Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 870/21/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження рішень третейських судів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів; справи про скасування рішення третейського суду.
Надіслано судом: 09.04.2025. Зареєстровано: 09.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2025.
Дата набрання законної сили: 02.04.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 квітня 2025 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  870/21/24 
		 
		Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: 
		Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.
		 
		за участю секретаря судового засідання Сулім А. В.
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх Слобожанщини»
		на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2025
		 
		у справі № 870/21/24
		за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх Слобожанщини» 
		про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 01.10.2024 
		 
		у третейській справі № 9/2024
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полетехніка»
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх Слобожанщини», 
		про стягнення 4 979 316,75 грн
		 
		Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Полетехніка» (далі - ТОВ «Полетехніка», позивач) звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх Слобожанщини» (далі - ТОВ «Успіх Слобожанщини», відповідач, скаржник) про стягнення 4 979 316, 75 грн, з яких: 2 579 167, 37 пені, 2 211 549, 24 грн штрафу, 189 600, 14 грн 3 % річних.
		Позов обґрунтований порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № ДЗ-014/2021 від 20.08.2021 (далі - Договір поставки) в частині оплати за товар.   
		Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 01.10.2024 у третейській справі № 9/2024 задоволено позов повністю, стягнуто з ТОВ «Успіх Слобожанщини» на користь ТОВ «Полетехніка»                   4 979 316,75 грн (з яких: 2 578 167, 37 грн - пеня, 2 211 549,24 грн - штраф,  189 600,14 грн - 3 % річних) та 43 000,00 грн - суму третейських витрат.
		Не погодившись з рішенням третейського суду, ТОВ «Успіх Слобожанщини» подало до Західного апеляційного господарського суду заяву про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 01.10.2024 у справі № 9/2024.
		Підставою скасування рішення третейського суду відповідач зазначив норму пункту 5 частини другої статті 350 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) через вирішення третейським судом питання про права та обов`язки ТОВ «Успіх Слобожанщини», яке не брало участі у справі через неналежне його повідомлення.
		Також відповідач стверджував, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 01.10.2024 у третейській справі № 9/2024 стосується питань, які виходять за межі третейської угоди, а склад третейського суду, який прийняв таке рішення, не відповідав вимогам закону.
		Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції 
		Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 23.01.2025) у справі № 870/21/24 у задоволенні заяви ТОВ «Успіх Слобожанщини» відмовлено, рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 01.10.2024 у третейській справі № 9/2024 залишено без змін.
		Ухвала суду мотивована відсутністю підстав для скасування рішення третейського суду, визначених нормами частини другої статті 350 ГПК України.
		Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
		Відповідач (ТОВ «Успіх Слобожанщини») подав до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву відповідача задовольнити та скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 01.10.2024 у третейській справі № 9/2024.
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема приписів частини п`ятої статті 236, пунктів 3, 4 частини першої статті 277 ГПК України.
		Процесуальні порушення, за доводами скаржника, полягають у тому, що висновки суду першої інстанції, які викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають фактичним обставинам справи, адже наявними у справі доказами підтверджується, що третейський суд у справі № 9/2024 не здійснив належного повідомлення відповідача про розгляд справи, у зв`язку з чим вийшов за межі третейського застереження, що є підставою для скасування відповідного рішення третейського суду згідно вимог пункту 2 частини другої статті 350 ГПК України та пункту 2 частини третьої статті 51 Закону України «Про третейські суди»;
		У наведених доводах скаржник керується тим, що суд першої інстанції не врахував та не надав оцінки аргументам відповідача про те, що: 
		- порушення третейським судом норм свого регламенту є виходом за межі третейського застереження та дає підстави для скасування рішення третейського суду; 
		- третейським судом направлено повідомлення про судовий розгляд справи не за адресою відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) з індексом 64200, а за адресою з неправильним індексом (64201), що не обслуговує адресу місцезнаходження відповідача та призвело до його неналежного повідомлення.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		Позивач (ТОВ «Полетехніка») подав відзив, у якому просив апеляційну скаргу відповідача (ТОВ «Успіх Слобожанщини») залишити без задоволення з викладених у відзиві підстав, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін як законну та обґрунтовану.
