Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/6929/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 09.04.2025. Зареєстровано: 09.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/201/190/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022131370001633

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 183/6929/22
		Провадження № 1-кп/201/190/2025
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		08 квітня 2025 року                                    м. Дніпро 
		 
		Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , з секретарем судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022131370001633 від 31.05.2022 року, по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, маючого вищу освіту, військовослужбовця за контрактом, який проходить військову службу на посаді командира бойової машини - командира 2-го механізованого відділення - бойової машини 3-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти в/ч НОМЕР_1 у військовому званні «головний сержант», одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		 
		- 08.06.2017 Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 189, ст. 54, 55, 75 КК до покарання у виді позбавлення волі на 5 років з іспитовим строком 3 роки, з позбавленням спеціального звання майор поліції, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов`язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки; 06.07.2020 звільнений від відбування покарання в зв`язку із закінченням іспитового строку,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, -
		 
		В судовому засіданні приймали участь:
		 
		прокурори                        ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		обвинувачений                 ОСОБА_5 
		захисники                         ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		потерпілі                           ОСОБА_10 (ВКЗ), ОСОБА_11 (ВКЗ)
		представники потерпілих         ОСОБА_12 (ВКЗ), ОСОБА_13  (ВКЗ)
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		1.Обставини, які встановлені судом.
		На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		14.03.2022 Указом Президента України №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
		На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, та від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 строком на 90 діб.
		Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби начальник має праве віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання, підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника. Згідно зі ст. 31 Статуту внутрішньої служби начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України накази командирів. Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати.
		Відповідно до вимог ст. 3, 27, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей. Відповідно до вимог ст. 2 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.
		Відповідно до вимог ст. 11, 16, 49, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, головний сержант ОСОБА_5 , старший солдат ОСОБА_14 і солдат ОСОБА_15 зобов`язані додержуватись вимог Конституції України, Законів України, Статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів з питань, що регламентують проходження ними військової служби, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, знати посади, військові звання і прізвища своїх прямих начальників до командира з`єднання включно, не допускати вчинення злочинів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, бути взірцем належної поведінки, виконуючи службові обов`язки, не вживати алкогольних напоїв.
		Згідно ст. 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир (начальник) в умовах особливого періоду, в тому числі в умовах воєнного стану чи бойовій обстановці, з метою затримання військовослужбовця, який вчиняє діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, пов`язаного з непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням бойових позицій та визначених місць дислокації військових частин (підрозділів) у районах виконання бойових завдань, має право особисто застосовувати заходи фізичного впливу без спричинення шкоди здоров`ю військовослужбовця та спеціальні засоби, достатні для припинення протиправних дій. У бойовій обстановці командир (начальник) може застосувати зброю чи віддати підлеглим наказ про її застосування, якщо в інший спосіб неможливо припинити кримінальне правопорушення, при цьому не заподіюючи смерті військовослужбовцю.
		Проте, ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив умисне вбивство старшого солдата ОСОБА_14 і солдата ОСОБА_15 , діючи в умовах, необхідних для їх затримання як осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, при цьому перевищуючи заходи, які необхідні для їх затримання, за наступних обставин.
		Відповідно до ст. 19, 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 2 п. 18, ч. 3 п. 42, ч. 4 п. 81 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до наказу командира військової частини від 01.02.2022 №32 призначений на посаду командира бойової машини - командиром 2-го механізованого відділення - бойової машини 3-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «головний сержант».
		Військовослужбовець військової служби за мобілізацією, старший солдат ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , старший навідник 5 мінометного розрахунку 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї, громадянин України, призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 04.03.2022 року і зарахований до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » особового складу в/ч НОМЕР_1 наказом від 04.03.2022 № 63, та військовослужбовець військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , номер обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти, громадянин України, призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 04.03.2022 року і зарахований до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » особового складу в/ч НОМЕР_1 наказом від 04.03.2022 № 63, направлені для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 . 
		У зв`язку з виконанням завдань за призначенням, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України 30.05.2022 особовий склад 3-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , у складі якої перебував ОСОБА_5 , утримував оборонні рубежі на позиції «ОСОБА_5» в районі населеного АДРЕСА_2, куди напередодні, а саме 25-26 травня 2022 року (точну дату встановити не вдалося) також були направлені старший солдат ОСОБА_14 і солдат ОСОБА_15 для виконання бойового завдання з недопущення прориву противника.
		Старшим позиції «ОСОБА_5» командиром роти ОСОБА_16 за його усним наказом був призначений головний сержант ОСОБА_5 .
		Так, станом на 30 травня 2022 у м. Сєвєродонецьку Луганської області та на його околицях, зокрема поблизу АДРЕСА_2 велися постійні активні бойові дії між військовими з`єднаннями Збройних Сил України, в число яких, серед інших входили військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , де, серед інших, проходили службу головний сержант ОСОБА_5 , старший солдат ОСОБА_14 і солдат ОСОБА_15 , та представниками збройних сил Російської Федерації і іншими підконтрольними їй незаконними воєнізованими збройними формуваннями, що здійснювали широкомасштабний наступ на територію України, порушуючи її суверенітет та територіальну цілісність.
		В ході виконання завдання з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації 30 травня 2022 року старший солдат ОСОБА_14 і солдат ОСОБА_15 без поважних причин відмовилися виконувати наказ старшого позиції головного сержанта ОСОБА_5 про заборону їм залишати бойову позицію « ОСОБА_5 » і без його дозволу самовільно залишили вказану позицію із закріпленою за ними зброєю.
		Про самовільне без дозволу старшого позиції ОСОБА_5 залишення бойової позиції із закріпленою зброєю військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_15 та старшим солдатом ОСОБА_14 командиром військової частини НОМЕР_1 складено доповідь від 30.05.2022 №31 до оперативного чергового військової частини НОМЕР_2 .
		Від командира роти ОСОБА_16 надійшов усний наказ ОСОБА_5 про затримання солдата ОСОБА_15 та старшого солдата ОСОБА_14 як дезертирів, а у разі збройної агресії останніх - дозвіл на застосування проти них зброї на ураження.
		30.05.2022 близько 21 год. 30 хв. військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_15 та старший солдат ОСОБА_14 у стані алкогольного сп`яніння повернулися на позицію « ОСОБА_5 » в районі населеного АДРЕСА_2 із закріпленою за ними зброєю.
		У подальшому, на виконання усного наказу ОСОБА_16 про необхідність затримання солдата ОСОБА_15 та старшого солдата ОСОБА_14 їх зустріли військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , який зняв із запобіжника закріплену за ним автоматичну зброю НОМЕР_3 калібру 7,62 мм в положення автоматичного пострілу «АВ» та діслав патрон у патронник, а також ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та через декілька хвилини підійшов ОСОБА_22 .
		У зв`язку із необхідністю затримання ОСОБА_15 та ОСОБА_14 у зв`язку із їх дезертирством між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 з однієї сторони, та ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 з іншої сторони розпочався конфлікт.
		Разом із цим, під час конфлікту ОСОБА_15 та ОСОБА_14 погодилися передати належну їм зброю - автомати Калашникова (точні модифікації встановити не вдалося) та залишились без будь-якої зброї. 
		Зброя (автомати) ОСОБА_15 і ОСОБА_14 була покладена на бруствер окопу позаду ОСОБА_5 на відстані приблизно один-півтора метри від нього. При цьому зброя (автомати) ОСОБА_15 і ОСОБА_14 була у зарядженому (бойовому) стані, тобто патрон в автоматах був у патроннику.
		Після чого, ОСОБА_18 надав ізоляційну стрічку ОСОБА_22 , який обмотав спереду руки ОСОБА_15 , а при спробі зв`язати руки ОСОБА_14 , останній відмовився.
		Так під час конфлікту між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 з однієї сторони, та ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 з іншої сторони, ОСОБА_14 відкрито, відверто і демонстративно, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці, без поважних причин відкрито відмовився виконати наказ старшого позиції головного сержанта ОСОБА_5 про його затримання, ухилився від свого затримання і вимагав разом із ОСОБА_15 повернути їм зброю, не дав зв`язати свої руки.
		ОСОБА_15 і ОСОБА_14 багато разів було запропоновано здатися, ОСОБА_5 багато разів їм було повідомлено, що вони є дезертирами і є наказ про їх затримання, а у випадку їхнього супротиву - про дозвіл на застосування проти них зброї на ураження, він багато разів попереджав ОСОБА_15 і ОСОБА_14 про застосування до них зброї, заспокоював їх, вимагав не підходити, п`ять разів зроблені попереджувальні постріли у зв`язку із їх непокорою. 
		Далі ОСОБА_14 , ухиляючись від свого затримання, голосно вигукнув, що йде до зброї, і вчинив суспільно-небезпечне посягання, а саме спробу заволодіння зарядженою зброєю - автоматами, які лежали на землі біля ОСОБА_5  близько одного-півтора метра від нього, раптово та різко кинувшись до них і в цей момент  ОСОБА_5 , перебуваючи в умовах бойового імунітету та в умовах особливої обстановки, тобто в умовах необхідності затримання осіб  ОСОБА_15  і ОСОБА_14 , які вчинили кримінальне правопорушення, виконуючи наказ командира роти  ОСОБА_16  про затримання останніх у зв`язку з їх дезертирством, усвідомлюючи, що він діє в умовах, необхідних для їх затримання як осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (дезертирство), з метою припинення суспільно небезпечного посягання  ОСОБА_14  у вигляді спроби заволодіти зарядженою зброєю, а також з метою збереження як свого життя, так і інших військовослужбовців, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і, бажаючи їх настання, перевищуючи заходи, необхідні для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, не цілячись застосував проти ОСОБА_14 свою зброю, а саме автомат Калашникова АКМС № НОМЕР_4 калібру 7,62 мм в режимі автоматичного пострілу із досланим патроном у патронник, здійснивши не менше двох пострілів в грудну клітину ліворуч та передню поверхню ділянки лівого плечового суглобу, внаслідок чого ОСОБА_14 впав біля зброї, а саме заряджених автоматів ОСОБА_15 і ОСОБА_14 , які перед цим були покладені на бруствер окопу позаду ОСОБА_5 на відстані приблизно один-півтора метри від нього.
		Далі через одну секунду ОСОБА_15 , маючи на меті ухилитися від свого затримання, вчинив суспільно-небезпечне посягання, а саме спробу заволодіти зарядженою зброєю, та раптово і різко кинувся у бік ОСОБА_14 і нахилився над ним і через близько півтори-дві секунди від його ривка, коли той нахилився над ОСОБА_14 , біля якого лежала заряджена зброя, ОСОБА_5 , перебуваючи в умовах бойового імунітету та в умовах особливої обстановки, тобто в умовах необхідності затримання осіб ОСОБА_15 і ОСОБА_14 , які вчинили кримінальне правопорушення, виконуючи наказ командира роти ОСОБА_16 про затримання останніх у зв`язку з їх дезертирством, усвідомлюючи, що він діє в умовах, необхідних для їх затримання як осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (дезертирство), з метою припинення суспільно небезпечного посягання ОСОБА_15 у вигляді спроби заволодіти зарядженою зброєю, а також з метою збереження як свого життя, так і інших військовослужбовців, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і, бажаючи їх настання, перевищуючи заходи, необхідні для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, не цілячись застосував проти ОСОБА_15 свою зброю, а саме автомат Калашникова АКМС № НОМЕР_4 калібру 7,62 мм в режимі автоматичного пострілу із досланим патроном у патронник, здійснивши не менше семи пострілів в ліву передньо-бічну поверхню шиї ОСОБА_15 , зовнішню поверхню лівого плечового суглобу, ліву бічну поверхню шиї, ліву тім`яну ділянку, праве передпліччя та по пальцях, що призвело до повної ампутації другого пальця та неповної травматичної ампутації третього пальця правої кісті солдата ОСОБА_15 , внаслідок чого ОСОБА_15 впав біля ОСОБА_14 , поруч із зброєю, а саме зарядженими автоматами ОСОБА_15 і ОСОБА_14 , які перед цим були покладені на бруствер окопу позаду ОСОБА_5 на відстані приблизно один-півтора метри від нього.
		В результаті здійснених пострілів смерть ОСОБА_14 настала внаслідок наскрізних вогнепальних поранень грудної клітини та лівого плеча з ушкодженням внутрішніх органів, м`яких та кісткових тканин, з послідуючим розвитком шоку. Смерть ОСОБА_15 настала внаслідок вогнепального кульового наскрізного поранення шиї з ушкодженням (розривом) правої загальної сонної артерії, переломами щитовидного та персневого хрящів, що супроводжувалося зовнішньою кровотечею і ускладнилося розвитком гострої крововтрати.
		Вказаними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 118 КК України, тобто умисне вбивство при перевищенні заходів, необхідних для затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.
		 
		 
		 
		2. Позиція обвинуваченого
		 
		2.1Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 висловив жаль за вчинене, щиро розкаявся, вибачився перед потерпілими, втім свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України не визнав. Наголосив, що умислу на умисне вбивство двох осіб в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 115 КК у нього не було, при цьому беззаперечно визнав, що на виконання наказу свого командира про затримання  ОСОБА_23  і ОСОБА_15 , вбив останніх, перевищуючи межі, необхідні для їх затримання як осіб, які вчинили кримінальне правопорушення. Суду дав такі покази:
		У військовій частині НОМЕР_5 батальйон НОМЕР_6 бригади я виконував бойові обов`язки в зоні проведення ООС на території Луганської області з 22 червня 2021 року. Я перебував на посаді старшого техніка третьої мотопіхотної роти цієї військової частини. З 24 лютого 2022 року ми вступили в бої і з боями відійшли в район м. Сєвєродонецька 26-27 лютого. З цього моменту наш підрозділ тримав оборону на лінії АДРЕСА_6, АДРЕСА_2 до Сєверодонецька. Перед початком війни обіймав посаду командира відділення, в мої обов`язки входила у т.ч. робота гранатометника, робота в протитанковій групі, чергування на позиції та інше. 
		З березня 2022 почали приходити мобілізовані. ОСОБА_14 і ОСОБА_15 прибули в другу мінометну батарею нашої частини в іншу роту. Приблизно у квітні їх перевели в наш підрозділ. З початку наш підрозділ повинен був відійти на позиції до м. Лисичанську, частина підрозділу відійшла, техніку я перевів. Ми зібралися на дачах в АДРЕСА_5.
		25-26 травня, точно не пам`ятаю, підрозділи НОМЕР_7 бригади ТРО, які тримали поряд з нами позиції, самовільно, без наказу покинули свої бойові позиції, після чого нам поставили бойову задачу негайно стати на їх позиції і не допустити прориву противника.
		Командир моєї роти ОСОБА_16 зібрав залишки нашої роти і розподілив нас по позиціям навколо АДРЕСА_2. Мене було призначено старшим позиції «ОСОБА_5» і надали у розпорядження військовослужбовців ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , а потім ще ОСОБА_18 . З цього моменту на позиції «ОСОБА_5» ми почали несення служби зі стримування наступу противника. На той час вони були під моїм командуванням декілька днів.
		30 травня 2022 зранку приблизно о 10 - 11 годині (час точно я не пам`ятаю), ОСОБА_14 і ОСОБА_15 сказали, що підуть по воду. Я заборонив їм покидати позиції, оскільки у місто Сєвєродонецьк вже зайшов противник, ми знаходились у напівкільці, майже в оточенні. Ліва частина АДРЕСА_2 нашими підрозділами не контролювалась і противник міг зайти з будь-якої сторони. Рації у ОСОБА_14 і ОСОБА_15 не було, а тому саме з вищевказаних причин я їм наказав сидіти на своїх позиціях. 
		Але вони порушили мій наказ і пішли в АДРЕСА_2, перші будинки якого розташовувались десь в 50 метрах від нашої позиції позаду. Їх тривалий час не було. 
		Приблизно о 16-17 годині почався масований артобстріл росіянами, в т.ч. фосфорними боєприпасами, нашої та сусідніх позицій.
		У зв`язку із відсутністю ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , після вказаного обстрілу я доповів своєму командирові ОСОБА_16 про їх відсутність.
		Після цього десь через годину-дві вони прийшли в стані алкогольного сп`яніння (можливо і наркотичного), принесли із собою мішок з пивом і слабоалкогольними напоями і сказали, що воду вони не знайшли.
		Після цього у ОСОБА_15 виник конфлікт з ОСОБА_21 на ґрунті того, що я і ОСОБА_21 забрали з позиції кулемет. 
		ОСОБА_15 з ОСОБА_21 почали штовхатися, битися, висловлювались в бік один одного нецензурною лайкою. ОСОБА_21 вдарив ОСОБА_15 кулаком в обличчя. Я та інші в цей конфлікт не втручалися.
		Цей конфлікт обурив ОСОБА_15 і ОСОБА_14 і вони почали нецензурно лаятися на всіх нас, після чого забрали з позиції два гранатомети і зі словами «ви забрали наш кулемет, а ми тоді спалимо вашу бойову техніку БМП 1», пішли в напрямку села, хоча я їм наказував залишатися.
		Я відразу по рації доповів командиру ОСОБА_16 про їх вчинок, про те, що вони забрали озброєння і пішли палити техніку.
		Командир ОСОБА_16 сказав, щоб не чіпали їх, хай роблять, що хочуть.
		Десь через пів години боєць ОСОБА_20 пішов забрати свої теплі речі в котедж, який був поруч з нашою позицією десь у 50 метрах позаду нас (лінії фронту - нашої оборони).
		Після цього ми почули з того напрямку постріли, прибіг схвильований  ОСОБА_20 і доповів, що  ОСОБА_14 і ОСОБА_15 по ньому стріляли. Сказав також, що вони забарикадувалися в бесідці і звідти по ньому стріляли.
		Я знов по рації доповів командиру ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_15 і ОСОБА_14 відкрили вогонь по своїм, на що ОСОБА_16 відповів, що він повідомив командування про їх дезертирство.
		Через 15-20 хвилин на сусідній позиції з іншого боку я почув постріли і нерозбірливі крики і в радіоефірі я почув, що в ефір вийшов боєць «ОСОБА_17». Це сусідня ліва позиція 9 батальйон, і повідомив, щоб ми забрали своїх людей, бо вони стріляють у їх бік, тобто по ним з тилу, і з ними у бійців «ОСОБА_17» виник конфлікт. «ОСОБА_17» також вказав, що якщо стемніє, їм без дозволу доведеться відкривати вогонь на ураження по всім, хто знаходиться позаду них в тилу.
		Я знов доповів командиру, що військовослужбовці бояться знаходитися на позиції, щоб по ним ззаду не відкрили вогонь і сказав, що ми займаємо кругову оборону, просив ОСОБА_16 забрати з нашого тилу ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , на що ОСОБА_16 надав наказ всім позиціям дослівно « ОСОБА_14 і ОСОБА_15 - затримати, при супротиві - знищити».
		Після цього я сказав хлопцям, щоб вони дивилися також і позаду нашої позиції, оскільки існувала небезпека з боку ОСОБА_14 і ОСОБА_15 .
		Далі я побачив, що неподалік від мене позаду зліва ОСОБА_14 і ОСОБА_15 підійшли до сусідньої позиції, де був ОСОБА_22 .
		Після цього вони повернулись назад за паркан і десь через 10 хвилин ОСОБА_20 повідомив всім, що вони йдуть до нас.
		Далі, відчуваючи небезпеку для себе і своїх бійців від ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , я дав команду «до бою».
		Одразу всі присутні на нашій позиції, це ОСОБА_21 , ОСОБА_18 і ОСОБА_19 (він знаходився на той час на нашій позиції) і я вийшли на лівий фланг нашої позиції проти напрямку руху до нас ОСОБА_14 і ОСОБА_15 і зайняли позицію перед ними.
		ОСОБА_21 був без зброї. У всіх інших зброя була переведена у бойову готовність.
		Назустріч ОСОБА_14 і ОСОБА_15 вийшов ОСОБА_21 , почав з ними розмовляти, умовляв їх покласти зброю і заспокоїтись.
		ОСОБА_14 і ОСОБА_15 спочатку не хотіли, але потім поклали зброю - два автомати АК і підствольний гранатомет на землю поруч із собою.
		Я дав команду забрати зброю. ОСОБА_20 забрав зброю у ОСОБА_14 і ОСОБА_15 - два автомати АК і підствольний гранатомет і поклав на бруствер окопу позаду нашого ланцюгу. 
		Я відразу зайняв позицію коло зброї, аби унеможливити до неї доступ.
		ОСОБА_21 продовжував умовляти ОСОБА_14 і ОСОБА_15 заспокоїтися і йти спати, але вони не реагували і продовжували підходити до нашої позиції, знаходячись без зброї. Вони висловлювали своє обурення щодо того, що ми їх не допускаємо до нашої позиції. Після чого стали вимагати, щоб ми повернули їм їх зброю. 
		Далі їм було повідомлено, що зброю їм не повернуть, щоб вони йшли відпочивати, проспалися. Їх це обурило. Вони почали висловлюватися нецензурною лайкою, вступали у словесну сварку з ОСОБА_21 .
		В процесі чого ОСОБА_14 дістав мобільний телефон і почав знімати весь процес на нього. Казав «хто мене застрелить, той буде знятий на камеру», вимагав повернути зброю.
		Весь цей час всі присутні, у т.ч. і я тримали свою зброю у бік ОСОБА_14 і ОСОБА_15 .
		Потім ОСОБА_14 і ОСОБА_15 почали підходити до позиції і почали намагатися забрати зброю, а саме, автомат у ОСОБА_20 , який тримав його у їх напрямку.
		Все це супроводжувалось нецензурною лайкою і словами «стій, назад, не підходити», які казали ОСОБА_14 і ОСОБА_15 всі присутні.
		ОСОБА_14 і ОСОБА_15 декілька разів було попереджено, що нам надано наказ на їх знищення. Але вони все одно намагалися пройти до нашої позиції і намагалися вирвати автомат у ОСОБА_20 , на що він зробив попереджувальний постріл вгору.
		ОСОБА_21 весь цей час намагався ОСОБА_14 і ОСОБА_15 відштовхнути від нас, щоб вони відійшли в сторону.
		Це було на відстані десь 5-7 метрів від мене.
		ОСОБА_21 намагався затримати найбільш агресивного ОСОБА_14 , для цього намагався заламати його руки за спиною.
		У цей момент з сусідньої позиції до нас підбіг ОСОБА_22 , він не був в курсі що коється, а тому почав відтягувати ОСОБА_21 .
		Вони утрьох почали боротися, впали на землю.
		У цей момент  ОСОБА_19 зробив попереджувальний постріл чергою в землю, після чого всі троє встали на ноги.
		Все це супроводжувалось словесною перепалкою з нецензурною лайкою, ми просили ОСОБА_14 і ОСОБА_15 піти спати і декілька разів попереджали про можливість застосування зброї на ураження, якщо вони будуть наближатися до нас і забирати у нас зброю.
		ОСОБА_14 намагався затримати ОСОБА_21 , а ОСОБА_15 - ОСОБА_20 і ОСОБА_18 , які повалили ОСОБА_15 на землю і я сказав всім, щоб ОСОБА_14 і ОСОБА_15 зв`язали.
		Далі ОСОБА_20 побіг за скотчем.
		ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 заблокували ОСОБА_15 , поваливши його на землю.
		ОСОБА_14 в цей час стояв поряд і кричав, аби ми віддали їх зброю і нецензурно лаявся.
		Я багаторазово казав їм, що я застосую зброю на ураження і наказував їм відійти. 
		Мій автомат був направлений у бік ОСОБА_14 .
		Далі ОСОБА_14 , який знаходився від мене на відстані біля 3-х метрів переді мною, несподівано і різко кинувся вперед до своєї зброї, яка лежала коло мене на землі, висловлюючись нецензурною лайкою.
		Я відразу здійснив постріл в автоматичною чергою в бік ОСОБА_14 , не цілячись, з одночасним відходом праворуч. 
		ОСОБА_14 впав і мій ствол автомата, стріляючи, супроводжував його рух і падіння. Остання куля пішла вниз, можливо у бік лівої руки ОСОБА_14 . Автомат здійснює десь 6 пострілів в секунду.
		Я був у шоці, подивився на ОСОБА_14 , який лежав на землі, і в цей момент через пару секунд після здійснення пострілів я побачив ОСОБА_15 , який до цього підбіг (але я не бачив як він підбіг), це було десь на відстані до двох метрів від мене. Він підбіг і нахилився до двох автоматів, які лежали на землі, на що я одразу здійснив постріли автоматною чергою зверху вниз у бік ОСОБА_15 , який на той момент нахилився, аби взяти автомат, внаслідок чого він взяти автомат не встиг. В момент пострілів ОСОБА_15 знаходився по відношенню до мене своїм лівим боком. Я знаю, що одна з куль попала йому в шию, але характер поранень я не бачив.
		Оскільки я переважно дивився на ОСОБА_14 , який вів себе агресивно, і потім несподівано кинувся за своїм автоматом, що лежав коло мене, - я не допустив, щоб він узяв автомат, і тому я не бачив руки ОСОБА_15 і те, що його руки були чимось обмотані в момент коли він підбіг і нахилився до зброї, а тому, як побачив ОСОБА_15 , коли той нахилився до автомата, я одразу здійснив постріли в нього автоматною чергою, не допустивши заволодіння ним зброєю.
		І  ОСОБА_14 і ОСОБА_15 бачили мою зброю - автомат, який був приведений у бойову готовність і весь цей час був направлений у їх бік.
		При цьому я наголошую, що я багаторазово попереджував їх про можливість застосування проти них зброї, якщо вони будуть намагатися захопити зброю і вчинювати опір.
		Також я багаторазово говорив їм, щоб вони заспокоїлися, поводили себе тихо, оскільки всі ці події можуть викрити наше місцезнаходження росіяни.
		У мене не було можливості відокремити магазини від автоматів ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , оскільки я весь цей час тримав їх на прицілі, але така можливість була у ОСОБА_20 , який забрав автомати у них, але він не зняв магазини зі зброї. Наказу на розряджання зброї я не давав.
		Наголошую на тому, що автомати ОСОБА_14 і ОСОБА_15 були в бойовому стані, патрони були в патроннику, на бойовій позиції зброя завжди заряджена і знаходиться у бойовому стані. 
		Вважаю, що  ОСОБА_14 і ОСОБА_15 миттєво могли скористатися своїми автоматами і застосувати їх проти нас, якщо б вони підняли їх з землі.
		Все це відбувалось десь три-чотири хвилини.
		Після всіх цих подій одразу почався артобстріл росіянами нашої позиції, оскільки всі ці події викрили наше місцезнаходження, так як війська противника знаходились на відстані 200-250 метрів від нашої позиції.
		Я дав команду зайняти свої позиції. Одночасно доповів командиру ОСОБА_16 про те, що я знешкодив правопорушників, попросив викликати медиків, і командир сказав мені прибути на КСП. Що я після артобстрілу відразу і зробив.
		Я визнаю події кримінального правопорушення, але не визнаю правову кваліфікацію, оскільки виконував свої обов`язки старшого позиції та наказ командира про затримання і, у разі їх супротиву, знешкодження ОСОБА_14 і ОСОБА_15 . Намагання захопити зброю останніми є нападом на нашу позицію і загрозою життю і здоров`ю осіб, які знаходились на позиції.
		Так, відповідно до порядку про застосування зброї я мав право застосувати зброю у разу намагання осіб скоротити відстань до зброї або доторкнутися до неї.
		Я працював в органах міліції (поліції) з 2001 по 2017 рік на різних посадах, у т.ч. здійснюючи затримання осіб.
		Ми вжили всі заходи аби затримати ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , але це не дало результату, при цьому відкрили свої позиції для ворога.
		Позивні « ОСОБА_37 » - це ОСОБА_21 , « ОСОБА_38 » - це я, « ОСОБА_39 » - це ОСОБА_18 , «ОСОБА_86» - 
		ОСОБА_40 не чув як мені хтось вигукував «стріляти по ногах».
		В розумінні статей 208-209 КПК чи інших статей, які регулюють затримання, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 не було затримано.
		Командир ОСОБА_16 дослівно сказав - затримати, а при супротиві - знищити. Команда «знищити» надавала мені право стріляти на ураження.
		Наголошую, що вогонь я відкрив в момент наближення ОСОБА_14 і ОСОБА_15 до зброї і намаганні її захопити.
		Мені дуже шкода за вчинене, я вибачаюсь перед потерпілими за вчинене.
		 
		3.Позиція потерпілих
		 
		3.1Потерпіла ОСОБА_10 повідомила суду про те, що очевидцем події вона не була, про неї дізналася від слідчого і ознайомилась з матеріалами провадження. ОСОБА_15 є її сином. Він служив в АТО три роки і добровільно пішов до лав ЗСУ. Він алкогольними напоями не зловживав. Всім завжди допомагав. Позов підтримала, просила відшкодувати їй моральну шкоду, яка полягає в тому, що вона втратила одного єдиного сина. Вважає, що обвинувачений заслуговує на вищу міру покарання, пов`язану із позбавленням волі. 
		 
