Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/18119/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 09.04.2025. Зареєстровано: 10.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2025.
Дата набрання законної сили: 08.04.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 240/18119/24 
		Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Д.М. 
		Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 
		08 квітня 2025 року 
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Шидловського В.Б. 
		суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. , 
		за участю:
		секретаря судового засідання: Яремчук Л.С, 
		представника позивача: Паука В.В.
		представника відповідача: Давиденка В.В. 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури та ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Виконувача обов`язків керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт, 
		В С Т А Н О В И В :
		У вересні 2024 року Виконувач обов`язків керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави, в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради із адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому, з підстав протиправності, просить: припинити право ОСОБА_1 на виконання будівельних робіт з реконструкції торгівельного павільйону під приміщення побутового обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 , що набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ЖТ051240507484 від 15.05.2024.
		У позовній заяві прокурор стверджує, що право на виконання будівельних робіт набуте відповідачем протиправно, оскільки приміщення за адресою: АДРЕСА_1 самочинно збудоване та відповідно не може бути реконструйоване (Том №1, а.с. 1-12).
		Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасуватиоскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судомпершої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
		Апеляційну скаргу подав і відповідач, у якій зазначає, що прокурором пропущено строк звернення до суду, а тому просить рішення суду скасувати та позовну заяву залишити без розгляду.
		В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги та заперечив проти доводів апеляційної скарги відповідача.
		Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та заперечив проти доводів апеляційної скарги позивача. 
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 торгівельний павільйон, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , підтвердженням чого є договір купівлі-продажу від 12.08.2018 (Том №1, а.с. 59, 60).
		08.06.2019 ОСОБА_1 придбав у територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради земельну ділянку площею 0,0296 га, кадастровий номер: 1810136600:03:010:0004, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , підтвердженням чого є договір купівлі-продажу від 08.06.2019 (Том №1, а.с. 65, 66). Цільове призначення земельної ділянки 1810136600:03:010:0004 згідно інформаційного витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (Том №1, а.с. 77, 78).
		Отже, ОСОБА_1 є власником торгівельного павільйону та земельної ділянки на якій він розташований.
		Для проведення реконструкції торгівельного павільйону ОСОБА_1 виготовив проектну документацію, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 25.09.2024 №830/09-2024 (Том №1, а.с. 113-126), отримав містобудівні умови та обмеження від 31.10.2022 №68-1/22 "Реконструкція торгівельного павільйону під приміщення побутового обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 " (Том №1, а.с. 67), з подальшим внесенням змін від 30.11.2023 №191/23 (Том №1, а.с. 68) та 07.05.2024 подав повідомлення про початок будівельних робіт "Реконструкція торгівельного павільйону під приміщення побутового обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 ", яке було зареєстроване 15.05.2024 за реєстровим номером: ЖТ051240507484 та є чинним (Том №1, а.с. 53-56).
		У вересні 2024 року Виконувач обов`язків керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави, в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради із адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому, з підстав протиправності, просить: припинити право ОСОБА_1 на виконання будівельних робіт з реконструкції торгівельного павільйону під приміщення побутового обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 , що набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ЖТ051240507484 від 15.05.2024.
		У подальшому, а саме 11 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 подав до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що припинення права на виконання будівельних робіт не захистить інтереси громади, оскільки такі роботи вже виконані, а об`єкт знаходиться на стадії реєстрації декларації про завершення будівельних робіт.
		Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Щодо строку звернення прокурора до суду.
		Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
		Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
		Таким чином, дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
		Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
		Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
		Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
		Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
		Для звернення прокурора з позовом в інтересах держави необхідно встановити державні органи або орган місцевого самоврядування, уповноважених здійснювати контроль у відповідній сфері, а тому позивач вважає, що тільки після встановлення відсутності таких органів або невиконання або неналежного виконання ними своїх обов`язків у такій сфері, у прокурора виникають підстави для здійснення представництва інтересів держави у суді саме після виникнення таких підстав, починається відлік тримісячного строку звернення до суду.
		Вказане узгоджується з нормами ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.07.2023 у справі №380/15396/22 викладено наступні висновки.