		Апеляційне провадження
		04.02.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ТОВ «Успіх Слобожанщини».
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025 для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Васьковський О. В., Картере В. І.
		Ухвалою від 07.02.2025 Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху та надав скаржнику строк для усунення недоліків.
		На виконання вимог ухвал Верховного Суду від 07.02.2025 до касаційного суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги.
		У зв`язку з відрядженням судді Картере В.І., 19.02.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатом якого автоматизованою системою документообігу суду визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Васьковський О. В.
		Ухвалою від 20.02.2025 Верховний Суд, серед іншого, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Успіх Слобожанщини» на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 у справі №870/21/24, призначив її до розгляду в судовому засіданні на 12.03.2025 о 10:15; витребував з Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 870/21/24 та з Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» матеріали третейської справи № 9/2024.
		04.03.2025 супровідним листом Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 № 09-01/308/25 до Верховного Суду надійшла справа №870/21/24 в одному томі на 115 аркушах.
		Ухвалою від 12.03.2025 Верховний Суд відклав розгляд апеляційної скарги у справі № 870/21/24 на 19.03.2025 о 10:30 год, витребував з Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» матеріали третейської справи № 9/2024.
		17.03.2025 до Верховного Суду надійшов лист Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 11.03.2025 б/н, у якому повідомлено про відсутність третейської справи № 9/2024.
		Ухвалою від 19.03.2025 Верховний Суд відклав розгляд апеляційної скарги у справі № 870/21/24 на 02.04.2025 о 10:30 год, витребував з Західного апеляційного господарського суду матеріали третейської справи № 9/2024.
		У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О. В., 31.03.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатом якого автоматизованою системою документообігу суду визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Картере В. І., Жуков С. В.
		31.03.2025 супровідним листом Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 № 09-01/460/25 до Верховного Суду надійшла третейська справа №   9/2024 в одному томі на 41 аркуші.
		У судове засідання 02.04.2025 учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином. 
		Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду апеляційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю уповноважених представників сторін.
		Водночас ураховуючи дату надходження матеріалів третейської справи до касаційного суду, перегляд оскаржуваної ухвали Верховним Судом в апеляційному порядку здійснено у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання усіх процесуальних дій і забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
		Позиція Верховного Суду
		За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України «Про третейські суди», якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.
		Згідно з частиною другої статті 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
		За змістом частини другої статті 25 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 цього Кодексу. 
		Отже, Верховний Суд як суд апеляційної інстанції переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні господарські суди розглядають як суди першої інстанції.
		У цій справі за результатом розгляду заяви про скасування рішення третейського суду Західним апеляційним господарським судом як судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу від 08.01.2025, відтак така підлягає перегляду Верховним Судом саме в апеляційному порядку.
		Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Дослідивши матеріали справи № 870/21/24 та третейської справи № 9/2024, а також докази, що стосуються фактів, на які скаржник посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали з таких підстав.
		Як зазначалося вище, предметом судового розгляду у цій справі є заява про скасування рішення третейського суду.
		Частиною першою статті 346 ГПК України передбачено, що сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
		Виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду визначений положеннями частини третьої статті 51 Закону України «Про третейські суди» та статтею 350 ГПК України, у зв`язку з чим заявнику при зверненні до компетентного суду з відповідною заявою необхідно довести їх наявність.
		Частинами третьою, четвертою статті 349 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
		Згідно з частиною першою статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.
		Відповідно до частини другої 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5)   третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
		Аналогічні положення містяться у статті 51 Закону України «Про третейські суди».
		Перелік підстав, за яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
		Отже, виходячи з приписів чинного законодавства при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з`ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, визначених частиною третьою статті 51 Закону України «Про третейські суди» та статтею 350 ГПК України.
		Щодо підстави, визначеної пунктом 1 частини другої 350 ГПК України
		Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
		Винятки із справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин та є підвідомчими третейським судам, визначено статтею 6 Закону України «Про третейські суди».