		3.2Потерпіла ОСОБА_11 повідомила суду про те, що очевидцем події вона не була, ОСОБА_14 - це її брат. Він служив в АТО три с половиною роки і добровільно пішов до лав ЗСУ. Алкогольними напоями він не зловживав. Позов підтримала, вважає, що обвинувачений заслуговує на вищу міру покарання, пов`язану із позбавленням волі. 
		 
		4.Позиція захисників ОСОБА_5 
		 
		4.1Захисники ОСОБА_5 просили перекваліфікувати його дії на ст. 118 КК України, а саме умисне вбивство при перевищенні заходів, необхідних для затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, вважаючи, що він вчинив умисне вбивство в умовах бойового імунітету та в умовах особливої обстановки, тобто в умовах необхідності затримання ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , які вчинили кримінальне правопорушення, виконуючи наказ командира роти ОСОБА_16 про затримання останніх у зв`язку з їх дезертирством, в момент небезпечного посягання ОСОБА_14 і ОСОБА_15 у вигляді спроби заволодіти зарядженою зброєю, діючи з метою припинення їхнього суспільно посягання та збереження як свого життя, так і інших військовослужбовців.
		 
		5.Докази, які досліджені судом
		 
		5.1Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2022 №32, відповідно до якого ОСОБА_5 призначений на посаду командира бойової машини - командиром 2-го механізованого відділення - бойової машини 3-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «головний сержант» (т. 1 а.п. 211);
		 
		5.2Витяг з ЄРДР № 12022131370001633 від 31.05.2022 року, який підтверджує внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (т. 1 а.п. 1);
		 
		5.3Протокол огляду трупа від 02.06.2022, відповідно до якого об`єктом огляду є труп ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на якому виявлені ушкодження у вигляді вогнепальних ран по зовнішній поверхні лівого плеча, на лівій поверхні передньо (бічній) шиї, на лівій підключічній ділянці, на правій бічні поверхні шиї та по задній поверхні шиї (т. 1 а.п. 29-32); 
		 
		5.4Протокол огляду трупа від 02.06.2022, відповідно до якого об`єктом огляду є труп ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якому виявлені ушкодження у вигляді рани на грудній клітині ліворуч, раньовий канал від неї прямує спереду назад; на передній поверхні ділянки лівого плечового суглобу є рана овальної форми, раньовий канал прямує вглиб м`яких тканин; на задній поверхні грудної клітини ліворуч є рана овальної форми; на задній поверхні грудної клітини праворуч є рана (т. 1 а.п. 33-36); 
		 
		5.5Протокол огляду предмету від 03.06.2022, відповідно до якого об`єктом огляду є автомат Калашникова модифікований складний (АКМС), калібром 7.62 мм, на корпусі автомата мається напис: « НОМЕР_8 », « НОМЕР_4 », в магазині виявлено 20 патронів калібром 7.62 мм (т. 1 а.п. 136-138);
		 
		5.6Висновок експерта № СЕ-19/104-22/17991-БЛ від 11.07.2022 автомата Калашникова, який вилучений у ОСОБА_5  (т. 2 а.п. 31-35), відповідно до якого представлений на дослідження автомат, є вогнепальною зброєю, є бойовою нарізною вогнепальною зброєю - 7,62-мм автоматом системи Калашникова зразку 1959 року модернізованим з складаним прикладом (АКМС) № НОМЕР_4 , 1973 року виготовлення. Зброя справна та придатна до стрільби. Несправності зброї не виявлено. Зброя виготовлена промисловим способом. Патрони, що знаходяться в магазині представленого на дослідження предмета ззовні схожого на АК-74 (АКМС) № НОМЕР_4 , 1973 р.в., калібру 7,62 мм, є бойовими припасами. Патрони є 7,62-мм проміжними патронами зразка 1943 року; з кулею «ПС» зі сталевим осереддям - шість патронів, з бронебійно- запальною кулею «БЗ» - чотирнадцять патронів. Дані патрони відносяться до бойових припасів та призначені для стрільби із бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм - автоматів «АКМ», «АКМС», кулеметів «РПК» та їх модифікацій. Патрони придатні до стрільби.
		 
		5.7Висновок експерта № 2492 від 02.07.2022 за фактом смерті ОСОБА_14 (т. 2 а.п. 4-7), відповідно до якого експерт дійшов до наступних висновків:
		5.7.1Питання: «Чи маються на трупі тілесні ушкодження? Якщо так, то який їх характер, локалізація та давність утворення?»
		5.7.1.1Відповідь: На трупі потерпілого виявлені тілесні ушкодження та морфологічні зміни:
		- вхідна рана (№1) на грудній клітині ліворуч з рановим каналом спереду-назад косо- горизонтально через 8-ме ребро та діафрагму, селезінку та брижу з вихідною раною (№4) на задній поверхні грудної клітини праворуч;
		- вхідна рана (№2) на передній поверхні ділянки лівого плечового суглобу з рановим каналом через 4-те ліве ребро по передньо-пахвовій лінії, ліву легеню та діафрагму зліва з вихідною раною (№3) на задній поверхні грудної клітини ліворуч та продовженням ранового каналу через межу грудного та поперекового відділів хребта з вихідною раною (№5) на задній поверхні грудної клітини праворуч;
		- крововиливи у підлеглих м`яких покривних тканина та органах за ходом ранових каналів від ран;
		- вільна рідка кров у плевральних порожнинах, блідість внутрішніх органів.
		Вказані тілесні ушкодження причинені прижиттєво, незадовго до настання смерті, перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті та, стосовно до живих осіб, у своїй сукупності, мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості як небезпечні для життя у момент заподіяння та привели до настання смерті (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п. 2.1).
		При судово-гістологічному дослідженні шматочків внутрішніх органів з трупа виявлено: Різко виражені автолітичні та гнильні зміни дослідженого матеріала. У міокарді визначається незначно збільшена кількість сполучної тканини навколо судин, мають місце поодинокі дрібновогнищеві ділянки кардіосклероза. У легенях можливо лише припустити наявність інтраальвеолярних крововиливів, контури еритроцитів виявити не вдається. Паренхіма печінки має дрібнозернистий вигляд, строма без змін, еритроцити та ядра клітин не визначаються. У нирках визначаються ознаки спазма деяких судин юкстамедулярної зони. Паренхіма підшлункової залози дрібнозернистого вигляду, ядра клітин не визначаються, строма без змін. Достовірно визначити ступінь кровонаповнення досліджених органів не вдається. У маркуванні «м`язів грудної клітини від ран №1, №2, №3, №4, №5» в жировій клітковині, стромі посмугованого м`яза виявляються базофільні зернисті маси, ядерні клітинні елементи, контури еритроцитів, ядра клітин не визначаються, реакція Перлса негативна.
		При судово-медичному криміналістичному дослідженні шматків шкіри з ранами №3, №4, №5 з задньої поверхні грудної клітини, з ділянки лівого плечового суглобу №2 та з передньої поверхні грудної клітини ліворуч № 1 з трупа встановлено: 1. Ушкодження №1 на шматку шкіри з передньої поверхні грудної клітки ліворуч і ушкодження №2 на шматку шкіри з ділянки лівого плечового суглоба від трупа є вхідними отворами, заподіяні з вогнепальної зброї одиночними (компактними) снарядами, що володіли високою кінетичною енергією та пробивною дією, і в склад яких входили з`єднання міді, заліза та свинцю. Постріли зроблені поза межами дії додаткових факторів пострілу (не виключена можливість пострілів через перешкоду). 2. Ушкодження, умовно позначені №№ 3-5, на шматку шкіри з задньої поверхні грудної клітки носять характер вихідних ран і заподіяні при пострілах з вогнепальної зброї одиночними (компактними) снарядами, що володіли незначною кінетичною енергією та клиновидною дією.
		При судово-медчиному рентген-флуоресцентному дослідженні шматків шкіри з ранами №3, №4, №5 з задньої поверхні грудної клітини, з ділянки лівого плечового суглобу №2 та з передньої поверхні грудної клітини ліворуч № 1 з трупа встановлено: в ранах №№ 1-3 виявлено значний вміст міді, виявлено також свинець, олово, цинк, залізо, кремній. В ранах №4,№5 виявлено вміст вказаних елементів в меншій кількості.
		5.7.2Питання: «Яка причина смерті ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .?»
		5.7.2.1Відповідь: Смерть потерпілого настала внаслідок наскрізних вогнепальних поранень грудної клітини та лівого плеча з ушкодженнями внутрішніх органів, м`яких та кісткових тканин, з послідуючим розвитком шоку, шо підтверджується вищезазначеними даними проведеної судово-медичної експертизи трупу та даними додаткових методів досліджень.
		5.7.3Питання: «Чи приймав потерпілий незадовго до смерті алкоголь, якщо так, то яка концентрація в крові?»?
		5.7.3.1Відповідь: При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа виявлений етиловий спирт у концентрації 2,06 %о, що, стосовно до живих осіб, може відповідати середньому ступеню алкогольного сп`яніння. Не виявлені: метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти.
		 
		5.8Висновок судово-медичної криміналістичної експертизи трьох шматків шкіри від трупа ОСОБА_14 № 881-МК (т. 2 а.п. 113-120), за яким експерт відповів на наступні питання:
		5.8.1Питання: «Який характер ушкоджень на представлених шматках шкіри вбитого ОСОБА_14 .? Чи є вони (ушкодження) вогнепальними, якщо так вхідні чи вихідні рани?»
		5.8.1.1Відповідь: Ушкодження №1 на шматку шкіри з передньої поверхні грудної клітки ліворуч і ушкодження №2 на шматку шкіри з ділянки лівого плечового суглоба від трупа ОСОБА_14 є вхідними отворами, заподіяні з вогнепальної зброї одиночними (компактними) снарядами, що володіли високою кінетичною енергією та пробивною дією, і в склад яких входили з`єднання міді, заліза та свинцю.
		Ушкодження, умовно позначені №№3-5, на шматку шкіри з задньої поверхні грудної клітки носять характер вихідних ран і заподіяні при пострілах з вогнепальної зброї одиночними (компактними) снарядами, що володіли незначною кінетичною енергією та клиновидною дією.
		5.8.2Питання: «Які розміри (калібр) ранового снаряду (пулі)? Чи можливо вказані ушкодження виявлені у вбитого ОСОБА_14 спричиненням АК-74 (АКМС) калібру 7,62?»
		5.8.2.1Відповідь: Враховуючи скорочувальні властивості шкіри та стан виражених гнильних змін представлених шматків, не виключається можливість заподіяння ушкоджень снарядами (кулями) калібру 7,62 мм.
		5.8.3Питання: «Яка дистанція пострілу?»
		5.8.3.1Відповідь: Додаткових факторів пострілу (дії порохових газів, полум`я, кіптяви пострілу, зерен пороху та ін.) на досліджених шматках шкіри не виявлено, що могло бути обумовлено пострілами з неблизької дистанції (поза межами дії додаткових факторів пострілу) або іншими обставинами (наприклад, пострілами через перешкоду).
		 
		5.9Висновок експерта № 2491 від 02.07.2022 за фактом смерті ОСОБА_15 (т. 2 а.п. 17-21), відповідно до якого експерт дійшов до наступних висновків:
		5.9.1Питання: «Яка причина смерті ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .?».
		5.9.1.1Відповідь: Смерть його настала від вогнепального кульового наскрізного поранення шиї з ушкодженням (розривом) правої загальної сонної артерії, переломами щитовидного та персневидного хрящів, що супроводжувалося зовнішньою кровотечею і ускладнилося розвитком гострої крововтрати, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа та додаткових методів дослідження.
		5.9.2Питання: «Чи маються на трупі тілесні ушкодження? Якщо так, то який їх характер, локалізація та давність утворення?».
		5.9.2.1Відповідь: При експертизі трупа виявлено: Вогнепальне кульове наскрізне поранення шиї - вхідна вогнепальна рана на лівій передньо-бічній поверхні шиї, на 160 см вище від підошовної поверхні стоп, та на 4,5 см вліво від середньої умовної лінії шиї, рана переходить в рановий канал, який йде зліва-направо, довжиною 9,5 см, по ходу раневого каналу з ушкодженням (розривом) правої загальної сонної артерії, переломами щитовидного та персневидного хрящів та закінчується вихідною вогнепальною раною на правій передньо- бічній поверхні шиї, на 161 см вище від підошовної поверхні стоп.
		Вогнепальне кульове наскрізне поранення лівого плеча - вхідна вогнепальна рана по зовнішній поверхні лівого плечового суглобу, на 156 см вище від підошовної поверхні стоп, від рани відходить рановий канал, який йде зліва-направо, незначно ззаду-наперед, по ходу раневого каналу з розтрощенням голівки плечової кістки та закінчується вихідною вогнепальною раною в лівій підключичній ділянці, довжина ранового каналу 15,5 см.
		Вогнепальне кульове наскрізне поранення шиї - вхідна вогнепальна рана на лівій бічній поверхні шиї, на 165 см вище від підошовної поверхні стоп, рана переходить в рановий канал, який йде зпереду-назад та незначно зліва-направо, проходить в товщі м`яких тканин без ушкодження великих кровоносних судин та життєвоважливих анатомічних структур шиї та закінчується вихідною вогнепальною раною по задній поверхні шиї у верхній третині, довжина ранового каналу 8 см.
		Вогнепальні кульові дотичні рани в лівій тім`яній ділянці та на правому передпліччі.
		Повна травматична ампутація 2 пальця правої кисті та неповна травматична ампутація 3 пальця правої кисті, в рані визначаються розриви м`язів, сухожилків, нервів та підлеглих кровоносних судин. Подряпини по задньо-внутрішній поверхні лівої гомілки.
		Виявлені при експертизі трупа вищеописані ушкодження прижиттєві, виникли в короткий проміжок часу до настання смерті, заподіяні при пострілі з вогнепальної ручної зброї, одиночними (компактними) снарядами (кулями), що володіли високою кінетичною енергією та пробивною дією, деякі з них діяли по дотичній. Вогнепальне кульове наскрізне поранення шиї з ушкодженням правої загальної сонної артерії, переломами щитовидного та персневидного хрящів, відносяться до Тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті (згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ № 6 від 17.01.1995 р.).
		Згідно судового медико-криміналістичного дослідження шматка шкіри з раною № 1 з лівої передньо-бічної поверхні шиї та шматка шкіри з раною № 2 з зовнішньої поверхні твого плеча від трупа встановлено: 1. Ушкодження №1 з лівої передньо-бічної поверхні шиї та ушкодження №2 з зовнішньої поверхні лівого плеча, мають морфологічні ознаки вхідних отворів (ран), заподіяні при пострілах із вогнепальної ручної зброї (пристрою), компактними поодинокими) снарядами (кулями), до складу яких входили з`єднання міді, цинку, олова, заліза, (що є характерним для оболонкових куль); що володіли високою кінетичною енергією, і пробивною дією та мали поперечний розмір близько 5,0-5,5 мм (без урахування скорочувальних та еластичних властивостей шкіри). Додаткових факторів пострілу (дії полум`я, порохових газів, відкладення кіптяви пострілу, порохових зерен та ін.) на досліджених шматках шкіри навколо вхідних отворів не виявлено, що могло бути обумовлено пострілами з неблизької дистанції (поза межами дії додаткових факторів пострілу), або іншими обставинами (наприклад, пострілами через перешкоду та інше).
		Згідно судово-рентгено-флуоресцентного дослідження шматка шкіри з раною № 1 з лівої передньо-бічної поверхні шиї та шматка шкіри з раною № 2 з зовнішньої поверхні лівого плеча від трупа встановлено: 1. В рані №1 з лівої передньо-бічної поверхні шиї виявлено вміст міді, цинку, олова, заліза, кремнію. 2. В рані №2 з зовнішньої поверхні лівого плеча виявлено вміст міді у великій кількості, а також виявлено вміст цинку, олова, заліза, кремнію.
		5.9.3Питання: «- Чи приймав потерпілий незадовго до смерті алкоголь, якщо так, то яка концентрація в крові?».
		5.9.3.1Відповідь: При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа виявлений етиловий спирт у концентрації 2,87%о. Даний результат експертній оцінці не підлягає, так як в процесі гниття спирти можуть як новоутворюватися, так і розпадатися. Не виявлені: метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти.
		 
		5.10Висновок судово-медичної криміналістичної експертизи двох шматків шкіри від трупа ОСОБА_15 № 880-МК (т. 2 а.п. 100-107), за яким експерт відповів на наступні питання:
		5.10.1Питання: «Який характер ушкоджень на представлених шматках шкір вбитого ОСОБА_15 »? Чи є вони (ушкодження) вогнепальними, якщо так вхідні чи вихідн рани?»
		5.10.1.1Відповідь: Ушкодження №1 з лівої передньо-бічної поверхні шиї, та ушкодження №2 з зовнішньої поверхні лівого плеча, мають морфологічні ознаки вхідних отворів (ран), заподіяні при пострілах із вогнепальної ручної зброї (пристрою), компактними (поодинокими) снарядами (кулями), до складу яких входили з`єднання міді, цинку, олова, заліза, (що є характерним для оболонкових куль); що володіли високою кінетичною енергією, пробивною дією.
		5.10.2Питання: «Які розміри (калібр) ранового снаряду (пулі)? Чи можливо вказані ушкодження виявлені у вбитого ОСОБА_15 спричиненням АК-74 (АКМС) калібру 7,62?»
		5.10.2.1Відповідь: Розміри снарядів (куль), якими спричиненні рани на представлених шматках шкіри, складали близько 5,0-5,5 мм в діаметрі. Враховуючи значні скорочувальні властивості шкірних покривів зовнішньої поверхні плечей та поверхні шиї, та стан виражених гнильних змін трупу, зазначений експертом на момент відбору представлених шматків шкіри, не виключається можливість заподіяння ушкоджень на представлених на експертизу шматках шкіри, снарядами (кулями) калібру 7,62 мм.
		5.10.3Питання: «Яка дистанція пострілу ?».
		5.10.3.1Відповідь: Додаткових факторів пострілу (дії полум`я, порохових газів, відкладення кіптяви пострілу, порохових зерен та ін.) на досліджених шматках шкіри навколо вхідних отворів не виявлено, що могло бути обумовлено пострілами з неблизької дистанції (поза межами дії додаткових факторів пострілу), або іншими обставинами (наприклад, пострілами через перешкоду та інше).
		 
		5.11 Протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_21 від 10.06.2022 і відеозапис (т. 3 а.п. 50-54), під час якого останній розповів про подію і показав як ОСОБА_5 здійснив постріли у ОСОБА_15 і ОСОБА_14 ;
		 
		5.12 Висновок експерта № 2492/1339-Е від 07.07.2022 за фактом смерті ОСОБА_14 (т. 2 а.п. 10-13), відповідно до якого за результатами проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_21  експерт прийшов до наступного висновку:
		5.12.1Питання: «Чи могли тілесні ушкодження виявлені у потерпілого ОСОБА_14 виникнути при обставинах, вказаних у ході проведенні слідчого експерименту та допиту свідка ОСОБА_21 .?», «Чи можливо з відстані 124 см. спричинити тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого ОСОБА_14 .?»
		5.12.1.1Відповідь: На трупі ОСОБА_14 виявлені тілесні ушкодження: вхідна рана (№1) на грудній клітині ліворуч з рановим каналом спереду-назад косо-горизонтально через 8- ме ребро та діафрагму, селезінку та брижу з вихідною раною (№4) на задній поверхні грудної клітини праворуч; вхідна рана (№2) на передній поверхні ділянки лівого плечового суглобу з рановим каналом через 4-те ліве ребро по передньо-пахвовій лінії, ліву легеню та діафрагму зліва з вихідною раною (№3) на задній поверхні грудної клітини ліворуч та продовженням ранового каналу через межу грудного та поперекового відділів хребта з вихідною раною (№5) на задній поверхні грудної клітини праворуч. Основуючись на вказані дані, вважаю, що наявні тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_14 могли бути причинені за умов та при обставинах, що вказані при проведенні слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_21 
		 
		5.13 Висновок експерта № 2491/1340-Е від 07.07.2022 за фактом смерті ОСОБА_15 (т. 2 а.п. 24-25), відповідно до якого за результатами проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_21  експерт прийшов до наступного висновку:
		5.13.1Питання:        «Чи могли тілесні ушкодження виявлені у потерпілого ОСОБА_15 виникнути при обставинах вказаних, у ході проведенні слідчого експерименту та допиту свідка ОСОБА_21 .?».
		5.13.1.1Відповідь: Враховуючи характер, локалізацію та механізм утворення тілесних ушкоджень виявлених при експертизі трупа, не виключено, що вони могли виникнути при обставинах вказаних свідком при проведенні слідчого експерименту від 10.06.2022 року.
		5.13.2Питання: «Чи можливо з відстані 123 см спричинити тілесні ушкодження виявлені у потерпілого ОСОБА_15 .?».
		5.13.2.1Відповідь: Згідно судового медико-криміналістичного дослідження шматка шкіри з раною № 1 з лівої передньо-бічної поверхні шиї та шматка шкіри з раною № 2 з зовнішньої поверхні лівого плеча від трупа встановлено: 1. Ушкодження №1 з лівої передньо-бічної поверхні шиї та ушкодження №2 з зовнішньої поверхні лівого плеча, мають морфологічні ознаки вхідних отворів (ран), заподіяні при пострілах із вогнепальної ручної зброї (пристрою), компактними (поодинокими) снарядами (кулями), до складу яких входили з`єднання міді, цинку, олова, заліза, (що є характерним для оболонкових куль); що володіли високою кінетичною енергією, і пробивною дією та мали поперечний розмір близько 5,0-5,5 мм (без урахування скорочувальних та еластичних властивостей шкіри). Додаткових факторів пострілу (дії полум`я, порохових газів, відкладення кіптяви пострілу, порохових зерен та ін.) на досліджених шматках шкіри навколо вхідних отворів не виявлено, що могло бути обумовлено пострілами з неблизької дистанції (поза межами дії додаткових факторів;
		 
		5.14 Протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_22 від 17.09.2022 і відеозапис (т. 3 а.п. 99-104), під час якого останній розповів про подію і показав як ОСОБА_5 здійснив постріли у ОСОБА_15 і ОСОБА_14 ;
		 
		5.15 Висновок експерта № 2492/2765-Е від 06.10.2022 за фактом смерті ОСОБА_14 (т. 2 а.п. 126-128), відповідно до якого за результатами проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_22 експерт прийшов до висновку, що виявлене на трупі ОСОБА_14 тілесне ушкодження у вигляді вхідної вогнепальної рани на грудній клітині ліворуч по передньо-паховій лінії могло бути причиненим за вказаних ОСОБА_22 обставин.
		 
		5.16 Висновок експерта № 2491/2766-Е від 07.10.2022 за фактом смерті ОСОБА_15 (т. 2 а.п. 133-137), відповідно до якого за результатами проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_22 експерт повідомив про неможливість надати відповідь про утворення тілесних ушкоджень на трупі за повідомлених ОСОБА_22 обставин.
		 
		5.17 Протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 від 14.07.2022 і відеозапис (т. 3 а.п. 23-27), під час якого останній розповів про подію і показав як він здійснив постріли у ОСОБА_15 і ОСОБА_14 ;
		 
		5.18 Висновок експерта № 2491/1705-Е від 05.08.2022 за фактом смерті ОСОБА_15 (т. 2 а.п. 85-89), відповідно до якого за результатами проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5  експерт зазначив, що виявлені при експертизі трупа ОСОБА_15 ушкодження заподіяні при пострілі з вогнепальної ручної зброї, одиночними (компактними) снарядами (кулями), що володіли високою кінетичною енергією та пробивною дією, деякі з них діяли по дотичній. Однак, враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених при експертизі група, а саме відсутність тілесних ушкоджень в ділянці тулуба, тому вони не могли виникнути при обставинах, вказаних підозрюваним в ході проведення слідчого експерименту від 14.07.2022 року.
		 
		5.19 Висновок експерта № 2492/1704-Е від 08.08.2022 за фактом смерті ОСОБА_14 (т. 2 а.п. 93-95), відповідно до якого за результатами проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5  експерт зазначив, що наявні на трупі ОСОБА_14 тілесні ушкодження не могли виникнути при обставинах, вказаних підозрюваним в ході проведення слідчого експерименту від 14.07.2022 року.
		 
		5.20 Протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_20 від 04.07.2022 і відеозапис (т. 3 а.п. 82-84), під час якого останній розповів про подію і показав як ОСОБА_5 здійснив постріли у ОСОБА_15 і ОСОБА_14 ;
		 
		5.21 Висновок експерта № 359 від 28.07.2022 (т. 2 а.п. 43-44), відповідно до якого кров ОСОБА_5 належить до 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
		 
		5.22 Висновок експерта № 359/1 від 29.07.2022 (т. 2 а.п. 46-47), відповідно до якого кров померлого ОСОБА_14 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
		 
		5.23 Висновок експерта № 359/2 від 29.07.2022 (т. 2 а.п. 49-50), відповідно до якого кров померлого ОСОБА_15 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н, за ізосерологічною системою АВ0.
		 
		5.24 Висновок експерта № 359/3 від 04.08.2022 (т. 2 а.п. 60-61), відповідно до якого на сорочці військового зразка (ЗСУ), яка належить ОСОБА_5 , наявність крові не встановлена.
		 
		5.25 Висновок експерта № 359/4 від 05.08.2022 (т. 2 а.п. 63-67), відповідно до якого експертом при експертизі одягу померлого  ОСОБА_15  надані відповіді на наступні питання:
		5.25.1Питання: «Чи є на об`єктах, а саме: футболка чорного кольору; штани піксельні з ременем; пара кросівок, які належать померлому ОСОБА_15 та вилучені 02.06.2022 під час огляду трупу - кров?» 
		5.25.1.1Відповідь: на футболці (об`єкти №№1-4), на штанах, названих слідчим «піксельними» (об`єкти №№5-16), на парі кросівок (об`єкти №№17-19) ОСОБА_15 встановлена наявність крові.
		5.25.2Питання: «1.8. Якщо так, то від кого вона походить від людини чи тварини?»
		5.25.2.1Відповідь: на футболці (об`єкти №№1-4), на штанах, названих слідчим «піксельними» (об`єкти №№5-16), на парі кросівок (об`єкти №№17-19) ОСОБА_15 встановлена наявність крові людини.
		5.25.3Питання: «1.9.Якщо кров походить від людини, то яка її групова належність та чи могла вона належати підозрюваному ОСОБА_5 , померлому ОСОБА_14 , або померлому ОСОБА_15 .?»
		5.25.3.1Відповідь: при серологічному дослідженні слідів крові в об`єктах №№1-19 виявлені антигени В і Н. Оскільки, при дослідженні, не було контрольних ділянок предметів-носіїв до об`єктів №№1-16, зробити категоричний висновок про групову належність крові у зазначених об`єктах неможливо. Однак, якщо вважати виявлені властивості достовірними, то кров на футболці (об`єкти №№1-4), на штанах (об`єкти №№5-16), а також на парі кросівок (об`єкти №№17-19) може походити від особи (осіб) з групою В з ізогемаглютиніном анти-А з супутним антигеном Н, у тому числі, можливо і від ОСОБА_15 , оскільки його груповій характеристиці крові властиві виявлені антигени. Так, не виключена можливість домішку крові, як від потерпілого ОСОБА_14 , так і від підозрюваному ОСОБА_5 , оскільки їх груповим характеристикам крові властивий один із виявлених антигенів, а тобто антиген Н.
		 
		5.26 Висновок експерта № 359/5 від 02.08.2022 (т. 2 а.п. 52-56), відповідно до якого експертом при експертизі одягу померлого ОСОБА_14 надані відповіді на наступні питання:
		5.26.1Питання: «Чи є на об`єктах, а саме: футболка чорного кольору (у пошкодженому стані); штани піксельні; пара кросівок зеленого кольору, які належать померлому ОСОБА_14 та вилучені 02.06.2022 під час огляду трупу - кров?»
		5.26.1.1Відповідь: В слідах на особистих речах потерпілого ОСОБА_14 , вилучених 02.06.2022 під час огляду його трупу, а саме: на його пошкодженій футболці (об`єкти №1-8 і в контрольних ділянках предмета-носія до них), а також на його штанах, названих слідчим «піксельними» (об`єкти №№9-18 і в контрольних ділянках предмета-носія до них), в слідах не ремені, втягнутому в шлейки вказаних штанів (об`єкт №19 і в контрольній ділянці предмета-носія до нього), на парі його кросівок (об`єкти №20-26 і в контрольних ділянках до об`єктів №20-24) знайдена кров.
		5.26.2Питання: «Якщо так, то від кого вона походить від людини чи тварини?»
		5.26.2.1Відповідь: Встановлено, що сліди об`єктів №№1-26 і контрольних ділянок предметів- носіїв до об`єктів №1-24 - є кров`ю людини.
		5.26.3Питання: «Якщо кров походить від людини, то яка її групова належність та чи могла вона належати підозрюваному ОСОБА_5 , померлому ОСОБА_14 , або померлому ОСОБА_15 .?»
		5.26.3.1Відповідь: При серологічному дослідженні крові в об`єктах №1-26 та в контрольних ділянках предметів-носіїв до об`єктів №1-24 виявлений антиген Н, а в об`єктах №1-8 - ще й ізогемаглютиніни анти-А і анти-В, що не виключає можливості утворення всіх цих всіх цих слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0, у тому числі, як за рахунок потерпілого ОСОБА_14 , так й за рахунок крові підозрюваному ОСОБА_5 , оскільки кров їх обох відноситься саме до вказаної групи. Оскільки в слідах об`єктів №1-26 і контрольних ділянок предметів-носіїв до об`єктів №1-24 не був виявлений антиген В, який є групоспецифічним для крові потерпілого ОСОБА_15 , тому даних про присутність його крові в цих слідах не отримано.
		 
