діяння - щодо формальних злочинів.
		Згідно з ч. 1 ст. 15 КК замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
		Замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі в тому разі, якщо вони були включені в ціль її діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, вона не могла й вчиняти замаху на їх досягнення.
		Згідно з ч. 2 ст. 15 КК, замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
		Даючи оцінку наведеним вище письмовим доказам у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством та повністю узгоджуються з показами наданими у судовому засіданні свідками, потерпілим ОСОБА_15 , обвинуваченим ОСОБА_7 .. Сумнівів суду у їх достовірності не викликають.
		Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, п.п. 7,13 ч. 2 ст. 115 КК України, ступінь здійснення злочинного наміру, активна поведінка винного та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_7 , свідчать про спрямованість умислу, направленого на вбивство потерпілого ОСОБА_15 , який не був доведений до кінця, з причин, які не залежали від його волі, а саме у зв`язку з прибуттям на місце події поліцейських.
		Про умисел ОСОБА_7 саме на вбивство потерпілого ОСОБА_15 свідчить не лише спосіб, знаряддя злочину, але і послідовна та цілеспрямована поведінка обвинуваченого по досягненню вказаної мети.
		На думку суду, обвинувачений добре розумів, що коли здійснив два постріли із рушниці в напрямку потерпілого ОСОБА_15 , який знаходився в салоні військового автомобіля марки «Nissan», д.н.з. « НОМЕР_3 », при влучанні могли настати наслідки небезпечні для життя та здоров`я останнього. ОСОБА_15 , скориставшись відсутністю у нападника набоїв, забіг до будинку, зачинивши за собою вхідні двері, попри це ОСОБА_7 намагався проникнути до нього в будинок. ОСОБА_15 також вказав, що перебуваючи в будинку чув як ОСОБА_7 продовжує здійснювати постріли.
		Лише приїзд на місце події поліцейських не дав можливості ОСОБА_7 довести злочин до кінця, а саме позбавити життя потерпілого.
		Те що саме поліцейські завадили ОСОБА_7 довести злочин до кінця, свідчать не лише покази поліцейських та свідків, а й дослідженні в судовому засіданні письмові докази, зокрема відеозаписи із нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля.
		Мотивом скоєння замаху на вбивство є агресивні хуліганські дії.
		Метою таких дій ОСОБА_7 є помста потерпілому за те, що він ймовірно переховує у своєму автомобілі потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які скориставшись нагодою, втекли в момент вчинення злочинних дій ОСОБА_7 .
		Отже, суд ретельно дослідивши докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу, сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема знаряддя злочину, кількість пострілів в напрямку потерпілого та локалізацію тілесного ушкодження завданого потерпілому, причини припинення злочинних дій, поведінку обвинуваченого, що передувала події, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_7 у закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство), з хуліганських мотивів, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15, п.п. 7,13 ч. 2 ст. 115 КК України.
		Вирішуючи питання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 за ст. 348 КК України, суд дійшов такого висновку.
		Статтею 348 КК України передбачена кримінальна відповідальність за вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку.
		Суд, оцінивши усі надані стороною обвинувачення докази відповідно до положень ст. 94 КПК України, кожен окремо та у їх сукупності, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_7 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 348 КК України вчиненого за таких обставин.