		Так, у п.60 викладено, що Суд доходить висновку про те, що підстави для представництва інтересів держави (охоплюють у цій справі і суспільні інтереси) у суді виникли у прокурора з того моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про невжиття протягом розумного строку органами, уповноваженими на здійснення функцій контролю у сфері містобудівної діяльності та охорони культурної спадщини, заходів щодо усунення виявленого у відповідних сферах порушення. у цій справі такі підстави виникли щонайскоріше з 23 серпня 2022 року (дата відповіді уповноваженого органу на повідомлення прокурора надіслане в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру»), а тому Суд вважає, що звернення прокурора із позовом 28.10.2022 здійснено у межах тримісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Згідно пунктів 86 та 87 Постанови, у випадку звернення прокурора із позовом в інтересах держави положення частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня виникнення відповідних підстав) слід застосовувати з урахуванням вимог частини третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які серед іншого, вимагають від прокурора перед зверненням до суду з позовом в інтересах держави довести, що відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави, а також попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень; крім того лише у такій ситуації прокурор отримує право запитувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати за отримувати від нього матеріали та їх копії.
		Так, Управлінням ДАБК 05.07.2024 надіслано до окружної прокуратури лист №3-5/190/24 про відмову Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України в проведенні позапланових заходів державного контролю за адресою: м.Житомир, вул.Хлібна, 18-А.
		Отже, лише із 05.07.2024 прокурор міг бути обізнаний про можливе нездійснення Управлінням ДАБК Житомирської міської ради своїх повноважень у даних правовідносинах, у тому числі, щодо звернення до суду з позовом про припинення відповідачу права на виконання будівельних робіт, що свідчило б про дотримання прокурором 3-місячного строку для звернення до суду з таким позовом.
		Проте, зазначенні вище правові позиції Верховного Суду наголошують, що при визначенні строків звернення прокурора до суду слід враховувати вимоги частин 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які серед іншого, вимагають попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень і інше у такому разі прокурор набуває право на звернення до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу.
		Окружною прокуратурою 10.09.2024 до Управління ДАБК Житомирської міської ради, як до уповноваженого органу направлено повідомлення в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» з описом відповідних встановлених порушень вимог закону та обґрунтуванням необхідності вжиття заходів реагування шляхом пред`явлення позову про припинення права на виконання будівельних робіт, що набуте на підставі Повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ЖТ051240507484 від 15.05.2024 «Реконструкція торгівельного павільйону під приміщення побутового обслуговування за адресою: м.Житомир, вул.Хлібна, 18-А».
		У відповідь на дане повідомлення Управлінням ДАБК Житомирської міської ради листом №3-5/276/24 від 13.09.2024 прокуратуру фактично повідомлено про те, що Управління вбачає неможливість пред`явлення відповідного позову.
		Отже, в окружної прокуратури виникла процесуальна можливість на звернення з даною позовною заявою до суду лише після 13.09.2024 - належного підтвердження бездіяльності Управління ДАБК Житомирської міської ради в порядку передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру» впродовж достатнього строку, необхідного для вжиття ним заходів до захисту інтересів держави.
		З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції своєю ухвалою від 19 листопада 2024 року правомірно задовольнив клопотання Виконувача обов`язків керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі №240/18119/24.
		Визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновив Виконувачу обов`язків керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради строк звернення до суду з адміністративним позовом.
		Щодо суті спору.
		Відповідно до пункту 5 "Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт" будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
		Згідно з пунктом 13 "Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт" повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення: вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю") згідно з цим Порядком; реєструє повідомлення та зміни до нього, подані щодо об`єкта, на який поширюється дія Закону України Про державну таємницю, у журналі реєстрації повідомлень; під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні).
		Отже, право на виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта виникає після подання та реєстрації повідомлення про початок ведення будівельних робіт за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 торгівельний павільйон, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , підтвердженням чого є договір купівлі-продажу від 12.08.2018 (Том №1, а.с. 59, 60).
		08.06.2019 ОСОБА_1 придбав у територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради земельну ділянку площею 0,0296 га, кадастровий номер: 1810136600:03:010:0004, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , підтвердженням чого є договір купівлі-продажу від 08.06.2019 (Том №1, а.с. 65, 66). Цільове призначення земельної ділянки 1810136600:03:010:0004 згідно інформаційного витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (Том №1, а.с. 77, 78).