		5.27Доповідь про подію від 30.05.2022 (т. 1 а.п. 176), відповідно до якої командир в/ч НОМЕР_1 доповідає оперативному черговому в/ч НОМЕР_2 про те, що 30.05.2022 близько 19-00 год. з позиції «ОСОБА_5» в районі смт. Метьолкіне Сєвєродонецького району Луганської області самовільно залишили бойову позицію та зникли в невідомому напрямку із закріпленою за ними зброєю солдат ОСОБА_15 та старший солдат ОСОБА_14 ;
		 
		5.28 Акт службового розслідування за фактом загибелі солдата ОСОБА_15 і старшого солдата ОСОБА_14 (т.1 а.п. 212-222), затвердженого командиром в/ч НОМЕР_1 від 09.06.2022, відповідно до якого своїми діями, головний сержант ОСОБА_5 порушив вимоги наступних нормативно-правових актів:
		- Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України
		- ст. 6 ч.2 «Вимоги цього Статуту зобов`язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець». Події, що призвели до загибелі військовослужбовців. Підтверджують, що головний сержант ОСОБА_5 не повною мірою знав та виконував вимоги вказаного статуту Збройних Сил України;
		- ст.21 «Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї допускається, якщо інші заходи виявилися неефективними або якщо через обставини застосування інших заходів є неможливим. Застосуванню зброї, за винятком випадків раптового нападу... повинно передувати попередження про намір застосовувати зброю і постріл угору. V разі застосування і використання зброї військовослужбовець зобов`язаний вжити всіх заходів для того, щоб не було завдано шкоди стороннім особам»;
		- ст.22-1 «У бойовій обстановці командир (начальник) може застосувати зброю чи віддати підлеглим наказ про її застосування, якщо в інший спосіб неможливо припинити кримінальне правопорушення, при цьому не заподіюючи смерті військовослужбовцю».
		Також, своїми діями головний сержант ОСОБА_5 допустив порушення вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а саме вимоги ст. 1, де зазначається, що Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України, абзацу 2 ст. 3 щодо особистої відповідальності кожного військовослужбовця за виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України, абзацу 5 ст.4 згідно якої військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
		Крім того, необхідно зазначити, що обставини які склались, характеризуються і неправомірними діями, в якійсь мірі і злочинними (ст. 404, 429 КК України), солдата ОСОБА_15 та старшого солдата ОСОБА_14 (перебування їх зі слів майже всіх свідків в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, відкривали вогонь по інших військовослужбовцях, свідома провокація конфлікту, відмова виконання наказів), величезною втомою внаслідок постійних бойових дій, щоденних артилерійських та мінометних обстрілів (включно з обстрілами танків, а також періодичним застосуванням авіації) де сама обстановка в якій опинились всі учасники цих подій є незвичною для будь-якої людини, оскільки військовослужбовці перебувають тривалий час в стані постійного стресу, воюють практично в оточенні, не мають будь-якого відпочинку.
		Головний сержант ОСОБА_5 міг діяти в стані необхідної оборони та можливо не підлягає кримінальній відповідальності через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вірогідно, що він не міг оцінити відповідність заподіяної шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту. Не виключається і що він міг перебувати в стані крайньої необхідності, а особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.
		Разом із тим, враховуючи наявні пояснення та рапорти учасників цієї події, поведінку загиблих, їхні характеристики, слід зазначити, що можливо в діях головного сержанта ОСОБА_5 має місце склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 КК України - умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, зумовленому жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого. Саме ця обставина підтверджується поясненнями та рапортами свідків події, а зловживання спиртними напоями під час виконання обов`язків військової служби в зоні виконання бойових завдань солдата ОСОБА_15 підтверджується наявністю 2 наказів командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення останнього до дисціплінарної відповідальності в квітні та травні 2022 року.
		Дана подія сталася внаслідок особистої недисциплінованості, систематичного порушення військової дисципліни та правопорядку, неналежне виконання вимог Статутів Збройних Сил України та керівних документів виданих на їх розвиток щодо викорінення з життя військових колективів фактів зловживання спиртними напоями, профілактики та недопущення правопорушень з боку командира 3 механізованої роти старшого лейтенанта ОСОБА_16 , старшого позиції «ОСОБА_5» головного сержанта ОСОБА_5 та потерпілих солдата ОСОБА_15 та старшого солдата ОСОБА_14 .
		За умисне вбивство солдата ОСОБА_15 та старшого солдата ОСОБА_14 вчинене головним сержантом ОСОБА_5 в стані сильного душевного хвилювання, тобто скоєння злочину, передбаченого ст. 116 КК України, порушення вимог статей 6, 21, 22-1 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та у відповідності до вимог п. «ґ» ст.48, ст.54 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на командира бойової машини - командира 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 головного сержанта ОСОБА_5 накладено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність».
		За недостатній контроль за підлеглим особовим складом, допущення вживання військовослужбовцями спиртних напоїв під час несення служби в бойовій обстановці та під час виконання бойових завдань, що призвело до трагічних наслідків у відповідності до вимог п. «в» статті 48, статті 54 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на командира 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_16 накладено дисциплінарне стягнення - «сувора догана».
		Відповідно Наказу Міністра оборони України від 07.06.2018р. №260 «Про затвердження Інструкції про виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» за умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання військовослужбовців позбавлено преміювання за травень місяць 2022 року головного сержанта ОСОБА_5 у повному обсязі.
		Відповідно до п. 10 рішення Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022 року не виплачувати додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 головному сержанту ОСОБА_5 за травень місяць 2022 року.
		Припинити нарахування грошового забезпечення ОСОБА_5 з 31.05.2022, тобто з моменту його затримання;
		 
		5.29 Висновок комплексної амбулаторної судово-психіатричної експертизи стосовно  ОСОБА_5  № 313 від 26.07.2022 (т. 2 а.п. 75-81), відповідно до якої ОСОБА_5 під час діяння, в скоєнні якого він підозрюється (30.05.2022р.), не виявляв ознак психічного розладу, що позбавляв би його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом під час діяння, в скоєнні якого ОСОБА_5 підозрюється (30.05.2022р.), він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_5 не виявляє, ознак психічного розладу, що впливав би на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час ОСОБА_5 здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час ОСОБА_5 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру. У період правопорушення ОСОБА_5 не перебував у стані афекту, про що свідчить відсутність визначальних ознак.
		ОСОБА_5  перебував у стані тривалого емоційного напруження (стресовий стан в бойових обставинах), який впливав на якість прийняття рішень. Кваліфікація стану сильного душевного хвилювання не входить у компетенцію експертів, проводиться безпосередньо правовими органами.
		У ОСОБА_5 визначаються достатній рівень функціонування інтелектуальної сфери; активність, комунікабельність, емоційна стриманість, ситуаційна лабільність, певна демонстративність поведінки, лідерські риси, впевненість у собі, самостійність, відповідальність, наполегливість, впертість, активні форми самозахисту; службова мотивація діяльності, патріотичні установки.
		На поведінку ОСОБА_5 в період правопорушення впливала ситуаційно обумовлена фіксованість на проблемах дисципліни та збереженні особового складу;
		 
		5.30 Протокол огляду предмету від 02.06.2022, відповідно до якого оглянуто відеозапис, який зробив ОСОБА_15 на свій мобільний телефон (т. 1 а.п. 226-230);
		 
		5.31 Висновок експерта за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису № 21477 від 18.10.2022, зробленого ОСОБА_14 на мобільний телефон, яким ідентифіковані голоси ОСОБА_21 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 ; втім встановити, чи належать ОСОБА_18 і ОСОБА_22 слова (фрази, репліки) експерту не представилось можливим через непридатність характеристики їх голосів (т.2 а.п. 155-165);
		 
		5.32 В судовому засіданні оглянуто відеозапис, який зробив ОСОБА_14 на мобільний телефон (т. 1 а.п. 231), з якого, з урахуванням протоколу огляду предмету від 02.06.2022 (т. 1 а.п. 226-230) та висновку експерта за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису № 21477 від 18.10.2022 (т. 2 а.п. 155-165), враховуючи пояснення ОСОБА_5 щодо осіб, які присутні на відеозапису (позивні «ОСОБА_37» - це ОСОБА_21 , «ОСОБА_38» - це  ОСОБА_5 , « ОСОБА_39 » - це ОСОБА_18 , «ОСОБА_86» -  ОСОБА_14 ), та щодо ідентифікації на ньому голосів ОСОБА_18 і ОСОБА_22 , голоси яких експерт не зміг ідентифікувати і позначив їх у висновку як «Невід. 5» і «Невід. 7» відповідно, встановлено наступне, далі наводиться зміст відео, який триває 15 хвилин 29 секунд, і фрази учасників без нецензурних слів, яких на відеозапису значна частина:
		Запис здійснений у денний час доби у лісосмузі. На відео присутні військовослужбовці у формі ЗСУ, мають каски та бронежилети, у руках тримають автомати, направлені на оператора. На перших секундах відеозапису видно, що приблизно в метрі-півтора позаду військовослужбовця, який стоїть по центру у ланцюгу, перед бруствером окопу (центр кадру перших секунд відеозапису) лежить зброя. Зліва стоїть ОСОБА_5 . По хронології запису видно і чутно таке:
		ОСОБА_14 вимагає повернути йому зброю, з цією вимогою звертається до ОСОБА_21 ;
		ОСОБА_5 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,  ОСОБА_20  намагаються заспокоїти  ОСОБА_15 і ОСОБА_14 словами: «брат іди проспись» (декілька разів), «будь-ласка» (декілька разів);
		ОСОБА_14 запитує, чому йому треба йти проспатися, на що ОСОБА_21 відповідає: «брат, тому що ви випили», «пацики, ви напилися», «ідіть проспиться»;
		ОСОБА_14 каже: «я не піду», ОСОБА_21 каже: «та ні, ідіть проспиться»;
		ОСОБА_14 продовжує вимагати повернути зброю, каже: «дайте нам оружиє і ми підем проспимся де захочем»;
		ОСОБА_20 каже «ні, ні»;
		ОСОБА_14 : «хто ви такі, що ми у вас должні спать, єслі ви на нас з оружиєм нападаєте, чуєте?», «ви шо дядьки, я каждого з вас знімаю, хто мене пристрелить, буде знятий на..»;
		Далі фразами «заспокойся», «тихо, тихо», «угомонітесь» ОСОБА_14 військовослужбовці намагаються заспокоїти;
		Потім ОСОБА_14 звертається до когось зі словами: «на, знімай, а я піду на них (00 хв. 52 сек. від початку відеозапису) і одразу він почав підходити до військовослужбовців і вигукуючи нецензурну лайку і вимагає повернути зброю. 
		ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 намагаються зупинити  ОСОБА_14 фразами: «та тіхо», «в сторону», «та угомонітеся», «успокойся», «всьо, всьо, успокоїлись» та інші подібні фрази;
		ОСОБА_14 : «дай мені мою зброю»;
		ОСОБА_21 : «пожалуста підіть проспиться, та ти дурак, ти дурак, брат», далі йде перепалка з нецензурних слів, зміст яких зводиться до того, що військовослужбовці намагаються заспокоїти  ОСОБА_14 ;
		ОСОБА_5 та ОСОБА_18 кажуть: «не мішай», «відійди», «одійди»;
		Далі йде штовханина і телефон випадає з рук (1 хв. 09 сек.);
		Під час штовханини військовослужбовці кричать, щоб ОСОБА_14 відійшов, заспокоївся, декілька разів лунають накази «відійди»; 
		Лунає перша автоматна черга (1 хв. 45 сек. від початку запису);
		Чутно обурення ОСОБА_15 і ОСОБА_14 , які в нецензурній формі обурюються діями інших бійців і автоматній черзі;
		Далі в нецензурній формі чути слова, зміст яких зводиться до того, що військовослужбовці заспокоюють ОСОБА_15 і ОСОБА_14 ;
		ОСОБА_21 декілька разів вимагає лягти на спину, перевернутися на спину;
		При цьому  ОСОБА_5 декілька разів каже, що ОСОБА_15 і ОСОБА_14 є дезертирами, декілька разів каже, що є наказ на їх знищення, зокрема лунають фрази: «я сказав смикнеться, їб… любого бл…», «наказ валить їх, одійди с..», «одійди, я застрелю, одійди бл…», «приказ був ху..ть», «одійди сказав»;
		ОСОБА_20 : «застрелити»;
		ОСОБА_5 : «одійди с..», «одійди сказав бл…»;
		ОСОБА_20 : «одійди на..й»;
		ОСОБА_5 декілька разів наказує: «приказ валить», «одійди»;
		ОСОБА_15 : «та ви шо їб…лися вообще на…уй»?»;
		ОСОБА_5 : «одійди, я застрелю, одійди бл…дь», «одійди, приказ був ху..ть», одійди сказав»;
		ОСОБА_19 каже: «приказ, дезертири»;
		ОСОБА_5 :: «одійди с..ка», «одійди сказав бл..ь»;
		ОСОБА_20 : «одійди на..уй»;
		ОСОБА_15 : «та ви шо їб…лися»?»;
		ОСОБА_5 : «раз», «два», «в сторону бл..»;
		ОСОБА_5 : «раз»;
		Лунає друга автоматна черга (3 хв. 00 сек. від початку запису);
		ОСОБА_5 : «в сторону бл..ь»;
		Далі чути слова, щоб ОСОБА_15 і ОСОБА_14 заспокоїлися і відійшли;
		ОСОБА_19 каже: «одійди н..й, їх об`явили дезертирами»;
		ОСОБА_5 продовжує наказувати, щоб ОСОБА_15 і ОСОБА_14 відійшли в сторону;
		Потім чутно обурення ОСОБА_15 і ОСОБА_14 , які в нецензурній формі обурюються діям інших бійців і автоматній черзі;
		Далі слідують нецензурні слова, зміст яких зводиться до того, що військовослужбовці продовжують заспокоювати ОСОБА_15 і ОСОБА_14 ;
		ОСОБА_5 наказує їм відійти, каже: «приказ вас унічтожіть», «приказ стріляти, війна на дворі», багато разів це повторює;
		ОСОБА_14 у відповідь: «х..ярь мене, х..ярь»;
		ОСОБА_5 відповідає: «шо ти твориш с..ка? шо ти творишь? Ти накурився і напився !!!»;
		Потім лунають фрази про скоч і про наказ зв`язати ним руки, фраза «в`яжи їх» лунає декілька разів;
		ОСОБА_5 : «команда стрілять, війна на дворі»;
		ОСОБА_15 : «ми прийшли на позицію, єб.., ви що гоніте?;
		ОСОБА_5 : «ох..лі бл.., с.., пі…си»;
		ОСОБА_5 : «команда стрілять, війна на дворі»;
		ОСОБА_21 : «проспись, брат, проспись», «брат, не надо, пожалуйста»;
		ОСОБА_20 : «майор б..ять, стріляй б..дь по ногах с..ка, під..сів бл..дь»;
		ОСОБА_21 : «не надо, не надо»;
		ОСОБА_15 : «ви що, е..ать кончениє»;
		ОСОБА_5 : наказує «зв`язать їх»;
		ОСОБА_14 продовжує обурюватися, виражається нецензурною лайкою, вимагає повернути зброю;
		Лунає третій одиничний постріл (4 хв. 39 сек. від початку запису);
		ОСОБА_14 : «н…уй еті понти пацани слишишь», «пьяні, х..яні, разошлись н..уй, оці понти будете»;
		ОСОБА_5 : «ОСОБА_39 убери, бо затрелю, убери», «убери, бо застрелю» (4 хв. 52 сек. від початку запису);
		ОСОБА_14 : «пошли н..уй, я пішов до..» (4 хв. 53 сек. від початку запису) - як встановлено судом, в цей момент ОСОБА_14 різко кинувся до зброї, яка знаходилась біля ОСОБА_5 ;
		Лунає четверта автоматна черга (4 хв. 54-55 сек. від початку запису) - як встановлено судом, у бік ОСОБА_14 
		4 хв. 56 сек. - як встановлено судом, в цей момент ОСОБА_15 різко і несподівано для інших підбіг до ОСОБА_14 , який вже лежав на землі, тобто у місці, де знаходилась зброя, і нахилився над ОСОБА_14 ;
		Лунає п`ята автоматна черга (4 хв. 56-58 сек. від початку запису) - як встановлено судом, у бік ОСОБА_15 ;
		ОСОБА_5 каже: «всьо, команда була»;
		Далі нецензурні слова;
		ОСОБА_5 : «під..си, що ви зробили бл..дь»;
		ОСОБА_21 : «дурак бл..ь»;
		Далі лунає звук, схожий на вибух (5 хв. 18 сек. від початку запису);
		ОСОБА_5 віддає наказ негайно зайняти позицію (5 хв. 20 сек. від початку запису).
		Потім на записі чути крики про 200-х і 300-х, про медичну допомогу, обурення щодо вчиненого, плач, вибухи, автоматні черги, нецензурна лайка та інше, яке не стосується кваліфікації дій ОСОБА_5 .
		 
		В судовому засіданні свідки повідомили таке.
		 
		5.33 Свідок ОСОБА_16 суду повідомив таке.
		На теперішній час я працюю начальником штабу - заступником командира в/ч НОМЕР_9 , в/ч НОМЕР_10 . ОСОБА_5 у квітні-травні 2022 року був моїм підлеглим. У квітні 2022 року я виконував обов`язки командира 3-ї механізованої роти в/ч НОМЕР_1 . На той момент ми розташовувалися і виконували бойові завдання поблизу населеного АДРЕСА_2. Мною ОСОБА_5 був призначений на бойову позицію « ОСОБА_5 » старшим позиції по обороні.
		Того дня день до обіду  ОСОБА_5 доповів мені, що двоє військовослужбовців без дозволу покинули позицію зі зброєю. Вони були, як сказав ОСОБА_5 , у алкогольному сп`янінні. Доповідь від ОСОБА_5 я отримав і передав своєму начальнику, і далі старше начальство зробило доповідь на відповідні органи. Після цього ці двоє військовослужбовці вважалися такими, що самовільно залишили підрозділ.
		Як потім мені доповів ОСОБА_5 , через деякий час один із військовослужбовців пішов по воду в село, де побачив двох тих осіб, які розпивали алкогольні напої. Він хотів з ними поговорити, просив, щоб вони повернулися на позиції, але вони не послухалися. Про це той боєць доповів ОСОБА_5 , а останній - мені.
		Всі доповіді у нас відбувалися через радіозв`язок, нас чули всі. Після доповіді ОСОБА_5 я сказав, щоб їх не чіпали в той момент, коли вони знаходилися в селі. Вони вже рахувалися як СЗЧ. На сусідній ліворуч позиції були прикомандировані військовослужбовці з 9-го батальйону. 
		Далі на мене по рації вийшов старший з 9-го батальйону і спитав, що робити якщо ті двоє повернуться у п`яному вигляді, почнуть стріляти. Тобто у нього виникало побоювання за особовий склад бійців.
		Після цього в радіоефір для всіх я розпорядився, що якщо ці двоє повернуться на позиції, то їх слід затримати, а якщо вони почнуть збройну агресію проти наших військовослужбовців, які перебувають на позиції, то відкривати вогонь на ураження.
		Потім у нас почалися бойові дії з противником на правому фланзі. Я керував боєм.
		Далі, десь після обіду мені ОСОБА_5 доповів, що він застрелив тих двох, і щоб ми забирали їх.
		Я не міг приїхати туди на позицію і послав туди старшину роти і медика. Після того, як ситуація на фронті там стала стабільною, я приїхав на те місце, там не було ОСОБА_5 , його старшина відвіз в КСП батальйону, а тіла загиблих медик відвіз на стабілізаційний пункт батальйону.
		Я на тій позиції заспокоїв хлопців. У подальшому я замість ОСОБА_5 призначив іншого старшого. 
		Зі слів військовослужбовців, тих хто був на позиції, одні бачили, інші чули постріли, але із загальної картини мені стало відомо, що двоє військовослужбовців, які були на той час в СЗЧ, повернулися на позицію з метою забрати РПГ одноразове, бо вони бачили, що в селі стоїть кинуте БМП 115-ї бригади ТРО, і для того, щоб це БМП не дісталося противнику, вони його хотіли спалити. Але коли вони повернулися на позицію, між ними та ОСОБА_5 виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_5 їх застрелив. Чи здавали загиблі військовослужбовці свою зброю, чи були вони озброєні, я не пам`ятаю.
		Я віддав розпорядження, яке стосувалося всіх військовослужбовців наступного змісту: у випадку якщо ті двоє повернуться на позицію, то їх затримати, а у випадку їх збройної агресії - відкривати вогонь на ураження.
		Я маю вищу військову освіту, рівень бакалавра, кадровий військовий офіцер.
		Чи проходив ОСОБА_14 і ОСОБА_15 бойове злагодження - я не знаю. На той час був другий чи третій місяць повномасштабного вторгнення російської армії. Але якщо їм видавали зброю, то вони мали необхідну базову підготовку, яка включає психологічну, вогневу, тактичну підготовки. 
		На той час я приблизно місяць був командиром роти. Попередній командир ОСОБА_46 передав мені інформацію згідно актів приймання-передачі. В Метьолкіно на той момент ми безпосередньо виконували бойове завдання. 
		За вживання декілька разів ОСОБА_15 алкогольних напоїв, він був притягнутий до адміністративної відповідальності.
		Від ОСОБА_5 лише була доповідь про СЗЧ тих двох осіб і про те, щоб ми забрали їх тіла.
		Я не виключаю, що ОСОБА_5 доповів мені, що ОСОБА_14 і ОСОБА_15 відкрили вогонь по позиціям ОСОБА_5 . 
		Викрадення з позиції РПГ впливає на боєздатність бійців.
		В ході затримання ОСОБА_5 ОСОБА_15 і ОСОБА_14 ОСОБА_5 виконував бойове завдання з захисту Вітчизни.
		Намагання захоплення зброї - не прирівнюється до збройного опору, це на мій погляд. Вважаю, що збройний опір мається тоді, коли людина має зброю. 
		Згідно Статуту, вартовий має право відкривати вогонь на ураження у разі намагання захопити зброю.
		Чи просив ОСОБА_5 на радіостанції забрати тих двох п`яних з позиції, я не пам`ятаю.
		Загальна складна бойова обстановка в Метьолкіно впливала на морально-психологічний стан всіх. 
		ОСОБА_5 був призначений старшим на позиції моїм усним розпорядженням.
		ОСОБА_5 працьовитий, завжди виконує те, що йому говорять, стосунки між військовослужбовцями робочі, конфліктів між ОСОБА_5 і його підлеглими не було.
		 
		5.34 Свідок  ОСОБА_22 суду повідомив таке.
		Я був на позиції «ІНФОРМАЦІЯ_10». До мене прийшли двоє хлопців поговорити, це були ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , але я їм сказав, щоб вони відійшли далі, вони відійшли на свою позицію, через 10 хв. я почув крики. Це було в АДРЕСА_2, але коли я не пам`ятаю.
		На позиції я був з одним військовослужбовцем. Ми спостерігали, щоб ворог не проник. Ті хлопці просили перевести їх в інший підрозділ, але я їм сказав, що не сьогодні. Позиція ОСОБА_15 і ОСОБА_14 від нашої була в метрах 60-70.
		Коли вони пішли від мене, через 5-7 хв. я почув заворушку, пішов туди і побачив як четверо хлопців стояло з автоматами, які були направлені у бік ОСОБА_14 і ОСОБА_15 .
		Я намагався пом`якшити ситуацію, я просив хлопців опустити автомати і хотів забрати звідти ОСОБА_14 і ОСОБА_15 . Вони почали обурюватися, що на них наставили автомати.
		Далі розпочалась заворушка, я заспокоював хлопців, які тримали автомати.
		Під час заворушки ОСОБА_15 і ОСОБА_14 застрелили. 
		Чи були ОСОБА_15 і ОСОБА_14 в стані алкогольного сп`яніння - я не почув.
		Коли я прийшов на позицію і побачив всіх, зброя ОСОБА_15 і ОСОБА_14 лежала у метрах 5-7 від них на землі перед ними, тобто поміж ними і тими чотирма хлопцями, трохи у бік. Там були ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , були без зброї. ОСОБА_19 перший зробив постріл мені під ноги. ОСОБА_15 і ОСОБА_14 на крок від мене позаду стояли. Після пострілу мені під ноги я відійшов на крок назад. Після цього ОСОБА_14 і ОСОБА_15 стали обурюватися. 
		Потім ми вирішили зв`язати руки ОСОБА_15 і ОСОБА_14 . Але змогли лише ОСОБА_15 зв`язати руки ізолентою спереду, а  ОСОБА_14 не дав себе зв`язувати. Далі одразу знов почалася заворушка.
		ОСОБА_14 хотіли заспокоїти. Далі їх застрелив ОСОБА_5 . Він спочатку застрелив ОСОБА_14 , а потім ОСОБА_15 , коли той став на коліна перед ОСОБА_14 , він застрелив і його.
		Я не бачив, що було позаду мене, де були ОСОБА_15 і ОСОБА_14 і не бачив, чи намагалися вони заволодіти зброєю, яка була на відстані десь один метр від ОСОБА_5 , який направив на мене автомат. Далі ОСОБА_5 проскочив біля мене і застрелив ОСОБА_14 , а потім ОСОБА_15 . Після цього я одразу пішов на позицію. Що було далі я не бачив.
		Попереджувальні постріли робив ОСОБА_19 . ОСОБА_15 і ОСОБА_14 я не пам`ятаю, що казали інші військовослужбовці. ОСОБА_21 заспокоював ОСОБА_14 , він положив його на землю, боротьби, як на мій погляд, не було.
		ОСОБА_5 попереджав, що буде стріляти, він казав, що у нього наказ на знищення. Чому ОСОБА_14 і ОСОБА_15 не реагували - я не знаю. 
		ОСОБА_14 упав від ОСОБА_5 на відстані десь в півтора метри після пострілу, а ОСОБА_15 упав поруч з ОСОБА_14 .
		Ще раз кажу, що зброя була від ОСОБА_5 на відстані десь півтори метри. 
		Коли я йшов туди, я чув дві попереджувальні черги. Були крики. Як я прийшов туди, всі були в збудженому стані. 
		На той момент я був помічником гранатометника. ОСОБА_14 і ОСОБА_15 тоді прийшли до мене порадитись щодо переводу в інший підрозділ.
		З потерпілими у мене були хороші відносини. Коли я прийшов на позицію у них в руках нічого не було. В ході сутички у когось випав телефон. 
		Тоді  ОСОБА_5 сказав, що був наказ на знищення і їх вважають дезертирами.  ОСОБА_5 від них вимагав, щоб вони не підходили.
		Момент пострілів у ОСОБА_14 і ОСОБА_15 я не бачив, це було у мене за спиною. Чи були в той момент зв`язані руки у ОСОБА_15 - я не бачив. Тоді були постійні обстріли росіянами та постійні бойові дії.
		 
		5.35 Свідок ОСОБА_50 повідомив, що свідком події на позиції «ОСОБА_5» він не був, лише чув по рації в ефірі наступне: на початку якийсь конфлікт, а потім чув, що робили попереджувальні постріли, чув про наказ ОСОБА_16 приблизного змісту, що якщо вони будуть чинити шкоду, то можливо застосувати зброю, а потім ОСОБА_5 сказав, що їх убив. Чи доповідав про СЗЧ ОСОБА_5 свідок не чув, але він чув щось про заволодіння БМП. Точно чув, про розмови про стрільбу по своїх позиціях з тилу, ОСОБА_5 декілька разів виходив в ефір щодо неправомірних дій ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , про що саме він казав - свідок не пам`ятає.
		 