		Водночас спір у третейській справі № 9/2024, що виник між суб`єктами господарювання - юридичними особами приватного права щодо стягнення пені, штрафу та 3 % річних за несвоєчасну оплату вартості товару за Договором поставки, не входить до визначеного частиною першою статті 6 Закону України «Про третейські суди» переліку справ, тобто таких, що не підвідомчі третейському суду в силу закону.
		Щодо підстав, визначених пунктами 2, 3 частини другої 350 ГПК України
		Порядок узгодження сторонами передачі спору на розгляд третейського суду встановлений у статті 12 Закону України «Про третейські суди», відповідно до частини першої якої третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
		Вказана норма права передбачає право сторін на укладання як окремої угоди, яка повинна містити всі необхідні умови, так і у вигляді третейського застереження в договорі, тобто таке застереження є частиною укладеного між сторонами договору, і в такому випадку законодавство не встановлює обов`язок сторін на викладення пункту договору у вигляді окремої угоди.
		Як вірно встановлено апеляційним господарським судом, пунктом 10.1 Договору поставки передбачено, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору, підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Правова Ліга» у відповідності з його регламентом. 
		Отже, сторони у цій справі уклали третейську угоду у формі третейського застереження в Договорі поставки та погодили передачу будь-якого спору, що виникне на підставі цього Договору, на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга».
		Суд зазначає, що з моменту укладання Договору поставки між сторонами діє третейське застереження, що визначає певний порядок розгляду спорів, що витікають з цього договору, зокрема щодо його виконання. 
		З матеріалів справи суд встановив, що доказів визнання недійсною або оспорення дійсності третейської угоди сторонами надано не було, відтак третейська угода, викладена у тексті Договору поставки, є чинною та дійсною на момент розгляду справи третейським судом.
		Крім того, апеляційним господарським судом вірно зазначено, що предметом розгляду у третейській справі № 9/2024 була позовна вимога                                 ТОВ «Полетехніка» про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі                  4 979 316, 75 грн, з яких:  2 579 167, 37 пені, 2 211 549, 24 грн штрафу,                   189 600, 14 грн 3 % річних.
		При цьому підстави та порядок нарахування зазначених штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань врегульовано сторонами умовами пунктів 7.2, 7.5, 7.9 Договору поставки (у відповідній його редакції) та пунктом 2 Специфікації № 002.
		Таким чином, вказані вище штрафні санкції передбачені умовами Договору поставки, які погоджені сторонами у зв`язку із укладенням цього правочину.
		Водночас з огляду на укладення третейської угоди у формі третейського застереження, сторони Договору поставки самостійно визначили підвідомчість Постійно діючому Третейському суду при Асоціації «Правова Ліга» спору, у тому числі, щодо стягнення таких штрафних санкцій.
		У зв`язку з викладеним, Верховний Суд погоджується з висновками Західного апеляційного господарського суду про те, що рішення від 01.10.2024 у третейській справі № 9/2024 прийнято Постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Правова Ліга» у спорі, передбаченому третейською угодою між сторонами, та ним не вирішено питань, що виходять за межі третейської угоди.
		Поряд з цим ключовими доводами апеляційної скарги ТОВ «Успіх Слобожанщини» є те, що порушення третейським судом норм свого регламенту (якими встановлено порядок направлення повідомлень сторонам третейської справи) є виходом за межі третейського застереження, що, у свою чергу, є підставою для скасування рішення третейського суду.
		Такі доводи скаржника Верховний Суд відхиляє з підстав їх помилковості, оскільки питання наявності/відсутності порушення третейським судом норм свого регламенту в частині порядку повідомлення сторін третейської справи не стосується змісту та меж третейського застереження.
		З наведеного вбачається, що матеріалами справи та змістом рішення третейського суду спростовуються безпідставні доводи скаржника про те, що цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди.
		Щодо підстави, визначеної пунктом 4 частини другої 350 ГПК України
		У заяві про скасування рішення третейського суду відповідач стверджував про наявність такої підстави, як невідповідність складу третейського суду вимогам закону (статей 16-17 Закону України «Про третейські суди»), оскільки у розпорядженні голови Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» відсутній такий реквізит, як реєстраційний індекс (номер).