		Так, ОСОБА_7 , 22 червня 2024 року, о 20 годині 55 хвилин, перебуваючи в кімнаті будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді смерті поліцейських і бажаючи їх настання, тримаючи в руках гладкоствольну вогнепальну зброю - мисливську рушницю «ТОЗ-63» 16-го калібру, сер. НОМЕР_11, через вікно здійснив один постріл в напрямку слідчо-оперативної групи відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області у складі слідчого старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 і оперуповноваженого лейтенанта поліції ОСОБА_12 , які у форменному одязі з шевронами приналежності до органу (підрозділу) поліції і нагрудними знаками прибули за повідомленням про вчинення ОСОБА_7 домашнього насильства та поряд із постраждалими від протиправних дій останнього - ОСОБА_8 і її малолітнім сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходились на прилеглій території магазину «Світлофор»,  розташованого по вул. Пилипа Орлика (колишня Чкалова), 20 у м. Ківерці Луцького району Волинської області , з фасадного боку, влучивши у паркан, який відділяв будівлю магазину від домоволодіння ОСОБА_8 . Після цього, о 20 годині 56 хвилин, ОСОБА_7 здійснив один постріл з іншого вікна кімнати, у якій він знаходився, в напрямку поліцейських, які, супроводжуючи потерпілу ОСОБА_8 та її малолітнього сина ОСОБА_9 , знаходились поряд з входом на огороджену територію магазину «Світлофор» за вищевказаною адресою, тим самим виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не закінчив його з причин, що не залежали від його волі, оскільки влучив в один з контейнерів.
		Продовжуючи свої протиправні дії та реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на умисне позбавлення життя працівника правоохоронного органу, ОСОБА_7 , близько 21 години, знаходячись на прилеглій території магазину «Світлофор», помітивши працівників сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_13 та капітана поліції ОСОБА_14 , які в складі наряду «Клевер-11», у форменному одязі з шевронами приналежності до органу і підрозділу поліції, нагрудними знаками і табельною вогнепальною зброєю, на службовому автомобілі марки «Toyota» н.з. НОМЕР_1 зі знаками розрізнення, прибули для надання допомоги слідчо-оперативній групі, направив у бік вищезазначених працівників поліції ствол мисливської рушниці «ТОЗ 63» 16-го калібру сер. НОМЕР_11 та почав скорочувати визначену ними відстань, при цьому не реагуючи на законні вимоги припинити протиправні дії та продовжуючи цілитись в напрямку поліцейських, тим самим посягаючи на їх життя. Вбивство працівників правоохоронного органу не було доведено ОСОБА_7 до кінця з причин, які не залежали від його волі та полягали у здійсненні інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_13 пострілу з табельного пістолета в ногу ОСОБА_7 та спричиненні останньому вогнепального поранення, що унеможливило продовження вчинення ним своїх протиправних дій.
		Суд вважає висунуте обвинувачення ОСОБА_7 за ст. 348 КК України, доведеним належними, допустимими та достатніми доказами поза розумним сумнівом. До такого висновку суд приходить з наступних міркувань.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 348 КК України, з об`єктивної сторони має місце лише тоді, коли посягання на зазначених осіб вчинено у зв`язку з їх службовою діяльністю або громадською діяльністю щодо охорони громадського порядку і державного кордону.
		Суб`єктивна сторона зазначеного злочину характеризується умисною формою вини, за якою винний усвідомлює, що посягає на життя працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням працівником службових обов`язків, передбачає настання смерті або свідомо допускає її настання.
		При кваліфікації за ст. 348 КК України, кримінальна відповідальність настає, якщо злочин вчинено з метою не допустити чи припинити правомірну діяльність потерпілого у зв`язку з виконанням ним зазначеного обов`язку, змінити характер останнього, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов`язків.
		Крім цього, при кваліфікації дій ОСОБА_7 за ст. 348 КК України, судом враховано, що склад злочину, передбачений ст.348 КК України, є спеціальною нормою до загальної норми, яка міститься у ст.115 цього кодексу. Така спеціальна норма виділена за ознакою спеціального потерпілого та тим, що посягання на життя працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв`язку з виконанням цим працівником своїх службових обов`язків.
		Суб`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 348 КК України, характеризується умисною формою вини.
		Як вбачається з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 р. «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» умисне вбивство або замах на вбивство державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів, захисника чи представника особи або їх близьких родичів, начальника військової служби чи іншої особи, яка виконує обов`язки з військової служби, представника іноземної держави або іншої особи, яка має міжнародний захист, за наявності відповідних підстав належить кваліфікувати тільки за статтями 112, 348, 379, 400, ч.4 ст.404, ст.443 КК України.