		5.36 Свідок ОСОБА_51 суду повідомив таке.
		Приблизно наприкінці травня на початку червня 2022 року я проходив військову службу в АДРЕСА_2 біля Сєвєродонецька. На той час противник зайшов в Сєвєродонецьк і ми були у напівкільці. ІНФОРМАЦІЯ_9 покинула свої позиції.
		Я чув як віддавався наказ командира роти ОСОБА_5 через радіостанцію.
		ОСОБА_5 доповів командиру роти ОСОБА_16 про те, що двоє військовослужбовців відмовляються виконувати накази. Командир роти доповів в штаб. Звідти прийшла команда, що вони є дезертири. ОСОБА_16 дав наказ ОСОБА_5 , що вони є дезертирами і їх можна розстріляти.
		Дослівно змісту наказу я не пам`ятаю, зміст був такий, що якщо вони будуть відкривати вогонь на ураження наших бійців, то можна стріляти у відповідь на ураження.
		Після цього я почув по рації як ОСОБА_5 доповів, що їх розстріляв. 
		Потім почалася паніка на позиції, хлопців треба було заспокоїти, туди хтось поїхав. ОСОБА_5 забрали звідти. 
		ОСОБА_5 доповідав, що  ОСОБА_14 і  ОСОБА_15 відмовились від виконання своїх обов`язків. Також  ОСОБА_5 доповів, що вони відкрили вогонь по його позиції. Це було декілька разів.  ОСОБА_5 декілька разів просив забрати їх з позиції. Командир двічі відправляв доповідь на штаб. В штабі дали дозвіл на застосування зброї проти ОСОБА_14 і ОСОБА_15 . 
		ОСОБА_5 як командир позиції повинен був берегти життя військовослужбовців, тих хто на позиції.
		Напередодні з  ОСОБА_15 я проводив виховну роботу за зловживання спиртними напоями. Також він намагався зґвалтувати місцевих жінок, але ми цьому завадили. Ми провели з ОСОБА_15 виховну роботу за повідомленням місцевих мешканців про спробу ОСОБА_15 зґвалтувати місцевих жінок. 
		 
		В судовому засіданні на підставі ч. 11 ст. 615 КПК України досліджені відеозаписи допитів свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 :
		 
		5.37Як повідомив прокурор, свідок ОСОБА_20 безвісновідсутній. Так, відповідно до витягу з наказу № 362 від 28.12.2022 старший солдат  ОСОБА_20  вважається таким, що в умовах воєнного стану відсутній більше десяти днів або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошеним померлим (т. 5 а.п. 247). Тому враховуючи, що 06.09.2022 він був допитаний прокурором за місцем дислокації військової частини під відеозапис, на підставі ч. 11 ст. 615 КПК судом досліджений відеозапис допиту свідка ОСОБА_20 і в силу ст. 84 КПК, зважаючи на відсутність заперечень учасників, його покази використовується як доказ у цьому кримінальному провадженні (т. 3 а.п. 85-90):
		Свідок ОСОБА_20  показав таке:
		«Я був безпосереднім свідком подій, які відбулися 30 травня 2022 року біля ОСОБА_20 і ОСОБА_14 вели себе нетипово, зухвало, були збуджені, на той час передбачалося, що вони перебували в стані наркотичного або алкогольного сп`яніння, вони мали наміри без команди керівництва заволодіти ворожим БМП, в чому їм було відмовлено.
		ОСОБА_15 і ОСОБА_14 самовільно покинули пост служби та цих людей було об`явлено дезертирами.
		Після обіду вони повернулися в такому ж стані. Їм було запропоновано здатися. Однак вони почали обурюватися, відмовилися здатися, здати зброю, після чого було зроблено відповідні попереджувальні постріли вверх, але в якийсь час вони погодилися та я вже забрав зброю, відніс в безпечне місце. 
		Їм запропоновано дати руки, щоб їх зв`язати, але один з них зв`язку рук розірвав та різко пішов на нас. 
		Ми почали попереджувати, щоб він став та не рухався, але він категорично відмовлявся. Він йшов на нас для того, щоб заволодіти нашою зброєю. Коли він підійшов близько до нас, я почув постріл. Хто саме стріляв - я не відразу зрозумів, а вже потім стало зрозуміло, що постріл зробив ОСОБА_5 . 
		Після того, як було здійснено постріл вони впали. Я почав перевіряти пульс у ОСОБА_15 . Він лежав обличчям до низу. При перевірці у нього пульсу, я зазначив, що у нього немає пульсу. ОСОБА_14 був у бронежилеті, він лежав на спині. Я перевірив пульс, в нього він був. Я повідомив побратимів, щоб вони викликали медиків, так як у нас 300-ий.
		Через хвилин 5, коли чекали медиків, я побачив що у ОСОБА_14 почалися передсмертні конвульсії, почав ковтати повітря і почули останній подих, потім він помер. 
		Ми почали знімати бронежилет з ОСОБА_14 і помітив, що в нього була збоку пробита дірка в районі легені. Ми до них не підходили, не чіпали. Руки їм зв`язували канаткою чи капроновою стрічкою, точно не пам`ятаю. Зв`язував ОСОБА_18 , по батькові не пам`ятаю.
		На той час, ми з побратимами переживали за життя та здоров`я себе та інших побратимів, якби вогонь не відкрив ОСОБА_5 , то через хвилину чи менше ми б відкрили вогонь по них. Вогонь не на ураження.
		Можливо ОСОБА_5 і хотів стріляти їм по ногах, але тоді була така ситуація, що не можливо було точно оцінити ситуацію».
		 
		5.38 Свідок  ОСОБА_21  на момент його допиту судом повідомив, що працює військовослужбовцем в Кіровоградському РТЦК і пам`ятає про якийсь конфлікт, але його подробиці взагалі не пам`ятає, оскільки внаслідок поранення у нього відняло пам`ять. Він наголосив, що поранення було у вигляді мінно-вибухової травми, внаслідок якої вся ліва частина голови була розірвана, що відобразилось на його пам`яті.
		Оскільки вказаний свідок під час досудового розслідування був допитаний слідчим суддею на підставі ст. 225 КПК, то з урахуванням правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 22.10.2021 по справі № 487/5684/19, на підставі ч. 11 ст. 615 КПК судом досліджений відеозапис допиту вказаного свідка слідчим суддею і в силу ст. 84 КПК, зважаючи на відсутність заперечень учасників, його покази використовується як доказ у цьому кримінальному провадженні (т. 3 а.п. 45-49).
		Свідок ОСОБА_21  показав таке:
		«Службу ми проходили АДРЕСА_2, позиція « ОСОБА_5 ». Приблизно о 13.00 годині хлопці ОСОБА_14 та ОСОБА_15 поїхали за водою та їх не було дуже довго. Ми їх чекали і десь о 6-7 годині вечора вони прийшли. Вони були в стані алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю та неадекватна поведінка (лаялися нецензурною лайкою). Я віддав кулемет командиру. Хлопці почали кричати за кулемет, ОСОБА_15 почав кричати мені, хотів мене вдарити та я у відповідь його вдарив, він адекватно відреагував та вони пішли з позиції. 
		ОСОБА_5 ротному «Алмазу» повідомив, що вони дезертири та втекли з позиції. 
		Потім вони повернулись. ОСОБА_5 кричав, щоб вони віддали зброю та потім ОСОБА_5 розвернуся в їх сторону, зняв свою зброю з запобіжника та почав направляти на них. Я підбіг до ОСОБА_15 та ОСОБА_14 та забрав у них зброю та передав «ОСОБА_20».
		Потім їм сказали лягти на землю, щоб не було конфлікту. Там знаходились «ОСОБА_39» - ОСОБА_22 , « ОСОБА_54 » - ОСОБА_19 , «ОСОБА_20».
		Після того хлопці почали питати - що сталось та чого на них направили зброю. Я пояснив хлопцям щоб вони пішли проспались. Потім ОСОБА_14 почав бігти на « ОСОБА_54 », я його підхопив та почав заспокоювати. Потім я його зупиняв щоб він не поліз, щоб не було проблем та ОСОБА_15 почав кричати та бігти. Його ОСОБА_22 тримав, щоб не було вбивства. Хлопці сказали, щоб вони заспокоїлись. Потім їх пустили та почали ми між собою говорити. Коли я стояв та говорив з ОСОБА_14 , ОСОБА_15 стояв за мною. Ніби як ОСОБА_15 схопився за зброю « ОСОБА_54 ». ОСОБА_5 стояв біля ОСОБА_15 . ОСОБА_5 оббіг мене та здійснив чергу пострілів у ОСОБА_14 я злякався та почав говорити навіщо він це зробив. ОСОБА_14 дихав, я хотів надати йому першу медичну допомогу, зняв бронежилет, розрізав футболку, рана була біля ребер та в плечі. Потім в нього не було пульсу. ОСОБА_5 покинув позицію, тому що йому казали, що його застрелять. Я почав по рації просити викликати лікаря, тому що мені здавалось, що ОСОБА_14 живий.
		У ОСОБА_15 та ОСОБА_14 зброї не було. У ОСОБА_14 був бронежилет - це 2 плити спереду і ззаду. У хлопців з ОСОБА_5 раніше конфліктів не було, я цього не помічав. Після перших пострілів повернув голову та побачив як ОСОБА_15 впав на живіт. Зброї в нього не було. Бачив як ОСОБА_5 тільки пішов з позиції. Відео знімав. На другий день я знайшов телефон та подивився відео, яке знайшов в галереї. Я телефон віддав командиру роти "Алмазу".
		На самій позиції ми були близько одного тижня, хлопці самі покинули позиції. Пішли за водою, мабуть в село, коли вони прийшли вони були в нетверезому стані. Я бачив коли вони йшли. Це було приблизно о 13.00 год. Повернулись о 6-7 год. в нетверезому стані. Раніше вони допускали такі порушення, я бачив. Вони пішли зі зброєю. На той момент ОСОБА_5 був старший позиції. Коли вони пішли ОСОБА_5 казав командиру роти, що пішли хлопці з позиції. Командир ОСОБА_16 . Першого разу не чув як доповідав йому ОСОБА_5 та який він отримав наказ. Коли потерпілі пішли я був на позиції. Коли вони прийшли також бачив, тому що був на позиції. Вони вели себе неадекватно. Не пам`ятаю скільки часу вони вели себе неадекватно. Вони були в алкогольному сп`янінні, бігали, дебошували, ругалися нецензурною лайкою за кулемет, який я знайшов і віддав командиру роти. Скільки це було за часом, я не пам`ятаю. Потім вони пішли десь в село. Пішли зі зброєю. Їх об`явив дезертирами ОСОБА_5 .
		Другий раз вони повернулись приблизно о 6-7 години. Коли вони повернулись, я забрав у них зброю після того як ОСОБА_5 направив на них зброю. Їх зброю віддав ОСОБА_20 , а він вкинув її в окоп, точно не знаю. Я забрав у ОСОБА_15 АК-74, а у ОСОБА_14 АКС-74. Більше в них зброї не було. Вони не хотіли уходить, тому що на них направили зброю. Вони лаялись, штовхались з нами, тому що ми їх закривали, бо на них наставили зброю. Ми боялися щоб їх не застрелили. Там був ОСОБА_22 "ОСОБА_39", ОСОБА_20 та " ОСОБА_54 той момент ОСОБА_5 стояв метрів 5 від нас. Окоп був позаду ОСОБА_5 . Потерпілі не намагались забрати зброю. Не знаю чому вони намагались накинутись на ОСОБА_5 . Ніхто ні на кого не нападав, вони бігали, ми їх держали та не давали їм підійти до ОСОБА_5 .
		Їх тримали щоб вони не напали на ОСОБА_5 .  ОСОБА_5 їм сказав, що вони оголошені дизертирами. ОСОБА_5 казав, що він отримав наказ стріляти.  ОСОБА_5 казав, що командир дав наказ, але я про такий наказ від командира не чув. Не пам`ятаю скільки разів ОСОБА_5 казав потерпілим про наказ. Перший постріл був в ОСОБА_15 . ОСОБА_15 находився близько метра. В цей момент я розмовляв з ОСОБА_14 , просто розмовляв. До ОСОБА_15 стояв спиною. ОСОБА_15 вже просто стояв. Не бачив, але ОСОБА_15 за щось хотів схопитись, зброя була у " ОСОБА_54 ". У потерпілих була змога піти коли їм це казали. ОСОБА_5 відкрив вогонь по ОСОБА_15 , потім він підбіг до ОСОБА_14 та я почув постріли. Коли це сталось бойових дій не було. Потім всі розійшлись по позиціям. Викликали лікаря та старшину роти ОСОБА_62 . Я зараз знаходжусь там же. Всі хлопці також там на позиціях.
		Вони взяли польський гранатомет та пішли в село, там хотіли брати машину БМП, але вони пішли не в село, вони хотіли знищити техніку. За ними здається пішов ОСОБА_20 , пам`ятаю що був постріл. ОСОБА_20 доповів, що хлопці випивали та зробили постріл. ОСОБА_5 доповів командиру роти, що вони дебоширили та що вони стріляли, я не чув який наказав віддавав командир. Потерпілі були без зброї, перед пострілом не бачив дії ОСОБА_15 , не було дій ОСОБА_14 , які можна визначити як напад. Були постріли біля ніг, коли заспокоювали хлопців, не пам`ятаю хто стріляв. ОСОБА_14 тримали щоб він не дебоширив, не кричав і не бився, і щоб не напав на інших хлопців. ОСОБА_5 не був перешкодою для ОСОБА_15 взяти зброю. Зброя була в окопі. На відстані від ОСОБА_15 6-7 метрів приблизно, окоп був далеко. Зброя була у " ОСОБА_54 ". Мабуть хотів взяти зброю у нього».
		 
		5.39Як повідомив прокурор, свідок ОСОБА_18  знаходиться в СЗЧ. Так, відповідно до витягу з наказу № 243 від 31.08.2022 солдат  ОСОБА_18 вважається таким, що самовільно залишив пункт дислокації військової частини (т. 5 а.п. 248). Тому враховуючи, що 21.09.2022 він був допитаний прокурором під відеозапис, то на підставі ч. 11 ст. 615 КПК судом досліджений відеозапис допиту свідка ОСОБА_18 і в силу ст. 84 КПК, зважаючи на відсутність заперечень учасників, його покази використовується як доказ у цьому кримінальному провадженні (т. 3 а.п. 105-108):
		Свідок ОСОБА_18 показав таке:
		«Я проходив військову службу в с. Метьолкіне, це Сєвєродонецький район. Вийшла ситуація, нам сказали зайняти кругову оборону, так як хлопці неадекватні. Ми, як старші, зайняли кругову оборону. Ми поперед хлопців стояли. «ОСОБА_38» по праву сторону стояв від мене. Потім перебіг нижче. Перший постріл він зробив у ОСОБА_14 , другий попав у ОСОБА_15 . Хлопці попадали. «ОСОБА_38» тоді з місця цього скрився, після того ми його не бачили.
		«ОСОБА_38», я стояли в круговій обороні: ОСОБА_20 стояв, ОСОБА_54 стояв - ОСОБА_19 . «ОСОБА_38» нижче, біля ОСОБА_54 він рядом стояв, виходить, як напівколом. Хлопці поперед нас стояли.
		ОСОБА_5 знаходився нижче. Це тоді, коли я вже перебіг, перед тим, як здійснив постріл, він стояв нижче ОСОБА_54 , бо там, як на склоні, виходить, трохи нижче він стояв.
		На місці події були ОСОБА_22 і ОСОБА_21 .
		Хлопці поздавали зброю. «ОСОБА_37» забрав у них зброю, передав ОСОБА_20 . ОСОБА_20 заховав зброю. ОСОБА_22 я передав ізоленту, він змотував ОСОБА_15 . Під час цього самі більші крики були у ОСОБА_54 , щоб ОСОБА_22 відійшов, щоб його не пристрілили теж. Він якось чудом відійшов трохи. «ОСОБА_38» вистрілив вперед в ОСОБА_14 . «ОСОБА_38» - це ОСОБА_5 . І він вистрілив по хлопцям, і хлопці попадали. Це те, що я в основному пам`ятаю, там отаке ж - нерозбериха була. Постріли також здійснював ще  ОСОБА_19 в землю - це я точно, що пам`ятаю - в землю він стріляв, поперед хлопцями він стріляв. Там стояв ОСОБА_14 , ОСОБА_15 і ОСОБА_22 . Це поперед них він стріляв. Коли стріляв ОСОБА_5 у ОСОБА_15 вже майже руки, можна сказати, майже були змотані - чи оборот зробив чи два, бо я точно не пам`ятаю, бо я позаду ОСОБА_15 стояв, мені не було видно, але знаю, що руки майже змотані були.
		В ОСОБА_14 я точно не пам`ятаю куди саме були здійснені постріли. Знаю, що він з боку стояв, його не було мені видно. Може якось чи під броню він попав йому, чи навіть не можу сказати. 
		У ОСОБА_15 , що ми замітили, зразу з губ кров пішла, він упав, але він ще дихав. Хлопці до нього кинулись, почали по рації викликати медиків, бо він ще дихав, но поки наші медики доїхали він скончався - вже не дихав.
		Чи ОСОБА_15 або ОСОБА_14 спробували у когось вихопити зброю - я не бачив. Може поперед того було щось, поки ми там зібралися всі. Я особисто не бачив, щоб він у когось зброю забирав.
		Точно пам`ятаю, що приклад автомата складається, а який калібр, я точно не можу сказати. Потім «ОСОБА_38» пропав зразу. Точно не пам`ятаю - хтось побіг там дома недалеко від нас, шукати покривало, щоб хлопців накрить. Накрили хлопців і буквально десь довгенько ми ждали, поки наші старші хтось приїде. Потім приїхали, хлопців ми погрузили в машину і їх забрали.
		Я не можу точно сказати, яка там зразу у них склалася ситуація, що там почалося я не можу сказати, не був присутній при цьому. Так що було, що вони там кричали: «Отходьте». «Оружиє поздавайте». Ну хлопці вже здавалися. Крики там були.
		Щодо алкогольного сп`яніння, так по ним я би не сказав. Може десь, щось і було.
		Чи можливо було уникнути пострілу - я думаю да. Хлопці вже здавались, ОСОБА_15 здавався, я думаю, можна було не стріляти. Це все що візуально пам`ятаю».
		 
		5.40Враховуючи, що судом в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_22 і досліджений відеозапис допиту свідка ОСОБА_18 , то на підставі ст. 84, ч. 11 ст. 615 КПК, зважаючи на відсутність заперечень учасників, судом також досліджений відеозапис одночасного допиту свідків ОСОБА_22  і ОСОБА_18  (т. 3 а.п. 115).
		Полонський: «Я прийшов на позицію, побачив що стоїть ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 . ОСОБА_19 і ОСОБА_5 тримали автомати на них. ОСОБА_15 , ОСОБА_14 стояли без автоматів. Автомати їхні були біля ОСОБА_5 . Я їх просив: «Давайте я їх заберу. Заспокойтеся, давайте прийдемо в себе. Це діти». Говорю «Давайте не будем». Але у них паніка, у них щось там, їм дали наказ: «шо вони - дезертири», «їх надо...», «команда - їх унічтожить». Вони ніяк ні заспокоювалися. Ну і почалося все, там крики. Кричали, що вони дезертири. Я казав, що давайте не будем, я їх заберу. Далі вирішили зв`язати їм руки. Кажу: «да, давайте зв`яжем руки». Так як скотча не було ОСОБА_5 дав нам ізоленту. Я взяв у нього ізолєнту. Стояв ОСОБА_15 . Я підійшов, йому перемотав руки спереду. Він мені виставив руки. Я йому перемотав. Далі до ОСОБА_14 , але він не дав мені зв`язати, тому що він кричав: «Що це таке?», і почалося... В цей час не було ніяких пострілів. ОСОБА_70 намагався заспокоїти. Потом я повернувся до ОСОБА_5 , бо він більше там кричав. Я боявся, бо перед цим були постріли мені коло ніг.. ОСОБА_54 мені коло ніг зробив постріл. Я так і не зрозумів, нащо він це зробив. Я стояв, поки вони заспокоювали ОСОБА_14 . Що там позаду виникло - я не бачив, що у мене за спиною. Я просто вже тоді побачив, як ОСОБА_5 мене оббіг, ОСОБА_14 оказався у мене позаду. Він, його оббігаючи, зробив пару вистрілів йому під бронік в ребра. ОСОБА_14 падає. Там стоїть ОСОБА_15 . ОСОБА_15 падає до нього, ну, на коліна. І так же само ОСОБА_5 , його зразу ж зверху стріляє йому в шию і в голову. Всьо. ОСОБА_5 далі почав кричати «На позіцию!». Я сказав: « Всьо. Всьо. Всьо », я розвернувся і пішов на позицію. Що там було далі, я вже не знаю.
		ОСОБА_18 підтвердив показання ОСОБА_22 . Також додав, що «ОСОБА_38» після того пропав, шо його не було. Вже хлопці як лежали, то вже « ОСОБА_38 » не було. Куди він дівся? Ніхто зразу не міг понять. ОСОБА_20 в агонії, як хлопці попадали, він вже « ОСОБА_38 » тоді в полі зору після пострілів не бачив. Підтвердив, що це він віддавав ізоленту. ОСОБА_18 також зазначив, що зброї ОСОБА_15 і ОСОБА_14 при собі не було, вони здали зброю.
		ОСОБА_22  доповнив, що зброя лежала біля ОСОБА_5 . 
		 
		Судом досліджені документи, які характеризують особу ОСОБА_5 :
		 
		5.41 Копія військового квитка ОСОБА_5 , відповідно до якого останній є особою, яка приймала безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей та має статус учасника бойових дій, перебуває на посаді командира бойової машини - командира 2-го механізованого відділення - бойової машини 3-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти в/ч НОМЕР_1 у військовому званні «головний сержант», Указом Президента України нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції» (т. 1 а.п. 42-45);
		 
		5.42Копія Указу Президента України № 205 від 02.04.2022 року, за яким ОСОБА_5 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню (т. 7 а.п. 61);
		 
		5.43 Відомості про судимості  ОСОБА_5 станом на 25.06.2022, відповідно до яких ОСОБА_5  засуджений 08.06.2017 Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 189, ст. 54, 55, 75 КК до покарання у виді позбавлення волі на 5 років з іспитовим строком 3 роки, з позбавленням спеціального звання майор поліції, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов`язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки; 06.07.2020 звільнений від відбування покарання в зв`язку із закінченням іспитового строку (т. 1 а.п. 60-61);
		 
		5.44 Довідка від 24.06.2022, відповідно до якої ОСОБА_5  під наглядом лікаря-психіатра не перебуває (т. 1 а.п. 48);
		 
		5.45 Довідка від 24.06.2022, відповідно до якої ОСОБА_5  під наглядом лікаря-нарколога не перебуває (т. 1 а.п. 47);
		 
		5.46 Копія свідоцтва про народження дитини  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (т. 1 а.п. 50);
		 
		5.47 Копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_5 від 23.01.2009 р.н. (т. 1 а.п. 51);
		 
		5.48 Службова характеристика ОСОБА_5 , затверджена командиром в/ч НОМЕР_1 від 01.06.2022 (т. 1 а.п. 196), відповідно до якої останній за місцем несення служби характеризується позитивно, далі - її повний текст:
		« ОСОБА_5 , командир бойової машини - командир 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти в/ч НОМЕР_1 , за час проходження військової служби на посаді головний сержант ОСОБА_5 виявив відмінні професійні якості. Приймав участь в антитерористичній операції та операції об`єднаних сил на території Донецької та Луганської областей, набув статусу учасника бойових дій з 2018 року.
		З початку збройної агресії Російської Федерації в Україні мужньо, самовіддано та геройськи захищає підступи на одному із найважливіших напрямків наступу ворога в районі Сєвєродонецька. Саме підрозділ під його командуванням на початку березня 2022 року здійснили наступ на позиції ворога та відтіснили від м. Сєвєродонецька на 5-7 км. За зразково проведену операцію, знищення ворожої техніки (танків, БМП) та живої сили головного сержанта ОСОБА_5 . Указом Президента України № 205 від 02.04.2022 року нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеню. З початку оборони м. Сєвєродонецька підрозділ яким він командує не віддали жодного метра нашої території, ведуть оборонні бої практично в оточенні і а з честю виконують свій військовий обов`язок, в чому величезна заслуга і самого головного сержанта.
		Грамотний сержант, має відмінний рівень фахової підготовки. Набуті знання і досвід використовує в практичній діяльності. Над вдосконаленням свого професійного рівня та навичок постійно працює. Володіє реальним станом справ у службах і підрозділах. Добре знає вимоги статутів, наказів та настанов. 
		В умовах кризової ситуації не розгублюється, зібраний. Поставлені завдання виконує завжди вчасно, має значний потенціал та використовує його в повному обсязі. Користується беззаперечним авторитетом в батальйоні.
		Фізично розвинутий добре, у стройовому відношенні підтягнутий. Державну таємницю зберігати вміє.
		Висновок: Займаній посаді відповідає».
		 
		Судом досліджені документи, які характеризують загиблих ОСОБА_15 та ОСОБА_14 :
		 
		5.49 Службова характеристика загиблого ОСОБА_14 (т. 1 а.п. 197), яка затверджена командиром в/ч НОМЕР_1 від 01.06.2022, відповідно до якої останній за місцем несення служби характеризується негативно, далі - її повний текст:
		«За час проходження військової служби за мобілізацією на посаді старший солдат ОСОБА_14 зарекомендував себе посередньо, виявляв низькі професійні та морально-ділові якості.
		Має задовільний рівень фахової підготовки. Озброєння та військову техніку, яка знаходиться на озброєнні підрозділу, знає поверхнево, не працює над вдосконаленням свого професійного рівня та навичок.
		Статути Збройних Сил України та інші керівні документи не знає, при цьому не працює над поглибленням своїх знань.
		В умовах кризової ситуації не здатний до прийняття виважених рішень. Має середній рівень працездатності, але ухиляється від виконання доручень командирів і начальників, проходити військову службу не бажає.
		При виконанні службових обов`язків виявляє пасивність га інертність, працездатність незадовільна, схильний до розповсюдження панічних настроїв серед співслужбовців, бажання виконувати службові обов`язки не має.
		На критику не реагує. Фізично розвинутий добре, скаржиться на небажання проходити військову службу, у стройовому відношенні підтягнутий Державну таємницю зберігати вміє.
		До товаришів по службі відноситься нейтрально, немає авторитету та поваги серед військовослужбовців військової частини.
		Висновок: займаній посаді не відповідає»;
		 
		5.50 Службова характеристика загиблого ОСОБА_15 (т. 1 а.п. 198), яка затверджена командиром в/ч НОМЕР_1 від 01.06.2022, відповідно до якої останній за місцем несення служби характеризується негативно, далі - її повний текст:
		«За час проходження військової служби на посаді військовослужбовець військової служби за мобілізацією солдат ОСОБА_15 виявив задовільні професійні якості.
		Грамотний військовослужбовець, має достатній рівень фахової підготовки. Набуті знання і досвід недостатньо використовує в практичній діяльності. Над вдосконаленням свого професійного рівня та навичок не працює.
		Не знає вимоги статутів, наказів та настанов, не керується ними в своїй практичній повсякденній діяльності.
		Недостатньо ініціативний в роботі, має задовільний рівень працездатності.
		Поставлені завдання виконує не завжди вчасно, має значний потенціал, однак, не використовує його в повному обсязі.
		Протягом проходження військової служби притягувався до дисциплінарної відповідальності за виконання обов`язків військової служби в зоні виконання бойових дій в стані алкогольного сп`яніння, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 34 від 14.04.2022 року йому оголошену «сувору догану» та накладені фінансові санкції у вигляді позбавлення 100% щомісячної премії.
		На критику реагує, однак не виправляє недоліки. Авторитетом в батальйоні не користується.
		Фізично розвинутий добре, у стройовому відношенні підтягнутий.
		Схильний до вживання алкогольних напоїв.
		Висновок: займаній посаді не відповідає».
		 