		Отже, ОСОБА_1 є власником торгівельного павільйону та земельної ділянки на якій він розташований.
		Для проведення реконструкції торгівельного павільйону ОСОБА_1 виготовив проектну документацію, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 25.09.2024 №830/09-2024 (Том №1, а.с. 113-126), отримав містобудівні умови та обмеження від 31.10.2022 №68-1/22 "Реконструкція торгівельного павільйону під приміщення побутового обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 " (Том №1, а.с. 67), з подальшим внесенням змін від 30.11.2023 №191/23 (Том №1, а.с. 68) та 07.05.2024 подав повідомлення про початок будівельних робіт "Реконструкція торгівельного павільйону під приміщення побутового обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 ", яке було зареєстроване 15.05.2024 за реєстровим номером: ЖТ051240507484 та є чинним (Том №1, а.с. 53-56).
		Таким чином ОСОБА_1 виконав всі необхідні умови, встановлені чинним законодавством, для отримання права на виконання будівельних робіт (реконструкції) належного йому на праві власності торгівельного павільйону.
		Колегія суддів наголошує, що саме містобудівними умовами від 30 листопада 2023 року підписаними Директором департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради Ігорем Блажиєвським, ОСОБА_1 надано дозвіл на реконструкцію торгівельного павільйону (15,2 кв.м.) під приміщення побутового обслуговування за адресою АДРЕСА_1 , висотою не вище 9,0 м. та максимальною поверховістю - 2 поверхи. Внаслідок проведеної реконструкції зазначений торгівельний павільйон площею 15,2 кв.м. перетворився на приміщення побутового обслуговування площею 266,7 кв.м.
		Прокурор не заперечує вказаних обставин справи, а обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що торгівельний павільйон, що належить ОСОБА_1 , є самочинним будівництвом.
		Зокрема прокурор повідомляє, що прокурорами Житомирської окружної прокуратури забезпечується процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінального провадження №42024062020000061 розпочатого за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.358 КК України щодо складання та видачі завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, на підставі яких здійснено реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - торгівельний павільйон реєстраційний номер НОМЕР_1 , що по АДРЕСА_1 . На підтвердження наявності кримінального провадження прокурор надав витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (Том №1, а.с. 27).
		Згідно пояснень прокурора в ході досудового розслідування встановлено, що рішенням Житомирської міської ради «Про вилучення і надання права користування земельними ділянками, надання дозволу на складання проектів відведення юридичним та фізичним особам» від 28.04.2005 №535 (Том №1, а.с. 28) земельну ділянку площею 0,0296 га по АДРЕСА_3 (п`ять) років передано приватному підприємцю ОСОБА_2 , для комерційного використання (розміщення намету - літнього майданчика), за рахунок земель загального користування (скверів, вулиць, набережних, площ тощо).
		Дане рішення прийнято, в тому числі, на підставі «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду площею 0,0296 га приватному підприємцю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 » (Том №1, а.с. 29).
		Прокурор стверджує, що згідно проекту, земельна ділянка була вільна від будь-якої забудови, задіяна під проходами і проїздами, а на ній знаходилися клумби та газони з деревами.
		Відповідно до довідки, яка наявна в проекті землеустрою, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 1810136600:03:010:0004.
		У подальшому, на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради «Про надання дозволу на розміщення об`єктів дрібно-роздрібної мережі» №151 від 26.02.2009 (Том №1, а.с. 36), схеми розміщення та проектної документації, ФОП ОСОБА_2 було встановлено автотрейлер продовольчих товарів №2657 за адресою: АДРЕСА_1 , з використанням комплексного благоустрою прилеглої території, що підтверджується актом комісії №133 про прийняття в експлуатацію.
		28.09.2009 на підставі рішення Житомирської міської ради №1042 від 05.08.2009 між ОСОБА_2 та міською радою укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:03:010:0004 також строком на 5 років (Том №1, а.с. 38).
		Відповідно до п. 3 Договору оренди від 28.09.2009, на земельній ділянці на час укладання договору були відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури: мережі водопроводу, каналізації та електромережі.