		Згідно Постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 справа 629/847/15-к, суб`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 348 КК України, характеризується умисною формою вини. Обвинувачений повинен усвідомлювати, що посягає на життя працівника правоохоронного органу саме у зв`язку з виконанням ним своїх службових обов`язків. Однак, суб`єктивна сторона цього складу злочину не пов`язана з точною обізнаністю винного зі змістом тих службових обов`язків, які в даний момент виконує потерпілий. Достатньо, щоб винний усвідомлював сам факт того, що працівник правоохоронного органу здійснює свої службові повноваження. При кваліфікації за ст. 348 КК України кримінальна відповідальність настає, якщо злочин вчинено з метою не допустити чи припинити правомірну діяльність потерпілого у зв`язку з виконанням ним зазначеного обов`язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов`язків. Склад злочину, передбачений ст. 348 КК України, є спеціальною нормою до загальної норми, яка міститься у ст. 115 КК України. Така спеціальна норма виділена за ознакою спеціального потерпілого та тим, що посягання на життя працівника правоохоронного органу здійснюється у зв`язку з виконанням цим працівником своїх службових обов`язків.
		В судовому засіданні, з достовірністю було встановлено, що ОСОБА_7 , побачивши, що до двору під`їхав автомобіль патрульної поліції та з нього вийшли поліцейські у форменому одязі, озброєні, які виконують свої службові обов`язки, що підтверджується письмовими доказами, здійснюючи постріли в напрямку поліцейських ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , та потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , передбачав завдання шкоди життю та здоров`ю працівників правоохоронного органу та чітко усвідомлював наслідки вчинення своїх дій. Він добре розумів радіус ураження із мисливської рушниці картечем, оскільки до того здійснив не один постріл.
		Встановлені судом обставини підтверджуються показами потерпілих та свідків є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, а також повністю узгоджуються з письмовими доказами.
		Також, суд оцінює пояснення ОСОБА_7 , що потерпілі працівники поліції ОСОБА_14 та ОСОБА_13 бачили, що у нього в руках зброя, що тримав він її в полі зору потерпілих, проте розраховував, що вони не будуть в нього стріляти так як він не мав наміру стріляти в них, і все закінчиться, як позицію захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки дані покази не відповідають обставинам, які встановлені судом, на підставі інших доказів, визнаних судом достатніми для відсутності сумнівів, щодо події злочину і винуватості ОСОБА_7 у його вчиненні.
		На переконання суду, обвинувачений ОСОБА_7 прицільно тримав зброю (рушницю), вперши її у плече, в напрямку працівників поліції ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , усвідомлював, що посягає на життя працівника (працівників) правоохоронного органу, а саме у зв`язку з виконанням ними своїх службових обов`язків, він розумів значення своїх дій, йому було добре відомо, що поліцейські які одягнуті у формений одяг, прибувши на службовому автомобілі, виконують службові обов`язки.
		Окрім того, ОСОБА_7 добре розумів, чому приїхали поліцейські, з якою метою, та після яких подій, котрі відбулися незадовго між ним та потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
		Крім цього, під час вчинення злочинних дій ОСОБА_7 постійно демонстрував свою зневагу до працівників поліції. 
		Всі потерпілі поліцейські повідомили, що такі дії обвинуваченого сприйняли як реальну загрозу їх життю, оскільки розуміли наслідки у разі влучання у них обвинуваченим зі зброї.
		Отже, твердження сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, а такі дії ОСОБА_7 є лише хуліганськими, суд вважає надуманими та такими, що не узгоджуються з доказами, які дослідженні в ході судового розгляду.
		Суд, оцінивши у сукупності вищенаведені докази, які узгоджуються між собою щодо фактичних обставин справи з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження приходить до висновку, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 348 КК України, а саме в посяганні на життя працівників правоохоронного органу.
		Під час розгляду кримінального провадження суд забезпечив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК України.
		Вище перелічені досліджені судом докази проаналізовані, логічно поєднуються один з одним, об`єктивно відтворюють події вчинених ОСОБА_7 злочинів, є належними і допустимими, а в їх сукупності достатніми для доведення поза розумним сумнівом як встановлені судом фактичні обставини, так і винуватість ОСОБА_7 у вчиненні ним злочинів за цих обставин.
		Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпції факту.
		Оцінюючи докази на предмет їх допустимості суд керується загальновизнаними у кримінально - процесуальній доктрині критеріями допустимості доказів: належне джерело, належний суб`єкт, належна процесуальна форма, належна фіксація, належна процедура, належний вид і спосіб формування доказової основи.
		Невідповідності досліджених судом доказів цим критеріям допустимості, а також доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь яких інших доказів, здобутих завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, судом не встановлено.
		Аналізуючи та оцінюючи досліджені судом докази в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, колегія суддів приходить до висновку, що дані докази є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення злочинів пред`явлених ОСОБА_7   згідно обвинувачення.
		Разом з тим, в ході розгляду даного кримінального провадження судом було роз`яснено, що згідно із ч. 10 ст. 615 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних.
		При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів.
		Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, відповідно до ст. 12 КК України, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який має постійне місце проживання, не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше не вчиняв кримінального правопорушення, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, на обліках у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, проживає з матір`ю, яка є особою похилого віку, та потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
		Поряд з цим, на переконання суду, ОСОБА_7 є особою, що становить підвищену суспільну небезпеку, та може завдати реальної шкоди життю, здоров`ю та майну оточуючих, в зв`язку з чим йому має бути призначене покарання тільки у вигляді позбавлення волі.
		Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, добровільне відшкодування матеріальної шкоди цивільному позивачу.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом визнано вчинення кримінального правопорушення,  щодо малолітньої дитини або у присутності дитини за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України; особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Згідно з принципами співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
		При призначенні покарання ОСОБА_7 суд враховує вимоги ч. 3 ст. 68 КК України, якою передбачено, що за вчинення замаху на злочин строк покарання не може перевищувати дві третини максимального строку найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 115 КК України.
		На думку суду, виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства. Призначення інших видів покарання не відповідатиме меті призначення покарання.
		Підстав для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинені злочини, що визначаються ст. 69 КК України, судом не встановлено.
		Крім того, покарання ОСОБА_7 слід визначити із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, за змістом якої при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення в період з 22.06.2024 (фактичне затримання) по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 - тримання під вартою - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, підлягають скасуванню арешти, накладені ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.06.2024, від 27.06.2024 та від 16.07.2024.
		Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		На підставі ст.ст.122,124 КПК України, витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з ОСОБА_7 на користь держави в загальному розмірі 73953,04 грн.
		Провадження за цивільним позовом Головного управління Національної поліції у Волинській області до ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення закрити, у зв`язку із повним відшкодуванням шкоди обвинуваченим, тобто відсутністю предмету спору, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
		 
		                                                                  У Х В А Л И В
		 
		Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.п.1,2 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 п.п.7,13 ч.2 ст.115, ст.126-1, ч.1 ст.263, ч.4 ст.296, ст.348 КК України, призначивши покарання:
		- за ст. 126-1 КК України у виді 2 (два) роки позбавлення волі;
		- ч.1 ст.263 КК України у виді 6 (шість) років позбавлення волі;
		- ч.4 ст.296 КК України у виді 6 (шість) років позбавлення волі;
		- за ч.2 ст.15, п.п.1,2 ч.2 ст.115 КК України у виді 10 (десять) років позбавлення волі;
		- за ч.2 ст.15 п.п.7,13 ч.2 ст.115 КК України у виді 10 (десять) років позбавлення волі;
		- за ст.348 КК України у виді 12 (дванадцять) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.
		Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення в період з 22.06.2024 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_7 залишити попередню - тримання під вартою.
		Арешти накладені ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.06.2024, від 27.06.2024 та від 16.07.2024 - скасувати.