		5.51 Витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 14.04.2022 № 38 стосовно ОСОБА_15 (т. 1 а.п. 202), відповідно до якого незважаючи на роботу, яку проводить командування військової частини НОМЕР_1 щодо зміцнення військової дисципліни, підтримання бойової готовності частини на належному рівні, дотримання вимог Статутів Збройних Сил України, в умовах збройної агресії Російською Федерацією ті під час дії воєнного стану в державі з боку окремих військовослужбовців частини продовжують мати місце випадки порушення військової дисципліни.
		Так, 12.04.2022 року командиром 3 механізованої роти капітаном ОСОБА_46 під час виконання бойових завдань за призначенням в зоні відповідальності 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 були виявлені з явними ознаками алкогольного сп`яніння нижчепойменовані військовослужбовці, серед яких солдат ОСОБА_15 (номер обслуги 6 мінометного розрахунку 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 ).
		Дії солдата ОСОБА_15 кваліфіковані як порушення статей 13, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзаців 1, 2, 6, 7 статі 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Також в його діях вбачаються ознаки порушення вимог ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
		Неправомірність його дій полягає в халатному відношенні до військової служби.
		Причиною даного правопорушення є особиста недисциплінованість та безвідповідальність солдата ОСОБА_15 . 
		Порушення військової дисципліни було скоєно під час виконання службових обов`язків, пов`язано з проходженням військової служби.
		Вина військовослужбовця умисна.
		Обтяжуючими обставинами є:
		- свідоме, грубе порушення солдатом ОСОБА_15 військової дисципліни;
		- вчинення порушення військової дисципліни в умовах воєнного стану;
		- своїми діями солдат ОСОБА_15 дискредитує особовий склад Збройних Сил України;
		- своїми діями солдат ОСОБА_15 знижує боєздатність підрозділу в умовах воєнного стану та безпосередньо бойових дій.
		Обставини, що пом`якшують, знімають вину військовослужбовців відсутні.
		За порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України: ст.ст. 13, 49, 241; Дисциплінарного статуту Збройних Сил України: абзацу 5 ст. 4; відповідно до п. 1 ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на солдата ОСОБА_15 накладено дисциплінарне стягнення - «сувора догана», відповідно до п. 5 розділу 16 Наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 р. № 260 за вживання алкогольних напоїв позбавлено преміювання та відповідно до п. 10 рішення Міністра оборони України № 248/1298 від 25.03.2022 позбавлено виплати додаткової винагороди за квітень 2022;
		 
		5.52 Витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 01.05.2022 № 67 стосовно ОСОБА_15 (т. 1 а.п. 203), відповідно до якого в умовах збройної агресії Російською Федерацією ті під час дії воєнного стану в державі з боку окремих військовослужбовців частини продовжують мати місце випадки порушення військової дисципліни. Так, 01,05.2022 року командиром 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_46 під час виконання бойових завдань за призначенням в зоні відповідальності військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 був виявлений з явними ознаками алкогольного сп`яніння номер обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти солдат ОСОБА_15 .
		Неправомірність дій військовослужбовця полягає в халатному відношенні до військової служби.
		Причиною даного правопорушення є особиста недисциплінованість та безвідповідальність солдата ОСОБА_15 .
		Порушення військової дисципліни було скоєно під час виконання службових обов`язків, пов`язано з проходженням військової служби.
		Своїми діями солдат ОСОБА_15 дискредитує особовий склад Збройних Сил України, знижує боєздатність підрозділу в умовах воєнного стану та безпосередньо бойових дій.
		За порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України: ст.ст. 13, 49, 241; Дисциплінарного статуту Збройних Сил України: абзацу 5 ст. 4; відповідно до п. 1 ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на солдата ОСОБА_15 накладено дисциплінарне стягнення - «сувора догана», відповідно до п. 5 розділу 16 Наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 р. № 260 за вживання алкогольних напоїв позбавлено преміювання та відповідно до п. 10 рішення Міністра оборони України № 248/1298 від 25.03.2022 позбавлено виплати додаткової винагороди за травень 2022;
		 
		6.Оцінка Суду
		6.1При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		6.2Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		6.3Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		6.4Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями обвинуваченого та свідків, колегія суддів приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. 
		6.5У колегії суддів немає підстав сумніватися в достовірності показань як обвинуваченого, так і свідків, вони є логічними, послідовними і узгодженими як між собою, так і з іншими письмовими доказами у провадженні.
		6.6Під час вивчення матеріалів кримінального провадження не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого.
		6.7Із матеріалів провадження істотних суперечностей, які б впливали на правильність установлення фактичних обставин провадження, у цих показаннях не вбачається. Деякі розбіжності в показаннях свідчать про індивідуальне сприйняття кожною особою подій, учасником яких вони були, і не впливають на висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 
		6.8Вказані докази не суперечать критерію доведення вини особи «поза розумним сумнівом», згідно якого передбачається доведення стороною обвинувачення перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів того, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні злочину, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення (рішенням ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України", заява № 16437/04).
		6.9Колегія суддів вважає підтвердженим належними і допустимими доказами факт смерті ОСОБА_15 та ОСОБА_14 внаслідок здійснення ОСОБА_5 пострілів у них з автомата, вказане в ході судового розгляду не оспорювалось, підтверджено письмовими матеріалами провадження, допитами як свідків, так і самим ОСОБА_5 
		6.10Разом з цим, кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 надійшло до суду з правовою кваліфікацією його дій за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме умисне вбивство двох осіб, з якою колегія суддів не погоджується, оскільки його вина за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, не доведена, а його дії підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України, тобто умисне вбивство при перевищенні заходів, необхідних для затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_5 за ст. 118 КК України, виходячи з наступного.
		6.11Приписами ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено поняття бойовий імунітет - це звільнення військового командування, військовослужбовців, поліцейських поліції особливого призначення Національної поліції України, добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, визначених Законом України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України", від відповідальності, у тому числі кримінальної, за втрати особового складу, бойової техніки чи іншого військового майна, наслідки застосування збройної та іншої сили під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань з оборони України із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), настання яких з урахуванням розумної обачності неможливо було передбачити при плануванні та виконанні таких дій (завдань) або які охоплюються виправданим ризиком, крім випадків порушення законів та звичаїв війни або застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		6.12 Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оборону України» посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства та інших нормативно-правових актів у сфері оборони України, несуть визначену законом відповідальність з урахуванням бойового імунітету.
		6.13Як визначено ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних сил України», військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
		6.14Верховний Суд неодноразово наголошував, що кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння (див. наприклад, постанови Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 705/623/18, від 17 квітня 2019 року у справі №472/342/16-к, від 11 лютого 2021 року у справі № 462/3062/16-к).
		6.15За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
		6.16Ознаки суб`єктивної сторони вчинених злочинів та особливості психічного ставлення засудженого до вчинених діянь і їх наслідків встановлюються судами на підставі характеру вчиненого діяння та об`єктивно-предметних умов його вчинення, за встановленими судом фактичними обставинами вчинених злочинів, що закріплені належними і допустимими доказами, зібраними в порядку, передбаченому КПК, та оціненими відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу.
		6.17Умисне вбивство визначене в ст. 115 КК України, це вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Вбивство - це передбачене кримінальним законом винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть.
		6.18Умисне вбивство (ст. 115 КК) з об`єктивної сторони характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідком, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає або свідомо припускає її настання.
		6.19Кваліфікуючою ознакою умисного вбивства є умисне вбивство двох або більше осіб, яке передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 КК України. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України не має.
		6.20Стаття 118 КК України є спеціальною відносно статті 115 КК України, яка передбачає відповідальність за умисне вбивство. У випадках наявності ознак складу злочину, передбаченого ст. 118 КК України та ч. 2 ст. 115 КК України, слід послуговуватись правилом про конкуренцію кількох спеціальних статей - про привілейований та кваліфікований склад злочину. У такому випадку повинна застосовуватись стаття Особливої частини кримінального закону, що передбачає привілейований склад злочину - тобто ст. 118 КК України.
		6.21В статті 118 КК України передбачено два самостійних склади кримінальних правопорушень: 
		1) умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони;
		2) умисне вбивство у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
		6.22Склад умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (ст. 118 КК), містить всі ознаки складу умисного вбивства, передбаченого ст. 115 КК. Ознаками, що мають однаковий зміст у складах вказаних кримінальних правопорушень, є: об`єкт кримінального правопорушення; ознаки об`єктивної сторони кримінального правопорушення; діяння - протиправне заподіяння смерті іншій людині; наслідок - смерть іншої людини; причинний зв`язок між діянням та його наслідками; ознаки суб`єктивної сторони - умисна форма вини, але у формі лише прямого умислу.
		6.23Із суб`єктивної сторони вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, вчиняється лише умисно. Необережне позбавлення життя особи, яка вчинює посягання, або злочинця, що має місце у стані необхідної оборони або затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, злочином не визнається.
		6.24Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 115 КК, обов`язковою умовою кваліфікації злочину за статтею 118 КК України є перебування винного при вчиненні цього діяння у стані необхідної оборони, уявної оборони або в умовах необхідності затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
		6.25 Умисне вбивство, закріплене ст. 115 КК України відрізняється від умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (ст. 118 КК), за ознаками об`єктивної сторони, оскільки вбивство (ст.115) характеризується трьома ознаками: діянням у вигляді посягання на життя іншої особи; наслідками у вигляді незворотної смерті потерпілого; причинним зв`язком між діяннями і наслідками. А вбивства, передбачені ст. 118 КК України, крім зазначених ознак, характеризуються ще і певною обстановкою. Коли суб`єкт здійснює захист від суспільно небезпечного посягання і при цьому позбавляє життя особу, яка здійснювала посягання, чи при затриманні особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, вчинене ним повинне кваліфікуватися за ст. 118 КК України.
		6.26Суб`єктивна сторона злочину за статтею 118 КК України характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного має охоплюватись той факт, що він діє в умовах необхідної оборони або умовах, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. 
		6.27Потерпілим у складі умисного вбивства у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, є особа, яка вчинила кримінальне правопорушення і щодо якої винний вживає заходів для затримання (ст. 38 КК України).
		6.28Згідно із ст. 38 КК України затримуватись може лише особа, яка вчинила кримінальне правопорушення. Це означає, що ст. 38 КК України не поширюється на випадки затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, дисциплінарний проступок, цивільно-правовий делікт. Питання про правомірність затримання в таких випадках вирішується на основі норм іншого галузевого законодавства. Такою, що вчинила кримінальне правопорушення, при кримінально-правовому затриманні особа може визнаватися у випадку вчинення нею: 1) закінченого злочину; 2) закінченого чи незакінченого замаху на злочин; 3) готування до особливо тяжкого, тяжкого чи середньої тяжкості злочину; 4) злочину у співучасті.
		6.29Як видно, КК не визначає, за які саме кримінальні правопорушення можливе таке затримання. Аналіз чинного законодавства про кримінальну відповідальність дозволяє зробити висновок про те, що затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, можливе у разі вчинення будь-якого кримінального правопорушення. Законодавець не робить винятків із цього правила, незважаючи на норму про поділ злочинів відповідно до їхньої тяжкості (ст. 12 КК України). 
		6.30Важливою характеристикою є співрозмірність такого затримання. Як і в необхідній обороні, дії, якими завдано шкоди посягаючому, але не перевищено її межі, не можна відносити до насильницьких у кримінально-правовому значенні цього слова. Правомірне затримання є завжди вимушеною та необхідною дією. Воно має ґрунтуватися на правомірності самого акту. Але правомірність затримання не виключає завдання шкоди особі, яку затримують. Хоча закон і не встановлює переліку кримінальних правопорушень, у разі вчинення яких можливе затримання, це найчастіше кримінальні правопорушення проти життя та здоров`я, проти власності, проти громадської безпеки та громадського порядку. Але й у випадках вчинення найнебезпечніших кримінальних правопорушень дії особи із затримання мають відповідати ознаці співрозмірності. Співрозмірність як ознака правомірного затримання особи характеризується двома основними критеріями: 1) небезпечністю посягання; 2) обстановкою затримання. Також можуть бути і додаткові критерії: ступінь небезпеки злочинця; поведінка затримуваного під час затримання; співвідношення сил затримуючого та затримуваного тощо.
		6.31Всі ці обставини мають бути ураховані у разі розгляду конкретних випадків затримання осіб, які вчиняють суспільно небезпечні посягання. При встановленні першого критерію слід визначити як характер, так і ступінь суспільної небезпечності вчиненого. Характер суспільної небезпечності визначається об`єктом посягання, формою вини та категорією кримінального правопорушення, а ступінь суспільної небезпечності - обставинами вчиненого (ступенем здійснення злочинного наміру, способом вчинення, розміром шкоди або тяжкістю наслідків, які настали, роллю винного у випадку вчинення кримінального правопорушення у співучасті). Чим більш небезпечним є посягання, тим ширшими є межі завдання шкоди у разі затримання. 
		6.32Суспільна небезпечність посягання є не єдиним критерієм співрозмірності затримання. Другим виступає обстановка затримання. Співрозмірною може бути визнана лише така шкода, яка відповідала не лише небезпеці посягання, а й обстановці затримання, тобто тим умовам, що характеризують реальні сили, можливості і засоби потерпілого або інших осіб для успішного затримання злочинця. Така обстановка може варіюватися від відносно сприятливої до несприятливої для особи, яка затримує. Відносно сприятлива обстановка свідчить, що потерпіла або інша особа має явну, наприклад, фізичну перевагу над злочинцем, і усвідомлює, що наявна можливість успішно здійснити затримання без заподіяння злочинцеві тяжкої шкоди. І, навпаки, несприятлива обстановка затримання означає, що той, хто затримує, перебуває у невигідному, програшному становищі порівняно зі злочинцем і усвідомлює, що успішне затримання можливе лише у разі заподіяння злочинцю тяжкої шкоди. Недотримання особою зазначених критеріїв (хоча б одного) свідчить про перевищення меж затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. 
		6.33Частина 2 статті 38 КК України встановлює, що перевищенням заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, визнається умисне заподіяння особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання. 
		6.34Пункт 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону» визначає, що за змістом статті 38 КК України до необхідної оборони прирівнюються дії, вчинені під час правомірного затримання та доставлення відповідним органам влади особи, яка вчинила злочин. У свою чергу, пункт 5 цієї постанови визначає, щоб встановити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди мають враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров`я) та інші обставини. 
		6.35Таким чином, особа під час затримання перевищує межі як припустимої, так і достатньої шкоди. Перевищення меж припустимої шкоди - це умисне заподіяння в несприятливій обстановці шкоди особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, що не являє великої суспільної небезпечності, та ухиляється від законного затримання. Перевищення меж достатньої шкоди - це умисне заподіяння особі, яка вчинила кримінальне правопорушення і ухиляється від затримання, у відносно сприятливій обстановці тяжкої шкоди, котра явно перевищує шкоду, достатню для його успішного затримання. Ці дії обов`язково повинні мати ознаку «явної невідповідності» суспільній небезпечності діяння або обстановці затримання. Питання про співмірність - це завжди питання конкретного факту. Законодавець встановлює лише два випадки, в яких особа підлягає кримінальній відповідальності за перевищення заходів, необхідних для затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення - «Вбивство» (ст.118 КК України) та «Нанесення тяжких тілесних ушкоджень» (ст. 124 КК України). 
		6.36Як ми бачимо, це два види найнебезпечніших насильницьких кримінальних правопорушення. В інших випадках перевищення заходів для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, не тягне за собою кримінальної відповідальності. 
		6.37Суспільно небезпечне (злочинне) діяння умисного вбивства при перевищенні заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, також виявляється в умисній дії (діях), спрямованій на позбавленні життя, проте, того, хто вчинив кримінальне правопорушення і намагається уникнути затримання, коли спричинення смерті не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця,
		6.38Обов`язковою умовою кваліфікації вбивства за ст. 118 КК України як умисного вбивства при перевищенні заходів необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, є особлива обстановка - перебування винного при вчиненні цього діяння в умовах необхідності затримання злочинця. Якщо буде встановлено, що винний не перебував у такій обстановці, вчинене ним за наявності підстав слід кваліфікувати відповідно за ст. 115 КК України. 
		6.39Ведучи мову про обстановку перевищення заходів для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, слід насамперед указати, що в юридичній літературі, хоча і розмежовується, проте не проводиться чіткого розмежування понять правомірного затримання та правомірного спричинення шкоди особі при затриманні. Ознаки, які їх характеризують, часто змішуються. Зокрема, у літературі зазначається, що затримання злочинця має ознаки, що характеризують: 1) мету затримання; 2) особу, яка підлягає затриманню; 3) характер дій при затриманні; 4) своєчасність затримання; 5) необхідність заподіяння шкоди і, нарешті, 6) співрозмірність шкоди, заподіяної злочинцю при його затриманні. Інші автори вважають, що до умов правомірності заподіяння шкоди злочинцеві при його затриманні слід віднести такі обставини: необхідно, щоб особа, яка затримується, вчинила кримінальне правопорушення, а не яке-небудь інше правопорушення; затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, має здійснюватися безпосередньо після вчинення посягання; затримання може бути здійснено як потерпілим, так і іншими особами (наприклад очевидцями), а також працівниками правоохоронних органів і тільки з метою передати затриманого відповідним (компетентним) органам влади; нанесення фізичної шкоди особі, що затримується, буде правомірним тільки у випадку, коли є очевидним, що вона намагається ухилитись від затримання і без заподіяння вказаної шкоди затримання неможливе; затримання має здійснюватися без перевищення заходів, необхідних для цього.
		6.40Отже, виходячи зі змісту ст. 38 КК України, для висновку про наявність обстановки перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, слід встановити, що спричинення смерті: 
		а) мало місце безпосередньо після вчинення особою, яку затримують, кримінального правопорушення; 
		б) було вимушеним - особа ухилялася від затримання та доставлення її відповідним органам влади; 
		в) не було потреби у заподіяння смерті злочинцю - така шкода явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання. 
		Ці ознаки перевищення, на думку колегії, є обов`язковими. Відсутність хоча б однієї означає відсутність обстановки перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. За відсутності хоча б однієї з перших двох ознак - відповідальність за заподіяну шкоду настає на загальних підставах, за відсутності лише третьої, за наявності інших умов, затримання слід вважати правомірним.
		6.41У межах складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України, посягання, яке виражається в насильстві певного ступеню тяжкості, викликає, за загальним правилом, раптову реакцію у вигляді явно неадекватних оборонних дій, які своїм наслідком мають вбивство особи, яка здійснювала посягання. Оборонні дії вчиняються або в процесі самого посягання, або в момент, коли воно ось-ось повинне розпочатися, або безпосередньо після його закінчення. Отже, проміжок у часі між насильством потерпілого і оборонними діями у відповідь фактично є мінімальним. Тому варто зазначити, що відносна єдність місця, обстановки та часу вчинення суспільно небезпечного посягання у вигляді фізичного насильства та надмірного захисту від нього є особливістю, характерною для злочину, передбаченого ст. 118 КК України.
		6.42З огляду на вищевказане, оцінюючи дії ОСОБА_5 , колегією суддів встановлено, з`ясовано і надано належну оцінку: 
		 
		1.Особі обвинуваченого ОСОБА_5 ;
		2.Особам загиблих ОСОБА_14 і ОСОБА_15 ;
		3.Обстановці, яка передувала затриманню ОСОБА_14 і ОСОБА_15 ;
		4.Діям ОСОБА_14 і ОСОБА_15 напередодні їх затримання ОСОБА_5 ;
		5.Обстановці затримання, діям ОСОБА_14 і ОСОБА_15 під час їх затримання, наявності суспільно-небезпечного посягання з їх боку і діям захисту. Діям ОСОБА_5 та інших військовослужбовців під час затримання ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , їх мотиву.
		 
		ОСОБА_5 
		 
		6.43ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Миколаїв, громадянин України, має вищу освіту, військовослужбовець за контрактом, проходив військову службу на посаді командира бойової машини - командира 2-го механізованого відділення - бойової машини 3-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти в/ч НОМЕР_1 у військовому званні «головний сержант», одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, має місце реєстрації і проживання, приймав безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей та має статус учасника бойових дій з 2018 року, Указом Президента України нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції», Указом Президента України № 205 від 02.04.2022 року нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеню, працював в органах міліції (поліції) з 2001 по 2017 рік на різних посадах, мав спеціальне звання - майор поліції (т. 1 а.п. 42-45).
		6.44Судимий 08.06.2017 Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 189, ст. 54, 55, 75 КК до покарання у виді позбавлення волі на 5 років з іспитовим строком 3 роки, з позбавленням спеціального звання майор поліції, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов`язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки; 06.07.2020 звільнений від відбування покарання в зв`язку із закінченням іспитового строку (т. 1 а.п. 60-61).
		6.45Відповідно до службової характеристики ОСОБА_5 він за місцем несення служби характеризується позитивно, виявив відмінні професійні якості. З початку збройної агресії Російської Федерації в Україні мужньо, самовіддано та геройськи захищає підступи на одному із найважливіших напрямків наступу ворога в районі Сєвєродонецька. Саме підрозділ під його командуванням на початку березня 2022 року здійснили наступ на позиції ворога та відтіснили від м. Сєвєродонецька на 5-7 км. За зразково проведену операцію, знищення ворожої техніки (танків, БМП) та живої сили головного сержанта ОСОБА_5 . Указом Президента України № 205 від 02.04.2022 року нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеню. З початку оборони м.Сєвєродонецька підрозділ, яким він командує, не віддали жодного метра нашої території, ведуть оборонні бої практично в оточенні і а з честю виконують свій військовий обов`язок, в чому величезна заслуга і самого головного сержанта. Грамотний сержант, має відмінний рівень фахової підготовки. Набуті знання і досвід використовує в практичній діяльності. Над вдосконаленням свого професійного рівня та навичок постійно працює. Володіє реальним станом справ у службах і підрозділах. Добре знає вимоги статутів, наказів та настанов. В умовах кризової ситуації не розгублюється, зібраний. Поставлені завдання виконує завжди вчасно, має значний потенціал та використовує його в повному обсязі. Користується беззаперечним авторитетом в батальйоні. Фізично розвинутий добре, у стройовому відношенні підтягнутий. Державну таємницю зберігати вміє. Займаній посаді відповідає (т. 1 а.п. 196).
		 
		ОСОБА_14 
		 
		6.46 Відповідно до службової характеристики ОСОБА_14 останній за місцем несення служби характеризується негативно, зарекомендував себе посередньо, виявляв низькі професійні та морально-ділові якості. Має задовільний рівень фахової підготовки. Озброєння та військову техніку, яка знаходиться на озброєнні підрозділу, знає поверхнево, не працює над вдосконаленням свого професійного рівня та навичок. Статути Збройних Сил України та інші керівні документи не знає, при цьому не працює над поглибленням своїх знань. В умовах кризової ситуації не здатний до прийняття виважених рішень. Має середній рівень працездатності, але ухиляється від виконання доручень командирів і начальників, проходити військову службу не бажає. При виконанні службових обов`язків виявляє пасивність га інертність, працездатність незадовільна, схильний до розповсюдження панічних настроїв серед співслужбовців, бажання виконувати службові обов`язки не має. На критику не реагує. Фізично розвинутий добре, скаржиться на небажання проходити військову службу, у стройовому відношенні підтягнутий Державну таємницю зберігати вміє. До товаришів по службі відноситься нейтрально, немає авторитету та поваги серед військовослужбовців військової частини. Займаній посаді не відповідає (т. 1 а.п. 197). 
		 
		ОСОБА_15 
		 
		6.47Відповідно до службової характеристики ОСОБА_15 останній за місцем несення служби характеризується негативно, за час проходження військової служби виявив задовільні професійні якості. Грамотний військовослужбовець, має достатній рівень фахової підготовки. Набуті знання і досвід недостатньо використовує в практичній діяльності. Над вдосконаленням свого професійного рівня та навичок не працює. Не знає вимоги статутів, наказів та настанов, не керується ними в своїй практичній повсякденній діяльності. Недостатньо ініціативний в роботі, має задовільний рівень працездатності. Поставлені завдання виконує не завжди вчасно, має значний потенціал, однак, не використовує його в повному обсязі. Протягом проходження військової служби притягувався до дисциплінарної відповідальності за виконання обов`язків військової служби в зоні виконання бойових дій в стані алкогольного сп`яніння. На критику реагує, однак не виправляє недоліки. Авторитетом в батальйоні не користується. Фізично розвинутий добре, у стройовому відношенні підтягнутий. Схильний до вживання алкогольних напоїв. Займаній посаді не відповідає  (т. 1 а.п. 198).
		6.48 Відповідно до наказу командира в/ч  НОМЕР_1  від 14.04.2022 № 38 12.04.2022 року був виявлений з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Неправомірність його дій полягає в халатному відношенні до військової служби. Причиною даного правопорушення є особиста недисциплінованість та безвідповідальність. Порушення військової дисципліни було скоєно під час виконання службових обов`язків, пов`язано з проходженням військової служби. Вина військовослужбовця умисна. Обтяжуючими обставинами є: свідоме, грубе порушення солдатом ОСОБА_15 військової дисципліни; вчинення порушення військової дисципліни в умовах воєнного стану; своїми діями солдат ОСОБА_15 дискредитує особовий склад Збройних Сил України; своїми діями солдат ОСОБА_15 знижує боєздатність підрозділу в умовах воєнного стану та безпосередньо бойових дій. На нього накладено дисциплінарне стягнення - «сувора догана», і за вживання алкогольних напоїв позбавлено преміювання та позбавлено виплати додаткової винагороди за квітень 2022 (т. 1 а.п. 202).
		6.49Відповідно до наказу командира в/ч  НОМЕР_1  від 01.05.2022 № 67 01.05.2022 року був виявлений з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Неправомірність дій військовослужбовця полягає в халатному відношенні до військової служби. Причиною даного правопорушення є особиста недисциплінованість та безвідповідальність солдата ОСОБА_15 . Порушення військової дисципліни було скоєно під час виконання службових обов`язків, пов`язано з проходженням військової служби. Своїми діями солдат ОСОБА_15 дискредитує особовий склад Збройних Сил України, знижує боєздатність підрозділу в умовах воєнного стану та безпосередньо бойових дій. На нього накладено дисциплінарне стягнення - «сувора догана», і за вживання алкогольних напоїв позбавлено преміювання та позбавлено виплати додаткової винагороди за травень 2022 (т. 1 а.п. 203).
		6.50Свідок ОСОБА_51 суду повідомив, що напередодні 30.05.2022 ОСОБА_15 намагався зґвалтувати місцевих жінок, але свідок ОСОБА_51 із іншими військовослужбовцями йому в цьому завадили. Свідок вказав, що провів з ним виховну роботу за зловживання спиртними напоями за спробу зґвалтувати місцевих жінок. 
		 
		Обстановка, яка передувала затриманню ОСОБА_14 і ОСОБА_15 
		6.51Матеріалами кримінального провадження та показами свідка ОСОБА_16 підтверджено, що у зв`язку з виконанням завдань за призначенням, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України 30.05.2022 особовий склад 3-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , у складі якої перебували військовослужбовці ЗСУ ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , утримували оборонні рубежі на позиції «ОСОБА_5» в районі населеного АДРЕСА_2. ОСОБА_5 був поставлений старшим цієї позиції.
		 
