Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/26885/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано судом: 09.04.2025. Зареєстровано: 10.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2025.
Дата набрання законної сили: 09.04.2025
Номер судового провадження: К/990/3282/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 квітня 2025 року 
		 
		м. Київ
		 
		справа № 160/26885/24
		 
		адміністративне провадження № К/990/3282/25 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		Головуючої судді: Желтобрюх І. Л.,
		суддів: Білоуса О. В., Олендера І. Я.,
		розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року (суддя Кучма К. С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року (судді: Коршун А. О., Сафронова С. В., Чепурнов Д. В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Огірковий барон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, 
		 
		в с т а н о в и в :
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Огірковий барон» (далі - ТОВ «Огірковий барон», позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування розпоряджень про анулювання ліцензій від 24.09.2024 № 319-рл, від 30.09.2024         № 329-рл, від 02.10.2024 № 333-рл в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
		Також позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії розпоряджень ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 24.09.2024 № 319-рл, від 30.09.2024          № 329-рл, від 02.10.2024 № 333-рл про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами ТОВ «Огірковий Барон» до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
		Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 10.10.2024, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.12.2024 заяву позивача про забезпечення позову задовольнив, зупинив дію розпоряджень ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 24.09.2024 № 319-рл, від 30.09.2024 № 329-рл, від 02.10.2024 № 333-рл про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами ТОВ «Огірковий Барон» до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/26885/24.
		Не погоджуючись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить рішення судів скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Огірковий барон» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
		На обґрунтування касаційної скарги контролюючий орган посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову жодним чином не спричинить незворотних витрат та перепон у веденні господарської діяльності позивача, оскільки крім роздрібної торгівлі тютюновими виробами, основним видом діяльності ТОВ «Огірковий барон» є також роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування та напоями, а також інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
		Звертає увагу на те, що у заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист саме порушених прав від рішень, дій чи бездіяльності ГУ ДПС у Дніпропетровській області, за захистом яких позивач звернувся до суду.
		Наголошує, що судами не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну та реальну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача оскаржуваними рішеннями та діями контролюючого органу у спірних правовідносинах.
		Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
		Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
		Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
		Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
		В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
		Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
		При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
		Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
		Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
		Проте, на переконання колегії суддів, рішення судів попередніх інстанцій у цій справі наведеним вище вимогам не відповідають, з огляду на таке.
		Судами встановлено, що позивачем отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами у місті Дніпро: № 04640311202405752 за адресою: пр-т Слобожанський, 46 А, кіоск, термін дії ліцензії з 17.09.2024 по 17.09.2025; № 04680311202405744 за адресою:                          вул. Семафорна, 23Б/3, кіоск, термін дії ліцензії з 17.09.2024 по 17.09.2025;                                        № 04670311202405923 за адресою: вул. Потічна, 7А, кіоск, термін дії ліцензії з 24.09.2024 по 24.09.2025; № 04660311202405924 за адресою: вул. Робоча, 162А, кіоск, термін дії ліцензії з 24.09.2024 по 24.09.2025;  № 04680311202405745 за адресою: вул. Святогірська, 10Б, кіоск, термін дії ліцензії з 17.09.2024 по 17.09.2025; № 04620311202405581 за адресою: вул. Панікахи, 15А, кіоск, термін дії ліцензії з 11.09.2024 по 11.09.2025.
		Розпорядженнями відповідача від 24.09.2024 № 319-рл, від 30.09.2024 № 329-рл, від 02.10.2024 № 333-рл вказані ліцензії анульовані.
		За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 481/95-ВР), анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
		Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання (стаття 3 Закону № 481/95-ВР).
		Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову суди обмежились висновком, що прийняття відповідачем спірних розпоряджень призводить до фактичного позбавлення ТОВ «Огірковий Барон» права на здійснення основного виду господарської діяльності, що, у свою чергу, може призвести до неможливості виконання ним обов`язків щодо сплати податків і зборів, неможливості виконання своїх договірних зобов`язань перед третіми особами та необхідності скорочення штату працівників підприємства та їх вимушеного звільнення.
		При цьому суди не надали належної оцінки доводам заявника з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заяви щодо забезпечення позову, а також не встановили підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ «Огірковий Барон».
		Крім того, анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами не може призвести до повного зупинення діяльності позивача, оскільки, як встановлено судами, основним видом економічної діяльності ТОВ «Огірковий Барон» (крім торгівлі тютюновими виробами) є також роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями.
		Висновки судів попередніх інстанцій, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності не підтверджений оцінкою судами будь-яких доказів. Так само суди не зазначили, на підставі яких саме доказів визнано підтвердженими доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача. До матеріалів заяви про забезпечення позову заявником не долучено належних та допустимих доказів в розумінні статей 150, 151 КАС України.
		Отже, колегія суддів вважає, що у справі, яка розглядається, заявником не доведено, а судами першої та апеляційної інстанцій належно не встановлено і не підтверджено у передбаченому процесуальним законом порядку наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою позивача.
		Враховуючи викладене висновки судів щодо підстав застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заяві про забезпечення позову, на відповідність їх вимогам частини другої статті 150 КАС України є передчасними та такими, що не ґрунтуються на повно і правильно досліджених та проаналізованих судом доказах, із наведенням відповідних висновків і мотивів у судовому рішенні.
		Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 05.08.2022 у справі              № 140/1116/21, від 31.05.2022 у справі № 600/6293/21-а, від 17.05.2022 у справі № 240/16158/21, від 04.07.2024 у справі № 160/7437/24, від 03.12.2024 у справі № 380/13157/24 та інших.
		З оскаржуваних судових рішень та доводів позивача не вбачається наявності виняткового, виключного випадку, який би зумовлював існування передбачених процесуальним законом підстав для забезпечення позову та вимагав би невідкладного й негайного вжиття таких заходів з тією метою, яка закладена законодавцем у інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві. Необхідності вжиття таких заходів у цьому конкретному випадку не доведено.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		Згідно з частиною першою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		Провівши касаційний розгляд справи у межах доводів і вимог касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, та повноважень, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, неправильно застосували норм матеріального та допустили порушення норм процесуального права, не взяли до уваги усі обставини, які мали значення для правильного вирішення питання щодо забезпечення позову, внаслідок чого ухвалили судові рішення, які не відповідають закону, а тому підлягають скасуванню.
		З огляду на викладене колегія суддів вважає, що касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню із ухваленням рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Огірковий барон» про забезпечення позову.
		Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд,
		 
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.
		Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року скасувати.
		У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Огірковий барон» про забезпечення позову відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуюча суддя:                                                                                               І. Л. Желтобрюх
		 
		Судді:                                                                                                 О. В. Білоус 
		 
		                                                                                                      І. Я. Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...