		Речові докази:
		- мисливську   рушницю «ТОЗ 63» сер. НОМЕР_12 - конфіскувати в дохід держави;
		- змиви з правого та лівого спускового гачка, правого та лівого курка, цівки та прикладу рушниці, змиви з правого та лівого ствола; патрон з правого ствола рушниці, змив РБК з каміння на подвір`ї, дві гільзи між 2 та 3 вікном, на подвір`ї, гільзу та пиж, біля шини на подвір`ї, гільзу, між парканом та бетонною плитою на подвір`ї, предмет зовні схожий на вогнепальну зброю (самопал), з кімнати №1, пиж та деформований металевий предмет, з кімнати №1, картонну коробку з під патронів та гільзи в кількості 9 шт., з ліжка в кімнати №4, патрон, з ліжка в кімнаті №4, деформовані предмети, з підлоги в кімнати №4, пиж та деформовані предмети, з підвіконня кімнати №4, які були виявлені та вилучені 23.06.2024 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 - знищити;
		- мобільний телефон «Samsung» ІМЕІ1: НОМЕР_7 ІМЕІ2: НОМЕР_8 , який було виявлено та вилучено 23.06.2024 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 - повернути власнику;
		- дві гільзи, два деформовані металеві предмети з заднього сидіння автомобіля, один деформований металевий предмет з багажника автомобіля, які були виявлені та вилучені 23.06.2024 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 - знищити;
		- металеву частину предмета невідомого походження, яку вилучено 23.06.2024, в ході проведення огляду в приміщенні приймального відділення КП «Ківерцівська центральна лікарня Ківерцівської міської ради», що за адресою: Волинська область, Луцький район, місто Ківерці, вулиця Філатова, 6 - знищити;
		- штани джинсові чорного кольору марки «BARONJNS»; футболку сірого кольору марки «Verton»; шкарпетки чорного кольору, які вилучені 23.06.2024 в ході в ході особистого обшуку ОСОБА_7 під час його затримання в порядку ст. 208 КПК України - повернути власнику;
		- службовий автомобіль Національної поліції України «Renault Dokker», д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 та ключі від нього, який був виявлений та вилучений 23.06.2024 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 - залишити у власника;
		- автомобіль «Nissan Navara», д.н.з. НОМЕР_3 , виявлений та вилучений 23.06.2024 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 - залишити у користувача;
		- тюль з пошкодженнями, фрагмент тканини (хустинку) з слідами РБК, які належать ОСОБА_8 ; два металеві предмети, схожі на картеч, полімерний предмет, схожий на пиж, металевий предмет, схожий на картеч, металевий предмет, схожий на кулю, металевий предмет, схожий на кулю та полімерний предмет, схожий на пиж, яке було вилучене за результатами додаткового огляду місця події, проведеного 25.06.2024 за адресою: АДРЕСА_1 - знищити;
		- вантажний транспортний засіб марки «Renault Trafic» д.н.з. НОМЕР_10 - повернути користувачу;
		- оптичний диск із записами звернень громадян на лінію «102»; оптичні диски із відеозаписами з нагрудних камер наряду СРПП «Клевер-11» та СОГ ВП №1 (м. Ківерці), відеореєстратора службового автомобіля марки «Тойота» н.з. НОМЕР_1 ; оптичний диск із відеозаписами з камер спостереження магазину мережі «Сім23» за адресою: Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вулиця Пилипа Орлика (колишня Чкалова) 24а; оптичний диск із відеозаписом здійснення ОСОБА_7 пострілів в напрямку службового автомобіля Національної поліції України марки «Renault» - залишити при матеріалах кримінального провадження;
		- результат токсикологічного дослідження №2106 від 24.06.2024, довідка про доставку зразків біологічного матеріалу на токсикологічне дослідження №2106 від 25.06.2024, консультативний висновок спеціаліста №1204, консультативний висновок спеціаліста б/н - залишити при матеріалах кримінального провадження;
		Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави судові витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз в загальному розмірі 73953 (сімдесят три тисячі дев`ятсот п`ятдесят три) грн. 04 коп.
		Провадження за цивільним позовом Головного управління Національної поліції у Волинській області до ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення закрити.
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Головуючий суддя                                                                                               ОСОБА_1 
		 
		Судді                                                                                                                      ОСОБА_2 
		 
		                                                                                                                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...