		6.52З показів ОСОБА_5 відомо:
		6.52.1З 24 лютого 2022 року військовослужбовці ЗСУ вступили в бої і з боями відійшли в район м. Сєвєродонецька 26-27 лютого. З цього моменту підрозділ ОСОБА_5 тримав оборону на лінії АДРЕСА_6, АДРЕСА_2 до Сєверодонецька. 
		6.52.2З березня 2022 почали приходити мобілізовані. ОСОБА_14 і ОСОБА_15 прибули в другу мінометну батарею його частини в іншу роту. Приблизно у квітні їх перевели в підрозділ ОСОБА_5 . З початку підрозділ ОСОБА_5 повинен був відійти на позиції до м. Лисичанську, частина підрозділу відійшла, техніку він перевів. Вони зібралися на дачах в АДРЕСА_5.
		6.52.3Приблизно 25-26 травня підрозділи НОМЕР_7 бригади ТРО, які тримали поряд з ними позиції, самовільно, без наказу, покинули свої бойові позиції, після чого ОСОБА_5 поставлено бойову задачу - негайно стати на їх позиції і не допустити прориву противника. Командир роти ОСОБА_16 зібрав залишки його роти і розподілив них по позиціям навколо АДРЕСА_2. ОСОБА_5 було призначено старшим позиції «ОСОБА_5» і надано у розпорядження військовослужбовців ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , а потім ще ОСОБА_18 . З цього моменту на позиції «ОСОБА_5» вони почали несення служби зі стримування наступу противника. На той час вказані бійці були під командуванням ОСОБА_5 декілька днів.
		6.53З показів свідка ОСОБА_16 відомо, що у квітні 2022 року він виконував обов`язки командира 3-ї механізованої роти в/ч НОМЕР_1 . На той момент вони розташовувалися і виконували бойові завдання поблизу населеного АДРЕСА_2. ОСОБА_5 був призначений старшим на бойову позицію « ОСОБА_5 ». Загальна складна бойова обстановка в Метьолкіно впливала на морально-психологічний стан всіх військовослужбовців ЗСУ.
		6.54 З показів свідка ОСОБА_51 відомо, що приблизно наприкінці травня 2022 року противник зайшов в Сєвєродонецьк і військовослужбовці ЗСУ були у напівкільці. ІНФОРМАЦІЯ_9 покинула свої позиції.
		6.55З показів ОСОБА_5 і свідка ОСОБА_16 відомо, що вдень 30.05.2024 був масований артобстріл їх бойових позицій російськими військами, у т. ч. фосфорними бомбами.
		6.56 З показів свідка ОСОБА_22 відомо, що в ті дні були постійні обстріли з боку ЗС РФ та постійні бойові дії.
		6.57 З показів ОСОБА_5 відомо, що військовослужбовці РФ (противник) знаходилися на відстані приблизно 200-250 метрів від позиції «ОСОБА_5».
		6.58З акту службового розслідування за фактом загибелі солдата ОСОБА_15 і старшого солдата ОСОБА_14 відомо, що 30.05.2022 близько 19-00 год. з позиції «ОСОБА_5» в районі смт. Метьолкіне Сєвєродонецького району Луганської області була бойова обстановка, у військовослужбовців малася величезна втома внаслідок постійних бойових дій, щоденних артилерійських та мінометних обстрілів (включно з обстрілами танків, а також періодичним застосуванням авіації), де сама обстановка, в якій опинились всі учасники цих подій є незвичною для будь-якої людини, оскільки військовослужбовці перебувають тривалий час в стані постійного стресу, воюють практично в оточенні, не мають будь-якого відпочинку.
		6.59З доповідей про подію від 31.05.2022 (т. 1 а.п. 177) відомо, що на бойовій позиції «ОСОБА_5» в районі населеного АДРЕСА_2 30-31 травня відбувалися інтенсивні бойові дії.
		6.60З загальновідкритих джерел інформації, зокрема з інформації Вікіпедії, розміщеної за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 , відомо наступне:
		6.60.1Бої за Сєвєродонецьк - бойові дії між українськими та російськими військами за контроль над містом Сєвєродонецьк, що тривали з 28 лютого до 24 червня 2022 року в ході вторгнення Росії до України в межах наступу на Схід України. Сєвєродонецьк є тимчасовим адміністративним центром Луганської області.
		6.60.202 березня майже в усіх селах поблизу Сєвєродонецька відбулися бої. 
		6.60.310 квітня тривали обстріли міста російськими загарбниками, серйозних руйнувань зазнали два житлові будинки, а також приватна клініка. Соціальна та критична інфраструктура Сєвєродонецька вже майже знищена.
		6.60.4З 5 по 13 травня російськими військами робилися неодноразові, невдалі спроби форсування річки Сіверський Донець з великими втратами особового складу та військової техніки. Різні джерела повідомляють від 400 до 1000 чоловік.
		6.60.5Станом на середину травня для Росії ключовою задачею є оточення українських сил, що тримають оборону в районах Сєвєродонецька-Лисичанська-Рубіжного. Під це завдання росіяни концентрують більшість сил та засобів.
		6.60.6В район Попасної російські війська за останні дні привезли до 2500 одиниць військової техніки. Звідси ЗС РФ прагнуть вийти на трасу Т 1302 Бахмут-Сєвєродонецьк і таким чином почати оточувати українські сили. Росіяни намагаються рухатися до цілі через село Комишуваха.
		6.60.7Бої ідуть у селах-сателітах Сєвєродонецька - Щедрищеве на півночі та Воронове на півдні.
		6.60.8У другій половині травня ситуація погіршилась, адже ворог зосередив всі сили для того, щоб або взяти Сєвєродонецьк, або перерізати трасу Т 1302. Спроби поширились з району Попасної або Білогорівки ближче до Бахмута.
		6.60.9У Сєвєродонецьку російська армія розстрілює всю інфраструктуру міста, водогони, електромережі.
		6.60.1020 травня у російській пропаганді була продемонстрована робота 2С4 «Тюльпан» з міста Рубіжне. Тоді окупанти повідомили, що 240-мм міномет бив по мосту, що сполучає Сєверодонецьк із Лисичанськом . Наступного дня, 21 травня 2022 року українським військовим вдалося знищити цей 2С4 «Тюльпан» у Рубіжному. Цей міномет зруйнував Павлоградський міст та обстрілював Сєвєродонецьк.
		6.60.11Знищення росіянами моста ускладнить сполучення між Сєвєродонецьком і Лисичанськом , але не зупинить евакуацію людей і доправлення гуманітарних вантажів.
		6.60.1222 травня британська розвідка повідомила, що росіяни перекинули до Сєвєродонецька 10 БМП-Т «Термінатор».
		6.60.1324 травня вранці росіяни знов відкрили вогонь по території об`єднання «Азот», де облаштовані декілька бомбосховищ. Як наслідок, загинули чотири людини. Ще одного жителя було тяжко поранено в центральній частині міста, поранення виявилось несумісним із життям.
		6.60.14Протягом дня росіянам вдалось розвинути наступ з району Попасної, автошлях Т 1302 опинився під ворожими обстрілами, тут стали працювати російські диверсійно-розвідувальні групи.
		6.60.1526 травня за інформацією голови Луганської ОВА ОСОБА_80 російські війська почали бій на околицях Сєвєродонецька. Також за його словами кількість російських військових сил більше в рази, а ЗСУ тримають лінію оборони в районі Золотого та Катеринівки.
		6.60.1627 травня тривали жорстокі бої за місто. На 2/3 периметра перебували ворожі військові, але місто оточене не було. Внаслідок численних обстрілів було пошкоджено близько 90 % житлових будинків, більшість з них потребували або капітальної перебудови, або ж повної відбудови. Постраждала й інфраструктура міста - водогони, газові колектори.
		6.60.1728 травня за словами голови Луганської ОВА ОСОБА_80 , силам ЗСУ вдалося відтіснити росіян від Сєвєродонецька, Тошківки та Осколоновки. Також сили ЗС РФ щонайменше тричі обстріляли Сєвєродонецьк. Внаслідок цього був пошкоджений міст через річку Сіверський Донець між Лисичанськом та близько чотирнадцяти цивільних багатоповерхівок у місті. За словами ОСОБА_7 росіяни понесли тяжкі втрати у бою. Було знищено 5 танків, 10 одиниць військової техніки та один БПЛА «Орлан-10». У росіян значні втрати і вони змушені були відступити в районі Сєвєродонецька, Тошківки та Осколонівки. Втім, не залишають спроб вийти в тил наших військ та порушити логістичне забезпечення Луганщини».
		6.61З загальновідкритих джерел інформації, зокрема з вечірнього зведення Генштабу ЗСУ в соцмережі Facebook від 28.05.2022 відомо, що найактивніші наступальні дії росіян спостерігаються на Слов`янському, Донецькому, Лиманському, Сєвєродонецькому, Бахмутському, Курахівському та Авдіївському напрямках. Мета росіян - оточення українських військ у районах міст Лисичанськ і Сєвєродонецьк та вихід на адміністративний кордон Луганської області ІНФОРМАЦІЯ_8.
		6.62У відповідності до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 року № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (у редакції наказу
		Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України
		від 28 квітня 2022 року № 80), станом на 27 квітня 2022 року Сєвєродонецький район Луганської області віднесено до таких територій.
		6.63Приміткою до ст. 402 КК України встановлено, що під бойовою обстановкою в розділі XIX цього Кодексу слід розуміти обстановку наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, протиповітряного, повітряного, морського тощо бою, тобто безпосереднього застосування військової зброї і техніки стосовно військового супротивника або військовим супротивником. Обстановка бою, в якому бере участь військове з`єднання, частина (корабель) або підрозділ, розпочинається і закінчується з наказу про вступ у бій (припинення бою) або з фактичного початку (завершення) бою.
		6.64Отже колегією суддів встановлено, що станом на 30.05.2022 на позиції «ОСОБА_5» в районі населеного АДРЕСА_2 і в його околицях була бойова обстановка, тобто велися постійні активні бойові дії між військовими з`єднаннями Збройних Сил України, в число яких, серед інших, входили військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , у складі якої перебували ОСОБА_5 (старший позиції «ОСОБА_5») та його підлеглі військовослужбовці ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , якими командував командир роти ОСОБА_16 , та представниками збройних сил Російської Федерації і іншими підконтрольними їй незаконними воєнізованими збройними формуваннями, що здійснювали широкомасштабний наступ на територію України, порушуючи її суверенітет та територіальну цілісність.
		 
		Дії ОСОБА_14 і ОСОБА_15 напередодні їх затримання ОСОБА_5 
		 
		6.65Як повідомив суду ОСОБА_5 , 30 травня 2022 зранку приблизно о 10-11 годині ОСОБА_14 і ОСОБА_15 захотіли піти по воду, але ОСОБА_5 їм заборонив покидати позицію « ОСОБА_5 », оскільки у місто Сєвєродонецьк вже зайшов противник, вони знаходились у напівкільці, майже в оточенні. Ліва частина АДРЕСА_2 підрозділами ЗСУ не контролювалась і противник міг зайти з будь-якої сторони. Рації у ОСОБА_14 і ОСОБА_15 не було, а тому саме з вищевказаних причин він їм наказав залишатися на позиції. Але вони порушили його наказ і пішли в АДРЕСА_2, перші будинки якого розташовувались приблизно в 50 метрах від позиції «ОСОБА_5» позаду. Їх тривалий час не було. 
		6.66Далі, як повідомив  ОСОБА_5  і підтвердив свідок ОСОБА_16 , приблизно о 16-17 годині почався масований артобстріл росіянами, в т.ч. фосфорними боєприпасами, всіх позицій ЗСУ, у т.ч позиції «ОСОБА_5». В цей час ОСОБА_14  і ОСОБА_15  на позицію « ОСОБА_5 » не повернулися. Після вказаного артобстрілу у зв`язку із відсутністю ОСОБА_14  і ОСОБА_15 ,  ОСОБА_5  доповів своєму командирові - командиру роти ОСОБА_16 про їх відсутність.
		6.67Свідок  ОСОБА_16  підтвердив покази  ОСОБА_5  про те, що 30 травня 2022  ОСОБА_5  доповів йому по рації, що двоє військовослужбовців без його дозволу покинули позицію зі зброєю. Доповідь від  ОСОБА_5  він передав своєму командирові і далі його командир зробив доповідь на відповідні органи. Після цього  ОСОБА_14  і ОСОБА_15  вважалися такими, що самовільно залишили підрозділ.
		6.68Далі, як повідомив ОСОБА_5 , приблизно в 19-00 годині ОСОБА_14 і ОСОБА_15 повернулися в стані алкогольного сп`яніння і у ОСОБА_15 виник конфлікт з ОСОБА_21 із-за кулемета, після чого  ОСОБА_15  і ОСОБА_14  без дозволу забрали з позиції два гранатомети і без дозволу  ОСОБА_5  всупереч його наказу про залишення на позиції пішли в напрямку АДРЕСА_2 позаду їх позиції, про що  ОСОБА_5  по рації доповів командиру  ОСОБА_16 . Далі прибіг  ОСОБА_20  і доповів, що ОСОБА_14  і ОСОБА_15  по ньому стріляли. Сказав також, що вони забарикадувалися в бесідці і звідти по ньому стріляли. Про все це ОСОБА_5 по рації доповів командиру ОСОБА_16 .
		6.69Свідок ОСОБА_21 підтвердив покази ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_20 розповідав, що він бачив ОСОБА_14 і ОСОБА_15 в селі як вони випивали спиртні напої і стріляли по ОСОБА_20 , який пішов в село по теплі речі. Свідок ОСОБА_21 також підтвердив покази ОСОБА_5 про те, що між ним та ОСОБА_14 і ОСОБА_15 виник конфлікт із-за кулемета, коли вони вперше повернулися на позицію « ОСОБА_5 ». Свідок ОСОБА_21 підтвердив, що ОСОБА_14 і ОСОБА_15 без дозволу ОСОБА_5 покинули позицію зі своєю зброєю і пішли за водою в с. Метьолкіне, потім повернулися у нетверезому стані, далі із-за кулемета виник конфлікт і вони без дозволу ОСОБА_5 знов покинули позицію із зброєю і взяли з собою один польський гранатомет, а далі ОСОБА_5 їх об`явив дезертирами.
		6.70Свідок ОСОБА_16 підтвердив покази ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_5 йому доповів, що ОСОБА_15 і ОСОБА_14 пішли зі зброєю у село і далі один із військовослужбовців пішов в село, де побачив ОСОБА_15 і ОСОБА_14 , які розпивали алкогольні напої. Свідок ОСОБА_16 підтвердив, що він наказав, щоб їх не чіпали в той момент, коли вони знаходилися в селі. Вони вже рахувалися як СЗЧ і в радіоефір для всіх  ОСОБА_16  розпорядився, що якщо  ОСОБА_15  і ОСОБА_14  повернуться на позиції, то їх слід затримати, а якщо вони почнуть збройну агресію проти наших військовослужбовців, які перебувають на бойових позиціях, то відкривати вогонь на ураження.
		6.71Свідок ОСОБА_21 підтвердив, що ОСОБА_5 доповідав ОСОБА_16 по рації про самовільне залишення позиції ОСОБА_15 і ОСОБА_14 і про те, що вони стріляли.
		6.72Свідок ОСОБА_50 підтвердив, що в радіоефірі чув наказ ОСОБА_16 про застосування зброї проти ОСОБА_15 і ОСОБА_14 у випадку вчинення ними супротиву при їх затриманні.
		6.73Свідок ОСОБА_51 підтвердив, що ОСОБА_5 доповідав командирові роти ОСОБА_16 по рації про те, що двоє військовослужбовців відмовляються виконувати накази. ОСОБА_16 доповів про це в штаб. Звідти прийшла команда, що вони є дезертири. Свідок підтвердив, що ОСОБА_16 дав усний наказ ОСОБА_5 , що вони є дезертирами і їх можна розстріляти. За змістом свідчень свідка, зміст наказу зводився до того, що якщо ОСОБА_15 і ОСОБА_14 будуть відкривати вогонь на ураження наших бійців, то можна стріляти у відповідь на ураження. ОСОБА_5 доповів, що ОСОБА_14 і ОСОБА_15 відмовились від виконання своїх обов`язків. Також свідок ОСОБА_51 підтвердив, що ОСОБА_5 доповів ОСОБА_16 , що вони відкрили вогонь по його позиції. Доповідь ОСОБА_5 про дії ОСОБА_15 і ОСОБА_14 була декілька разів. ОСОБА_5 декілька разів просив ОСОБА_16 забрати їх. Свідок чув в радіоефірі як командир ОСОБА_16 двічі відправляв доповідь про ОСОБА_15 і ОСОБА_14 в штаб. В штабі дали дозвіл на застосування зброї проти  ОСОБА_14  і ОСОБА_15  
		6.74Свідок ОСОБА_20 також підтвердив, що ОСОБА_14 і ОСОБА_15 самовільно без дозволу ОСОБА_5 покинули позицію « ОСОБА_5 » і далі командир роти ОСОБА_16 об`явив їх дезертирами.
		6.75В подальшому, як повідомив ОСОБА_5 , він почув постріли і нерозбірливі крики. В радіоефір сусідньої лівої позиції 9 батальйону вийшов військовослужбовець «ОСОБА_17» і повідомив, щоб ОСОБА_5 забрав своїх людей, бо вони з тилу стріляють у його бік, тобто по його позиції, і з ними у бійців «ОСОБА_17» виник конфлікт. «ОСОБА_17» також вказав, що якщо стемніє, їм без дозволу доведеться відкривати вогонь на ураження по всім, хто знаходиться позаду них в тилу.
		6.76Свідок ОСОБА_16 , даючи суду покази, не заперечив, що ОСОБА_5 доповідав йому про те, що ОСОБА_14 і ОСОБА_15 відкрили вогонь з тилу по своїх позиціях.
		6.77Свідок ОСОБА_50 підтвердив, що в радіоефірі чув розмови про стрільбу по своїх позиціях з тилу і про те, що ОСОБА_5 декілька разів виходив в ефір щодо неправомірних дій ОСОБА_14 і ОСОБА_15 
		6.78Далі, як повідомив  ОСОБА_5 , він знов доповів своєму командирові ОСОБА_16 , що його підлеглі військовослужбовці бояться знаходитися на позиції, щоб по ним ззаду не відкрили вогонь і сказав, що вони займають кругову оборону, просив ОСОБА_16  забрати з їх тилу  ОСОБА_14  і ОСОБА_15 , на що ОСОБА_16 надав наказ всім позиціям - дослівно: « ОСОБА_14 і ОСОБА_15 - затримати, при супротиві - знищити».
		6.79Свідок  ОСОБА_16  підтвердив, що ОСОБА_5  йому доповідав про ОСОБА_15  і ОСОБА_14 , на що він віддав розпорядження, яке стосувалося всіх військовослужбовців наступного змісту: у випадку якщо ті двоє повернуться на позицію, то їх затримати, а у випадку їх збройної агресії - відкривати вогонь на ураження.
		6.80 Відповідно до доповіді про подію від 30.05.2022 № 31, командир в/ч НОМЕР_1 доповів оперативному черговому в/ч НОМЕР_2 про те, що 30.05.2022 близько 19-00 год. з позиції «ОСОБА_5» в районі смт. Метьолкіне Сєвєродонецького району Луганської області самовільно залишили позицію та зникли в невідомому напрямку із закріпленою за ними зброєю солдат ОСОБА_15 та старший солдат ОСОБА_14 
		6.81Після цього, як розповів суду ОСОБА_5 , він наказав своїм бійцям, щоб вони дивилися також і позаду їх позиції, оскільки існувала небезпека з боку ОСОБА_14  і ОСОБА_15 . Через деякий невеликий час  ОСОБА_14  і ОСОБА_15  підійшли до сусідньої позиції, де був  ОСОБА_22 . Після цього вони повернулись назад і десь через 10 хвилин ОСОБА_20  повідомив всім, що вони йдуть до них. Далі, відчуваючи небезпеку для себе і своїх підлеглих бійців від ОСОБА_14  і ОСОБА_15 ,  ОСОБА_5  дав команду «до бою».
		6.82Свідок ОСОБА_22 підтвердив покази ОСОБА_5 про те, що до нього ввечері приходили ОСОБА_14 і ОСОБА_15 поговорити про переведення у його підрозділ, але він наказав їм повернутися на свою позицію, що вони і зробили.
		6.83ОСОБА_5 та свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 підтвердили, що ОСОБА_14 і ОСОБА_15 приблизно о 21-30 годині повернулися на свою позицію « ОСОБА_5 ».
		6.84ОСОБА_5 наголосив, що ОСОБА_14 і ОСОБА_15 30.05.2022 приблизно о 21-30 годині повернулись на позицію « ОСОБА_5 » поблизу АДРЕСА_2 у стані алкогольного сп`яніння. Вказане підтверджено висновком експерта № 2491 від 02.07.2022, відповідно до якого у ОСОБА_15 виявлений етиловий спирт у концентрації 2,87%о (середній ступінь алкогольного сп`яніння), і висновком експерта № 2492 від 02.07.2022, відповідно до якого у ОСОБА_14 виявлений етиловий спирт у концентрації 2,06 2,87%о (середній ступінь алкогольного сп`яніння). Повернення ОСОБА_14 і ОСОБА_15 у стані алкогольного сп`яніння на позицію « ОСОБА_5 » також підтверджено показами свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 
		6.85Свідок ОСОБА_18 зазначив, що ОСОБА_5 наказав зайняти кругову оборону, коли повернулися ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , оскільки вони були неадекватні.
		6.86Отже колегією суддів встановлено наступне: 30.05.2022 військовослужбовці ЗСУ ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 знаходилися в бойовій обстановці на позиції «ОСОБА_5» поблизу АДРЕСА_2, де виконували бойове завдання з недопущення прориву противника. Старшим позиції був призначений головний сержант ОСОБА_5 . В той же день, приблизно в 11-00 годині старший солдат ОСОБА_14 і солдат ОСОБА_15 самовільно, без дозволу ОСОБА_5 і всупереч його наказу про заборону покидати позицію, відкрито, відверто і демонстративно зі зброєю залишили позицію « ОСОБА_5 ». Приблизно о 16-17 годині російськими підрозділами почався масований артобстріл, у т.ч. фосфорними боєприпасами, позиції «ОСОБА_5» та сусідньої позиції. Ввечері приблизно о 19-00 годині ОСОБА_14 і ОСОБА_15 повернулися на позицію « ОСОБА_5 », де у ОСОБА_15 виник конфлікт з ОСОБА_21 , після чого ОСОБА_14 і ОСОБА_15 без дозволу старшого позиції головного сержанта ОСОБА_5 і всупереч його наказу про заборону покидати позицію, відкрито, відверто і демонстративно забрали з позиції «ОСОБА_5» один гранатомет і зі своїми автоматами приблизно о 19-00 годині покинули позицію « ОСОБА_5 » і повернулися в АДРЕСА_2 позаду позиції «ОСОБА_5». Далі ОСОБА_14 і ОСОБА_15 відкрили вогонь по ОСОБА_20 із автоматів, який в той час повернувся в село забрати теплі речі, і по сусідній позиції 9-го батальйону, де був старший позиції «ОСОБА_17». Приблизно о 19-00 годині ОСОБА_14 і ОСОБА_15 командиром роти ОСОБА_16 були оголошені дезертирами, він наказав їх затримати, а у випадку збройного супротиву - застосувати проти них зброю на ураження. ОСОБА_14 і ОСОБА_15 ввечері приблизно о 21-30 годині повернулися на свою позицію « ОСОБА_5 » в стані алкогольного сп`яніння.
		 
		Оцінка дій ОСОБА_14 і ОСОБА_15 напередодні їх затримання ОСОБА_5 
		 
		6.87Військовослужбовець військової служби за мобілізацією, старший солдат ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , старший навідник 5 мінометного розрахунку 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї, громадянин України, призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 04.03.2022 року і зарахований до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » особового складу в/ч НОМЕР_1 наказом від 04.03.2022 № 63 (т. 1 а.п. 194), та військовослужбовець військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , номер обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти, громадянин України, призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 04.03.2022 року і зарахований до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » особового складу в/ч НОМЕР_1 наказом від 04.03.2022 № 63 (т. 1 а.п. 194), направлені для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 . В подальшому 25-26 травня 2022 року ОСОБА_14 і ОСОБА_15 були направлені на позицію « ОСОБА_5 » поблизу АДРЕСА_2 для виконання бойового завдання з недопущення прориву противника.
		6.88Відповідно до положень 1. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції станом на травень 2022) початком проходження військової служби є день відправлення у навчальну частину (центр) з територіального центру комплектування та соціальної підтримки (збірного пункту) - для громадян, направлених для проходження базової військової служби. 
		6.89Таким чином, з моменту зарахування 04 березня 2022 року ОСОБА_14 і ОСОБА_15 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , останні набули статусу військовослужбовців Збройних Сил України, отже є суб`єктами кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби.
		6.90У відповідності до ст. 17, 65 Конституції України ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		6.91Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
		6.92Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
		6.93З`єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, організації та підтримання дій руху опору, проведення військових інформаційно-психологічних операцій, боротьби з тероризмом і піратством, заходів щодо здійснення захисту життя, здоров`я громадян та об`єктів (майна) державної власності за межами України, забезпечення їх безпеки та евакуації (повернення), посилення охорони державного кордону, захисту суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі та їх правового оформлення, забезпечення безпеки національного морського судноплавства України у відкритому морі чи в будь-якому місці поза межами юрисдикції будь-якої держави, заходів щодо запобігання розповсюдженню зброї масового ураження, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам.
		6.94Згідно зі ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовець зобов`язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню, оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому.
		6.95Статтями 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі; військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця дотримуватися Конституції та Законів України, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
		6.96Прийнявши Військову присягу ОСОБА_14 і ОСОБА_15 заприсягнули Українському народові завжди бути йому вірними і відданими, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.
		6.97Статтею 17 Закону України «Про оборону України», визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		6.98Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.
		6.99Військове командування, військовослужбовці, добровольці Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівники правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, особи, визначені Законом України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України», під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань з оборони України із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), зобов`язані дотримуватися законів та звичаїв війни та застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		6.100Відповідно до ст. 28 Статуту внутрішньої служби єдиноначальність є одним в принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
		6.101За ст. 29 Статуту внутрішньої служби за своїм службовим становищем військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.
		6.102Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби начальник має праве віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника.
		6.103Згідно зі ст. 31 Статуту внутрішньої служби начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
		6.104Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
		6.105Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України накази командирів.
		6.106Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати.
		6.107В порушення наведених вище вимог законодавства, чітко знаючи та розуміючи зміст покладених на них обов`язків з військової служби, проте діючи всупереч зазначеним обов`язкам, визначеним у статутах Збройних Сил України, старший солдат ОСОБА_14 і солдат ОСОБА_15 вчинили умисний злочин проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.
		6.10824 лютого 2022 року військовослужбовці збройних сил російської федерації, незаконних воєнізованих збройних формувань так званих «донецької народної республіки», «луганської народної республіки», які є сателітами та представниками окупаційної влади російської федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та фактичним застосуванням зброї, зокрема, крилатих ракет, стратегічної та тактичної авіації, кораблів, танків, реактивної та ствольної артилерії, мінометів, гранатометів, стрілецької зброї, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, з метою подальшої окупації частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		6.109Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.
		6.11014 березня 2022 року Указом Президента України № 133/2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
		6.11118 квітня 2022 року Указом Президента України № 259/2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
		6.11217 травня 2022 року Указом Президента України № 341/2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Таким чином, з 24 лютого 2022 року по теперішній час в Україні діє воєнний стан.
		6.113З 24 лютого 2022 року, тобто з моменту початку збройної агресії, військовими з`єднаннями Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, іншими воєнізованими збройними формуваннями, утвореними відповідно до закону, правоохоронними органами, розпочалося виконання завдань з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації, в тому числі на території Донецької області.
		6.114Разом з цим, старший солдат ОСОБА_14 і солдат ОСОБА_15 направлені для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 . В подальшому 25-26 травня 2022 року ОСОБА_14 і ОСОБА_15 були направлені на позицію «ОСОБА_5» поблизу АДРЕСА_2 для виконання службових (бойових) завдань.
		6.115Старшим позиції «ОСОБА_5» командиром роти ОСОБА_16 був призначений головний сержант ОСОБА_5 
		6.116Так, станом на 30 травня 2022 у м. Сєвєродонецьку Луганської області та на його околицях, зокрема поблизу АДРЕСА_2 велися постійні активні бойові дії між військовими з`єднаннями Збройних Сил України, в число яких, серед інших входили військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , де проходили службу старший солдат ОСОБА_14 і солдат ОСОБА_15 , та представниками збройних сил Російської Федерації і іншими підконтрольними їй незаконними воєнізованими збройними формуваннями, що здійснювали широкомасштабний наступ на територію України, порушуючи її суверенітет та територіальну цілісність.
		6.117В ході виконання завдання з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації 30 травня 2022 року старший солдат ОСОБА_14 і солдат ОСОБА_15 знаходячись на позиції «ОСОБА_5» поблизу АДРЕСА_2 приблизно о 10-11 годині (точний час встановити не вдалося), відкрито, відверто і демонстративно, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці, без поважних причин відмовилися виконувати наказ старшого позиції головного сержанта ОСОБА_5 про заборону їм залишати позицію « ОСОБА_5 », і маючи намір ухилитись від несення обов`язків військової служби, без дозволу старшого позиції головного сержанта ОСОБА_5 самовільно залишили вказану позицію із закріпленою за ними зброєю і пішли в АДРЕСА_2, де перебували під час артилерійського обстрілу військовослужбовцями ЗС РФ позиції «ОСОБА_5», який відбувся приблизно о 16-17 годині (точний час встановити не вдалося). Далі приблизно о 19-00 годині (точний час встановити не вдалося) старший солдат ОСОБА_14 і солдат ОСОБА_15 повернулися на позицію « ОСОБА_5 » в стані алкогольного сп`яніння, де у солдата ОСОБА_15 виник конфлікт з солдатом ОСОБА_21 , після чого старший солдат ОСОБА_14 і солдат ОСОБА_15 без дозволу старшого позиції головного сержанта ОСОБА_5 і всупереч його наказу про заборону залишати позицію, діючи повторно, відкрито, відверто і демонстративно, з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці, без поважних причин відмовилися виконувати наказ старшого позиції головного сержанта ОСОБА_5 про заборону залишати позицію, маючи намір ухилитись від несення обов`язків військової служби, без дозволу старшого позиції головного сержанта ОСОБА_5 забрали з позиції «ОСОБА_5» один гранатомет і приблизно о 19-00 годині повторно самовільно залишили вказану позицію із закріпленою за ними зброєю та гранатометом і повернулися в АДРЕСА_2, яке розташоване позаду позиції «ОСОБА_5», де перебували приблизно до 21-30 години 30 травня 2022 року, коли усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, добровільно та з власної ініціативи повернулися на позицію « ОСОБА_5 », чим припинили вчинення кримінального правопорушення. 
		6.118Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що в діях старшого солдата ОСОБА_14 і солдата ОСОБА_15 наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України - непокора, вчинена в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. 
		6.119Приходячи до вищевказаного висновку колегія суддів враховує правову позицію ККС ВС, викладену у постанові від 05.02.2025 року по справі №216/3169/22, за якою не в усіх випадках повідомленню про вчинення кримінального правопорушення передує службове розслідування, а тому звернення командування військової частини з повідомленням про вчинення військовослужбовцем непокори (стаття 402 КК) без першочергового проведення службового розслідування не спростовує його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. 
		6.120Також колегія суддів прийшла до висновку про наявність в діях старшого солдата ОСОБА_14 і солдата ОСОБА_15 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років.
		6.121Приходячи до вищевказаного висновку колегія суддів враховує правову позицію ККС ВС, викладену у постанові від 01.12.2022 року по справі № 297/2178/21, за якою фактичний термін відсутності військовослужбовця в місці служби при дезертирстві може не перевищувати навіть і однієї доби, але це має значення лише для призначення покарання. Обов`язковою ознакою дезертирства є мета: військовослужбовець має намір ухилятися від військової служби протягом не трьох діб, місяця, двох місяців тощо, тобто не тимчасово, а ухилитися від військової служби взагалі, назавжди. При цьому військовослужбовець може заявляти про свій намір ухилитися від військової служби взагалі або ухилятися від неї протягом невизначеного часу (наприклад, доки його не затримають).
		Обстановка затримання. Дії ОСОБА_14 і ОСОБА_15 під час їх затримання. Дії ОСОБА_5 та інших військовослужбовців під час затримання ОСОБА_14 і ОСОБА_15 .
		 