		Згідно «Технічного звіту щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 » виготовленого на замовлення ФОП ОСОБА_2 , та який зберігається в Головному управлінні Держгеокадастру у Житомирській області, станом на 2010 рік (на момент виготовлення даної документації), земельна ділянка була задіяна під проходами та на ній розташовувалися клумба, газони та дерева (Том №1, а.с. 40-42).
		Надалі, на підставі рішення міської ради від 11.07.2013 №581 ФОП ОСОБА_2 поновлено договір оренди та 18.09.2013 укладено новий договір оренди, згідно якого дана земельна ділянка кадастровий номер 1810136600:03:010:0004 залишалася вільною від забудови (п. 3 договору), та була повністю задіяна під проходами, проїздами та площадками (п.2 договору) (Том №1, а.с.43).
		Також, відповідно до умов зазначених договорів від 28.09.2009 та від 11.07.2013 орендар міг зводити в установленому законом порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди, закладати багаторічні насадження лише за письмової згоди орендодавця - Житомирської міської ради.
		Згідно листа виконкому Житомирської міської ради від 07.03.2024 №36/1031 та листа Житомирської міської ради №51-84-8798вих-23 від 05.12.2023 вбачається відсутність дозволів міськради на здійснення забудови даної земельної ділянки (Том №1, а.с. 21-23).
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.07.2016 року за ОСОБА_2 , зареєстровано право власності на торгівельний павільйон реєстраційний номер НОМЕР_1 , який розміщується на даній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площею 15,2 кв.м. (Том №1, а.с. 77 на звороті) на підставі: рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 09.09.2004 №537 (Том №1, а.с. 47); акта комісії №133 про прийняття в експлуатацію (Том №1, а.с. 37); довідки № 75 від 29.06.2016 та технічного паспорту, що видані ТОВ «Центр Інвентаризації» (Том №1, а.с. 48).
		Також, відповідно до даних Інтернет ресурсу GoogleMaps (програм допомогою якої можливо отримати аерофотознімки та сателітні знімки більшої частини Землі, що були викладені в мережу Інтернет компанією Google станом на травень 2015 та листопад 2021 (дати отримання відповідних фотознімків) на землях за вказаною адресою розташовуються одноповерхові споруди, які виготовленні з полегшених металопрофільних конструкцій улаштування фундаменту, що підпадають під ознаки тимчасової споруди , провадження підприємницької діяльності (Том №1, а.с. 57, 58).
		Наведені прокурором доводи свідчать про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004 здійснювала підприємницьку діяльність ПП ОСОБА_2 починаючи з 2004 року, коли рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 28.04.2004 №537 їй було надано дозвіл на розміщення намету за адресою: АДРЕСА_2 (Том №1, а.с. 47) і до 2018 року, коли вона продала торгівельний павільйон.
		У різні роки діяльності на земельній ділянці розміщувалися різні об`єкти: у 2005 році на підставі рішення Житомирської міської ради від 28.04.2005 №535 - намет та літній майданчик (Том №1, а.с. 28), у 2009 році на підставі рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 26.02.2009 №151 - автотрейлер (Том №1, а.с. 36), у 2016 році на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.07.2016 №30315746 нежитлова будівля (торгівельний павільйон), площею 15,2 кв.м. (Том №1, а.с. 77 на звороті).
		Тобто до моменту продажу 28.08.2018 торгівельного павільйону, ОСОБА_2 була два роки його власником і жодних зауважень до даного об`єкта нерухомого майна у контролюючих органів не виникало.
		ОСОБА_1 придбав торгівельний павільйон через два роки після реєстрації державним реєстратором права власності за ОСОБА_2 і користувався ним до 2023 року, коли вирішив здійснити реконструкцію.
		Прокурор вважає, що ОСОБА_2 здійснила самочинне будівництво, а тому ОСОБА_1 не є власником торгівельного павільйону на підставі частин 1, 2 статті 376 Цивільного кодексу України (Том №1, а.с. 3 на звороті, а.с. 5).
		Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Згідно із частиною 2 статті 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 не здійснював будівництво торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_1 , а прокурор фактично оскаржує право власності відповідача на куплений ним об`єкт нерухомого майна, стверджуючи про те, що торгівельний павільйон є самочинним будівництвом.