		Перевіривши доводи заявника у цій частині, апеляційний господарський суд вірно зазначив, що згідно частини першої статті 16 Закону України «Про третейські суди» у постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.
		Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду (частина 1 статті 17 Закону України «Про третейські суди»).
		Згідно з частиною першою статті 57 Регламенту Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» (далі - Регламент) якщо сторони не домовились про те, що справа розглядається третейським судом у складі трьох третейських суддів, справа підлягає розгляду третейським суддею одноособово.
		Частиною другою статті 57 Регламенту визначено, що третейський суддя, який розглядає справу одноособово, призначається за його згодою головою Третейського суду, його заступником, у відсутність голови Третейського суду, із списку третейських суддів Третейського суду.
		Відповідно до частини п`ятої статті 57 Регламенту призначення третейського судді або складу третейських суддів, а також передача справи головуючому складу третейського суду або третейському судді, який розглядає справу одноособово, оформляється розпорядженням голови Третейського суду, його заступника, у відсутність голови Третейського суду, яке є остаточним і не підлягає оскарженню.
		Такі положення Регламенту узгоджуються із приписами статей 16, 17 Закону України «Про третейські суди», якими унормовано порядок формування складу третейського суду, зокрема, в постійно діючому третейському суді. 
		Недотримання наведених вище положень свідчить про порушення вимог законності формування складу третейського суду.
		Водночас в аспекті доводів заявника про невідповідність вимогам закону форми розпорядження голови Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» (через відсутність реєстраційного індексу (номера)) апеляційний господарський суд обґрунтовано врахував вимоги Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 (далі - Правила №   1000/5).
		Так, Правила № 1000/5 регламентують порядок та правила ведення діловодства, в тому числі вимоги щодо створення та оформлення ними організаційно-розпорядчих документів.
		Ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами (пункт 1 розділу І Правил № 1000/5).
		Відповідно до пункту 11 глави 1 розділу ІІ Правил № 1000/5 оформлення реквізитів організаційно-розпорядчої документації та порядок їх розташування здійснюються з урахуванням вимог Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. ДСТУ 4163-2020», прийнятого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 (далі - ДСТУ 4163-2020).
		Згідно пункту 4.4. ДСТУ 4163-2020 документи, що їх створюють юридичні особи, обов`язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи (04), назва виду документа (09) (не зазначають на листах), дата документа (10), реєстраційний індекс документа (11), заголовок до тексту документа (19), текст документа (20), підпис (для електронних документів - електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (22).
		Дата документа - це, відповідно, дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення. Реєстраційний індекс документа складається з порядкового номера цього документа в межах групи документів, що реєструють, який доповнюється індексами, що застосовують в юридичній особі, зокрема індексом за номенклатурою справ, структурного підрозділу, кореспондентів, посадових осіб, які розглядають або підписують документ, виконавців, питань діяльності яких стосується документ (пункти 5.10 та 5.11 ДСТУ 4163-2020).
		Пунктом 3.15 ДСТУ 2732:2023 визначено, що юридична сила (службового документа) це властивість службового документа здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.
		Як вірно встановлено апеляційним господарським судом, розгляд третейської справи № 9/2024 здійснювався третейським суддею Курдіновою В. В.; з матеріалів третейської справи вбачається, що підставою здійснення розгляду зазначеної справи вказаним третейським суддею є розпорядження голови Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» Курдінової В. В. від 03.09.2024 у справі № 9/2024; зі змісту цього Розпорядження голови Третейського суду про призначення складу третейського суду вбачається, що таке містить дату, але не містить відомостей щодо номеру.
		При цьому встановивши, що в розпорядженні голови Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 03.09.2024 визначено найменування позивача, відповідача, а також предмет розгляду спору, який передано на розгляд третейському судді Курдіновій В. В., окрім того, справі присвоєно єдиний унікальний номер № 9/2024, апеляційний господарський суд обґрунтовано вважав, що, у цьому випадку, відсутність такого реквізиту, як реєстраційний індекс розпорядження, не свідчить, що у вказаного документа немає юридичної сили.