		Обстановка затримання
		6.122Як встановлено колегією суддів, після чергової доповіді ОСОБА_5 щодо умисного невиконання його наказу старшим солдатом ОСОБА_14 і солдатом ОСОБА_15 про заборону залишати позицію « ОСОБА_5 », приблизно о 19-00 годині вони командиром роти ОСОБА_16 були оголошені дезертирами і він віддав наказ про їх затримання, а у випадку збройного супротиву - дозвіл на застосування проти них зброї. Потім приблизно о 21-30 годині ОСОБА_14 і ОСОБА_15 повернулися на свою позицію « ОСОБА_5 » в стані алкогольного сп`яніння середнього ступеню і на виконання наказу командира роти ОСОБА_16 про їх затримання, військовослужбовцями, які перебували під командуванням старшого позиції головного сержанта ОСОБА_5 , а саме: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , а також і самим ОСОБА_5 були здійснені заходи щодо затримання ОСОБА_14 і ОСОБА_15 
		6.123Так, за ст. 29 Статуту внутрішньої служби за своїм службовим становищем військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби начальник має праве віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника. Згідно зі ст. 31 Статуту внутрішньої служби начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України накази командирів. Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати.
		6.124Отже колегією суддів встановлено, що ОСОБА_5 перебував в умовах особливої обстановки, тобто перебував в умовах необхідності затримання злочинців - ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , виконуючи наказ командира роти ОСОБА_16 про затримання останніх у зв`язку з їх дезертирством для подальшого доставлення їх до відповідних органів влади.
		 
		Дії ОСОБА_14 і ОСОБА_15 під час їх затримання. Дії ОСОБА_5 та інших військовослужбовців під час затримання ОСОБА_14 і ОСОБА_15 
		6.125У подальшому, в умовах особливої обстановки, на виконання усного наказу ОСОБА_16 про необхідність затримання солдата ОСОБА_15 та старшого солдата ОСОБА_14 їх зустріли військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , який зняв із запобіжника закріплену за ним автоматичну зброю АКМС № НОМЕР_4 калібру 7,62 мм в положення автоматичного пострілу «АВ» та дослав патрон у патронник, а також ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та через декілька хвилини підійшов ОСОБА_22 .
		6.126Свідок ОСОБА_22 підтвердив, що через 5-7 хвилин від того як ОСОБА_15 та ОСОБА_14 пішли від нього, коли він знаходився на позиції «ІНФОРМАЦІЯ_10», він почув штовханину (бійку) на позиції «ОСОБА_5», далі він пішов на позицію « ОСОБА_5 », при цьому почув два попереджувальні постріли, і, коли прийшов туди, побачив військовослужбовців з направленими автоматами у бік ОСОБА_15 та ОСОБА_14 . Він намагався пом`якшити ситуацію, просив хлопців опустити автомати і хотів забрати звідти ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , які почали обурюватися, що на них наставили автомати.
		6.127У зв`язку із необхідністю затримання ОСОБА_15 та ОСОБА_14 у зв`язку із їх дезертирством між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 з однієї сторони, та ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 з іншої сторони розпочався конфлікт.
		6.128Разом із цим, під час конфлікту ОСОБА_15 та ОСОБА_14 погодилися передати належну їм зброю та залишились без будь-якої зброї. 
		       - Свідок ОСОБА_21 повідомив, що він у ОСОБА_15 та ОСОБА_14 забрав зброю і передав ОСОБА_20 
		       - Свідок ОСОБА_20 повідомив, що ОСОБА_15 та ОСОБА_14 повернулися на позицію у стані алкогольного сп`яніння, їм було запропоновано здатися. Однак вони почали обурюватися, відмовилися здаватися, здати зброю, після чого було зроблено відповідні попереджувальні постріли вгору, але в якийсь час вони погодилися та свідок вже забрав зброю, відніс в безпечне місце. 
		6.129Зброя ОСОБА_15 та ОСОБА_14 була покладена ОСОБА_20 перед бруствером окопу позаду трьох військовослужбовців, які стоять у ланцюгу - ОСОБА_5 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , що видно із відеозапису, зробленого ОСОБА_14 
		6.130З цього моменту ОСОБА_14 почав вимагати повернути їм зброю і включив відеозапис на мобільному телефоні.
		6.131З відеозапису та показів свідків судом встановлено наступне.
		6.131.1ОСОБА_14 вимагає повернути йому зброю. ОСОБА_14 і ОСОБА_15 в нецензурній формі обурюються діями військовослужбовців, які забрали у них зброю. ОСОБА_5 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 заспокоюють ОСОБА_15 і ОСОБА_14 , які находяться у алкогольному сп`янінні. ОСОБА_14 звертається до когось зі словами: «на, знімай, а я піду на них (00 хв. 52 сек. від початку відеозапису) і одразу він спрямував до військовослужбовців і, вигукуючи нецензурну лайку, вимагає повернути зброю. 
		       Далі йде штовханина і телефон випадає з рук (1 хв. 09 сек.). Під час штовханини військовослужбовці кричать, щоб ОСОБА_14 відійшов, заспокоївся, багато разів вигукуються накази «відійди». 
		       Лунає перша попереджувальна автоматна черга (1 хв. 45 сек. від початку запису). 
		       - Свідок ОСОБА_22 вказав, що постріл зробив ОСОБА_19 йому під ноги, а в цей момент ОСОБА_15 і ОСОБА_14 стояли від нього на крок позаду.
		       - ОСОБА_5 вказав, що в цей момент ОСОБА_14 і ОСОБА_15 намагалися забрати автомат у ОСОБА_19 і він зробив постріл біля їх ніг, що також підтвердив свідок ОСОБА_21 
		- Свідок ОСОБА_18 вказав, що попереджувальні постріли також робив ОСОБА_19 в землю перед ОСОБА_15 і ОСОБА_14 
		6.131.2ОСОБА_15 і ОСОБА_14 в нецензурній формі обурюються діями інших бійців і автоматній черзі. Далі в нецензурній формі військовослужбовці заспокоюють ОСОБА_15 і ОСОБА_14 . ОСОБА_21 декілька разів вимагає лягти на спину, перевернутися на спину. ОСОБА_15 і ОСОБА_14 бійці намагаються заспокоїти. При цьому  ОСОБА_5 декілька разів каже, що ОСОБА_15 і ОСОБА_14 є дезертирами, їх треба затримати, декілька разів каже, що є наказ на їх знищення. 
		       - Свідок ОСОБА_22 підтвердив обурення ОСОБА_15 і ОСОБА_14 
		       - Свідок ОСОБА_21 повідомив, що військовослужбовці намагалися заспокоїти ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , які лаялися, штовхалися, намагалися підійти до ОСОБА_5 , позаду якого була їх зброя. Їх тримали, аби вони не напали на ОСОБА_5 , який їм багато разів говорив, що вони є дезертирами і він отримав наказ стріляти.
		6.131.3Лунає друга попереджувальна автоматна черга (3 хв. 00 сек. від початку запису).
		6.131.4ОСОБА_15 і ОСОБА_14 в нецензурній формі обурюються діям інших бійців і автоматній черзі. ОСОБА_19 їм каже, щоб вони відійшли, що їх об`явили дезертирами.  ОСОБА_5 продовжує багаторазово наказувати, щоб ОСОБА_15 і ОСОБА_14 відійшли в сторону. Військовослужбовці продовжують заспокоювати ОСОБА_15 і ОСОБА_14 .  ОСОБА_5 наказує їм відійти, каже: «приказ вас унічтожіть», «приказ стріляти, війна на дворі», багато разів це повторює, на що ОСОБА_14 у відповідь кричить, щоб ОСОБА_5 його застрелив (фраза «х..ярь мене, х..ярь»).
		6.131.5ОСОБА_5 наказує зв`язати їм руки, фраза «в`яжи їх» лунає декілька разів. Як колегія суддів встановила, в цей момент ОСОБА_18 надав ізоляційну стрічку ОСОБА_22 , який обмотав спереду руки ОСОБА_15 , а при спробі зв`язати руки ОСОБА_14 , останній відмовився. 
		       - Свідок ОСОБА_22 підтвердив, що військовослужбовці вирішили зв`язати руки ОСОБА_15 і ОСОБА_14 . Але змогли лише ОСОБА_15 зв`язати руки ізолентою спереду, а  ОСОБА_14 не дав себе зв`язувати і продовжив обурюватися. 
		       - Свідок ОСОБА_18 підтвердив, що ОСОБА_15 ізолентою зв`язали руки. 
		6.131.6ОСОБА_14 продовжує обурюватися, виражається нецензурною лайкою, вимагає повернути йому зброю і в цей момент лунає третій одиничний попереджувальний постріл (4 хв. 39 сек. від початку запису).
		6.131.7Далі ОСОБА_14 в нецензурній формі обурюється зробленим пострілом, військовослужбовці продовжують заспокоювати ОСОБА_15 і ОСОБА_14 , ОСОБА_5 попереджає, що може їх застрелити (4 хв. 52 сек. від початку запису).
		- Свідок ОСОБА_22 підтвердив, що ОСОБА_5 багаторазово попереджав, що буде стріляти, він казав, що у нього є наказ на їх знищення, їх вважають дезертирами. ОСОБА_5 від них вимагав, щоб вони не підходили. Чому ОСОБА_14 і ОСОБА_15 не реагували - свідок не знає. 
		- Свідок ОСОБА_20 наголосив, що військовослужбовці попереджувати ОСОБА_14 , щоб він стояв та не рухався, але він категорично відмовлявся.
		- Свідок ОСОБА_21 підтвердив про декілька попереджувальних пострілів у землю біля ніг ОСОБА_15 і ОСОБА_14 , коли їх заспокоювали.
		6.131.8Далі  ОСОБА_14  вигукнув «пішли н..уй, я пішов до …» і раптово, різко і несподівано кинувся до зброї, яка знаходилась біля ОСОБА_5 (4 хв. 53 сек. від початку запису). При цьому колегія суддів, знаходячись в нарадчій кімнаті, багато разів прослухала цю фразу на гучному звуці та у навушниках і розпізнала (почула) слово «неї», тобто  ОСОБА_14 вигукнув, що він йде до «НЕЇ», тобто саме до зброї.
		6.131.9Лунає четверта автоматна черга (4 хв. 54-55 сек. від початку запису) - як встановлено судом та підтверджено показами свідків,  ОСОБА_5  вистрелив у  ОСОБА_14  
		- Свідок ОСОБА_20 повідомив, що ОСОБА_14 в цей момент різко пішов до військовослужбовців аби заволодіти зброєю і в момент, коли він близько підійшов до них, пролунав постріл, який зробив ОСОБА_5 
		- Свідок ОСОБА_21 вказав, що ОСОБА_5 не був перешкодою для ОСОБА_15 взяти зброю. При цьому колегія суддів звертає увагу, що свідок ОСОБА_21 вказав, що спочатку ОСОБА_5 вистрелив у ОСОБА_15 , а потім у ОСОБА_14 , що не відповідає дійсності, спростовано матеріалами кримінального провадження і допитами інших свідків, а тому колегія суддів припускає, що свідок ОСОБА_21 міг помилитися щодо прізвищ загиблих, міг переплутати їх. А тому колегія суддів сприймає фразу свідка ОСОБА_21 « ОСОБА_5 не був перешкодою для ОСОБА_15 взяти зброю» як таку, що вказана відносно ОСОБА_14 . Теж саме стосується і показів ОСОБА_21 в тій частині, коли він сказав «..ОСОБА_15 за щось хотів схопитись, зброя була у " ОСОБА_54 " (як вже встановлено судом,  ОСОБА_54 - це ОСОБА_19 ) … Ніби як ОСОБА_15 схопився за зброю « ОСОБА_54 ». ОСОБА_5 стояв біля ОСОБА_15 . ОСОБА_5 оббіг мене та здійснив чергу пострілів у ОСОБА_14 ». Тобто з показів свідка вбачається, що саме ОСОБА_14 схопився за зброю, яка була у ОСОБА_19 (але свідок не зазначає чи це закріплена за ним зброя, чи це їх автомати, які лежали на землі), і саме із-за того, що ОСОБА_14 схопився за зброю, саме в цей момент ОСОБА_5 вистрелив у ОСОБА_14 
		- Свідок ОСОБА_21 під час слідчого експерименту надав такі ж самі покази щодо черговості пострілів (перший у ОСОБА_15 , а другий у ОСОБА_14 ) і дій ОСОБА_14 і ОСОБА_15 при їхньому затриманні, переплутавши їх прізвища. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що за результатами слідчого експерименту з ОСОБА_21 експерт зазначив, що тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_14 і ОСОБА_15 «могли бути» (щодо ОСОБА_14 ) та «не виключено» (щодо ОСОБА_15 ), що вони спричинені за умов та при обставинах, про які розповів свідок (т. 2 а.п. 10-13, 24-25). 
		- Свідок ОСОБА_18 вказав, що в момент здійснення пострілу у ОСОБА_14 він знаходився від нього з боку і його свідку не було видно.
		 
		6.131.10Одразу ОСОБА_15 раптово, різко і несподівано кинувся у бік ОСОБА_14 , який вже лежав на землі, тобто у місці, де знаходилась зброя, і нахилився над ОСОБА_14 (4 хв. 56 сек. від початку запису) і в цей момент лунає п`ята автоматна черга (4 хв. 56-58 сек. від початку запису) - як встановлено судом та підтверджено показами свідків, ОСОБА_5 вистрелив у ОСОБА_15 
		- Свідок ОСОБА_22 вказав, що зброя (автомати) ОСОБА_15 і ОСОБА_14 лежала біля ОСОБА_5 на відстані десь метр-півтори. При цьому ОСОБА_5 спочатку вистрелив у ОСОБА_14 , а потім ОСОБА_15 , коли той був на колінах перед ОСОБА_14 . Але він в той момент не бачив, чи намагалися ОСОБА_15 і ОСОБА_14 заволодіти зброєю, бо момент пострілів він не бачив, так як все це було у нього за спиною. Чи були в той момент зв`язані руки у ОСОБА_15 він також не бачив. При цьому за результатами проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_22 , експерт прийшов до висновку, що виявлене на трупі ОСОБА_14 тілесне ушкодження могло бути спричиненим за вказаних свідком під час слідчого експерименту обставин (т. 2 а.п. 126-128).
		6.131.11Далі лунає звук, схожий на вибух (5 хв. 18 сек. від початку запису). ОСОБА_5 віддає наказ негайно зайняти позицію (5 хв. 20 сек. від початку запису). Потім на записі чути крики про 200-х і 300-х, про медичну допомогу, обурення щодо вчиненого, плач, вибухи, автоматні черги, нецензурна лайка та інше.
		 
		       Надаючи оцінку показам ОСОБА_5 про те, що зброя ОСОБА_15 і ОСОБА_14 була у зарядженому (бойовому) стані, тобто патрон в автоматі був у патроннику, оскільки, з його слів, на бойовій позиції зброя завжди повинна бути заряджена і знаходитись у бойовому стані, колегія суддів виходить з наступного.
		6.132Матеріалами справи і показами свідків не встановлено як і не спростовано, що зброя ОСОБА_15 і ОСОБА_14 перебувала у зарядженому (бойовому) стані, оскільки таке питання слідчими не досліджувалось і свідкам під час досудового розслідування і в суді не ставилось, а тому колегія суддів, надаючи оцінку показам ОСОБА_5 в цій частині, керуються нормативно-правовими актами, які регулюють таке питання.
		6.133Як встановлено колегією суддів, станом на 30.05.2022 на позиції «ОСОБА_5» в районі населеного АДРЕСА_2 і в його околицях була бойова обстановка, тобто велися постійні активні бойові дії між військовими з`єднаннями Збройних Сил України, в число яких, серед інших, входили військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , у складі якої перебували ОСОБА_5 (старший позиції «ОСОБА_5») та його підлеглі військовослужбовці ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , якими командував командир роти ОСОБА_16 , та представниками збройних сил Російської Федерації і іншими підконтрольними їй незаконними воєнізованими збройними формуваннями, що здійснювали широкомасштабний наступ на територію України, порушуючи її суверенітет та територіальну цілісність.
		6.134Наказом Генерального штаба Збройних Сил України № 363 від 27.09.2019 затверджено Інструкцію про встановлення ступенів загроз під час виконання бойових (спеціальних) завдань, заходів бойової підготовки, прийняту з метою вдосконалення окремих складових системи бойової готовності Збройних Сил України щодо визначення ступенів загроз під час виконання бойових (спеціальних) завдань, заходів бойової підготовки.
		6.135Згідно п. 2.1 Інструкції, відповідно до ступеня бойової готовності, в якій знаходиться військова частина (підрозділ), командир військової частини визначає код ступеня загрози. Для використання військовослужбовцями ЗСУ засобів захисту та статусу зарядженості зброї встановлено чотири коди ступеня загрози - «A», «B», «C», «D» (за латинським алфавітом). Тобто найвищого ступеня загрози до найнижчого.
		6.136Відповідно до п. 2.2. Інструкції, код ступеня загрози «А» вводиться під час ведення бойових (спеціальних) дій - для особового складу, який виконує завдання на позиціях першого ешелону, а також у разі ускладнення обстановки і дій сил та засобів противника, незаконних збройних формувань і диверсійно-розвідувальних груп для особового складу, який виконує завдання.
		6.137Нормою п. 2.6 Інструкції визначено, що залежно від обстановки, що склалася в зоні відповідальності, командир підрозділу може своїм рішенням підвищувати код ступеня загрози без погодження з командиром військової частини. 
		6.138З огляду на встановлені обставини справи, обстановка станом на 30.05.2022 на позиції «ОСОБА_5» в районі населеного АДРЕСА_2 відповідає ступеню загрози «А». 
		6.139Крім того, наказом Генерального штаба Збройних Сил України № 364 від 27.09.2019 затверджено Порядок використання військовослужбовцями ЗСУ засобів захисту та статусу зарядженості зброї відповідно до ступеня загрози.
		6.140Відповідно до п. 2.1 порядку, під час виконанння бойових завдань і заходів бойової підготовки встановлено два ступені захисту:
		- «Ф1» - шолом кулезахисний і бронежелет одягнені на військовослужбовця;
		- «Ф2» - шолом кулезахисний і бронежелет відповідно до обстановки за рішенням командира знаходяться поряд із військовослужбовцем на робочому місці (у бойових машинах, на техніці) із можливістю їх негайного одягання, або в місцях зберігання.
		6.141Пунктом 1.5 Порядку визначено статус зарядженості зброї - ступінь готовності зброї до застосування.
		6.142Згідно п. 2.2 Порядку, враховуючи ступінь загрози зарядженість зброї може мати чотири статуси:
		- «Червоний» - зброя та боєкомплект знаходяться при військовослужбовці, зброя заряджена, патрон у патроннику;
		- «Жовтий» - зброя та боєкомплект знаходяться при військовослужбовці, зброя заряджена, патрон у патронник не досилається;
		- «Зелений» - зброя знаходиться при військовослужбовці зі спорядженим магазином, не заряджена;
		- «Блакитний» - зброя розряджена, знаходиться в місцях зберігання, визначених командиром (начальником).
		6.143Відповідно до п. 3.1 Порядку код ступеня загрози «А» - для особового складу встановлюється захист «Ф1», статус зарядженості зброї «Червоний».
		6.144Крім того, згідно Інформаційної таблиці введення коду ступеня загрози відповідно до ступеня загрози, яка є додатком до вищевказаного Порядку, код ступеня загрози «А» встановлюється під час ведення бойових (спеціальних) дій для особового складу, який виконує завдання на позиціях першого ешелону, під час яких форма одягу - захист «Ф1», статус зарядженості зброї - «Червоний». 
		6.145З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів прийшла до переконливого висновку про те, що обстановка станом на 30.05.2022 на позиції «ОСОБА_5» в районі населеного АДРЕСА_2 відповідала ступеню загрози «А», статус зарядженості зброї був «Червоний», тобто зброя та боєкомплект знаходилися при військовослужбовці, зброя була заряджена, патрон у патроннику. Таким чином, з огляду на вищевказані положення, колегія суддів приймає покази  ОСОБА_5  про те, що зброя ОСОБА_15 і ОСОБА_14 (їх автомати) була у зарядженому (бойовому) стані, тобто патрон в автоматі був у патроннику.
		 
		6.146       Таким чином колегією суддів встановлено наступне:
		- ОСОБА_5 від командира роти ОСОБА_16 був отриманий наказ про затримання ОСОБА_15 і ОСОБА_14 ;
		- 30.05.2022 в 21-30 годині на позиції «ОСОБА_5» в районі населеного АДРЕСА_2 ОСОБА_15 і ОСОБА_14 знаходились у стані алкогольного сп`яніння середнього ступеню;
		- військовослужбовці ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ОСОБА_20 , ОСОБА_21 намагалися затримати ОСОБА_15 і ОСОБА_14 на виконання наказу командира роти ОСОБА_16 про їх затримання;
		- у ОСОБА_15 і ОСОБА_14 їх зброя була відібрана і покладена на бруствер окопу позаду ОСОБА_5 і вони далі знаходились без зброї;
		- зброя (автомати) ОСОБА_15 і ОСОБА_14 була у зарядженому (бойовому) стані, тобто патрон в автоматах був у патроннику;
		- руки ОСОБА_15 були обмотані ізолентою, а ОСОБА_14 не дав зв`язати свої руки;
		- ОСОБА_15 і ОСОБА_14 вимагали повернути їм їх зброю (автомати), лаялися, вели себе неадекватно, зухвало, їх військовослужбовці намагалися заспокоїти;
		- ОСОБА_15 і ОСОБА_14 багато разів було запропоновано здатися;
		- ОСОБА_15 і ОСОБА_14 . ОСОБА_5 багато разів було повідомлено, що вони є дезертирами і є наказ про їх затримання, а у випадку їхнього супротиву - наказ на знищення (застосування проти них зброї), він багато разів попереджав ОСОБА_15 і ОСОБА_14 про застосування до них зброї, вимагав не підходити; 
		- ОСОБА_14 відкрито, відверто і демонстративно, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці, без поважних причин відкрито відмовився виконати наказ старшого позиції головного сержанта ОСОБА_5 про його затримання і вимагав повернути зброю, не дав зв`язати свої руки;
		- ОСОБА_14 , здійснюючи відеозапис, пішов у бік ОСОБА_5 ; 
		- в той момент зброя ОСОБА_15 і ОСОБА_14 знаходилась позаду ОСОБА_5 на відстані метр-півтора від нього;
		- тричі були зроблені попереджувальні постріли у землю під ноги ОСОБА_15 і ОСОБА_14 , а до них, зі слів свідка ОСОБА_22 , було ще дві попереджувальні черги, коли свідок йшов на їх позицію; 
		- ухиляючись від свого затримання, ОСОБА_14 вигукнув, що йде до зброї, раптово, різко і несподівано вчинив спробу заволодіння зброєю, кинувшись до неї і в цей момент у нього вистрелив ОСОБА_5 ;
		- через секунду ОСОБА_15 , маючи на меті ухилитися від свого затримання, раптово, різко і несподівано кинувся у бік ОСОБА_14 і нахилився над ним і через півтори-дві секунди від його ривка, в момент коли той нахилився над ОСОБА_14 , біля якого лежали автомати, у нього вистрелив ОСОБА_5 .
		 
		       Колегією суддів надано оцінку правомірності застосування зброї ОСОБА_5 
		6.147Стаття 21 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України дозволяє застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї, якщо інші заходи виявилися неефективними або якщо через обставини застосування інших заходів є неможливим. Застосуванню зброї, за винятком випадків раптового нападу, нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів, літальних апаратів, морських і річкових суден, втечі з-під варти зі зброєю або за допомогою транспортних засобів під час руху, повинно передувати попередження про намір застосовувати зброю і постріл угору.
		6.148У відповідності до ст. 22 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці мають право застосовувати зброю - для захисту свого здоров`я і життя, здоров`я і життя інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами й засобами захистити їх у даній ситуації неможливо; для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину та яка намагається втекти або яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, для затримання озброєної особи, яка загрожує застосуванням зброї та інших засобів, що становить загрозу для життя і здоров`я військовослужбовця чи інших осіб; для відбиття нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, а також для звільнення цих об`єктів у разі захоплення; у разі спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, якщо іншими способами і засобами неможливо припинити цю спробу. Застосуванню зброї повинно передувати попередження про намір застосувати зброю і постріл у гору. У разі застосування і використання зброї військовослужбовець зобов`язаний вжити всіх заходів для того, щоб не було завдано шкоди стороннім особам.
		6.149Згідно ст. 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир (начальник) в умовах особливого періоду, в тому числі в умовах воєнного стану чи бойовій обстановці, з метою затримання військовослужбовця, який вчиняє діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, пов`язаного з непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням бойових позицій та визначених місць дислокації військових частин (підрозділів) у районах виконання бойових завдань, має право особисто застосовувати заходи фізичного впливу без спричинення шкоди здоров`ю військовослужбовця та спеціальні засоби, достатні для припинення протиправних дій. У бойовій обстановці командир (начальник) може застосувати зброю чи віддати підлеглим наказ про її застосування, якщо в інший спосіб неможливо припинити кримінальне правопорушення, при цьому не заподіюючи смерті військовослужбовцю.
		6.150Відповідно до п. 3 Порядку застосування зброї і бойової техніки з`єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 р. № 828, військовослужбовці, командири з`єднань, військових частин і підрозділів Збройних Сил, які застосовують зброю та/або бойову техніку, повинні керуватися принципами, що ґрунтуються на загальновизнаних нормах міжнародного гуманітарного права:
		-неминучості - застосування зброї та/або бойової техніки в разі, коли це є абсолютно очевидним та необхідним;
		-військової необхідності - застосування зброї та/або бойової техніки в разі, коли іншими способами реалізувати право на самооборону та/або виконати поставлені завдання неможливо;
		-пропорційності - застосування зброї та/або бойової техніки тією мірою, якою це необхідно для досягнення мети самооборони та/або виконання поставлених завдань, якщо це не завдасть стороннім особам і цивільним об`єктам надмірної шкоди порівняно з очікуваними конкретними військовими перевагами.
		Застосування зброї та/або бойової техніки повинно здійснюватися таким чином, щоб завдати мінімальної шкоди в кожній конкретній ситуації.
		6.151Пунктом 4 вказаного Порядку встановлено, що з`єднання, військові частини, підрозділи і військовослужбовці Збройних Сил, залучені до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, а також під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, мають право застосовувати зброю та/або бойову техніку з дотриманням принципів, викладених у пункті 3 цього Порядку, для:
		-припинення дій осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
		-припинення дій осіб, які перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
		-припинення дій осіб, які становлять або можуть становити небезпеку особам, залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, або іншим особам.
		6.152Згідно п. 10 вказаного Порядку, рішення про застосування зброї та/або бойової техніки під час виконання завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, а також під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії або самооборони приймається з урахуванням обстановки командирами з`єднання, військової частини і підрозділу Збройних Сил відповідно до вимог цього Порядку і наказів Командувача об`єднаних сил, виданих на його виконання.
		6.153Пунктом 11 вказаного Порядку передбачено, що військовослужбовець, який виконує завдання щодо відсічі збройної агресії проти України, а також під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у складі з`єднання, військової частини, підрозділу або самостійно, має право самостійно прийняти рішення про застосування зброї та/або бойової техніки відповідно до вимог цього Порядку з подальшим обов`язковим повідомленням безпосередньому командирові (начальникові) під час: індивідуальної самооборони; захисту здоров`я і життя інших військовослужбовців та/або цивільних осіб.
		6.154Відповідно до пункту 6 Дисциплінарного статуту Збройних сил України право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. 
		6.155З огляду на вищевказані положення, колегією суддів визнано правомірним застосування зброї ОСОБА_5 проти  ОСОБА_14 і ОСОБА_15 під час їх затримання в момент коли вони, ухиляючись від свого затримання, раптово, різко і несподівано здійснили суспільно-небезпечне посягання, здійснивши спробу заволодіти зброєю (автоматами), оскільки ОСОБА_5 перебував в умовах бойового імунітету та в умовах необхідності затримання їх як осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, виконуючи наказ свого командира про їх затримання, і його свідомістю охоплювався той факт, що він діє в умовах, необхідних для їх затримання і подальшого доставлення їх до відповідних органів влади.
		6.156Вимушеність заподіяння шкоди особам ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 (непокора) та ч. 4 ст. 408 (дезертирство) КК України, при їх затриманні визначено такою обстановкою затримання, при якій в особи, яка здійснює затримання, тобто у ОСОБА_5 була відсутня реальна можливість без серйозної небезпеки для себе або третіх осіб здійснити затримання без застосування насильства до цих осіб, що викликало необхідність заподіяння їм смерті.
		 