		Спір щодо права власності на об`єкт самочинного будівництва не може бути вирішений в рамках даної адміністративної справи, що розглядається судом, а повинен розглядатися у порядку цивільного або господарського судочинства на підставі частини 7 статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
		Прокурор у позовній заяві посилається на те, що у постанові Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі №826/22842/15 наголошено на тому, що основне завдання контролюючого органу полягає саме у тому, щоб вчасно припиняти самочинне будівництво та запобігати негативним наслідкам незаконного будівництва. Діючи належно і добросовісно, такий орган вживає відповідних заходів, які є своєчасними та дієвими.
		У постанові від 31.07.2020 у справі №826/14682/16 Верховний Суд звертав увагу на те, що органи виконавчої влади повинні вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб здійснювати свої повноваження на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, мають працювати над досягненням конкретних, вимірюваних цілей, тобто ефективно.
		В той же час, встановлені законом повноваження не повинні сприйматися абстрактно, мати суто формальний, декларативний характер, а суб`єкти владних повноважень не можуть відмовлятись від виконання тих чи інших юридично значимих і обов`язкових до виконання дій лише тому, що вони не підкріплені чітко зафіксованою у законодавстві правовою процедурою їх реалізації, або з інших причин, якщо реалізація (виконання) відповідних публічно-владних управлінських функцій є можливою і цьому не перешкоджають непереборні обставини.
		У контексті зазначеного вище прокурор також звертає увагу на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постановах від 24.11.2021 у справі № 420/998/21, від 07.03.2023 у справі № 420/9217/21 та від 29.03.2023 у справі № 640/1990/22.
		Зокрема, прокурор зазначає, що у постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №640/1990/22 наголошено, що виключною підставою для звернення з позовом до суду про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про введення об`єкта до експлуатації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, ознаками якого є:
		1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети;
		2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи;
		3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту;
		4) скасовано містобудівні умови та обмеження.
		Такий висновок щодо застосування норм права наведено і у постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 420/998/21 та від 07.03.2023 у справі №420/9217/21.
		До того ж, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.08.2020 у справі №826/6660/16 закон не зобов`язує орган державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною. Ця правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 640/18400/18, у якій визнано необґрунтованими та відхилено доводи про те, що порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення перевірок має бути дотримано й у випадку скасування реєстрації повідомлення або декларації.
		З наведених прокурором рішень Верховного Суду вбачається, що прокурор помилково ототожнює спір про припинення права на виконання будівельних робіт зі спором про припинення права власності на об`єкт самочинного будівництва, який не може бути вирішений в рамках адміністративного судочинства.
		Прокурор також помилково посилається на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 14.08.2024 у справі № 640/1991/22, адже вони ухвалені за інших фактичних обставин справи.
		Так, у справі № 640/1991/22 суд встановив, що відповідно до відомостей, зазначених в інформаційній довідці № 56766780 від 06.04.2016, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 05.04.2016 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) відомості про право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м.Київ, вул.Святошинська, буд. 1, зокрема щодо його складової частини - нежитлової будівлі «Г».
		Вказані відомості внесено до Реєстру на підставі реєстраційного посвідчення, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації 19.09.2000, а також договору купівлі-продажу від 09.02.1994 №58.
		Проте ТОВ «Парфум» не надано та судами не досліджувався правовстановлюючий документ - договір купівлі-продажу від 09.02.1994 № 58 нежитлової будівлі літ. «Г» за адресою: м.Київ, Святошинський район, вул.Святошинська, 1, який необхідний для оцінки розбіжностей між висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо розміру первинного об`єкту нерухомості та наявності або відсутності факту введення в експлуатацію цього об`єкту.
		За результатами проведеної перевірки посадовими особами органу архітектурно-будівельного контролю виявлено факт наведення відповідачем недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт від 25.08.2021 № КВ 051210818168, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.
		Відповідно до приписів статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
		Положеннями частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI визначено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
		Своєю чергою, за приписами пункту 15 "Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт", у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.
		Отже, законом визначено, що підставою для звернення до суду з позовом про скасування реєстрації декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт є виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, що дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.
		Суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі докази, погодився із висновками Департаменту щодо наведення ТОВ «Парфум» у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 25.08.2021 №КВ 051210818168 недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.