		Наявність у розпорядженні перелічених реквізитів дає змогу перевірити й достеменно встановити момент набуття повноважень (компетенції) третейським суддею для розгляду конкретної справи, а відсутність лише реєстраційного індексу (номеру), у цьому випадку, не свідчить про невідповідність складу третейського суду, яким прийнято рішення, вимогам закону (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 873/494/23).
		З огляду на викладене, Верховний Суд вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відповідність складу третейського суду, який прийняв рішення у третейській справі № 9/2024, вимогам статей 16-19 Закону України «Про третейські суди» та не вбачає підстав для висновку про таку невідповідність. 
		При цьому Верховний Суд також бере до уваги, що відповідач не наводить в апеляційній скарзі такої підстави, як невідповідність складу третейського суду вимогам закону. 
		Щодо підстави, визначеної пунктом 5 частини другої 350 ГПК України
		Упродовж всього розгляду справи (як у заяві, так і в апеляційній скарзі) відповідач ТОВ «Успіх Слобожанщини» доводив, що третейський суд вирішив питання про права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, а саме відповідача, що на думку останнього є підставою для скасування рішення третейського суду.
		Згідно зі статтею 34 Закону України «Про третейські суди» учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники. Питання щодо участі третіх осіб та їх процесуальні права у третейському розгляді вирішуються третейським судом відповідно до регламенту третейського суду або угоди сторін у третейському суді для вирішення конкретного спору. Третя особа бере участь у третейському розгляді добровільно.
		Апеляційним господарським судом вірно встановлено, що заявник ТОВ «Успіх Слобожанщини» (будучи стороною договору, з якого виник спір, та третейської угоди) був учасником третейського розгляду у третейській справі №9/2024 за позовом ТОВ «Полетехніка» про стягнення грошових коштів, а саме відповідачем.
		За таких обставин, положення пункту 5 частини другої 350 ГПК України та аналогічна їм норма пункту 5 частини третьої статті 51 Закону України «Про третейські суди» до спірних правовідносин не застосовуються, адже поширюються лише на тих осіб, які не входили до складу учасників третейського розгляду, тобто не були залучені до участі у справі, проте третейський суд вирішив питання про їх права та обов`язки. 
		Наведене спростовує аргумент апеляційної скарги про те, що третейський суд вирішив питання про права та обов`язки ТОВ «Успіх Слобожанщини» як особи, яка не брала участі у справі.
		У цьому зв`язку колегія суддів відхиляє помилковий довід апеляційної скарги відповідача про те, що апеляційний господарський суд не врахував обставин наявності підстав для скасування рішення третейського суду у відповідності до положень пункту 5 частини першої статті 350 ГПК України.
		Окрім того, Верховний Суд встановив, що наявними у матеріалах третейської справи доказами підтверджено направлення третейським судом рекомендованих повідомлень відповідачу за його юридичною адресою, яка вказана в ЄДР, а саме: 64200, Харківська обл., Балаклійський р-н, місто Балаклія, вул. Геологічна, буд. 61.
		Тож попри неспроможність доводів скаржника у цій частині (як підстави для скасування рішення третейського суду), такі аргументи не відповідають й дійсним обставинам справи. 
		Виходячи з наведеного у сукупності, Верховний Суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявність передбачених статтею 350 ГПК України та статтею 51 Закону України «Про третейські суди» підстав для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 01.10.2024 у третейській справі № 9/2024.
		Твердження скаржника про порушення Західним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права наведених вище висновків не спростовують та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
		Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
		Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «Успіх Слобожанщини» та залишення без змін ухвали Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 у цій справі. 
		Розподіл судових витрат
		У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати у вигляді судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
		Керуючись статтями 25, 129, 240, 253, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх Слобожанщини» залишити без задоволення.
		 
		2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 23.01.2025) у справі №870/21/24 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                К. М. Огороднік 
		Судді                                                                                                    С. В. Жуков
		                                                                                                    В. І. Картере

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...