		Надаючи оцінку твердженню ОСОБА_5 про те, шо автомат Калашникова здійснює десь 6 пострілів в секунду, колегія суддів прийшла до такого
		6.157Відповідно до інформації, розміщеної на сайті Вікіпедії ІНФОРМАЦІЯ_11, автомат Калашникова - це радянська серія автоматичних карабінів, найпоширеніша у світі стрілецька зброя. Може стріляти як чергами, так і окремими пострілами. Відрізняється невимогливістю до умов експлуатації, рівня кваліфікації стрільця, досить високою надійністю та простотою в обслуговуванні. Він має декілька модифікацій з темпом стрільби від 600 до 900 пострілів на хвилину. 
		6.158Автомат, з якого ОСОБА_5 здійснив постріли у ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , має модифікацію АКМС калібру 7,62 мм, який, відповідно до інформації Вікіпедії, має темп стрільби 650 пострілів на хвилину, тобто майже 11 пострілів за секунду. Автомат має магазин, який вміщує 30 набоїв.
		6.159Таким чином колегія суддів приймає покази ОСОБА_5 про те, що автомат Калашникова, з якого він вистрелив у ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , під час автоматичних пострілів, здійснює не менше ніж 6 пострілів за секунду, оскільки з його тактико-технічної характеристики з сайту Вікіпедії він здійснює майже 11 пострілів за секунду.
		 
		       Висновок
		6.160Надаючи оцінку особі обвинуваченого ОСОБА_5 ; особам загиблих ОСОБА_14 і ОСОБА_15 ; обстановці, яка передувала затриманню ОСОБА_14 і ОСОБА_15 ; діям ОСОБА_14 і ОСОБА_15 напередодні їх затримання ОСОБА_5 ; обстановці затримання ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , діям і ступеню суспільної небезпечності посягання ОСОБА_14 і ОСОБА_15 під час їх затримання; діям ОСОБА_5 та інших військовослужбовців під час затримання ОСОБА_14 і ОСОБА_15 ; мотиву діяння ОСОБА_5 ; перебування ОСОБА_5 в особливій обстановці, тобто в умовах необхідності затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, колегія суддів встановила:
		 
		1)солдат ОСОБА_15 та старший солдат ОСОБА_14 за місцем несення служби характеризувалися негативно, своїм посадам не відповідали;
		2)головний сержант ОСОБА_5 за місцем несення служби характеризувався позитивно, має державні нагороди, статус учасника бойових дій з 2018 року, займаній посаді відповідає;
		3)станом на 30.05.2022 на позиції «ОСОБА_5» в районі населеного АДРЕСА_2 і в його околицях була бойова обстановка, тобто велися постійні активні бойові дії між військовими з`єднаннями Збройних Сил України, в число яких, серед інших, входили військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , у складі якої перебували ОСОБА_5 (старший позиції «ОСОБА_5») та його підлеглі військовослужбовці ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , якими командував командир роти ОСОБА_16 , та представниками збройних сил Російської Федерації і іншими підконтрольними їй незаконними воєнізованими збройними формуваннями, що здійснювали широкомасштабний наступ на територію України, порушуючи її суверенітет та територіальну цілісність;
		4)30.05.2022 солдат ОСОБА_15 та старший солдат ОСОБА_14 вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 402 КК України (непокора) та ч. 4 ст. 408 КК України (дезертирство); 
		5)також 30.05.2022 солдат ОСОБА_15 та старший солдат ОСОБА_14 , перебуваючи в АДРЕСА_2, тобто в тилу бойових позицій, розпивали спиртні напої, стріляли із стрілецької зброї у солдата ОСОБА_20 та по сусідній позиції 9-го батальйону, де був призначений старшим позиції військовослужбовець з позивним «ОСОБА_17»;
		6)командир роти ОСОБА_16 віддав усний наказ про затримання солдата ОСОБА_15 та старшого солдата ОСОБА_14 , а у випадку їх збройного супротиву - дозвіл про застосування зброї на ураження;
		7)30.05.2022 близько 21-30 год. солдат ОСОБА_15 та старший солдат ОСОБА_14 повернулись на позицію « ОСОБА_5 » у стані алкогольного сп`яніння середнього ступеню;
		8)військовослужбовці ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ОСОБА_20 , ОСОБА_21 намагалися затримати ОСОБА_15 і ОСОБА_14 на виконання наказу командира роти ОСОБА_16 про їх затримання;
		9)затримання солдата ОСОБА_15 та старшого солдата ОСОБА_14 мало місце безпосередньо після вчинення ними зазначених кримінальних правопорушень; 
		10)їх затримання було вимушеним - вони ухилялися від затримання та доставлення їх відповідним органам влади; 
		11)у ОСОБА_15 і ОСОБА_14 їх зброя (автомати) була відібрана і покладена на бруствер окопу позаду ОСОБА_5 і вони далі знаходились без зброї;
		12)зброя (автомати) ОСОБА_15 і ОСОБА_14 була у зарядженому (бойовому) стані, тобто патрон в автоматах був у патроннику;
		13)руки ОСОБА_15 були обмотані ізолентою, а ОСОБА_14 не дав зв`язати свої руки. Так, ОСОБА_14 відкрито, відверто і демонстративно, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці, без поважних причин відкрито відмовився виконати наказ старшого позиції головного сержанта ОСОБА_5 про його затримання, ухилявся від свого затримання і вимагав разом із ОСОБА_15 повернути їм зброю, не дав зв`язати свої руки. ОСОБА_15 і ОСОБА_14 вимагали повернути їм їх зброю, лаялися, вели себе неадекватно, зухвало, їх військовослужбовці намагалися заспокоїти;
		14)ОСОБА_15 і ОСОБА_14 багато разів було запропоновано здатися, ОСОБА_5 багато разів їм було повідомлено, що вони є дезертирами і є наказ про їх затримання, а у випадку їхнього супротиву - про дозвіл на застосування проти них зброї на ураження, він багато разів попереджав ОСОБА_15 і ОСОБА_14 про застосування до них зброї, вимагав не підходити, у зв`язку із їх непокорою п`ять разів зроблені попереджувальні постріли; 
		15)ухиляючись від свого затримання,  ОСОБА_14  голосно вигукнув, що йде до зброї та раптово, різко і несподівано вчинив спробу заволодіння зброєю - автоматом, який лежав на землі біля ОСОБА_5 , кинувшись до нього і в цей момент у нього вистрелив ОСОБА_5 і він впав біля зброї;
		16)через секунду ОСОБА_15 , маючи на меті ухилитися від свого затримання та заволодіти зарядженою зброєю, раптово, різко і несподівано кинувся у бік ОСОБА_14 і нахилився над ним і через півтори-дві секунди від його ривка, коли той нахилився над ОСОБА_14 , біля якого лежала зброя, у нього вистрелив ОСОБА_5 ;
		17)автомат Калашникова, з якого ОСОБА_5 вистрелив у ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , під час автоматичних пострілів здійснює не менше ніж 6 пострілів за секунду;
		18)ОСОБА_5 перебував в умовах особливої обстановки, тобто в умовах необхідності затримання ОСОБА_14 і ОСОБА_15 як таких, що вчинили кримінальне правопорушення, в умовах бойового імунітету, виконуючи наказ командира роти ОСОБА_16 про затримання останніх у зв`язку з їх дезертирством, і його свідомістю охоплювався той факт, що він діє в умовах, необхідних для їх затримання як осіб, які вчинили кримінальне правопорушення і доставлення їх до відповідних органів влади;
		19)з боку ОСОБА_14 і ОСОБА_15 була наявна непокора під час їх затримання (вони ухилялися від свого затримання) та суспільно небезпечне посягання у вигляді спроби заволодіти зарядженою зброєю;
		20)ОСОБА_5 перевищені заходи, необхідні для затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, і доставлення їх до відповідних органів влади;
		21)Вимушеність заподіяння шкоди ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 402 (непокора) і ч. 4 ст. 408 (дезертирство) КК України, при їх затриманні, під час якого останні здійснили суспільно-небезпечне посягання у вигляді непокори і намаганні заволодіти зарядженою зброєю, визначено такою обстановкою затримання, при якій в особи, яка здійснює затримання, тобто у ОСОБА_5 , була відсутня реальна можливість без серйозної небезпеки для себе або третіх осіб здійснити затримання без застосування насильства до цих осіб, що викликало необхідність заподіяння їм смерті;
		22)Очевидно не було потреби у заподіянні смерті ОСОБА_14 і ОСОБА_15 при їх затриманні - така шкода була здійснена останнім при перевищенні заходів, необхідних для їх затримання і доставлення до відповідних органів влади як осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, при цьому спричинення смерті явно не відповідає небезпечності посягання та обстановці затримання.
		 
		6.161Таким чином, дослідивши у цій справі зібрані докази та здійснивши їх аналіз, колегія суддів встановила сукупність усіх передбачених законом ознак складу злочину, передбаченого ст. 118 КК України, винуватість ОСОБА_5 за цією статтею доведена поза розумним сумнівом. 
		6.162Колегія суддів встановила, що ОСОБА_5 перебував в умовах бойового імунітету та умовах особливої обстановки, тобто в умовах необхідності затримання ОСОБА_14 і ОСОБА_15 як таких, що в розумінні ч. 1 ст. 11 та ч. 2 ст. 38 КК України є особами, що вчинили кримінальне правопорушення, виконуючи наказ командира роти ОСОБА_16 про затримання останніх у зв`язку з їх дезертирством, і його свідомістю охоплювався той факт, що він діє в умовах, необхідних для їх затримання як осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, для подальшого їх доставлення до відповідних органів влади. 
		6.163Колегія суддів також встановила наявність акту суспільно небезпечного посягання ОСОБА_14 і ОСОБА_15 у вигляді непокори та раптової спроби заволодіти зарядженою зброєю під час їхнього затримання, а також перевищення заходів ОСОБА_5 , які необхідні для їх затримання, у вигляді їхнього умисного вбивства.
		6.164При цьому цілком ймовірно, що з огляду на комплекс протиправних дій ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , які вони вчинили протягом дня (непокора, дезертирство, обстріл з тилу ОСОБА_20 та сусідньої позиції 9-го батальйону, перебування їх у алкогольному сп`янінні), а також враховуючи їх непокору під час їх затримання, вимагання повернути їм зброю, ОСОБА_5 , який перебував у стані тривалого емоційного напруження (стресовий стан в бойових умовах), який впливав на якість прийняття рішень, він обґрунтовано міг вважати, що останні раптово і різко кинулися у бік саме зброї - автоматів, які перебували у зарядженому стані біля нього і якими вони миттєво могли скористатися (навіть ОСОБА_15 із зв`язаними перед собою руками), і ОСОБА_5 з метою збереження як свого життя, так і інших військовослужбовців, виконуючи наказ командира роти про їх затримання, який надав дозвіл на застосування проти них зброї у випадку їхнього збройного супротиву, застосував в цей момент проти них свою зброю. 
		6.165Колегія суддів переконана, що умисне вбивство ОСОБА_14 і ОСОБА_15 . ОСОБА_5 було здійснене останнім при перевищенні заходів, необхідних для їх затримання і подальшого доставлення до відповідних органів влади як осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, явно не відповідає небезпечності посягання та обстановці затримання, при цьому спричинення смерті явно не відповідає небезпечності посягання та обстановці затримання.
		6.166Колегія суддів акцентує увагу на тому, що у випадку наявності умислу на заподіяння смерті ОСОБА_14 і ОСОБА_15 у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_5 мав можливість їх вбити як до їх затримання (в момент коли вони повернулись на позицію), а також від початку затримання, під час затримання та до моменту їхнього різкого, несподіваного і раптового ривка до зарядженої зброї, однак, як встановлено колегією суддів, постріли по ним він зробив в момент небезпечності їх посягання у вигляді раптової, різкої і несподіваної спроби заволодіти зарядженими автоматами, натомість перед цим ОСОБА_5 та його підлеглими військовослужбовцями були здійснені належні і допустимі заходи щодо їх затримання, протягом близько п`яти хвилин їх намагалися заспокоїти, пропонували здатися, п`ять разів здійснені попереджувальні постріли, які не завдали нікому ушкоджень.
		6.167Переконливим доказом того, що ОСОБА_5 здійснив постріли двома автоматичними чергами з автомата Калашникова у ОСОБА_14 і ОСОБА_15 (по одній черзі в кожного, в результаті чого ОСОБА_14 отримав 2 проникаючі наскрізні вогнепальні поранення у тіло, а ОСОБА_15 - 3 проникаючі наскрізні вогнепальні поранення, 2 - дотичні, 2 - наскрізні у пальці рук), саме під час заволодіння автоматами, які лежали біля ОСОБА_5 в метрі-півтора від нього, свідчить той факт, що автомат Калашникова, зі слів ОСОБА_5 , здійснює не менше ніж 6 пострілів в секунду в атоматичному режимі, а з тактико-технічної характеристики автомату з сайту Вікіпедії він здійснює майже 11 пострілів за секунду. Тому, якщо б ОСОБА_5 здійснив постріли автоматичними чергами з автомата Калашникова у ОСОБА_14 і ОСОБА_15 (по одній черзі в кожного) в момент, коли вони знаходились біля інших військовослужбовців (тобто в натовп, де перебували разом із ними ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 ), то частина інших куль (у кількості від 3 до 13 куль) або ті, що летіли по дотичній, могли б влучити і у них. Це свідчить про те, що ОСОБА_14 і ОСОБА_15 в момент пострілів у них перебували вже саме в місці, де лежала зброя, тобто на безпечній від зазначених військовослужбовців відстані, тому інші кулі з двох автоматичних черг у зазначених військовослужбовців не влучили. При цьому те, що в магазині його автомату експертом встановлений залишок патронів у кількості 20 штук не свідчить про те, що він здійснив 10 пострілів у ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , оскільки, як встановлено колегією суддів із відеозапису і з показів свідків, внаслідок цієї події на позиції одразу розпочався бій з противником і ОСОБА_5 під час бою міг додати у магазин набої або декілька разів змінити магазин, з якого він здійснив постріли у ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , на магазин із повними набоями.
		6.168Колегія суддів звертає увагу, що і у прокурора був сумнів щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_5 , оскільки як видно з обвинувального акта, фактичні обставини кримінального правопорушення і об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_5 злочину спочатку викладена за ст. 118 КК, а потім різко і без належного обґрунтування здійснений перехід на ст. 115 КК.
		6.169В цій справі колегія суддів всебічно, повно і об`єктивно розглянула всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, надала остаточну оцінку доказам з точки зору їх відносності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України, і прийшла до однозначного висновку про наявність у діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ст. 118 КК України, а саме умисного вбивства при перевищенні заходів, необхідних для затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.
		6.170Всі досліджені колегією суддів докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість прийти до однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_5 доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ст. 118 КК України, тобто умисне вбивство при перевищенні заходів, необхідних для затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.
		6.171Разом з тим, той факт, що ОСОБА_5 хоча і перебував у стані тривалого емоційного напруження (стресовий стан в бойових обставинах), який впливав на якість прийняття рішень, а також хоча він і перебував в особливій обстановці, тобто в умовах необхідності виконання наказу свого командира про затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, втім, на переконання колегії, в цій ситуації він проявив явний непрофесіоналізм, оскільки як старший позиції він разом із іншими п`ятьма солдатами цілком міг не допустити навіть мінімальної можливості вчинити ОСОБА_14 і ОСОБА_15 спроби заволодіти їхньою зарядженою зброєю при тому, що вони в той момент знаходились у стані алкогольного сп`яніння середнього ступеню і перебували без зброї, тим більш у ОСОБА_15 були зв`язані перед собою руки. Колегія суддів переконана, що разом із іншими п`ятьма солдатами ОСОБА_5 , з огляду на його значний бойовий досвід та навички командування підрозділом, міг виконати наказ командира роти про затримання ОСОБА_14 і ОСОБА_15 без заподіяння їм смерті під час їхнього затримання шляхом застосування проти них фізичної сили, а у крайньому випадку - тобто в момент їхньої раптової спроби заволодіти зарядженими автоматами - шляхом здійснення одиничних пострілів по їх ногах, однак він застосував свій автомат в режимі ведення вогню автоматичною чергою і навмисно, перевищуючи заходи, необхідні для затримання ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , які вчинили кримінальне правопорушення, в той момент коли вони намагалися заволодіти зарядженою зброєю, не цілячись вистрелив спочатку у ОСОБА_14 автоматичною чергою, а потім через дві секунди автоматичною чергою не цілячись вистрелив у ОСОБА_15 .
		 
		7.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.
		7.1Загальні положення
		7.1.1При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
		7.1.2Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
		7.1.3При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів. Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		 
		7.2Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання
		7.2.1Обставиною, яка, відповідно до  ст. 66 КК України, пом`якшує покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття.
		7.2.2Обставин, які, відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.
		 
		7.3 Призначення покарання
		7.3.1Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений ОСОБА_5 був осудний у розумінні ст. 19 КК України. Так, відповідно до висновку комплексної амбулаторної судово-психіатричної експертизи стосовно ОСОБА_5 № 313 від 26.07.2022 ОСОБА_5 під час діяння, в скоєнні якого він підозрюється (30.05.2022р.), не виявляв ознак психічного розладу, що позбавляв би його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом під час діяння, в скоєнні якого ОСОБА_5 підозрюється (30.05.2022р.), він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_5 не виявляє, ознак психічного розладу, що впливав би на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час ОСОБА_5 здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час ОСОБА_5 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру. У період правопорушення ОСОБА_5 не перебував у стані афекту, про що свідчить відсутність визначальних ознак.
		7.3.2Санкцією ст. 118 КК України передбачено покарання у виді: виправних робіт на строк до двох років, обмеження волі на строк до трьох років, позбавлення волі на строк двох років. За ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення згідно із статтею 12 КК, останнє відноситься до нетяжкого злочину. 
		7.3.3При призначенні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення і його непоправні наслідки у вигляді смерті двох військовослужбовців, дані про особу ОСОБА_5 , які у цьому вироку зазначені в окремому розділі, стан його здоров`я, стать та вік, неперебування на обліку у лікарів нарколога і психіатра, рівень культури та освіти, соціально-психологічні риси,думку потерпілих щодо призначеного покарання, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, і відсутність його обтяжуючої.
		7.3.4Приймаючи до уваги сукупність вище перелічених обставин, при призначенні покарання, з урахуванням наведених вище всіх обставин і того, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання, встановлене в максимальних межах санкції ст. 118 КК України, тобто у виді 2 років позбавлення волі без застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України, що, на думку колегії суддів, відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК України та принципам індивідуалізації, пропорційності і справедливості.
		7.3.5Адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Саме на такій позиції ґрунтується рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15рп/2004 у справі №1-33/2004 року.
		7.3.6Призначене покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		7.3.7Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		7.3.8Призначаючи обвинуваченому зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання.
		 
		8.Вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_11 і ОСОБА_10 .
		8.1Потерпілою  ОСОБА_11  заявлений цивільний позов до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 40000,00 грн та моральної шкоди в сумі 1000000,00 грн (т. 4 а.п. 161-162), в обґрунтування якого вона зазначила, що матеріальна шкода полягає у витратах на поховання в розмірі 30000 грн. та оплаті послуг адвоката в розмірі 10000 грн., що підтверджується квитанцією. Розмір моральної шкоди оцінює у 1000000 грн. Добровільно ОСОБА_5 потерпілій шкоду не відшкодував. Просила стягнути з ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 40000 грн та моральну шкоду в сумі 1000000 грн.
		8.2Потерпілою  ОСОБА_10 заявлений цивільний позов до  ОСОБА_5  про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 40000,00 грн та моральної шкоди в сумі 1000000,00 грн (т. 4 а.п. 163 - 164), в обґрунтування якого вона зазначила, що матеріальна шкода полягає у витратах на поховання в розмірі 30000 грн. та оплаті послуг адвоката в розмірі 10000 грн., що підтверджується квитанцією. Розмір моральної шкоди оцінює у 1000000 грн. Добровільно ОСОБА_5 потерпілій шкоду не відшкодував. Просила стягнути з ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 40000 грн та моральну шкоду в сумі 1000000 грн.
		8.3Ухвалою суду від 30.11.2022 цивільні позови потерпілої ОСОБА_11  і ОСОБА_10  до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - залишено без руху. Надано потерпілим строк десять днів для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання повного тексту ухвали.
		8.4Ухвалою суду від 26.12.2022 цивільні позови потерпілої ОСОБА_11  і ОСОБА_10  до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - прийнято до розгляду.
		8.5ОСОБА_5 правом на надання відзиву не скористався, водночас під час розгляду кримінального провадження вимоги цивільних позовів не визнав.
		 
		Вирішуючи вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, колегія суддів виходить із такого.
		8.6Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, який суд згідно ст. 129 КПК України має вирішити.
		8.7Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		8.8Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказані обставини можуть бути елементами складу відповідних злочинів, а також впливати на визначення міри відповідальності винної особи.
		8.9У п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.
		8.10Як передбачено у ч. 1 ст. 1166 ЦК, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		8.11Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК, до складу реальних збитків як одного з елементів майнової шкоди входять втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
		8.12При цьому, згідно зі ст. 1192 ЦК, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. 
		8.13Потерпілими  ОСОБА_11  і ОСОБА_10  заявлені вимоги про відшкодування витрат на поховання.
		8.14Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		8.15Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про поховання та похоронну справу» (у редакції на момент поховання) надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором суб`єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. 
		8.16Надання ритуальних послуг, не передбачених зазначеним переліком, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін. 
		8.17У свою чергу, згідно із п. 2 ч. 2 ст. 8 цього Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, в межах своєї компетенції: затверджує необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення.
		8.18Згідно із п. 4. Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.09.2004 за № 1112/9711, надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг здійснюється ритуальними службами або за договором про надання ритуальних послуг суб`єктами господарювання інших форм власності.
		8.19Відтак, відшкодуванню підлягають виключно витрати на поховання (ритуальні послуги) та витрати на спорудження надгробного пам`ятника.
		8.20Розмір відшкодування збитків є предметом позовних вимог у межах заявленого цивільного позову, доводиться цивільним позивачем (потерпілим) самостійно за правилами цивільного судочинства з дотриманням приписів ч. 5 ст. 128 КПК і не охоплюється межами обвинувачення, яке висувається прокурором в обвинувальному акті або постанові про зміну обвинувачення в суді і обов`язок доказування якого покладається на державного обвинувача (постанова Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 135/112/17).
		8.21Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		8.22Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		8.23Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		8.24Заявляючи вимогу про відшкодування витрат на поховання, позивачі не надали жодних належних і допустимих доказів на підтвердження витрат на поховання, тобто заявлені ними вимоги про відшкодування витрат на поховання нічим не підтверджені.
		8.25Тому у задоволенні вимоги цивільних позовів ОСОБА_11 і ОСОБА_10 в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди (витрати на поховання) слід відмовити за недоведеністю.
		 
		Вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів виходить із такого.
		8.26Позивачка ОСОБА_11 оцінила розмір моральної шкоди у 1000000,00 грн. 
		8.27Позивачка ОСОБА_10 оцінила розмір моральної шкоди у 1000000,00 грн. 
		8.28Згідно з частиною 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		8.29Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		8.30 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19), зазначила, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
		8.31Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		8.32Згідно з п.3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		8.33Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
		8.34Оскільки такий спосіб захисту цивільних прав, як компенсація моральної (немайнової) шкоди, не повинен стати засобом безпідставного збагачення потерпілої особи, розмір присудженої до відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен вести до збагачення потерпілого за рахунок винного.
		8.35У суду не виникає сумніву, що діями обвинуваченого, які призвели до загибелі брата потерпілої ОСОБА_11 і до загибелі сина потерпілої ОСОБА_10 , їм завдано моральної шкоди, яка виразилась в тому, що їм спричинено негативні зміни у житті.
		8.36Смерть близьких осіб є непоправною дією, оскільки їх життя не може бути відновлене. 
		8.37Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги потерпілих про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а тому з урахуванням викладеного, суд вважає розумним та справедливим стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_11 моральну шкоду в розмірі 500000,00 грн., на користь потерпілої ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 500000,00 грн.
		8.38Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду при розгляді справи № 752/17832/14-ц, відповідно до якої розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
		8.39Крім того суд зазначає, що виходячи із висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеного в постанові від 23.01.2019 року (справа № 187/291/17, провадження № 51-274км17), при вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність, не допускається, адже таке стягнення суперечить закріпленим у статтях 2, 7, 9 КПК завданням кримінального провадження, засаді законності, не відповідає приписам ч. 5 ст. 128, статей 118, 119, 370 цього Кодексу та істотно порушує гарантоване особі право на розгляд справи щодо неї з додержанням вимог зазначеного провадження, передбачених указаним Кодексом.
		 
		Вирішуючи вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу колегія суддів виходить із такого.
		8.40Розподіл процесуальних витрат у кримінальному провадженні, у тому числі витрат на правову допомогу, здійснюється у порядку ст.ст. 120, 124, 126 КПК України.
		8.41Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо).
		8.42 Відповідно до правового висновку щодо правозастосування, який міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. 
		8.43 Однак потерпілими не надано жодних доказів (документів) на підтвердження сплати за послуги на правничу допомогу адвоката. Тому ці витрати не можуть бути компенсовані через відсутність відповідних доказів, а, отже, в цій частині позовів слід відмовити.
		 
		9.Речові докази
		9.1Судом вирішується питання про речові докази у справі в силу ч. 9 ст. 100 КПК України, яка відповідно передбачає, що питання про долю речових доказів і документів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження в тому випадку, якщо такі речові докази або документи були надані суду.
		 
		10.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		10.1Запобіжний захід
		10.1.131.05.2022 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК (т. 1 а.п. 37-39).
		10.1.2Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.06.2022 ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави (т.1 а.п. 89), який неодноразово продовжений і на теперішній час є діючим.
		10.1.3Оскільки в силу ч. 5 ст. 72 КК України зараховується в строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, тому враховуючи призначене судом покарання, ОСОБА_5 слід негайно звільнити з-під варти у зв`язку із фактичним відбуттям покарання, а застосований йому запобіжний захід - скасувати.
		 
		11.Витрати на проведення експертиз 
		11.1У кримінальному провадженні є процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз зброї та відео-, звукозапису, які складають загальну суму 20764,80 грн і підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави (т. 2 а.п. 30, 167).
		 
		Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, колегія суддів -
		 
		                                       УХВАЛИЛА:
		ОСОБА_5  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки та негайно звільнити його з-під варти у зв`язку із фактичним відбуттям покарання.
		 
		ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - скасувати у зв`язку із фактичним відбуттям покарання.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_5  на користь держави (КБК 24060300) витрати на проведення судових експертиз в сумі 20 764,80 грн (т. 2 а.п. 30, 167).
		 
		Цивільний позов  ОСОБА_11  до  ОСОБА_5  про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, - задовольнити частково.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_5  на користь  ОСОБА_11  моральну шкоду в сумі 500 000,00 грн.
		 
		В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_11 - відмовити.
		 
		Цивільний позов  ОСОБА_10  до  ОСОБА_5  про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, - задовольнити частково.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_5  на користь  ОСОБА_10  моральну шкоду в сумі 500 000,00 грн.
		 
		В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_10 - відмовити.
		 
		Після набрання вироком законної сили речові докази:
		- автомат Калашникова модифікований складний (АКМС), калібром 7.62 мм, на корпусі автомата мається напис: « НОМЕР_8 », « НОМЕР_4 », в магазині виявлено 20 патронів калібром 7.62 мм, який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 2513 від 18.08.2022 - передати для постановлення на облік на використання у службовій діяльності в/ч НОМЕР_11 , у зв`язку з чим скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.06.2022 по справі № 183/2549/22 на вказаний автомат (т. 1 а.п. 140);
		- сорочку бойову ЗСУ (піксель), яка передана на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 2513 від 18.08.2022 - повернути ОСОБА_5 , у зв`язку з чим скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.06.2022 по справі № 183/2549/22 на вказану сорочку (т. 1 а.п. 140);
		- особисті речі (одяг) загиблого ОСОБА_15 , які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 2514 від 18.08.2022 - передати потерпілій ОСОБА_10 або її уповноваженій особі, а у випадку відмови потерпілої у їх отриманні - знищити, при цьому скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.06.2022 по справі № 183/2549/22 на речі (одяг) загиблого ОСОБА_15 (т. 1 а.п. 150);
		- особисті речі (одяг) загиблого ОСОБА_14 , які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 2515 від 18.08.2022 - передати потерпілій ОСОБА_11 або її уповноваженій особі, а у випадку відмови потерпілої у їх отриманні - знищити, при цьому скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.06.2022 по справі № 183/2549/22 на речі (одяг) загиблого ОСОБА_14 (т. 1 а.п. 153);
		- зразок крові ОСОБА_5 на марлевому тампоні, який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 2512 від 18.08.2022 - знищити (т. 1 а.п. 170).
		 
		Роз`яснити учасникам судового провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:                                                         ОСОБА_1 
		                                        
		Судді:                                                                 ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...