		У справі, що розглядається, не встановлено наведення ОСОБА_1 у повідомленні про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних.
		Отже, висновки Верховного Суду у справі № 640/1991/22 не є релевантними до справи, що розглядається.
		Прокурор посилається на розбіжності у документах, що стали підставою для реєстрації у 2016 році торгівельного павільйону за ОСОБА_2 , а саме: що згідно рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 09.09.2004 №537, ОСОБА_2 надано дозвіл лише на розміщення намету, а не торгівельного павільйону; згідно Акта комісії №133 "Про прийняття в експлуатацію", в експлуатацію прийнято об`єкт дрібнороздрібної торгівлі - автотрейлер продовольчих товарів; у довідці №75 від 29.06.2016 та Технічному паспорті на нежитлову будівлю - торгівельний павільйон по АДРЕСА_1 , вказано, що на земельній ділянці станом на 21.06.2016 розміщується об`єкт нерухомого майна який був побудований у 1991 році.
		Однак, судом встановлено, що в Акті комісії №133 "Про прийняття в експлуатацію" в пункті 1 зазначено, що автотрейлер №2657 встановлений з виконанням комплексного благоустрою території, а у пункті 2 зазначено про те, що всі види робіт виконані згідно з проектом. Згідно з пунктом 3 порушень не виявлено.
		Отже, в рамках адміністративної справи неможливо достовірно встановити який саме об`єкт було встановлено/побудовано ОСОБА_2 і що в акті розуміють під найменуванням "автотрейлер №2657", оскільки в акті йде мова про відповідність проекту, який прокурор не надав до суду.
		У довідці № 75 від 29.06.2016 зазначено про обстеження об`єкта нерухомості, а не автотрейлера, та зазначено про те, що його загальна площа складає 15,2 кв. м., і об`єкт не є самочинним будівництвом (Том №1, а.с. 48).
		Наведені обставини справи свідчать про те, що не очевидними ознаки самочинного будівництва (реконструкції) ОСОБА_1 торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_1 не будував торгівельний павільйон, а придбав його готовим у 2018 році. Документи надані прокурором на підтвердження самочинності будівництва містять розбіжності, стосуються ОСОБА_2 , яка не є учасником спірних правовідносин та не дають можливості для висновку про здійснення у 2024 році самочинного будівництва (реконструкції) ОСОБА_1 на підставі повідомлення про початок будівельних робіт №ЖТ051240507484 від 15.05.2024.
		Наведені документи можуть бути предметом дослідження та відповідно їм може бути надана належна оцінка судом в рамках розгляду господарської справи №906/780/24 за позовом Заступника прокурора Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобов`язання повернути земельну ділянку, знести самочинне будівництво та про скасування державної реєстрації прав (Том №2, а.с. 39).
		Суд апеляційної інстанції вважає, що Прокурор не довів, що відповідач неправомірно отримав право на виконання будівельних робіт, у свою чергу відповідач документально підтвердив правомірність отримання права на виконання будівельних робіт на підставі повідомлення про початок будівельних робіт №ЖТ051240507484 від 15.05.2024.
		Окрім того, колегія суддів зазначає, що реконструкція торгівельного павільйону завершена, що було встановлено Житомирським окружним адміністративним судом в ухвалі про скасування заходів забезпечення позову від 31.10.2024, залишеній без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024.
		Так, у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 зазначено, що представником відповідача до суду першої інстанції були додані Декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 11.10.2024, витяг з реєстру будівельної діяльності та технічний паспорт, які свідчать про завершення ОСОБА_1 будівельних робіт на зазначеному об`єкті.
		Тобто припинення права на виконання будівельних робіт не захистить інтереси громади, оскільки такі роботи вже виконані, а об`єкт знаходиться на стадії реєстрації декларації про завершення будівельних робіт.
		Прокурор вжив заходів для захисту інтересів держави та територіальної громади шляхом пред`явлення позову до Господарського суду Житомирської області про знесення самочинного будівництва.
		З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
		За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року - без змін.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. 
		 
		Постанова суду складена в повному обсязі 09 квітня 2025 року.
		 
		 
		Головуючий Шидловський В.Б.    Судді   Курко О. П.   Боровицький О. А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...